Быстрая фотометрия звезд типа Вольфа-Райб с вероятно компактными спутниками тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.02 ВАК РФ

■6 он

и СЛ?

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМ Ш НАУК УКРАЧ'НИ ГОЛОВНА АСТРОНОМ 1ЧНА ОБСЕРВАТОРШ

На правах рукопису

ХАЛАК В ШТОР РОМАНОВИЧ

ШВИДКА. ФОТОМЕТРШ 31Р ТИПУ ВОЛЬФА-РАЙб 3 ЙМОВ1ЩО КОМПАКТШШ СУПУТНИКАЫИ

01.03.02 - Астроф1зика ! рад1оастроиом!я

Автореферат дисвртацП на здобуття вчвного ступени кандидата ф|зико - матвматичних паук

1ШВ - 1996.

Робота виконана у ГоловнШ астроном1чи1й оОсерваторП Над1оиальаоУ АкадемИ Наук УкраКни.

Науковий кор}вник: кандидат ф1зико-мат9матичних наук

Каляев Борис Ефимович

0ф1ц1йп1 опоненти: доктор ф1зико-матвматичтп наук

Черепащук АнатолШ Михайлович

кандидат ф1зико-матоматичних наук Андронов 1вап Л80н1довнч

Пров1дна орган1зец1я: Кримська астроф1зичнв обсерватор1я

Захист в1дбудеться 29 берозня 1996 року на вас!даш1 Спац1ол1зовано* ради Д 01.74.01 при ГоловнШ астропом1чн1й обсерваторГ/ HAH УкраТни (252650, Khib-22, Голосов), початок ¡38с1дашш о 11 годаи!.

3 дисортац1ею моша ознайомитися у 0!бл1отец1 Головно 1 астрономl4ho'i обсерваторИ Нац1ональио1( АкадомИ Наук УкраКни.

Автореферат розЮланий 1996 р.

HAH УкраКпи

Вчений свкротар Спец1ал1зовано1 рад кандидат ФЮико-матоматичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Акгуальн1сть проблема.

В1дкриття подв1йност1 деяких рентгон1всысих даерел, куда входять зоря спектрального класу OB 1 компактшй супутник, привело до важлшзшс ycnixto у розум!нн1 оволпцП масивних подвИШих систем з oömIhom та загубленням маси. Одним з результат 1в ' розвитку дано!' еволщИЬю? Teopli е породбачегшя 1снувашя систем WH+c (зоря Вольфа-Ройе в пэр] з компактним супутником) (Пач1нск!, 1967):

°v ов, -ппг ов; -таг с'+ ов; -шг с*+ шг •

де ППР означав переповнэння полост1 Роша одн!ею 1з з!рок на шляху еволпцП. Ймов1рн1сть, що система залишиться зв'язаною п!сля спалаху одн1е* з компононт як падново* досить висока, оск!льки спалахуо зоря з метлою масога (Моффат, 1982).

На сьогодн1шн!й донь доведения реалыюстI 1снув8иня ffR+c подв1йннх систем продоваув залишатися гострою проблемою спосторежувальноI астроном!Y, оск!льки останн! являються ваяшивою лапкою на еволщ!йному шляху розвитку годв1йних масивних систем (Bau ден Хевол, 1994). Активы! пошуки у двному напрямку 1нтоисивно ведуться багатьма досл!дниками (AhtoxIh та Черопащук, 1989; Моффат, 1992). Перол1к ймов1ртгх кандидата у WR+c подв1йн! системи приведений у робот! Х1даята та 1н. (1984). Визначення частки RH+c об'ент1в у наи1й Галактщ! в1дпосно 1пших систем (ОВ+с, WR+0B пбо WIUWR) мае волике значения для подальяого вдосконвлоння вволщ1йного сценар!в масивних подв!Яшх систем. Це

такоа важливо для теорП формуваиня одиночных WR 3ip. Вияснення того факту, яка частка aip Вольфа-Райе з "одиночными" емШйнщи л1и1ями (тш SB1) наложить до дШсно одшючних 3ip, а яка частка до WR+0B або ГО+с подшйних систом, дасть можлшПсть оц1иити реальний процент подв№юст1 серед WH о 1р.

Досл1даення можливоТ иодаiйноот 1 кандидат!в у WR+c системи проводиться комплексно спвктромвтричними, снектрополяриметричними та фотомотричними методами, у тому чиол! й методами швидко! фотометр П. Застосувашш останньоК дае можлив ¡сть вдалшувоти ишидкогшшнI нроцеси, котр! можуть Оути нов'язан! з налвшстю компактного супутника.

Мета роботи.

Метой дано! роботи являеться 1) отримання одаор1днкх та piBHOMipniix ряд 1в фотомотричних сиостерожопь трьох з1рок WR; 2) анал1з кртшх бдиску та застосування енергетичного тесту для реестрацП областей Шдвшценого фл1кер!цгу; 3) розробка методики досл1доння довгшс (до 8192 точок) фотометричннх ряд1в на персоналышх коми'вторах у дiалоговому режим!.

Структура та об'ей дисертацП.

Робота склндаеться 1з вступу, чотирьох розд!л1в, висновку та списку цатованоY л!тератури. Загалышй об'ем дисертацП' складае 136 CTopinoK, включаючи 36 мэлплк 1 в, 17 таблиць та 75 назв С10л1ограф1чних даерел.

ЗМ1СТ РОБОТИ.

Вступ.

У вступ! вЦображопо актуальШсть проблеми, мету досл!дження, осповн! ноло;гвштя, що виносяться не захист, вказапа i'x наукова новизна та практична Ц1пп1сть.

I. Загальна зарактеристико з1р тхшу Вольфа-Райе.

Зор! Вольфа-Райв (WII) - цв масивн! гаряч 1 зор1 з потужним густим зоряним в!тром. Для WR 3ip I типу населения швидк!сть зоряного в!тру на неск!нченност! становить ию= (1000+2000)км/сок, а швидк!сть загублоння маек елгае М= (2-И0)*10~5 MQ/piK (В!лл1с, 1991). Об'екти доного типу за х!м1чшш складом роздШють па три в!тки: WN, WC та W0, у спектрах яких разом !з силышда OMiclflinwii л1п1ями louiB гел!ю спостер1гаються досить спльн1 л!нП !он!в азоту, вуглецю та кисшо в!доов1дао. WR зор! - в1даосно молод! об'екти МО* рок1в) i локал1зукггься, толовним чином, в галактичшх сп!ральних рукавах (Роберте, 1962).

1снувапня об'ект1в, схожих на Вольфа-Райе зор1, перодбачав теор!я еволюцН масивних подвШшх систем (Пач1нск1, 1967). Серед WR э!р в1дноспо число пода1йних систем складае 3731 (Ван дор Хухт та Ш., 1988) I пост1йно зростае в м!ру того, як в!дкривають подв!йн1сть вже в1домих або нов!домих WR з1р. Нов! короткопер1одцчн1 подо1йн1 можуть бути в!дкрит! в результат! фотомотричних спостереяень з високим часовим розд1ленням, як цэ мае м1сце у робот.1 Ван Гендерона та 1н. (1990), хоча у б1льшоот( випадк1в по мояна виключити дэяку частку внутр1шнъоК зм11га6ст1

30р1.

II. Спостереження та методика досл1джень.

В каталоз! Bau дер Хухта та Iii. (1981) 3opi V/R HD191765 (WR134), HD193928 (WH141) та HD197406 (WÜ148) класифШован! як тип SB1. Спостереження дапих 00'ект1в проводилося на Високог1риШ Спостережувшпй Баз! "Шк Торскол" (Швы1чний Кавказ) в пер ¡од з 1991 по 1995 рр. ДаШ швидко i фотометр i i були отриман! на 60ся рефлектор 1 ЦЕМС--600 за допомогою швцщисного двохканального фотометру в широкополосных UBV ф1льтрах та в двох вузькополосшп ф!льтрах. Перший з них покршзае область чистого континууму (\= 427нм, ДЯ= 14нм), другий - область ом1с1йно1 лШН Holl \485.9нм (Хс= 487нм, ДА,= Юнм). Зоря HD193928 спостердалась також у вузькополосному ф!льтр1, я кий покривае область ем1с1йно1' jlini i Hell Я468.6нм (\= 470hm, LX= 13hm). 3opi WR148 та WR141 спостер!галися одночасно 1з зорою пор1внлш1Я за одоакових умов. Спостереження зор! WR134 велися одночасно у двох ф1льтрах за допомогою св1тлорозд!льно1' призми, а зоря пор1вняння спостер!галася у такому х режим! до WR зор! !/або nie ля не'(. В результат! було отримано ряди фотометричних даних довжиною до 8192 точок з часом накоиичення сигналу, який вибирався для р1зних випадк!в в д!апазон! в1д 0.02сок до 1 .Осек.

3 метою виявлепня хаотично! зм1нност1 з!р (фл1кор!нгу) було эастосовано онергетичний тест (Жиляев та !н., 1994). В результат! робота даного тесту отримуемо потухн1сть фл!кер!нгу, яка визначав у процентному в1даошош11 частку онергН зм!нно1[ складово! в1д повно! енорг11 сигналу у спостерожувалънШ крив!й блиску. Використання двохканального фотометру дае мо*лив!сть врахувати нестаб!льн!сть атмосфери 1 вид!лити випадки, коли роеструеться власна зм!нн1сть зор1. Для того, щоб досл!дити вар!ац!1(

lioTyaaiocri флшорпггу на протлз! всього ряду спостерожень, останнШ розбивався на в!др!зки одиаково! довжшш, як! пот!м окремо досл!даувалися за допомогою енергетичиого тесту (Хвлак та Жшшсв, 199&).

III. Результата анал1зу.

3.1. Короткий огллд попородц!х досл!джонь.

Для 3opi 1Ш197406 сгоктральна I фотометрична зм1нн!сть з першдом Р=4.3174 дня впоршо зареестрованв Бречер (1980). Автор иказус на ослабления Слиску на 0704 поблизу фази ф=0, коли WR компонента зпкривас собою ймовipmift компактний супутник. Даний пер ¡од оуло шдтвердаено фотомотричними спостороженшши Антох!на та Черепащука (1989). Еоручи до уваги масу зор! Ш та отримане по кривШ блиску значения функцП' мае (fm=0.255 MQ), Иоффат (1982) зопропонував, що компактним супуишсом у дан!й систем! може бути чорна Д1ра. 3 imnoro боку, ягада HD197406 - маломасивна зоря WR 11-го типу населения, то маса супутшпса будо меншою зо 1HQ (Антохin, 19У4). KpiM того, у робот! Марченко та !н. (1995) показано, що супутшпсом WR зор! у данШ систем! можэ бути такоа зоря ГоловноУ 11осл1довност1 спектрального класу В2-В4.

Для зор! HD191765 поляримвтричними (Шулто-Ладбок та !н., 1992) та спектромэтричними методами (Врьо та Iii., 1992) зареестровоно носиметричн!сть зоряного в!тру. Моффат та Роберт (1991) виявили перем1щення на вершш11 широко! ем!с1йно][ л!нП Hell А541.1нм вузьких ем!с!йних особливостей, котр1 вказуить на неоднор!дн!сть в1тру в!д даноК зор1. На основ! даних широкополосно! фотометрIi Моффат та Шара (1986) вказали па можливе !снування зм!н з пер!одом Р=1.81 дня.

Сотомэтрично система WR141 не являеться затемнюваною (Моффат та Шара, 1986). Прото для но! в роботi Баттена (1968) зареестровано зм!ш рад!алышх шввдкостой ем!сШшх лшШ з нер1одом Р=21.6 дня I отримаио функц!ю мае fm=4.94 М0. Моделюючи еволщ!ю масившх подв1йцих систем, куда входить WR компононта, Де Грев та In. (1988) запропонували, що сунутником 3opi WR у данШ систем! можо бути зоря головноК посл!довност1 спектрального класу В з масою в облает! (10*20) MQ.

3.2. Об'ект HD197406.

Зоря WR148 належить до спектрального класу Ш7 I в!дпов!дно характеризувться в!даосно слабкими ем1с1йшми л1н1ями (Хаман та !н., 1995). 3 мотою досл!дати воад випром!шшання чистого континууму та ^уыарний вклад ем!с!йних лшШ, як! попадають в полосу пропускания вузькополосного фшьтру, в загальний пот!к випром1шовання, який рвеструеться фотоелектрошшм помножувачем (ФЕП), було проведено в1дпов1дн! од!нки. У випадку обох ф!льтр!в вклад випром!шовашш чистого континууму поревищуе 90%.

Застосовуючи енергетичний тест, було виявлено спалахи потужност1 фл!кер!нгу в даних, отриманих у ф!льтр! чистого континууму та у ф!льтр! ем!с!йно1 лiui'i Hell А485.9нм. Кр1м того, на кривих блиску зор! WR148, отриманих у ф!льтр! ом1с1йно! л!ни Hell А.485.9нм, зареестровано невелик! спалахи блиску амгШтудою 0Т04+ОТО7 I тривал!стю (100+200)сек (Халак та Жиляев, 1995). 1нод! так! спалахи ревструються разом ¡з трендом, який вказуе на довгочасов! (>0.5 годшш) зм!ни блиску.

Сумарний вклад ем!с1йШ1Х л!н!й у загальну 1нтенсивн!сть випром!нювання,. що рвеструеться ФЁ11, у випадку двох

вузькополосних ф!льтр1в досить малий, mod спричшити виншшешш сп8лах1в нотужност! фл1кор1нгу спостережувашЯ зшл1туди. Таким чином, можна зробити висновок, що зареестрован! спалаш потушостt власного (JuiiKopinry зор1 виникають, в основному, завдяки швидким вар1ац1ям 1нтвнсивиост1 ишром!нювашя чистого континууму. Ню г1потсзу* Шдтвордаус реестрацЫ спалах!в потужност! фл!керн1гу 3opi WR148 в даннх, отриманих у широкополосному ф!льтр! и.

3.3. Об'ект HD191765.

Зоря WR134 наложить до спектрального класу Шб 1 хврактеризуеться досить силышми ои1сШ;п!Ми лппяш (Хамап та Hi., 1995). У даному вкладку сумарний вклад ем1с1йяих л!п1й у ф!льтр1 чистого континууму становить 1SX, а у ф!льтр! ом!с1йноТ л1нП Hell Х485.9нм - 31& в!д загальноК 1нтенсиввос?1 пипромйшвашш, що роеструеться ФЕП.

WR134 спостер!галася одаочасно у двох каналах фотометра в р!зшсх вузыюполосних обо широконолосних ф!льтрах за долог,югоя св1тлорознод1лыго! призки. У даних вузькополосно! фотометр!X булн зареестрован! спалахи потугшост! фл!кер!нгу зор!. (Каляев та Халак, 1996). На часових 1нтврвалех 1снув8пня спалах!в потужпост1 фл!кер!ыгу на було зарзестровано короляцП в!дл1к!в, отримаппх одаочасно у двох каналах фотомэтру. Це св!дчить про стаб!льн!сть атмосфери п!д час спостервеоиь 1 про те, що зярэсстрован1 спалахи потужпост 1 фл!кер!1п,у виникають завдяки власнШ зм1нност1 досл!дауваноК зор1. Протэ в даннх широкополосно! фотог.готрП под!бних спалах!в потужност1 фл1кор1пгу у досл!дауваноТ зор! впевнено но варовстровано.

Baplauli серодоього по ряду значения потужиост! (Juiliceplury у WR134 при час! цакопичешя сигналу 1=1 сок на протяз! всього пер!оду спостережень но в1дпов!дамъ модолi перюдачних зм!н з Р=7.44 дня.

Беручи до уваги пор!вшшо волшсий сумарний вклад ем!с1йних л!нШ у вшшдку двох вузькополосшх фiльтрiu у загалышй пот!к випромйшвашм, що роеструеться ФКГ1, важко зробити висновок, завдяки вар1ац1ям 1нтос1шност1 hkoi кимпопвнти (чистого континууму чи ом1с 1ЙШ1Х л!н1И) ишшсають спалахи потужност! фш1кер!цгу спосторежувано! амшитуди.

3.4. Об'ект НЫ93928.

Зоря WR141 наложить до спектрального класу WN6, прото характеризуеться порiвшшо слабкими ом1с1йними л1н1ями (Хаман та 1н., 1995). Тому для наi сумарний вклад (jMiciüirux л!н!й у фиштр! чистого континууму стоношть всього 11%, а у ф!льтр1 eMiclflHoi л1н!У Hell М85.9нм - 20% в1д повного потоку винромЬювання, що реоструеться ФЕИ. Кр!м того, даний об'ект спосторЯчшся й у вузькополосному ф1льтр! DMiC¡ШЮ1 ЛШП Hell А.468.6НМ.

У фотометричних даних, отриманих у кожному з трьох вищвзгаданих вузькополосних ф!льтр1в, виявлено спалахи потужност! власного фл!кор1нгу досл1джувано'1 норi. в даних широкополосно! В-фотометр11' нод1бних спадах!в потужност! фл!кер1нгу впевнено не зареестровано. Середня за ряд потушисть фш!кер1нгу зор! WR141 в облает! ф!льтру чистого континууму завжди перевшцуе в к!лька раз!в значения дано! величшш в облает! ф!льтру ем!с1йно1 л1нП Hell М68.6hm.

Беручи до уваги низький сумарний вклад ем!с!йних л!н!й у

випадку дюх вузькополосних ф!льтр1в в загалышй пот!к випром йговання, що рееструеться ФЕП, можпа зробити висновок, то спалахп потужност! • власнох'о фл1кер1нгу oopi WR141 у даних ф!льтрах вшшкають, головним чином, завдлки швидким вар1ац1ям штенсшшост! ви1хром1шгоашш чистого континууму.

ГУ. М1сце досл1дауваннх об'ект1в серед 1ншх Ш з1р -кандадат1в у подв1йн! систеш.

На сьогодаШнШ день в!домо б!ля 20 подвШшх систем, куда входять WR зоря в пар! з зорею спектралного класу OD (См!т та Мейдер, 1989). Виходячи з Toopiï оволщ!ï под!бшгх подв1йних систем (Ban дои Хевел, 1994) мл повкнн! такоа споствр!гати зор! Ш у napl з компактам супутником (WR+c). В оглядових роботах Х1даята та 1н. (1984) й Моффата та Шара (198G) впзначоно коло можливих кандвдат!в у WR*c система. Bel вони належать до типу SB1 й показують перюдичн! зм!1ш рад!алытх швидкостей ем!с!йних л!н!й, а двяк! й фотомэтричну зм!1ш1сть з тиг« so пер!одом.

Серед данях зip мояма вид!лнти окрему групу oö'bktIb з досить короткими пер!одами (РсО.З дал) - ÏÏR46 (Bail Гопдэрэн, 1990) та Cyg Х-З (Ван Керкв!к то 1н., 1994), котр! являються ной(51льи ймов!рнпми кандидатами у WR+c систеш. №.юв1рпимп кандидатами також являються зор! WR, що маить ввлику висоту над гвлактичною шющинога (Х1даят та Iii», 1984).

Висновки.

У висиовках п!дводяться п!дсумки по вс1м результатам, лк! отримано у дасэртоцП, та розглядаються осповн! напрямют подальшого досл1даення WR з!р доиого типу.

Наукова новизна робота.

- Отринано нов1 спостерокувальн! дан! швидко! фотометр1! трьох WR з!р у вигляд! piDHOMlpiBix часових ряд!в (довжиною до 8192 точох).

- Розроблена методика та складено комплекс програм для досл!дз»шт piDiioMipiDix часових ряд ¡в даних швидко! фотометр!! на порсоналышх комл'юторах з застосувашшм енергетичного тесту.

- Зароестровано явища сналахIв потужност! tJuilKopiiiry для зор! HD197406 у споктральнШ облает! ф!льтру чистого континууму (\с= 427нм, А\= 14нм) та в облает! ф!льтру ем!с!йно! лшН Hell M85.9HM (Хс= 487нм, Д\= Юнм).

- Виявлоно невелик! сналахи з ампл1тудою 0Т04 + 0Т07 та трквал!ств (100 + 200)сек у HD19T406 на д<ривих блиску, отриманих в област1 OMicitooi л!н1! Hell А,485.9им. 1нод1 ц1 сналахи ресструються разом !з наявн1стю яскраво виражоного тренду, котрий вказуе на довгочасов! ямInn блиску (t>0^5).

- Спостерожувана зм!ш!сть потужност! фл!кер!нгу в даних вузькополосно! фотомотрП з!р WR148 та WR141 вшикае, головшш чином, завдшш швидкнм вар!ац!ям випром!шлза1шл чистого континууму.

- Виявлоно короткоживуч1 (100 4 200)сек спалахи потуяност! фл!кер1ш'у для 1Ш191765 в област1 чистого континууму то в облает! ем!с!йно1 л!н1! Hell А.485.9пм. Зм!ни середньо! за ряд потужност! фд!кор1нгу дано! зор! но протяз! всього сету спостерэжень но в!дпов1дакш» модэл1 пер1одичних зм!п блиску 3 пер!одом Р=7.44 дня.

- Зарвестровапо явища спадах!в потупюст! ' фл1кер!нгу для

HD193928 в облает! чистого континууму та в област1 ем1с!йшж л!н!й Hell \468.6нм (И.с=470нм, Д*.=13нм) та Hell X485.9HM (\c=487ffl,i, ЛХ=1 Ojo.t).

- Для WR141 сородал за ряд потушйсть фл1кер!нгу в облает!

- чистого континууму значно пероввдуе в!дпов!дну поличину в облает! ем!с1йио'1 л1н!'1 Hell Х468.6нм при одоаковому час! накопичегаш сигналу.

Практична ц1нн1сть робота. Результата досл1даень власного фл!кер!нгу з!р WR, ймов!рних кандидат ¡в у У/П+с подв!йн!'система, служать ulmnm дошвношшм до нвявних кга данях, що використовуються для побудовя теоропгшпз I,юдолей оволюцП вкцозгаданих об'ект1в з урахуватлм ix нонлнвоК подв1йност1 та нестаб!льпост! зорянрго в!тру (Мейдер та Мейнет, 1993). Зареестрована зм!нн1сть кривпх потухшост! фл1кер!нгу вказуе, що у потукньому зоряному в!тр1 досл!дауваних ТО з1р мопть м!сцо швидкоплшш1 процеси. Разом з та?.», розроблон! методика та комплокс прогрем досл!даення р1вном1рних часових ряд!в дозволять ефективно ! з необх!даою точп1ста цроводати внал1з волпких об'ем 1 в двних швидкоТ фото?лотр1 Y.

На захист вшюсягься сл1дувч! основн! полозэшш. 1. Виявлення зм!нност1 потулиост! власного фл1кар1нгу трьох досл!дауваних WR з!р, кандидата у TlciU подв1йн1 системи з flMonlpiio компактним супутгапсом, в сиектрольнШ облает! ф!льтру чистого континууму та в облает! ем1с!йних л!п!й Hell \485.9mi (ДЛЯ HD197406, HD193928 та HD191765) ! Hell М68.61Ш (ДЛЯ HD193928),

2. шшзлення того факту, що у rip HD197406 та HD193928 зареестрована зм1нн1сть потужност! власного фл!кер!нгу винииае, головпим чипом, -завдяки швидким вар1ац1им Штенсивност! випром1нивання чистого континууму.

3. Роестрац1я невеликих спалах!в 0.04 + 0.07 тривал1стю (100 + 200)свк на крявих öлиску у зор! HD197406, отриманих в облает! öMlclflnoi л!нН Hell Л.485.9НМ.

4. Виявлення того факту, що серодае по ряду значения потужност1 фл 1корiiiry у зор! WR141 в облает! ф1льтру чистого континууму завзди в док1лька раз!в неревищуе серодню потухлисть фл!кер1нгу в облает! ф!льтру eMiclduoi л!нП' Hell А.468.6нм при одинаковому час! накопичення сигналу.

Особистий вклад автора.

Автором отримаШ ве! спостережувалън! дан!, а також проведено Yx досл!дження за допомогою енергетичного тесту. Автором розроблена методика використання енергетичного тесту для онал1зу довгих часовых ряд1в та створено пакет програн для автоматизацП проведоння дапого анал1зу.

Апробац1я робота.

OcuobhI розультати дисертацП допов!далися на м1жнародному симпозиум! МАО N163 "Зор1 Вольфа-Райе: подв!йн! системи, з1т1Шоиня в!тр!в, еволюц1я." (о.Ельба, 1тал1я, травань 1994); на м1шародн!й конфорвнцП "Сучасн1 проблеми астроф1зики", присвячеп!й пам'ят! В.П.Цосев1ча (Одоса, веросень 1993); на sectдани! робочо! груш "Зорян! атмосфори" (КиКв, жовтень, 1994); на сем!нарах в1дд!лу "Ф1зики з!рок то галактик" ГАО HAH УкраТни,

а також обговорювались у школ1 молодих астроном Id в перервах прослуховувагая курсу "Зоршп залишки." (Швпйцар1я, icb 1 тень 1996).

Публ1кацП.

1. Khalack V.R., Zhllyaev В.Е. "Rapid photometry of the 1Ш197406 (WN7): Searching for flare activly In Wolf-Rayet stars." Odessa Astronomical Publication - 1994. - V7 - p.64. . Zhllyaev B.E., Khalack V.R., Verlyuk I.A. "Some results of high-speed two-color photometry of Wolf-Rayet stars with suspected compact companion." In IAU Symp. N163, "Wolf-Rayet stara: Binaries, Colliding Winds, Evolution" eds. K.A. Van der Hucht and P.M. Williams (Dordrecht: Kluwer) - 1994. -p.550-553.

3. Халак В.P., Жиляgв Б.Ю. "Швидка вузысополоспа фотометр!я зор! Вольфа-Райо HD197406 (WN7)." КИюматика 1 Ф1зикэ Heöecmrs Т1л - 1995. - Т.11, N4 - с.71-77.

Жиляев Б.Ю., Халак В.Р. "Швидк1сна фотомэтр!я зор! Вольфа-Райв HD191765 (WN6)." Кшематика 1 Ф1зика НоОесних Т1л - 1996. -

Т.12, N2.

Л5

Перелin л1тературних дяерел.

Антох!н, 1984. (Антохин И.И.) Новые фотозлектрические наблюдения звезда Вольфа-Райе HD197406 с возможным релятивистским спутником.// Астрон. Циркуляр - 1984.- N1350 - с.1-5.

АнтохШ та Черепащук, 1989. (Антохин И.И., Черепащук A.M.) Звезда V/R с возможными релятивистскими спутниками: переменность на большой шкале времени // Письма в астрон. «урн. - 1989.- Т15, N8, - С. 701-713.

Баттен, 1968 (Batten А.Н.) Some Interesting massive spectroscopic binary systems// Astronom. J. - 1968. - v.73, ИТ— p.551-555.

Бречер, 1980 (Bracher К.) The Woir-Rayet spectroscopic binary HD197406 // PASP. - 1980. - v.91 - p.827-829.

В1лл1с, 1991 (Willis A.J.) Observations of the Wolf-Rayet mass loss.// In Wolf-Rayet stars and interrelation with other massive stars In galaxieä, eels. K.A. van der Hucht and B. Hldayat, Proc. IAU Symp. N143, Reldel: Dordrecht. -1991. - p.265.

Врьо та 1н., 1992. (Vreux J.-M., Gösset E., Bohannan В., Conti P.S.) WR134 line-profile variability revisited. // Astron. AStroph. - 1992. - v.256 - p.148-158.

Ван Гендерен та 1н., 1990. (van Genderen A.M., van der Hucht K.A., Larsen I.) Short time scale light variations of the three Wolf-Rayet stars WR46 (WN3p), WR50 (WC6) and WR86 (WC7).// Astron. ABtrophys. - 1990.- v.229, HI - p.123-132.

Да Грев та 1н., 1988. (De Greve J.P., Hellings P., van den Hevel E.P.J.) Theoretical characteristics of WH+0 binaries. // Astron. Aetrophye. - 1988, - 7.189 - p.74-80.

:лляев та in.. 1994. (Zhllyaev В.Е., KhalackV.R., Verlyuk I.A.) Some results ol high-speed two-colour photometry of Wolf-Rayet stars with suspected compact companions // Wolf-Rayet Stars: Binaries, Colliding Winds, Evolution eds. K.A. van der Hucht and P.M. Williams: IAU Symp. N163, Reldel: Dordrecht.- 1994'. - p.550-553. Киляев та Халак, 1996 (Жиляев Б.Е., Халак В.Р.) Скоростная фотометрия звезды Вольфа-Райе HD191765 (WH6). // К;шем. и Физика Неб. Тел. - 1996. - Т.12, N2. 4ан Керкв1к, 1994. (Van Kerkwijk М.Н.) Cygnus Х-3 an evolutionary missing link found? // Wolf-Rayet Stars: Binaries, Colliding Winds, Evolution, eds. K.A. van der Hucht and P.M. Williams: IAU Symp. N163, Reldel: Dordrecht. - 1994. - p.527-537. (арченко та 1н., 1995 (Marchenko S.V., Moffat A.P.J., Lamontagne R., Tovmassian G.H.) The Wolf-Rayet star 1Ш197406 with its stronly ionizing close companion. // Ap. J. (submited). !ейдер та Мейнет, 1987. (Haeder A., Meynet G.) Grids of evolutionary model of massive star3 with mass loss and overshooting. Properties of Wolf-Rayet stars sensitive to overshooting. // Astron. astrophys. - 1987. - v.182, N2 -p.243-263.

1оффат, 1982. (Moffat A.P.J.) Wolf-Rayet stars with compact companions // Wolf-Rayet Stars: Observations, Physics, Evolution, eds : IAU Symp. N99, Reldel: Dordrecht. - 1982. - p.263-273.

(оффат та Шара, 1986. (Moffat A.F.J., Shara M.li.) Photometric variability of complete sample of northern Wolf-Rayet stars. // Astron. J. - 1986. - T.92, N4. - p.252-275.

Моффат та Роберт, 1991. (Moffat A.F.J., Robert С.) Intrlnsl variability or Wolf-Rayet stars from an observational poln of view.// Wolf-Hayet Stars and interrelations with о the: Massive Stars in Galaxies, IAU Stjmp. N143 (Dordreet Kluwer) - 1991. - p.109-123.

Моффат, 1992 (Moffat A.i'.J.) Search for second-phase Wolf-Raye binaries among WNE stars // Astron. Astrophys. - 1992. v.253, N2 - p.425-430.

Пач1нск1, 1967. (Paczynskl B.) Evolution of close binaries. V The evolution of massive binaries and the formation of th Woli-Rayet stars. // Acta Astronomlca - 1967. - v.17, N4 p.355-380.

Роберте, 1962. (Roberts M.S.) The galactic distribution of th Woli-Rayet stars. // Astron. J. - 1962.- v.67, N1 - p.79-85

См1т та Мейдер, 1989. (Smith L.P., Maeder A.) The bolometrl corrections and the M : L relation for Woli-Rayet stare. / Astron. Astrophys. - 1989. - v.211 - p.71-80.

Халак та Жиляев, 1995 (Халак В.Р., Жиляев Б.Е.) Бистра узкополосная фотометрия звезда Вольфа-Райе HD197406 (WN7) // Кинем, и Физ. Неб. Тел - 1995. - 14 1, N4 - с.71-77.

Хаман та 1н., 1995. (Hamann W.-R., Koesterke L., Wessolowski U. Spectral atlas of the galactic Woli-Rayet stars (W sequence) // Astron. Astrophye. Suppl. Series - 1995. v.113, N3 - p.459-471.

Ван ден Хевел, 1994. (van den Hevel E.P.J.) Interacting blnarie // Saas-Fee Advanced Course 22, Lecture Notes: Springer Verland, Berlin, Heidelberg - 1994. - p.375.

Х1даят та 1н., 1984. (Hidayat В., Admlranto A.G., van de

Hucht К.Л.) WoliRayet binaries evolutionary courses for their distribution In the galaxy.// A3trophy;.i. Space Sclnce

- 1984. - v.S9 - p.135-190.

an дер Хухт та in., 1981. (van der Hucht K.A., Conti P.S., Lunstrom I., Stenholm B.) Sixth catalogue of galactic Wolf--Rayet stars. // Space Scl. Rev. - 1981. - v.28 - p.227-306. an дер Хухт та 1н., 1988. (van der Ilucht К.A., Hldayat В., Admlranto A.G., Supelll К.П., Doom С.) The galactic distribution and subtype evolution oi Wolf-Rayet star. // Astron. Astrophys. - 1988. - v.199, N1/2 - p.217-234. Ллте-Ладбек та In., 1992. (Schulte-Ladbeck R.E., Nordaieck K.H., Taylor M., Bjorkman K.S., Mngalhäea A.M., Wolff H.J.)'The wind geometry of Wolf-Rayet otar HD191765.// Astropiiys. J.

- 1992. - v.387 - p.347-356. •

Автор висловлш подяку пауковому кер1в1Шков1 за обговорення lyicoBHX проблем, а також A.F.J. Moiiat, C.B. Марченко та R.E. ïhulte-Ladbeck за надання ориг!нальних публ!кацШ по тематиц! гсертацН.

Доел1дя© пня виконан! автором у дян1й робот!, були п!дтриман! зантом UOBOOO М1шародного Наукового Фонду.

АННОТАЦИЯ.

Халак В.Р. Быстрая фотометрия звезд типа Вольфа-Райв с предполагаемыми компактными спутниками. Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.03.02 - астрофизика и радиоастрономия, Главная астрономическая обсерватория HAH Украины, Киев, 1996.

Захдащается 4 научных работы, посвященные исследованию трех звезд Вольфа-Райе с предполагаемыми компактными спутниками -HD191765 (WN6), HD193928 (WN6) и HD197406 (WN7). В результате анализа данных быстрой фотометрии зарегистрировано вспышки мощноста фликеринга у исследуемых ТО звезд. У HD193928 и HD197406 вспышки мощности фликеринга возникают, главным образом, благодаря быстрым вариациям интенсивности излучения чистого континуума. На кривых блеска звезда HD197406, полученных в узкополосном фильтре емиссионной линии Hell \=485.9нм, зарегистрированы низкоамплитудные вспышки блеска 0Т0440Т07 длительностью (100+200)сек.

ABSTRACT.

Khalack V.R. High-speed photometry ol Woll-Rayet stare with suspected compact companions. Candidate of Sciences (Physics and Mathematics) Thesis In 01.03/02 - Astrophysics and Radloastronomy speciality, a manuscript. Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences oi Ukraine, Kyiv,1996.

Four papers on studlng of three Wolf-Rayet stars with suspected compact companions - HD191765 (WN6), HD193928 (WN6) and HD197406 (WN7) are defending. The flickering power flares were found as a result of analysing last photometry data for all Investigated W'R stars. Flickering power flares in 1Ш193928 and HD197406 seems to appear due to the fast variations of the pure continuum radiation intensity. Low amplitude (0T04+0T07) llgth flares with duration (100+200)8 have been detected in the llgth curves of HD197406 obtained in the narrow-band filter of emission line Hell Л485.9пт.

Юшчовi слова: зор! Вольфа-Райз, вузькополосна фотомэтр1я.