Оптическая и магнитооптическая спектроскопия структурно- и магнитно-непорядковых сплавов на основе 3d-переходных металлов тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.07 ВАК РФ

ц* О*

ц ^

НАЩОНАЛЬНЛ АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА1НИ 1НПТКГУТ МЕТАЛ0Ф13ИКИ

На правах рукопису

КУДРЯВЦЕВ ЮР1И ВОЛОДШИРОВМЧ

уда 535.393:669.255

0ПХИЧН4 ТА МАГНГГООПТЯЧНА СПЕКТРОСКОП1Я СТРЗГКТУИЮ- ТА И&ГНГШО-НЕШОРЯДКОВШК СПЛАВ1В НА ОСНОВ1 Зй-ПЕРЕХЩШХ МЕТАЛИ

Сп0ц1альн1оть 01.04.07 - ф1зота твердого т!ла

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора ф!зико-математичних наук

Кихв-1994

Робота виконана в 1нститут! металоф1зшш Нац!онально1 акадам!i наук Унра1ни

ДиоертЕц1я е рукописом

Оф!ц!ян! опошнти: члэн-корэсповдэнт HAH Украгни, доктор ф!зико-матэматичних наук, професор В.Б.Ы0Д0ДК1Н/ --

доктор ф13ико-математичша: наук, професор 1.А.ШШЕВИЧ/

доктор фiзико-математичних наук, професор A.I.CEMEHEHKO. Пров1дна срган!зац!я: 1нститут ф!зики метал*в УЩ РАН, м.Екатеринбург, Рос!я

Захист дасергац! I в1д{5удетъся ». c-o^-^-^Isyj р.

о 14 годин! на зас!данн! Сшцгал2зовано! Вчано! Рада Д^016.37.01 при 1нститут! металоф!зики Нац1онадьно! Академ!! наук Укра!ни (252680, Ки!в-142, пр. Вернадського, 36, конференц-зал 1нституту мвтв лоф!зики HAH Укра!ни).

3 дасертац!ею можна ознаасматися в б!бл!отец! 1нституту М8талоф!зшш HAH Укра!ни (252680, Ки1в-142, пр.Вернадського, 36)

Автореферат раз!сланий "" ^ I 1994 р. Вчений секретер

0пец1ал!зовано! Рада Д.016.37.01

кандидат ф!зико-математических наук ~ Е.Г.МАДАТОВА

ЗАГАЛБНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОНОГЙ Дксертац!я присвяченз розробц! за допомогою котод!в огтпино! та магштооптично! спектроскоп!! уявлэнь про вплив р!зних форм атомного та сп!нового поряда!в на енергетичнии спектр елэктрон!в сплавIв на основI парзх!даих 3<2-метэл!з.

Ахтуальн1сть теми досл1даення Одаэ з пров1дних м!сць в сучасшя ф1зиц1 твердого тхла заамають досл!дазння властивостэа невпорядаованих систем. Порядок в цьому випадку розум!еться досигь широко - як атомниг, так I сшновжг. ЗзщкавлвнЮть до вивчення таких систем обумовлена як потанц1ана широкими можливостями практичного використаняя < наприклад, аморфних мэталэвис сплав!в, мвталэвиг надструктур I т. 1.), так I необхгднхстю розширення теорзтичних уявлань про природу явщ в невпорядаованих системах.

Багато елвкгронних властивостея мэтзл!в та сплав1в (мзгнхтних, огггичних, елэкгричних I т. I.) визначаеться !х енвргэтичним спактром электрон!в (ЕСЕ) який, в своя чаргу, в знаний м!р! залэжигь в!д атомно! структури, а також В1Д характеру магнхтного порядку. Таким чином, вивчення будови ЕСЕ впорядоковаЕих систем та законсм!рнастеа аого зм!н при структурному та магн1тноыу розупордцкуванн! е основою для розум1ння багатьох фгзичних властивостей структурно- та мэгн 1 та о-вевпордцкованих сплав!в. Ця гаформавдя тзяож необх!даз для розробки тваретачних уявлзнь та моделей, що описукггь р!зн! вида атомного та .оптового порядахв.

В!домо, що серед експериментальних катод!в досл!даэння елекгронно! структури твердих ты оптична та магштооптична спектроскоп:! е одними з найШлыя чутливих та преииз1йвих. Завдяки високому енергетичному розд!ленда, а також чутливост! до локзльного атомного та сп!нового порядк1в ц! метода знаишли широка застосування для вивчення вшжву р:зних факгор!в на особливост! енергетичного спектру елэктрон!в мотал!в та сплав!в.

При вивченн! атомно-розупорядаованих систем умовно можна вид1лити сл!душ! ступан1 структурного безпорядау. Можна вважати, що в сшивах до наймвншо! змхни симвтр!! кристал!чно! хратни приводить перех!д а упорядокованного в розупорядкований стан, при якому зм!нветься лише порядок засалэння атомами вузл!в

кристал!чно! гратки, тобто зм!нюеться так званий дальшй атоинии порядок. Pi3Hi полшорфш шрвтвороння, напржслад ОЦК ГЦК, ГЩ ГЩУ i т Л., можуть приводит до зм!ни симатрП гратки в (Ильшому стушн1. I, нарешт!, як краан!а стуШнь структурного (атомного) розупорядкування можна розглядати шрех1Д метал!в чи сплав!в в аморфниа стан.

Металвв! надструстури або багатошаров! металвв! пл!вки е штучними утвореннями 1з сгоциф!чним порядком розтащування атомних шощин. На2б!льш ц5кав! ф!зичв! властивост! таких структур ■ виявлякггься тод!, коли товщини окремих шар!в досягають- значэнь порядку одашць моношар!в. Щкавим с вивчення впливу на результукш елекгронн! влзстшзост! таких металевих надструктур зменшення розм1рност1 в окремих шарах ( тобто 3D -» 2D парехгд), взаемодП м!ж шарами матал1в, а також ¿снування та структур11 1нтерфвясно! ойласт! м!ж окремиш шарами.

Великий интерес для розробки теорП, яка описуе властивостг магнетик!в при к!нцэвих температурах, викликае вивчення структура магнПвого стану, що виникае в парамэгн!тн!г облает! в особливому клас! магнетик!в - слабких зонних феромагнетиках. Sriдно з сучасними теоретичними уявленнями [1,2] при переход! з феромагнгтаго стану в парзмагштний в таких . магнетиках можуть зб9р1гатися облает! з локальным магн1тним порядном, який руйнуеться при температурах, що звачно перовищують температуру Кюр!. 6 ц!кавим за допомогою кетодхв опгично! та ■ магн!тоопгично! спектроскоп! I провести вксдаримонтальну шрав!рку цих моделей.

Мета робота Метою робота с проведения за допомогою • метод!в опгичноi та магн!тоопгично!. спектроскоп!! дошпдження впливу р!зних вид^в атомного та сп!нового розупорядкування, а також сшциф!чного атомного порядку, якиа створюеться в ыеталевих надструктурах або багатошарових пл!вках, на особливост! енергетичного спектру елвктрон!в ряду сшив is на основ i перех!дних Зй-метал1в.

Для досягення поставлено! мети необх!дно були вир!шити сл!дуюч! задач1:

I. Вiдпрацевата"технолог!ю одержаняя пл!вок метал!в та сплав!в на основ! За-лэроххдаих метал!в в ргвноважному та р!зних

матзстасЯльнизс станах (розупорадковзиому нристэл!чному, аморфному), а також приготування багатоиарових гшвкових структур.

2. Провести комплексна (з використзнням результате теоретичних розрзхутйв спектр!в м1жзонвого оптичного поглинання в1дпов!дних с поду к) дослхдаення оптичних властивостей впорядковзних та розупорядкованих сплав¿в на основ! Зй-шрах1деих металгв, спрямаване на встановдання закономерностей зм!ни енергетичного сгокгру едектрон!в в таких сплавах при порэход! в розупорядковзния кристал!чний стан.

3. Провести в ив чоняя законом!рностея зв"язку атомно! струкгури та оптичних властивостей, а також ЕСЕ аморфних сплав!в на основ: 3(2-шрех1дних метал!в, в яких зморфния стан створювався за допомогою ргзних Метод г в тонкоплгвковоГ технологи, а 1нформацш про структуру аморфного стзну одаржували як эа допомогою традищаних, так I чутливих непрямих мэдод!в дослхдаэння.

4. 3"ясувзти о с об диво ст! формувэнпя оптичних та магн!тооптичних властивостей ряду метэлввих багаютарових шавок на основ1 пэрэх1дних Зй - метэл1в в залежност! в!д товщини окремих шар5в (впдизу ЗП 2И переходу), взаемодп, мхж шарами, а також Iснувапня гореххдао! !нтерфейсно1 облаетI м!ж ними.

5. В широк1Я обдаст! текшратур, яка горекривае як феромэгн!тну, так и парамагн!тну д!лянки, провести вивчення впливу температури на особдивост! в спектрах оптично! пров!даст!, що пов"язан! з 1снуванням магнитного впорядокувзння, а також на мапитооптичн! ефенти деяких сплав!в, що е слабкими зонними феромагнетинами. Наукова нов1тн1сть роботи. В зв"язку з постзвданкми в робот! задачами втаршэ буди отриман! сд!дуюч! результата. ■

1. На п!дстав! анал!зу результат!в дослхдаення струкгури, э також оптичних влзстивостея зразкгв покззаяо, что ззвдякя загартуванто 1з парово! фази при вакуумному осадаэннг на охолоджуван! ргдкими гел1ем або азотом п1дкладки можливо одзржання сшгав!в на основ! перех1даих Зй-метал!в в д!асно аморфному чи розуперздкованому кристал!чному станах.

2. Вперта ¡нтерпретащя зм!н енергетичного спвктру елвктрон1в сшгавхв Со0-50А10-50 та Со^Оа^ при- переход! !з. впорядкованого стану до невпорядкованого проведана на тдетав!

1дэнтиф1кац1! вкспэриментально спостер^гаемга смут м1жзонного оптачного поглинання з парэходаки елэнтрон!в м!ж пввними енергетичними зонами. Осташе стала можливим завдяки використанню рэзультат1В тэорэтичних розрахутйв парцхальних вклад!в в ихжзишу оптичну пров1дн!сть сполук СоА1 та СоСа.

3. Впврша показано, що в екв!атомню: кристалл чши сплавах Ре-Со, Со-А1 та Со-Оа в облает! кйжзонного огштаного поглинання переход в атомко-невпорядаованиа стан приводить до зменшення 1нтонсивност1, розширення та зм!щэння . (перзважно в низькоетаргетичниг 61к сшктра) смут м1жзонного поглинання. Щ явища е воображениям розширення енергетичних зон, що приемають участь в формуванш полос м!жзонного поглинання, та змхни енергвтичного гнтврваду м!к ними. Нзйб^лъшо! зм1ни зазнэкггь зони, що розташован! поблизу р1вня Ферм!. В дэяких вкладках пврах1д до розупорядковано! фази може супроводжуватися зникненням окремих смут М1жзонного поглинання, харакгерних для впорядкованого кристзл!чного стану сплаву. Такий пропрс с проявом зникнення надструкгурних пцлин в енергетичному спектр! елекгрон1в при зниженнх симетр-!! кристала.

4. Показано, що для вегх сплав !в, ¡до досл!дяувалксь в робот!, шрэх!д в розупорядкованиа кристал!чниа стан приводить до зменшення прсшдност!, обумовлэно! вгльними елвктронами, що с насл{дком як збгльшанвя ггроцес1в 1х розехювання, так 1 зменшення 1х рухливост!.

5. На прикладI сплавIв на основ! кобальта та зал!за показано, що в одних I тих же сплавах можуть бути одержан! р!зш структурш стэни, що рееструшться за до помогаю трздац!2них метод!в досл1дкення структури як аморфН1, для яких в областл »¡жзонного поглинання харакгорн! суттево р^зн! оптичн! властивост!. Причину тако! разб1Кност! ми пов"язуемо з р!зницэга в структур! ближнього порядку. В тих випадках, коли кристал!чниа та рвнтганоаморфниг стани мають близы-л □ щ'ичн! властивост! в облает! м1жзонного поглинання, останн!Е . структурний стан мае таку ж структуру ближнього порядку, яка властива кристал1чн!й фаз!.

6. Вперша показано, що пврех!д в аморфниа стан такой ( як ! у випадку переходу "порядок-безпорядок") приводить до зменшення рухливост! елвктрон!в пров!даост1.

7. Вшршэ покагано, що оптичн! властивост! аморфних сплав i в Со-Zr, що нали склад близький до еквiатомного, в яких аморний стан одеряаний за допомогою р!зних cnocoöiB, можуть бути суттево pi3HKMH. Причина тако! розб{жноггг{ пов"язуеться з р i зною структурою ближнього порядку цих аморфних сплав!в.

8. Вгорше показана можлив!сть використання методу ошично! спектроскоп!I для рееструвакня тонких 3míh в структур! аморфних сплав i в при !х структуршй релаксацп, як! не завжди можна заф!ксувати традиц!яними методами дослдаення.

9. На приклэд1 багатошарових iuibok Tb/Fe та Cu/Je показано, що проведения експериментальних досл1ЯК8нь та кощГкггарного моделювання !х огсгичних властивостеа дозволяе вийрзти модель, що адекватно описуе рэальну структуру границ! розподЬту mí» шарами, а таком зробити оц!нку po3Mípy !нтерфейсно! облает!.

10. Впэрш показано, що змэншення розм!рност! феромагштного неталу в багатошарових тшвках приводить до зм!н яого мапптооптичних параметр i в в пор!внянн! i3 масивним станом, що пов"язуеться !з змшою величини енерг!! oöMiHHoro розщеплэння.

11. В багатошарових гШвках Co/Pd виявлено додатковэ, в пор!внянн! з чистим кобальтом, магн1тоогггична шглинання, яке проявляв немонотонву залэжн!сть в!д товщини шар i в палад!ю. Цэ явищэ пов"язуеться з поляризац!ею ' шарiв палад!я п!д впливом (взэемод!ею) шар!в кобальту.'

12. Вгорше на приклад i сплав!в Ре2Р та NigAl експэришнтально показано, що в слабких зояних. фаромагнэтиках в парвмапптшй облает! зйерггаються облает! з локальним магн!тним порядком, . якиа мае таку и структуру, як ! в магн!,товпорядкованому фэромагн!тному стан!. Руйнування локального магн!тного порядку в1дЗуваеться при температурах, що на 200 - 300 К горввищують Тс для цих спляв!в, ! супроводауеться зм!ною ix магн!тних, магн1тооптичних та оптичних властивостеа.

Наукова та практична ц1нн1сть одерхвних реаультат1в Шдсумком екешриментальних досл!даень вшиву пзрэтворень порядокчЗвзпорядрк в кристал!чних сплавах Ре-Со, Со-А1 та Co-Ga нэ íx охтгичн! властиност! е одержан! законом i рност! зм!н, що вдуваться в енергетичному спектр! електрон!в таких сшшв!в. Кр!м того, завдяки пор!внянню результат!в тэоретичних розрахунк!в

сшкгр!в м!жзонного поглинання впорядковаяих фаз цих сплав!в з вкспэриментальними даними, створюються умови для шрев!рки як результатов розрахунк!в, так ! досконалост! поверхн! зразк!в.

Ветановлен! ексшриментальяо законом!рност! формування опгичних властивоетей сплав1в в аморфному стан! як в облает! м!жзонного, так ! внутризонного поглинання, дозволяють одержат уявления про особливоет! ЕСЕ'таких стан!в.

На п!дстав! одержаних результат!в досл!даення опгичних властивоетей аморфних пл!вок сплав!в на основ! перех!дних 33-метал!в в!дкриваються нов! сфери практичного застосування методу огггично! сшктроскоп! I в облает! м!жзонного поглинання для рэестрац!! тонких зм!н в структур! ближнього порядку в металах та сплавах при р!зних струкгурних шретворенвях.

В результат! досл!даення особливостеа опгичних та магн!тоогггичних властивостея багатошзрових металевих пл!вок одержан! в!домост! про вшив товщини окремих шар!в, !снування !нтерфеясно! облает!, взаемод!! м!ж ними на. результуши характеристики таких 1Швох. Цэ створюе сприятлив! умови для розум!ння ф!зики процас!в в таких системах та !х практичного вшсористання.

В результат! дрешдаення залвжност! В1Д температуря опгичних та магштооптичних властивостоа деяких слабких зонних феромагнетик!в одержан! в!домост!, що представляють !нтерес для розробки моделей, як! описукггь повед!нку таких магнетик¡в в широк!В облает! температур.

На захает виносяться так1 положения:

1. В~рата дальнього атомного порядку в кристл^чних сплавах на основ! шрех!дних Зй-метал!в гшиводить до розширення енергетичних зон, що приямашть участь в утворенн! смуг м!жзонного поглинання, зм!н1 енергетичного !нтервалу м!ж ними, що • ! обумовлюе. зм!ну оптичних'властивостея сплав!в. Зменшэння пров!дност!, обумовлэно! В1лышми елэкгронами, що епостер1гаеться при цьому , пов"язано як ¡з зб!льшенням розегювання елактрон!в пров!даост!, так ! з зменшяням IX рухливост1.

2. Огггачн! властивоет! та енергетичниа спектр олвктран!в аморфних пл!вок сплав!в на основ! за-П0рех!дних метал!в моЖуть сутгево зм!нюватися в залвжност! в!д методу !х одеркання, що обумовлено

зм!нами в структур! ближнього атомного порядку, а такой В1др!знятися в!д властивостей та ЕОЕ дрIбнокристлIчних сплав¡в.

3. Зменшання розм!рност! фвромагн!тного метаду в багатошарових металэвих пл!вках приводить до зм!н аого магн1тоопгичних параметр!в !, як наслхдок, до зм!н мзгн!тооптичних властивостей вс1е! пл!вки. Кр!м цього фактора взаемод!я м!ж шарами може приводит до змш магн1тоогггичних параметр!в немагн!тного металу, що також впливае на результуючI магн!тооптичн! властивост! багатошарових пл!вок 1М/БМ.

4. Первх!д черв температуру Юор! в слабяих зонних феромагнетиках не супроводауеться зм!ною температурно! залежност! ввличини екватор!ального ефэкту Кера та особливостея в спектр! оптично! пров!даост!, як! пов"язан! з ¡снуванням феромагштного порядку. Цеа факт пояснюеться збереженням в пзрамагн!тн!й облает! такого ж локального магн!тного порядку, який !снуваа ! в феромзпптнхя фаз!.

5. Експериментальн! спектри оптично! пров!дност! мають доста^ни чутлив!сть та !нформативн I сть для реестрацН тонких структурних змш в сплавах на основ! 3<3-шрех!дних метал!в, викликаних структурною релаксац!ею аморфних сплав!в, при пвретворэннях типу "порядок-беспорядок" в кристал!чних сплавах, анал!зу розм1ру та структури ¡нтерфейсно! облает!, яка виникае м!ж шарами метал!в при формуванн! багатошарових металввих структур.

Особистий внесок автора Дисертац!я е узагальненням результат!в дослхдаень, як! були викояан! особисто автором, безпосередньо п!д його керхвницгвом або за участо ряда сп1вроб!тник!в. В останньому випадку сшвавторам не налвжали !дэ1, що знайшли свое в!дображення в дисвртацН. Безпосередньо автор особисто приймав участь в постанови! задач роб!т 2 - 6, 8, 9,11,13,15, 16, 18 - 25 (дав.список публ!кац!й в к!нц{ автореферату); готував зразки для досл!даень в роботах Г-5,7-9, 21 и 24; проводив експериментальн! вим!рювання оптнчних, магн!тооптичних, електричних, гальвано-магштних властиЕООтей зразк!в в роботах 1-12, 14, 15, 17-19, 21, 24-26; проводив вим!рювання спектр1в ЯМР в робот! I; проводив вим!рювання темпервтурних залежностей мап^тного моменту зразк!в в роботах 13 ! 16; проводив оброОку експериментальних даних та обчислэння на !х основ! р!зних ф!зичних характеристик зразк!в.

шр досл!даувалися в роботах I-I2, 14, 15, 17, 18, 22-26; автор приймав участь в обговоренн! результата та оформленн! вс!х po6iT.

АпробацХя робота Матер!зли дасертац! í доповiдались та обговорювались на слшючих конференциях та ceMtHapax:'

- II и IY Всесоюзних конференц!ях "Эллипсометрия - метод исследования поверхности твердых тел", НовоетйНрськ, 29 черная -I липня 1981; Новосиб!рськ, 19-21- липня 1989р.;

- III Всесоюзному ceMiiíapf з аморфного магнетизму, Самарканд, 13-17 травня 1982р.;

- XVI, XVII и XVIII Всесоюзних конференц1ях з ф!зики магштних явищ ( Тула 1983 р.; Донецьк, 24-27 червня 1985 р.; КалШн 3-6 нгавтня 1988р.;

- VI, VII, VIII и XII Рвспубл!канських секiнарах "Оптика та спектроскоп!я в народному господарств!" Луцьк - 1984; Одеса -1985; Луцьк - 1986, Мелiтополь - 1990 р.;

- VI Всесоюзной науково-техн!чн!й конфвренц!i "Фотометрия - и . ев метрологическое обеспечение", Москва, 1986 р.;

- X Всесоюзшй школ!-сем i нар i "Новые магнитные материалы для микроэлектроники", Ташкент, 1988 р.

- М1квуа!вськ1й конференцП з магн!тооптики, Московська обл., Л!сов! поляки, с!чень 1988 р.;

- V Всерос!йськ!я координац1йн!й нарад1 вуз!в з ф!зики маг-HiTmix матер!ал1в, Астрахань, 18-22 вересня 1989 р;

- Республ!канському м!жвуз!вському семiнарi "Актуальные проблемы физики твердого тела, радиофизики и теплофизики", Ашхабад, 1991

- Mi»народному симпози!ум1 з ультратонких та багатошарових . iuiíbok та поверхонь, Л!он, Франц!я, .7-10 вересня 1992;

- Шинародаому ceMiHapi "Многослойные металлические пленки -физические явления и свойства", Ки1в, II-I? травня-1992;

- Республ!канськ!й нарад! з наукового приладобудування, Мороьке, Крим, 28 вересня - 4 шовтня 1992;

- I ШжнароднШ конференцП з спектроскошчно! ел!псометр!!, Париж, Франц!я, 11-14 с!чвя 1993; '

- Европейськ!й конференцП з ф!зики магнетизму, Познань, Польша, 21- 24 червня 1993;

- М!жнародн1й Европейськ!й конференцП з ф!зики магн!тних

матер!ал!в та 1х застосувашш, Кашице, Словак!я, 24-27 серпня 1993.,

■а також на наукових семинарах 1нотитуту мвталоф13ики АН Укра!ни.

ПуСликацИ. За результатами дисертацп опубликовано 26 друкованих роб1т у в!тчизняних та заруб!жних виданнях, список яких наведено в к!нц! автореферату.

Об"ем та структура дисертацП Дисертац!я складаеться з вступу, п"яти роздШв, висновк!в, надруковзна на 323 стор!нкэх машинописного тексту, мае 95 мэлюнк!в, 9 таблиць та списку Л1тератури, що використовувалзся.

КОРОТКИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ У вступ1 обгрунтовуеться виб!р напрямку дасл1даень, показана актуалыпстъ теми, сформульовзн! мета та задач! робота, визначен! об"екти дослгдаевь та метода !х проведання, воображена наукова новгттпсть одержааих рэзулътат!в, наведен! положения, що виносяться на захист.

Перший розд!л носить методичний характер, його перший параграф присЕячений анализу шформац!I про енергетичний спектр елэктрошв в металэх, яку можна одержати за допомогою експериментальних мвтод!в штгично! та маплтзоптично! спектроскоп!!, а другий - опису метод!в експериментзльного визначення оптачних сталих метал!в та магн!тооптичних ефвкт!в, що використовувалися в робот!.

Оптичнх стал! зразк!в вим5рювэли за допомогою методу Б1ТТ1, з магсйтооптичн! характеристики. ( частота! залежностГ величина екватор!ального ефекту Керра) - динам ¡чним способом .

В дисертац!йН1й робот! вивчення впливу атомного розупорядкування на ф!зичн! властивост! штзл!в та сплзв!в було проведено на тонкопл!вкових зразках. В зв"язку з чим в третьему параграф! першого розд!лу розглянут! перэваги та недол!ки (в пор!виянш з масивними зразками) тонкогшвкова! технолог! I приготувэння ■ швархн! зразк!в для досл!даення !х оппгчних та магтптооптичних властивостей. В1дм!чаеться, що для одэржання над!йних результат!в при вивченн! оптичних властивостей тонкопл!вкових зразк!в, ¡х приготування та досл!дження необх!дно проводит в умовах надаисокого вакууму. Метастаб!льн! структурн!

стани в металах та сплавах в робот! одержували переважно за допомогою гартування з пзрово! фази при вакуумному осадаеши пл¡вок на охолодауван! редкими гел!ем або азотом шдаладки.

Для реал!зацп тоставлених в po6oi задач були створен! да! установки, в яких обладнан! пристроями для осадаування iuibok метал1В та сплав ¡в ( в одному випадку цв були два елйкгронно-грзмэн9В1 випаровувача з вгдаиленяям променя на 180°, а в !ншому - пркстр!й для одэржання шпвок за допомогою методу "спалзху") надвисоковакуумн! камери, були зчленен! з автоматичними спектральними елтсометром та магн!тоел!псоматром. В обох установках на вэрхньому фланц1 ШВ камери були змонтован i гел1йов! кршстати, до гол'шово! порожнини яких можна було закр!шювати шдклэдку для осадеення на не! пяхвок або готовив зразок. Такий п!дх!д дозволяв проводит одержання пл!вок метал!в та сплав!в в вакуумх близько 1*10~7 Па на шдаладки, температура яких могла змшоватися в штервал! 10-700 К, та без порушення вакууму шаля приготування зразк!в в широких спектральному (0.25 -2.5 мкм) та температурному интервалах проводит визначеаня хх оптичних сталих та магн!тоопгачних властивосггей. Опису цих установок i присвячений четвертая параграф першого розд!лу.

Вивчення структури хипвкових зразк!в як в початковому стан!, так I на рхзних ступенях структурних перетворень, проводили за допомогою як традащйних метод!в досл!даення (рентгвн!вська або елекгронна дафракц!!), так i в ряд! випадкхв за допомогою методу ЯМР-спекгроскоп!!. Х!м!чний склэд зразк!в, що доел!даувалися, визначали за допомогою методу рентген¡всько! флуореецзнц!!. .

Другий роздЛл дасертац!! присвячений викладенню результат!в до<шдаення впливу перетворення "порядок-Оезпорядок" в пл!вках упорядковуючихся екв!атомних сплав!в Ре-Co, Со.-А1 та Со-Са на 5х оптичн! властивост! та ЕСЕ. Б!дм!иною особлив!стю наших досл!даень вхд !снуючих в л!терэтур! е те, що ¡нтерпретащя cnempiB мхжзонно! оптично! пров!дност! омз(7п') впорядкованих фаз Bcix сплав!в, що достдаувзлися, проводилась на п!дстав1 пор!вняння експариментальних даних з результатами теоретичних розрахунк!в om(?iv) в!дпов!дних сподук. Завдарси такому шдходу з"явилась можливхсть сп!вставит окрем! смуги м!жзонно!

пров!даост1 з переходами елвктров1в м!ж пввними енергетичними зонами. ВД обставили. дозволили проводит анализ еволюцП ЕСЕ (тобто зм!н енергэтичних 1нтервал!в м!ж пввними енергетичними зонами), викликаких переходом сшиву з упорядокованого стану в розупорядкованиа, шляхом анал!зу зм!н, що в!дЗуваються в спектрах м!жзонного поглинання. Щи цьому вважалося, щр природа смут м!жзонного поглинання в обох струкгурних станах однакова.

В 5 4.2 - 4.4 наведан! результата экспериментального досл1даення опгичних властивостэа згаданих вида сплав!в як в облает! внутризонного, так ! м!жзокного поглинання. Сл!д зауважиги, що подавит формування впорядковано! фази в сплав! 0о0 50А10 50 вдалося лише завдяки гаргуванню при вакуумному осадкуванн! на охолодауван! р!дким гел!ем м1дщ! п!даладки, реальна температура повэрхн! яких складала ЮИ.

В робот! показано, що спвкгри опгично! пров!дност! (ОП) вс!х досл!дазних в робот! сплав!в маоть досить складну структуру, утворену за рахунок супврдазицН досить велико! шлькост! смуг м!жзонвб! пров!дност!, а також, що втрата дзльнього атомного порядку т) в щх сплавах сутгево в!д5ивасться на спзкграх ОП (див. напр. рис.1>

Рис.1. Оптична пров!дн!сть пл1вок сшшв!в 0о0_5А10>5 (а) 1 Ре0 50о0 5 (б), що знаходягься в упорядкованому та розупорядкованому станах.

3 метою навкращо! 1дентиф!кац1I ексториментальних та отриманих шляхом теоретичних розрахунк!в 1з перших принцип1в смут М1жзонно1 оптично! пров!даост!, а також для корекгного проведения анализу зм!н в ЕСЕ, шр виникаюггь внасл!док паретворення "порядокчЗэзгорядок", в робот! був проведений розклад ексшриментальних спектр!в на складов! частини, тобто були вид!лен! окрем! полоси м!жзонно! пров!даост! та визначении внутризонииа вклад.

Суть проведено! процэдури складалася в м1н!м!зац!! функц!оналу, якиа уявляв собою суму квадрат!в р!зниць м!ж ексгоримевтальними значениями оптично! пров!дност! та суми вклад! в в!д полос м!жзонного поглинання та внутризонного вкладу в кожн!а точц! спектру. При цьому полоси м!кзонвого поглинання описувалися за дрпомогою несиметрично! гаусхани, а внутризонниа вклад - за дрпомогою формули Друде. Як приклад, в таблиц! I наведан! значения пзрзметр!в, за допомогою яких молша описати експериментальн! сгактри оптично! пров!дност! для впорядкованох та розупорядковано! фаз сплаву Со0 5А10 5 ( шлоаення максимуму в св, I - штенсивШсть в одиницях 1*1014, с-1, в - параметр, якии визначас нап!вшрину полоси ), в такок механ!зм !х утворення. 1нтерцретац!я природа окремих смут м!кзонного поглинання впорядкованих сшгав!в проводилася на п!дстав! пор!вняння одержаних таким чином даних з результатами теоретичних розрахунк!в парц!альних вклад!в в оиз(Ы>) в!д р!зних м!жзошшх переход!в, одержаних для в!дпов1дних сполук в £3,4]. 3 таблиц! I видно, тр перех!д до розупорадкованого стану в сплав! °°0.Ба10 5 приводить переважно до розширення смут м!жзонно! пров!дност!, зменшенню !х ¡нтонсивност! та зм!ни !х положения в спектр!. Под!бн! законом!рност! спостер!галися також ! для !нших сплав!в. що досл!даувалися в дан!а р;обот!.

Розширення смуг м!жзоннох пров!дност! та зменьшення !х !нтенсивност! при переход! сшиз!в в розупорядаований став е в!дрбраженням процзсу розмиття енергетичних зон внасл!док хаотичного заселения атомами вузл1в кристалхчно! хратки. Зм!на положения максимум!в смуг м1жзонно! оптично! пров!даост! в спектрах ОП обумовлена деформац!ею в!дпов!дних енергетичних вон сплаву вваслхдок схлопування "надструктурних" щ!лин. Знания

механ!зму утворення конкретно? смути дозволяв прознал!зувати дисгорс!ин! залежност! Е(к) дляв1дпов!дних зон, визначити

ТаОжщя I

Положения, !нтенсивн!сть та нашвширина полос шжзонного поглинання в ексяериментальних спектрах оптично! пров1дност! пл.'вок сплаву Сод &А10 5, а такой мехашзм

!х утворення

Упоряд.стан Розупоряд. стан

!п>

Мехашзм утворення полос КЗП ЗГ1ДН0 СЗ] (цифри показ. .4 зон, М1ж якими в1дйувашться

переходи электрон¿п

0.16 15.2 0.50 0.30 7.2 0.57

0.45 3.3 0.44 0.54 5.1 0.46

0.69 0.9 0.15 0.80 2.1 О.ВО 5 - 6 + 6-7

1.12 22.5 1.21 1 .12 12.3 1.43 6 7

1.87 1.3 0.55 1.60 0.8 0.54 5 7

2.87 5.6 1.10 2.43 4.5 1.66 7 8

4.20 28.0 1.90 4.00 19.4 3.35 2 7

участок, якия дае наябхлыпий вклад в поглинання, ! зрозушти причину зм1ирння ц!е! смути в ту чи !нпу сторону спектру. В тих вииадках, коли смути утворен! переходами електрон!в мш участками зон, як! розташован1 адалин! в!д "надструктурних" ц!лин, вони при структурному пврэтворэзн! "шрвдок-безпорядок" на змгнтть свого положения в спзкгр! оптично! пров1дност!.

Сл!д тзкож в!дм1тита, що для сплаву РеСо кр1м розглянутих вищв законом!рностэа зм!н сгоктргв м!жзонного поглинання, викликаних аггомним перотворенням "порядокнЗезшрядок", в низько8нергэтичн!й д!лянц! спэктру Оуло виявлэно утворення ряда додаткових {в пор!внянн1 !з спектром розупорядковано! фази) емуг м!жзонного поглинання. Квруючись результатами теоретичних розрахувк!в Е(к) для сполуки РеОо [5], природа цих смут була повязана з переходами електрон!в в межах ряду "надструктурних" щ!лин, як! з"являжггься в ЕСЕ б!ля р!вня Ферм:.

Перех!д з впорядаованого стану в розупорядованиа в сплавах, що досл!даувзлися, приводив да суттево! зм!ни оптично! пров!дност!, обумовлено! В1льними елегсгранами. Завдяки обробц!

и

I

екстардаентальних даних, одэржаних в !нфрачервон!й облает! спектру, стало можливим визначют важлив! параметра, як! описуклъ повэд!нку в!льних влвкгрошв - частота !х рэлаксац !иних (7) та плазмових (О) колквань, а також розрахувати ропт « 1/о(0) (див..табл.2).

Таблиця 2

Значения мхкрохарвктеристкк электрон!в пров!даост! сплав!в ре0.5Со0.5 • ^0,5 0.5' ^°0.5 0.5* ^ знаходеться в угорядкованому та розудорядковэнсму станах.

Характеристика 7*1а14.с-1 Пр.эВ . Ропт.розух/Ропт.уп. Сплав/стан П БП • П БП

^е0.5®°о.5 °"43 °'90 г5'5 16-4 3-25

Со0"5А10'5 0.46 0.60 18.7 5.9 4.13

^О.б^'.Ь °-50 °-52 22-7 1б'5 ^^

П - упорядкований стан, БП - розупорядкований ст< в

Видно, що порох!д з упорядаованого стану в розупорядкованиа приводить до зюншення пров!дност!, обумозлэно! в!льними электронами. Причина такого зиеншння пов"язана як 1з збгльшенням процэсгв !х розешваннн ( рост 7 ), так I з зменшанням !х рухливост!. Д!йсно, в!домо, що дая в!льних олэкгрошв можна записати

8icez

3W afc

да п!дсумування ведаться по вс!м станам ак в кристал!, ща мае об"ем V?, У^ - швидюсть електрона в стан! ок. 1з сп!вв!даошання (I) сл!дуе, що частота плазмових кодивань прямо пропорщана модулю швидкост! ел0юрон!в, щр приамають участь в оптичному поглинанн!, тобто !х рухливост!. .

В третьему роздШ дисврггацП приведен! результата досл!дшнь особливостеа штгичних властивостеа та ЕСЕ ряду аморфних сплав!в на основ! горех!дних 3<3-метал!в. Аморфний стан в сплавах що дрсл!даувалися, одержуваяи за допомогою р!аних метод!в тоикопл!вково! технолог! 1, а сама: гаргтуванша з параво!

фази при вакуумн!а кондзнсац!! на охолодауван! р!дкими гелхем або азотом п!доадки < сплави Со0 б7Сео 33 Та Ре0 70Се0 30*' електролiтичеого осадкування ( сплави Со1_^х, Со0 80?0 та Со0.82В0.18^' Р931^'1 г • проходить в твэрдга фаз! при вгдпал! багатошарових ташкржгтзлх-чних пл!вок (систэми Со/йг та ?е/2г), а також при сп1восадш0НН1 компонентов сплаву ( сплави Со^^гг^ та ТЬ0_24Ге0 Лб).

При проваданн! даних Д0СЛ1Джень особливу увагу прид!ляли одвржанню додатково! тнформаци про тонну атомну структуру аморфного стану за допомогою нетрадиц!йшх матод1в, як: базуються на вивченн! таких властивестаа мэтал!в та сплав!в, на формування яких виршальниа вплив мае х!м1чниа та позиц!аниа порядок атомниа порядок в район! пврших коордкнащйнкх сфзр, а сама методу ЯМР-сшктрсскоп! I.

Кетастаб1Льн! стани в гшвках сплаву Со0 33' як1

рееструыться за допокогоп 8лзктрояна-м!кроскопIчних кэтод!в досл}даення як аморфн!, одэржувзли за догоаюлш гартувазня з паровох фази при вакуумн1й кондэнсац!! на охолодауван! р!дкими азотом (стан А1) та гелхем (стан А2) шдаладки. В останньому випадку температура мГдних ш дала док перед початком кондзнсац!! складала 10 К, ! ми спод!валися, що при такому способ! приготуваяня можлива одержания ' максимально розупорядковзних структур. Ивноважниа кристал!чниа стан, що в!дпов!дае сполуц! 0о2Се, був одержан® при кондзнсацН на склян! п!дкладки при температур! 520К. 3 приведених на рис. 2. даних видно, що два аморфних стани (А1 та А2) маить сутгсво р!зн1 сгоктри ОП, причому оптичн! властивост! пл!вок сплаву Со0 етСе0 33 в стан* майжо не в!др!зняються в!д властивостэа кристалхчно! фази. Для цих стан!в схюкгри ОП сплаву Соа 33 маоть !нтенсквну смуту

м!жзонного поглинання, розташовану в район! 0.62 еВ, природа яко!, як ми ввашаем, близька до природа фундаментально! полоси поглинання чистого Со.

3 нашо! точки зору, причина сутгево! р1зниц! охггичних влаотивостеа двох аморфних стан!в (А1 та А2) пов"язана !з р!зницвю в структур! ближнього порядку цих фаз - в стан1 А1 абер!гаеться блшжн!а порядок, властавка кристал!чн!а фаз!, тод! як в стан! А2 формуеться якиась !ншиа в!д розглянутих вишэ

ближн!а порядок 40

о.4о;.....о'.йо

Енврг»* фотов! в, еВ

Рис.2 Спэктри оптично! провхдаост! аморфно! (А2), др!бнокристал!чшл (А1) та зфистал1чно5 (К) фаз

сплаву Оо0>б7Се0>3з

1.0 . 2.0 3.0 Енерпа фотов! в, еВ

Рис.3. Спвктри оптично! ПрОВ1ДНООТ1 вморфяо! (I), 0ЦК-(2), ГЩ-(З) и РВ (4) фаз сплеву Ге0 ^Свд^.

Моиливост! тонкопл!вково! технологи для формування р!зних струкгурних станIв в зразках були про!люстрован! на приклад! сплаву Ре0 7оСео.зо* Завдяки зм!н! темпаратури п!дкладки п!д час кондасацН пл!вок (Т^дал.^О» 130 и 520 к)» а також температуря наступао! тврмообробхи шпвки цього сплаву могли бута одержан! в аморфному, 0ЦК-, ГВД- та р!вноважному (РВ) станах. Видно, що атомна структура сутгево впливаз на оггшчн! властивостх цього сплаву (дав.рис.З). Якща куб!чн! ОЦК- та ГЦК-фэзи мають практично однзков! сшкхри ОП, то спектр ОП РВ-фази !стотно в!др!заяеться в!д них - в!дсутня смута мшзонного поглинання в 1Ч-Д1лянц! сшкггра, а в ездим!и облает! проявляеться интенсивна смута м!жзонного поглшання. Зшкнення шр!одичност! кристалхчно! гратки при переход! в аморфниа стан приводить до р!зкого вмэншення прав!даостг в 14-област! спектру. При цьому слабк! смути, як! розташован! ввидаши обдаст! спектра, практично не м!няються. Останк!а факт мою св!дчиги про те, щр горэх!д в аморфвия стан в сплав! 1'ео.70се0.30 <яш>Н1шв вшшвае на енергвтичш стани, що розташован! б!ля р!вня Ферм!, тод: як 0!льш

глийоко розташован! зони змхнюмться в меншому ступен!.

Оптичн1 властивоет! зразк!в," в яких аморфниа стан був одержаниа за допомогою електрол!тачного осадаування гшвок, вивчали на приклад! сплав!в Со1(х=0.15, 0.20 и 0.23),

СОд 62во 18 та Со0 80*0 20* При пР0ВвДенн1 цгас дослгдаань додаткову !нфсрмацш про структуру - зразкгв як в початковому стан!, так ! теля р!зних стад!а в!доалу одаржували за допомогою

Рис. 4 Спектри оптично! пров!дност1 пл!вок сплавав Оо^ _2'Л'Х в початковому стан! (1-Со0 85%'15

2 - СОд ддЯГд 20 3 ~ Со0 77^0 23'^ 8 також п}сля в!ДОЗЛу при 573 К "(1а,2а и За") и 773 К (Зз). Для зручност! в!дображення крив! дэщо зеунут! по ос: а.

Шсля приготування шивки вс!х вивчених в робот! сплав!в Со^знаходилися в рентгеноаморфному стан!, але мали суттево р!зн! спектри ЯМР та оптично! пров!дност!. Сгоктри ЯМР та ОП шпвок сплаву Соа 85№0 мали багато сп!льного з в!дпов!дними спектрами кристал!чного кобальту ( особливо для спектр!в ЯМР), а кристал!зац!я сшиву незначним чином проявилась на них - в спектрах ОП б1льш виразливо проявились особливост!, розташован! у вцдашя д!лянц! ешкгру (пор!вн. крив! I та 1а на рис.4). Цей факт можна пояснит тим, щр в початковому стан! гшвки цього сшгаву на е,одаор!дними - в них !снують облает!, збагачен! Со, а також облает! 1з структурою ближнього порядку, що характерна до

закристал!зовзного стазу ставу.

Принципово рхзними в!д розгдянугих вице е спвктри ОП та ЯМР для 11Л1вок сплав {в Co^xWx (х=0.20 и 0.23), що знаходяться в гочапшвому craHi. В спектрах ОП ( та ЕМР) спостер!гаеться лиш один безтруктурниа максимум без пом!тних особливостэи на ньому. В!даал при темгоратур! 573 К згхдао рентгввострукгурним даним на приводив до кристал! зац! ! шнвок. Ала внасл!дрк такого в!дпаду спвктри ОП noMiTEo ам1нилисп - в них виразливо стали проявлятися осойливост!, що означен! на рис.4 стрелками. Шсдя остаточно! кристал!зац!! пл!вок сплав!в особливост! в спектраi ОП, що а"явилися п!сля пзршого вгдпалу, стали б!льа яскраво виражэними ! практична не зм!иили свого положения в сшктр!.

В1домо, що розпад пересичэних твердих розчин!в Co.j_xWx, склада яких близьк! до тих, що досл!даувалися в дан!й робот!, проходить езтеято!дним чином. Тому можна, мабуть, взажати, що i кристал!ззц!я аморфних пл!вок таких сплав!в в!дбуваетъся хоча i при р!зних температурах, ала та одн!и схекл : аморфний сплав Со^ _XWX •* криствл.Со + кристал. Co3W. Тобто процэс крястал!зад! ! склада еться в появи зарода!в рхвноважних кристал!чних фаз Со i COgff та шступового вб!льшення !х об"ему. Отв, внасл!док в!доалу при 573 К в рентгеноаморфних пл!вках сплав!в Co^Wj.-(х=0.20 и 0.23) в!дЗулася структурна релаксац!я до бьльш р!вновашого стану, 1 в пл!вках з"явилися облает! з такою и структурою блишього порлдау, яка характерна дзш Оо та Cogïï, po3Mip яких на дозволив !х зарееструвати традац!йнши методами досл!даення структура. Процес кристал! зад! Î ил!вок спдав!в, що ваэ реестру еться рентгенострукгурими методами, шв"язаниг !з з£5!лыюзням розы!р!в областей, яки мать структуру ГЦК-Со та COgW.

Грунтуючись на властивост! адкгивност! шслад!в в ОП баггтофазно! система в!д р!зних фаз, був вщцлэний сшктр ОП кристал!чно! фази COgW та проведано його пор!вняння з спектром ОП сшаву 0Oq 23- Показано, ир спектр ОП аморфно! фази найСИльш Олизького по складу до стех!омэтричного аморфного сплаву CoQ yjYIq 23 кожэ Сути промодельований шляхой "розшптя" спектра ОП кристал!чно! фази CogW. Отш, i ЕСЕ аморфно! фази цього сплаву ыока бути" прошдвльовании шляхом "розмиття" ЕСЕ фази Co3W.

При вивченн! аморфних сплав!в CoQ 82BQ 1Q та CoQ 80Р0.20 в робот! були виявлэн! под!бн! 0аконом{рност1 впливу структурно! релаксацП та кристал!зац!! на oirrarai властивост! та спвктри ШР, шр i для сплав!в Co^Wj.

Особливост! оютганих влэставостеа та ЕСЕ аморфнсго стану, якиа був одержий шляхом реакц!! в твердому стан! (РТС), вивчали на приклад! систем Co/Zr i Fe/Zr. В пл!вках Co/Zr в широких межах зм!нювалися товщини шар!в, однак при цьску !х сп!вв1дасшення завжди ЗЕЛИшалося посгпяним ! дор!вншвэло 1:2, в!дпав!дзло eKBi атомному <в середиьсму по об "ему) складу - нэ2б!льш сприятливому для nspsöiry РТС. Для ц!е! систвми, як зрззки пор!вняння, були досл!дазн! оптачн! властивост! близьких по складу сплав!в (Co1_xZrx, х = 0.42 и 0.59), в яких аморфниа стан був одержана! три катодному розшшшанн1 м!шэнеа в!дпов!даого складу на ciumHi п!дклздки при 293 К .

При вивченн! властивостей гШвок системи Ie/Zr тбвщни оиремих шар!в зм!нювались в д!апазон! О.в - 20 нм, a ïx сп1вв!дношэння при цьому могло складати й^й^ ■ 2:1, 1:1, 1:2 ! 1:4. . 1

Резкц!я в твердому стан! в системах Co/Zr i Fe/Zr акгивувалася внасл!док в!дпаду в умовах ШВ при температурах 573 - 620 К на протяз! 30 - 240 хвилин.

На рис. 5 наведен! спектри ОП багатошаровкх пл!вок Co/Zr в початхозому стан! та шсля РТС, а також спектри ОП аморфних гШзок сплав!в Cq^ZTj. (х=0.42 и 0.59). Видно, що форма спвктр!в ОП сплав!в близысого складу, в яких аморфниа стан був одержаний ва допомогою р!зних метод!в, суттево в!др!зняеться. 3 матоо з**ясування природа спектр!в оштгшо! пров!дност! сплав!в Co-Zr в poöoTi з перших принцип!в був проведений розрахунок спвнггру O^ihv) кристал1чно! сполуки CoZr, яка мала структуру СзС1. На nlflcrraBi шд!бност1 спектр!в ОП кристал!чна! сполуки CoZr та аморфних пя1вок сплав!в CoQ 5gZr0 5Q, в яких аморниа стан був отриманиа шсяхом РТС, випливае висновок про те, щр структура ближнього порядку в таких аморфних пл!вках близька до типу СзС1. Сутгева роз0!жн!сть опгичних властивостей аморфних пл!вок сгодв!в Co1_IZrI (х =0.42 и 0.59) Bifl розгдянутих вишр св!дчить про те, що п!д час приготування аморфних пл!вок шляхом катодного

í.b.......2.'5......'ÍS

EHeprfs фотон! в, eB

Рис.5

Сгтектрк ОП плхвок Oo/Zr в початковому стан! (I), niсля FIO (2), а такок шпвок сплав!в

ооо.бв^а.дг«3* та ^о.бв^о^г1^ •

! 2." , _ Еиерг!я фотон i п, еВ

Рис.6

Спектри Eí К шпвок Ув/Zr в шчатково» у стан!: 1-Ре; 2- ¡вмГе/бнмгг; 3-5/1 a; 4--2/20; 5-2.4/2.4

розпилювання м!шаней в них формуеться хншия в^д 0а01 ближняя порядок.

При досл!даоннн1 процос!в, що протекать шд час PIO в багатошарових шивках, одним з влэмент!в яких е феромагштниа метал, сл!д в!дзначиги !нфармативн1 стъ методу мапитооптично! спектроскоп!!. Так, наприклад, в результат! дафузП компонент!в коже змтнигися як концзнтрац!я чистого феромагштного металу, так ! Х1м!чний та позищйний порядок в феромагн!тних фазах, як! утворхжггься на шчаткових стадгях PIG. Bei Ц1 пропрей можуть знзати свое в!дображення в 3míhí • спектр i в магн!тоо1ггичних ефекпв.

На в!дм!ну в1д системи Co/Zr, в багатошарових пл'.вках Ге/Zr РТС протгкае при к!мнатЕ1й температур! в процес! пркготування багатошарових структур. Аморфна фаза утворюеться в !нтерфейсн!й облает: ! iI об"емний 3Míct тим б!льве, чим менше вом5нэльаа товщина окремих шар!в, яка задаетъея при осадкуванн!. Ври факт мажна зароеструвати як за дрпомогош структурних метод!в досл!даання, так i по piautia bmíhí залвжност! в!д товщини шарiв опгичних, магнiтоаптичних та магн!твих властивостей хШвок (див.

напр.рис.6). Кр!м цього результата комп"юггерного моделювання спектр!в екватор!ального ефэкту Керрз (ЕЕК) для багатошарових структур (БШС) ¥е/2т, проведение для модел! з р!зкими границами розпод1лу шар!в, задов!льно корелшгь з ексгориментальними дэними т!льки для БШО з "товстими" шарами < б!льш н!ж 2 нм) I сутгево в!др1знякггься для БШС з "тонкими4 шарами.

Таким чином, на п!дстаа! результат!в проведение досл!даень властивостея . аморфних пл!вок на основ! горзх!даих 3<2-метал!в моша зробита сл!дуючи висновки:

1. Метод одэржання аморфного стану може сутгево вшивати на структуру ближнього порядку !, в1дпав!дао, на властавост! сплав!в.

2. Ош'ичл! властвост! та ЕСЕ д!ясно аморофного стану як!сно в!др!зняються в!д аналог!чних характеристик др!бнокристал!чнога стану.

3. В тих випэдках, коли склад аморфного сплаву в!дпов!дае етех!ометр!! кристал!чно1 фази сплаву, ЕСЕ аморфного стзну може бути змодэлъования шшхом "розмштя" в!дпов!дного ЕОЕ кристал!чно! фззи.

4. Оптичнз та мэгштооппгша спектроскоп!! е чутливими методами досл!дшнвя, що дозволять рэеструвати ранн! стад!! структурно! релаксац!! аморфних сплав!в, як! щэ не можуть бути зафхкссвзн! традац!2ними методами досл!джэняя структури. Треба вгдзначиги, шр метод огггично! та магнттооптично! спектроскоп!! хоча трохи ! програс в чутливост! методу ЯНР-сшктроскоп! I, ала кого використання для розв"язэння такого роду задач не накладае н!яких обмекень на магн!тния стан зрззк!в.

Четвертой розд1л дисертацИ присвячениа вивчанню на приклад! наяШльш персшктивних для практичного використання багатошзрових ал!вок ТЬ/Ре, Ои/Ре и Со/РО. впливу особливостеа спэциф1Чно! этомно! будови таких структур на !х опгичн! та магн!тооптичн! властавост! а також ЕСЕ.

В § 4.2 наведен! результата дослхдаэння опгичних властивостея Оагатошарових гШвок (БШП) ТЬ/Ре сумарно! товщини порядку 100-120 нм, як! були одержан! шляхом поел!донного осадаування шар!в И ! Ре з двах електропно-променавих випаровувач!в. Товщини шар!в ТЪ та Ре були р!вними ! складали -

10, 6, 3 1 0,5 нм. 3 метой захисту зразк!в в!д окислвння в!льна повзрхня rutíbok покривалася товстим шаром А1203; вим!рювзння опхичних стэлих при цьояу проводилося з боку шдкладки.

Ексшриквнтально доказано, шр сшкгри ОП вс!х досл1даэних БШП Tb/Fe характеризуються i снуваЕням одного максимума, розташованого (для БШП Tb/Pe 10/10) в район! 2.5 еВ, який при зионшзнн! товциеи шар!в зм!шуеться в УФ-область спектра. Для з"ясування причин тако! залешност! сгоктр!в ОП В1Д товщини maptB в potíoTi шляхом розз"язання зворотньо! елшсометрично! задач! було проведано кош"ют0рнэ модзлювання сшктр!в ОП БШП Tb/Fe. При цьсму використовувалгася оптичн! стал! Tb та Fe, як! були одаржан! нами для товстих ( 150 нм ) пл!вок Tb та Fe, а також вважалось, що границя розшдалу- шар i в - !дэадьна площина. Пор1вншчи ексшриканта льн i та модальн! дан!, можна в i дм i таги ix добру в!дпов1дн!сть для БШП Tb/Ре з товщинами шзр!в по 10 нм,- яка суттевспсг!рнуеться при зменавнн! товщини. Причина тако! розб1жност! кожа бути пов"язана як з нев!дпов!дн!стю д1йсност! модал1 грзнищ розпод!лу шаргв, так í з там фактом, що оптичн! сталi тонких шар!в в!др!зняються вхд значень, харакгерних для мзсизнкх Tb та Ре.

Для ropeBipKH останньо! з причин в робот! досл!даувалися оптичн i властивост! дуже тонких (до 1.4 нм) niapiB Ре, яки мали р!зну товщину. 3 Щею метою розвиязувалась пряма елшсометрична задача для систвми "однор!дяа !зотропна нзпоглинаюча п!дкладка (плавлении кварц) - тонка ¡зотропна поглинзюча пл1вка (Ре)". При цьому за оптичн! стал! шарiв Fe використовували оптичн! стал! "товстих" (150 нм) гшвок, якi були визначан! нами ран!шз. Для тако! систвми розраховувалися ел!псометричн! кути i шляхом вар!ац1! товщини Fe d досягали пристайност! експериментальних та модалъних дани*. Показано, що значения параметра d було пост!яним у всъому спектр! для товщин шар!в залiза порядку 1.4 нм. Отже ясно, цр причина розб!жност! модзльних та експериментальних даних пов"язанз з неадакватн1стю уявлань про границе разпод!лу шар!в.

В результат! замiни модал! розпод!лу елэмвнт!в в БШП Tb/Уе на трьохшарову "Tb - Tb/Pe - Ре", (де Tb/Fe означав даяку перех!дну область), товщина 1 властивост! яко! модэлювалися за дрпоиогоп БШП Tb/Pe з меньшими значениями товщин шар!в, було

досягнуто задов {льну узгодаеннгсть з ексгоримантальними данкми. Показано, що товщина пэрзх!дао! облает: гнаходеться в кэжах 1.5 -3 нм.

В робот! таксж досл!даузалися опшчн! та кагнхтооптичн! властивост! БШП Си/Ре (йСи=4.5, 4.0 и 2.0 нм; 6^=4.0, 2.0 л 1.5 нм) та МОП Со/Рй ( 0.16 < сГСо< 1.7 нм; 0.17 < < 1.7 нм).

Проведения аналогично! процздури для БШП Си/Ре (тобто пор!вняння вкслэримвнтальних та модзльних спектр!з ОН) дозволило вставозити, що в ц!а систем!, яка утворена з алзмавгпв що еэ розчинотгься один в одному до 520 °0, на грзшщ! розпод!лу шар1в тзкож утворшгься облает! з перем!шэниии компонентами, товцина яких складае близько 0.5 нм. Оскллыси оютчн! властивйст1 !нтарфв2сно! облает! пом!тно в!др!зняиться В1Д огтгкчних властивостэй чистах компонент!в, то при малих товщинах' кар!в ефективя! отличи! властивост! БШП можуть пом1тно в!др!знятась вхд очисуваних. Цэа факт е одним !з чинник!в зм!н стаюрадьних залежностей ЕЕК вхд товшини шар!в.

Для з"ясуаання природа виявлэних екешршантально залежностей в!д товщини шэрхв зал!за в БШП Сц/Ре спектр!в ЕЕК а робот!були розрахован! частота! залэжност! ефективних значень д!йсних частан нед!агональних компонент^ тензора д!елвктрично1 проникност! е2*(?п»)2- валичини, яка пропорц!йка магиттоотггичному

ппглинанню. Встановлено,. що дая "товстих" < 4нм ) шар'1в зал!за • ?

форма спектру е2*(Лу) добре погодауеться з аналог!чною залвжн!стю для масивного Ре. Пом!тна р!зниця м!ж ними починае з"являтася при зменпвнн! товщини зал!за в БШП Си/Ре до 2 нм, 1, нарешт!, при ном!нальн!й товщин! йре- 1.5 нм < реально трохи меншв за рахунок утворення 1нтерфейсно1 облает!) спектр ¿^(Тв»)2 вже принциггово в!др!зняеться в!д такого для Те (див. рис.7). Причину тако! повед!нки магн1тооптичного поглинання в!д товщини ми пов"язуемо !з зм!ною валичини обм!нного роздешвння в даже тонких феромзгн!таих шарах в БШП.

3 метою з"ясування природа впливу параметр!в, модуляцИ складу НШ та енерг!! фотон!в на валичини ЕЕК БШП Со/Р1 в робот! були провэдэн! розрахунки частотних залежностей е^*(?гу)2 I показано, щр УФ-област! спектру при пввних товщинах шар!в величина перевишуе значения ц!е! функц!! для чистого Со.

Еио.7 Спектри вg*(hv)2 для Рио.8 Залажност! в!д товщини БШ Cu/Fe Рй величина &'¿k{hv)Z для БШП

Со/Рй

Причина такого явища шв"язуеться в включениям додаткового механ!зму по^линання, обумовленого шляр!зац1ею mapíB палад!». Зэложн!сть е2*(?и>)2в1д товщини шар!в палад!ю (рио.8) мае яскраво виражениа максимум при Дрй«0.5 нм, яка св!дчить про те, що поляризаЩя Рй п!д д!ею оус!дн!х шар Ja Со простягаеться на шр1вняно на валику в!дстань. Тому зрозум!ло, що вклад в!д Рй в результуючз магн1тоо1Ггична поглинання БШП Со/Рй зменьшуеться ¡з •зб!льшенням Отжз взаемод!я ы!ж шарами феромагн1тного

та ваамагн!тного метал1в приводить др оуттевих 3míh croicrpiB магн!тооптичних ефакт1в.

В п"ятаиу розд1л1 дксертецИ . наведан! результата досл!даення оптичних та магнiтоопгичних властивостеа слзбких зонних фероыагнэташв PegP та NÍ^ALb широк!а облает! температур. Практично во! сучасн! уявления, за допомогою яких можна описати магнита! властиваст! такого класу магнетик!в при к!нцзвих температурах, вводиться до виходу за меж! модеш самоузгодееного (середнього) поля в теор!! Стонера шляхом врахування колекггивних збудаень в систем! елвктрон!в. Такими збудквннями е фдуктуацП сШново! густини аба сп!нов! флуктуацП (СО). Вважаеться. щр в парамагн!та!а облает! в дэякому !нтервал! температур !снуе динам!чниа блияш!а магвхтний порядок, обумовлении просторовими кореляц!ями сп!ново! густини, hkí

!снують на протяз! досигь короткого часу порядку ^ * Л/Тс « Ю-13 о. Сл!д зауважити. що чао формування локально! внергвтично! структури, якиа оц!нюеться як ^ м ЛЛ^Ш""15 с ( й^ - ширина зо-ни ), оуттево юэньша, н!ж ^, тону елактронн! одночастков! стани формуються в пол! потенц!ал!в, утворених флукгуац!ями сп!яово! гуотини [6]. Можна сгод!ватися, що особливост! внергвтичного сшктру олакгран!в, обумовлэн! !снуванням СФ в слабких зонних феромагнатиках, знайдуть свое в!добрзжання в спвктрах ОП та магн!тоопгичних ефект!в.

В робот! в широк!а облает! температур були визчэн! опгичн!, магн1тооптичн! та магн!тн1 вдастивост! шл!кристал!чних та монокристал!чних масивних сшав!в Й^^А]^ (х «=0.248 и 0.23), а також пл!вков! зразки сплаву Ре2Р. Температуря Кир! (Тс) для них складали в!дпов!даа 50 К (сплав 248^' 78 К

(И^ ^А^ ^д) ! 290 К (Ре2Р).

Для вс!х сплав!в, як! вивчалися в дан!й робот!, встановлэно, що залзжност! нанагн1чвност! в!д температуря мають под!бн! риси, як! проявляться в тому, щр в парамагн!тн!а облает! температур прямол!н1йниа участок зворотаьо! мапптно! сприйнятливост! х-1(I) починаеться при температурах Т3, що на дек!лька сот градус!в горевидували значения в!дав!дних Тс (див., напржелад, рис.9). Хншими словами, феромагн!тниа та д!йсна парамагн!тний стани разнесен! м!ж собою на дек!лька сот градус!в. Одержан! нами енсгориментальн! дан! узгедауотъея з л!тературними данями [7], да за допомогою вивчзння розс!ювання неитрон!в в спяав! показано, що в температурному !нтервал! ТС>Т>ТВ !снують обдаст! а локальним магн!тним порядком.

В спвктрах оптично! пров!даост! сплав!в Н1|_3А1Х в низысо9нэргвтичн!а облает! спектру ( ы 1,3 аВ ) виявлвна смута м!шзонного поглинання, яка мае тонку структуру. Пэрэх!д цих сплав1в -через температуру йор! прантично на впливав на тонну структуру ц!е! поло си, 1 лише при досягнвнн! температур, близыая до Т3, тонка структура вникала (диа.рио.Ю).

Дня пояснения природа низькаенвргвтично { пэлпеи в спвктрах ОП цях сплав 1 в були використап1 л!тературя1 дан!, в яких був виконаний теорэтичниа розрахунак сшктру м!жзонноа оптично! пров!дност! сотдуки Н1дА1 в парамагн!тному стан!, а такой

Рис.9 Н8магн1чен1сть, х-1 та 0 Рис.10 Залежн!сть в!д темпе-для сплаву Ре2Р як функц!я тем- ратури спектра ОП сплаву

таратури N1q fj-^0.23

проведено cniн-поляризоване обчислэння ЕСЕ для NigAl. Базугачись на цих роботах, нами був запропонований механизм формувэння тонко! структури низькоенергетично! полоси поглинання, зг!дно з яким вена формуеться за рахунок переход!в электрон!в м!ж сг-под!бними зонами в сп!нових п!дсистемах за- та проти намагшчаност! поблизу точок високо! сшетри Г та X вони Бр!ллюана, розпцплених на величину енерги оОм!иного розшрплення ДЕе1. Внасл!док того, щ,о величини ДЕех для ззповнених та в!льних зон pi3Hi, складов! п!дсмуги трохи рознесен! по спектру' 1 низькоенергетична смуга поглинання мае тонку структуру.'

Той факт, що тонка структура низькоенаргетично! смуги поглинання в спектрах ОП сплав i в "Ni1_3CAlI збвр1гаеться при переход! через температуру Кюр! св1дчтъ про те,. ир локальний магн1тний порядок в цих сплавах збер!гаеться при Т > Тс, причому в!н твкий же, як i в феромагн!тному стан!.

При п!довдвнн! температури терех!д через Тс на т!льки на приводив до зникнення як самого екватор!ального ефакту Нарра (або до р!зко! зм!ни величини цього ефекту), так 1 на суттево впливав на форму спектра 0(hv). Шдвищання температури ( в облает! Т > Тс) приводило до монотонного вманшення величини ЕЕК, i, нарешт!, до його зникнення ( в межах чутливост! апаратури) при температурах, близьких до Т0 - 320 К для силав1в Hi^^ALj та 650

К для сплаву Ре2Р (див. напршслад рис.9).

Сукупн!сть одержаних експаримантальних даних можяа шяснети, якщо базуватися вэ факт! 1снуваЕня яйнових кораляц!а та 1х просторових корэляц!а. Парех1д через температуру Кюр! в сдабких зонних феромагнетшсах супроводауеться зшссненням макроскоп!чно! намагн!ченост!. однак при цьому збер!гаюггься облает! з локальним магн!тним порядком - СФ. У флуктуюичому пол! сп!нових флуктуац!а створлеться локальна зонна структура, основна р!зниця яко! в!д почзтково! ( при Т=0) складаеться в тому, що ос! квантування розупорядкован1 в простор!. Цв розупорядаування зб!льшуеться з ростом температуря, 1 щи переход! через Тс середня по зразку намагн!чен!сть стае р!внов нулев!, тод! я» локальна сп1нова поляр1зац!я залишзеться е!нцэеон. В працях Т.Мор!я С1] показано, що при малих значениях хвильових вектор!в просторов! кореляц!I сп!нових флуктуац!а з температурою зпадають шд!бно тому, як ведуть себе одержав! нами для сплав!в !

Ре2Р залэжност! ввличини ЕЕК в в!д температуря. Таким чином, мо-жна вважати, щочх!д залежност! 0(1) е в!лЗиггям зм!ни розм!ру да-нвм!чних областей скоральованих сп!нових флуктуац!й з температурою, а оптична та магн!тооптична спектроскоп!I можуть бути використован! для досл!даення в слабких зонних феромагнетиках повед!нки сп!нових фдукгуац!а в!д томгоратури. Основн! результата та висновки

Т. Створен! установки, як! дозволяють в умовах надвисокого вакууму одэржувати ги!вки мэтал!в та сплав!в заданого складу 1 баз порушзння вакууму в широких спвктральних та темгаратурних Областях вивчати 1х оптичн! та магн!тоопгичв! властивост!.

2. Завдяки використанню матод!в тонкопл!вково! технолог!I приготування зразк!в для доел!даень стало можливим одаржати даяк! сплави на основ! горех!диих 3<3-мвтал1в в матастаб!льних станах (факгично аморфному або новшрадкойаному кристал!чному), що т завжди маша вробити !ншики способами.

3. Перех!д сшав1в на основ! тарех!дних за-матал1в а розупорядаованиа стан приводить до зм!н а ешкграх оптично! пров1дноат! як в облает! пвреважно к!жзоншго так I внутризонного поглинання: смути м!жзонного поглинання аменыцуються за 1нтансивн!сти, розшфикпъся та ножуть вм!нхтати свое положения в

сгоктр!. Причина зм!щэння, а також зшпшення ряда смут при. пвретворенн! "парядок-безпарядок" пов"язуеться з зхлопуванням "надструкггурниг" щ!лин в ЕОЕ.

4. Шрех1д до кристал1чного розупорядкованого стану в сплавах приводить також до зменшення пров!дност!, обумовлэно! в!льними едвкгронами, що шв"язано як 1з зб!льшенням працэс!в розс!ювання, так 1з зменшенням рухливост! елэктрон!в пров!дност!

1 в розупорядкаванШ фаз! сплаву.

5. Пэрэх!д в аморфний стан приводить до больших ( в пор!внянн! в шре творена ям "порядок-безпорядок" зм!н спэкгр!в м!жзонно! оптично! пров!дност! 1 в!дшв!дно ЕСЕ. В тих випадках, коли можна проводите пор!вняння властивостеа аморфних та кристалгчних .

' фаз сплав!в, шрех!д в аморфниа стан Ериводигь до втрати особливостеа (структур) в спвктрах м1жзонно! оптично! пров!даост! ( 1 отжа ! в!дпов!дних участк!в ЕСЕ) внасл!док !х широкого розмеття.

6. Стнйб одаржання аморфного стану в зразках мака суттево вплинути на опгичн! та магн!тоопгичн! властивост! аморфних пл!вок, що пов"язано з формуваннян р!зно1 структури ближнього порядку .

7. Оптична та магн!тооптична спектроскоп!я е чутливими методами для реестрац!! процес!в структурно! релаксад!!,. яка коже в!дйуватися щи в1дпзл! аморфних сплав!в..

8. Зменшення розм!рност! феромагн!тного каталу в ШП приводить до зм!н його кагн!тоо1ГГичних параметров, щр в свов черту обумовлоно зм!ноо воличини обм!нвого розщэшвння.

9. На приклад! сплав!в Ы1дА1 та Ре2Р експвриментально показшо, що в слабких зонних фероматаэ тиках в парамагн!тн»й области абер!гаються облает! з локальним магн!тним .порядком, пкия руйнуеться при температурах, значно вищих, в!ж Тс.

ПуОликацН Матер! али дасертац!ано! робота знайшли свое в1дображення в сл!дуючих публ!кац!ях:

1. Кудрявцев В.В., Лехненка И.В., Лесник А.Г. Влияние превращения порядок-беспорядок на оптические свойства пленок сплава Ре-Оо аквиатомного состава // ФШ. - 1979. - 47, вып.4.- 0.747-753.

2. Кудрявцев О.В., Лехненка И.В. Оптические свойства пленок ГПУ-

и ГЦК-коОальта в энергетической области 0.095 - 1.2 вВ // ФЕТ.

- 1981. - 23, SZ. - a. 440 - 448.

3. Кудрявцев D.B., Лехненко H.B., Лесник А.Г. Влияние фазового превращения порядок-беспорядок на оптические свойства и электронную энергетическую структуру пленок сплава ?е-Со в низкоэнергетической области спектра // ШМ. - 1982. - 53, вшг.З. -с.481 - 486.

4. Кудрявцев D.B., Лехненко И.В., Лесник А.Г. Оптические и электрические свойства аморфных и кристаллических пленок сплава СобТСе33 // Металлофизика. - 1984. - б, Ш. - с.88-91.

5. Корсунская Т.С., Кудрявцев D.B., Лехненко И.В. Влияние структурных превращений в пленках сплава Pe^Ge^ на его оптические, гальваномагнитные и электрические свойства // Металлофизика. - 1984. - б, Я 5. - 0.117-123.

6. Тешах Р., Катов В.В., Кудрявцев V.В., Лехненко У.В., Лескшс H.A., Харитонский С.Я. Влияние отжига на ЯМР- и оптические спектры аморфных планок сплава COqqP^q // Металлофизика. -1985. -Т, J6 3. - с.59-62.

7. Еелашаленко В.В., Красовсыай S.E., Антонов B.R., Кудрявцев D.B., Шхщвжо М1жзонна опгачна npoBiflHiCTb CoGa // ДоповВД АН УРСР, сертя "А". - I98S. - Ш. - с.50-53.

8. Кудрявцев D.B., Лехненко И.В., Ыиценко H.H. Оптические свойства и электронная энергетическая структура пленок упорядоченного и разупорядоченного сплава Со50А150 // Ш!1. - 1987. -63, вып.2. - с. 288 - 295.

9. Кудрявцев D.B., Лехненко И.В., Шшцэнка И.В. Взаимосвязь оптических свойств и структуры пленок сплава CogoGa5g // Металлофизика. - 1987. - 9, й 4. - С. 68 - 74.

10. Stdbleaki P., Stdbieckl T., Hoffmann В., Duüowtk J, Kuâryavt-aev YU.V. Solid State Reaction in Crystalline and Amorphous Co/Zr Multilayers // Thin Solid Pilma. - 1989. - 174. - p.1-5.

11. Dubawik J., Kuüryavtaev Yu..V., Gontorz R. Magnetic and optical properties of amorphous and crystalline Co-W films // Acta Phyaica Polon. - 1989. - AT6, N2. - p.331-335. .

12. Wbavilk J., Kuifryavtaev Yu.V., sttíblecki P. Ellipsometric evidence of Zr/Oo amorphization by. solid state reaction // Acta Physica Polon. - 1S89. - A76, N2. - p.321-324.

13. Кудрявцев D.B., Лесник А.Г., Нищенка И.'J., Дуйовик Я. Спиновые

флуктуации в сплава NI3AI // Металлофиаика. - 1990. - 12,* 6.-С. 88-90.

14. Dubowik J., Kvâryavtaev Ylt.7., Kraaaovakil E.E. Spectroscopic Ellipaometrlc Investigation of Multilayered and Solid State Amorphized Co/Zr Films // Fhya.Stat.Sol (a). - 1990. - 121J -p.173 - 1T9.

16- Возник S.U., Гошах P., Дубовик Я., Кудрявцев D.B., Лесник H.A. Изучение изменения электронной структуры, оптических и магнитных свойств аморфных пленок сплавов Оо^ при их структурной релаксации и кристаллизации методами эллипсометрии и ЯМР-спектроскопии // ФТТ. - 1990. - 32, ¡83. - с. 694 - 699.

16. KJ/Эрябцеб D.B., Мищенко И.В., Дубовик Я., Ганъшиха Е.А. Спиновые флуктуации в слабоферромагнитных Ni-Al сплавах // ШМ. -1991. - т. - с.48-52.

17. Дубовик Я., Крааавсшй Е.Е., Кудрявцев D.B. Оптические свойства аморфных и аморфизированных путем твердофазной реации пленок сплавов кобальт-цирконий // <ЕШ. - 1991. - Щ. - с.147-151.

18. Лесник H.A., Кудрявцев Ю.В., Гонтах Р., Котов В.В., ЯоЭьялобс-кий Д.И., Возюок В.П. Исследование процессов структурной релаксации и кристаллизации аморфных пленок сплава COggBjg методами оптической, ЯМР- и ФМР~спехтроскоши // УВД. - 1991. - 36,' № 9. - с.1434-1439.

19. Kvdryavtaev Yu.V., Ulahchenko 1.1sr., Dubowlk J. Application of magnetooptical spectroacopy for investigation of spin fluctuations In PegP above its Curie temperature // J.Magn.Magn.Mater. - 1992. - 111. - p. 1 - 4.

20. Бхествский O.D., Кудрявцев Ю.В., Харитонский С.Я. Оптические свойства многослойных шюеэчных структур ТЪ/Ге // Металлофизика. - 1992. - 14, Я 2. - с.26-31.

21. Дубовик Я., Кудрявцев D.B., Лесник А.Г., Ищенка И.Н. Применение магнитооптической спектроскопии для исследования спиновых флуктуаций в слабофэрромагнитном сплаве Ре2Р в парамагнитной области ft Металлофизика. - 1992. - 14, & 2. - С.32 - 37.

22. Kudryavtaev Уи.У., Bzneatowaki 0,Yu, Smardz L. Spectroscopic ellipaometrio and magneto-optical study of Ou/Ре multilayers // Thin Solid Films. - 1993. - 234. - p.536-537.

23. Кудрявцев D.B., Биестовстй O.D., Сларда Л. Магнитооптические

и оптические свойства многослойных пленок Cu/Pe // ФЫМ. -1993. - 76, вып.1. - 0.65-71.

24. ДуОовш Я., Кудрявцев D.B., Ященко И.Н. Применение магнитооптической и оптической спектроскопии для исследования спиновых фяуктуаций в слабоферромагнитном сплава Fe^P в парамагнитной области // «ТТ. - 1992. - 34, Х6. - с.1807-1814.

25. Кудрявцев D.B., Тоннах Р. Магнитооптические и оптические свойства многослойных пленок Co/Pd // ÍMM. - 1994. - 77, вып.6. Gontarz R,, Rudryavtaev Yu.V., Leanik U.A. УМВ, raagnetoopticaT and. optical spectroscopy of Co/Pd multilayered films . - In digest of Europlean Conference on Magnetic Materials and Application, Kosice Slovakia, August 24-27, 1993

26. Kvdryavtaev Yu.V., Dvbawlk J., Stablecki P. Hagnetooptical and optical spectriscopy in Ге/Zr multilayered filma // Thin Solid Films. - 1994.

Л1тература

1. Иория Т. Спиновые флуктуации в магнетиках с коллективизированными электронами. - Ы.: Наука. - 1988. - С.288.

2. Лесник A.V. Магнитная восприимчивость кластерной модели слабого ферромагнетика в области критической температуры // Металлофизика. - 1987. - 9, К5. - о.83 - 86.

3 . Крааовский Е.Б., Антонов В.В., Нелашкаленко В.В.Теоретическое исследование оптических интерметаллических соединений о кристаллической решеткой типа ОаС1 // Препринт Института металлофизики АН УССР, ИЫФ 17.87, Киев, 1987.

4. Анохина И.П., Егорушсин В.Е., Кулъкова С.Е., ФаЗин В.П. Изменение электронной энергетической структуры и оптических свойств в сплаве РеСо при переходе порядок-беспорядок // ФТТ. - 1981. - 23, вып.10. - 0.2971-2976.

Б. Yamahlta J., Wakoh S., Авапо S. Band theory of super-lattice CoPe // J.Phya.Soc.Japan.- 1966. - 21,N1. - p.53-61.

6. Динамические и кинетические свойства магнетиков: сб.научн.

тр. С.В.ВоксоЗский (отв.ред.). - Ы.: Наука, 1986. - 2480.

7. Futjt Я., üwatoña Y., ¡totoya К. et al. Neutron Scattering Investigation of itinerant Electron System Pe2P // J.Pfcya. Soo.Japan. - 1988. - 57, N6. - p. 2143-2153.