Рассеяние и реакции передач при взаимодействии ионов 4Не и 3Не с ядрами 12С тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.16 ВАК РФ

Национальна Лкадемш паук Укра'шп Науксшпй центр ”1истптут ядертхх досшдгкёпь”

.. На правах рузшппсу

^ Од

. г. : удк 539.17

ЗАОДЬ Гр.тгга Юршша

РОЗСШННЯ ТА РЕАКЦП ПЕРЕДАЧ ПРИ ВЗАСМОДП ЮНШ 4Не та 3Не 3 ЯДРАМИ 12 С

01.04.16 - ф1зпха ядра та елемептарпях пастппок

АВТОРЕФЕРАТ /тпсертагш па здобуття наукового ступеня кандидата фЬиЕО-математггоппх л;:ук

Кшв - 1995

Дисертацією є рукопис.

.Работа виконана у Науковому центрі ” Інститут ядерних досліджень” НАН України. .

Науковий керівник: доктор фізико-математнчних наук,

. професор РУДЧИК Адам Тихонович

Офіційні опоненти:

доктор

КОРЖ Іван Олександроелч, доктор ф1аико-ыатеыа'ПП£П1х ката ■ СТЕШЕНКО Андрій Йосннопэт

Провідна організація: ' Харківський державшій університет

Спеціалізованої ради Д 01.68.01 при Науковому центрі ’’Інститут ядерних досліджень” НАН України за адресою: 252028 Київ, пр. Наукп, 47. •

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру "Інститут ядерних досліджень” НАН України.

Автореферат розіслано ’\^’\СИг^С^*гЛ99{) року.

Учений секретар Спеціалізованої ради'

/ ^^їеснокова В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РРВОТИ

Актуальність теми та постановяа о а дач і. В останній час увага до розсіяння та реакцій іоніп 3Не і 1!Іе а легкими ядрами пр:~ енергіях Б >20 МсВ/иуклон була яумовлена пошуками прозву ’’ядернсі веселки’ в хутошіх розподілах продуктів цих процесів. Прагнення однозначно встаповмтп здсрну взаємодію складних частинок о серцевино:-..: ядер було кінцевою метою цпх пошуків. Дійсно, у "веселкову тінь" (експоненціальну дільницю кутового розподілу) можуть попасти тільки частпнкп, які розсіялись серцевиною ядра (’’далека компонента”). Але зсуви фаз їх хвильових функцій, якими послуговується оптична модель, биязпшісь педостаї піїта для однозначного встановлення оптнч-Ніїх чотенциалів. Дл>; подолання цього ’’бар’єру” оптнЕО-потенціальної невизначеності (передусім так званої ’’дискретної” неоднозначності) багатьма дослідниками рекомендувалось використати інформацію про поведінку хвильових функцій розсіяної частинки та продуктів пепруж-шіх процесів у внутрішній області ядра. Це і стало основним завданням наших досліджень взаємодії іоніп 3Не та -Чїс о ядрами 12С в діацйоопі енергій 72 - 90 МеВ. •

У даній прані прагнули використати широкий асортимент експериментальних данпх та ядерних моделей. Крім пружного розсіяння, в дослідження включені ядерні процеси, теоретичні моделі яких використовують хвильові функції продуктів реакцій усередині ядра. Найпростішими з таких процесів є неупружне розсіяння та реакції ма-лонуклошшх передач, якими ми і обмежились у даній праці. Перевагу віддано цим процесам, бо у порівнянні з реакціям» багатонуклонннх передач при роорахуках їх перерізів виникають менші ноодгп ьа-ічти.іл і прп визначенні спектроскопічних амллітуд переданих п реакціях нуклонів (кластерів) та хвильових функцій зв’язаних станів останніх.

Для отримання певних висновків про ядерну взаємодію всі ядерні процеси повинні розглядатись, по змозі,,в рамках однієї теоретичної моделі. У нашому випадку це можна зробити за допомогою моделі зв’язаних каналів реакцій (МЗКР). Зважаючи на те, шо предметом нашого вивчення є взаємодія іоніп 3ІІп та Чіе з легким ялром (,ЇС). МЗКР повніша коректно враховувати обмеженість області взаємодії при переламах кластерів (нуклонів). Пій вимозі задпиільняг МЗКР. описана у прані [Іі (програма НіЕЗСО).

. Отже, основним запдаппям даної праці було отримання експериментальних даних для розсіяння та реакцій передач іонів 3Не і 4Не ядрами 12С у діапазоні енергій 72 - 90 МеВ (в літературних джерелах такі дані були відсутні) та дослідження їх в рамках оптичної моделі і МЗКР для встановлення ядерного потенціалу всередині ядра. Невід’ємною частиною цих досліджень було також вивчення відповідних прямих механізмів реакцій. Особлива увага при цьому була звернена на дослідження двоступінчастих процесів. ТЬкі процеси в ядерній фізиці поки що вивчені недостатньо.

* «

Мета роботи. Метою цієї праці було: ’

1. Вимірювання диференціііннх перерізів пружного та непруж-ного розсі- яння іопів 3Не і 4Нє ядрами 12С при енергіях і?(:!Не) = 98 МеВ і £7(4Не) = Ёа =72, 81, 90 МеВ у широкому діапазоні кутів.

2. Вимірювання дифереиційних перерізів реакцій (а,3Не),. (а,і), (а,(і), (3Не,с»), (3Не,в) при тих же енергіях.

3. Аналіз отриманих експериментальних даних в рамках оптично"

моделі (ОМ), за методом деформованих хвиль (МДХ) та за допомогою МЗКР. <

Новизна, наукова та практична цінність результатів.

1. Одержано нові експериментальні дані про кутові розподіли розсіяння та реакцій малонуклонних передач для взаємодії 4ІІе+,2С прп Еа — 72, 81, 90 МеВ та для взаємодії 9Не+12С при £(3Не) = 98 МеВ у широкому діапазоні кутів. Вони доповнюють відомі з літературних джерел експериментальні дані.

2. В результаті аналізу експериментальних даних за допомогою оптичної моделі та методу зв’язаних каналів реакцій отримані нові результати про ядерну взаємодію іонів 3Не й 4Не з ядрами 12С, про

„ деформацію ядер 12С у збуджепих станах та про механізми реакцій малонуклонних передач.

3. Одержані нові експериментальні дані можуть ефективно використовуватись для дослідження ядерної взаємодії складних частинок з легкими ядрами, механізмів реакцій та структури ядер.

4. Розроблена методика експерименте, обробки та теоретичного

аналізу експериментальних даних можуть широко використовуватись при дослідженні широкого копа питань ядерної фізики та для практичних цілей.

Захищаються такі положеппя та рсоультатп:

1. Експериментальні дані пружного та непружного розсіяння а-частішок ядрами 12С при енергіях 72,. 81, 90 МеВ та реакцій І2С(а, 3Не)13С, 12С(а,і)13Г^, ^С^сі)1^ для переходів в основні та збуджені станп кінцевих ядер прн енергії 90 МеВ.

2. Експериментальні дані пружного та непружного розсіяння іонів 3Не ядрами 12С при енергії 98 МеВ та реакцій 12С(3Не,а)иС, І2С(3Не, с1)1ГІМ для переходів в основні та збуджені стани кінцевих ядер при енергії Е(Ще) — 98 МеВ.

3. Результати дослідження енергетичної залежності пружного

розсіяння а-частинок на ядрах 12С у діапазоні енергій 27 - 170 МеВ в рамках оптичної моделі. ' •

4. Результати аналізу пружного та непружного розсіяння іонів 3Не, 4Не ядрами І2С, а також реакцій І2С(с*,3Не),3С, 12С(аг,1;)13М, 12С(о, с1)14И, 12С(3Не,а)11С, 12С(3Не,<і)13Н при Еа = 90 МеВ та Е(3ІЇе)=98 МеВ п рамках моделі зв’язаних капалів реакцій.

Апробація роботи та публікації. .

Основні результати роботи опубліковані в 10 статтях. Матеріали дисертації доповідались на щорічних підсумкових наукопнх конференціях Інституту ядерних досліджень ЙАН України та щорічних Міжнародних конференціях з ядерної спектроскопії та структури ядер і на Міжнародній конференції з ядерних реакцій у Таорміні (Італія, 1994).

Структура та об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та писнАто. Об’єм дисертації становить 140 сторінок, включаючи 52 рисунки та ю таблиць. Список літературних джерел містить 92 найменувань. ‘ ■

к?>рот'-;-£й б/лют дис?;;пї.., -:і

Дисертація складні гьс.ч Із вступу, трьох риодіяш, висновків та списку цитованої література. .

У вступі обгруцтоііустьсл актуальність теми, вказуїтьсс на новизну; наукову та практичну цінність роботи, наводиться результати та положения, що виносяться на оахпст

У першому розділі описала методика вимірювань, проведених на циклотроні У-240 ШД НАІІ України, геометрія експерименту, експе-і рііментальнаустановка, програми нагромадження та обробкц ексиерн-! ментальних даних. В цьому розділі викладені такі основні результати:

1, Налагоджено багатоканальну (три спектрометри) ДЕ-Е- методику вимірювань кутових залежностей дцфереіщійних перерізів легких продуктів реакцій в експериментах на пучках «-частинок та іонів 3Кс. У спектрометрах використовувались хремнійові ДЕ-дс:тектори товщиною 40-2Є0 /ш та сцинтиляційні Маі(ТІ) Е-детекторн товщиною 50 мм. У вимірюваннях па великих кутах застосовувались два паралельно з'єднані нейтронно-леговані кремнінові ДЕ-детек'тори товщиною 2 мм. Мішенню слугувала самопідтрцмиа плівка вуглецю 12С товщиною 200-500 ^г/см2.

2. Налагоджено методику нагромадження та обробки спектрометричної інформації, до складу якої входили електронні аналогові системи підсилення та відбору па збіг імпульсів від ДЕ- та Е- детекторів і система амплітудного аналізу цих імпульсів та нагромадження їх у вигляді двовимірних ДЕ х £- спектрів на ЕОМ типу СМ-1. Методикою

, надіхшо Ідентифікувались МІ?2-локусн дейтронів, тритонів; іонів 3Не та а-частинок. Ці локуси проектувались в .енергетичні сі-, 3Не-, 'ІІе-сиектри, що оброблялись за допомогою комплексу програм. Методика уможливила надійно ідентифікувати групи частинок, що відповідають переходам в основні та .нижні збуджені стани продуктів реакцій.

У другому роаділі описані умови вимірювання кутових розподілів перерізів реакцій, наведені параметри пучків іонів 3ІІе та «-частинок. Розкид енергій пучків не перевищував’1%. Перерізи пружного розсіяння іонів дли кутів 0ап < 20° нормувались на розраховані за оптичною моделлю, в якій використовувались оптичні потенціали при близьких

С

енергіях».,Коефіцієнти такого нормування використовувались для абсолютизації перерізів реакцій,'що вимірювались одночасно а пружним розсіянням. Точність абсолютизації перерізів не гірша 15%.

У розділі наведені поміряні кутоді розподіли.перерізів таких процесів:

а) пружного та непружного розсіяння а-частинок ядрами 12С при енергіях 72 МеВ і 81 МеВ у кутовому діапазоні 10° < 0ст < 130° та при 90 МеВ у межах 10° <0ст < 165° для переходів у збуджені сташі ядра 12С 4,44 МеВ (2+)', 7,6 МеВ (0+), 9,64 МеВ (3~) та 14,1 МеВ (4+);

б) реакцій 12С(а,3Не)13С, 12C(a,t)I3N та 12C(a,d)1‘,N при енергії Еа = 90 МеВ у кутовому діапазоні 10° < 0ст < 801);

в) пружного та непружного розсіяння іонів 3Не ядрами 12С при

енергії £’(3Не) = 98 МеВ у кутовому діапазоні 10° < вст < 95° для переходів у збуджені етапи ядрі 12С 4,44 МеВ (2+), 9,61 М‘еВ,(3-) та 14,1 МеВ (4+); •

г) реакцій 12C(3IIe,a)nC та l2C(3IIe,d)I3N при енергії Е(3Не) = 98 МеВ у діапазоні кутів 10° < 0ст < 80° для переходів в основні стани ядер ИС і 13N та у збуджений стац ядра ИС 2,0 МеВ (1 /2-).

Одержані дані порівнюються із відомими із літературних джерел при близьких енергіях. В кутових розподілах пружного розсіяння іонів 3ІІе та а-частнпох ядрами 12С є ділянки з близькими до експоненціальних спадами, характерними для ядерної веселки. Кутові розподіли реакцій мають слабко виражену дифракційну структуру. .

У третьому розділі подані результати аналізу отриманих експериментальних даних за шітнчпою моделлю, методом деформованих хвиль (МДХ) та за моделлю зв’язаниих каналів реакцій (МЗКР).

• У розділі викладені результати дослідження за оптичною моделлю (програма GENOA) енергетичної залежності пружного розсіяння а-частшток ядрами І2С у діапазоні енергій Еа = 27 - 166 МеВ. Встановлена залежність параметрів V та W оптичного потенціалу Вудса-Саксона (усереднений потенціал) від енергії «-частинок у лабораторній системі (таблиця 1). У таблиці 1 наведено також значення об’ємного Інтегралу Jy для дійсної частішії усередненого потенціалу. Із рнс.1 видно, що енергетично усереднений потенціал задовільно описує кутові розподіли «-частинок ядрами 12С для кутів дст < 90", а в окремих

Таблица I. 'Ь.рёггсч’рт» усередненого патепаіалу Вудса-Саксона цяа прулфсго роасіяння 12С + «.

Е V ГУ av IVc Зу

(МеВ) (МеВ) (Фм) (Фм) (МеВ) (МеВФад3)

<60 63+0.55Е 1.18 0.83 1.7+0.18Е 234(1+0.012Е)

>60 113-0.16Е 1.18 0.83 14-0.Q0G5E 473(1-0.(Ю14Б)

r\vs ■(Фм) «It'S (Фм) Wp (МеВ) rwo (Фм) (Фм) гс (Фм)

2.0G 0.45 3.38 1.24 0.15 1.3

Таблиця 2. Параметра оптпчшіх потенціалів Вудса-Саксона.

Мішень + іон No. V. гу av • Ws rws ay/s

набору (МеВ) (Фм) (Фм) (МеВ) (Фм) (Фм)

12С+3Не ♦ 1(G) 101.0 1.05 0.68 27.1 1.31 .0.83

2(B) 103.2 0.85 0.67 3.5 2.53 0.51

13С+3Не . 3(G1) 137.0 0.97 0.82 13.4 . 1.08 0.105

12С+4Не 4(A) • 121.0 1.11 0.77 22.4 V57 0.50

• 5(C) BS.5 1.38 ‘ 0.72 13.4 1.9S 0.431

^С-ИНс 6(А1) ,121.0 1.03 0.77 22.4 .1.53 0.50

13N+d 7(D) 63.0 1.25 0.70

13N+t ' 8(ТЬ 137.0 0.97 0.82 13.4 1.08 0.105

14N+d ■ 9(D1) 63.9 1.25 0.70

' No. WD rWD гс JV

набору (МеВ) (Фы) (Фм) (Фм) (МеВ.Фм3)

. 1(G) 1.22 291 .

' 2(B) . . 8.9 1.04 0.35. 1.22 193

3(G1) 18.8 1.33 0.55 1.3

4(A) 1.22 349 .

•5(C) 2.7 1.24 0.136 1.22

6(А1) 1.19

7(D) 10.2 1.?5 0.70 1.3 464

8(Т) 18.8 1.33 0.55 1.3

• 9(D1) 10.2 1.25 S 0.70 1.3

10 1

10 '

10 1

10 '

10 1

10

10

10

10

10

10

10

10

- 10

Г ю

1 10

Г 1

' 10

10

10

10

10

10 '

10 •

10 '

10 '

10-

10 -

10 ■

10 -

10 -

утш

ОК Яї

II, О'

ІОТР

/ ІбЗ.ЛИгУ *4*

Ц120 МеУ г ^*10*

: іі 104 МгУ

*10

90 МеУ

‘кгі' / N.

•зГ

\Г 81 МеУ *10_і

і ^ -----------------------------„

50 МеУ ИО"”

гГ' '%

' !\о

\’І 27 МеУ •ц *іо-|:Г

1 1 І М І > І І І >

ЗО

1 1.1 І. І. І І . І І і ! .1 і І .1 .1 1 І І ' І 1 І І.

60

90

120

150

1Є

©

'-’с

іюгшоділп днфпреішінішх пороріїіп пружного роясіяпязі пмп І:’С прп енергіях: Еп = 27 - ЮС МсВ. Суцільні крипі пслглі па оптичною моделлю при використанні усрро-.іалу Вудс:а-Сак<она. параметри якого подані п т.чОя. 1,

Таблиця 3. Спектроскопічні амплітуди (Sx) для систем А = С + х

А с X nlj st A c X nlj . sx

t (1 11 lSi/2 1.225 14N «С d 2Sj 0.615'

3Не d Р I'S'i/a" 1.225 НЩ.91 12C d 1jD2 0.246

a d ' d ISi 1.732 14^g.06 »C -d 25, 0.615

а t Р 15і/з 1.414 14N V3C P 1A/2 0.258

а 3Не п 1^1/2 -1.414 1-^3/2 -0.729

12С с* (8Ве 3S0 D.822 14N 13p* V3.68 p! ■Щ/2 0.729

12С a (8М9 2£>o -0.919 IfJ/2 -0.815

12С a (*ВеЬ.4 lGo 0.824 J4Nbi isc • P Щ/2 -0.774

12С “С п • 1^3/2 1.706 uNf97 13C P If3/2 0.379

12С lip* '-'2.00 п 1^1/2 1.206 uNj.oi3 ізс P 1П/2 0.257

13с 12С п 1^3/2 0.601 -0.720

ізр* ь3 09 12С 11 Щ/2 0.601. 14N 13N n Щ/2 -0.258

13р* ^3.68 12с , н . ІП/2 0.601 1^3/2 0*729

13N 12С р Щ/2 0.609 “Nhi 13N n Щ/2 -0.774

13Nb 12С р lH/2 0.609 HNf97 13N ii 1^3/2 -0.379

13^6.89 12С р < 1-P3/2 0.609 14^8.09 13N. n lPl/2 -0.258

випадках для 0ст <110°, j

Розсіяння та реакції у зіткненні 12С + 3Не.

' Експериментальні дані пружного, попружного розсіяння іонів 3Не та реакцій І2С(3Не,а)пС і 12C(3He,d)l3N аналіоовались п рамках МЗКР, використовуючи оптичні потенціали (ОП) та спектроскопічні амплітуди (СЛ) передач нуклонів і кластерів, подані в таблицях 2 та 3 відповідно. Для одержання наборів параметрів А і G бушз використані кластер-фолцічгові параметри дійсної частини ОП в якості початкових при підгонці ОМ перерізів до експериментальних даних. Набір В отримано бгп врахування фолдіїтшпх роарахунків. Спектроскопічні амплітуди нуклонів та кластерів обчислювались в рамках трансляпінно-інваріан-і ш>ї моделі оболонок з допомогою програми DESNA: '

Рпс. 2. Кутові'розподіли дііфергпцінпих перерізів пружного тп.ие,-пружного розсіяння іонів 3Нс ядрами '-'С npit енергії E(-IIf) — 08 МеВ. Криві - перерізп. обчислені за МЗКР при внкоріктаїші наїімріп иара-метрії? G ( суцільні ) та В (штрихові ). поданих п та*іл. ‘1.

Рис. 3. Кутові розподіли дифсренцііших перерізів реакцій І2С('!ІІе,а)11С та ,2С(3Не^),:№ прл енергії Е(3Не) = 98 МеВ. Криві - перерізи, обчислені за МЗКР при використанні наборів параметрів С (прп включенні у зв’язок всіх каналів - суцільні криві і прп виключених каналах попружного розсіяння - довіп-штрихопі криві) та В (коротко-штрихові криві), поданих п тлбл. 2. »

Таблиця 4. Параметри деформації збуджених станів ядра !2С

Іон і* ЩМеУ) А /За -5л

3Не 2+ 4.44 2 -0.63 -1.Є0

з- 9.64 3 0.40 1.00

4+ 14.1 4 0.32 0.80

4ІІе 3.+ 4.44 2 -0.43 -1.30

з- 9.64 . 3 0.26 0.70

4+. 14.1 4 0.26 0.70

Для перевірки можливості відбору наборів оптіпнпх потенціалів за значеннями їх об’шппх інтегралів (відбір о ’’дискретної” пе-визначсшіості) аналіз даних °розсіяння та реакцій 12С +53Не в рамках МЗКР виконувався о використанням для вхідного каналу реакцій оптичних потенціалів з наборами О та В, що різняться значеннями Зу. З рис. 2 та 3 видно, шо у непружному розсіянні спостерігається різниця в перерізах на кутах 9т < 40°. Перевагу можна віддати набору Є (суцільні хриві). Та особливо перевага цього набору проявилась .в реакції 12С(3Нс,а)ІІС: МЗКР перерізи для набору В (коротко-штрихова крива па рис. 3) значно відрізняються від експериментальних даних па кутах 0Ш > 50°, а при наборі Є (суцільна крива) МЗКР перерізи задовільно описують експериментальні далі. Отже, МЗКР аналіз кутових розподілів для взаємодії 12С +'3Не дійсно допоміг зробити відбір набору параметрів оптичного потенціалу для вхідного каналу. ТЬму цю методику пошуку реалістичних оптичних потенціалів можна рекомендувати для широкого вшсорПстатш.

• ІІри МЗКР аналізі даних непружпого розсіяння іонів 3Не ядрами 12С були встановлені довжшш деформації <5Д та 0Х для ядра 12С у збуджених станах' 4,41 МеВ (2+), 9,64 МеВ (З-) та 14,1 МеВ (4+.) (табл. 4).

Роасіящг’ та р;.-: передач ари водемодм пС + а пре сисргії

а = 90 ОДеВ апгиЬу;л'.лнсь також а рамках МЗКР, використовуючії оптичні потенціали, набори параметрів яких подані у табл. .2, та спектроскопічні амплітуди нуклонів Й кластерів, представлені у табл. 3. Розрахунки проводились а а допомогою програми FRESCO. У зв’язок були включені такі канали: дружне та непружпе розсіяння для переходів у збуджені стани ядра 12С о ене.огіею 4,44 МеВ (24), 7,65 МеВ (0+), 9,64 МеВ (З-) й 14,1 МеВ (4+), а також реакції 12С(а,3Не)13С, 12C(a,t)13N та 12C(a,d)14N. Для переходу' у 7,65 МеВ (0+) стан ядра *?С використовувався послідовпнц квадрупольппй перехід 0+(осн.стан)

-* 2+(4,44 МеВ) -* 0+(7,65 МеВ); Для реакції (a,d) розраховувались вклади одностуцінчастої передачі d-кластера та двоступінчастих передач и ■+ р та р 4 п. Для пружного розсіяння була врахована також передача 8Вс-кластера в оснощшму та першому збудженому етапах.

МЗКР аналіз викопано для наборів параметрів ОП вхідного каналу А та С, щл відрізняються значеннями інтегралу Jv. Набір А був отриманий на базі кластерцо-фолдіагоиого потенціалу, а набір С звичайною ретельною підгонкою параметрів для ошісу експериментальних даних пружного розсіяння. .

Експериментальні дані та перерізи МЗКР показані на рис. 4 та 5. • Суцільні криві відповідають набору А, а штрихові набору. С (крім реакції (a,d)). Видно, що для взаємодії !2С + с* відбір наборів параметрів ОП ефективно здійснюється з допомогою реакцій однонуклоншіх передач (рис, 5). В описі цих даних перевагу має набір А.

Кутові розподіли пружного ризсіаннк на великих кутах задовільно описуються передачею ?Ве-кластерів. ■ '

Виявлено, що в реакції (а,(і) помітну роль грають дпоступеневі передачі п + р та.р + п, особливо п області кутів 0ст > 50°, де їх лерерізи перевищують перерізи передачі d-кластера.

Основні' результати дисертації опубліковані у таких статтях:

1. Реакции »C(5He,cl)»N н 12C(a,d)uN при E(3IIe) = 98 МэВ и Ea = 90МэВ. .

А.С. Демьянова, II.{О. Заяц, А.П. Ильин, А.В. Мохнач, А.А. Огло-б/шн, О. А. Лацьрптспко, А.Т. Рудник, А.А. Шведов. Ядерная спектроскопия к структура атомного ядра, Тезисы докладов 40-го совещапия,

1---1--1--1--1--г

Т------1-----1------г

12С(«,«)13С Е„ =-90 МеУ

х)

10 -я 10 ~4

Л ... \ ..... І -І

.1_______1______J________1_

Ю 1 Гг Ел=4.44 МеУ (2+) 10 3 ї Ю 3

ІЗ,=9.04 МеУ (З-)

-З 10 і

я 1 %

^ 1 & а іо -| Ь-\іо -2|

^ 10 "Зк ЕІ=14.1 МеУ (4+)

-4

5Р 100

®та (^Є§)

ХІ00

Рис. 1. Кутові рогшоділи дцференційних перерізів пружного та попружного роп сіяння «-частинок ядрами 12С При енергії Е(^ІІе) = 90 МеВ. Криві - перерізи, обчислені аа МЗКР при використанні наборів параметрів оптичних потенціалів А (суцільні криві) та С (штрихові криві), поданих п табл. 2. КороЬко-штрнхова крива (пружне розсіяння) - перрріпи оптичної моделі для наборі' А .

©ш (гіец)

Рис. 5. Кутові розподіли диференційних перерізів реакцій 12С(а,3Не)13С 12С(п-,і,)13К та 12С(о1сІ)иК при енергії Еа = 90 МеВ. Крпві т перерізи, обмислені оа МЗКР прн використанні наборів параметрів оптичних потенціалів А (суцільні криві) та С (штрихові криві, крім (с*,(1)-реакції), поданих в табл. 2.

Ленинград, 1990, с.328. . .

2. Ядерпая радуга в 4Не+12С п 3Не+'2С -рассеяшга. ^ ■

А.С. Гончаров, А.С. Демьянова, 11.10. Заяц, А:П. Илыт, A.D. Куоцп-чснко, JI.B. Михаилов, А.В. Мохнач, А.А. Огпобтн, Г.М. Оннщепка. -О.А. Понкратенко, А.Г. Прокапец, А.Т. Рудчнк, В.К. Чернвевскян, А.А. Шведов. Ядерная физика.Т.54, пып,4(10), 1991, с. 911-918.' .

3. Упругое рассеяние ,2С(‘,Не,',Не),2С прн Еа =• 72 и 81 МэВ.

ІІ.ІО.Заяц,О.Ю. ГЬрюнов, А.Т. Рудчнх, А.А. Шведов. Ядерная спектроскопия и структура атомного ядра, ТЪзпсы докладов междупаро-дного совещания, Алма-Ата, 1992, с. 260.

4. ПерсдЬли тяжелых кластеров в реакциях 12С('1Н«,,2С)'|Нс.

А.С. Демьянова, 11.10. Заяц, А.Т. Рудчнк, В.К. Черннсаскнн, М.Маковска-Жешутко. Ядернак спектроскопия и структура атомного ядра, Тезисы ' докладов международного совещания, Алма-Ата, 1992, с. 201. .

5. Передачи тяжелых кластеров в реакции 12С(5Не,і2С)'*Не.

А.С. Демьянова, II.10. Заяц, А.Т. Рудчнк, В.К. Чсрч.чсвскин, М.Макозска-Жешутко. Ядерная физика, Т.55, вьта.10, 1992, с. 2731-2734. ’

6. Nuclear- Rainbow Effects by Transfer Reactions the a + 12CTnter-action.

£

A.DArrigo, G.Fazio, G.Giardina, O.Yu. Goryunov, A.P.Ilyin, M.Sacchi,

A.A. Shvedov, A. Thccone, I.N. Vishnevsky, I.Yu. Zaiat.s. II Nuovo Ci-rnento, V.107A, No.8, p. 1353-13G2.

7. Reaction Mechanism and Nuclear-Rainbow Effect in the 3He+12C

Interaction at £(3Hc) = 98 MeV. , "

P.D’Agostin, A.D’Anigo, G.Fazio, G.Giardina, O.Yu. Goryunov, A.P.Ilyin, M.Sacchi, A.A. Shvedov, A. Taccone, I.N. Vishnevsky, '.Yu. V.V: ■

Zerkin// II Nuovo Cimento, V.103 A, No.l, 1995, p. 23-34. '

8. Nuclcar-rainbow cffect by transfer reactions.

P.D’Agostino, G.Fazio, G.Giardina, O.Yu. Goryunov, M. Srfcchi, A.A. Shvedov, I.N. Vishnevsky, I.Yu. Zaiats. Nucl. Phys. A538 (1095) 437.

9. Nuclcar-rainbow effect by transfer [faction. ' '

P.D’Agostino, G.Fazio, G.Giardina, O.Yu. Goryunov, M.Sacchi, A.A. Slive-iov, I.N. Vishnevsky, I.Yu. Zaiat.s. Fif-th International Conference.on Nuclrus-Nuvlvns Collisions, contributed papers, Taormina, Italy, 30may-ijune 1994, p. 43.

10. Direct processes and nuclear rainbow.

А.А. Shvedov, O.Yu. Goryunov, I.N. Vishnevsky, I.Yu.Zaiats, G.Giardina, A.D’Arrigo, G.Fazio. XV Nuclear Physics Divisional Conference. Low Energy Nuclear Dynamics. St. Pci as burg (Russia), april 18-22 1995, p73-74.

Заяц И JO. Рассеяние и реакции передач ирп взаимодействии ионов 3'4Яе с ядрами 12С. Диссертация (рукопись) ни соискание ученой степени кандидата флошго-лхагематических наук по специальности 01.04.16,- физика ядра и элементарных частиц. Научный центр ”Институт ядерних исследований” НАН Украины, К пев, 1995.

Защищаются 10 научных работ, которые отражают экспериментальные данные и теоретический анализ i/оцессоп взаимодействия ионов 3’411с с ядИми 12С. Предложены параметры глобального оптического потенциала рассеяния альфа-частпц ядрами 12С.

Zaiats I.Yu. The Scattering and Transfer Reactions in the 3'4Hc+12C Interaction. The dissertation (manuscript) submitted to earn a Candidate of Pliys.-Mat. Sciences Degre on the speciality of 01.04.16 - Physics of Nuclear and Elementary Particles, The Science Centr ’’Institute for Nuclear Research” Ukrainian National Academy of Science, Kiev, 1995. The 10 scientific papers reflecting experimental data and theoretical investigation of3'4He+12C interactions. Proposed global optical model parameters for 4Hc+12 С scattering. -

Ключом слова: дифсренцИЬti nepepiou, пружне poecimimi, реалцп передач, ядерна веселка, оптпчний потенц'тл, ов'яопт капали.