Эволюционный статус S-цефеид тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.02 ВАК РФ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ ¡м. I. I. МЕЧНИКОВА

РГб ОД

о з ФНВ 1:.....

На правах рз'копису

УСЕНКО 1ГОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ЕВОЛЮЦ1ЙНИЙ СТАТУС Э-ЦЕФЕЩ

Спешальшсть 01.03.02 - астрофюика, рад1оастроиом1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертадц на здобуття вненого ступени кандидата ф1эико-математпчних паук

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УШВЕРСИТЕТ ím. I. I. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

УСЕНКО 1ГОР ОЛЕКСАНДРОВИх1

ЕВОЛЮЦ1ЙНИЙ СТАТУС Б-ЦЕФЕ1Д

Спещальшсть (^1.03-.02 - астрофгаика, радюастрономш

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на одобуття вченого ступенл кандидата фюико-матпматичних'наук

Роботу виконано в Астроно-лчноТ обсерваторп Одеського державного ушверситету 1м. 1.1.Мечникова.

Науковий Е«р1вник: кандщат фнз.-мат. наук, доцент

Сергш Михайлович Андривський

Офщшш опоненти: доктор фю.-мат. наук,

Леошд Миколайович Бсрдтков

доктор ф1э.-мат. наук

Як1в Володимирович Павленко

Провщна орган'юащя: Спещальна Астронокпчна обсерватория РосшсьхоУ Ахадемп Наук

Захист в]дбудеться " ^ " С^- 199^г.

о___годиш

на заыданш слещал1зовано1 ради К 05.01.10 при Одеському державному ушверситет! ¡м. I. I. Мечникова

(270100, г; Одеса4, вул. Петра Великого, 2, ОДУ)

3 дисерташсю ыожна озвайомитысь у науковш б!блк>тец1 Одеського ушверситету (вул. Преображенська, 24).

Автореферат рошслании " _

1997 р.

" Вчений секретер спец)алшовано1 ради .

доктор ф1о.-мат. наук О. В. ЗАТОВСЬКИИ

Автореферат

Загальна характеристика роботи

Актуальшсть теми дослвдження.

Незмшний штерес для астррфюшав полягас в досл;джешп процеав нестацюнарноси у зоряних атмосферах, а саме, -проява пульсащйно1 активность Особливе защкавленн? виявляггься до жовтих пульсуючих надгигант1В населения I, - класичним. цефещам (з1ркам типу Дельта Цефея (ЮСЕР)), що займають на диаграм.чп Герцшпрунга-Рессела досить компактну область: смугу несталост! цефещ (СНЦ). Ц1, за словами видатного астроф1зика Шегш, " найголовшши з^рки", завдяки свош характеристикам служать нетшькн тдикатора.ми в1дстаней у межах наию1 Галактики та по за и, але й дозволяють зробити висковки про струхтуру и пласко'{ складово1 та х1м1чну еволющю.

Числеш фотом'етричш та спектральш досл1дження клас-сичних цефещ (ЭСЕР) нанрикшш 50-х и в 60-т1 роки показали, що вони е нащадками блакитних масивнбх сйрок головтш послщовност! (ГП) з масами в1д прпблизпо 3-х до 14 соиячних мае. Таким чином, 1Досл1Дження х1м1чного складу цефеид та його пор1Внняння о власним у В-31рок ГП дае можливкть су-дити про ядерш реакцп, як! в1дбуваються в IX надрах.

Завдяки цьому, можна буде оцшюватн правильшеть виб1ру теоретичних моделей зоряно! эволюцп. .Кр1м того, з загальноГ к1лькост1 з1рок БСЕР, був видшений шдклас об'бкт'ш з ма-лими ампл1тудамн майже сшусоУдальнчк кривих блиску. ко-льору та рад!альних швидкостей, з найбьтьш блакнтними по-казниками кольору, - ОСЕРБ. Бшьша частина цих ¿¡рок мае короти пульсацшт перюди та розмщена у нижнш частит

СНЦ. Пор1вняння положения цих г1рок на СНЦ о розрахован-ними тод1 оволюцшими треками наштовхнули досшдник!В до ¡де1, що саме БСЕРБ можуть бути жовтими надпгантами, я!п вперше перетинають.СНЦ.

Вщповщь на це питания м!г да'ти тшьки анал1з химичного складу об'сктш цього пщкласу. Але, кр1м досл1ду 3-4 яскравих об'скт1в, таку роботу ще шхто не виконував. Завдяки цьому, дослщження эволющйного статусу БСЕРБ були включеш в програму спектроскошчних дос.'пджень жовтих надпгант]в населения I Галактики на 6-м телескоп! САО РАН. По-перше, для найбшьш яскравих об'гк^в використовувався Освоений Зо-ряний Спектрограф (ОЗСП) с фотоплат1вкою. як приймачем внпромшювання. Але. о неможливоеп отримання на ньому шформацп по таким важливим лппям як лиш С.\0-елемттп: а високим вщношенням 'сигнал/шум та спектр1в слабких нефяд. цю задачу можна було розв'язати тЬькишсля ибузови ешел.и спектрограф1в с ПЗЗ-приймачами. Завдяки спешплъному ма-тематичкому забеопеченню, - пакету програм БЕСН '20. ьг,-явилась можливк гь швидко 1 яккно обробляти отриманнии ■материал.

Розрахунок параметр1в атмосфер та х1м1чного складу ма-лоамплггудних цефеУд виконувавсяся за методом моделей атмосфер в ЛТР-приближенш з використанням спектральннх та фотометричних даних. Як правило, для кожного об>кту було бажано мати хоча б 2 спектрограми, що отримаш ка резких фазах периоду пульсацп. Хоча це не оавжди було мож-ливо, для кшькох случат, за малктю амплитуд, щлком до-статньо одноУ спёктрограми, оскьчьки параметри атмосфери змшювалися незначно.

Отриманих данних по х!мсоставу ОСЕР5, особливо для СМО-елемент1в та елемент1в в-процесу, шлком достатньо, шоб казатипро актуальность программ спектроскопичних досшджень цих об'ект1в.

Мета дисертацшно! роботи:

Метою ща роботи « отримання та анализ данних пара-

{летр1в атмосфери та х1м1чного складу жовтих малоамшптудних змшних надг1гант1в населения I, що находиться у ннзовш частит СНЦ та вионачених в Загальному Каталоз» Змшних 31рок >'ЗКЗЗ) як об'екти типу ОСЕГЗ. Для п досягнення необхвдш:

1) Зихонати однорщш спектроскошчш спостереження максимально! к!льк1ст1 БСЕРБ по усьому штервалу пульсацтного периоду в1д 1.5 до 17.12 Д1б о високим спектральным дозволом та вшошенням сигнал/шум, та по можливост!, для р1зних фаз кривий змши блиску;

2) Використовуя данн1 багатокольоровоV фотометрии (по можливост1, параллелью фотометричт спостереження) разом з спектральними данними, з'ясувати параметри атмосфер та Х1м1чний склад шх об'егав.

3) Провести детальне доцлщження х!М1ЧНогоскладу ОСЕРБ.

4) Проанализувати отримаш результата та пор1вняти з теоретичними даними теорп зоряшл эаолюцп.

Методи дослщження:

Для анальчу спостерсжснь були використаш чисокодисперсшш спехтрограми на фотоплат1вках, як1 пот1мзаписують'на репг.трограмиу стр1чку; високодисперсшщ ГШЗ-спектрограми в електронному вигляд! та фотоелектрнчш спостереження.

Для обробки даньих спостережень використовувався пакет програм DECH 20, який дозволяб провсдити аппрокс1мащУ спектральних лшш трикутником, гауааною, та прямим штегруванням; програма BALMER для розрахунку параметров атмосфер зо-ряних моделей; програма WIDTH 9 для роорахунку хьмгшого складу з1рок; програма для обчислюва'ння дайих фотоелек-трично! фотометрп.

Наукова новизна дано! роботи така:

1) На 6-м телескот БТА CAO РАН з аикористакням Основного Зоряного Спектрографа (ОЗСП) та ежелле-спектрометра

"PLCb", обладнаного ПЗЗ-матрицею, отримано 34 спектри з високою диспераею для 17 oipoic типу DCEPS. Для 13 об'ект1в Taxi спектрограмм отримаш вперше.

2) Складений каталог екв1валентных ширин бшьш чим 5000 гшш п блакитно1 та червоно! областей спектру, вимиряних для 17 sipoK типу DCEPS.

3) Методом моделей атмосфер отримаш значения пара-MeTpie атмосфер DCEPS та визначен склад 28 хш1чних элементе.

.4) Шляхом анализу складу CNO- элементов та элемент ib s-лроцесу показано, що переважна бшьшисть DCEPS не в першш раз перетинае СНД, та '¿х малоамплитудна пульсацина актившсть ^южет бути викликана не тшьки пульсащями в обертон!, але i присутшстю близьких супутш:к1в. .

5) На ocifoai досл!ду эцм1чного складу oipoK типу DCEPS вперше выявлена група об'ехтю, яка вперше перетинае СНЦ. Для них характерен близький до соиячного склад CNO- элемента, а хакож надлишки натрию та алюм!шю. KpiM того, вони належать до спектрального класу G.

6) KpiM того, показано, щс обраш DCEPS неоднородна по своему ximihhomy складу ts роздшеш на дв1 групи по складу елемен'лв групи зал1за.

7) 3 17 цосл!дл:ених DCEPS тшьки три об'екта впевнено иден'пф1копаш як ггульсатори в обертон!, ¡Hiiii к пульсаторами в основному ТОН!.

8) Для бЬьшост» DCEPS списку мае м1сце слабий або псм!рний дефщгг складу зал1за. Це е шдтверженням теоретичпих вис-HOBKiBj що 31рки э масами В1Д 3 Мд та 6i;jbine о значениями Z мшьше Н1Ж 0.02 мають бшьш довп петл1 еволюцшнпх трек1в та можуть неодноралово перетинати СНЦ теля стадn ''first dredge-up".

9) Yci DCEPS списку, KpiM одного об'скту, ях и подавля-юча биьшисть шьших DCEPS, належать до одноУ галактичноТ cnipaui та мають стльну природу. _ .

етик в-цсфо'л (I)CKPS). Тут надаш пагальш характеристики, nii'i групп к.1 inruiux цефеУд згщно з ЗКЗЗ: амшш типу Дельта Цефея, п амплитудами мпныпе шж 0.'"5 у V (0.^7 у В), та майже cuMcrpi'iHUMH крииими блиску, кольору та радш1ЫГО1 швидкост1. Нульсащйш пергоди uix oipoK лежать в межах в1д l d5 (V473 Lyr) до 17.rf12 (Y Oph). При цьому, для них не спостерегагться ашяккх характерних "ropôiij" на сх1дних та убуваючих плках кривих блиску, кольору та рад1алыю1 швид--kocti (як у класичних цефе'1д на усьому продовжешп значеннь периоду пульсаци. Да-ii репрезентований короткий кторичний огляд доснджень DCEPS та сфсрмульоваш осношп ппотези, яи штерпретують ïx таку незвичайну поведшку: По-псрше, мал! aмплiтyди кривих блиску, кольору та рад1алыгаУ щвид-koctî DCEPS с св1доцтвом про ïx пульсаци у першому (або у бьчьш високому) обертонь Вони виникають тому, що DCEPS б oipKH, що вперше перетинають СНЦ та мають низкий склад re.liro в оболонках, якого не нистачае для гзбудження добре' виразно1 пульсащйно1 активности, по-друге, - DCEPS, - це звичайш DCEP, мають близьких супутшилв paiiHix спек-тральних клас1в, що гравитацшно дшть нл зону Не II у атмосфер! цефеУди, та можуть ¡стотно стримувати и пульсацлшу активнкть.

Розглянутий эволюшний сценарш для цефеУд малих мае, фактори, можуть впливати на ониження змкту гел1ю в оболонках цефе'Уд та р1зного роду спостережт факти. Окр1М того, складений каталог фкичних та можливих супутшшв DCEPS та розписани метсди ïx виявлення. Оробления висно-вок про необхшпеть детального досл1ду параметр!в атмосфер та xiMÎ4Horo складу цих oipox, особливоомкгу С1\тО-элемент«в таэлемент!в s-процессу, як осноьних ¡вдихатор1в эвилюцп жо-вгих надпгант2в.

Друга глава присвячена спостереженням га Методам ïx обробки. Приведен оиис Основного Зоряного Спектрографа (ОЗСП). ПЗЗ - спектрометра "РИСЬ" як! використуються на 6-м Tt.iccKOtii CAO РАН, спектрографа "AURELLIE", що. вмкористуеться на 1.52-м гелескош ОНР (Франшя), а також тслескотр. из як их бу;ш виконаш фотометр1ч!П та фотоелек-

DOEPS P mu Телескоп Спектр. Клльк

(дшв) (зор. вел.) прилад спектр

V473 Lyr 1.4910 5.99-6.36 6-м БТА и ОЗСП, РИСЬ 5

SU Cas 1.9493 5.70-6.19 6-м БТА ОЗС11 2

EU Таи 2.1025 ■7:90-10,25 1.52-м ОНР AURELL1E 3

lit Сер 2.1141 7.58-7.98 6-м БТА РИСЬ 1

UY Mon 2.3981 9.22-9.62 6-м БТА РИСЬ 1

DT Cyg 2.4992 5.57-5.96 6-м БТА ОЗСП, РИСЬ 1

V526 Mon 2.6750 8.45-8.78 6-м БТА РИСЬ 1

SZ Таи 3.1487 6.33-6.75 1.52-м ОНР AURELLIE

BY Cas 3.2233 10.06-10.58 6-м Б Г А РИСЬ 1

VI334 Cyg 3.3328 5.77-5.96 6-м Б'ГА ОЗСП 1

a UMi 3.9696 1.86-2.13 6-м Б'ГА ОЗСИ 3

FF Aql 4.4709 5.18-5.68 6-м БТА ОЗСП 2

VI162 Aql 5.3761 7.53-8.03 6-м БТА РИСЬ 1

V924 Cyg 5.5715 10.56-10.85 6-м БТА РИСЬ 1

V440 Per 7.5520 6.18-6.32 6-м БТА и озси 4

1.52-м ОНР AURELLIE

V636 Cas 8.3770 7.09-7.26 6-м БТА РИСЬ 2

Y Oph 17.1241 5.87-6,46 6-м БТА ОЗСП, РИСЬ 2

тричш спостереження (8- то 20- дюймов! телескопи та 20-см камера Шмщта на Астроном1чно1 станцп АО ОДУ у с. Маяки, 20-дюймовий телескоп АЗТ -14 Абастуманьско! АО АН FpyoiV, 50-см телескоп Швденно-Афрнкансько1 АО у ПАР). Приведен список 17 дооидженних DCEPS (див. таблицю).

У тре<пй mani описана методика роарахункчв параметр1в атмосфер та хШ1Чного складу DCEPS. Надаеться опис оасоб!в виявлення ефффективно!температури Т.¡¡, прискорення грав!тацп на поверхш з1рки та турбулентно1 швидк1ст1 V(. KpiM того, рооглянутий метод розрахунку xiwinHoro складу з'фок за до-помогою пакету програм WIDTH 9, та надан опис використу-вангш сил осциллятор1в для рюних елемент1в. Щоб 3ano6irTH можливим помнлкам при розрахунках xiMi4Horo складу, HK'i г.ов'рлаш з моделями атмосфер, програмою WIDTH 9 та р1зними

системами пм огцилляторш, що внкористовувалися у аналЫ, був розрахонаний cniií власний xímímhhíí склад Сонця, з пи-' користанням програмн WIDTH' 9, модел1 атмосфери Соиця, Интерпол!,onanoí з cítkh моделей Куруца та эначень log gf, що були прийнят) для досл^жених aipoK.

Наданий також опис оцшок norpiuiiiocxeñ xÍMÍHHoro складу DCEPS на приклад1 вуглецю, кисню, натрш та яал1за. Okpím того, наданий список екв!валентних ширин липй СМО-елемеит]в оскьтьки вони вадграють найважлившу роль для розумшня процеав oopsnoi еволюцй.

У четвсртш глав1 розглянут1 результата досл^джень DCEPS. Для кожного а 17 o6'cktíb списку надан хороткийий опис його основних характеристик, мето'ди розрахунку радиуса, журнал спостережень, вар1анти визкачення параметр1в атмосфер та таблиш о роорахованним xímímhhm складом. Покапано, що для 13 DCEPS цього списку xímÍ'jhhü склад був отриманий вперше.

У п'лтш глав1 обговорет результат» д6сл1джень. Роз-глянуто склад СКО-элемент1В, "парних" та "ненарних" легких олемент!в, элемент1в Q-процеса, элементш групи оал1за, а також "легких" та"важких" алемент1в s-процесу. В таблиш приведет дат дмкту тьльки для вуглецю, азоту, кисню та зал1за.

Як видно з них результатов, значна бкилиисть DCEPS з списку с звичайт проеволюшонувавип надпганти населения I, i лише тьчьки два об'екти на персв'/рку виявилися глрками, вперше перетинаючими СНЦ, - VI162 Aq¡ та V636 Саз. KpiM того, встановлено, що серед DCEPS списку три об'бкта де-монструють декиька занижений склад «-элемент!?, элементе групп зал1за, а також "'легких" та"важких" меменпв s-процесу. líe EU Tau. V526 Мол ra Y 92 J Cyg. При пьому. то щкаво, -якщо у yeix DCEPS списку величина [Fe/H] блииька до нуля (тобю лежить в межах сонячного), то для них трьох DCEPS оцшка [Fe/H] блшька до -0.3 с)ех. Але, якщо розглядати от-римаш ошнки xi\¡rií¡oro складу не по шдношскию до водню ({El/H]). а по вЦксшонню до зал!за ([E!/Fe]), то так! рооб1жност1 про.\пж DCEPS списку одразу зникають Дв1, вже обговорен!

DCEPS Перюд (сут.) [Fe/Н]. [C/H] [N/H] [O/H]

V473 Lyr-1 1.490 -0.13 -0.29 -ü.19

V473 Lyr-2 -0.11 -0.26 -0.25

SU Cas 1.949 -0.12 -0.50 0.57 -0.42

EU Tau 2.102 -0.25 -0.26 -0.18

IR Cep 2.114 -0.02 -0.19 0.21

UY Mon 2.398 -0.04 -0.34 0.33 -0.08

DT Cyg 2.499 -0.08 -0.28 0.25 -0.11

V526 Mon 2.675 -0.35 -0.31 0.28 -0.20

SZ Tau 3.145 -0.01 -0.19

BY Cas 3.221 -0.03 -0.20 0.33 0.44

a UMi 3.970 0.00 -0.28

VI162 Aql 5.376 -0.13 0.21 0.22 -0.06

V924 Cyg 5.571 -0.28 -0.35 -0.04

V440 Per 7.570 -0.06 -0.46 -0.02

V636 Cas-1 8.376 0.20 . 0.19 0.30

V636 Cas-2 0.02 0.12 0.41

Y Oph 17.12 0.01 -0.12 0.59 -0.02

oipKit, - VI 162 Aql та V636 Cas демонструють сонячний склад СГЮ-олемент1В, що св1дчуе про ïx перше перетинання СНЦ. Виявлела також щкаиа особисткть, - ui об'екти мають пюний клас G. -чнм решта DCEPS, та VI162 Aql махе трохи асиме-тричну криву блиску.

Виделсна добра <и1т1кореляцш м1ж omîctom вуглецю та азоту для дослщжених DCEPS та кореляц1я м1ж змктом кисню та вуглецю, що тдтвержуе отриманш panime данш других ав-TopiB для надгигант1в населения I Галактики. Середш вщношення зм1сту С!ТО-елемент1в для наших DCEPS при эр^внянш з те-оретичними оцшками дають дуже добру узгоду. '

Отримат значения Тtjf були використаж для розрахунку теоретичних оцшок рад^уав DCEPS списку у випадку пуль-сащй в основному tohî, першому та другому обертонах. Iii оцшки, а також рооглянут! сяостережш оцшки рад1уав DCEPS в пор^внянш с залежшстю "перюд - рад1ус" Лейш~Стоб1 пока-зують, що TinbKH декшькаоб'бкт!в можна роздивляти, як мож-

л Jini обертопш пульсатори. Головне, що подавляючабьтьшисть DCEPS не вперше перетинас СНЦ, a íx незвичайш особли-hoctí можуть бути никликанн як i можливими пульсашями у обертонк гак i гранггацшним впливом г.упуthiikíb. Зпдно я ocTaHHÍMH данпими. 1Йд .40 до 50 в1дсстк1в цсфеУд, - подпиши системи. Л ся к i тсоретичш розробки показують можливость зниження дмп.итуд пульсацш цефглд у таких системах.

Зроблсш поршняння положен), доапдженних DCF.PS на ;;iarpaM¡ Герцшпрунга - Ре г сел а з еволюцнпшми треками моделей 111 ал-лера для 3-х, 5-ти та 7-ми сонячпчх мае с ркпшм змктом Ъ. Показано, що для моделей з Z меньше шж 0.02 можливим ( повдорне перетинання СПИ, що ь пршщмш, добре ма?'узгоду з нашими даними (у бидьшост) DCEPS ouíhkh [Fe/JI] у серод-ньому бьдя-ОЛ dex).

Ochobhí результата та висновки:

I. Вперше у cbiri отримана однородна nn6ipKa ciicktpíb високого доз волу для 17 об'(к ¡в, классиф!Кова1!их у ЗКЗЗ як DCEPS. Проведений спектроскошчний дос.'йд цих об'ск iiu для встановлення параметр!?, атмосфер та хЬпчного складу. При иьому, „ля 11 3Ípox" TaKi результат« отримаш вперше у cuítí.

'2. Особливий штерес составило дocлiджeння змкту CN'O-e.'ieMeHTiß.- ключових e.ie.MenTÍB еволюш жовтих надпгаюдв. Зпдно з результатами дос.пду, переважна бкдьшисть DCEPS списку не вперше перетинас СНЦ. бо мають номтшй дефщит-вугленю, надлишок азоту та слабкий дефщит к пеню. Для DCEPS, як i для ycix DCEP icny( антикореляшя М1Ж складом С та N, а також кореляшя М1Ж складом С та О. ÍIopÍBHfliii!fl ohíhok се-редшх рлдношепь складу СХО-племен i in дли DCEPS з тсоре-тичиимн показуе добру узгоду пром!ж ними.

3. Надлишок naTpitö також характерний для DCEPS, хоча для деякйх обгктж цей надлишок с помтшм, якщо дивитнея на оцшки [Xa/Fe]. Под]бне спостерегасться й для сшнок складу алюмшио. Отримаш в рободл оцшки цих елемитв добре уз-годш с такими для надг'птитв населения I Галактики. Була також встановлена антлкерелящя м1ж гэмктом [Na/Fe] та [Al/Fe]. KpiM того, для DCEPS не. було встановлено жодно'{ кореляцп

1 о

М1Ж оцшками [Na/Fe] та logg.

4. Для бшьшосп DCEPS списку оцшка omíctv залюа [Fe/H] лежить в межах вщ 0 до -0.1 dex. Але, для трьох об'сktíb оцшка [Fe/H] досягас -0.3 dex Це може бути св1доцтвом про тдроздш надгигант1в населения I на ДВ1 тдгрупи.

5. Середшй omíct а-элемент1в лежить у межах сонянного (якщо розглядати '¿х змкт в1дносно Fe), i теж саме можна ка-зати ¡ про елементи групи залюа.

6. Для переважно\' бтыносп "легких" та "важких" еле-mchtíb s-процесу е характерним помгггий надлишок, Особливо для стронцию та лантану (якщо брати оцшки пмкту вщносно Fe). Поскшьки залишок цих елемент1в образуеться на стада "first dredge-up" , "ix також можна використовуватн як шдкатори еволюци жовтих надпгантчв.

7. Були вперше знайдеш два об'екти з сонячним 3míctom СГЮ-елемсчтв, що дозволило ¡дентиф1кувати íx як жовт! пульцуюч! 3míhhí надпганти населения I, що вперше перетинають СНЦ.

H,i об'екти об'сднуе ще одна характерна риса: належшсть до спектрального класу G.

8. Було показано, що пльки три об'екти з списку д0сл1джених DCEPS можна ппевнено клааи]пкувати, як пульсатори у обер-Toni, для чотирьох така класиф1кация невпевнена, ¿нши е пульсаторами у основному Toni. 3 цього був зроблен висновок, що феномен DCEPS можр бути проявою декшькох фактор1в:

а) Пульсациями у обертош.

б) Присутшстю близьких супутник1в, та Vx вплив на пуль-сащйну актившсть DCEPS.

в) Перше перетинання СНЦ. ,

9. Пор1вняння положень доаиджених DCEPS на д^аграм! Г-Р з еволющйними треками 3¡poK в 3, 5 та 7 MQ з р1зними оцшками Z. 3ipKn цих мае з оцшками Z меньше шж 0.02 мо-жуть неодноразово геретинати СНЦ теля стадп "first dredge-up" . Приблизно половина DCEPS о списку доапджених o6'tktíb (з1рки з перюдами пульсацп меньше 5d) мають дефщит [Fe/H],

що f доброю узгодою з теорию.

10. Or ¡дно з положениям проекций галактичних хоордшат дос.-пджених DCEPS на гутощину Галактики, yci вони, кр1м одно], належать до одно! галактично1 cnupani, та мають сшльну природу. DCEPS, вперше перетинаюч1 СНЦ, группуються з об:сктами такого ж спектрального класу.

11. ЕНдкриття двох цефещ, що вперше перетинають СНЦ, потребуе додатку до класиф!каци цих об'екэтв в ЗКЗЗ.

Основн! реоультати дигсертацп опубл1ховаш в на-ступних роботах:

1) Усенко И.А., 1990, "S-цефеиды на двуцветной диаграмме для неразделенных двойных звезд", Кинематика и физика небесн. тел, 6. N3.91. . •

2) l'senko I.A ., 1990, "Pholotiectricai Observations of S-Cepheid FF Aql", IBVS N3519, 1.

3) Usenko I.A., 1992, " Photoelectrical Observations of S-Cepheid V1134 Cyg", IBVS N3784, 1.

4) Andrievsky S.M., Kovtyukh V.V., Usenko I.A., 1994, "The Chemical Composition Of The S-Cepheids. I. a UMi And HR7308 (V473 Lyr): Unique Cepheids Of The Galaxy," Astron. Astroph. 281,465.

5) Andrievsky S.M., Kovtyukh V.V., Usenko Г A., 1994, "The Chemical Composition Of The S-Cepheids:II.", Astron. Astroph. 305, 551.

6) Andrievsky S.M., Kovtyukh V.V., Usenko I.A. , Klochkova. V.G., 1996. "The Chemical Composition Of The S-Cepheids:III.", Astron. Astioph. 316, 155.

7) Usenko I.A., Kovtyukh V.V., Andrievsky S.M., Klochkova V.G., Galazutdinov G A . 1995; "The Chemical Composition Of S-Cepheids And Double-Mode Cepheids", Proceed, oflAU Coll. 155 "Astrophysical Applications Of Stellar Pulsation", Cape Town, South Africa, 6-10 February, 1995; Eds. R.S. Stobie, P.A. White-lock; ASP Conferenre Ser., 83, 353.

Усенко И.А. Эволюционный статус s-цефеид (рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.03.02 - астрофизика, радиоастрономия, Одесский государственый университет им. И.II. Мечникова, Одесса, 1997.

В работе выполнен анализ химического состава и определены параметры атмосферы 17 s-цефеид с целью определения их аволюционного статуса. Показано что 15 звезд не впервые пересекают полосу нестабильности цефеид и 2, - впервые ее пересекают. Обсуждены версии проявления феномена s-цефеид и сценарий их эволюции. Показано, что эти объекты принадлежат к одной галактической спирали и имеют общую природу.

Uscnko I.A. The evolutionary status of s-Cepheids (manusc-rip')

Iju this paper the analysis of the chemical composition and atmospheric parameters has been obtained for 17 s-Cepheids. The main aim is a determination of the evolutionary status of s-Cepheids. It shown that 15 stars are crossing Cepheids instability strip not for a first time, and 2 stars are first-time crossed Cepheids. Some versions about s-Cepheids' phenomena and their evolutionary sce-narium has been discussed. It shown that these objects are belongs to one's Galaxy's spiral and they has common nature.

toiK>40Bi слова: цефещи, параметри атмосфери, Х1м1чний склад, пульсацшна актившсть, еволюц(я, структура Галактики.

■уписано до »WW ХЗ.И-ь7 00ОЯГ 1.0 Ш».

aopmï бохе^/in- ЛЛ.

Тир-л 100. ООП 070.