Микроволновая активность Солнца: физические процессы в переходной зоне хромосфера-корона и их диагностика тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.02 ВАК РФ

НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРАШИ ГОЛОВНА АСТРОНОМГЧНА ОБСЕРВАТОРШ

МШРОХВИЛЬОВА АКТИВШСТЬ СОНЦЯ: Ф13ИЧШ ПРОЦЕСИ В ПЕРЕХ1ДН1Й ЗОШ ХРОМОСФЕРА-КОРОНА ТА IX Д1АГНОСТИКА

Спещальшсть: 01.03.02 - астрофизика, радюастрошнпя

Автореферат дисертацп на здобутгя наукового ступеня доктора фпико-математичних наук

На правах рукогшсу

ЦВЕТКОВ ЛЕВ 1ВАНОВИЧ

УДК 523.98

КиГв - 1998

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Кримсысш астроф(зичнш обсерваторп MiHicTepcTBa Украши у справах науки i технолопй, Крим.

ОфщШш опоненти:

доктор ф13ико-математичних наук, професор

Содш Леонид Григорович, Радюастроно.чпчний шститут НАН

Украши, головний науковий сшвроб1тник.

доктор ф13ико-математичних наук

Курочка Лев Миколайович, Астрояом1чяа обсерватория Кишського Национального ушверсигету, провщний науковий сптробтшк.

доктор ф13ико-математинних наук

Богод Володимир Михайлович, Спещальна астронокнчна обсерватория РосШсьюн АН, С.-Петербургське вщдшення, провщний науковий сшвробп-ник.

Провщна установи: Головна астронстшчна обсерватор!я PociftcbKO'i академи наук, Пулково, Санкт-Петербург.

Захист вщбудеться 1998 року на засщанш

Спец1'ашзовано1 ради Д 26.208.01 при Головшй астроно.чпчшй обсерваторп HAH Украши ( 252650, м. Кшв - 22, Голосив). Початок засвдань о

// Г0ДИН1.

3 диссртащею можна ознайомитись у б1блютещ Головно! астроном1чно1 обсерваторн HAH Украши.

Авторефератроз1сланий ЛütjblnQi 998 р.

Вчений секретар Спецщл^зовашл кандидат фiзикo-мaтeмaтичниx на

Гусева Н.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОШТП

Актуальшсть тем». Соннчна актившсть впявляе широкий вплив на процеси, ям вщбуваются на Земл1, шляхом активного або непрямого вплнву на юносферу, тропосферу i бюсферу. Цнкшчш та спопташп змии окремнх компонент соиячного винромшювання спрнймаються люднною I тваринамн як безпосередньо, так 1 через змпш в попад, климат!, магштному пол1 Землк Вшшкнепня сонячних спалах!в, нанбшьш потужинх явнщ на Сонш, приводить до змш мапптосферн та юносфери. ГПд час спалах1в порушуется радюзв'язок на коротких хвнлях, виникае ра/дащ'йна небезпека для космопавп'в.

Рад1оастроном1чн1 дослгжеиня Сонця в м»й метровому 1 короткохвильов1й частнш сантиметрового д1апазошв цшш новизною отримуваних ведомостей про ф1зичш процеси в перехедшй области хромосфера-корона Сонця. Дослдасення м1крохвнльовоУ активное^ 1 радюпульсацш Сонця у вказаннх д'щпазонах мае важливе значения для розкриття природн гелшактивносл. Прогпозуиання сонячноУ активное^ - одна з юночових проблем сонячпо! ! соиячно-земпоУ ф1зпки. В и вирпиенш досягнут! пенш уешхи, однак на бага то важливих питань задовшышх в1дпов1дей те не огримапо. Велике значения для загалыю'1 проблема гелюактивност! мае облж Ясного взаемозв'язку мЬк його часовою 4 просторовими структурами. ОсобливоУ увагн заслуговуе проблема проявления глобальних колнвань Сонця в його м1'крохвильовому випромпновашн.

Для рад1од!апазону характерний дуже низький енергетичшш вплив на Землю, однак вар13Ш1 мшрохвнльового винромиповання дуже шформативш для розв'язання задач /иагностики плазм н сонячпо1 атмосфер» I, надал1, для оперативного прогнозу гелюактивност!, що мае першорядне значения для попередження негативного впливу сонячноГ активное!! на навколоземнин проспр 1 бюсферу.

Вщомо, що поява на диску Сонця активно! обласп супроводжуеться шдвищенням р1вня радювнпромпповання локальних джерел (ЛД) в штенсивносп, пов'язаних з групами сонячних плям. 1мов1ршсть виникнення спалаху тдвищуеться пропорщйно р1вшо радювипромшговання ЛД в штенсивносп при певши структур! розподшу поляризованого винромшювання по диску Сонця. Характер спалаху 1 його геоефектнвшеть залежать в!д спектру нипромппопання

супутнього радюсплсску. Через р1зномаштн1сть сиалахш не було запропоновано едино! тсорн, здатнох пояскити кожну коикретну под1ю, однак, центральною особливютю спалах1в с роль магнитного поля, як джерела енерги спалаху. Тому дуже важлши поляризацшш спостсреження спдескт, яю дозволяють оцншти можлив! змши мапптного поля гид час спалах1в.

Розвиток метод!в радюд|агностики сонячно! активное?! ¡стотний для великого класу задач ф1зикн Сонця. МЫметров1 1 сантиметров! хвши дозволяють досипджувати ранш стади формування сонячних активних областей, динам1ку пересполучення мапитних шшв, утворення 1 розриви струмових шар!в. Вивчення активних областей 1 лроблеми виходу релятивктськнх частш(ок шд час спалахових процеа'в здшсшоеться за спостереженнями на ушкальних радютелескопах РАТАН-600, УЬА, ССРТ, БПР. Разом з тим ряд питань д1агностики гелюактивност1 можно розв'язувати на рпдютелсскот з середнього роздшыюю здатш'стю (РТ-22), вимфюючи штегральш характеристики радювипрошшоваиця окремих комплексов активности та шших великомасштабних утворень иа диску Сонця.

Таким чипом, для ефективпо! даагностнки сонячно! активности 1 геоефектшшост! спалах1в потр1бш спектрально-поляризащйш спостережспня в широкому д1аназош хвиль ¡3 залучепням оптичних дапих ¡, по можливосп, супутникових вимфговань в рентгешвеьшм д1апазош. Для розв'язання цього завдання передуем пещибний радютслескоп з достатньо високою просторовою роздшыюю здатшетю, вдоскоиалення радюастроном1чно'( апаратури 1 методики спостережель.

Ця робота виконувалась у в1дпов1дност1 до планових тем науково-дослщних робЬ, ям проводяться в лабораторн радюастроиомп Кримсько! астроф1зичло1 обсерваторп, в тому чиелк

1-3.1.3.1. Вивчення сонячних активних областей, рег.№ 7107466 - "Досл1дження активних областей, нестацюнарних 1 квазтерюдичних нроцес1В на Сошц за спостереженням ¡¡х раддовипром шювання (в тому чист 1 поляризованого) в даапазош ММ- i СМ-хвиль ¡з залучепням даних оптичних спостережень, а також ведомостей про сонячш мапипи поля з метою вивчення природи сонячно! актнвпосп" (до 1991 р.).

Субпроект "Тригер": Дослщження передслалахових явищ 1 спалах1в на р1зних стадиях розвитку при поляризашйних спостережениях в СМ-д1апазош довжин хвиль. Розробка методу прогнозування спалаховоГ активносп за радюданими (1992-1994 рр).

Субпроект "Д1 агностика": М1крохвильова даагностика сонячно! активное^ за спекгрально-поляризащйними спостереженнями. Гелюсейсмолопчщ досл1дження Сонця I прогноз його спалахово!' активное^ за радюспостереженнями (1995-1999 рр).

Субпроект "Радютелескопи 1 радюметри": Розробка техшчно1 пропозицп на раддоастроном1чний комплекс "Станщя оперативного прогнозу сонячно! активное™ за радюспостереженнями" (СОПСА-Р) (1994-1999рр).

Мета I задач! досл1дження. Основною метою дисерташ! е всеб1чне вивчення ф1зичних процеав в перехщпй зот хромосфера-корона Сонця на баз1 оригшального експерименталыюго матер1алу, одержаного в результат спектрально-поляризацшних спостережень на РТ-22 КрАО в ММ- I СМ-д1апазонах довжин хвиль протягом 19651997 рр. Для досягнення поставлено'1 метибули викоиат таи роботи:

1. Розробка 1 створення систем радшполяриметрп, призначенпх для спостережень радювипромшювання Сонця на РТ-22 КрАО в дапазош 1,9-3,5 см. Модершзащя системи опромшювання антени 1 уточнения електродинам1чних характеристик радиотелескопа РТ-22 КрАО.

2. Проведения спостережень радювипро.м1нювання Сонця на РТ-22 КрАО за допомогою розроблених багатохвильових радюметричних комплетв сантиметрового диапазону довжин хвиль 1 за допомогою спектрограф1в з метою внзначення характеристик сплесковоГ активносп Сонця.

3. Одержання параметр1в радювипромшювання локальних джерел, сплесюв, спокшного Сонця, радшгрануляцп 1 корональних д\р для д1агностики нестацюнарннх процеив в хромосфер! I нижшй корош на основ1 анал1зу коливань сокячного радювипром1нювання.

4. Ствставлення спектр1в радюпульсацш 3-х мииметрового 1 2-х сантиметрового випромпповання Сонця з теоретичннми спектрами, шо вит!кають з модел1 хромосферного резонатора. Виб1р адекватних мехашзм1в модуляш! випром1нювання сонячних м1крохвильових

сплесмв i активних областей в ¡нтервал! перюд1в вщ сотеиь мтсекунд до сотень секунд.

5. Розвиток методов гелшсейсмологп i одержання достов1рно'1 шформаци про прояву р-, f- i g-мод осщшяшй Сондя в його мшрохвнльовому випромшюванш.

6. Обгрунтування методики д1агностики ф1зичних npouecie в хромосфер! i корон1 Сонця для щлей прогнозування передспалахового накопичення eneprii i енергетики сонячних спалах1в за рядом ефек~пв в радювипром1нюванш доапазону 1,3- 13см.

Наукова новизна одержанпх результатов.

1. За результатами спостережень сонячного затемнения 22.09.1868 р. вперше виявлена тонка просторова структура джерел поляркзованого випромшювання на хвшн 3,15 см з розмфами меньше 5 кут.сек i виявлено зв'язок змш поляризованого випром1КЮвання з вшкрнттям та закритгям naropoiB магншюго поля.

2. На основ! спостережень 28 активних областей в /иапазот 1,93,5 см уточнеш характеристики спря,мованост1 випромниовання, значения оптично! товщини i гранищ змш магштного поля шсли протонних спалах1в; виявлеш ознаки протонноси, засноваш на сп1вв1дношешп ступеня поляризаш випроммовання в крайшх точках вказаного доапазону.

3. Вперше виявлеш мшсекундш пульсаци мшметрового випромшювання трьох активних областей, яи розвиваються i , таким чином, показана можтпдасть ¡снування пульсуючого джерела на вершиш арки або в област1 пересполучення магштних пол1в.

4. Одержали подальший розвиток дослщження появи змши знаку поляризацп радювипромшювання джерел сплеск!в: визначено ¡мовфний ¡нтервал критичних частот, на яких можна очжувати появу лшшно-поляризованого випромниовання.

5. Вперше виявлено ефект модуляцн радювипромшювання на ¡мпульсшй фаз! розвитку вщповщного сплеску, шо дозволило встановити HOBi властивост1 тригера первинного сонячного спалаху.

6. Вперше за радюспостереженнями в роки мнпмуму сонячно? aicrHBHocTi Mi« 20 i 21 циклами встановлено зв'язок малоконтрастних радювипромшоючих областей з флокулами i слабкими пагорбами магштного поля, в основному, pi3Hoi полярность

7. Виявлеш нов1 характеристики рад10грануляцп Сонця на хвил! 3,3 мм, а саме: визпачено просторовий масштаб I виявлепа особлнвшть тонко!' структур» масштабу 60-90 кут. сек, яка сшдчигь про яюснин зв'язок радюгрануляцп з неоднорщностямн хромосферн, ям розташовуються вздовж л¡1111 нтерсп магштного поля.

8. Одержали дальший розвнток дослшкення в облает! гелюсейсмологн активиих областей. Одержан! пагош докази проявления р-мод осцнляцп Сонця в радювнпромшюиати локапышх джерел, флокул1в 1 споюйного Сонця. Показано, то коливання в радювипромнпованш першду 10,7 хвил. в1ддзеркалюють наявшсть хвильових процесса в перехщшй зош атмосфер» Сонця з тим самим перюдом.

9. Вперше доведена реалыисть ¡снування хромосферного резонатора за радюданимн: спектр коливань мшметрового випромшювання Сонця мгстить перин, друп 1 трет! гармошки. Наб|'р перюдш резонансних коливань в хромосфер! за радюспостереженнями близький до зиачень фуидамспталышх перюдш коливань, то випливають ¡з модел! Ю.Д.Жугждн.

10. Вперше виявлеш пульсацн вдаюсио! (центр-кран) радюяскравосп в д1апазош 1,9-3,5 см, яю супутт глобалышм колнванням Сонця з перюдом 160 хв. На основ! багатор1Чних спостережень на хвнл1 2,25 см виявлеш слщи ц-мод осцпляцш Сонця в його радювипромнпованш.

11. За результатами спостережень радювипромпповання короналышх /нр вперше зареестроваш пульсацн ралдояскравост! штервалу Г- мод осцпляцш Сонця. Одержан! докази сннхрошзацн сонячноУ активное™ хвильовими рухами в атмосфер! Сонця, яю вщповщають часовим змшам з перюдами д1апазону Г-мод глобальпих осцпляцш Сонця.

Прлктпчне значения одержанмх результагш.

1. Розроблено ! запроваджено в практику спостережень на РТ-22 КрАО комплект радшполяриметр!в, який забезпечив спостсрежувалым програмн з доыидження радкмитромиповання Сонця протягом 20 роив (1967-1987).

2. В результат! проведених досл!джень ! розробок РТ-22 КрАО був оснащений чутливою апаратурою на хвил! 1,95; 2,25; 2,8; 3,5 см,

автоматнзованою системою управлшня збору 1 обробки даних лолярнзацшннх спостережеиь Сонця, що забезпечило зростания його ефективност! та шформативност!.

3. ЗдШсиенз модерн1зац1я опромпновання антенн Р'Г-22 КрАО на основ! ребристого шнрокосмугового рупора, яка дозволила оптим!зувати параметрн антенн радиотелескопа в /иапазош частот 8-17 ГГц 1 бшьш ефектнвно використати цей шструмент.

4. Проведена техшчна реал!защя методу просторово-часовоГ обробки сигналу, заснованого на модуляцн параметр!в телескопа за допомогою перемикання осесиметричних Д1аграм напрямленост! (ДН) антенн на хвши 2,2 см.

5. На основ1 багатор1чного досв1ду автора цде!' роботи в створенш радюастропомЬшси апаратури вироблеш рекомендацп шодо вибору структури, апаратних засоб^в i конструктивних ршень для побудови нового комплексу "Станщя оперативного прогнозу сонячно1 активное^ з радюспостережень". В даний час ведеться пщготовка для створення Служби Сонця в Укранн. В зв'язку з цнм обмфковуваш в дисергацп питания ра;уод1апюстнки Сонця дають основу для розробки иауково обгрунтованих метод! в прогнозу геоефективних явит

6. Результат» дослщнсення сонячних активних областей 1 сплесыв, одержан! автором, розшнршють 1 доцовшоють дан! про топку структуру радюсплесмв, коливання чоляризованого вищкшнновання локальннх джерел на Сонцг, дозволиють уточнит» теори сонячного радювипроышювання ¡, разом з там, удосконалити методи диагностики параметров плазми активних областей.

7. Одержан! в ц!н роботи нов!, вельми повш, спектральш дан! про модуляцпо сонячного мшрохвильового випромнповання сплеск!в, стнмулюють подалышш розвнгок теори штромнпоиапня сонячио! плазми 1 повишп братися до уваги при дальшому розвитку моделей сплесмв ! уточнения ф!знчних умов в хромосфер! ! нижн!й корон! Сонця.

8. Виявлеш в мшметровому ! сантиметровому випром!шованн! Сонця дан! спостережеиь про великомасштабш структури: короналыа д1ри 1 комплекси актнвност!, можуть значно пол!пшити методику прогнозу геоефективних подш на основ! радюспостережень.

9. Результат» доаиджеипя ф^зичннх процесс» н сонячшй атмосфер!, узагалыпоючи багагор!чннй досЫд спостерсжень на РТ-22 КрАО в сантиметровому 1 мшметровому д'шшонах довжпн хвиль, викорпстовувались ! можуть бути використаш падал! при анал!з! спостережень, впконаних на ¡ншнх сонячних радюастроном1чних шстру ментах блнжнього (ССРТ, РАТАН-600, БПР) ! дальнього (ОУ1Ю, УЬА, WSRT) заруб1жжя.

10. Приведен! в дисертацп даш про допгопсрюднчж пульсацп рад!ояскравост! в штервал1 можливого кнуваиня р- , Г- ! й-мод осцнляцш представляють собою ушкалышй матер1ал, якин мае безпосерсдне значения для вивчешш внутринным будови Сонця. Вони можуть бути корисннми при наземш'й шдтримщ косм!чпих проектов, планованих Укра'шськпм Космшшш Агентством.

Особистнй вклад автора. Автору належать основш ще! техшчних р!шень, значка частина розробок НВЧ елемент!в, конструкцш 1 електронннх схем радюастроном1чноТ апаратури сантиметрового д!апазону довжин хвиль, призпачених для спостережень на РТ-22 КрАО.

Дослщження електродмнамшннх характеристик радютелескопа ! аитекш внм!рювання (2 статп) , налагодження аппратурп ! обробка методики спостережень (3 статп) , а також обробка результат вшнрюпапь ! '¿х анал!з проводились при безпосереднт участ! автора дисертацп. В публ!кащях, яга в!дносяться до доыиджепь, пов'язаних з застосуванпям розроблених автором спектралыю-поляримстричних комплект ! паписанпх в сн!вавторств! з пилими нрацтннками обсерваторп, особиста участь дисертанта е такою:

• в спостереженнях на ХВШН 3,15 см (8 статей) - участь в спостережеинях, обробш 1 анал1з1 данях спостережень;

• в спостереженнях на хвилях 1,9; 2,5 ! 3,5 см (12 статей) -постановка задач!, пшготовка I забезпеченпя спостережень, обробка даннх 1 анал1з результата спостережень;

• в робот! з розрахушав характеристик схем поляриметр1в -постановка задач!;

• в спостереженнях на хв1Ш 2,25 см (2 стагп) - постановка задач!, проведения спостережень, шдготовка даних для спектрально! обробкн; участь в пперпретаци результате;

• в спостереженнях на хвилях 1,95; 2,25; 2,8; 3,5 см (7 статей) -постановка задачу участь в спостереженнях, обробка i анал1з даннх слостережень. В публ1кащях, як1 вщносягся до спшьних (КрАО-НДРФ1, КрАО-1ПФ РАН) дослщжень i написаних в cnifiauiopcTui (6 статей i тезн доповщен), особиста участь днсертанта: постановка задач^ розробка схеми компоновки експедицшно!' апаратури i проведения спостережекь, першшна обробка даннх i участь в ¡нтерпретацн результате спостережень.

В публ1кащях, яы вщносяться до розробки проекту "Станшя оперативного прогнозу сонячно! актнвносп з радюспостережень" (4 публжаци) , автору дисертацн належить ¡деолопя структури i техн1чннх pimeiib, Bu6ip засобш i методов реашзацц цього проекту.

Анробаши результат'т днсертацК. Результати роботи доповшалнсь на семшарах КрАО, ГАО i САО АН СРС1', а також на багатьох конференциях, симпоз1умах, парадах i семшарах робочих груп, в тому числ! на: всесоюзннх кокференщях з радюастрономп (Рига, 1968; Горький,1972; ереван,1989; ереван,1990; Пущино,1993; С.-Петербург,1995; С.-Петербург, 1997); всесоюзннх i мгж-репоналышх конференщях з радюастроном1чннх дослпжень сонячно? снстеми (Кшв, 1981; Звенигород, 1984; Лешаград, 1986; Сшферополь,1988; Н.Новгород, 1992); всесоюзному ceMinapi-cnMH03iyMi з теми "Радшастроном1чш дослдакення Сонця i планет", Кш'в, 1987; наукових семшарах робочоУ групи "Хвши в атмосфер! Сонця" (T6inici,1988; 1ркутськ,1991); Soviet-Finnish Symposium on Radio Astronomy, Armenia, Erevan, 1990; XXII YERAC, Kharkov, 1989; 1UA Colloquim No 144 "Solar coronal structures", Tatranska Lomnica, 1993; Workshop on coronal magnetic energy release, Caputh, Germany, 1994 ; 5-th 1SRAMT-95, Kiev, 1995; JENAM, Catania, Italy, 1995; 4-th SOI 10 Workshop "Helioseismology", Stanford, USA, 1995; ьижнародному ceMiuapi "Ф1зика косм1чно1 плазми", Khib, 1993; 4-ut Кримськш конференци i виставщ "НВЧ-техшка i супутниковий лрийом",Севастополь, 1994; 5-iii Кримсьюй конференцп "НВЧ-техшка i супутннков! телекомушкащйш технологи", Севастополь, 1995.

IlyGjiiK-nuii. Результата диссртацп опубликован! п 51 cravii i 35 тезах допсшдей. Основнпй зьист дисергацн опубликовано в 53 друкованнх працях, з них - 7 праць викоиано самостийно.

Структура i обспг роботи. Дисерташйна робота складасться з вступу, семи роздтв, заюнчення i трьох додатюв. Bona мютить 260 CTOpiiiOK основного тексту, 65 малюнмв, розмпцсних на 47-ми стор1нках i 22 таблиц! - на 23-х сторшках та список л1тератури з 348 найменувань. Загальннх обсяг - 407 сториюк.

31М1С Г РОБОТИ

У встуш обгрунтована акту алы петь теми, сформулюпаш мета i задач1 досшдження, показана наукова новизна i практичпе значения диссртацп, показаш особнстий внесок автора i апробацп результате. На початку кожного роздшу надано короткий огляд Л1тератури з питань, стосовних даного роздшу, а в кшщ сформульоваш вненовки.

Роздш 1. Рад!отелескоп РТ-22 КрАО, методика спостерсжепь i обробки. Рад!одиагностпка гел!оакт1тпость РТ-22 КрАО займае пдне Micue в ряд! наибольших радютелескогив cniTy: за вщиошениям точност! поверхш дзеркала до д!аметру i за коефппентом папрямлено! дп - четверте н пяте м1сця.

В пщроздшах 1.1 i 1.2 подаш результат внм!рювапь д!аграми напрямленосп антенн РТ-22 КрАО, ефективноГ плоин дзеркала i р!вня кросполярнзащйних пелгостыв ДН в диапазон! 1,9-3,5 см. Кутова роздшьна здатшеть радиотелескопа на хвилях 1,95; 2,25; 2,8 i 3,5 см складае 3,6; 4,1; 5,0 i 6,0 кут. хв. при значениях ефсктншкн нлонц 240280 кв.м i р1вня шетрументально! поляризацп 0,3-0,05%.

Шдрозд1лп 1.3 i 1.4 прнсвячеш доелдакеншо флгоктуашй радювипромнновання несонячного походження в inTcpnani пер!од!в вщ п*10 сек до п*100 хв. Старанно miMipsin в!брацп конструкцп радштелескопа в д!апазош частот 0,2-200 Гц. Спектр в!броперем!щень вторинного дзеркала антенн мютнть сильн! гармонйип складов! на частотах 1,75; 2,75; 3,0; 4,5 i 4.75 Гц, що вщповщае динам!чним помилкам ведеиня антенн в ¡нтервал! 1,5-5,0 кут. сск.

В гндрозд!лах 1.5 i 1.6 описана методика диференцшннх BiiMipiosaiib пульсашй радюяскравост1 Сонця на масштабах 10-12 кут. хв. i моднфшованин метод ддаграмно!' модуля uii. В першому вппадку

застосовувався режим перестановки антенн з даскретнютю 5 хв., в другому випадку зд1Йсшовалася просторово-часова модуля ц!я параметра радютелескопу на хвши2,25 см за допомогою перемнкання осесиметричних ДН.

В шдроздШ 1.7 надано короткий опнс ниш 1Снуючо'1 автоматизовано! систем» керування РТ-22 КрАО 1 приймалыю! апаратури СМ-д1апазону. Конф1гурац1я техшчних засоб1в, призначеннх для керування радюметрами, реестрацп 1 шдображення прийнятих данпх про радювипромниовання Соиця, службово!' шформацй, а також для взаемоди з системою управлшня антеною радютелескопа ! спостер!гачем, ре&гнзована на баз» ПЕОМ 1ВМ-РС/АТ.

Шдрозди! 1.8 присвячений методищ визначення параметр1в мшрохвильового випромпиовання Сонця: потомв радю-внпроишювания, яскравюних температур, спектральних шдекЫв, ступешв поляризацп радювипромшювання ЛД 4 середнього МП на ршнях генерацн радювипромниовання в атмосфер! Сонця. Наводяться розрахунков! формулн, традицшно внкористовуваш в радшастроном!чшй практищ з врахуванням параметр1в радютелескопа.

В шдроздЫ 1.9 описаш методики одержанпя спектр!в потужност! досл1д>кувалы1их нестацюнарних процеав в сонячному радювипромшюваши. Анал!з спектр!в потужносп (СпП) радюпульсащй, що характеризуют часов! серп сплеск!в, проводився шляхом сшвставлення з спектральнимн характеристиками ¡мпульсннх сигш-инв. Метод швндкого перетворення Фур'е (ШПФ) застосовувався при вивчеши пульсацш радювипромниовання спомйпого Сонця. МЕБА-метод використовувався при анал!з! коливань рад!овнпром!шовання ЛД. Впп.1.9.1, 1.9.2, 1.9.3 наведен! формули, ям складають алгоритм пробами розрахунку СпП.

В шдрочдцшх 1.10 н 1.11 розглянут! методики прогнозу СОНЯЧНО! активиост! (СА) за радшданими, використовуваними в даний час, I запропоноваш для реал!зац!1 нов! критерп д!агностпки СА, засноваш на даних, яы будуть одержан! при допомо'Л "СОПСА-Р", проект яко! розробленнй гид кер!вннцтвом автора дано!' роботи.

Розд!л 2. Спектрально-поляриметрнчшш комплекс для спостереження Сонця на РТ-22 КрАО. Визначення характеристик ф1зичннх процес!в в атмосфер! Сонця на основ! радюасгроном1чних спостережень за допомогою РТ-22 КрАО вимагало розробки ! створення тако\" приймалыю!' аппаратур», яка була б сумюна з конструкшао антенн 1 забезпечувапа б високу точшсть вш.прювань поляризовано!' складово! випромнповання АО. Цен роздш роботи прнсвячений опису ряду техшчних розробок автора в хронолопчному порядку.

В пшроздш! 2.1 опнсаш принцип дп ! С'грукгурш схем» поляриметр1в д1апазону 1,9-3,5 см. Принцип дп поляриметра на хвилю 3,15 см заснований на модуляцн фазово!' затримкн поляризовано!' хвил! при допомоз! обертово! чвертьхвильово'1 пластинки ! реестрацн вих!дних сигнал!в, пропорцшннх параметрам Стокса (1,и,(2.V). Перш! спостереження на РТ-22 КрАО проведен! в 1967 р. Настушшм приладом для поляризацшних спостережень був поляриметр на хвшп 1,9; 2,5 и 3,5 см з одночасною реестращею ¡нтенсивност! (I) ) поляризованого по колу вииром!иювання (V). В сп1й час (1971 р) вш не мав аналопв в радюастроном^чшн практиш. Принцип дЛ поляриметра заснований на частотшй селекцн ортогональних складових сигналу з наступною фазовою модулящпо. В 1979 р. було закшчено впровадження в даго поляриметра на хвилю 2,25 см з поегпдовннм анал130м стану поляризацп, призначеного для вим!рювання елштнчно'! поляризацц сонячного випромнповання (параметри Стокса 1,0; 1,У). Принцип дп поляриметра заснований на роздшешн складових поляризованого сигналу в гуршкетному сполученн! з наступною модуляцпо сигтшв в НВЧ-тракз!. У 1988 р. вступив в експлуатацно полярпметричний комплекс сантиметрових хвиль (ПКСХ), призначений для роботи з РТ-22 КрАО по схем! Кассегрена з широкосмуговим випромшювачем. Вш дозволяе рееструвати повну штенсившсть (I) 1 поляризован! компоненти (У,р) випром!шовання на хвнлях 3,5; 2,8; 2,25 ! 1,95 см одночасно. В кшщ гадроздшу приведен! електрнчна схема ! параметри кал!бровочних еталошв поляризованого випром1шовання.

Пшроздш 2.2 вмщуе анал!тичне досл!дження схем поляриметр!в. Тут наводяться лише необх!дн! для розумпшя матриц!, схематичш

зображення НВЧ-тракпв поляркметр1в, короткий опис алгоритму программ розрахунюв на ЕОМ 1 остаточш вирази для штенсивност! сигналу на вход1 змшувача радюметра.

В шдроздкпах 2.3 I 2.4 наведет основш характеристики спектрограф1в НДРФ1 доапазошв 7,8-12,2 I 12,0-17.0 ГГц та радюметричного комплексу 1ПФ РАН диапазону довжин хвиль 3-4 мм, як! застосовувались при спостереженнях на РТ-22 КрАО в рамках договор!в про науково-техшчну сшвпрацю з оргашзащями м. Н.Новгорода, а також параметри штатноГ апаратури РТ-22 КрАО ММ-Д1апазону.

Пщроздш 2.5 мостить опис схемних ршень модифкованих рад10метр1в диапазона 1,9-3,5 см, призначених для диферекцшккх вшнрювань пульсацш сонячного випромниовання. В п.2.5.3. описано принцип дн трьоххвильового (3,5;2,8;2,2 см) апаратурного комплексу з сумарно-рЬннцевою обробкою сигналу.

В шдроздьпах 2.6 I 2.7 подано опис структури 1 базово! конструкцп вхадних НВЧ- д вих1дних НЧ-обладнань поляриметр1в СМ-д5апазону. Дизайн 1 компоновка поляриметричних комплексе на антеш радютелескопа представлена на фотограф1ях.

1Ндрозд!л 2.8 лрисвячений розробщ перспективних напрямкш розвитку досл!да;ень Сонця на РТ-22 КрАО. Обгрунтовуеться необхщшсть створення регионального радюастроном1чного комплексу з метою мошторннгу сонячно! активное™ в рамках нащонального проекту "Служба Сонця в У крапп". Пропонуеться оптимальна структура спостережувалышх засоб1в СОПСА-Р.

Роздш 3. Спсктралмш-полярнзацшш спостережепня сонячннх активних областей в д'шлазош 1,9-3,5 см. Вивчення спектру i поляризацшних характеристик СМ-випромниовання активних областей, пов'язаних з групами плям 1 флокулами, безпосередньо вщповщае тематшд роботи - д1 агностика гелюактивноеи на основ! визначення ф1знчних умов в перехщшй зош хромосфера- корона Сонця.

Шдроздш 3.1 присвячений вивченшо геометрн локальних джерел (ЛД) на Сонщ за спостереженням затемнень 20.05.1966 р. 1 22.09.1968 р. В першому випадку спостережепня проводились на малому радштелескот на хвши 3,15 см, а в другому - на РТ-22 КрАО за

допомогою поляриметра на хшш 3,15 см. За кривою затемнения 20.05.1966 р. визлачеш рстпри внпромпногочих областей , потоки 1 IX яскравюш температурн. Найбш>ш яысш 1 надппп результата одержаш намн при спостереженнях часткового сонячного затемнения 22.09.1968 р., осильки було досяшуто максимально можливу роздшьну здатш'сть при даному метод! спостережень Сонця р1вну ~3 кут. сек. Показано, що розм1ри ЛД в поляризованому вппромппованш на хвил! 3,15 см точно сшвпадагать з розм1рами ¡¡пен плям при наявност! ядер з розм1рами менше 5 кут. сек., а висоти генерацп радювипромниовання досягають 45 т. км.

В гндроздЫ 3.2 подаш результата вивчення зв'язку м1ж радюяскравктю ЛД 1 площами груп плям (ГП) на хвил1 3,15 см з притягуванням даних на шших хвнлях. Показано, шо коефщент кореляци м1ж радшяскравгстю ЛД 1 видимими площами ГП не залежить вщ довжини хвшн, а при перехода до розгляду ¡стинних площ ГП значения коефщ1е1тв кореляци ютотно падають при зростанш довжини хвшн. На основ! розгляду двох зал1мбових АО визнано, що верхш меян утворения полярнзованого шшромшювапня розташовуються на висотах 16 1 35 т. км над фотосферою.

В пщроздип 3.3 здшснсна спроба виявити ознаки протонное^ АО за спостереженнями па хвилях 3,5; 2,5 1 1,9 см девятьох ЛД на Сонщ. Для протонних областей характерно зменьшення спектрального шдексу в штервал1 3,5-2,5 см, помггне зростання густини потоку в 6-8 раз1в радювипромпповання при збтьшенш площ1 плям лише в 2 рази.

В шдроздЫ 3.4 розглянуп часов1 змши поляризованого випромпиовання потужно! АО на Сонщ протягом 01.07-07.07.1974 р, яка мала внсоку спалахову актившсть: 03.07 и 04.07.1974 р. в нш виникали протонш спалахи. Середне значения ступепя поляризацн за розглянутий першд на хвшп 3,5 см складало 8%, на хпил! 2,5 см -13%, на хвил! 1,9 см - 17%, однак, на р1зних хвилях вш змппосться неоднаково. Анал1зуються змши спектру ступеня поляризацн, внкликаш перебудовою МП в результат! протонних спалах1в.

П!дрозд1Л 3.5 присвяченнй вивченгао колнвань ступеня поляризацн радювипромпповання протонно!' облает! на Сонщ в липш 1974 р. 3 щею метою були вирахуваш СпП досл1джуваних процес!в:

Фур'е-спектри ! МЕБА-спектри, ям дозволили оцшити амгштуди 1 бшьш точно перюди коливаиь. Для найбшыи сильного поливания ступеня поляризацн з периодом 350 хв. оцшена напружешстъ поздовжно! складово'! МП в нижнш корон! над АО та и можлнв!

ЗМ1НИ.

В шдроздЫ 3.6 подаш результата вим!ргавань параметров трьох АО за поляризацншими спостереженнями в диапазон! 1,95-3,5 см в роки максимуму 22 циклу СА. Спостереження проводились за допомогою поляриметричного комплексу на хвилях 3,5; 2.8; 2,25 ! 1,95 см в жовтш 1989 р. (ГП СД Ыо 401)"> i лигпп-серпш 1991 р. (ГП СД N0 296 1 N0 311). Потоки радювипромшювання ГП СД N0 401 в середньому в два раза були вище нотою в радювипромпиовання шших ГП. Це знаходиться в узгодженн! 31 сплесково! актившстю ЛД: 19.10. и 23.10.1989 р. нами зареестроваш потужш сплески з потоком в 40007000 с.о.п., яю супроводжували пpoтoннi спалахи. ГПдтверджено характерний для протошшх подай зр»ст ступеня поляризаци рад!овипром!шова1[ня з! зменшенням довжинн хеши. Параметри ЛД: густнна потоку, ступшь полярнзацн, спектральш шдекси, яскрав!сн! температури ! середне МП представлен! в таблиц!.

1'оздит 4. Днпампса соиячних сгшескш за спостереженням в короткохвпльовш частим! сантиметрового диапазона довжии хвнль. Перех!дний шар в!д хромосфери до корони в!дпов!дальний за випром!нювання в КХ-частиш СМ-д!апазону довжин хвиль, тому ряд проблем, пов'язаних з визначенням центр1в енерговид!лення 1 ф!зичних умов в Ц1Й облает! атмосфери Сонця, вимагають спектралыш-поляриметричних спостережень на рздютелескога з високою кутовою роздшыюю здатшетю.

В шдроздЫ 4.1 розглянута сплескова активн!сть ЛД за спостереженнями на РТ-22 КрАО на хвил! 1,95 см 06.07.1974 р. Виявлеш певн! етапи в розвитку сплесково'1 активное™, кожний ¡з яких складаеться з деюлькох сплесюв-провкнимв, яы е попередниками вщносно сильного сплеску.

*) ГП СД N0 - група плям з бюлетеня "Сонячн! дан!" №.

ГПдрозд1л 4.2 присвячений подальшому вивченшо сплесковоУ активное™ ЛД СД N0 96 1974 р. методом Фур'е-аналпу даних, характеризуючих передспалахов! стани АО. Сшвставлення СпП 31 спектральними характеристиками пачки ¡мпульсш показало, що апал13оваи1 процеси представляють собою групп квазтерюдичних сплесюв з нестационарною амшптудою, певноУ середньоУ тривалост1 I перюдом повторения.

В п1дрозд1Л1 4.3 на ряд! приклад1в прошюстроваш передсплесков1 змши поляризованого СМ-випромшювання перед потужними

сплесками. Виявлеш там особливост1: виникнешио сплеска 12.07.1968 р. передував наступ балансу ¡нтенсивностей р1зного знака поляризацп, перед потужним сплеском 04.07.1974 р. спостер^галось зменшення ступеня поляризацп випромиповання на хвшн 1,9 см з1 згасаючнмн квазтерюднчними колнваннями з середшм пер'юдом 20 хв.

В пщрозд!л'| 4.4 представлеш деяю результат сшлышх (КрАО-Снб13М1РАН) 1 (КрАО-НДРФ!) дослщжень дннамши спектрт випромиповання радюсплесмв за спостереженнями на РТ-22 КрАО на дискретних частотах 1 в безперервннх частотних д1аиазонах (8-12), (12-17) ГГц. Анашзуються ¡стопи град^ентн в спектр; радювнпромшювання на початковш стадп розвитку деякнх складних сплесмв. Вивчена динамка передсплескових явищ в штервалн часу, беспосередньо примикаю'п до ¡мпульсноУ фази посл1'дуючого сплеску.

П'щрозд'1Л 4.5 мштить результат анал1зу сплесковоУ активносп трьох АО, яга спостер1гались в жовтш 1989 р. 1 в лиши-ссрт» 1991 р., на основ1 каталогу ¡з 94 сплесмв з потоком р&шовипромшговання менше 100 с.о.п. 3 метою внвчеиня статнстичних властивостей сплесмв були визначеш там Ух параметри: значения потокш на чотнрьох хвилях, ступеш поляризацп1 спектралышх шдекав з потоку.

В (ндрозд(Л1 4.6 розглянуто явшце шверси знаку круговоУ поляризацп сплесюв в д1апазош 1,9-3,5 см: визначений д1апазон критичних частот, в якому можна оч^куватн вшшкнення елттично поляризованого радювнпромшювання. Сценарп цього явшна штерпретоваш в рамках моделышх уявлень, розроблеинх В.В.Железняковим.

П!дрозд1л 4.7 присвячений проблем! взаемодп шддаленпх джерел на диску Сонця, а саме, анализу вщповщного сплеска 11 липня 1991 р.,

зареестрованого на РТ-22 КрАО в поляризованому випром1нюванн! на хвилях 1,95; 2,25; 2,8 1 3,5 см. Розглянута схематична модель арочних структур двох взаемодночих АО, визначеш параметри радювипромниовання на р1зних сташях розвитку силсску, оцшена швщмсть тригера вторинного сплеску ! спектр коливань радювипромниовання.

В шдроздЫ 4.8 докладно описаш 11 подай з наявшстю кваз!-перюдичних пульсащй в штенсивносп 1 поляризованому радювипромшюваши сонячних сплесмв. Виявлеш характер!» коливш структури, накладет на часов! профш сплеспв: шд час провюшнав ¡снують коливання з малими перюдами 10-20 сек, в стадо зросту штенсивност! з'являються коливання на субгармошках 20-60 сек, а в стадн спаду штенсивност! перюд коливань поступово збшьшуеться до сотень секунд при зростанш амшптуди коливань.

Шдроздш 4.9 - д1агпостика плазми сонячного спалаху 02.11. 1988 р.- демонструе, як на основ! параметр1в коливно! структури радшсплеска можна проводити даагностику внзначеного класу соиячних спалах1в. За основу взята модель Зайцева-Степанова. Приведен! разрахунков! формули ! визначеш температура, густина еруптивно! плазми! середне МП спалахово'1 петл!.

В пшроздЫ 4.10 розглянут! деяю модел! коливань рад!овипром!нюваиня п!д час спалахових процеав: модел! Зайцева-Степанова, Альфвена, Тапганга ! Петрухша. Спектрально-часовий аналЬ коливань рад!ови[1ром!н10вання м!крохвильових сплесюв в ¡нтервал! пер!од!в 10-60 сек за даними спостережень на РТ-22 КрАО дае дсяк! основи для коректування ряду моделей спалахових процес!в.

В шдроздш 4.11 представлен! результати спостережень мшсекундпих пульсацш радювипромниовання ЛД на хвил1 3,3 мм. Спостер!гались три АО 14.05.-16.05.1988 р., яы мали компактш ядра з в!дстанями М1ж ними 80-90 кут.сек.(оптичи! аналоги - флокул ! ГП). Обгрунтовуется сонячне походжеиня пульсацн ММ-внпромшювання тривал!стю 260 ! 200 мсек. Наявшсть компактних ядер в АО св!дчить про можливе ¡снування арочно!' структури з джерелом субсекундннх пульсащй в и вершин!.

Розд'1л 5. Вслакомасштабш структури на Сонш 1 !'х радшзображення в ММ- ! СМ-д!апазонах. Радювипромниовання

Сонця характеризуеться не тшьки нестацюнарнимн процесами, але й випромииованням великомасштабних структур: Сонця, як радюз1рки, радюгрануляцшннх утворень, корональних д!р (КД) 1 комплекс1в активностз (КА).

Пщрозд!л 5.1 ли стать результат» вим1рювань яскравюноУ температур» спомйного Сонця в д1апазок! 1.9-3,5 см, ям виконувались з використанням М1сяця для абсолютно!' кал1бровки протягом млькох цикл! в спостережень на РТ-22 КрАО.

В»м1ряш значения яскрав1сн01 температур» таи: Хвиля, см 1,9 2,25 2,5 2,8 3,15 3,5 Яскр.Т, К 9700 10200 10800 11500 12300 13000 В шдроздш 5.2 викладаються результат» вим1рювань елттичностз радюзображення Сонця. Показано, що вишошення ширин запиЫв екватор1альних скашв диска Сонця до полярннх складають (1,066-1,050) на хвшп 3,5 см;(1,040-1,028) на хвшп 2,5см ; (1,030-1,017) на хвшп 1,9 см. Велим значения вшносного пошнрення одержан! в 1972 р. - в рж з висомш р!внем активиост1 Сонця.

В шдроздш 5.3 анал1зуеться зв'язок радювипромшюгачих областей з флокулам» 1 слабим» пагорбами МП за спостсреженпями в р1к мпнмуму сонячно! активноеп (1976 р). Перевнщенпя усереднених за джерелом яскравюних температур цнх областей над рпшем спомйного Сонця дор!вшое в середньому 3,8; 2,6 1 2,0% на хвилях 3,5; 2,5 1 1,9 см в1'дповщно.

Шдроздш 5.4 присвячений визначеипю параметр1в радюгрануляцшно1 структур» радювипромнповання спомйного Сонця на хв»л1 3,3 мм. Обм1рковуються просторов! масштаби радюгрануляшй, яы замкне»! в трьох штервалах (40-90); (120-150) \ (190-500) кут.сек. Виявлена особлнвють радюгрануляцн масштабу 6090 кут.сек., яка свщчить про ямсний зв'язок радюгрануляцп з неоднорщшстями хромосфер», ям розташоваш вздовж л ¡ни ¡нверси МП.

В шдроздш 5.5 представлен! вщомост! 1 результата спостережень на РТ-22 КрАО радювипромнповання корональних хир в /шшазош 1,95-3,5 см. За вказаною тематикою проведено десять цик/нв спостережень протягом 1991-1996 р. Визначена середня величина депресп радюяскравосп в областях розташувашш КД, складова бшя

\% яскравюно! температуря спокойного Сонця на вказаних вище хвилях.

В п'щроздш! 5.6 на основ! анал1зу 12 радюзображень Сонця в П0В1ПН ¡нтенсивност! ! в полярнзованому випромннованш, одержаннх за результатами одночасних спостережень на РТ-22 КрАО на хвилях 1,95; 2,25; 2,8 I 3,5 см в 1990-1992 рр., вироблени крнтерн для д1агностики сонячно! активность Радюастрономдчними параметрами для прогнозу СА пропонуеться використати особливосп велнкомасштабного розподту поляризованого випромпиовашт в цьому .щапазош.

Роздш 6. Коливакня рад'ювипромтюваипн Сонця в штервал! р-мод. Постановка спостережень на РТ-22 КрАО з метою виявлення коливань радювипромшювання, аналопчних глобальним р-модам, спрняла одержанню нових експериментальних даних з проблем гелюсейсмологн. Пошук слЫв р-мод осциляцп Сонця в модуляцй' СМ-випромпповання базуеться на материалах спостережень на РТ-22 КрАО протягом 7 роюв.

В пшроздш! 6.1 коротко описаш типн коливальних процеЫв, яи мротжають в шдфотосферних шарах оболонки Сонця, на фотосферних р1внях ! хромосферш осциляцн в тип сонячних плям, гидтверджеш оптичними спостереженнями. Наведен! вщомост1 про колнвш процеси в перехщний 30111 хромосфера-корона 1 в корош Соиця за результатами радюастроном1чних спостережень. Описан! способи штерпретацп коливань I хвиль в атмосфер! Сонця. Подан! математнчш внрази для розрахунку частот (перюд!в) коливань.

В шдроздЫ 6.2 вивче1н амшитудно-частотш характеристики коливань в I- ! У-компонентах 2-х СМ-випром!нювання восьми ЛД в залежносп вщ положения в!дпов!диих 1м ГП на диску Сонця (спостереження 1980,1982р). Анал1зуються багатомодов! коливания в !нтервал1 иерюдов 140-650 с. Визначена ампл!туда вар!ац!й ефективно! температури ЛД для поляризованого компонента ! для повно! !нтенсивност1 радювипромшювання ГП. Основна увага була пришлена визначеншо днскретноеп дом!пуючих шмв СпП, яке виявилось кратним ведомому розщеплюванню глобальних 5-хв. осциляци Сонця. Показано,що коливання радювипромииовання з нер!одом 10.7 хв.

вщдзеркалюють хнильогп пронеси в исрсхцшому шар1 атмосфери Сонця.

П!дрозд1л 6.3 вмпцус аналгз спостережеиь за коливаннямн в радювипромшюванш незбуреного Сонця, виконаних в перюд (1985-198брр). Представлеш докази проявления глобальних 5-хв. осциляцп фотосфери в модуляцн радювнпромнповання на хвши 2,25 см I стабшьних коливань з першдами 373,3; 234,3; 171,6 с , зареестрованнх рашше оптичними 1 радюспостереженнями. Середня амгонтуда коливань радюяскравост! в штервал! 5-хв. осцилящй складае 0,7 К, а в штервагй 3-хв. фотосферних осцилящй - 0,3 К.

В тдроздЫ 6.4 анашзуються результатн сшльних (КрАО-1ПФАН) спостережеиь на РТ-22 КрАО на хвши 3,3 мм в перюд 19871991 рр. Бшышсть 3-хв. 1 5-хв. коливань ММ-випромпиовання за частотою модуляцн (значениям перюда) сшвпали з частотами осцнлляцп хромосфери 1 перехщного шару, одержаннми з незалежних втпрювань. Показано, що вщмнннсть фундаменталыпгх перюд1в резонансннх коливань в хромосфер! за моделлю Ю.Д. Жугжди (183, 161, 145 с) В1д першд1в коливань в ММ-випромпноваш (189,166,156 с) може служитн основою для деякого коректування модел1 в вибор1 ф1зичних умов для розрахунку резонансних частот, що випливають 1з теори.

В шдрозд'кгн 6.5 розглянуп питания трансформацн 1 ф1льтраш'1 хвиль в перехщнй зош атмосфери Сонця. Аргументоваш факти проявления акустичннх р-мод пульсащй <|,отосФеРн в радювипромнпованш незбуреного Сонця, як! шдтверджують сучасш уявлення про просочування акустико-гравпашГших хвиль в перехшну зону атмосфери Сонця. Розглянутий ряд сценарпв модуляцн мкрохвнльового випромйиовання Сонця. Запропонована яюсна модель хромосферного резонатора, функцюнуючого в рсжим1 бнття М1ж основними бшьш внсокнми частотами генерацп.

Розд1Л 7. Пульсацн радшвнпромнпопання спокойного Сонця в ¡нтервялах Т- I мод. Пошук довгоперюдичннх коливань радшяскравосп незбуреного Сонця за спостереженнями на РТ-22 КрАО в СМ-д!апазош довлшн хвиль був нпщйований А.Б.Севсрним. Найпершою метою була необхщшсть з'ясуватн, чи з'являються пульсацн фотосфери з перюдом 160 хв. в радювипромшюванш Сонця.

Гелюсейсмолопчш спостереження проводились протягом 9 рок!в, почшшючи з 1977 р.

В шдроздЫ 7.1 наведен! вв1д!и зауваження, ям стосуються внутршньо! будови Сонця, гравтцшних хвиль 1 фундаментально! мода ного осцидящй, а також формупи для разрахунку перкдав сонячних g-мoд коливань.

П¡дрозд¡л 7.2 присвячений результатам спостережень коливань сонячного радювипромшювашш з перюдом 160 хв. в д1апазош 1,9-3,5 см. Всього по ц!й программ було виконано с!м циынв спостережень тривалютю 54 дш (394 години). В робот! проведено сшвставлення середньо! криво! для променевоУ швндкосп1 шфрачервоно! яскравост1 (за виьнрюваинями в КрАО) з кривою вщносно! радюяскравост) для пер ¡оду 160,005 хв. Визначеш статистичиа значимють, середня амшптуда 1 величина фазового зашзнешш. Зазначеш деяк! сценарп проявления 160 хв. осциляци в модуляци сонячного радювипромшювашш.

В гидроздЫ 7.3 вивченин спектр коливань радюяскравост1 незбуреного Сонця за диференцшними спостереженнями на хвша 2,25 см в 1978-1984 рр. Сумарний ииервал часу спостережень - 528 годин. В середшх СпП флюктуацш радюяркосп виявлено 12 домшуючнх лшв в штерваш перюдав 70-400 хв., не зв'язаних з1 скважшстю ряд1в спостережень. Визначена середня амплггуда цих коливань, яка вщповщна змшам яскрав!ско1 температури споюйного Сонця.

В шдроздш 7.4 продовжено обьиркування даннх гелюсейсмопопчних спостережень на хеши 2,25 см. Проведений сужений анал!з гармошчнпх складовцх, вцщлених в середньому 1 когерентному СпП радюпульсаци Сонця. В рамках вщомих уявлень про взаемоди й-мод сонячних осциляцш показано, що в штерваш 77161 хв. заточен! комбшацшш пер!одн коливань ¡нтервалу 178-396 хв.

Шдроздш 7.5 м!стить результата спостережень корональннх д1р на РТ-22 КрАО на хвилях 2,2; 2,8 ! 3,5 см. Внявлен! пульсацн радшяскравост! з пер!одами 70,76; 54,88; 45,31 1 36,71 хв. д'шпазону I--ыод осциляцн Сонця. В шшому д!апазош розпод!ляються 1х гармошчш обертона ! комбшацшш гармон!ки з пер!одами 31; 28 ! 22 хв. Анал!зуеться иаб!р гармои!к з когерентного СпП радюпульсацп КД

31 значениями пер1од!в, близькнх до перюду фундаментально! моди осцилляцп Сонця, що виплнвае ¡3 спостережень в оптичному Д1апазош.

В шдроздЫ! 7.6 обм1рковаиа проблема взасмозв'язку явищ, як! проходять у внутршппх шарах Сонця, 1 зовшшшх прояв1в гелюактнвност1 у вигляд] радюпульсащй м!крохвильового випромпиовання. Одержан! доказн синхрошзацн сонячноУ активносп деякими складовими спектру власних глобальних осциляцш Сонця. Сгавставленпя спектра радюпульсащй в СМ-д1апазош довжин хвиль 31 спектром вар1ащй геомагштних шдекав дозволило ототожннти ряд близькнх за значениям першд1в колнвань 202,5; 265,5; 301,6 хв., характерннх для взаемопов'язаних процеав, яю про^каготь в сонячшй \ земнш атмосферах.

В додатках подаш результата обробки спостережуваного матер1алу, одержаного за допомогою 4-х хвильового поляриметра, а саме: А - виб1рка з каталогу радшсплескш; Б - вибфка з каталогу радюзображень корональних д)"р; В - виб1рка з каталогу радюзображень комплексе активность

ОСНОВШ ВИСНОВКИ

1. Здшнена модершзащя системи опромшювання антенн РТ-22 КрАО на основ! шнрокосмугового ребристого рупора, яка дозволила оптимЬувати параметри антенн в д1апазош 8-17 ГГц ! створити необхщш умовн для снектральних 1 полярнзашйних вмпрювань радювипромшювашш Сонця. Р1вень 1нструменталы101 поляризацп в показаному дшпазош складае 0,05-0,2%, а коефщ1ент використання поверхт дзеркала мае максимальне значения 0,74 на хтш 3,5 см. Старанно вмиряш в1брацжш моди конструкцн радютелескопу РТ-22 КрАО, зокрема, спектр коливань контр-рефлектора антенн. Спектральний склад в!брацн конструкцн в азимуталыпй { вертикальна"! площши антенн в доапазош 1-20 Гц послужив основою для викшочення шструменталышх ефеетзв гид час пошуку мЫсекундних пульсащй у ММ-випромпнованш Сонця. Запропонований 1 реал1зованнй модиф!ковании метод д1аграмио1 модул я щУ, заснований на просторово-часовш модуляцн параметр1в телескопа з допомогою перемнкання осеспмметрпчних ДН антенн, як! формуються моно!мпульсним випромшювачем.

2. Розроблеш, виготовлеш I введет в дно радюполярнметри на хвнш 1,9; 2,25; 2,5; 2,8; 3,15; 3,5 см, комплект модуляцншо-компенсациших радюметр!в показаного диапазону 1 трьох -хвильовий апаратурний комплекс с сумарно-р1зницевою обробкою сигналу. При розробщ радюполяримегрш був реадпзований ряд оригшальних техшчннх рпдень, наприклад, конструкци трьохчастотного поляриметра 1 ПКСХ передбачають внкористання единого випромииовача антенн РТ-22 КрАО, що дозволило здшснити поеднання прийому радювнпромшювання за напрямом 1 в час!.

3. Розроблений проект "Станидя оперативного прогнозу сонячно!' активности за радюспостереженнями" на основ! внкористання РТ-22 КрАО в багатопроменевому режим! на хвшн 2,03 см 1 двох ушверсальннх сонячних радютелескотв, оснащенних десятьма радюметрами диапазону 1,3-13 см. 1нформатившсть д1агностичного комплексу дозволяе використати ряд вщомих критернв прогнозу сонячно! активности 1 в^дпрацювати нов» критери радюд^агиостики протонннх подш на СонцК

4. За спостереженнямн двох сонячних затемнень на хвшй 3,15 см показано, що яскравюш температури ЛД складають 660-1410 тис.град К, значения висот верхньо! мея« ЛД над фотосферою Сонця досягаюгь 26 тис.км для поляризованного випромниовання 1 42 тис.км - в повшн штенсивностк Виявлена тонка структура джерел поляризоваиого випромпновання: на загалыюму фон! розподшу штенсивносп випромнновання помгчеш окрем! "ядра" з роз\йрами меньше 5 кут.сек. Вперше внявлено зв'язок змш в полярнзованому випромшюванш Сонця з вщкриттям та закриттям пагорб1в МП. Показано, що сильш МП в АО шдшмаються до вщстаией 10 тнс.км 1 вище, збер1гаючи при цьому фотосферну конф1гурацпо.

5. На основ! спостережень на РТ-22 КрАО в 1967-1968 рр. на хвшн 3,15 см шютнадцяти ЛД ¡з залученням даних спостережень на хвилях 1,75; 7,5 I 21 см показано, що змпш потоку радшвипромииовання в КХ-д1апазош пов'язаш голошшм чином з "¡стинною" площею плям, а на ДЦМ-хшшях з "видимою" площею плям (коефицент кореляци 0,7-0,8). Результата спостережень на хвилях 1,9; 2,5 1 3,5 см девяти ЛД в 1971-1974 рр. св1дчать про те, що бшьшим площам ГП п1дпов1дають б1пьш висок1 значения густини

потоку радшвипромпновання. Внявлено, шо вшгошепмя спектральних ¡ндекс1в в штервалах (2,5-1,9) \ (3,5-2,5) бшьше однниш, характерне для протонних областей. Визначеш характеристики трьох спалахово-активиих областей за спектралыю-поляризащйнимн спостереженнями в 1989-1991 р. в д1апазон) 1,95-3,5 см. Яскравют температури ЛД у вказаному д1апазош заточет в штервал! 10-1000 тис.град.К. Середне значения МП в АО витримуе значш змши (20-600 Гс).

6. Проведене досл1дження СпП коливань ступеня полярнзацп СМ-пипромниовання потужно! АО (липень 1974 р.) показало, що гармошчш складов! коливань зосереджеш в двох ¡нтервалах 220-360 1 60-160 хв. Найбшьш впевнено вид!ляеться гармошка з перюдом близько 350 хв., для якоГ визначеш меж! змш напруженост! поздовжньо!' компонента МП локального джерела (400-600 ерстед). Виявлеш згасаклн квазшершдичш коливання поляризованого випромниовання, ям передують вишнсненшо сильних сплесмв, в д1апазош 1,9-3,5 см. Цей спостережний факт св)дчить про структурш змпш МП в перехщшй зош атмосфери Сонця перед потужнимн спалахамн.

7. На РТ-22 КрАО зареестрований вщповщпий сплеск з модулящею випромниовання, як свщчення взаемодп двох АО. Припускаеться, що тригером в1дпов)дного сплеску послужив промодульований за густиною пот1К енерпйннх елекзрошв, ям рухалися з високимн швидкостямн посредиш короиалыю! мамптно!' арки, яка з'еднуе щ дв! АО. На основ! анагпзу 11 радюсплесюв з коливаннями (перюд в межах 10-100с) на часових профшях одержан! експериментапын докази ряду мехашзмш модуляцн радювнпромпиовання. Шдтверджена можлив!сть параметричного шдснлення ! резонансу хвнль в атмосфер! Сонця, сформульоваш пропозицн з доробки контурно!' модел1 сонячиих спалахт. По коливнш структур! сплеску 02.11.1988 р. визначеш ф!знчш умови в джерел! спапаху. Параметри еруптивно! плазми для ше! подн там: електронна густина ~ 7*10" /см3; температура ~ 3*107 К; середне МП в спалахов!й петл! ~ 400 Гс. Виявлен! мшсекундш (200 ! 260 мсек) пульсаци випромпповання трьох комплекс!в активное™ на хвнш 3,3 мм.

8. Уточнен! параметра радювипромниоваши незбуреного Сонця в КХ-частиш СМ-д1апазопу довжин хвцпь. Показано, що серсдш значения яскравюю! температуря спокойного Сонця в даапазош 1,9-3,5 см зростають з довжиною xuiuii лжншо. Встановлений зв'язок радювипромшюючих областей з флокулами i слабкими пагорбами МП. В piK м!шмуму сонячно! активнос-п (1976) шдвищене радювипромииовашш переважио cnocTepiranocb над пагорбами МП pi3Hoi' полярносп irasiTb у вдаутносп флокугпв. Перевищення усереднених по джерелу яскравкних температур цих областей над pieneM споюйного Сонця дор1вшое в середнъому 490; 280 i 190 К на хвидях 3,5; 2,5 i 1,9 см вщповщно. Визначеш xapaKTepni параметри радюгрануляцшно! структурн радю-випромпновання споюйного Сонця на хвил1 3,3 мм.

9. За спостереженнями на РТ-22 КрАО в роки глибокого мпнмуму лнж 22-м i 23-м циклами сонячно! активное™ радювипромшговання корональних Д1р в д1апазон! 1,95-3,5 см, визначена середня величина депресн радюяскравост! в областях розташування КД, складова б!ля 1% яскрав1сно'1 температуря споюйного Сонця. На ochobi анал1зу радюзображень Сонця в повшй biTeiicuBHOCTi i в поляризованому випромниованш, одержаних за результатами одночастних спосгережень на РТ-22 КрАО на хвилях 1,95; 2,25; 2,8 i 3,5 см в 1990-1992 pp., вироблеш критерн для диагностики сонячно! активное™.

10. Вивчен! амшитудно-частотн! характеристики коливань в I- i V-компоиентах 2-х СМ-внпромшювання восьми ЛД в залежное™ В1Д положения в1дпов1Д|[их '!м ГП на диску Сонця. Проведений пор1вняльшш анал1з амплпуд коливань для сплесково-активних ЛД i слабких ЛД. Показано, що багатомодов! коливання в штервал1 перюд1в 140-650 с проявляютсья у форм! цупв тривал!стю близько 20 хв. i не залежать в!д типу ГП, ступеня i"i розвитку i сплесковоТ активност! ЛД. Зм!ни ефективно! температури ЛД складають (3-4) К для поляризовано! компонента i (17-23) К для ¡нтенсивнос™ радювипромпповання ГП. При цьому виявлено, що домшуюч! гаки в СпП поляризованого рад!овипром!шовання ЛД розташовуються на ос! частот з штервалом близько 200 мкГц - кратному вщомому розщеплювангао (68 мкГц) глобальних 5- хв. осциляц!й Сонця.

Сумюннй апшпз даних позаатмосферних вим^рювапь i результат спостережень на РТ-22 КрАО на хвшп 2,25 см дозволяе стверджуватн, що коливання перюду 10.7 хв. в1ддзеркалюе хпильов! процеси в перех1дному uiapi атмосфери Сонця.

11. На ochobî анагазу наявного експерименталыюго Marepiany 3Î спостережень коливань радшвипромпиовання незбуреного Сонця, виконаннх в першд (1985-198G pp.), який блнзышй до мнпмума сонячно1 активности представлен! докази проявления глобальннх 5-хв. осцнляцн фотосфери в модуляцп радювипромпповання на хвшп 2,25 см: в ¡нтервал! 2-4 мГц еквндистантна В1дстань М1ж сусщннми ni нами в СпП кратна 68 мкГц, Î3 10 мод порядку п = 18-23 i ступеш 1=0; 1;2 (за даними позаатмосферних вим1рювань) 6 мод ствпали з точшстю +/-12 мкГц з достов1рними складовими в СпП радювипромпповашм. В результат сгпльних (КрАО-ШФАН) спостережень на РТ-22 КрАО на хвши 3,3 мм в перюд 1987-1991 pp. одержаш даш про деяш особливоси хромосферних осциляцш Сонця. Зокрема, виявлеш cy6rapMOiiiKH 3-хв. i 5-хв. осцнляцн, бшышсть коливань ММ-внпромшювання за частотою модуляци (значениям пер ¡оду) ствпали з частотами осциляци хромосфери i перехщного шару, одержаними з незалежних вим!рювакь. Середне розщеплювання в СпП ziopiniiioe 266 мкГц ~ (4 * 68 мкГц).

12. Розглянуз! питания трансформацш i фш.трацц хвиль в перехщнш зош атмосфери Сонця. Виявлено, що вцшосний вклад коливань радшвипромпиовання з перюдом б1ля 3 хв. ¡стотно зменшуеться при переход! вщ хромосферних до корональних pieum генерацп радюшшромпцовашш. Спектр коливань ММ-випромиповання мютить nepuii, друп та треп гармошки. Це свщчення на користь ¡снування хромосферного резонатора i моделей, заснованнх на резонансних, властнвостях внзначених mapin Сонця.

13. Вперше виявлеш коливання вщносно'! (центр-край) радюяскравосп сиокшного Сонця в ддапазош 1,9-3,5 см з перюдом 160 хв., яю cynyTiii глобальним сошчним пульсащям. Амплпуда цих коливань в1дпов1дас змшам яскравюно'1 температури незбуреного Сонця на 3-5 К. Внвчеш спектри коливань радюяскравост1 незбуреного Сонця на хшш 2,25 см. В середшх СпП флюктуацн радюяскравост! виявлено 12 домшуючих шюв в штервал! перюд1в 70-

400 хв., не пов'язаних з1 скважжстю ряда в спостережень, ЦПсть з них за значениям периоду близью до перюддв пульсащй променево! швидкосп Сонця, достошрно видолених за даними оптичннх спостережень в Криму 1 в Станфордь Середкя амплитуда цих коливань вщповщас вцшосннм змшам яскравюно! температури спокшного Сонця на +/- (3-10) К. В рамках шдомих уявлень про взаемодаю g- мод сонячннх осциляци показано, що в штервал1 77-161 хв. заточен! комбшащйш перюди коливань штервалу 178-396 хв.

14. За результатами спостережень корональних д1р на РТ-22 КрАО на хвилях 2,2; 2,8 1 3,5 см виявлеш пульсацп радюяскравост1 з периодами 70,76; 54,88; 45,31 1 36,71 хв. даапазоиу Г- мод осциляци Сонця. Проведений анал1з достов1рних гармошк з когерентного СпП радюпульсацш КД з значениями перюду, близькими до перюду фундаментально!' моди осциляци Сонця, що випливав з спостережень в оптичному даапазош. Обм1ркована проблема взаемозв'язку явищ, ям ноходять у внутршннх шарах Сонця 1 зовшшшх проявах гелгоактивност! у внгляда радюпульсацп мшрохвильового випромниоваиня. Одержан! докизч синхрошзацн сонячно! активное™ деякими складовими спектру власних глобальних осциляцш Сонця.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛ1КАЦ1Й 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦН

CTarri в журналах и зб!рках

1. Ефанов В.А., Цветков Л.И. Радиоастрономические наблюдения солнечного затмения 20 мая 1966 г. на волнах 8 мм и 3,15 см //Солнечные данные,- 1967.-N.1.-С.79-82.

2. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Результаты наблюдений частного солнечного затмения 22 сентября 1968 г. на волне 3,15 см//Солнечные данные.-1969.-Ы9.-С.95-101.

3. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Об изменении интенсивности поляризованного по кругу радиоизлучения во время солнечных вспышек //Солнечные данные.-1969.-N 12.-С.94-98.

4. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Наблюдения радиоизлучения Солнца на волне 3,15 см на 22-метровом радиотелескопе Крымской астрофизической

обсерватории АН СССР // Изв. Крымской асзрофиз. обс,-1970,- Т.41-42.- С.253-259.

5. Ерюшев H.H., Цветков Л.И., Тинин М.В. Поляризационные наблюдения радиоизлучения Солнца на волне 3,15 см // Изв. Крымской асзрофиз. обе. -1971,-T.43.-C.3-16.

6. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О геометрии локальных источников на Солнце по наблюдениям затмения 22.10.1968 г. //Изв. Крымской астрофиз. обс.-1972.-Т.44.-C.112-12I.

7. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О квазипериодических флуктуациях интенсивности солнечных всплесков на волне 3,15 см // Изв. Крымской астрофиз. обе.- 1973,-Т.48.-С.85-92.

8. Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О временном ходе поляризации радновсплесков на Солнце по наблюдениям 29.10.1968 г на волне 3,15 см И Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1973.-Т.47.-С.64-70,

9. Цветков Л.И. Поляриметр для исследования радиоизлучения Солнца на волнах 1,9; 2,5 и 3,5 см // Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1974.-Т.50.-С.189-199.

10. Бачурнн А.Ф., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О яркостной температуре спокойного Солнца в диапазоне 1,9-3,5 см // Изв. Крымской астрофиз. обе.-1974.-Т.50,-С.180-182.

11. Бачурнн А.Ф., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Оценка потоков локальных источников на Солнце на волнах 1,9; 2,5 и 3,5 см //Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1974.-Т.50,-С.175-179.

12. Бачурнн А.Ф., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О поярчанни на краю диск а Солнца в коротковолновой части сантиметрового диапазона // Изв.Крымской астрофиз. обе,- 1974.-Т.52.-С. 180-182.

13. Бачурнн А.Ф., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. О плотности потоков радиоизлучения локальных источников на Солнце на волнах 1,9; 2,5 и 3,5 см // Изв. Крымской астрофиз. обе.- 1974. -Т.52. -С.171-179.

14. Цветков Л.И. О методике поляризационных наблюдений радиоизлучения Солнца в диапазоне 1,9-3,5 см//Изв. Крымской астрофиз. обс.-1977.-Т.57.-С. 189-198.

15. Бачурин А.Ф., Дворяшин A.C., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Об изменении диаметра радиоизображения Солнца в коротко волновой части сантиметрового диапазона // Изв.Крммской астрофиз. обе.- 1978,- Т.58.-С.40-43.

16. Бачурин А.Ф., Дворяшин A.C., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Поляризованное радиоизлучение протонной области на Солнце 04.07.1974 г на волнах 1,9; 2,5 и 3,5 см // Изв. Крымской астрофиз. обе.- 1979.-T.59.-C.il 1-119.

17.Ерюшев H.H., Котов В.А., Северный А.Б., Цветков Л.И. Наблюдения пульсаций радиоизлучения Солнца с периодом 160 мин в диапазоне 1,9-3,5 см И Письма в АЖ,-1979.-T.5.-N 10.-С.546-551.

18. Бачурин А.Ф., Дворяшин A.C., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Поляризованное радиоизлучение мощной активной области на Солнце в июле 1974 г. на волнах 1,9; 2,5 и 3,5 см//Изв. Крымской астрофиз. обс.-1980.-Т.61.-С.37-51.

19.Цветков Л.И. Радиополяримстр для исследования эллиптической поляризации в радиоизлучении Солнца // Астрой, циркуляр,-1980.-N 1113.-С.1-2.

20.Бачурин А.Ф., Дворяшин A.C., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Развитие локальных источников и всплесковая активность на Солнце в коротковолновой части сантиметрового диапазона // Изв. Крымской астрофиз. обе. I980.-T.62.-C. 166-175.

21.Рачковский Д.Н., Абраменко В.И., Цветков Л.И. Расчет поляризационных характеристик систем символьным методом // Изв. Крымской астрофиз. обе. -1981.-Т.63.-С. 189-196.

22.Бачурин А.Ф., Дворяшин A.C., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Связь изменений радиояркости Солнца с холмами магнитного поля и флоккулами в период минимума солнечной активности // Изв. Крымской астрофиз. обе. -1981.-Т.64.-С. 152-162.

23. Абраменко В.И., Ерюшев H.H., Цветков Л.И. Квазнпериодические пульсации радиоизлучения протонной области па Солнцев июле 1974 на волнах 1,9;

2,5 и 3,5 см // Изв. Крымской астрофнз. обе.-1982.-Т.65,-С.87-93.

24. Цветков Л.И. Когерентные колебания в радиоизлучении спокойного Солнца. Методика и результаты наблюдений 1977-1980 гг // Изв. Крымской астрофиз. обс.-1983.-Т.67.-С.118-127.

25. Бачурин А.Ф., Дворяшнн A.C., Ерюшев H.H., Нефедьев В.П., Цветков Л.И. Изменения потока радиоизлучения на волнах 1,9; 2,5; 3,5 и 3,2 см во время развития всплесков // Изв. Крымской астрофиз. обс,-1983.-Т.68.-С.25-30.

26.Абраменко В.И., Цветков Л.И. Колебания степени круговой поляризации радиоизлучения протонной области на Солнце // Изв. Крымской астрофиз. обс.-1984,-Т.69.-С. 123-130.

27. Абраменко В.И., Цветков Л.И. Трехминутные колебания поляризованного радиоизлучения локальных источников на Солнце // Изв. Крымской астрофиз. обс,-1985.-Т.73.-С.53-62.

28. Цветков Л.И. Колебания в радиоизлучении спокойного Солнца на волне 2,25 см // Изв. Крымской астофиз. обе,- 1986.-Т.75.-С.77-85.

29. Цветков Л.И., Тарасова Т.Н. Результаты наблюдений минутных колебаний в радиоизлучении спокойного Солнца на волне 2,25 см И Изв. Крымской астрофиз. обс.-1988.-Т.80.-С. 130-142.

30. Пахомова O.A., Снегирев С.Д., Цветков Л.И. О возможном проявлении пятнмннутных оецнлляций фотосферы в радиоизлучении Солнца // Солнечные данные,-1990.-N И .-С.77-84.

31. Цветков Л.И. О спектральном составе колебаний поляризованного радиоизлучения локальных источников на Солнце // Изв. Крымской астрофнз. обс.-1989.-Т.81.-С. 14-22.

32.Кисляков А.Г., Носов В.И., Цветков Л.И. Временная структура вариаций радиоизлучения Солнца на волне 3,3 мм Ц Кинематика и физика небес, тел.- 1990. -N 4. -С.36-40.

33. Гранат А.Д., Степанов A.B., Цветков Л.И. О диагностике плазмы солнечных вспышек по микроволновому излучению // Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1991.-Т.83. -С.53-60.

34. Поздняков М.М., Цветков Л.И. Широкополосный скалярный рупор антенны Кассегрена радиотелескопа РТ-22 КрАО // Изв. Крымской астрофиз. обе.- 1992.-Т.84. -С. 186-192.

35. Кисляков А.Г., Носов В.И., Поздняков М.М., Цветков Л.И., Шевченко Г.И. Исследование вибрационных мод конструкции радиотелескопа РТ-22 КрАО н их влияния на флуктуационные ошибки наведения // Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1992.-Т.86,-С. 167-172.

36. Баранов Н.В., Цветков Л.И. Радиоизображения Солнца на волнах 3,5; 2,8; 2.25 и 1,95 см в период, предшествующий солнечному затмению 11 июля 1991 г // Письма в АЖ,- 1992.-T.8.-N 5.-С.467-476.

37. Кисляков А.Г., Носов В.И., Цветков Л.И. Пространственный спектр радиогрануляции Солнца на волне 3,3 мм // Изв. Крымской астрофиз. обе. - 1993.-Т.87.-С.44-51.

38. Цветков Л.И., Миронов М.А., Поздняков М.М., Бачурии А.Ф. Поляриметрический комплекс диапазона сантиметровых воли //Изв. Крымской астрофиз. обе.

- 1993.-Т.88.-С. 146-152.

39. Гранат А.Д, Цветков Л.И. Наблюдения солнечных активных областей и всплесков на волнах 3,5; 2,8; 2,25 и 1,95 см // Изв. Крымской астрофиз. обе,- 1993.-Т.88. -С.85-96.

40. Баранов Н.В., Цветков Л.И. Пульсации в микроволновых всплесках от двух источников во время солнечных вспышек 11 июля 1991 г // Письма в АЖ.-1994.-T.20.-N 5. -С.388-392.

41. Цветков Л.И. Отождествление вращателыю-колебательных мод Солнца по радионаблюдениям // Кинематика и физика небес.тел.-1996.-T.2.-N2.-C.18-25.

42. Кисляков А.Г., Носов В.И., Цветков Л.И. Проявление хромосферных осцилляций в радиоизлучении Солнца на

волне 3,3 мм // Изв. Крымской астрофнз. обе., -Т.93,-С.47-52.

43. Цветков Л.И., Баранов Н.В., Гранат А.Д., Миронов М.А. Модифицированный метод диаграммной модуляции и его применение при наблюдениях Солнца // Изв. Крымской астрофиз. обс.-Т.93.-С.39-46.

44. Цветков Л.И., Баранов Н.В., Гранат А.Д., Ханенчук

B.И. Наблюдения н анализ пульсаций радиоизлучения корональных дыр на волнах 2,2; 2,8 и 3,5 см // Кинематика и физика небес.тел.-1997. -T.13.-N 2.-С. 12-20.

45. Каверин Н.С., Миронов М.А., Моисеев И.Г., Снегирев

C.Д., Тихомиров Ю.В., Фридман В.М., Цветков Л.И., Шейнер O.A. Совместные (НИРФИ-КрАО) исследования спектральных и флуктуацнонных характеристик явлений солнечной активности в микроволновом диапазоне // Изв. Крымской астрофиз. обс.-1997.-Т.94.-С.5-20.

46. Баранов Н.В., Миронов М.А., Никитин П.С. и Цветков Л.И. Модернизированный поляриметрический комплекс сантиметровых воли и его применение для наблюдений радиоизлучения Солнца // Кинематика и физика небес. тел.-1998.-Т. 14.-N 1.-С.89-96.

47. Цветков Л.И., Поздняков М.М., Миронов М.А., Баранов Н.В., Гранат А.Д. Радиоастрономический комплекс для мониторинга солнечной активности // Материалы 4-й Крымской конференции и выставки "СВЧ-техника и спутниковый прием". -Севастополь.-1994.-Т.2.-С.231-232.

48. Цветков Л.И., Поздняков М.М., Миронов М.А., Баранов Н.В., Гранат А.Д. Аппаратура для многолучевого режима наблюдений на РТ-22 КрАО // Материалы 5-н Крымской конференции "СВЧ-техника и спутниковые телекоммукационные технологии".-Севастополь,-1995.-Т.2.-С.510-513.

50. Баранов Н.В., Будзиновская И.А., Цветков Л.И. Результаты наблюдений солнечных корональных дыр на РТ-22 КрАО на волнах 2,0; 2,3; 2,8 и 3,5 см в 1991-1996 гг. // Проблемы современной радиоастрономии. XXVII Радноастрон. конф.-Санкт-Петербург.-1997.-Т.2.-С.10-11.

51. .Баранов Н.В., Будзиновская И.А., Цветков Л.И. Особенности поляризованного излучения комплексов активности по наблюдениям на РТ-22 КрАО на волнах 2,0; 2,3; 2,8 и 3,5 см // Проблемы современной радиоастрономии. XXVII Радиоастрон. конф.-Санкт-Петербург.-1997.-Т.2.-С.131-132.

52. Kislyakov A.G., Tsvetkov L.I. - Solar Emission Pulsation n at 3-mm // J EN AM Abstracts, Catania, Italy, 1995, P.93.

53. Baranov N.V., Granat A.D., Mironov M.A. and Tsvetkov L.l. - Investigation of solar oscillations using radio observations. // Abstracts of 4-th SOHO Workshop "Helioseismology", Stanford, California, USA, 1995, P. 154.

Автор вдячний багатьом пращвникам КрАО, а також ряду працшниюв радюастрономшних заклад1в Pociï, за издания îctothoï допомоги в здшсненш uicï роботи на тих чи шших и етапах, i bcîm cboïm сшвпращвникам за сприяння у виконашп uicï роботи.

Досл)дження, BiiKoiiaiii в роботт, частково були тдтримаш 1нднв1дуалышм грантом Американського Астроном1чного Товариства та грантом INTAS-94-4625, координатором якого в1д КрАО е автор дано! дисертащ!'.

АишпацЫ

Цветков JI.I. М'жрохвильова актившсть Сонця: фпнчш процеси в перехщнш зош хромосфера-корона та i'x д1'агностнка. - Рукопис. Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора ф1зико-математичннх наук по спещальносп 01.03.02 - астроф!зика, радюастроном1я. Головна астронолпчна обсерватор1я HAH Украши, Кшв, 1998.

Дисертащя присвячена дослщженню нестацюнарних nponecio, коливань i хвнль в атмосфер! Сонця за спектрально-поляризащйними спостереженнямн на радаотелескот РТ-22 КрАО в мьтьметровому i сантиметровому диапазонах довжин хвиль. Викладеш ochobhI ще!" техшчних ршенъ, використаних при розробщ та CTBopeinii систем сонячно! радюполяриметри. В робот! представлен! результатн дослшжень з таких науковнх проблем сонячно! радшастрономп: ф1зичш умов! в активних областях та джерелах сплесмв, радюгранулящя та великомаштабш структура на диску Сонця, пошук та ¡дентифшащя глобальних осциляшй Сонця за його радювипром!нюванкям, дгагностика гелюактивносп за радюданими.

Ключовi слова: сонячна атмосфера, спектрорадюполяриметр1Я, радювипроминовання Сонця, гелюсейсмолопя, радюшагностика.

Аннотация

Цветков Л.И. Микроволновая активность Солнца: физические процессы в переходной зоне хромосфера-корона и их диагностика. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора физико-математических наук по специальности 01.03.02-астрофизика, радиоастрономия. Главная Астрономическая обсерватория HAH Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию нестационарных процессов, колебаний и волн в атмосфере Солнца по спектрально-поляризационным наблюдениям на радиотелескопе РТ-22 КрАО в миллиметровом и сантиметровом диапазонах длин волн. Изложены основные идеи технических решений, использованных при разработке и создании систем солнечной радиополяриметрии. В работе представлены результаты исследований по следующим научным проблемам солнечной радиоастрономии: физические условия в активных областях и источниках всплесков, радиогрануляция и крупномасштабные структуры на диске Солнца, поиск и идентификация глобальных осцилляции Солнца по его радиоизлучению, диагностика гелиоактивности по радиоданным.

Ключевые слова: солнечная атмосфера, спектрорадиополяриметрия, радиоизлучение Солнца, гелиосейсмология, радиодиагностика.

Abstract

Tsvetkov L. I. Microwave activity of the Sun: the physical processes in transitional zone chromosphere-corona and their diagnostics.-Manuscript. Thesis for doctor's degree by speciality 01.03.02 -Astrophysics, Radioastronomy. Main Astronomical Observatory of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

Dissertation is devoted to the investigation of the unstationary processes, the fluctuations and waves in the solar atmosphere using the spectral-polarisation observations on the radio telescope RT-22 CrAO at the millimetres and centimetres wavelengths. The basic ideas of technical solutions are given that have been used over the elaboration and the creation of solar radio polarimetrical systems. The results of the researches are presented in following scientific fields of solar radioastronomy: the physical conditions in the active regions and the sources of bursts, the radio granulation and the large-scale structures on the Sun, a search for and the identification of the global oscillations of the Sun with the radio emission fluctuations, the diagnostics of helioactivity with the help of radio data.

Key words: solar atmosphere, spectral radio polarimetry, radio emission of the Sun, helioseismology, radio diagnostics.

Замовлення №2248 Тираж 100 екз. Пашр КУМЫОУА 75г/м2 ЧП Николанко, г. Ялта, ул Карла Маркса, 24 Тел. (0654) 32-97-75