Особенности структуры и мартенситного превращения в сплавах системы Fe-Ni-Co-Ti тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.07 ВАК РФ

РГ6 Ой

- ц М\р ^

АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАТК: 1НСТИТУТ МЕТАЛСЯ 13ИКИ

Нэ правах рукопксу

¡ЛЕВЧЕНКО Ольга Михаил1вна

ОСОЕЛИБОСТ I СТРУКТУР?: ТА МАРТЕНСИТКОГО ПЕРЕТЗОРЕННЯ 5 СПЛАВАХ СЙСТЕМИ Ре-М1-Со-Т1

0пэц1зльн1сть ОТ.04.07 - £>!зика твердого т!ла

АВТОРЕФЕРАТ дисертзцП яэ Ъдсбуття вченого ступеня кандидата ф'зяко-матемапгчних нэук

КаГв - 1994

Робота виконанз в 1нститут1 'мэталсф1зики АН УкраТни.

Науковии кэр1вник: дсктар ф1эико-матеызтачшг наук, грофвсор К0К0Р1Н В.В.

0ф!ц12н1 хшонвнта: доктор ф!зико-матенатичних наук, прсфесор Н1К0Л1Н Б. I.

доктор тегн1чню: наук, професор ГОРБАЧ В.Г.

. Еедуча орган!эац1я: УнрЫПСпэцсталь, г. ЗапорТжжя

Захгст дасвргзц!! в1дЗудэться " " ¿¿¿ЪТ^Л ¿294. року о годин! на засТданн! спэц!эл1зовзно1 рада K0I6.37.0I при . ¡нститут! металоф'зшси АН УкраТни (252112, г. КкГв, пр. Барнадського. 35). 3 дгсертацТею моннз ознаиомктись в б1бл1отэц1 1МФ АН УкраТни. Автореферат роз!сдания " 1094 року.

ВчвЕПЯ Свкрэтэр спэц!зл!зозано! рада,

д. ф.-м.н. 0.П.Федоров

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р0501И

Актузльн!сть роботи.

Вивчення природа та законом1рностэи пэретворень, що проходять при нэгр!ванн1 та охолодаенн!, е необх1дною горедмовою розробки новнх технолог!чннх процес!в, як! дэзеоляють використовувати знутргын! резерви метал!чшх матер!зл!в, що закладен! в них легуванням. Доел! доения ойоротност! мартенситних пэретворень 1 тер-мопрунно! р1вноваги фаз в р!зннх матвр!алах набули великого поянрення у зв-язку з практичшш значениям явит надпрукност! та ефекту пан*ят1 форми. Вивчення термопрукнкх мартенситних пэрэтворень в сплзазх Ре-ы1-со-Т1, що розпадзються, ззимае ванливе м1сце у ц!й проблем!, оск!льки сплава даного типу мають ряд шреваг перед вIдомими мзтер!алзмя на основ! и!д! та никел!да титана, зокремз б!лып високим р!внем ревэрсИШих напружень 1 м!цност!, б1льш технолог!^ , тоиу здатн! з часом зам!нити дорог! та деф!цитн! матэр!али з пам'ятто форми, що зараз використовуються.

иднак, нэзвзжлстк на ряд теоретичных та експериментальних роб!т, умови резл!ззц!! теркопрухного перетворення в сплавах Ре-ки-Со-Тх винчен! недостзтньо. Нэ ЕИЯВЛЗЕШ! до к!эдя зв'язок м!к структурою мартенсита 1 параметрами маргенситного перетворення. Актуально як в науковому, так 1 в практичному в!дношенн! вивчення властивостеа, обумовлених термопружнин изртенситним горетворенням, таких як пан'ять форми 1 надпруннЮть. Доол!дження в цьому напрямку дають можлив!сть розкрити фуадзментальн! основи ф!зичних процзс!в, що проходять при мартенситних пэретвореннях, сприяють розвятку теорИ фэзовнх шреход!з 1 розыиргають коло уязлень про природу явид, що спостер!гашъся в твердях т!лах.

Биходячи з вшцезгаданого метод рсботп в установления основних законом:рностеа структуроутворення .в сплазах Ре-.мх-со-и ! взаемозв'язку структура та властивостеа.

ЗПдно з цим в робот! були поставлен! так! задач! :

- Д0СЛ1ДК9ННЯ структур?. сплав!в Ре-Ш-Со-ТЧ за р!зних сго-соб!в 1х одержання та рэ!гсш1в термообробки, а також II вшшву на характеристики г 71 « перетворення;

- встаЕовлення об'емкого ефеета иартенситного перетворення в сплавах на ре-рл основ! та вивчення впливу р!зниц! о6'ем!в фаз на особлнвост! г -л « перетворення;

- вивчення впливу високого тиску на мартенсита! перетворення в сплавах з р!зним об'емним ефэкгон;

- досл!даення кристал1чно! структура мартенситэ в сплавах з

р!зшщ г!стерезнсом у «* пэре творения та законом1рносте£ II эм!ни;

- вивчення ф1зичниг властивостеи, сбумовлэних тврмопрунним мар-тенситним гаретворенням в сплавах Ре-ги-со-п, таких як пак'ять фор-ми, надпруин1сть та 1н.

Наукова новизна.

1. Ексшриментально визначена тетрагональн1сть мартенсита в сплавах р!зного складу за' р!зного ступенга 1х стар!ння. В робот! впврше з використанням метод!в низькотемгоратурно! рентгенографИ показано, що мартенсит сплав!в Ре-ги-Со-п з вузышм г!старезисом у - а шретворення мае рекордно високу тетрагональнIсть. Встановлена залэжн!сть гистерезиса шретворення в!д ступени тетрагонашгост! мартенсита, приведено II теоретично обгрунтувакня. Виязлэшш зв'язок морфолоПчних особливостей кристал!в мартенсита з г!стерэзисом мар-тенситного шретворення.

2. Вшрше вим!рян! об'емн! ефекти нартенситного шретворення в сплавах Ре-мх-Со-ТА. Визначено, що об'емнив ефект у - а шретворення не впливае на иого г!стерезис. •

3. Досл1дкениа вплив високого тиску на мартвнситне шретворення в сплавах з р!зними об'емними зм!нами. Показано, що наяб!лып слабка залежн1сть М^(р) спостер!габться в сплавах з м1н1мальним об'емним ефектом шретворення.

4. Досл1давне утворення та зникнепвя мартенсита у пол! налру-ження в !нтервал! в!д температуря вшвд до 77К. Одержан! крив! на-вантаження та розвантаження е св!доцгвом здатност! сплав!в Ре-мх-со-Т1 з вузьким г1стерезисом накопичувати значн! оборота! деформац!!.

5. Вивчен! зм!ни структури сплаз'б Ре-М1-Со-Т1 в прошс! Тх одэриання та термообробки, дан! рекомэндац!! ш вибору режим!в тэр-мообробки з мэтою отримаяня оптпмально1 структури 1 властивостеи.

. Практична ц1нн!сть.

Проведан! в робот! досл!даення структурного стану та осо-бливостеи, якями супроводауеться мартенситний шрех!д в ставах Ре-ы1-Со-Т1, вахишв! для розум1ння механ1зму у - а шретворення, взаемозв'язку характеристик останього з структурою та поглиблюать Уявлэеня про природу термопружност! в сплавах цього класу.

Ексшриментально одержан1 значения стушн!в тетрагонзльност! мартенсита в сшавах Ре-га-со-Тх та зб!льшання с/а !з зменыпвнням г!стерезису мартенситного шретворення п1дгвердаують загальн1 теоре-тичн1 положения про тетрагональна винривлення крвстал1чно1 реш1тки мартенсита в неодаор1дшаз твердих розчвнах як основному фактор!, що

вгзначзЕ аого теркопружатсть.

Проведен! досл1джвеня хартпггергстик термопрунного г - « первтворння в сплавах оиствки Fe-Ni-Co-Ti р1зного складу дозволять розрсбитк ноз! сплава з потр!бннми параметрами. Вивчэн! проиэси струкгуроутвореЕня в них дашь нонишв1сть вдосконалити технолог!*) Тх одарнзЕНя та терксоСробки !, тагам чином, пол!пшити властивост!.

На захает виносяться так! положения:

I. М!н!кэльному г t стэрезису термопружного мартенситного пэратБорэЕНЯ в сплавах Fe-Ni-co-Ti в1дпов!дав максимальнкг ступ!нь тетрагонально«"! мартенсита.

,2. Сплавп Fe-Ni-Co-Ti 3 вузьким Г1СТ0р83ИС0К у - а. пара творения

60-20К мають рекордно високу дзк матер!ал!в на осеов! зал! за тетра-гональнЮть мартенсита с/а=1,15-1,19.

3. Об»емкая эфэкт мартенсктЕого шретворэння в 'сплавах Fe-Ni-Co-Ti складгс 0,4-2,1» в залэшост! в!д складу та тэрмообробки и не впливэе на Пстерезис шретворэння в досл!даих сплавах.

АпсобзШя роботк.

Матер!али дисертзц!! докладалися на: XIII Боспубл!канському се-MiEspt Еплхв вкссгетго таску на рэчовику" <Бэрдянськ. 1389); iv Всесоюзному симпоз1ум1 "Стал! та сплзви кр!огеязоТ TerHtKir" (Батум!, 1990); Вс9союзн!2 копферэнЩТ "Пргкладна рентгонограф!я мотал!в" (Л0н1нгрзд, 1950); I European Роносэг Diffraction Conference <М»ЕХвН, 1990); Всесоюзна конференцИ по мартенентннм перетворениям в твердому т!л! <KOClB, 1991); II European Powaer Diffraction Conference (Твэнтэ, Голзед!я, 1992).

Публ!кзц!Т.

За темоэ шсэртацП опубл!ковано 12 роб!т, список якпх привэдэ-нза в KtHüt автореферата.

Структура и об'SM робота.

Дясертац'я складасться з введения, п'яти глав, основных • BHCH05KIB та списку цнтозано! л!тератури. Робота викладэна на 14Б стор!нках, з 40 малкнкамп, 7 таблицямл I списком лПвратури з IOI наименування включно.

ЗМ1СГ РОБОШ

У зведэнз! обгругтована аетузльн!сть ройоти, викладэн! ц!ль досл1даввь, новизна робота, II наукова та практична ц!нн1сть, при-водяться ссновн! положения, вивэсон! на захист.

В пвта!а глав! данаа опас ©кстариместального 1 теоретичного вивчэння мартенситних пэретзоревь в сплавах зал!за, Тх механ!зма.

к 1 нетики, а таков законом! peo crea зм!ни структури марггэноита. Викладэн! результата експеримевхальних досл!даень зовн1шнього вшшву та стану ауотен!та на параметра мартенситного перетворення. Розглянут! оборота! марггенситн! пэретворення в сплавах на основ! Fe та ефэкт пам'ят! .форми в них. Особлива увага прид!ленз обговоренню роб 1т, присвячених вивченню термопруяного мартенситного пэретворэння в сплавах Fe-Ni-Co-1i.

3 анал!зу л!тбратуршгх даних бихсдить, цо особливост1 мартен-ситеих перетворень в сплавах зал!за вивчен1 доснть повно. Сднак це

в1дясспться в ОСНОВНОМУ до СДНСр1ДНЕХ твердих P034ZHÍB. Що

стосуеться прст!кгння мгртэнситних перзтзореннь в концэнтрзШино не-однор1днгх розчинах, то досл!дкэеня в цьому на.трямку дглвко ще нэ дають повно! ф1зично1 картинн вс!х аспект!в таких пвретвэрэннь.

Особливо Шкавиа випадок зпливу на картенситнэ пэрэтъорвЕЕя да-спэрзних частинак фаз внд!лэеня, як! мавть когерептн! границ1 з оточухзчою 1х матрицею. При г —► о пэрбтворенн1 ц1 частники переходить в мартэнсит та, при умов! збереквЕЕЯ когерентност1 з мартенситом, спричиняють тетрагонально внкривлення него рзш!т:сн. Тетраго-нальн1сть мартенсита, у свою черту, забэзпечуе зЗеренюння когерент-нсст1 грзнице аустен!т-мартэнсит та пропв в сплавах зал!за рис тер-мспрукного мартенситного пэретворення.

Основним для термопрукних г <* перетворзнь с наявн!сть та збэрежезня нерелаксованих пружпих напрут. Про умови кттгакненяя тер-мопрухност1 в сплавах зал!за досЛдаихи зисловлюхггь р!зн! погляди. Але пптання, _що—стссуаться —структури—тэрмопрукного —мартенсита - в сплавах fb-ni-Cc-ti тз II зв'язку з характеристиками мартенситного перетворення, багато в чому лишаться нэясники. .

У друг!й глав! описан! способи одержання зразк!в та рэншми тер-мообробок, а також апаратура 1 методики, що використовувались при прзвэдэнн! досл!даэнь.

Основными вимогами до вибору сплав!в для досл!да-ень були забэзпечэння 1нварного складу та мождивост! стар!ння в аустен!тному стан!, що дозволяло реал!зувати в них теркспружне мзргонептне перетворення. Пор!вняльн! досл'дкэння проводились також на подв!яних Fe-Ni та потр!иних Fe-Ni-co сплавах без титану. Досл!дп! сплави одэркузэли р!зними способами: плавлениям в 1ндукц1вн12 пэч! в1дкритим способом 1 в атмосфер! очищэного аргона; з порошку, отриманого розпиленжям¡ та у вигляд1 монокристал!в, що були вирощен! го мэтоду Бридакена. Злитки п!сля гокоген1зац!1 протягом 5-10 годин

- Б -

при тенпзратурах I223-I373K в!дковували чя прокатуваш в прутки. Для □держания зрэзк!в сплав !в Fe-Ni-co-Ti згатодом шрошсово! метадургП булн в!дпрацьовзн1 дэк!лька технолог 1чшпс вар!ант1в: екструз!я заздалэПдь спресозанах та спэчених в вакуум! заготовок, сп1кзння пропусканиям злэктричного струму í crrlкання з!льною насшжою в вакуум*. Пруткн п!сля козки (прокатка) та экструзíI л!дцэвалг гомогея!-зуючоку в'дпалу в вакуум! при T--I423K 1020 годгш з наступнов закалкою у вод!, п1сля чого зони знзгодкхгся в аустен!тному стан! (hv=22002700 МПэ). 3 пругк!в виготовляли зрэзни для досл!дкэнь, як! пот!м старили в солян!й ванн! при X = 873+973 К з витримками в!д к1лькох хвилин до дэк!лькох годаа.

ОСОбЛИВОСТ! ПрОТ!КЭНЯЯ у - а ШрЗТВОртННЯ ДОСЛИЕКУВЗЛИ ЗЭ допомогою методик Бпм1р1в тэмпэратурних залошостэя згзькопольовоТ MarnlTEoI спртанятлнвост! та впдовжэнзя в облает! температур 77 -650 К. Вшив зсесторонкього таску э ¿нтерззл! до 1,2 ГПа на температуру мартэнситпого парэтворэння вивчали в аэтономн!й камор1 високого тиску. Для досл!даоння ефэкт!в пзм'ят! формн тз падпрухяост1 зэсто-совузали метод, що дозволяв вим1рювати величину прогдну ¿(T) зрззк!в у вкглдд1 tchkoI пластаги 0,3 * 1,5 * 35 мм в процес! охолодавння 1 нзгр!вакпя, як! були наванташн! за схемою трьохточкозого внгяну. Для досл!даэння структурного стану застосозувались рэптгеЕ!вськи2 дафракципшп матод та елзктронна м!кроскол!я тонких фольг на микрос-коп1 jem - лоосх з прискоркяочою пэпругок 100 газ. Дифрактокэтр1ю зрэ-зк!в проводили в Fe випрон!кюванк! • з вкксркстанаям рвнтгэн!всько1 шзькотетэратурноТ камера УРНТ-180, швпдк!сть сбэртання зразка при з'Вокц! склздзла 50 + 80 об/хз, пзздк!сть руху л1чилъниха - 1/4 грзд/хз.

Прзцвз!eeq знзначенЕЯ пер1оду рэш!ткн зусток!та проводилось по вс!х л1н1ях, що спсстэр!галясь, методом екстраполяцП. За екгтрапэляц1гну булз пришпта функц!я Нельсона та Рашг!. Неточн!сть установки иульовЬго положения л'чглькика усувалзся шляхом з'аомки Fo эталона при р!знкх текпзратурах та , ббздзеня в!дпов!дних поправок. Для урахузагая !нерц!Т пркладу кожну л!н!га зн!мали дв!ч! за прямвм та'ззоротннм рух'ок л1чильеикг, результата усврэдшэвалнсь.

При встаповлвнн1 . параметр!в рэш!тки мартенсита задача ускладнозалас» у зв'язку з нообх!дн1стю визезчети два пер!оди ale. Метод екстраполяцП в даному вкладку був кезастосовнпа з-за мало! к!лькост1 л!н!й. Для п!двкщэння точлост! обчгелвнь був пригнятш метод посл1довннх наближэвь, який складався в тому, що спочатку го

першим д1н1ям <110> визначали параметрн рвш!тки та значения с/а; а пот1м, за допомогою цього в1дношвЕня, по рефлексам з б1лыпши 1ндэксами <211) уточнювались значения паракэтр!в.

Зм1ни структура при нагр1ванн! досл!даували за допомогою високотемпературного оигичного м1кроскопу Шаа-20-78, а такой 1з залученням тврм!чного анал!зу на устаткуваннях ВДТА-3 и ДТА-7. Появу маргенситного рельефу на пол1рован1а повархн! шл!ф!в при охалодавнн! спостер!гали в опгачному н!кроскоп! ыеорьог-г з низькотэмпэратурною приставкою. Стан злом!в та поверхн! тл!ф!в вивчався за допомогою растрового м!кроанал! затора 5ирвгРгоЬе-733 та Оже-спэктрометра лймр-юэ-з використанням спэц!ально вмонтовано! приставки для руияування зразк!в в вакуум!. Для вкзначвння розпод!лу дзгуючих влзмвнт1в вас-: тосовувалось сканування елэкгронним зондом по .у!нП з записом !нтенсивноствй характеристичного БШзром1н9яря 9лэшнт1в.

Хрэтя глава присвячена питаниям, струкгуроутаорення в процэс! одэржання 1 термообробки сплав1в ге-т-со-Тх. Досл!даэна структура лЕгггя пол1- та монокристал!чних сплав!в, а такой горошкових, до от-ркман! розгшлвнням. Вивчався вшшв режимгомоген!зац!1 1 закалки <сп!кання для порошк!в) на структуру лнття п|сля деформацН. Булл досл1дяен! процеси стар!ння в ззлэжеост! в1д вих!дного стану ауствн!та та формування структура маргонситд, В ц!а к© глав! приведен! властавост! мзкокристал!з та одэржання "аляхом п!дйору рэ;кгм!в стзр!ння нульового КТР в облает! нязьких текдэратур у сплав! з вузьким г1стерезисом 1 малим об'емнш ефектом горзтворэння.

Досл!да1 сплави з-за великого вм!сту та (>67.) в1др1епяэться

п1двищеною схпльн!стю до дзЕдритна I__л£ квац! I в литому стан!. Стун!нь

л!квац12ноТ неодаор1дност1 вазначаеться розм!рами дэдцрипв, яя1, в свою черту, залежать в!д швидаост! крнстал!зац11.

З-за даноТ обставнни монокристалл Ре-^-со-тх сшшв!в виявля-ються гетэрогеними, однак границ! зерен в литому стан! в них в!дсутн1, та ос! дендрит!в мають один напрямок. Коэф!ц1внт лшсвацИ титану, визначении за допомогою м1кроанал!затора, складас в них 2,2.

Наст!лыш висок! концэнтрац12н! град!енти у дендрита!в ячекц! приводять до виникнення напруженнь, як! зн1маоться дислокац!ямн (дом!шкови2 механ!зм виникнення дасдокац!2 Пллэра). Тому в рвзульт1 закалки з I ■ 1423 К та стар!ння при I » 923 К в монокристзлах заявляться зерна, що товторюэть форму ! розм!ра дондритних ячэйок. Шсля в!дпзлу в вакуум! при I = 1423К протягом 20 годин з наступною закалкою та старениям 1х структура шэ н!чпм не в!др1внялась в!д по-

Л1крИСТЗЛ!ЧНИХ сплав1в.

Таким чином, з одэржаних методом плрощувааня монокристал!в сплавах Ро-ш-Со-и. з-за влзстебоТ 1и сильно! ликвац!2е0г даодаор!двост! та езлеког схильвост! до рзкристал!зац!1 при термаоб-робШ не вдалося реал!зувати переваги ионокрястал1 чтгстт матер1ал!в з пам'яттю форми.

3 метою уточнения темгаэрзтур закалки та гсмогенIзуючого в!дпалу було проведано досл!дазння зк!нл величшш зэряа в проирс! нагр{зання деформованих сплав!в Ре-1\и-со-тх. При шзидксму нагр!в1, починаючи з темпэратури 1273 К, в!дбуваася р!зшш р!ст вэрна, та в дэкотрих м{сцях спостзр!галось ошшвлэкзя грзшщь крушшх зерен. Шсля досягеонея i = 1473К грзниц1 зб1льпзних зэрэз повн1сти розплавилися, та з'явились також в них р!дк! пропарки по храяицям б!льш мЬтазх зерэя, в результат! чого зразок зруянувапся.

Як!сник анал!з поверхн! ил!фз та розллавлзнях д!лкнок злому, показав в!дсутЕ!стъ в низ дом!шок у межах чуттевост! метода. Р1зшщя у склад! зерэн, Тх граннць та розплэвлэЕогэ матер1зла зв'яззна, в основному, з вм1стом т1.

Недосконалост1 ргаа1тки кристал1зац!гного походкення мзють валику терм!чну стаб!льн!сть, тому що за рахукок сэгрегацИ лэгутачого компонента на дислокац!ях в1д5уваеться 1х :,ззстопоргазання:', 1 в результат! з таких ззкр1гитаних дислокац!И фор-муються при рекристал! зац! I лигах та дэфор^овзнзх сплав!з збзгачэн1 титаном границ! верен, що ! поясшос !х пэрпочергова розплавлзння. Тому при вибор! температура: гокогеШзац!Т, особливо початкового II етапу, треба нэ допускатз появя р1дао1 фаза. Для . досл!даих сплав!в така температура внзначэнз ексдарЕшнтадьно 1 складав I 1273 К. Якщо при нзгреваня! даформованого сплава у высокотемпературному м!кроскоп! робили витримку прз I = 1223 К напротяз! години, то оплавления границь зорен починалось з I « 1473 К. 1ерм1чни2 анал!з мо-нокристал!в 1 дэформованюс сшгав!п такой показав, що чем 61лып г!м!чно однор!дним в сплав, тим виз',а температура сол!дус, та б!льш эузыша 1нтэрзал 2ого шовленнп.

Заготовки та зразкя дая -досл1джэнь епяав1в Ре-ьа-со-п були здзркзн! також методом порошковоГ мзталургИ з розпиленого порошка у сомпактнсму 1 пористому вигляд!. Для одержання компактного матер 1алуч шстосовувалось екструдування при 1=1423К пошрздньо спрассованих та ■.шчених у вакуум! при Т = 1453К заготовок. В цьому випадау порошок ге розд!лявся по форм! 1 .розм!рам частанок. В рззультат! структура

вишлз др!бною та р1знозернистога (розм!р зэрна визначався розм!раш частинок порошка). Тому порошков! сшиви Fe-Ni-co-Ti, отриман! таким опосооом, мали менший стул!нь та б!льи розтягЕутаи 1нтервал мартен-ситного перетворення, н!ж лит1 сплави того и складу.

Для одержания пористого матер1алу був взятий сферичнии порошок з максимальним розм!ром частинок 200 + 250 мкм. Були опробуван! два зэр1анти сп!кання: пропусканиям электричного струму та сп!кання з!львою насшшою у вакуумован!а кварцев!я ампул!.

У першому випадку б!льш1сть частинок порошка зберегла свою форму та грэниц1, в!дЗулася невелика усадка за рахулок того, що декотр! частники зат1кли в порожнини м!ж 1ншимн, ! в частниках порошка збе-реглась дендритка структура, близька до вих!дно1. За другим зар1актом задов!льне сп!кання проходило при 1= I523+I573K нротягом 2 годин. Але при цих температурах в м!сцях контакту, на стикзх частинок порошку та подекуда в них самих з'явилися р!дк! прошарки, що проявляються в структур! п!сля охолодшення у вигляд! плям шдзищеного травления, в яких розташован! б!л1 пл!вки метастаб!льно! евтектики, що утворена ni_ti с насиченим твердим розчином tí. 3 метою не допустити появи р!дко! фззи та пов'язаноТ з нею ликвац!йноГ кесднор!дност! використовувзлись так! вар!энти активацП сп1кання, як цюШчне та сп!кання з поступовим п!д*яомом темпвратури, що дали позитиве! результата.

1аким чином, внасл!док проЕедених досл!джень методом порошково! металург!! одержан! порист! сплази Fe-Ni-Co-Ti з термопружшш мар-тенситним перетворекням,„та_в1дпрзцьоваЕз -технолог!я—!х—одеркаякя. Порист! матер ta ли з ефектоя пзм'ят! фор:,ш, основою якого е термопружне мартенситне перетворення, можуть бути перспективними з точки зору íx практичного застосування. Як горэдЗачаеться, в них мае сути б!льш високии р1вень в!дновлюваноГ деформац!! завдяки тому, що окремкм фрагментам буде забезпечена больш повна можлив!сть м!няги форму при наявност! пор.

Б процес1 в!дпуску аустен!та сшав!в fe-ni-co-tí в!дЗуваеться оезперервЕии розпад пересиченого твердого розчину, що супроводяуеть-ся вид!ленням оДнор!део розпод!лених по об'ему, когерентних з оточушою матрицею частинок r'-фази сферично! форми (структура типу Li, - ní_Ti). Кр!м того, в даних сплавах мае м!сцэ тэкож ! переривчастии розпад. якии , починасться на границях зерен та розвиваеться в1д них у вигляц! вIдокремлених колон!й. Безгорервний розпад по температур! в!дбуваеться перед переривчастим, а у говн!й,

бъльш бнсок1и облает! температур I той, i другая механ!зми розпаду монуть сп!в1снувати одночасно. Зародкэ.та пзрэривчастого розпаду в сфернчн! частники у-фази, як! ввд!ляються в процэс! безперорвЕОГо розпаду псблнзу границь зерен, що добре пом1тно при з'иомц! колон!а в темному пол!. Р1ст частинок контролюотъея граничною диффузию, везсл!док чого вобл набувають форми стержн!в. На значному в!др!зку граняЩ одаочасно вяникас багато стержн!в у' - фази, цо ростуть перпендикулярно 1я. В проиес! разладу говерхня границ! зб!льшуеться, що приводить до появи нових стержшв, тому колон!! rf - фази в!дзнача-ютьея непарзлельним, в!ялзпод1бнгм розташуззнням частиЕок. Таким чином, колонн переривчастого розпаду складзвться з стержн!в у'-фззи та а'устен1та, зс'!дненого ni та Ti. Розвиток переривчастого розпаду суттево скорочуеться при зменьшенн! ступени вих!дао* х!м!чко7 неод-нор!даост!, обумовлено! дендритною лнквациею. '

В процэс! стар!ння зм!нюеться не т'льки структура, алэ а ф!зичн! властивост] ептав!в. 1з зШлъшеннлч часу стар!ння за рэхунок зо!днэння аустен!та Ni 1 Ti .в!д5уваЕться знижэеня точки Кор', зростання хзрактеристичних температур мартенситного перетворэння. п!двищуеться стул!нь перетворення <к!льк!сть мартенсита), а таком зм!нюсться характер темтарэтурнгое залежностои в!дносного аидовжекяя зрззк!в. Так, у з!стареному сплав! H27K23I6, дэ при охолодаекн! в широкому температурному 1нтерзал1 прот!кэе термопрунне мартенситне перетворэння з вузьким г!стерезпсом, змJкк-очи час стар!ння. був одержании ц!кавия ефокт. Оск!лыи мартенсит мае питомии об'ем б'льшии, н!ж аустэн!т. розм!ри зразкэ будуть залежати в!д к!лькост! мартенсита, що м!стлться в ньому при дан 12 температур!. Та завдяки невеликому об'емному ефекгу (-- I/.) мзртенситного пербтворэння в фер-ромагн!тному аустен!т! . при досягненн! в!:шов1дного значения ап/аТ (т - к!льк1сть мартенсита, Т - текпэратурэ) можяа добитися в 1нтервал1 перетворення компэнсзц!* температурного стисяення (розширення) зразка зэ рахунок в!дпоз!дноТ зм1ни к!лькост! мартенсита, що я спостер!галось при малому час! стэр1ння. В результат! в облает! низьких температур завдяки термопрушому мартенситному пэрзтворенню з вузьким гЮтерезисом було одержана нульовэ значения KIP. 1з зсИлыпенняч часу стар1ння в!др'уЕзсться зростання частинок г>> - фази та подальше п!двнщення Mg. При цьому такой п!двищуеться к!лък!сть утвореного мартенсита, 1 зсИлыгення об'ему при мартенситному пэрэтворзнн! перевишу е иого зменпэння в процес! температурного стиснеиня зразка. Подальше зростання частинок у '-фази приводить до

порушення Гх когерентност! з матрицею та, в!дпов!дно, до зб!лъкэння гистерезису перетворення.

Таким чином, стар!ння аустен!та в сшивах Ре-ги-Со-п проходить по безпэрерзному та горзризчастому механ1змам, доля яких залэжить в!д ступени вих!дно! х!к1нно! неоднор'.дност! сплава. Бэзперервнии розпад твердого розчнну з в1£д!леннда когереитних з оточушою матрицам частинок у~-фззи обумовлюе прот1кзння термапружного мартенситного перетворення. Диспэрсн! частники, вид{лен! в аустен1т1, збер1гз!оть ксгерентн!сть 1 з реш!ткою мартенсита, що приводить до I! тетрагональное?!, зэздяки чо.чу полегшуеться когерентна спряжения рэ-и'ток мартенсита та эустен!та, 1 зникуеться р!вбнь нэпрукення м!а ними. Кр!м того, в процес! стар!ння в!дбуваеться зм!цнеш1.я аустен1та, цо утруднюе релаксац!ю напруненнь, як! виникають при наступному мартенснтному горэтворэцн!. Шм досягаються основн! умовк тбрмопрунност1 мартенсита в сплавах Ре-г^-со-Т!.

Кристзли термспружного мартенсита в даному випадау являть собою танк! пластани з прямол!н!шшки гранями, щс стваршгь ч!ткиз рельеф, 1 довжина яких, як прззило, пор1взяна з розм!ром зерна аустен1та. Морфолог!чн! особливост! тснкопластанкового мартенсита с сз!до1ггвом високоТ рухомост1 иого гракнць, та того, що в процос! росту пластин не в!д5увасться релаксацП пгпрукэннь, як1 виникають при спряженн! реш!ток аустенхта 1 мартенсита. У можах мартенситного кристалу рэлзксац!я зд!всеюеться иляхок внутр!шього дв!яникувэння, а в масштаб! аустен!тяого'зерна - за рахунок енергетично в2£г1дних

шлях 1 в_розповевднення—кристал!в—(стаороння пара дальних"" пластин,

заломлэння Еа границях дв1иник!в в!доалу в аустен!т!). Характерною рисою мартенситного рельефа с також наявн!сть взаемзнх "вторптонь" кристал!в та 1х пвретин!в.

Б сплззах з р!зним г!стерезисом термопрухного мартенситного перетворення при звуженн! г!стерезису зменшусться товщина пластин мартенсита. Кр!м того, в сплавах з вузьким ' г!стерезисом зшгжусться висота мартенситного рельефа, що за прио'лизно однакових об'емних зм!н в ход! перетворення св!дчить про меншу деформации форми. Таким чином, в морфолог!! мартенсита даного типу сплав1в виявляюгься ха-рактерн! конф1гурац1I розташузання мартенситвих кристал!в, що ззбезпечують зниження пруншо! енергП.

Э четз9рт!й глав! приводиться результата експэршентального вивчэння 1фистал!чноГ структура мартенсита, ззаемозв'язку ступзня тетрагональност! рзи!тки мартенсита та г!стерезиса термопружного

мартэнситаого горетворэння в сплавах fg-ní-co-tí, даниг теоретачшт анзл!з ц!еТ залошост!.

Були прознал!зовзн! дан! по вим!рам с/а та гЮтерззиса в сплавах систеии Fe-Hi-Ca-Ti за pisHoro часу Ix стзр!ння. Пстерезис га-рэ творз пня Г був назначении за залашостяга магн!таоГ проншшост! aj<Т) ! видовжоеея д1/1(Г), як темпэратурний !нтерззл м1ж точками кривих, що вТдпов^зить половин! зм!ет вим'рхзвано! властивост!.

Показано, шо при зб'льшвнн! часу стар!Еня п!дЕищуеться к1льк1сть мартенсита (росте !нтоесявн!сть аого дифрзкц!йних л!н!2), та зростас м!ждублетна кутова в!дстань м!н компонентами дублэту 101 и 110. Були визначон1 параметра рея!тки аустен!та 1 мартенсита та к!льк1сть мартенсита.

За залежностя:® с/а I Г в1д часу стар!ння можна побачнта, що ! снус кореляц1я м!н г!стэрезисом горэтворення та стушнем тотрзго-нальност! кристал!чноТ реш!тки мартенсита: чин вкще с/а, там меппэ температуряии гЮтсрЛч-ус мартенситного перэтвореннл, 1 нзвпаки. На мал. I показан! розпод!ли !птонсивгост! на дифракгограмах, як! булн одэряан! в!д р'знгос сплав!а, що в!др1зняаться с/а мартенсита та г!стерезиссм перетворзштя. Виляо, що па к!р1 зростання с/а мартенсита зблшкуються рефлэкси (III) 1 (101)а, зсИльшуеться м!ждублетна в!дстань (101) и (110), а також зяшнуиться 1нтвЕСИвн1сть рефлекса (П0)а. Для сплав1в з малим гистерезисом 50 К) в1дЗиття (101) в!д мартенсита практично сШвпздае з рэфлэксом (III) аустен1та, а рефлекс (И0)в наст!лькл розпшрнзстьсл, що зливасться з фоном. Якщо зрэ-зок в!д!гр1та до KÍMHaTHG" температуря, то дафракц!Ена картина повертаеться до вкх1дно!.

Встанозити с/а реш1тки мартенсита у внпадку, коли немае можли-вост! зим!ряти кутовип !нтерзэл н!ж компснвнтама дублета ИОа можна, визначившз положения компонента дублэта (211)а, л!н!я (112)а в дано-му раз1 також не спостэр!гаеться з-за значного розширення та меншоТ !нтенсивност!. На мал. 2 представляяI встановлен! експериментально значення sin э2п l ain o1JO та в!дгав!дн! до них величини с/а. Як видно, точки з дакотрим розкэдом розташован! блгзько до прямих.

. ЗалэжнЮть sin э211 в!д с/а можо бута викоркстана для визначення ступеню тетрзгонзльност! по положению одн!oí л!нН 211, що присутня на дифрактограмах. Були установлен! кута. в!д5иття л!н11 211 для трьох сплав!в з вузьким г!стерэзисом у " перэтворення, значення sin в в!дкладэн! по ос! ординат, та визначен! з!дгюв1дн1 величинл с/а (показано пунктиром). Встановлено, що с/а для цих сплав!в мае

Мал. I. Розпсл!л 'нтбЕсиБност! розс!яння в сплавах

з р!зким Пстерезисон пэрэтвсрення: а.- Н12К4518 <стэр!няя - 923К, 2 хв; деля мартенсита

С1=70'/., Г-225К, с/з=1,074); О - Н18КЗЙТ8 (923К, I хв; *=74'/., Г=120К, с/а=1,115); 3 - Н20К31Т8 (023Кб 10 хв; а=В2'/., Г=65К, с/а=1,15).

значения 1,16; 1,175; 1,19; а г!стерезис пэрэтворення в них ь1дас-в:дно склэдае 40, 25 + 30, 20К. На кал. 2 також представлена залететь г1стерэзиса в!д с/а. Видно, що в межах 1,05<с/а<1,15 гистерезис мзртенситного перэтворэння л1н1ино змениуеться 1з зростанням тетрагонзльност! рэш1тки мартенсита. Рекордно високим значениям с/а мартенсита < Я, 15) в!дгюб!дэс г!стервзис перетворення Г < 50 К.

Когерентн! напруження, пов'язан! о окремим кристалом мартенси-

ЯП &Щ211

0,В5

0,&5

Мал. 2. Зал5нш1сть кутового положения рефлвкс!в 1Юа, 2Па та Пстерэзиса горэтворевня Г в!д ступени тетрагональност! мартенсита:

1 - Н23К2317 (923 К, 30 хв; с/а = 1,16 ± 0,01);

2 - Н30К1916 (973 К, 30 гв; с/а = 1,175 ± 0,01);

3 - Ш9К3519 (923 К, 7 хв; с/а = 1,19 ± 0,01).

та, змэншуються з-за неминучих процэс!в релаксацП. Тому змешпэння розн1р!в мартенситних крнстзл1в почзнасться не в'лразу напочатку на-гр:вазня, а по досягнени1 б1лш високоГ тампаратури. Умови термопрукно! р!виоваги фаз дая нэгр!ву та охолодаення будуть дащо з1др1знятись

др(й1) - ет - е1<11) = о, (i)

ДрГ<*2> " оЕ*> " ЕХ<*2> = °> (2>

дэ р1вияння (I) виконуеться дат росту мартенситних кристал!в, а (2),

в1дпов!дно, для 1х змэнеэеня; а - ковфIд1 сит, що визначае ступ!нь релаксацП когерентних напруженнь, I якиа ззлз;нить в!д характеристик м1иност1 мзтер!ала («<!); t = Т/Т0„ 10 - темпэратура р!вноваги г I

• _ _

л фзз, за яко! др = О <Т0 > Мд); х.2 - «= Г/Т0 - Псггерезис пэрэтворення; Ет - пружнэ енерг!я мартенмггного кристалг. У раз! зузьксго Пстерэзиса, Г/10 « I, можна знехтувати р!знецэв в пружних енерПях 1 обумовлених взаемсд!ею м!ж кристалами мар-

тенсита. Враховумчн це, знавдемо з р!внянь (1-) 1 (2) г!стерезис перэтворення. Для малого Г можна викорястати розкладэяня др(г2) в ряд по ступеням (г2 - та обмежитись л1н1йшш по Г слэдовим. Год! одержимо

дэ А = - I I . Як видно з <3), г!стэрезис буде зменшуватась у

зипадку, коли рют кристэлз мартеЕсита в!дбувасться при меншому ' р1ВЕ1 прушоГ енергИ та при меншому ступен! рэлаксац!! когерэнтаюс нзпруженнь. Як вже зазначалося, зб1лыиення с/а мартенсита в сплавах зал!за приводить до змэЕшення деформацП форми пбретвореноУ облает!, що знакуе пружну енерг!ю когерентного мартенситного кристала та, з1дпов!дно до виразу <3), г!стерезис мартенсЕтного горетворекня.

Таким чином, були заф!кссван! аномально висок! величкнк с/з мартенсита (до 1,19) та в!дпоб1дкий цяы значениям рекордно малки для сплзв!в Ре г!стерезис г ^ « переходу (-- 20 К). Величина г1стерезиса г а перэтворення для розглянутих сплзв1в, де воно реал1зу£ться оооротним перем!щезням грзниць мартенситних кристал!в, в к!нцевоку шдсумку вкзнзчзеться ступеней релаксацП когерентких напруженнь на м!жфззннх границях.

У п*ят!к глав! описаяе визчення зм!н об'ема при мартенситному перетворенн! в сплавах на основ! ззл1за, вптшу_ високого таску на ---поретБорення при р'зних об'емних ефоктзх останього. Досл!джено явице

НЗДПружН0СТ1 В СПЛЗВЗХ Ре-М1-Со-Т1.

Одним !з суттсвих параметр!в, що впливають на характеристики кзртенситЕИх перзтзорень в сплзЕах. е р1зниця об'ем1в високо- та низькотемпературно! фзз. Зокрема. в сплавах з термопружним мзргген-ситннм пэретворенням в!двоснз зм!на ду/у значно менше у пор1внянн1 з! сплавами, де перэтворення не е оборотннм, нащшклад. в подв!ених сплавах Ре-М1. Однзк сл!д зазначити, до мал!сть ду/у не обов'язково приводить до того, що мартенситнии перех!д стае, термопружним. 1ак, в сплавах Ре-ш-Со, незважаючи на невелико значения ду/у, г - « перетворення проходить так, як ! в Ре-ги. Для того, щоб в сшюаах на ззл!зон1келев1и основ! воно стало термопружним,, треба створити додзтков! умови - перед ус!м, високу тетрагональн!сть крпстал!чно* рзш!ткз мартенсита с/а > 1,05. Кр1м того, датр!бна висока кежз гашн-

hoctî у- и а-фзг, щсб stíeperra когврентн1сть м!жфэзноТ границ! при ззродаеян! та зростанн1 мгртенситних кристал!в. В сплавах Fe-Ni-co-Тх цэ досятзвться при стар!нн! аустен!та. Мокна припустити, що зкеншенкя av/v у раз! термопрукного мэртонситного горетворення в сплавах Fe-Nx-Co-Ti привэдэ до П0Л1Ш9ННЯ корисних властивостеи сплавîв з пэм-ягта форми на основ! Fe. Тему представляло интерес доел! дата вплив складу сплав!в на основ! зал!за на об'емшш ефект у -а переходу.

Рэнтгеновським методом визначалнея параметра реш!ток аустен!та ! мартенсита та об'еми ïx елемезтгрзих ячоиок. За р1зницэю питомих со*ем!в зустен1та ! мартенсита розрахозузала величину об• емкого ефетсту у - а пэротворэняя (av/v) . За допомогою текперзтурЕих залежяоетеи магн!тноГ проншшост! Т) та в!дносного видовкэння ¿i<T)/i визначгли температуря початку карттеЕситного ' пвретворзяня. 1 точки К.чр! аз'стен!тз, з дилатограм одоржували таксж коеф!ц1енти теплового розширення'(КГГ} пара- и феромагн!ткого г?устен1тз. Магн1тнни стан с плаз Id з титаном зм1нкязався шляхом ïx стзр!ння. Внасл!дск чого за р!знзр: режимов стар1ння в них в!др!зяялися структурн! та магн!тн! характеристики. Результата вим!р1в представлен! в табл. I.

В!дзначасться ззлежк!сть об•емкого офокту у - а перехода в!д температурного !нтэрзала м1а точкою Кюр! эустен!та и Мд. Б!льшим значеннрм <!„•- Mjj) в!дпов!дзють б!льл! зк1ни об'емз av^/v за раху-нск 1нрарного розииренкя рсш!ткп аустен!та та менш! значения оо'емни? зм!п Av/'v при шрэтвораяк!. КамоклиЕО, однак, визначити точну .к!льк!сну ззлежз!сть об*е;.жого ефэкта в!д <ТС~ ку, оск!льки в сплавах р!зяого складу зм!ни розм!р1в при перэтворенн! будуть залеиати тэкож в!д р1зниц! козФШ1ект1п тзрм!чнсго розширення.

В б!льшост1 стар1ючих fg-nx-cg-ti , сплав !в з тормопруйЕим мар-теЕситним перетворенням оо'емшш ефэкт у - а переходу склада с •«. I'/., причому при зо'1лыеонн! часу стар1ння av/v зростав, тому що. зменшуеться р1зянця ТС~ИН. Нэ виявляеться корзляЩя м!ж г!стервзисом та об'емним ефектом пэретворэння.

Сплав H22KI0II0 в!др!знясться тем, що для нього Мд > Тс (картенситнв пэретворэння проходить в пзрэмзгн1тному аустен!т1). В цьому зипадку в!дсутн!з 1нварнш1 офекг зкоееоння коеф1ц!ента терм!чного розширення аустен1та. Дана обставияа кЯгаеться з тим, що H22KI0II0 мае наиб!льшии в розглянутих сплав!в об'емнии ефект у - « переходу. Однак мартонситне поретворэаня з ньому е терчопружним. Отт, для ззл!заа!кзлэвжх сплзв1в мзл1сть вэличини av/v б

спрнятливим, ада не основним фактором, що визначзе термопруяшЗД характер г - а паретворення.

Таблздя I.

Сплав •V к' тс, к КТР эуст. ^изм.,к -АУ/У, "/. (10,15)

«Аф<±0.1> «АП(:0Д)

Н29 245 - - - 223 293 2,10 2,16

239 - - - 223 233 0 0,19

Н29К10 227 - - - 223 293 1,02 -1,23

К22К1Ш0 170 - - - 223 293 2,33 2,40

155 430 5,6 15,6 из 0,81

И2ЭК19Х6 220 405 7,5 15,6 193 1,10

230 390 7,4 15,5 233 1,33

225 385 6,3 14,6 293 1,27

К26К1916 245 345 8,1 13,5 1,48

265 325 10,1 13,2 -<- 1,50

230 475 4,2 12,4 163 0,73

Н20КЗП8 250 —258 460 —448— - - -<- 1,04

-<- 1,14

195 510 - - 293 0,83

250 480 4,0 11,0 1,13 -

Н18К36Т8 280 470 - - -<- 1,32

285 465 - - 1,35

295 463 - - —«- 1,30

163 613 ■ — - —к— 0,38

213 638 7,3 13,7 -<- 0,67

Н12К45Т8 238 648 - ' - —«- 1,13

263 628 5,2 13,7 -<- 1,19

263 683 - - -<- 1,27

В1дпов1дао до р1вняння Клашкрона-Клауз1уса зм1шэння темпэрату-рн фазового переходу (в даному раз! температуря початку картенситно-

го пэретворэння, ЬЦ) п!д д!еш прикладеного г!дростатичного тиску <р) пропорц!ино av. Наяменшив нахил прямот мае сплав Н22К29,

зг!дно рентгеногрзф'.чнкм дзним при цьому av/v також м1н!мзльно.

Стзновкв !нтерос розгляд момливост! виникнення кристал!в мартенсита в пол! напруженнь при I > М^ у сплав! з вузьким г!стэрезисом. При ф!ксовзних значениях температуря в !нтэрвэл! 77+300 К зяБчзли залэжност! деформзц!и в!д нзпруження методом трьеггс-чкового проптау. Зэ стзндзртними формулами опору катер! ал.'в рсзрзюзуззлнсь деформзц!7 * зовн!шнього розтягненого шзру пластики, тэ г.'юч! нз цен шзр розтягуюг-i нзпружекня с.

В'.гсилэння ззлежнрст! в!д л1н'иного ззкону св!дчить про утворэння мартенсита в пол! нзпруженнь. При знкженн! томперзтури (Г ✓ М._, ) нзпруженЕЯ, при якому ззлажнють о(с) почета с в!даилятнся в!д л1е!ино1, зменшуеться, що ознзчзс, що при наближенп! до М^ реэл:ззц!я г —» а переходу потребуе все менвого р!вня нэпружэння. При роззэЕтакенн1 зр:-'з:си прзктнчно в1дновлю-лть сво! розм!ри, що сзтдчить про зникнення кризтал!в мартенсита.

Ьнгляд ззлежностеи с(е) зм!нюгться, як т!лыся почина g виконува-тнс.я умова Т <. У . При IS5 К зрззок зязходквся в середин1 1нтервалу прямого г —» « пэретворення. Зростзкня нзпруження в цьому випадку приводить до двохступеневого накопичення дэформацП. Можиа припусти-ти, по п!д д1сю навзнтзхвння поряд з утворэнням нозих мзртенситних кристзл!в у зразку можлива також дефсрмэц1я мартенсита охолодаення.

Крив! навантажеЕня-розвзнтаження магать вигляд типовии для пол1-крнстал!чннх сплэв!в з термопруетим мзртенситсм. Здатн!сть накопичу-вати знзчн! оборота! деформзцП за рахунок утворення маргенситних крпстзл!в в пол! нзпруженнь, як в'домо, зззиваеться надпружн!стю. Характерна петля, до описуе зм!ну залекяост! в провес! навэнта-ження та розвантаження, с св!доггхвом також декпф!руючоТ здатност! розглянутого сплава в !нтервал! температур близькому до Мд. Таким чинок, мокна зробита висновок, що у досл!дзому сплав! Fe-Ni-co-Ti при I > Мд спостер!гаються особливост! механ!чних властивостеа, що притзманн! сплавам, як1 волод!кгть надпружнЮтю.

ЗИСНОБКИ

I. ЗростэЕня ступени твтрзгонзлышст! рои!тки мартенсита приводить до змэншэеня г!стерезиса пвретворення. В сплавах Fe-Ni-Co-Ti ззф!к-совзн! аномально висок! значения с/а мартенсита (*>■ 1,19) та в!дпо-в!деий ïm рекордно малии для сплзв!в на основ! зэл!за г!стерезис г -а перехода 20 К).

2. Визначез! об'смн! ефекти у - а перехода в спяазэх р!зного складу, що маять як термопружзЕЯ, так 1 необоротЕля характер горвтворення. Р!зЕиця об'ем!в високз- та низькотэмпэратурноГ фаз не вшгивзе на г!стерезис мартенситного перетворэння сплзв!в на Ре-мх основ!.

3. Кааб!льш.слабка залвшнЮть в1д таску та мШмальним стрибок ентроп!! характерн! для сплав!в з мзлям об'емним ефактом гарэтворон-ня. В 1Етерзал! високого таску до 1,2 ГПа зм!нення (^(р) с л1н1аним.

4. Продемонстровании вплив складу сплзв!в Ре-ги-со-тх на г!стерезис мартенситного шретворення в них. Як азрсгаш, так ! вузькии г!сте-резис можнз одержати в сплавах з високик вк!стсм N1 та низьким По, 1 нззпзки.

5. Мартенсит в досл!дних сплавах е тонкопластинковим з харакгерними конф!гуран!ями розташування кристэл!в, що заоэзпечують зниження пружноГ енергИ, причому товшша пластин зменшусться !з звужэнням г!стерезксу г -• « шретворення, знижуеться також 1 висота мартенситного рельефа.

6. Сплзвк Ре-га-со-и з вузьким Пстерезисом здзтн! накопичувати зеэчн! оборота! деформацИ за рахунок утзорення мартенситних крнстз-л!в в пол! нзпруженнь.

7. Стар!ння аустек!та в Рв-м1-со-п сплавах проходить по оезпэрервному та гореривчастому мэхан'.змэм, доля яких заложить б!д ступе ею вих!дноГ х!м!чеоТ неоднорткост!. Дасл!вкений вгшт стгр!ння нз дилзтометричн! аномал!I сшгавз Ре-гл-Со-Т!, та експериментзльно заявлена можлив!сть о держания ну.тьового к.т.р. зразка в облзст1 низьких темперзтур завдяки термопрунному мартенситному перетворенню-

8. Лит! сплэви Ре-м1-со-Т1 досл!дного склзду маять с ильку л!кзап!йну ---неоднорЮТ!сть, сбумовлэнутипом д!агрэмк стану. Ступ!нь л!квац!I

визначзеться умовами виплавки 1 кристэл!ззц!Т.

й. Сплэви Ре-м-Со-п, одержан! методам вироиувэння моЕокристал!в, вязсл!док мало! швидкост! кристал!ззц!! мають максимальная ступ!нь л!кзэц!аноТ неоднор!дност! та Шдвжцену схильн!сть до рекристзл!за-ц!! при термаобробц!.

10. Методами порошково! металургП одержан1 порист! сплаьи Ре-мх-со-71, як! меауть бута перспективними з точки зору Тх практичного використання.

Перел!к рсб!т, в яких опубл1кован! основн! нзуков! результата дасертац!I:

I. Кокорин В.В., Самсонов Ю.И., Чернеико В.А., Шевченко О.М. Сззрх-упругость в сплавах Ре-ых-Со-п // ФММ. - 1989. - 67, N 5. - с.

1035-1037.

2. Кокорин B.B., Самсонов Ю.И., Черненко В.А., Шевченко О.М. Дилатометрические аномалии, сопрововдающне марюнсятное превращение в ферромагнитном стареюсзм сплаве Ре-ыг-Со-п /У Металлофизика. - IB89. -П. N 5. - с. II6-II8.-

3. Кокорин В.В., Черненко В.А., Шевченко О.М. Объёмные изменения при низкотемпературном нартенситнои прзЕрашрнии сплавов на основа Fe // Стали и сплавы криогенной техники. 1ез. докл.- Батуми, 1990.- с. 57.

4. Козлова Л.Е., Кокорин В.В., ЧерЕэнко Б.А., Шевченко О.М. Кристаллическая структура мартенсита в безуглеродистых сталях, содержащих когерентные включения г '-фазы // Прикладная рентгенография металлов. 1ез'. докл. - Ленинград, 1990. - с. 110.

5. Кскорин В.В., Черненко В.А., Самсонов Ю.И., Хшансвский Л.Ф., Шевченко О.М. Изменение объёма при г—> » превращении в сплавах на же-лезсникэлевои основе // ФММ. - 1991. - n 2. - с. 145-149.'

в. i.okorin V.V., ¿r.t'vtinenKO О.М. X-ray aetsrmination от -tne martensire structure in Fe-Ni base agea alloys /V Materials Science Forum.

- 1991. - v. 79-32. - p. 545-550.

7. Гунько Л.П.', Кокорин B.B., Шевченко О.М. Мартенситное г -¿ц « пре-зрзщениэ в стареющих сплавах на ге-со основа // ФММ. - 1991. - n 10.

- с. 204-208.

i. Эзкрэзскии И.Г., Феофшюз И.В., Черненко В.а., Шевченко О.М. и up. Фазовые изменения в ленте fo-ni-Co-ti, полученной методом сш-пшгсззния из расплава // ФММ. - 1981. - n II. - с. IG8-III. 3. Кокорин В.В., Гунько.Л.П., Шевченко О.М. Тетрагональность кристаллическом рэшЭтки мартенсита и гистерезис г а превращения в шлзвах Fe-Ni-Co-Ti и ФММ. - 1992. - n II. - с. 119-123. !0. Kokorin V.V, , Sunko L..P. , Snev/chen»ío О.М. Martensltic у -р» а :rasrormation in ausagen Fe-Co based alloys // Ser. Metal. - 1993. • v. 25, - p. 35-40.

1. Шевченко O.M., Гаврнлюк Г.В. Изменение структура сплавов Fe-Ni-,о-тх в процессе кг получения и термообработки. // Электронная мик-оскопия и прочность материалов. - Киев: ИПМ АН Украины, I9B3. - с. 59-167. ' •

2. Kokorin V.V. , Gunko L.P., ShBvensnko О.И. , Low temperature X-ray lffractomexry от" tne shape memory Fe-Ni based alloys // Materials cience Forum. - 1993. - v. 133-136. - p. 455-460.