Спектрофотометрия и электрофотометрия комет Галлея (1Р), Шомасса (24Р), Скоритченко-Джорджа (С/1989 Y1), Шумейкеров-Леви 9(D/1993 F2) и Хейла-Боппа (С/1995 О1) тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.02 ВАК РФ

МІНІСТЕРСТВО ОСВГГИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І.Мечникова

КЛЕЩОНОК Валерій Володимирович

УДК 523.61; 523.64

Спектрофотометрія і електрофотометрія комет Галлея (1Р), Шомасса (24Р), Скоритченка-Джорджа (С/1989 У1), Шумейкерів-Леві 9 (0/1993 Р2) та Хейла-Боппа (С/1995 01)

01.03.02- Астрофізика, радіоастрономія.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук.

\

Одеса - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Астрономічній обсерваторії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник:

- доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник, завідувач лабораторії Астрономічної обсерваторії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Чурюмов Клим Іванович.

Офіційні опоненти:

- доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділом Астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечнікова

Комаров Микола Сергійович;

- кандидат фізико-математичних наук, доцент Одеської державної академії зв’язку імені О.С.Попова

Смирнов Володимир Олександрович.

Провідна установа: Головна астрономічна обсерваторія Національної Академії Наук України.

Захист дисертації відбудеться: 29 травня 1998 року на засіданні спеціалізованої ради К 41.051.04 по захисту кандидатських дисертацій при Одеському державному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 270100, м.Одеса, вул. Петра Великого, 2, Велика Фізична Аудиторія.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського університету імені І.І.Мечникова(вул. Преображенська, 24).

Автореферат розісланий «______»____________________1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради доктор фіз.-мат.наук професор

О.В.Затовський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

Комети є малимі тілами Сонячної системи, кожна з яких має свої унікальні властивості та нестаціонарну поведінку. Багато фізичних процесів, які проходять в їхніх ядрах та атмосферах і визначають їх зовнішний вигляд та поведінку, ще не мають остаточної наукової інтерпретації. Спалахова активність комет, значне газо- та пиловиділення на великих геліоцентричних відстаннях, джети, оболонки в навколоядерній області, морфологічні особливості кометних хвостів - всі ці явища є зовнішнім проявом цих складних процесів. Зараз відомо, що на всі процеси у кометах великий вплив мають фізичні умови у міжпланетному просторі. Тому їх дослідження важливе не тільки для розуміння природи комет, але також дає можливість отримання корисної інформації про міжпланетний простір, в тому числі і з тих місць, які поки що недосяжні для зондування космічними апаратами. '

Комети цікаві ще і тим, що, як вважають, в їх ядрах залишилася первинна речовина, з якої виникла Сонячна система. В інших тілах Сонячної системи ця речовина зазнала значних змін, тому по ній неможливо судити про склад та властивості первинної речовини. У кометах через низьку температуру всередині ядра на значних геліоцентричних відстаннях (де комети, за виключенням короткоперіодичних, знаходяться основний час) та внаслідок малої гравітації існують всі умови для збереження складу ядра у первинному вигляді. Це дає можливість судити про ті процеси, які мали місце на початковому етапі формування Сонячної системи та про її подальшу еволюцію. Зараз найбільш ефективною можливістю для вивчення цієї

речовини (якщо не рахувати прольотів космічних апаратів через внутрішню кому комети Галлея та хвости комет Джакобіні-Ціннера та Гріга-Шелєрупа) залишаються наземні спостереження комет у всіх спектральних діапазонах.

Основною метою дисертаційної роботи є обробка та отримання фізичних параметрів із спектральних спостережень комет Галлея (1Р), Шомасса (24Р), Скоритченка-Джорджа (С/1989 У1); з - вузькосмугових фотометричних спостережень комет Галлея (1Р) та Хейла-Боппа (С/1995 01); з фотоелектричних спостережень світлової луни від фаєрболів в атмосфері Юпітера під час падіння вторинних ядер комети Шумейкерів-Леві 9 (0/1993 Я2) по відбиттю світла від галілеєвих супутників. .

Наукова новизна

1. Для комет Шомасса і Скоритченка-Джорджа проведено детальне

ототожнення молекулярних емісій. В спектрі комети Скоритченка-Джорджа знайдені численні лінії молекули СО для триплетних переходів: сі3Д-а3ГІг -15-3, 13-2, 11-2, 9-1, 8-1, 7-1, 7-0, 5-0 , 4-0; е3 Г-а3П,- 7-0, 6-0, 5-0; а'32*-а3Пг-11-1 (К = 3, 4); 16-4 (К = 0, 1, 2, 4); 9-0 (К = 0, 1, 2); 8-0 (К = 0). До цього був тільки один випадок спостереження молекули СО у оптичному діапазоні у комети Бредфілда, а лінії електронного переходу е32Г-а3Пг ототожнені вперше. -

2. Знайдено присутність флуоресцентного світіння пилу навколо кометного ядра за спектрами комет Шомасса і Скоритченка-Джорджа - вперше аналогічне світіння було відкрито в кометі Г аллея. Всі ці комети належать до різних родин, а з цього випливає, що цей ефект не може бути винятковим, а скоріше є типовим для комет.

з

3. Отримано ряд електрофотометричних спостережень комет Галлея (74 виміри за період з 5 листопада 1985р. по 18 січня 1986р.) та Хейла-Боппа (понад 500 вимірів за період з 18 березня по ЗО квітня 1997 р.).

4. Виконано електрофотометричні спостереження з високою часовою роздільною здатністю блиску галілеєвих супутников Юпітера під час падіння вторинних ядер комети Шумейкерів-Леві 9 на планету для пошуку відзеркаленого світлового сигналу від файєрболів в атмосфері Юпітера. На зафіксованому сигналі знайдені ділянки, які можна пов'язати з цими явищами. Одне явище (20 липня 19:48:10 1)Т ядро 02) співпадає з точністю до 1 сек с явищем, яке зареєстровано ватіканськими спостерігачами Консольманьо и Менаром. Тривалість та амплітуда явища також співпадають. За всіма можливими спалахами виконані оцінки розмірів їх батьківських тіл. Отримані правдоподібні оцінки для розмірів вторинних ядер комети Шумейкерів-Леві 9. Виконано критичний аналіз подібних спостережень інших авторів. Показано, що амплітуда відзеркаленого сигнала від вибуху вториних ядер комети Шумейкерів-Леві 9 знаходиться на межі чутливості сучасної апаратури, і для її спостереження необхідний був збіг сприятливих обставин.

Практична ціппість роботи

1. Визначено абсолютний розподіл енергії у спектрі комети Галлея та відносний для комет Шомасса і Скоритченха-Джорджа.

2. За знайденими просторовими профілями яскравості основних емісійних піній в атмосферах комет Галлея та Шомасса за моделями Хазера та Шульмана визначені фізичні параметри молекул, що утворюють кометну атмосферу.

3. За даними електрофотометричних спостережень крізь вузькосмужкові інтерференційні фільтри зоряних величин комет Галлея та Хейла-Боппа

за допомогою моделі Хазера розраховані значення швидкості виділення газів, що утворюють головні кометні емісії. Отримані також оцінки пиловиділення кометних ядер. Для комети Галлея були уточнені на підставі об’єднання спостережень кількох авторів- параметри, які визначають характер зміни швидкості газо- та лиловіділєння ядра комети в залежності від геліоцентричної відстані для доперигелійної ділянки її орбіти.

4,- Зареєстровано при спостереженнях галілеєвих супутників Юпітера реальний спалах від вибуху під час падіння вторинного ядра Q2 комети Шумейкерів-Леві 9 на планету. Визначено його параметри та момент виникнення, що дозволяє уточнити орбіту вторинних ядер, дає цінну інформацію щодо проблеми походження комети та еволюції її орбіти, дає можливість уточнити картину розвитку вибухового процесу.

Апробація роботи '

Основні результати, що увійшли до дисертації, викладені у 16 наукових статтях, які надруковані у вітчизняних та міжнародних виданнях і доповідались на міжнародному симпозіумі "Asteroids, Comets, Meteors" (Бельжирате, Італія, 14-18 червня, 1993 p.); з’їзді Американського астрономічного товариства (США, Боулдер, 18-22 жовтня 1993 p.); Другому з’їзді УАА (Київ, 18-21 червня 1993р.); Третьому з’їзді Європейського астрономічного товариства (Шотладія, Едінбург, квітень1994р.); міжнародній конференції "Small body in the Solar System and their interaction with the planets" (Фінляндія, Марієхам, 8-12 серпня 1994р.); з'їзді Планетного відділу Американського астрономічного товариства (США, Вашингтон, ЗО жовтня - З листопада 1994р.); Міжнародному Семінарі, присвяченому пам’яті С.К. Всехсвятського і О.Ф. Богородського (Київ, жовтень 1994); нараді

європейської робочої групи “81_-9ЛІиріїег" (Гархінг, 13-15 лютого 1995); колоквіумі №156 Міжнородного астрономічного товариства (США, Балтімор, 9-12 травня 1995р.); Третіх Всехсвятських Читаннях (Київ, 26-30 червня 1995р.); Четвертому з'їзді Європейського астрономічного товариства (Сіцілія, 24-29 вересня, 1995р.); Третьому з'їзді УАА (Київ, жовтень 1997р.).

На захист виносяться .

1. Аналіз оригінальних електрофотометричних вузькосмужкових спостережень комет Галлея и Хейла-Боппа: дослідження особливостей швидкості газо- та пиловиділення цих комет (на основі спостережень дисертанта) і зміни цих параметрів зі зміною геліоцентричної відстані.

2. Нова інформація про властивості складових кометних атмосфер на підставі результатів опрацювання оригінальньїх спектральных спостережень комет Галлея, Шомасса и Скоритченка-Джорджа, отриманих із застосуванням сучасних методів реєстрації та найбільших телескопів.

3. Нові результати при спектрофотометричній реєстрації блиску галілеєвьїх супутників Юпітера під час падіння вторинних ядер комети Шумейкерів-Леві 9, реальне виявлення в крайньому разі одного такого явища (спостереження Іо, ядро 02), що було підтвержене спостереженнями на Ватіканської обсерваторії.

Особистий внесок автора

Автором був розроблений електрофотометр ЕКО, який використовувся при спостереженнях комет. Все програмне забезбечення для керування роботою електрофотометра також було розроблено автором.

Автор особисто брав участь у всіх електрофотометричних спостереженнях комет, які увійшли до дисертаційної роботи. Опрацювання всіх електрофотометричних спостережекень було виконане автором за допомогою особисто створенного математичного забезпечення.

Автором були опрацьовані спектральні спостреження комет, які в основному одержав К.І.Чурюмов, за допомогою комп’ютерних програм, частково створених автором. . .

Обсяг та структура дисертації

Робота складається із вступу, трьох розділів, заключної частини, списка цитованої літератури (152 найменування) та чотирьох додатків. Загальний обсяг роботи складає 196 сторінок, включаючи 14 рисунків та 16 таблиць і 4 таблиці у додатку до дисертації.

Зміст дисертації

У Вступі обгрунтовано актуальність спектральних' і фотометричних досліджень комет, сформульовано головну мету дисертаційної роботи, показано її наукове та практичне значення, наведені основні положення, які виносяться на захист, коротко викладені структура та зміст дисертації, дається перелік друкованих праць автора по темі дисертації та вказаний особистий внесок автора у спільні роботи.

В першому розділі дається опис сучасного стану спектральних досліджень комет, розглянуто основні физичні процеси в нейтральних атмосферах комет, які призводять до виникнення емісійного спектру, зроблено перелік найбільш характерних емісійних смуг у кометних спектрах,

приведено деякі моделі нейтральної кометної атмосфери, які дозволяють знайти фізичні параметри кометних молекул беспосередньо із спостережень.

Далі приводяться результати опрацювання 4 спектрів за 11 грудня 1985 р. та 25 спектрів за 8-10 травня 1986 р. комети Галлея, що були отримані на 1-м телескопі в Ассах (біля Алма-Ати). Для цих спектрів побудовано просторовий профіль для емісій С2, С3, СЫ і визначено фізичні параметри цих молекул за допомогою моделей Хазера та Шульмана.

Для комети Шомасса на основі опрацювання 3 спектрів, отриманих 1415 березня 1993 р. на 6-м телескопі САО РАН за допомогою ПЗЗ-сканера, отримано просторові профілі емісій С2, С3, СІЧ, визначено фізичні параметри цих молекул, проведено детальне ототожнення емісійних ліній та оцінено відносну швидкість газовиділення з кометного ядра. Навколо кометного ядра знайдено додаткове світіння у неперервному спектрі внаслідок флуоресценції кометного пилу.

Для комети Скоритченка-Джорджа отримано відносний розподіл енергії в спектрі за спостереженнями з телевізійним сканером на 6-м телескопі САО РАН. Проведено детальний опис емісій в кометному спектрі. Знайдено, крім звичайних ліній молекул С2, С3, СЫ, ЫН, СН, №, І\ІН2, СО*, С02*, СН\ N2*, Н20* , багато ліній молекули СО, які належать електронним переходам с)3Д-а3П;, е3 2'-а3Пг і а'^-а3!!,. Тут також було знайдено ефект флуоресценції кометного пилу і визначено спектральний розподіл його світіння, який характерний для складної органічної речовини.

Другий розділ присвячений електрофотомётричним дослідженням комет. Приведено детальну методику опрацювання фотоелектричних спострежень комет. Дається опис електрофотометра Київської Астрономічної обсерваторії (ЕКО), який був створений автором для кометних спостережень.

Для комети Галлея приведені результати спостережень з електрофотометром ЕКО на телескопі АЗТ-14 в Лісниках. На основі даних спостережень із залученням даних інших авторів було визначено закон зміни швидкості газо- і пиловиділення комети до перигелію.

Для комети Хейла-Боппа приведені результати спостережень з електрофотометром ЕКО в Лісниках на телескопі АЗТ-14. Завдяки тому, що комету поблизу перігелію можна було спостерігати протягом тривалого часу, отримано велику кількість вимирів комети у період її максимальної яскравості.

Третій розділ присвячений задачі пошуку відбитого світлового сигналу від супутників Юпітера (як своєрідних дзеркал), який виник внаслідок вибухів у атмосфері планети вторинних ядер комето Шумейкерів-Леві 9 за спостереженнями галілеєвих супутників і аналізу результатів спостереження цього явища.

У заключній частині стисло наведено основні результати роботи.

У додатку А приведено список молекул, які спостерігалися в кометах.

У додатку Б приведено список емісій в спектрі комети Скоритченка-Джорджа та молекул, які пов'язані з ними.

У додатку В приведено результати електрофотометричних досліджень з вузькосмуговими інтерференційними фільтрами комети Г аллея.

У додатку Г приведено результати електрофотометричних досліджень з вузькосмуговими інтерференційними фільтрами комети Хейла-Боппа.

Основні результати та висновки

1. Спектральні дослідження комет демонструють наявність у їхніх спектрах емісійних ліній молекул, які знаходяться в дуже незвичайних станах. Деякі молекули (зокрема С2, СЫ, ОН) добре досліджені теоретично і для них є

великий спостережний матеріал. Для інших молекул процеси їх виникнення та збудження залишаються невідомими. Для розуміння деталей цих процесів необхідно подальше вивчення кометних атмосфер як експериментально, включаючи космічні дослідження і спостереження із застосуванням найсучасніших методів досліджень та найбільших телескопів, так і теоретично, з використанням нових підходів для вирішення цих задач.

2. Злектрофотометричні дослідження комет дозволяють з високою точністю оцінити кількість молекул, що присутні у кометних атмосферах, на підставі чого робляться висновки про темпи утворення різних молекул, їх змін з часом і геліоцентричною відстанню, а також про хімичний склад кометних ядер та його особливості. Статистичні дослідження таких характеристик дають унікальну можливість досліджувати розподіл хімічного складу первиної речовини, з якої виникла Сонячна система. Таким чином масові спектрофотометричні дослідження комет із вузькосмуговими фільтрами мають важливе значення для розуміння складних процесів будови і еволюції Сонячної системи.

3. На основі спектральних спостережень та досліджень комет Шомасса (24Р) і Скоритченка-Джорджа (С/1989 У1) на 6-м телескопі БТА САО було знайдено в навколоядер^ій області ефект флюоресценції кометного пилу, вперше знайдений в кометі Галлея Л.М.Шульманом и Ґ.К.Назарчук. Це дало можливість не тільки підтвердити достовірность цього ефекту, але також зробити висновок, що він характерний для комет різних типів, проте він стає помітним лише при достатній спектральній та простровій роздільній здатності спостережень.

4. В спектрі комети Скоритченка-Джорджа (С/1989 У1), що був отриманий на 6-м телескопі ВТА, знайдені численні лінії, які належать різним

10 • електронним переходам молекули СО. До цього мав місце тільки один випадок, коли у комети Бредфільда в оптичному діапазоні були виявлені емісійні лінії молекули СО. У випадку комети Скоритченка-Джорджа, крім електроних переходів, які спостерігалися у комети Бредфільда, вперше були ототожнені лінії електронного переходу е3 Е'-а3ГІг, який ще недостатньо добре вивчено навіть у лабораторних умовах. Усі відомі механізми та їх комбінації, які приводять до заселення триплетних станів молекули СО, не можуть забезпечити інтенсивність наявних емісійних ліний СО.

5. із результатів електрофотометричної реєстрації блиску галілеєвих супутників Юпітера, отриманих з високою часовою роздільною здатністю, знайдені три можливих спалахи, які виникли внаслідок падіння вторинних ядер комети Шумейкерів-Леві 9 на Юпитер. Один з них (на супутнику Іо від вторинного ядра 02,19ч48м10° МВ 20 липня) було підтверджено незалежними спостереженнями ватіканських астрономів Менара и Консолманьо, причому співпадають усі параметри: час, тривалість і амплітуда спалаху. Цей час повинен бути ВЗЯТИЙ до уваги при вивченні походження комети І Є80ЛЮЦІЇ її орбіти.

Наукові роботи,

що відображають основні положення дисертації

1. Чурюмов К.І., Кравцов Ф.І., Клещонок В.В. Спектрофотометрія комети Галлея та фізичні параметри газа атмосфери комети Галлея 11 грудня 1985 р.И Вісн. Київ, ун-ту. Астрономія,-1993.- Вип. 6.- С.40-45.

2. Churyumov K.I., Kleshchonok V.V. On the spectrum of comet P/Schaumasse (1992x) obtained with the 6-meter reflector on March 14-15,1993// Bull, of the American Astronom. Soc.-1993’- V.25- №3.'- P. 1059

3. Чурюмов К.И., Клещенок B.B., Кравцов Ф.И. Физические параметры нейтральной газовой комы кометы Галлея (1986 III) 8, 9 и 10 мая

. 1986 г.// Письма в Астр.журн,- 1994.- №20.- С. 538-542.

4. Чурюмсв К.И., Клещенок В.В., Власюк В.В. Спектральные наблюдения кометы Шомасса (1992х) на 6-м телескопе БТА// Письма в Астр, журн.-1994.- Т. 20,- № 9.- С. 719-720.

5. Churyumov K.l. Kleshchonok V.V. Physical condition in neutral gas atmosphere of P/Halley (1986 III) on the basis of spectral. observations// Planetary and Space Sciences.- 1994,- V. 42.- № 9.- P. 737-739.

6. Churyumov K.I., Kleshchonok V.V., Reut I.V. Light echoes from Europa and lo during events of Shoemaker-Levi 9 A and Q fireballs in the Jupiter atmosphere and possible origin of comet SL-9// Astron. and Astrophys. Transactions.- 1997,- V.13.- P. 205-213.

7. Churyumov K.L, Chorny G.F., Kleshchonok V.V. Luminosity of the triplet bands of netral CO molecules in the atmosphere of comet Scorichenko-George (1990 VI)// Astron. and Astrophys. Transactions.- 1997.- V.13.- P. 225-231.

8. Churyumov K.l., Kleshchonok V.V. Peculiarities of rate of gas productivity in

comet P/Schuamasse (1992x) on March 14/15,1993// Small Bodies in the Solar System and their Interactions with the Planets. Mariehamn, Aland, 8-12 August 1994,-P. 27. '

9. Kleshchonok V.V., Churyumov К.1. Sizes of the comet SL-9 secondary nuclei A and Q2 calculation on the basis of physycal parameters of light echoes from Europa and lo// The IAU Colloquium 156, Baltimore,1995.- P.58.

10. Churyumov K.I., Kleshchonok V.V. Time-resolved photometry of lo and Europa during the impacts of SL-9 fragments A and Q// Proceedings of the European SL-9/Jupiter Workshop,Germany,ESO,1995.- P.87-92.

11. Churyumov K.I., Chorny G.F., Kleshchonok V.V. Peculiarities of luminosity of neutral CO molecules in the triplet bands in the comet Scorichenko-George (1990 VI) atmosphere// Abstracts of 4th Plenary Meeting of the European Astronomical Society, Catania,1995 - P.120

12. Churyumov K.I., Chorny G.F., Kleshchonok V.V. Triplet bands of CO in the spectrum of comet Scorichenko-George (1990 VI)// 27th Annual Meeting, of the Division for Planetary Sciences of the American Astronomical Society Abstracts, Hawaii, Oct. 9-13,1995.- P.9Q

13. Клещонок В.В. Особпивості спектру комети Шомаса (1992 X) 14-15 березня 1993 р.Н Труди міжнародного семінара "Малі тіла Сонячної Системи, фізика Сонця, релятивістська астрофізика”, Київ, 14-17 листопада 1994 p.-С.23-28.

14. Клещенок В.В. Высокоскоростная электрофотометрия спутников Юпитера Ио и Европы во время падения на Юпитер вторичных ядер кометы Шумейкеров-Леви 9 А, Н, Q2, Q1 и Т// Труди міжнародного семінара "Малі тіла Сонячної Системи, фізика Сонця, релятивістська астрофізика", Київ, 14-17 листопада 1994 p.- С.28-32.

15. Kleshchonok V.V. The premilinary results of narrow band electrophotometry of comet Hale-Bopp// Informational Bulletin UAA - 1998.- №11.- P.66-65.

16. Клещенок В. В. Электрофотометр Киевской астрономической обсерватории. Киев//Деп. в ВИННИТИ №481-В93,- 1993.- 12 с.

Анотація

Клещонок 8.В. Спектрофотометрія і елєктрофотометрія комет Галлея (1Р), Шомасса (24Р), Скоритченка-Джорджа (С/1989 VI), Шумейкерів-Леві 9 (0/1993 Р2) та Хейла-Боппа (С/1995 01).-Рукопис. •

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.02.- Астрофізика, радіоастрономія. Одеський державний університет, Одеса, 1998.

Захищаються 16 наукових робіт, присвячених фотоелектричним та спектральним спостереженням комет з метою визначення фізичних умов у атмосферах комет.

На основі спектральних спостережень комет ґаллея та Шомасса, одержаних з довгою щілиною, визначені параметри нейтральних молекул в їх атмосферах та підраховано за моделлю Хазера швидкість газовиділення з ядер цих комет. Проведено детальне ототожнення емісійних ліній у спектрах, комет Шомасса та Скоритченка-Джорджа. В спектрі комети Скоритченка-Джорджа знайдено багато емісійних ліній нейтральної молекули СО. В кометах Шомасса та Скоритченка-Джорджа знайдено ефект флюоресценції кометного пилу. ■

Проведені вузькосмугові електрофотометричні спостереження комет Галлея та Хейла-Боппа. За даними спостережень визначені швидкості газовиділення з ядер цих комет для основних кометних емісій. Із залученням даних інших спостерігачів уточнено закон зміни швидкості газовиділення з ядра комети Г аллея зі зміною геліоцентричної відстані до леригелія.

За результатами швидкісної електрофотометрїі галілеєвих супутників знайдено три можливих спалахи від болідів в атмосфері Юпітера під час падіння фрагментів комети Шумейкерів-Леві 9 на планету. Один з них (ядро

02, 19’148т106 МВ 20 липня) був підтвержений спостерігачами з Ватіканської обсерваторії.

Ключові слова: комети, спектри, електрофотометрія, нейтральні атмосфери комет.

Аннотация

Клещенок В.В. Спектрофотометрия и электрофотометрия комет Галлея (1Р), Шомасса (24Р), Скориченко-Джорджа (С/1989 У1), Шумейкеров. Леви 9 (0/1993 П) та Хейла-Боппа (С/1995 01).-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физикоматематических наук по специальности 01.03.02.- Астрофизика, радиоастрономия. Одесский государственный университет, Одесса, 1998.

Защищаются 16 научных робот, посвященных фотоэлектрическим и спектральным наблюдениям комет с целью определения физических условий в атмосферах комет. '

На основе спектральных наблюдений комет Галлея и Шомасса, полученных с длинной щелью, определены параметры нейтральных молекул в их атмосферах и рассчитана по модели Хазера газоизводительность ядер этих комет. Проведено детальное отождествление эмиссионных линий в спектрах комет Шомасса и Скоритченко-Джорджа. В спектре кометы Скоритченко-Джорджа найдено много редко наблюдавшихся эмисионных линий нейтральной молекулы СО. В кометах Шомасса и Скоритченко-Джорджа обнаружена флуоресценция кометной пыли.

Проведены узкополосные фотометрические наблюдения комет Г аллея и Хейла-Боппа. По данным наблюдений определены газопроизводительности ядер этих комет для основных кометных эмиссий. С привлечением данных других наблюдателей был уточнен закон изменения газопроизводительности ядра кометы Галлея с изменением гелиоцентрического расстояния до перигелия.

По результатам высокоскоростной фотометрии галиллеевых спутников найдено три возможных вспышки от болидов в атмосфере Юпитера во время падения фрагментов кометы Шумейкеров-Леви 9 на планету. Один из них (ядро Q2, 19h48m10s MB 20 июля) был подтвержден наблюдателями из Ватиканской обсерватории.

Ключевые слова: кометы, спектры, электрофотометрия, нейтральные атмосферы комет.

Abstract

Kleshchonok V.V. Spectrophotometry and electrophotometry of comets Hailey (1P), Schaumasse (24P), Scorichenko-George (C/1989 Y1), Shoemaker-Levi 9 (D/1993 F2) and Hale-Bopp (C/1995 01).-Manuscript.

The thesis for competition the degree of candidate of physical and mathematical science in speciality 01.03.02,- Astrophysics, Radioastronomy. Odessa State university, Odessa, 1998.

Sixteen papers devoted to the photometrical and spectarl observations of comets with aim to determine physical conditions in comet atmospheres are presented for defence. -

On the basis of comet Hailey (1P) and Schaumasse (24P) spectra obtained with a long slit parameters neutral moleculas in their atmospheres are determined

and gas production of the comets are calculated. Detailed identification of emission lines in the spectra of comet Schaumasse and Scorichenko-George (C/1989 Y1) have been carried out. Many emissions lines of neutral molecule CO in the spectrum of comet Scorichenko-George was found. The phenomenon of fluorescence of cometary dust in comet Hailey and Schaumasse have been detected. -

Narrow band photometric observations of comet Hailey and Hale-Bopp (C/1995 01) have been made. Gas productions of the nuclei of the comets in question for the main cometary emissions have been determinated using the obtained data. On the basis of the data obtained of other observers the law of changes of gas production of the comet Hailey nucleus before perihelion has been improved.

Using the results of highspeed electrophotometry of galilean satelites, three possible splashes from fireballs in the jovian atmosphere have been detected during falldown of comet Shoemaker-Levi 9 (D/1993 F2) secondary nuclei on the planet. One of them (nucleus 02, 19h48m105 UT July, 20) was confirmed by observations in the Vatican Observatory. '

Key words: comets, spectra, electrophotometry, neutral comets

atmosphere.