Взаимодействия дейтронов и ядер 3Н с ядрами в области промежуточных энергий тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.16 ВАК РФ

V Б ОЛ

. 5 СЕ«

РТВ О'К

ХАРК1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

г 5 да 1995

На правах рукопису

КОРДА ВОЛОДИМИР ЮР1ИОВИЧ

ВЗАеМ0Д1Я ДЕЙТРОН1В I ЯДЕР 3Н 3 ЯДРАМИ В ОБЛАСТ1 ПРОШЖНИХ ЕНЕРГ1Й

Спец1альн1сть: 01.04.16 -ф1зика ядра 1 елементарних

частинок

АВТОРЕФЕРАТ дисертац!Т на здобуття наукового ступеня кандидата ф!зико - математтгших паук

Харгав - 1995

Дисертац!ею е рукопис.

Робота виконана в Харк!вському дераавнону ун1верситет!

Науковий кер1вник: доктор ф1зико-математичних наук, професор Бережной Юр1й Лнатол1йович

0ф!ц!йн1 опоненти: ■доктор ф!зико-математичних наук,

ведучий науковий сп1вроб1тник. ННЦ ХФТ1 Болот!н Юр1й Львович,

Пров!дна установа: 1нститут ядерних досл!джень HAH Украгни Сн.Хихвэ

Захкст в!д6удеться " 1995 року

о Lt.&-o годин! на зас!данн! Спец1ал!зовано1 вчено! ради Д 02.02.12 при Харкгвському державному ун!верситет1

C31010S, Харьков-108, пр. Курчатова 31, ауд. 301}

3 дисертац1ею можна ознайонитись у центральна науков!й 616л1отец! ун!верситету.

Автореферат роз1сланий __••__1995 poicy

Вчений секретар СпеЩ'ал1зовано1 вчено! ради

кандидат ф1зико-натенатичних наук', старпшй науковий сп1вроб!ткик ХДУ Молев Олександр Серг!йович

доктор ф1зжо-натенатичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть тени. Взаенод1я дейтрон!в 1 ядер ®Н з ядрами викликае великий !нтерес, тону що деЯтрони 1 ядра 'Н вкявляються прост1шини складенини ядерними частинкани. Тону вивчення взаенодП дейтрон1в 1 ядер 3Н э ядрани являе собою важливе джерело 1нфорнац11 про внутр1шню структуру дейтрон1в 1 ядер ЭН, тобто про 1х внутр!шн1 хвильов1 функц!! та форнфактори, а також про нехан1зни р1зних ядерних реакц1й за участю цих ядер. 0ск1льки в о5ласт1 прон!кних енерг1й ядра виявляються сильно поглинакчини в1дносно дейтрон!в 1 ядер ЭН, диференц!альн! перер1зи р1зних процес!в за участю цих ядер нають дифракц!йний характер, певною н!рою под!бний до оптично! дифракцП Фраунгофера.

Дотепер головнин чинон досл!джено взаенод1ю дейтрон1в прон1жних енерг!й з ядрани, як! нають р!зку границю поглинання. Взаенод1я ядер 3Н з урахуваннян 1хньо1 внутр1шньо1 структури з ядрани в област1 енерг1й, що роэглядавться, нало досл!дхена. Тону ц!каво вивчити р!зн1 процеси дифракц1йно! взаенодП дейтрон! в 1 ядер ЭН з урахуваннян розниття ядерно! поверхн! та поверхневого эалонлення хвиль, що розс!юються, в реал!стичн1й нодел!, в як1й натриця розс1яння спроф!льна функц1яз нас в!рну полюсну структуру 1 враховано внутр!шню структуру частинок, що стикаються.

Загальн! форнули для перер1з1в р!зних процес!в дЩракц1йно! дейтрон-ядерно'1 та 3Н-ядерно1 взаенодП схладн1, лр утрудике одержання для них анал!тичних вираз1в. Проте так1 перер1зи нохна оц1нити в наближенн! нализни лШйних розн1р1в дейтрона -1 ядра ЭН пор1вняно з лШйнин розн!рон ядра-н1шен1. Хоч таке наближення виконуеться т1льки для важхих ядер, воно в д1йсност! виявляеться хороши для ядер в широкону д1апазон1^насових чисел, виключаючи т!льки найлегш!.

Вивчення р!зних процес!в взаенодП дейтрон!в 1 ядер 3Н э ядрами в облает! прон!зиих енерг!й дозволяс пояснити нечисленн! 1снуюч! експеринентальн1 дан! та буде стинулювати

ч

експеринентальн1 досл1дження процес!в, що рсзглядаються.

Пета роботи. Метою дисертацШо! роботи е розроби нового п1 дходу до вивчення нехан!зн1о пружного 1 непруюого розс1яння та розщеплення дейтрон1в, 1нклюзивно1 реакц11 дейтронного зриву, а також пружного 1 недружного розс1яння та роэщеплення ядер аН на дв1 частини в пол1 важких ядер, з'ясування ф1зичних законов рностей у перер1зах процес!в, цо розглядаються, анал1з експеринентальних даних з пружного 1 непрукного розс1яння дейтрон1в ядрани та 1нклюзивно1 реакц11 дейтронного зриву.

Теоретична та практична ц!нн1сть 1 новизна досл!джень. В дисертацП розроблено новий п1дх1д, який дозволив на основ1 загально! дифракц!йно! теорП д1стати анал!тичн1 вирази для диференц1альних та 1нтегральних перер1з1в р1зних процес!в дейтрон-ядерно! взаенодП з урахуваннян ск!нченно1 величини розниття ядерно! поверхн! та поверхневого залонлення. Узагальнення розвинутого методу дозволило знайти у явнону вигляд1 вирази для даферешЦальних перер1з!в р1зних процес1в взаенодП ядер ЭН з ядрани з урахуваннян ск!нченно! величини розниття ядерно! поверхн!, поверхневого залонлення 1 внутр!шньо! структури ядер 3Н. В дисертацП вперше доведено, що загальна дифракц1Йна теор!я н1стить два нехан!зни 1нклвзивно1 реакцП дейтронного зриву-. нехан1зни нодел1 непрозорого ядра 1 прозорого ядра, як! були ран1ше запропонован1 Р.Серберон.

Теоретично розрахован! диференц!альн! перер1зи пружного розс!яння, непружного розс1яння дейтрон!в !з збудженнян низьколежачих коливальних стан1в ядер, а також кутов1 розпод!ли нуклон!в, що зв1льнюються в !нклюзивн!й реакцП дейтронного зриву, узгоджуються з 1снуючини експеринентальнини данини, що дозволяе одержати 1нфорнац1ю про нехан1зни процес!в, що вивчаються, та про внутр1шню структуру дейтрон!в ! знайти паранетри ядер-н!шеней. 0тринан1 в дисертацП результати ножка використати при плануваши експерннентальних досл1джень дифракц!йних процес1в, що в1дбуваоться при взаенодП дейтро^в ! ядер 3Н

з важкини ядрами в облает! прон1жних енерг1й, 1 для проведения подалыпих теоретичних досл!джень взаснодП легких ядер з ядрани.

Апробац1я результат!в роботи 1 публ!кац11. OchobhI результати дисертацП допов!дались на М1жнародних нарадах з ядерно! спектроскоп!! та структури атомного ядра у 1992, 1993, 1994 1 1995 роках, на сеи!нарах в ХДУ 1 ННЦ ХФТ1 та опубл!ковано в 8 друкованих роботах.

Особистий внесок пошукача. Пошукачен виконано основну частину розрахунк!в вираз1в для ди$еренц1альних та 1нтегральних перер1з1в, а також повн1стю проведено анал1з експеринентальних даних. Bel роботи опубл!ковано у сп1вавторств1 т1льки з науковин кер1вникои.

Основн! положения, як! винесено на захист.

1. Розроблений новий п1дх!д, що дозволив на основ! загально! дифракц!йно! теорП д! стати анал!тичн! вирази для диференц!альних перер!з1в пружного 1 непружного розс!яння 1 розщеплення дейтрон!в, а також 1нтегральних nepepi3iB р1зних процес!в дейтрон-ядерно! взаемодП з урахуваннян ск1нченно! величини розниття ядерно! поверхн1 та поверхневого залонлення.

2. Узагальнення розвинутого. п!дходу з кетою одержання вираз1в для ди$еренц1альних перер!з1в пружного 1 непружного розс!яння ! розщеплення ядер ЭН на дв1 частини важкини ядрани з урахуваннян ск!нченно! величини розниття ядерно! поверхн!, поверхневого залонлення, кулон!всько! взаенодП та внутр!шньо! структури ядер ЭН.

3. Дифракц!йна теор!я !нклюзивно! реакцП дейтронного зриву на ядрах з рознитою поверхнею i поверхневин залонленнян.

4. Висновок про те, що дифракц1йна теор1я н!стить два нехан1зни 1нклюзивно! реакц!! дейтронного зриву: нехан!зни нодел! непрозорого ядра ! прозорого ядра, запропонован1 ран1ше Р.Серберон.

5. Теоретичний анал1з експеринентально вин!ряних ди$еренц!альних перер!з1в пружного розс!яння дейтрон1в з енерг1яни 80 МеВ ядрани 2о0рь, e0zn i 110 МеВ ядрани 2°®рь,

непружного розс!яння дейтрон!в з енерг!ями 80 МеВ !з збудженнян першого низьколежачего коливального стану 2+ ядра °вгп, а також кутових розподШв нукломв, що зв!льнюються в !нклюзивних реакц!ях дейтронного зриву, на ядрах 2о0рь, п4сс1, взси, 27а1, 12с при енергП дейтрон!в 650 МеВ.

Структура дисертацП. Дисертац1йна робота складаеться 13 вступу, трьох глав основного тексту з 29 малюнкани 1 таблицею, висновк1в 1 списку цитовано! л!тератури.

ЗМГСТ Р0Б0ТИ

У вступ! обгрунтовано актуальн1сть проведеных досл!джень, сфорнульовано нету дисертацШо! робота 1 основн! положения, як1 винесено на захист. Наведено структуру дисертацП та стисло викладено П зн1ст за главани.

У перш!й глав! дисертацП на основ1 загально! дифракц1йно! теорП одержан! анал!тичн! вирази для 1нтегральних перер!з1в р1зних процес1в дейтрон-ядерно! взаенодП з урахуванням скученно! величини розниття ядерно! поверхн1 та поверхневого залонлення. Доведено, що в наближенн! нализни л1н1йного розн!ру дейтрона ! величини розниття ядерно! поверхн! пор!вняно з лШйним розн!рон ядра З.нтегральн! перер!зи р1зних. процес!в дейтрон-ядерно! взаенодП визначаються паранетрани, як! характеризують розн1ри дейтрона ! ядра, тобто дейтрон-ядерна взаенод!я в облает! енерг!й, що розглядаються, нае геонетричний характер. Урахування розниття ядерно! поверхн! дае найб1лыпий поправочний член до перер!зу реакцП дейтронного зриву.

Розщеплення дейтрон1в в!дбуваеться у вузькону поверхневону кульовону шар1 ядра, товщина якого порядку рад!уса дейтрона. Реакц!я дейтронного зриву в1дбуваеться частково в току ж кульовону шар!, що й розщеплення, де ядерна густина пор!вняна з густиною в центр! ядра 1 основний нехан!зн реакц!! такий же саний, як ! в нодел! непрозорого ядра Р.Сербера: нуклон, що потрапив у цей шар, з великою !нов!рн!стю поглинаеться ядрои, в той час як !нший нуклон.

?

який прол1тае поза ции шарон, з великою !нов!рн!стю залишаеться в1льнин. Кр1н того, реакц1я нейтронного зриву в1дбуваеться також у 61льш в!ддаленону в1л центра поверхневону кульовону шар1 ядра, товщина. якого порядку величини розниття ядерно! поверхн!, де ядерна густина нала пор!вняно з густиною в центр1 ядра, а основний нехан1зн реакцП зриву в!дпов1дае нодел! прозорого ядра Р.Сербера: один з нуклон1в дейтрона прол!тае кр1зь цей шар, а 1нший поглинаеться ядрон. Внески обох нехан!зн1в у перер!з 1нклюзивно1 реакц11 дейтронного зриву приблизно однаков1.

Розвинуто новий п1дх!д, що дозволив д!стати у явнону вигляд! вирази для диференц1альних перер1з1в пружного 1 непрухного роэс!яння 1з збудженням низьколежачих коливальних стан!в ядер з урахуваннян внутр1шньо1 структури дейтрон1в, ск!нченно! величини розниття ядерно! поверхн! та поверхкевого залонлення.

Зирази для перер!з1в розглянугих процессе н!стять члени, як! в!дпов1дають розс1янню дейтрон!в на ядрах з р!зкою границею поглинання, ! поправки, що враховувть ск1нчвнн1 роза!ри дейтрона, розниття ядерноI поверхн! та поверхневсго залонлення.

Анал1з експерикентальних даних з пружного розс!яння дейтронхв з енерг!яки 80 МеВ ядрами 20эрь, ев2п ! 110 МеВ ядрани 208рь, а також непружного розс!яння дейтрон!в з енерг!яни 80 МеВ !з збудженнян першого низьколежачего коливального стану 2+ ядер 6вгп показуе, що одержан! диферен'Лальн! перер!зи узгоджуються з експеринентальнини даниии Пор1вняння перер!з!в пружного розс!яння дейтрон1в, розрахсэзнчх зэ дифракц1йно* теор1ею ! за оптичнок» ноделлю, пок^зус, чо розвинутий п!дх1д, який не пстребуе проведения складннх числових розрахунглв, дозволяе досить добре описати експерннентальн! дэн! за допоиогою отриманих в дисертацп $оркул с рис 1э.

Друга глава диеертац!I присвячена застосуванню розробленогс в перийй гвдв1 п!дуоду на випадок розщеплення дейтрон!б ядрэни 1 розшеплення дейтрон1в !з збудженнян

10 20 в

Рис.1. В1Дновення диферешиального перерезу прухного розс1яння дейтрон1в э энерНею 110 МеВ ядрами 20вРЬ (Я=7.9 фм, 4=0.55 фи, 7=0.12) до резерфорд1всысого як фушиия кута РОЗС1ЯННЯ. Крива 1 -Ь[терференц1я Ы1* кулон1всыснм 1 ядерник, п рухни и розс1янняи. Крива 2 -кулон 1всые прухне роэс1яння. Крива 3 -ядерне прухне розс1ЯННЯ. Крива 4 -розрахунки за оптичною ыоделлю.

низьколежачих коливальних стан1в ядер, а таков узагальненнв цього нетоду для опису прухного 1 непрухного розс!яння та розщеплення ядер 3Н на дв! частини в пол! важких ядер.

Одержано анал1тичн! вирази для розподШв за кутани вильоту центра нас систени протон-нейтрон, що утворюеться внасл!док розщеплення дейтрона 1 розщеплення дейтрона 1э збудженнян низьколежачих коливальних стан!в ядер, з урахуваннян ск1нченно! величини розмиття ядерно! поверхн!.Ц1 розпод!ли н1стять характерн! дифракц!йн! осциляцП, як ! перер!з прухного розс!яння Срис 25.

Розраховано ди$еренц1альн! перер!зи прухного 1 непружного розс1яння та розщеплення ядер 3Н на дв! частини в пол1 важких ядер з урахуваннян кулон!всько! взаенодП, розниття ядерно! поверхн!, поверхневого залонлення 1 внутр!шньо! структури ядер 3Н. Розпод!л за кутами вильоту центра нас систени дейтрон-нейтрон, що утворюеться внасл!док розщеплення ядра ЭН ! розщеплення ядра 3Н !з збудженнян низьколежачих коливальних стан!в ядер, являють собою осцилююч! функцП, як 1 розпод!ли за кутани вильоту центра нас прсдукт!в розщеплення дейтрона.

Застосовуючи оптичну теорену 1 використовуючи анпл!туду пружного розс!яння ядер ЭН ядрани, одержано Шегральний перер1з ус1х процес1в взаенодП ядер 3Н з ядрани з урахуваннян внутр!шньо! структури ядер ЭН ! ск!нченно! величини розниття ядерно! поверхн1.

В трет!й глав! дисертацП побудовано дифракц1йну теор1ю шклюзивно! реакцП дейтронного зриву на ядрах з рознитою поверхнею 1 поверхневим залонленнян. Доведено, що загальна ди$ракц!йна теор1я н!стить нехан!зни ноделей непрозорого ! прозорого ядер Р. Сервера для реакцП дейтронного зриву в облает! прон1хних енерг!й.

Одержано анал1тичн1 вирази для ди$еренц1ального перер1зу реакцП зриву, кутового 1 енергетичного розпод!л1в продукт!в ц!е! реакцП. Поправки до перер1зу зриву, зв'язан! з урахуваннян розниття ядерно! поверхн! та поверхневого залонлення, суттево зб!льиують перер!з, не зн1нюючи при

10 20 9

Рис.2. Диференц1алышй перерхз (бн/ср) розщеплення дейтронт з энерГ1ею 110 МеВ ядрами 20ВРЬ (Р=7.9 фи, £7=0.55 фы, 7=0.12) як функц1я куга внльоту центра «ас еистеии нейтрон-протон. Крива 1 -1 нтерферешия мхж кулон1вськии I идеричы розщепленням. Крива 2 -кулон¡нське розщеплення. Крина 3 -ядерне розщеплення.

цьону як1сну поведШу.

Розрахован! кутов1 розпод1ли нуклон!в, що зв!льнюються в реакцП дейтронного зриву, нають наксинуни у напрянку вперед 1 плавно зненшувться при зростанн1 кута вильоту нуклона. Енергетичн1 розпод1ли иуклон!в, що зв!льнюються внасл!док реакцП зриву, нають гостр! наксинуни при енергП, що дор!внюе приблизно половин! енергП дейтрон!в, що нал1тають.

Проведено анал1з екслеринентально вин!ряних кутових розпод1л!в нейтрон!в 1 протон!в, що зв!льнюються в !нклюзивних реакц!ях Cd.rO ! са.рЗ при енергП дейтрон1в 650 МеВ на ядрах ^"рь, 114ссз. езси, "/а, 12с. Доведено, що при пор!внянн! розрахованих перер1з!в з експеринентально вин!рянини необх!дно враховувати ск!нченн!сть рад1уса дП ядерних сил 1 вклад в!д розщеплення деПтрон1в в кулон!вськону поМ ядер. Розрахован! кутов! розпод1ли не н1стять воьних параметр!в 1 узгоджуються з експеринентальнини данини С рис 3).

У висновках сфорнульовано основн! результати дасертацШо! роботи:

1. Одержано анал!тичн! вирази для !нтегральних перер1з1в р!зних процес1е дейтрон-ядерно! взаенодП з урахуваннян ои нченно'1 величини розмиття ядерно! поверхн! ! поверхневого заломлення. При цьону знехтовано кулсн1вською дейтрон-ядерною взземод1ею, стнаки та !зосп!наки нуклон1в. Показано, що у наближенн! на лизни лпийнсго розн!ру дейтрона ! величини резниття ядерно! поверхн! пор1вняно з рад1усон ядра та у в!дсутн!сть поверхневого залоилення гятегральн! перер1зн р!зннх провес! в дейтрон-ядерно! взаенодП виражаються через три вегичини: пяовдну центрального пэрер!зу ядра, илощкяу кл пьця товп.'нлеи порядку рад!уса дейтрона в пери^еричнШ сб.-лст! ядра та пюдлну кРльцу товщиною порядку величин;! розчиття ядерно! поверен: I? т!Я област! ядра. Оск! пыи рс! !нгег.сл-^1: гег^с!- и зизггзчактьсй параметрами, лк! хэрагтерпэуггь рэзгпря деитроча 1 ядра, дейтрон-ядернз езз£нод!я г сп'-п 1 екерг! I;; го

Рис . 3 . Кутовий розпод(бн/ср) нейтрон 1 в, що зв1льнюються в Ьжлнгзншмн реакцН' дентронноги эрину омерзею 650 МеИ на ядрах **08рЬ {/?=6.5 фм). Крнв1 1,2 1 3 -роэрахунки у ¿=0, ¿ = 0.52 1 ¿ = 0.52 фм 'з урахунанмям ку.кчписькоп) розщсплспня

1ПДПОЪП ДНО.

розглядаеться, та при зроблених припущеннях нае геоиетричний характер.

1нтегральн1 перер!зи розщеплення дейтрон1в 1 реакцП дейтронного зриву не н!стять площину центрального nepeplsy ядра, що п!дтверджуе поверхневий характер цих реакц1й. Урахування розниття ядерно! поверхн1 дае найб1лыпу поправку до перер1зу зриву.

2. На ochobI загально! дифракц1йно! теорИ розвинуто новий п1дх1д, що дозволив д!стати В явнону вигляд1 вирази для диференц!альних перер1з1в пружного розс1яння, непружного розс1яння 1з збудженнян низьколежачих коливальних стан1в ядер, а також розщеплення' дейтрон!в в пол! вахкйх ядер 1 розщеплёння дейтрон1в 1з збудженнян низысолежачих коливальних стан1в ядер з урахуваннян 1хньо1 внутр1шньо1 структури, ск1нченно! величини розниття ядерно! поверхн1 та поверхневого залонлення.

3. Анал!з експеринентальних даних з пружного розс!яння дейтрон!в з енерПяни 80 ЙеВ ядрани ""рь, ""zri 1 НО МеВ ядрани 20врь та непружного розс!яння дейтрон!в з енерг!янй 80 МеВ !з збудженнян первого низьколежачего стану 2+ ядра e8zn показуе, що одержан! диферешЦальн! перер1зи узгоджуються з !сну»чини в л1тератур! ёксперинентальнини данини.

Доведено, що одержан! в дисертацП форнули для диференц!альних перер1з!в справедлив! в област1 кут1в розс!яння 9<30° для енерг!й дейтрон1в Cd-100 МеВ; öckijiKH в област1 великих кут!в розс!яння вклада в1д член1в, як1 н!стять J CqR3, ЩО повинн! нати порядок нализни d/R 1 R./R,

О , , в

пор!вняно з вкладон в1д члена, який н1стить jeqk), не будуть налини, тобто анпл1туда 1 перер1з почйнають осцилювати як JCqR), а не як ^СцЙ.

4. Розроблёний п!дх!д для анал!зу розс1яння 1 розщеплення дейтрон!в узагальнёно на випадок розс1яння i розщеплення на дейтрон i нейтрон ядер ®Н в пол! важхих ядер. 0держан1 диференц!альн! перер1зи наютъ таку ж структуру, яр й аналог!чн! дейтронн! перер!зи.

Розпод1ли за кутани внльоту центра нас систени дейтрон -нейтрон, що утворюеться внасл!док розщеплення ядер ЭН 1 розщеплення ядер 3Н !з збудженням низьколежачих коливальних стан1в ядер, являють собою осцилююч1 функцП, як 1 розпод!ли за кутани вильоту центра нас продукт^ розщеплення дейтрона.

За допоногою оптично! теорени з використаннян анпл!туди пружного розс!яння ядер ЭН ядрами знайдено Шегральний перер1з ус1х процес!в взаенодП ядер ЭН з ядрани з урахуваннян внутр1шньо! структури ядер ЭН 1 ск!нченно1 величини розниття ядерно! поверхн1.

5. Розроблено дифракц!йну теор!ю !нклюзивно! реакцП дейтронного зриву на ядрах з розмитою границею 1 поверхневин залонленнян. Одержано анал!тичн! вирази для ди$еренц!ального 1 1нтегрального перер!з!в, кутов1 та енергетичн1 розпод1ли нуклон1в, що зв!льнюються в реакцП зриву.

Розрахован! кутов! розпод!ли нуклон!в, що зв!льшоються в реакцП дейтронного зриву, нають наксинуни у напрянку вперед 1 плавно зненшуються при зростанн! кута вильоту нуклона. Енергетичн! розпод1ли нуклон!в, що зв!льнюються внасл1док реакцП зриву, нають гостр! наксинуни при енергП, яка дор!внюе приблизно половин! енергП дейтрон1в, що нал!тають.

6. Доведено, що загальна дифракц!йна теор!я н!стить два нехан1зни реакцП дейтронного зриву: иехан1зни ноделей непрозорого 1 прозорого ядра, запропонован! Р.Серберон.

7. Проведено анал1з експеринентально вин1ряних кутових розподШв нейтрон!в х протон!в, що зв!льнюються в !нклюзивних реакц1ях Cd.rO ! са,р} при енергП дейтрон!в 650 ИеВ на ядрах 20еРь, БЗси, 27 А1, 12с. Показано, що при пор!внянн! розрахованих перер!з!в з експеринентально вин1рянини необх!дно враховувати ск1нченн!сть рад1уса ди ядерних сил ! вклад в1д розщеплення дейтрон! в в кулон1вськону пол! ядер. Розрахован! кутов1 розпод1ли не н!стять в!льних паранетр1в 1 узгоджуються з експеринентальнини данини.

Основний зн!ст роботи воображено в публ!кац1ях:

IS

1. Berezhnoy Yu. A. , Korda V. Yu. Deuteron-stripping reaction at intermediate energies. // Nucl. Phys. -1993. -Д556. -p. 4S3-466.

2. Berezhnoy Yu. A. , Korda V. ïu. Deuter cm-nucleus interaction at intermediate energies // Int.Journ. of Mod. Phys. E: Rep. on Nucl. Phys. -1994. -_3, No. 1. -p. 149-170.

3. Бережной Ю. A., Корда В.Ю. Взаинодействие дейтронов с ядрани в области промежуточных энергий. ЯФ.-1995.-58, No. 3.-с. 1-8.

4. Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Рассеяние и расщепление дейтронов ядрани в области промежуточных энергий // Изв. РАН, сер. физическая.-1994.-58.-с.203-210.

5. Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Реакция дейтронного срыва в области промежуточных энергий. // Тезисы докл. Междунар. совещ. по ядер, спектроскоп, и структуре атонного ядра. JI., Наука,1992, с.336.

6. Бережной Ю. А., Корда В.Ю. Неупругое рассеяние дейтронов ядрани в области промежуточных энергий. // Тезисы докл. Междунар.совещ.по ядерн. спектроскоп, и структуре атон. ядра. С.-П., Наука, 1993, с.331.

7. Бережной Ю.А., Корда В.Ю. Расщепление дейтронов промежуточных энергий в поле ядра. // Тезисы докл. Междунар. совещ. по ядерн. спектроскоп, и структуре атон. ядра. С.-П., Наука, 1994, с.300.

8. Бережной Ю. А., Корда В.Ю. Взаинодействие ядер ЭН и 3Не с тяжелыми ядрани. Тезисы докл. Междунар. совещ. по ядерн. спектроскоп, и структуре атон. ядра. С.-П., Наука, 1995, с. 307.

abstract

V. Yu. Korda. Interaction of Deuterons and 3H-nuclei with Nuclei at Intermediate Energies.

Competitor's dissertation CmanuscripO scientific grade of candidate cf physics and mathematics speciality 01.04.16 -physics of atomic nucleus and elementary particles, Kharkov State University, Kharkov, 1995.

The contents cf the dissertation is reflected in 8

scientific publications, in which the new approach is worked out to study mechanisms of the deuteron elastic and inelastic scattering and dissociation, the deuteron

3

stripping reaction and the H-nucleus elastic and inelastic scattering and dissociation into two parts in the field of heavy nuclei; physical regularities are finded out in the cross sections of considered processes; the elastic and inelastic deuteron scattering and deuteron stripping reaction experimental data analysis is worked up.

АННОТАЦИЯ

Корда В.Ю. Взаимодействие дейтронов и ядер ЭН с ядрами в области промежуточных энергий.

Диссертация СрукописЮ на соискание ученой степени кандидата физико -математических наук по специальности 01.04.16 -физика атонного ядра и элементарных частиц, Харьковский государственный университет, Харьков, 1995.

Содержание диссертации отражено в 8 научных публикациях, в которых разработан новий подход для изучения неханизнов упругого и неупругого рассеяния и расщепления дейтронов, инклюзивной реакции дейтронного срыва, а также упругого и неупругого рассеяния и расщепления ядер ЭН на две части в поле тяжёлых ядер, выяснены физические закононерности в сечениях рассматриваемых процессов, роведен анализ экспериментальных данных по упругону и неупругону рассеянию дейтронов ядрани и инклюзивной реакции дейтронного срыва.

Ключов1 слова: дифракц1йне розс!яння; пружне розс1яння; непружне розс1яння; 1нклюзивна реакц1я зриву; анпл1туда розс1яння; диференц1альний перер!з; 1нтегральний перер1з.