1-функционализированные алкилгетерокумулены (изоцианаты и карбодиимиды) тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.03 ВАК РФ

Вовк, Михаил Владимирович АВТОР
доктора химических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Киев МЕСТО ЗАЩИТЫ
1994 ГОД ЗАЩИТЫ
   
02.00.03 КОД ВАК РФ
Автореферат по химии на тему «1-функционализированные алкилгетерокумулены (изоцианаты и карбодиимиды)»
 
Автореферат диссертации на тему "1-функционализированные алкилгетерокумулены (изоцианаты и карбодиимиды)"

од

НШОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ 0РГАН1ЧН01 Х1МП

На правах рукопису УДК 547.491.3 + 547.491 * 547.415.3

вовг

михайло володимирович

1-фуш:ц10нал1э0ван1 алк1лгетерокумулени с130ц1анати та карбодпм1ди>

02.00.03 - орган!чна х!м!я

; АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени доктора х!м1чних наук

КИГВ - 1994

Дисертац1ею е рукопис Робота виконана в 1нститут1 орган!чно! х1мП Над1онально1 АкадемII Наук УкраХни

Оф1ц1йн1 опоненти : Доктор х!м1чних наук, професор

Доктор х!м1чних наук Шевченко В. В. институт х1мП високомолекулярних сполук HAH УкраКни, м. ¡шХв) Пров1дна орган!зац!я : 1нститут 01оорган1чноГ х1мП та нафтох1мП ВАН УнраКни. м.Шв.

при 1нститут1 орган 1чно!£ х1мИ HAH УкраКни (253660. Ки1в-94, вул. Мурманська, 5).

3 дисертац!ею можна ознайомитись в науков!я б10л!отец1 Гвституту орган!чноТ х!мП HAH УкраХни.

ШвайкаО. П. (1нститут ф!зичноХ та орган1чно1 вуглех1м11 HAH

Укра1ни, м.Донецьк)

Доктор х1м1чних наук Синиця А. Д. Институт орган1чно* xlMli HAH УкраХни, м. Ки1в)

Автореферат роэ1сланий "22" JUiGxOLuQkASM р.

Вчений секретар Спец1ал1зовано!{' вченоХ ради доктор х!м1чних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

Актуальн!сть I ступ!нь досл!дженост! тематики. 1зоц1ана-ти та карбод11м!дц е найвзялив1шими представниками класу гетерокумулен!в. 1х роль та значения в орган!чн!й х1м11 эа-гальнов!дом!.- За останн! 25-30 рок!в в х!мП названих тип!в гетерокумулен!в сформувалась тендещЦя дом!нувчого розвитку IX функц1онал!зованих представник!в. Серед них найб!льш синтетично значимими е 1-фуншЦонал!зован! алк!лгетерокумулени, зокрема, 1-хлоралкШзоц!анати. Методи 1х синтезу добре в!д-працьован!, а сам! вони виявляють високу реакц!йну здатн1сть та схильн!сть до таутомерних перетворень. Проте детальния анал!з Кх властивостей св!дчить, ио в Оагатьох перетвореннях електроф!льн! центри цих сполук е конкуруючими, що приводить до неоднозначного прот!кання реакц!й нав!ть з наапрост!шими нуклеоф!льиими реагентами. Гх взаемоперетворення !з складни-ми протоновм!сними системами майже не вивчались, а спроби використання ян електроф1льних синтон1в були обмеженими. Кр1м цього, в!дом1 1-функц!онал!зован1 алк!лгетерокумулени виявились малопридатними оО'ектами для з'ясування запоном!р-ностея взаемодП функц1онального зам!сника та гетерокумуле-нового фрагменту.

Поставлен! проолеми могли сути вир1шен! на прикладах но-

вих тип1в 1-функц1онал£зованих алк1лгетерокумулен!в формули г

в-с-у-^-ы=с=х i; = у.г - Ь.и,з). як! повиян! волод1ти насагато ширшим комплексом синтетичних перетворень, а таков виявляти нов! специф1чн! властивост! итрегрупування. тауто-мер!я).

Тому пошук метод!в синтезу вказаних тип!г сполуй та дос-лгдження 1х властивостей е актуальним 1 пер>'пективним напрям-

ком х!мП гетерокумулен!в.

Мета робота - розроблення метод1в синтезу та досл!дження Оудови, реакц1йно! здатност! 1 властивостей алк!лгетерокуму-лен1в, функц1онал!зованих в полоаенн! 1 електронозбагаченими структурними фрагментами. Досягнення поставлено* мети вкпю-чае розв'язааня таких проолемних завдань :

- створення загального Шдходу до отримання нових тип1в ал-к!л1зоц!анат!в та карОодНмШв. що м1стять функц!ональн1 замХсники виду й-сс -г у-у- с х, у=о, N. з э;,

-систематичне досл!дженяя ф1зико-х1м1чних властивостея 1 х1-м1чно! повед1нки 1-функц1овал!зованих алк!лгетерокумулен1в, як! визначаються природою реакц!иних центр!в цих сполук та Хх взаемовшшвом;

- спрямований синтез на основ! 1-функц1онал1зованих алк!лГе-терокумулен1в нових або маловивчених тип!в х1м1чних сполук, васамперед, гетероцикл1чно! будови, в тому числ! I таких, що волод!ють комплексом потенц1йних 01олог1чних властивостей.

Теоретична { практична ц!нн1сть досл!дження та його на-укова новизна, розроолений загальний метод синтезу 1-функц!о-нал!зованих алк!лгетерокумулен1в формули я-сс >-у-|-м=с=х сх=о.ш; у,2=0,н,в?, що оазуеться на реакцМ 1-хлоралк1лге-терокумулен!в з амб!дентними пох!дними карбонових, т1окарбо-нових, кароам!нових 1 т!окарбам1нових кислот. . встановления взаемозв'язок м!к будовою реагент!в. Кх реакц!йною здатн!стю та характером продукт1в. як! утворшгься.

Знайцена ран!ше нев1дома в х!м11 гетерокумулен!в реакц!я

- збереженвя кумуленового фрагменту при взаемодИ 1-хлор- та 1-(ацилокс1)алк1лгетерокумулен1в з карбоновими глслотами.

Виявлено вплив структурних та електронних фактор!в на

ста01льн1сть 1-функЩонал1зоваких алк!лгетерокумулен1в 1 знаяден! умови прот1кання нових ориг1нальних реакц!й за участи функц!ональвого зам{скина та гетерокумуленового фрагменту I терм!чне декарбоксиливання 1- г ацилокс! )алнШэоц1аяат1в до М-ацил1м1н1в1 терм!чнациклоконденсац1я деяких 1-функц1о-нал!зоваяих алн!лкарбодПмШв до пох1дних 1,3.5-триазин1в; ацилокс1-ацильае церегрупування !-сацклокс1)алк1лкарбодШ1-д!в до М-алкШден-Л'-адилсечовин: 1зомеризац1я 1-Шм!доГл-т!о)карбояато)алн1лнарСод11мШв до похцщих 2.4-д1аза-1,3-д!ен1в. Встановлеио. до 1-(1м1до1лт1о)алк1лгетероку»<улени е эручники моделями для реал!зацИ нових таутомерних перетво-ревь за участи функцЮаальних зам1сиик!в.

Показана набзгато вниз. пор!ваяно з 1-хлоралк1лгетероку-ыуленами. рег1оселективн!сть вз^емод!« 1-фуннц1ояал1зованих алк!лгетерокумулев1в з протоновШ сними реагентами. знайцено, цо 1зомерн1 до 1-(1м!до*локс1)алк1л1зоц1аяат1в та 1-(ацилок-с1)алк1лкарбодИм1д!в М-алк1л1ден-к,-адилсечовини в новими синтонами ацил!м1нного типу. На основ! 1х взаемодМ з про-тонодоноряими реагентами розробления загальния метод синтезу р1зноман1тних тип!в 1-фуйкц1ональнозам1дених алиШзоц!ана-т!в.

виявлеа1 нов! ввутр1шньомолекулярн1 цикд1эац11 1-(1м1до-1лт1о)алк1лгетёрокумулен1в. як! стали основою для створення иетод!в синтезу рая!ие нев!домих тш1в е-алкШден- або в-1м1йофункц1онал1зованих 1,Э.5-т1ад1азин1в. мезоЮнних 1.Э.5-т1ад1азин-5-1о-4-олат1в. перхлорат1в 1,3,3-Т1ад1азин1я-Г2.з-Ы-сензоксазол1й1в. а тако» первого представника М.В-вм!сних чотиричпенних гетерил1зоц1анат1в - 2-1зоц1анато-2-трихлорметил-з-(1-ада^айтилы.3-т1азетияину-

Визначений новий аспект синтетичного застосування 1-фун-кц!онал!зованих алк!лгетерокумулен!в. Показана принципова можлив!сть отримання на основ! Хх реакц!й з 1,1-, 1,2-, 1.4-та 1,8-С1функЩоналышми реагентами нових або маловивчених щЦв звичайних 15-7-членццх), середн1х (9-членнюс) та макро-(13-членних) гетероцишИчних сполук, функц1онал1зованих в полокенн! 4 оксо- або 1м1ноугрупованшши. спростован! л!те-ратурн! дан! щодо будови продукт1в циклоконденсацП 1-хлор-алк!л1зоц1анат!в з 2-ам!ноазолами та 2-ам!ноазинами. Синте-тичними та ф!эико-х1м1чними методами встановлено, що вони мають структуру конденсованих 4-оксо-1,з.5-т1ад1азин1в. створений ориПнальний п!дх!д до синтезу нових тип!в н'яти-та семичленних гетероцикл!в з екэоцикл1чною гетерокумулено-вою трупов - 2-!зоц!анато-1,з-оенздит!о1оксот1о)лан1в та 2-!зоц1анато-1.3-0енздит1еп!н1в. що грунтуеться на ран1ше нев!домому принцип! виутр!шньомолекулярного звуження семита дев'ятичленних гетероцикл!в.внасл!док зсуву меркапто- або окс!груп в азаал!лыюму фрагмент! гетероцикл1чно! системи.

Систематичне досл1дження властивостея синтезованих сполук дозволило виявити дек!лыш тшпв речовин !з значною б!о-лог!чною активн!стю.

Р1вень реал!зац!1. впроваджекня наукових розробок. Син-тезовап! алк!лгетерокумулени мокуть знайти застосування в ' ф!зичн!й орган!чн!й х!м!1 як модельн! об'екти для вивчення процес!в таутомерП. а також як нов! електроф!льн! синтоаи для отримання споЛук !з потенцШюю б!олог1чною д!ею.

Матер!али дисертаЩйно! роботи ыожуть бути вклвчен! в ■ програму курсу кандидатського екзамену "Х1м!я неиасиченю: сполук з кумульов^ними системами подупйних з-в,язк!в".

Апробац1я роботи. Основн! результати дисертац!йно1 робота допов!дались на XV Республ1канськ1й конференцИ з орган 1ч-но! х!мП ( Ужгород, 1986), V Всесоюзному симпоз1ум! з орга-н1чного синтезу ( Москва, 1988 ), Всесоюзн1й нарад! "Вироб-ництво та застосування 1зоц1анат1в" (Дзержинськ, 1989), Всесоюзному сем!нар! " Х1м1я ф1з!олог1чно активних • речовин" ( Черноголовка, 1989 ), V Всесоюзн1й конференцИ з х1м!1 азотовм1сних гетероцикл1чних сполук ( Черноголовка, 1991 ), XVI Укра!нськ1й конференц!* з орган!чно1 х!м!1 (Терноп!ль, 1992 ).

Публ!кацП. За матер!алами дисертац!йно* роботи опубл!-ковано 2 оглядов! та 46 ориПнальних статей в наукових жур-лах, отримано 1 авторське св!доцтво на винах1д.

Структура та обсяг роботи. Дисертац!йна робота склада-еться !з вступу, л!тературного огляду ( 1 розд!л ). в якому зд!йснена ткполог1чна класиф!кац!я 1-функц!онал!зованих ал-к!лгетерокумулен!в та з'ясован! законом!рност! *х х!м!чно* повед!нки. обговорення результата досл!джень автора ( 2-5 розд!ли), експериментальпо! частини ( б розд!л ), додатку, в якому приведен! результати 01олог!чних випробовувань синте-зованих сполук, висновк!в та б!бл!ограф!У. Матер!ал дисер-тацП викладения на 350 стор!нках 1 вм!щуе 53 таблиц!, 2 малинки та список цитовано* л1тератури 1з 432 найменувань.

Конкретний особистий внесок дисертанта у розробку наукових результат!в. виб!р теми I постановка задач досл1дження. обговорення та узагальнення отриманих результат^. формулю-вання наукових положень та висновк!в, а також звачна частила експериментально! роботи зд!йснен1 безпосередньо дисертантом.

методолог!я. методи досл!дження. дисертац!ййа робота ви-

кована 1з застосуваваям основних синтетичних та сучасяих ф1-зико-х!м1чних метод1в орган 1чно1 х1м!1 < 14. ямр ^Н. ^С.19? спектроскопII. мас-спектрометрП та рентгенострукгурного авал!зу.

О С Н О В Н И И 3 М I С ? Р О 3 О Т И 1. 1- (ШЛ0КС1 )&Ш!ЛГЕТ£РОКУМУЛЕНИ 1-(Ацилокс1)алк1лгетерокумулени (1зоц1анати та карбод1-1м1ди) е новим типом 1-функц1онал1зованих алк1лгетерокумуле-н1в. Б1льш1сть загальнов!домих методов, як! використовуюгься для отримання 1-зам1шених алк1лгетерокумулен!в непридатн! для 1х синтезу.

Анал1з л1тературних даних св1дчить. що достатньо в!д&ра-цьованими с метода синтезу 1-хлоралк1лгетерокумулен1в. В зв'язку э цим и! сполуки використан1 вами для синтезу 1нших тип1в функц1онал1зованих алк!лгетерокумулен1в. Зокрема, спря-мована функц1онал1зац!я 1-хлоралк1лгетерокумулен1в карбоно-виии кислотами супа застосована для створення методу синтезу нев!доша ран1ие 1-<ацилокс1)алк1лгетерокумулен1в. Нетрив!-альнЮть залропонованого Шдходу полягае в тому, то в Лого основ! лежать взаемодП. як1, зг!дно загальноприянятих поло-кень. повинн! руянувати гетерокумуленову систему зв'язх1в.

Нами вперше виявления факт формального зВереження гете-рокумуленово! структури при реакцП 1-хлоралк1л!зоц1анат1в (1) та 1-хлоралк1лкарСод11м1д1в (2) з карбоновими кислотами, яка э високим виходом ( 55-852 ^приводить до 1-(ацилокс1)-олк1л1зоц1анат1в (6) та 1-(ацилокс1)алк1пкарбод11м1д1в с?).

- Детальне досл1дження методами 14 та ЯМР ^ сдектроскопП дозволило встановити, цо взаемод!я прот!кае через стад!ю

первинних продукт1в приеднання до гетерокумуленового фрагменту (3). 1х дегIдрохлорування орган1чною основою супровод-жуеться утворенням нестШшх зм!шаних анПдрвд1в (4.5). як! зразу ж 1зомеризуються до гетерокумулен!в (6.7). Найб1льш Ямов1рво, що така 1зомеризац1я е результатом ввутр1шньомоле-кулярного СЗ.ЗЗ-сигматропного зсуву ацилокс!групи в азаал!-льн!Я тр!ад! сполук типу (4.5)

с1 1,2

«Зсосн

н2 х о ,1 II II 3

т

а

Ь

НС1

Я2 , 1

Я1-<р-Н=С=Х

У

я3

6,7

У

я3

4.3

1,4,6, Х=0; 2,3,Г Х=ЫЯ: |?*=СС1з. СРз> трет.-СцНа; Я2=Н. Дг; Н3=А1к.Аг;

Знайдена реакд!я носить досить заральний характер 1 при використанн! дикарбонових кислот приводить до отримання д!1-зоц!аяат1в (8)

п*

с=о

С1

Н0СС-(?3-С00Н

Й2 О о в2

I II . II I

о=с=м-с-о-с-й3-с-о-с-м=с=о

к В1

-2НС1

1 а

Схильн1сть адш10Кс!групи 1ятермед1ат1в (4,5) до взаемо-дИ з азаалШьним фрагментом молекули, яка супроводжуеться утворенням продукт!в кумуленово* структур» (6,7), св!дчить

про термодинам1чв/ виг!дн!сть останн!х щодо 1зомерних Хм ацкл!м!нно1 (4) або д!азад!еновоХ (5) структур. Разом з тим, це не виключае мокливих взаемод!й в гетерокумуленах (6,7) за участю функЩонального зам!сника. як! прот!катимуть у зво-ротному напрям! 1, очевидно, вимагатимуть певних енергетич-них затрат. Таке припущення п1дтверджуеться при досл!дженн! IX терм!чних перетворень.

Нами встановлено. що 1-(ацилокс1)алк1л1зоц1анати (6) е Те£м!чно стаб1.пЫ)ши До 130°е рёчовинами. При нагр!ванн! вице ц!е.1' температуря реши декарбоксилюються до Ы-ацил1м1н1в (9). Висок! виходи продукт!в (9). а такор спец!ально проведений методом перехресних сер!й експеримент св!дчить на ко-ристь внутр1шньомолекулярного механ!зму ц1е! реакцП. Тому найб!льш достов!рною е схема. зг!дно з якою ацилокс!група зазнае сигматропного переШщення в тр!ад! с-и=с. що приводить до зм!шаних анг1дрвд!в (4). якщо при низьких температурах останн! можуть перетворьватись в 1зоц!анатй <6). то при Шдвищених доШнуючим стае 1х декарбоксилювання.

ВЯутр!шньомолекулярна взаемод!я функц!онат)ьно1 ацилокс!-групи та карбод1!м1днбго фрагменту в сполуках (7) приводить До М-аЛк1л1Лен-К'-ащ1Лсечовин 40). Таке перетворення е першим прикладом нового ацилокс!-ацильного перегруггувания в ряду 1-функц1оЙаЛ1зоВайих алкЬкарбод! 1м!д!в. Най!мов!рн!ше, шо воно розйочйнгеться 1з зсуву аципокс!групи в а:!лпп1льнШ

й! -(|:-Ы=С=0

130°С

О

4 1 11

9

б

тр!ад! карбод!1м1д1в (7) з утворенням структур д1азад!еново-го типу (5). як! такоис можна розглядати як н-алк1л1денпох1д-н! важливих 1нтермед1ат1в пептидного синтезу - 0-ацил1зосе-човин. Подальший 0 —» N зсув ацильно! групи приводить до ц1-льових сполук (Ю). Нами показано, що такия процес контролю-еться, головнмм чином. електроф!льн1стю а-вуглецевого атома

СПОЛУК (7). ДЛЯ ДОНОрНИХ Зам1сНШ(1в (р1=трет. -С|,НВ) в1н

зд1йснюеться при к1мнатн!й температур!, а для акцепторних ((*1=ср3)-при 80°с в присутиост! основних катал1затор!в.

к*

V"

¿3

р1-С=М-С=М-Дг ¿3

-С=М-С-М-Лг

«3

10

Дг=СвН5, 4-СНзСвНц. 3-СР3СВН1,. 2,4,б-<сНз?зСвНг.

Вплив функШонально! групи в сполуках (6.7) 1стотно пог значаеться на взаемодП в типових для гетерокумулея1в ре-акц!ях з протонодонорними реагентами. Зокрема. для 1-(ацил-окс1)алк1л1зоц1анат!в (6) спостер!гаеться селективн!ше, по-р!вняно з 1-хлоралк1л1зоц1анатами (1), прот!кання реакЩЯ з он-, мн- та 5н-ну1шеоф1лами, що. в залежност! в!д природа реагент^ (6) та (11). приводить до сполук (12-14) 1 добре уз-годжуеться з принципом ЖМКО Шрсона. Адукти типу (12) е про-м!жними при утворенн! М-алкШденпох1дяих (13), 1 1х схиль-н1сть до ел!м1нування карбопово! кислота визначаеться елект-роф1льн1стю вуглецевого атома в положенн! 1. тобто ефектом зам1сник1в я! та в раз! найб1льш електроф!льних зам!сни-к1в (р!=сс13,к*=н) под!бна реакц!я адукт!в (12) не прот!кае.

tT"

Rl-C-N=C=0 , ♦ HX ОССОЖ' в .

X=SAI к, SAr. OAr | >=OAI fc, OAr, NAI Ьg

i-r3c00h j

R2 »> О R2 О

| X=OAr | n | и

R»-C-N=C=0 ........ R»-C=W-C-X « Rl-C-NH-C-X

i -r3coom ¿ССОЖЭ

14 13 12

R!=Cl3C.P3C( R2=H.Ar.

Незвично. вез декарбоксилювання та 1з зоереженням гете-рокумуленово! групи,взаемод1ють 1-(ацилокс!)алк!л1зоц1анати (б) 1з карбововими кислотами. В запропонованЮ вами схем! ц!е! реакдИ ланцюг взаемоперетворень (15)*^(4)^(1б) носить оборотний характер, проте використання 1-С4-бромбензо1л)ал-кШзоц!анат1в (6) дозволяе зм!стити р!вновагу в сторону но-воутворених 1эоц1алат!в (16) за рахунок виведення 1з сфери реакцП малорозчинно! в бензол! 4-бромбензойно! кислоти.

Аг El-aN

FaC-^-N=C=0 ♦ RCOOH « ' ОССО>Аг*

Аг О О I II II FзC-^-NH-C-O-C-R

ОССОЭАг*

13

1 j -Аг1 СООН

аг Г аг о о 1

1 i I I II II I

F3C-^-N=C=0 > FnC-C=»-C-0-C-R J

ОССОЖ

16 4

r=ai к, аг: аг*24-вгсвн».

Нев1домия в xImIX гетерокумулев1в напрямок взаемодН ви-явления при досл1дженн! реакцП 1-(ацилокс1)алк1лкарбод11м1-д!в (7) з протоновм!сними реагентами нх як нуклеоф1льно1(так 1 електроф!льно1 природа. Иого суть вводиться до перетворен-

ня карбод!1м!д1в (7) в 1-Функц!ональш>зам1иен! алкШзоц!-анати (18) та Н-зам!щен1 ам1ди (19). Незалежно в!д природа реагента реакц!я прот!кае при тривалому нагр1ванн! в бензол! в присутност! катал!тичних к!лькостей третинних ам!н!в. Тому, з врахуванням терм!чних особливостея карбод!!м!д!в (7), нами було припущено, що спочатку в!дбуваеться 1х 1зомеризац!я в М-алкШден-Н1 -ацилсечовини (10). як!, завдяки наявност! ак-тивованого с=ы зв'язку, легко приеднувть вказан! реагенти их-Адукти (17). як! при цьому утворюються. е свого роду блоко-ваними формами 1зоц!анат!в (18) 1 в умовах реагаШ легко пе-ретворюються в них, ел!м!нуючи ам!д (19).

Аг

I

ОССОЭЯ

Аг а 1 11

Р3С-С=№-С-ЫДр1

ясс о \

10

Аг-I

X

18

нх

Аг О I II , Р3С-С-Ш+-С-ЫАг»

х йао)

17

ЯСС О ЖНАг1 19

Х= О А1к. ОАг, 5А1 к, ЙАг, Ы=СКг, ОСХОЗЙ, ЭРС 3 X О» .

зазначимо; що деяк!. !з знайдених перетворень е особливо вахливими в аспект! генетичного взаемозв'язку однотипних функцюнал!зованих алк!лгетерокумулен!в. Якщо за допомогою реакцП Штауд!нгера 1-(адилокс!)алк1л!зоц!анати (6) можна перётвороти в .1-(ацшюкс1)апк1лкарсод^м1ди (7). то при вза-емод1)[ останн!х з карбоновими «илотами вдаеться зд!йснити зворотния процес.

Розглянутий комплекс х!м1чних перетворень 1-(ацилоксП-алк!лгетерокумулен!в (6,7) 1стотно в!др!зняе Хх не Яльки в!д везам!щенйх сполук. а й в!д найблигшх аналог!в -

1-хпоралк1лгетерокумулен1в. Запропонований рами П1дх1д до отриманая гетерокумулеа!в (6.?) носить б1льш загальний характер i може оути застосования для синтезу 1-(1м1доХлок-cl)алк1лгетерокумулен1в,

2. 1-(1МШШЮКС1 )ДЩ1ЛГШРОКУМУЛЕЦИ ТА IX 130МЕРИ спрямована функц1о)1ал1зац1я 1-хлоралк1лгетерокумулен1в Ц-зам1щеними ам!дами. як метод одержання 1-(1м(до1локс1)-або 1зомерних Хм 1 - (ацилам то)алкtлгетерокумулен 1 в. в деяк!й MlpI ускладнювалас^ амбЦентним характером ам!д!в. оск!льки цоряд 1з структурами гетерокумуленового типу (Д) та (Б) не виключадась моашив!сть утворення продукт1в азометиново! структури (В) та (Г).

I

й- . Ft—С-О-^—Н=Р=X

А

о

в

I

С—I

R

. *

R

г

Вами показано, во 1-хлоралк1лгетерокумулени (1.2) в!д-носво легко (бензол. 25-бО°С> взаемод!ють з ы-зам1щеййми ам1дами i. в залежност} в1д характеру реагенТ1в. утворюють yet можлив1 типи сполук (¿-Г), зокрема. викорйстання к-зам1-щених ам1д1в а^енкарбонових кислот приводить до N-алкШ-дей-Н'-ацйпее^овйа (1С) та Н-алкШдей-К'-ацилгуан!дин1в • (20). Йе в 1 дкидахчи простого N-ацилгвання ам!д1в 1-хлор-алК1лгетерокуиу-пенами. ми допускаемо, що реакц!я прот1кае склаДн!Ше. з Сервиннкм утворешшм продукт!в о-алк!лювання (21), як!, за рахунок внутр1шньомолекулярного перем1щення 1м1доХлоНс1групй в азаал!льй1й систем1 зв'Язк^, перетворю-ються в Н-алк1л1деяцох1дн1 (10) або (20)..

Я Г Дгч_^=с=х

♦ Ar-IC-NHR -'-» I

-HCl F3C

I . А

1,2 21

ar x i

I II

f3c-c=n-c-n-r --1

ссоэаг*

10,20

1,10, Х=0; 2,20, Х=МДг; R=Alk,Är.

Зроблене пршущешш п!дтвердяуеться аналог!чним синтезом сыпких формальних аналоПв сполук (21) - 1-(2-гетерилокс!)-алк!лгетерокумулен!в (22-24). 1м!до1льна група яких е фрагментом цикл!чно! системи i не схильна до подальиих вяутр!п-ньомолекулярних взаемод!Я.

22, X=0,R=H: 23, X=NAr,R=CHC=CHja; 24, R=CH3, CBHS-

1-(Ацилам1но)алк1л1зоц1анати (26) були отриман! при ре-акцП 1-хлоралк1л1зоц!анат!в (1) з N-арилацетам 1дами та кап-ролактамом. Хоч зйайдепа реакцist за структурой продукт!!? е першим випадком N-1зоц!анатоалк1люзаяня азотовм!сних нуклео-ф!л!в. не виключено, що на перпг1Я стад!¥ в!дбувасться О-аци-лсвашш ам!ду з наступною 1зомеризац1ею 1нтермед1ат1В Н-ал-к!л1денуретанового пшу (25) в 1зоц1анати (26). Моялив!сть утворення сполук (25) п!дтвердзует ся внд1ленням в 1ндив1ду-альному стан! Ix гетероцикл!чних аналог!в (27).

22.23

F3C

о

♦ йс-ЖГ?1

-НС1

23

О Я* Аг II I I

кс-ы-(р-ы=с=о

О Аг II I

с-ы^с-я

РзС

26

27

26, Н=СН3,В1=Аг; ВК1=ССН2}5; 27, трет.-СцН8.

Синтетична р!зноман1тн1сть розглянутих реакц!й. з враху-ванням л!тературних даних, вкладаеться в залропоновану нами узагальнзоючу схему. 15! перша стад1я е, очевидно, к!нетично контрольованою 1 зводиться. в залекност! в!д природа аденд!в. до утворення продукт1в 0-алк1лювання або О-ацилювання. На друг1й. термодинам 1чно контрольован!й стали мае м!сце утворення зв'язку з атомом азоту 1м|доКлокс1грутш. що найпрост!-ше реал!зуеться шляхом И сигматропного зеуву в тр!ад! с-и=с.

3 приведено» схемою добре узгодкуеться реакц1я схильного до таутомерП дифен!Лхлорметил1зоц1анату з 1м1дами дикарбо-нових кислот, яка приводить до сум!ш1 1зомерних продукт1в (88) та (29).

, н 1 I

«— -о-м-с-м=с=х

РЬ2С=М-С=0 С]

С1

и

• нмфх

а

о

р фЛч

0 28

2 Рь

с-и=срь2

о

II

:~ы=с=о

х=сснгэг, 1,2-свнч. и 29

Властивост1 1-(1м!до1локс1)алк!лгетерокумулен!в були промодельован! на приклад! сПйких 1-(2-гетерилокс1)алк!л-1зоц1анат!в (22). У в!дношенн! до протонодонорних реагент!в в них. под!бно до 1-(ацилокс!)алк!л1зоц!анат1в. проявлясться ан!оно*дний характер функц!онального эам!сиина. що приводить до утворення н-алк1л!денам!нопох1дних (13).

Зм!на природи эв'язку вуглець-гетероатом в алк!льному фрагмент! !зоц!аяат!в (26) позначаеться на стао!льност! продуктов приеднання до них нуклеоф!л!в н*. Для уретан!в та се-човин (30), як! при цьому утворишться* не спостер!гаеться ел!м!нування ам!ду В! при й1мнатн!й температур1, я! при названа! в бензол!.

О О Дг О

• I , II I I II

■» НХ -к К-С-М-^-МН-С-Х

(=-3С 11 РзС

26 30

Х= ОД1 1с, ИД1 к2.

Х± ОА1 к, ОАг, NAI кг-

Н-АлкШден-Н' -ацилсечовини (Ю) е термодинам 1чно ста-01льними продуктами 1зомеризацН 1-(аципокс!)алк!лкарбод11-м!д1в (7) 1, ймов!рно, 1-(1м1до!локс1)алк1л1зоц!анат1в (21). Нами показано, що 1х реакц1я з протоновм1сними реагентами мае принципове значения для х1м11 гетерокумулен1в, оск1лыш е новим загальним п!дходом до синтезу р!зноман1тних тип1в 1-функц!онал!зованих алк!л1зоц1анат1в (18). Вода п!дтвердауе справедлив 1сть запропоновано1 вище схеми взаемод1К карбодИ-м!д1в (7) з реагентами типу нх 1 дае змогу селективно пере-творювати 1-хлоралк1л1зоц1анати (1) в 1-зам1щен1 1зоц1анати (18) шляхом додатково! синтетично! операцИ' - Хх модиф!куван-ням И-замШеними ам!дами з наступною д!ею реагент!в нх.

CI-C-N=C=N-Ar

RCOOH

О

II I R-C-0-C-N=C=W-Ar

7

CI-C-N=C=0 1

ч

|«8

NHAr

ArN II I

21

RCX О INHAr

X=OAI It. OAr, SAH, SAr, N=CR2, OCtOiR. SF4 S x OR )2

Нами знайдено, що м'який терморозкллд пдукПр (17) носить б1льш загальний характер t е глжлиним як для синтезу орган 1чних 1зоц1анат1в взагал!. так 1 дпя прямого аМдувашы карбонових кислот кароод11м!да.чи.

3. 1-ПМГД0ГЛТ10)АЛК1ЛГЕТЕР0КУМУЛЕНИ

Для синтезу нев!домих ран!ше 1-(1м1до1лт1о)алк1лгетеро-кумулен!в (31-38) була використана реПоселективна реакц!я 1-хлоралк1лгетерокумулен1в (1.2) з ам!дами т1окарбонових, т1овуг1льно*, т1о(дит1о)карбам1нових кислот та Кх цикл!чни-ми аналогами.

, 11 , 11 1 ¿, "НС|

1,2 31-38

(?1= Р3С, С|3С, трет. -СцНд; Й2= Н. СвН5. 4-С1С6Нц, ¿-СН3СвН* 31, К3=Дг,Я1'=Д| к, Дг;Х=0, ИАг; 32, ЯЭ=А1 к. Р*=А| к, Аг; Х=0. МДг; 33, В'=А1 кО.Я^А! к. Аг: Х=0; 34, КЭ=А| ко, («'•гА! к. Ар: Х=№г; 33, Я3=А1 к5,Я|,=А1 к, Аг; Х=0; 36, (*3=Д| кШ, АгИН. |Л=А1 к, Аг, Х=0; 37, йЗ=Д| к2м,|?»=Д| к, Дг, Х=0; 38, КЭ=Д| кЖ, ДгНН, Д| каМ;1»*=А1 к.

Aг;X=NAr;

Гетерокумулени (31-38) с ун!кальними моделями для з'ясу-вання законом1рностей взаемод!Г фунгаПонального зам!сника та гетербкумуленового фрагменту молекули. Нами визначений вплив структурних фактор!в 1.зовн1пш1х умов на реал1зац1ю *х вну-тр1шньомолекулярних перетворень. Показано, що гетерокумулени (31), отриман! 1з т!оам1д!в аренкарбонових кислот (цз=дг) або азин-2-т!он1в е ст!йкими в широкому д!апазон1 температур речовга.ами. 1х аналоги (32) (д^ади) зазнають подальших перетворень до нев!домих ран1ше 5-алк1л1дензам1щених 1,3,5-т!ад1азин1в (40). так1й цикл!зац11'. очевидно, передуе 1.3-прототропний зсув в функц1ональному зам1снику молекули, що приводить до утворення пром!*них гетерокумулен!в (39).

РСН2-С-3-С-Ы=С=Х

АгМ Я2

II I

1, з-н

АгШ 1?г I I яси=с-б-с-м=с=х ¿1

39

>2

32

40

|?=н,сн3.

Сполуки с40) е повими лредставниками цикп1чшк 5,м-ке-тенацетал!в I вахливими полШентровими сиптонами з реакц!й-ними центрами на екзоцикл1чн1й алкШденов1Я труп! та атом! азоту гетероцикл!чно1[ системи. Нами показано, що 1х реакцП з оромом. трихлорацетилхлоридом та тетрафторооратом 4-н1тро-фен!лд1азон!ю дають продукта эам!щення в алк!л!денов!й груп! (41). Реакц1йш>здатн1шия трифторацетш11зоц!анат ацшше атом азоту гетерок!льця з утворепнлм пох!дного (42).

К=Х=Вр; 1?=С1 3ССОЭ, Х=С1 ; К=4-ИОгСвН|,Н=М. Х=ВРН .

Гетерокумулени (33-35) з тЮ1м1до1льними трупами схиль-н! до м!грац!йних процес1в, причому легк1сть 1х прот1каппя обумовлена з одного соку Еуклеоф1льн1стю функЩонально* гру-пи, а з другого - природою гетерокумуленового фрагменту. 1зоц1анати (33,35) (|?э=од| к.эд)к) в апротонних розчинниках знаходяться в таутомерн!й р1вноваз! з Н-алк1л1денпох1дними (43,44), яка повн!стю зсуваеться в сторону остаян!х при ви-даленн1 розчинника. Не виключено, що р1внова*ния процес про-т!кае через пром!*ну стад!ю шестичленних мезо!онних сполук типу (А), при детальному ф!зико-х1м1чному досл!д*енн1 знай-деного таутомерного перетворення методами 14 та ЯМР 19г

о к

41

42

спектроскоп!! виявлен! законом!рност! впливу на пього эам!с-ник!в розчиннина та температури, а такоа . визначеп!

ентальп!йн1 параметри (ДП ~ ю кДжиоль).

(?гм а г

II I _,

а1 кх-с-5-с-м=с=0 «-

¿*

33,35 ЗЗ.ЛЗ, х=0: 35,44.

V

А1 кХ^Э^Дг

дг о I II I И

13.

х=з.

Для карОодНмШв с34) спостер!гаеться неоОоротна м1гра-ц!я фупшПонального зам1сника. що приводить до продукт!в пе-регрупувапня д1азад!еыово! будови (45). В1дсутн1сть зворот-пого процесу, очевидно. пов'язана 1з зяипенням електроф!ль-ност! к!нцевого атома вуглеша д1азад!ен!в (45) за рахунок його включения в систему спряжения.

п!н Аг

11 1

СР3 34

25°с ^ -- СР3-С=Н-(р=И-Лг1

м-сс 3 xi!?

13

К=А1 к, М =д! к. Лг; Я, ГС* =1, 2-С6н*.

1ншиЯ напрямок перетворепь, якия приводить до першого представника чотиричленшя 1Г.8-вм!спих гетерил1зоц!анат!в (46), характерния для 1-хлор-1-(1м!доГлт1о)алк1л1зоц!анату (33а). ио утворюеться як пром!аниЯ продукт.

СС1 3СС|2м=с=о

и

АйМНСОМ.

Лс!М=С-5-<р-М=С=0

С1ЭС

33,1

0=С-И-Лс| 40

схильн!сть до внутр!шньомолекулярних взаемодМ без роз-риву зв'язку а-вуглецевого атома з функц1онапьним зам!сником е типовое для !зоц!анат!в (36,37), що м!стять !зот!оуреГд-

ний фрагмент. Так. 1зоц1анати (36) з алк!лам!ногрупою спонтанно цикл!зуються до нових б-1м!нозам!щених 1.3.5-т1ад!ази-н!в (47). Зам1на алк!лам!ногрупи в 1зоц1анатах (36) на д!ал-к!лам!ногрупу не позначаеться на процес! цикл1зац!1 1зоц!ана-т!в (37). хоча 1х продуктами е сполуки мезо1онно! структури (48). як! вище постулввались нами як 1нтермед!ати таутомерно-

го перетворення 1-(1м1до1лт1о)алк1л!зоц!анат1в (33.35). Для

1 <1

сполун (48) методами 14 1 ЯМР К спектроскоп!! виявлене яви-вице к!льцево-ланцюгово! таутомерП. визначена роль природа розчинника та структурних фактор!в на п реал!зац!ю.

и3=н

Ар

, , » 1

Р3С 36,37

Р3(/ ЧАг

47

К3=А1 к

н^эы-с*' >

Ч<

Аг

48

Зб,(»3=Н; 37, рЭ=Д| к.

В ряду 1-(1м1до1лт1о)алк1л1зоц1анат!в в!дносною стао!ль-н!стю в!дзначаються сполуки (49) в яких 1м!до1'льна група е елементом гетероциклу. Вони е зручними моделями для вивчення реакц!й з протоновм!сними реагентами. В раз! нуклеоф!л!в так! реагаШ прот!кають через стад1ю продукт!в приеднання (50), подальш! перетворення яких визначаються в першу чергу зам!с-никами та и«. При 1х стаОШзуючому вплив! =с| Зс,1?2=н) дан1 сполуки е ст!йкими речовинами. Зниження адитивного еле-ктроф!льного впливу зам!сник!в (г?1=р3с,1?г=Аг) приводить до 1х перетворення в Ы-алк1л1денам1нопох1дн! (13). В цьому про-

цес! дом!нуюча роль уже належить гетероцикл!чному зам!снику 1 встановлено. що нуклеофугн! властивост! оензот1азолт1ольно! групи виражен! скльн!ше я!х бекзоксазолтюльно!.

V.

«2 1

19

н

нх

14

Аг О I II Р3С-С=М-С-Х

%> I II

V 'г 0

Б-С-ЫН-С-Х I

У=Э,25 С У=0,80°С

|?1=Р3С 1?г=Аг

13

К»=С13С, р3с; 1*2=Н.Лг'. У=0,Э; Х=ОА1 к, ОАг. ЖА! к . МА1 к2.

Нами знайдена реакЩя. в як!й фуккц!ональний зам!сник 1зоц1анат1з типу (50) може бути остеитом внутр!шньомолеку-лярно! взаемодН. Вспа реал!зуеться за участю 1м1до1льного фрагменту 1 протоновано! 1зоц1анатно1 групи (А), що е екв!-валентом ам!ноацильного карбокат!ону 1 утворюеться при д!1 Перхлоратно! кислота. Низька нуклеоф!льн1сть перхлорат-ан!о-ну виключае його взаемод1ю з карбокат!оном 1 сприяе утворен-ню нових конденсоваких систем 1.3.5-т1ад1азину (51).

19

Дг

-С-М=С=0 СР3

НСЮц

\ Л Ч

С С 10ц

II

О

С1 о»

4. 1-ФУННЦ10НАЛ130ВАН1 АЛК1ЛГЕТЕР0КУМУЛЕНИ В СИНТЕЗI ГЕТЕРОЦИКЛIЧНИХ СПОЛУК.

Анал!з л!тературних даних св|дчить, що застосувашш 1-функц1онал!зованих алк!л!зоц!анат!в в синтез! гетероцик-Л1чних сполук носить еп!зодичиий характер, причому в деяких випадках структура продукт!в эалишаетьс? дискус !йное. Щодо 1-функц1онал!зованих алк1лкар0од11м!д!в, то вони розглядаю-ться т!льки як нотенцШИ реагента для цикл!зац!я. приведений нами в попередн1х розд1лах матер!ал створюе вагом1 пере-думови для використання 1-функц1онал1зованих алк!лгетероку-мулен!в як ефективних електроф{лыш синтон!в гетероцикл!за-ц!й. Для розроОлення ново* оОласт! застосування 1-функц!она-л!зованих алк!лгетерокумулен1в нами систематично вивчен! Хх реакц!Х з 1,1-, 1.2-, 1.4- та 1.8-б!функц!ональними нуклео-ф!лами. Мета цього доел1дження нередбачала конструювання нових або маловивченюс тил!в звичайних (5-7-членних), серед-н!х С9-членних), та макро- (13-членних) гетероцикл!в на оаз! найдостуш1ших 1-функц!ональчозам1щених алк!лгетерокумулен!в.

1з 1.1-01функц!ональних реагент1в сули вибран! системи амб!дентного характеру: 2-ам1ноазоли, 2-ам!ноазини, енам!ни, та р-дикетони. Пол!центрова природа реагент!в не виключала чотирьох мокливих наПрямк!в первинноХ взаемоди, результатом якоХ могло бути утворення двох тип!в продукт1в. склада1сть , яакйх процес!Ь !люструеться хоча 0 прикладом ЬзаемодП 1-хлораш!л!зЬц!анат!в з ¡2-ам!ноаэолами або' 2-ам1ноазийами, для ьродукт1в яйоХ'в л!тератур! йропонуеться як структура КояденсовайиХ 4-оксотриазин1в, так t 2-оксотриаЗин!в.

Прй вивчбнai реакцИ 1-хлоралк1лгетерокук<улей!в (1.2) з ' названный рейгей?амй Вами остановлено, до бола е реПосеЛек-

тивною 1 з високим виходом приводить винятково до 4-оксо-(1м!но)пох1дних триазин!в (52) та (53). 1х Судова. п!дтверд-хена комплексним ф!зико-х!м!чним досл!дженням (14. ЯМР 1Н. спектроскоп!я, мас-спектрометр!я>.

В2=Дг

Р*

в!-с-м=с=х

Ма

1.2

X

гт-

- НС1

32 О

Х=0. (*2=С| г-|-

- 2НС1

33

Р1=Р3С,С|3С. трет.-С|,нв; Я^Н, Дг, С| ; Х=0. ЫДг: У=5. НС=СН.

РегЮселективна циклоконденсац!я гетерокумулен!в (1.2) з етиловим еф!ром р-М-метилам!нокротоново1 кислоти. як показано нами. зд!Яснпеться через стадИ) первинних продукт!в С-ацилввання 1 приводить до 4-оксо(!м1но)тетраг!дроп1рим1дин!в (54). 1х Судова однозначно встановлена за допомогою спектр!в ЯМР 1ЭС. в яких показовим е квартетний сигнал атома вуглецю И-метильно! групи в облает! 35 м.д. (4Лс_р-1.8 Гц) за раху-нок розиеплення па атомах фтору трифторметильно! групи.

X

Дг ^Е^ХХОХЖС

Г3С-С-И=С=Х ♦ И»—С=СН-СС О ЗОЕ I. » и

34

Х=0. МСвНв. НСВНцСН3-4; Ар=СВН5, 4-С1 СВН|,, 4-СН3С6Нц. 4-СН3ОСВН*.

Взаемод!я 1-хлоралк!лгетерокумулен!в (1,2) 1э р-дикето-нами. для яких типова кето-енольна таутомер!я, з високим виходом приводить до нових пох!дних 4-оксо(1м!но)-1.3-оксази-

н!в (55). Особлив1сть ц!е! цикл1зац11 полягае в тому, що 1зоц1анати та кароод11м1ди реагують за р!зними схемами. Методами 14 та ямр 19Р спектроскоп!! встаковлено. що для 1зо-ц!анат!в (1) мае м!сце утворенпя пром1«сних продукт!в С-аци-лювання (А), а для кароод!1м1д1в (2) - 0-алк1лювання (Б).

Аг I

С1 1.2

Ч4^

М я1

-на

р=о

Дг I

к1-С-С-С-М=С-Р , II (^-С-ОН

А

1_

Аг I

|Х=МАг*

М=С=МАг*

53

|?1=СНз; Я1 Я1 =СН2СС СН3 32СН2.

\

РеакцП 1-функц1ональнозам1щених апк1лгетерокумулен1в з 1,2-01функц1ональними нуклеоф!лами е важливими для створенш; метод!в синтезу нових тш!в семичленних гетероцикл!в. За ви-нятком единого прикладу (Я. Бальон. 1980) в л!тератур! не бу-ло спроб використання апк1лгетерокумулен!в як електроф1льню реагент1в такого роду процес1в.

Нами встановлено. що процеси утворення семичленних гете-роцикп1в б!льш вимоглив! до природи електроф!льно! компонента 1 1х висока селективн!сть, як правило, досягаеться засто-суванням 1-(ацш10кс1)алк1л1зоц1анат1в (6). Так, взаемод!« 1зоц1анат1в (6) з о-дифеполами. о-ам1нофенолами. о-ам1пот!о-фенолами або 1.2-д1олами, 1.2-дит1олами приводить до утворення нових тш1в бензазеШнових систем (56-58) або 1х не-

анельовадих аналог1в. 3 урахуванням з-ясованих в роздШ 1 законом 1рностей взаемодП 1зоц1анат1в (6) з монофункц!ональ-ними нуклеоф1льними реагентами, запропонована нами схема ци-кл!зацП передоачае приеднання до 1зоц1анатного фрагменту б!льш основно! групи нуклеоф!льного реагенту з утворенням 1нтермед1ат1в типу (А) та (Б).

Аг

V

в а

Аг О ' 11

VнДЛ.

Аг 1

У-Г-СРз

Ж?

I-'

ясоон

Аг О I II

рас-с=м-с

36-39

5в, Х=У=0; 57, Х=Ш, у=0; 5В, Х=МН, У=Э; В1 =Н. С| . Вг-Нами досл1дяений вплив зам!сник1в в реагентах на зд!йс-нення цикл!зац1К. вид1лев1 аналоги.пром!жних структур (А.Б), а тако* вШрацьован! препаративн! умови синтезу ц!льових сполук.

Як ефективн1 електроф!льн! компонент« под1бпих цишИза-ц1й Можуть використовуватись 1 1-фуякц1опал1зовав1 алк!лкар-оодШЪМ. Нами встаноелено, що природа функШояальйого за-м!сяика 1стотйо впливае на характер к!нцевих продукт!в. Так, 1-хлоралк1лкароод!1м1ди (2) й реакцИ з о-дифенолами утворю-вть 4-1м1Нопох1дй1 1.5.3-бензод1оксазеп1я1й (59).

Аг

* л! XI

С1 на' ^ >1 "НС| «1

59

н

■^Аг!

Аг» = СвН9. «-СНдСвНц.

В той же час 1-(ацилокс1)алк!лкарбод11м!ди (7) дають 4-оксо-1,5,3-0ензд!оксазен1ни (56), тобто сполуки аналог1чн! отриманим 1з 1-(ацилокс!)алкШзоц1анат1в (б). Такий результат реакцП стае зрозум!лим, якщо врахувати схильн!сть кар бодПмШв (7) до !зомеризац!1 в Н-алк!л1ден-М"-ацилсечовшп (10), як1. як Оуло встановлено, 1 взаемод1ють з о-дифенолам]

7 1

Аг О

1 11

Р3С-С=Я-С-М-Аг1 ♦

СХОЖ НО'

10

Знайдена реакц1я демонструе нов! можливост! 1-(ацилок с!)ал^1лкарОод11м!д!в (7) та !зомервих Гм Н-алкШден-Н' штлсечовин 1 е вагомим доказом будови азеп1н!в (56).

В ряду синтезованих семичлевних гетероцикл!в варто в1д-значити азеп!ни ?ипу (60), що м!стять в цикл! азаал!льний фрагмент. Так! сполуки е стаб}льними в 1нтервал! температур 20-100°й. При б!льш високих температурах для них виявлений нев!домий раНЮе факт звуження семйчленного гетерок!льця в в И'ятичленне 1з одйочаснов гене{)ац1ею 1зоц знатно* г рули. Такий ароцес, очевидно, в1дбуваеться за рахунок внутр!пшьо-молекулярного зсуву овс1- або ТЮгруа в азаал!льн 1й тр!ад! 1-етёрЬцйклу. ' ■

г

II 03

110°с"

Н1д=С1.Г. Х=0.8.

1-Функц1овал1зован1 алк1лгетерокумуленИ використан! нами 1 для отримання нових тип!в середн!х та манрогетероцикл!в. Встановлено. що при взаемод!! 1-хлоралк1л!зоц!анат1в (1) з !.2-диметил-4,5-ди(меркаптометил)бензолои з виходом (77-86Х) утворивться пох!дн! 4-оксо-1,5-дит1а-Э-аздбеязоцикловонан1в

(62). При застосуванн! 1.1-дихлоралкШэоц!анат1в сполуки

(63) не вдаеться вид!лити в 1ндив1дуальному вигляд!. осШль-кй вони, на в!дм!ну в!д 2.3-диг1дропох!дних (62), пов!льно при к!мнатн1й температур! 1 швидко при нагр1ванн! в толуол! перетворювться в семичленн! гетерил1зоц!анати (64). за своею суттю такиЯ пронес,очевидно, аналог!чний до розглянутого виде 1 демонструе принцип звуження дев-ятичпенних гетеросистем до семичленних.

Для синтезу макрогетероцикл!в з уретановим або т!оурета-новим фрагментами (65), що оазуеться на реакцП 1-функц1она-л!зованих алк!л1зоц1анат1в з 1,8-б1функц1ональними реагентами - д!олами та д-гг1олами, придатн1шими е 1-(ацилокс1)алк1л-1зоц1анати (6), як! приводять до Щльових сполук з виходом 60-66* . При застосуванн! 1-хлоралкШзоц1анат1в Хх вих!д зни-жусться до 31-342.

?Г ,-Ч /-V /-*

г3с-с-п=с=о ♦ ну г г ун -» р3с-сг сг

' —нх ' '

X У У.

1,6

х = с!, осе о эк; у.г = о.э.

С .)

* г

65

для доказу оудови синтезованих гетероцикл!чних сполук най61льш 1нформативною е спектроскоп!я ЯМР19Г. Виявлен! нами законом!рност1 впливу гетероатом1в цикл!чного фрагменту на х!м!чний зеув р3с груя. можуть в подальшому бути використан! для встановлення оудови нових гетероцикл!в, що м!стять вка-зан! фрагменти.

Фрагмент X3 А Аг\ХР3 ? 1 А-Ч^З 1 Г Л. 1 1 Аг СР3 Л-1 1 Аг-^з Л 1 II

м.д. 72-74 72-77 74-76 75-77 79-82 81-83

висновки

1. Вперше здШснена типолог!чна класиф1кац1я 1-функц1о-нал!зованих алк!лгетерокумулен1в (1зо1йанат1в та карбодПм!-д!в) 1 проведений грунтовний анал1з законом!рностей 1х х!-' м1чно! повед!нки.

2. Розроолен! загальн! методи синтезу 1 отриман! нов! тили 1-функц1ональнозам1щених алк!лгетерокумулен!в з ан!оно-1дними функц!ональними зам!сниками й-сс =г >-у-£-м=с=х СХ=О.Ш; У, 2=0, N,8}.

3. Вперше в х!мП гетерокумулен!в продемонстрована мож-лив!сть збереження кумуленово! структури при взаемодП 1-фувкц1онал1зованих алк!лгетерокумулен!в з карбоновими кислотами.

4. Встановлено, ио в аэаал!льних системах 1-функц1онал1-зованих алк!лгетерокумулен!в нее=г >-у-с-м=с=х можуть реал!-зовуватись нов! незворотн! ан!онотропн! процеси : терм!чне декарооксилввання 1-(ацилокс1 )алкШзоц1анат1в до н-ацил1м1-н!в; ацилокс1-апильне перегрупування 1-<ацилокс1)алк1лкарбо-д11м1д1в до м-алк1л!ден-Н'-ацилсечовин; перегрупування 1-(1м1до*лт1о)алк1лкарбод11д1в до пох!дних 2.4-д1аза-1.3-д1-ен!В; та таутомерн! перетворення ; 1-(1м1до*лт1о)алкШзоц1-анати - М-алк1л1денкароамо1лт1онуретани; 1-(1м1до1лт1о)алк1л-1зоц1анати - 1,3,5-т1ад1азин-5-1о-4-олати;

5. Визначено вплив функцЮнальних зам!сник!в б алк!лге-терокумуленах та природа нуклеофШв на' рег!оселективн1сть 1х взаеМод!й. Показано, що реакц11 1-функц1онал1зованих ал-к!л1зоц1анат1в э он- та нн- нуклеофШми приводить до сполук азометиново! структури, а 3 зн- реагентами - до 1-т1оалк1л-1зоц1анат1в.

6. На приклад! взаемод!й 1-(ациЛокс1)алк!лкарбод11м1д1в з протоновм!сними реагентами знайдена нова реакц!я прямого перетворення карбод! 1мШв в 1-функц1оггэл1зовая! алкШзоц!-

анати.

7. розроблепий метод синтезу нових тип!в 6-алк1л1ден-

11м!во)функц!онал1эоеаних 1,3,5-т1ад!азин1в та мезо!оннцх 1.3,5-т!ад1азин-5-1о-4-олат1в, в основ! якого лежить внутр!ш ньомолекулярна цикл|зац1я в!дпов!днюс 1-(1м!до)!лт1о)алк1лге~ терокумулен!в. Вов! конденсован{ системи 1.3,5-т!ад!азин1й-12,3-Ь1-Оензоксазол!ю отриман! при цикл!зацИ 1-(2-бензокса-зол!лт!о)алк1л1зоц1анат!в н!д д!е» хлорекислоти.

8. Зд1йснений синтез першого, н!нетично стао|л|зованого адамантильною трупов нредставника Н.в-вм1сних чотиричленних гетерил!зоц!анат1в - 2-1зоц!анато-1.3-т1азетидину, цо еазу-еться на реакцИ перхлоретил!зоц!анату з О-меткп-Л-и-ада-мантил)т!онуретаном.

е. Показано, що 1 -функц 1 онал 1зовап 1 злк!лгетерокумулеШ' мокуть виступати ефективними 1.3-електроф1льними сицтонам! ацил!м!нного або 2.4-д!азад1енового типу в рроцесах гетеро-цикл!зац!й. На основ! реакц!й 1-хлор- та 1-1ацилокс|)алк!л-гетерокумулен!в э р!зноман!тними С!Функц!ональними ауклео-ф!льними реагентами розроолен! рег!оселективн! цикл1зац! функц!онал1зованих в полокекн! 4 оксо- або 1м!ноугрупован няыи нових тип!в звичайних (5-7-члецних), середн!х (9-член них) та макро- цз-членних) гетероцишЦв = т!азол!дин!в. 1-.2.3.4-тетраг1дроп1рим!дщ|р, 1.3-оксазин!в, 1.3.5-дит!ази н1в, 1.5.3-Сензод1окс(т1а)азец|н!вг г,3.5-бензокса(Т!а)д!аз П1н!в, !,Б-дит1а-.3-§заСензош1клоноцай1в, 1.5.8.11-(окса.т|а • • 3-азациклотркаекан|в.

10. Биявлене явище внутр!шньомолекулярного звуження се ми- та дев'ятичленних гетероцикл!чних систем з ендоциюНчн* азаай1льша< угрупованням в!дпов!дно до г яти Т4 семичлеаш з одночаейою генерацию екзоцикл!чного 1зоц1анатного фра! к-енту. - '

11. Серед сивтеэоваяих речовин зваядев! типй-спояук. во проявлять фунг Iцидну (ы- и - (ацилокс I) -2.2.2-трихлоретил 1 -О-арилуретани), 1нсектицкяну та нематоцкяну (2Н-Э.4-диг1дро-1.3.5-т1ад1азини)д1ю, а тако* психотропну (1.5,Э-Сенэод1окс-азеШни 1 1.з.5-бензокса(т!а)д1азеп1ни) та м1отропну (1.5-

дит!а-3-аза6ензоциклононани1 активн1сть.

. - . »

освоений зм!ст роботи воображений в публ1кац!ях ?

1. Фетюхин В.Н.. Вовк кв.. Самарай Л. И. " Журя, орган, химии

- 1982. - 18. ВЫП. 12. - С. 2614-2618.

2. Вовк М. В.. Момот В. В.. Дорохов 0. И.. Самарай Л. И." Журн.. орган.химии.- 1986,-22. вьш. 3. - С. 673-674.

3. Вовк мв.. Дорохов в. И., Момот В. В., Самарай Я. и." Журн. орган. химии. - 1986. - 22. вып. 5. - с. 1099-1100.

4. Вовк М. В., Дорохов В. И.. самарай Л. И." Журн. орган, химии.

- 1986.- 22, вып. 8. - С. 1784-1785.

5. Вовк «. В.. Дорохов В. И.. Самарай л. И. ^ аура, орган, химии.

- 1987.- 23. ВЫП. 5:- С. 1112-1114.

6. Вовк М. В.. Дорохов В. И., Самарай Л. И.Журв. орган, химии.

- 1987.- 23. вып. 6.- с. 1339^1340.

7. Вовк М.В.. Дорохов В.И.. Самарай Л.И." Журн.орган.химии.

- 1988.- 24, вып. 4.- с. .727-732.

8. Вовк М. В.. Дорохов В. И., Самарай Л. И. " журн. орган, химии.

- 1988. - 24. вш. 6. - с. 1237-1240.

9. вовк м. В.. Дорохов й. И.. Самарай Л. И. " Доклады АН УССР, сер. В. - 1988. -. N7. - с. 33-35.

10. вовк М. В.. Дорохов В. И.. самарай л. И." Журн. орган, химии.

- 1989. - 25. вып. 4. - С- 754-759.

11.вовк М. В., Брецко М.М., Дорохов В.и.-'/' Журн.орган.химии.

- 1989.- 25, ВЫП. 4.-С. 759-764.

12. Вовк М. В., Дорохов В. И.. Пироженко В. В.. самарай Л. И." Журн. орган, химии. - 1989. - 25, ВЫП. 8. - С. 1634-1637.

13. Вовк М. в., Дорохов в. и.. Самарай Л. И." Журн. орган, химии.

- 1989.- 25. ВЫП. 11.- С. 8390-2394.

14. Вовк М. в.. Дорохов В. И., Самарай л. И." Журн. орган, химии.

- 1989.- 25, ВЫП. 11. - С. 2394-2399.

15. вовк м. В., Дорохов в. и.. самарай Л. и." журн. орган, химии.

- 1989.- 25, вып. 11.- с. 2461-2462.

16. Самарай Л. И., Горбатенко В. и., Вовк М. В. // Укр. хим. журн. -1990.- 56. N9.- С. 966-979.

17. вовк м. В.. самарай Л. И. ^ Укр. хим. журн.. -1990. - 56, N12. -с. 1313-1316.

18. Дорохов В. И., Вовк м. в.✓✓ Изв. вузов. Химия и хим. технол. -

1990. - 33, вып. 8. - С. 39-42.

19. Вовк М. В., Самарай Л. И." Химия гетероцикп. соед. - 1990. -N8.-0. 1143-1144.

20. Вовк м. В., мусич Е. Г., Момот В. В. и др." Физиол. активн. вещества. - 1991.-Вып. 23. - с. 77-82.

21. Вовк м. В.. давидак Ю. н., Самарай Л. И. " Журн. орган, химии.

- 1991.- 27, вып. 7,- С. 1480-1487.

гг. Вовк М. В.. Братенко М. К., Самарай Л. И." Укр. хим. журн. -

1991.- 57, N4.- С. 431-432.

23. Вовк М. В., Даввдюк ю. Н.. Самарай Л. и." Укр. хим. журн. -1991. - 57. N12. - С. 1316-1321.

24. Дорохов В. И., Вовк м. В. Изв. вузов, химия и хим. технол. -

1991,- 34. вып. 3. - с. 14-16.

25. Вовк М. В.. давидюк ю. Н., Самарай Л. И. ^ Укр. хим. журн. -

1992. - 58. N1.- С. 54-57.

26. вовк М. В.. самарай Л. И. " Укр. хим. журн. - 1992. - 58. N9. -С. 773-783.

27. Вовк М. В. . Дорохов В. I.. Романенко е. А. , Самарай Л. I. " Укр. х!м. курн. - 1992.- 58. N4.- С. 327-333.

28. ВОВК М. В. " журн. общ. ХИМИИ. - 1992.- 62. ВЫП. 3. -С. 713-714.

29. Вовк м. В., давидюк ю. Н., Чернега А. н. и др. --V аурн. орган. ХИМИИ. - 1992. - 28. ВЫП. 10. - С. 2042-2053.

30. Вовк М. В. "Журн. орган. ХИМИИ. - 1992.- 28. ВЫП. 3.-С. 607-608.

31. ВОВК М. В. "Журн. орган. ХИМИИ. -1992. -28, ВЫП. 12. -С. 2620-2621.

32. Вовк м. В. .Давидак в. м.. Бойко В. I." ДоповШ АН УкраКни. - 1992. - N7. - С. 123-126.

33. Вовк М. В. , Дорохов В. И. /V Изв. вузов. Химия и хим. технол. -

1992.- 35. ВЫП. 9. -С. 25-29.

34. Вовк М. В. . Шуруоура Г. В.. Степура Г. С., Давидюк Ю. Н." Физкол. активн. вещества. - 1992. - Вып. 24. - С. 58-61.

35. Вовк М. В. . Давидюк и. М. . Самарай л. I. " Укр. хим. журн. -

1993.- Т. 59. N2. - С. 195-196.

¡6. Вовк М. В. . Тимошенко В. М." Укр. хим. журн. - 1993.- 59.N4.-С. 432-434.

17. Вовк М. В. , Бойко В. I., самарай Л. И." Укр. хим. курн. -1993. -59. N10.- С.1081-1082.

18. Вовк М. В. , Зайцев Л. М. " Хим. фарм. журн. - 199Э. - N12. - С. -26-29.

:9. Вовк М. В. " Журн. орган, химии. - 1993.- 29, вып. 8.-С. 16281629.

0. Вовк М. В. . Дорохов В. И. " Журн. орган, химии. - 1993. - 29,

ВЫП. 9. - С. 1772-1775. !. Вовк М. В. . Дорохов В. I. , самарай Л. I. " Допов1д1 АН Уирапш. - 1993.- N11.- С. 140-143.

42. Вовк М а " Химия гетероцикл. соед. -|993. -на. -С. 1139-114?

43. ровк м. В.. Дорохов В. И:. Бойко В. и.. Сама рай л. И. ✓✓ Хинк гетероцикл-соед. - 1993.- ЦП - С. 1472-1475.

44. Дорохов В. И.. Вовк М. В. Изв. вузов. Химия и хим. тёхнол. -1993. - 36. N9.- С. 82-85.

45. Вовк Ы. В.. Дорохов В. И.. Сама рай Л. И. и др." визиол. активн. вещества. - 1993. - Вып. 25. - С. 73-75.

46. Вовк М. в." Укр.хим.кура. - 1994.- 60. N2. - С. 184-186.

47. вовк м. В. . Дорохов В. И. Изв. вузов. Химия и хим. технол. • 1994 - 37. N4. - с. 22-25.

48. Вовк М. В.. Пироженко В- В. Химия гетероцикл. соед. -1994. N 1.- С. 96-98.

49. А.С. 1555325 (СССР). Способ получения изоцианатов / М- В. Вовк, л. И. самарай. - Опубл. 07. о4.90. Бюл. N13.

50. Вовк М. В.. Самарай Л И. Тези пленарной доповШ XVI Укр 1нсько1 конференцИ з орган!чно! х1м11. Терноп1ль 199; С. 7.

АНОТАЦИ

Вовк М. В. 1-Функционализированные алкилгетерокумулени (изоцианаты и карбодиимиды).

диссертация на соискание ученой степени доктора химических наук по специальности 02. оо. 03 - органическая химия. Институт органической химии НАН Украины, Киев, -1994. Защищается 49 научных работ, которые содержат методы получения и свойства новых типов функционализированных алкилгете-рокумуленов общей формулы нее =z >-Y-ip-N=c=x с х=о, №?: y, z=o, n.sj. В их ряду наедены новые реакции, перегруппировки, та-утомерные превращения и осуществлен синтез-ранее неизвестных типов o.H.S-содержащих гетероциклических соединений.

М. V. vovk. l-Functionallzed alkylheterocumtilenes (lsocyanates and carbodilmldes).

Dissertation on submit of Doctor of Chemistry In 02.00.03 field - organic chemistry, the Institute of organic chemist-' ry of National Academy of Sciences of the Ukraine. Kiev. 1994 49 Scientific works which describe preparation methods and properties of new types of functional lzed alkylheterocmule-nes of general formula &cc=2 >-y-^-n=C=x cx=o,nr: y,2=0.n.s) are defended. New reactions, rearrangements and tautomeric conversions were found in this series, and the synthesis of previously unknown types of O.N.S-containlng heterocycleS was performed.

Нлвчов! слова : функц1онал1зован! алк!лгетерокумулени,

1зоц1анати. карбод11м1ди. гетероцикли, синтез, власти-

boctI. перегрупування, таутомер1я.

о к печати/YJ/ Э*/ ЗакЛУЗбтщз/ОО

;ено гщ минстата Украины uuii