Багаторазовi перерозсiяння i нелiнiйнi реджеони в реджевських i дуальних моделях тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.02 ВАК РФ

РГ6 од

г, ч П {*

I. И!Н 1 Академ1я наук Укра!£нн

1нстигут теоретично!: ф1зики 1н. И. Н. Боголюбова

на правах рукопнсу

Лккел1н Серг1Н Валентинович

БАГАТОРЛЗОВ1 ПЕРЕР03С1ЯННЯ I НЕЛ1Н1ПН1 РЕДЯЕОНИ В РЕДЖЕВСЬКИХ X ДУАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ

01.04.02 - теоретнчна Ф1знгса

Автореферат дисертац1Х на здобуття вченого ступени кандидата ф1зико-магематнчних наук

Ма - 1994 р.

Дисертац1ею е рукопис

Робота еиконана в 1нститут1 теоретично!: Ф1зики

1М. И. М. Боголюбова АкадеиН наук Укра^ни

Науковнй кер1вник: доктор ф1з. -кат. наук

Мартинов Евгеи Серг1йович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф!з.-мат. наук, професор

Струм1нський Борис Володинирович. доктор ф1з.-нат. наук, професор Тартаковський В1ктор Константинович

Пров1дна орган1зац1я:

Дн1пропетровський державний ун1верситет

Эахист в1 дбудеться " » 199 * р.

фР ----—

о "77 на зас!данн1 спец1ал1зовако1' вченоХ ради Д016.34.01

при 1нститут1 теоретично! ф1зикн 1м. М. М. Боголюбова Академ1Ь! нау* УкраТни С252143, КиХв-143, Бул. Метролог1чна, 146Э.

3 Аисертац1ею ложна ознайопитися в б1бл1отец! 1нстнтуту теоретично!: ф1зики АкадемИ: наук УкраХни.

Автореферат роз!сланий " 1 " (Х&^э-е^АлД 199 Н р.

Вченнй секретар спец1ал1зовано1' ради

В.С. Кузьмичев

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблеин. У наш час вважаеться, що 1стинною теор1ею сильно!' взаемодИ' с квантова хромодинам!ка СКХД5. В ранках теорИ збурень КХД усп1шно описус так зван1 жорстк1 процеси, де константа сильно! взаемодЩ нала. В той же час при . доел! да:еин1 проблеми спектра адрон1в 1 опису м'яких адронних з1ткнень КХД стикаеться з деякими труднощами, пов'язаними, перш за все, з необх1дн1стю використання метод1в. в1дм1нних в1.д теор!! збурень. Опис м'яких адронних процес1в проводиться не на осное1 КХД, а на баз! р1зних иодельних 1 феноиенолоПчних п1дход1в, з яких найб1льш розвинутим у наш час е реджевськиЯ.

У реджевському п1дход1, як в1домо, взаемодХя частинок при високих енерг1.ях визначасться сумарним вкладок полюс1в Редже 1 посл1довних перерозс1янь, як1 в1дпов1дають точкам розгалу:кень у Л-площин1. Вид вершинних функц1й, якУ входять до ред:кеонних граф1к1в - нев1допий, однак, п1дсуповуючи вклад розгалухень при деяких спецХальних припущеннях, можливо отримзти прост]. формули кваз1ейкокально! модел1, модел1 'У-натриц! або методу продовженоХ' ун1тарност1.

Центральним об'ектон в теор1^ полюсУв Редже с померон

кросинг-парна сингулярн1сть ампл1туди розс1яння у Л-площин!, яка

розташована при малих переданнх 1мпульсах прав1ше за ].нш1

сингулярност1. Структура ц!еУ сингу лярност]. 1 ¡¿5: основн1

властивост1 до цього часу однозначно не встановлен1. Одними з

наПб1льш розвинутих 1 успАшно застосовуваних при анзл1з1

експерикентальннх даних у ранках ред'левського п1дходу с

надкритична 1 дипольна модел1 впсокоенергетичного адрон-адронного

розс1яння. У модел! надкритичного померона затрзвковою

сингулярн1стю с реджеон з 1нтерсептом вище единиц]., що приводить

Сп1сля унХтаризацИО до фруасар1вського росту повних перер]з1в

С.0" » 1г>г(«/5 )). У дипольн1й нодел! - це полюс кратност! два з с ос о

одиничним 1нтерсептон 1 с ~ ).

I оь о

Звпчайно у цйх моделях як затравковий померон энбкрають полис Спростий або двократний у надкрмтичн1й або дипольн1й модел! > в1дпов1дноЭ з л1Н1йною траекторию. Одначе, нодел! з л1н1йни.чи траектор1яии порушують унову ун1тарност1 [63. Враховуючи це, ни зробнли асимптотнчн! оц!нки ряду перерозс!янь для нел1н1Пних

траектор!Й.

У наш час встановлено, що в ампл!туди процес!в пружнього рр 1

рр розс1яння. кр!м поиерона 1 вторинних реджеон!в, дае вклад одерон - кросинг-непарний аналог поиерона Спро не св1дчить, зокрема, розходження, що спостер1гаеться при У?""" = 53 ГеВ у

диференЩйних перер1зах рр 1 рр розс1яння в облает! дифракц1йного н!н1мунуЭ. Неэважаючи на те, що кросиж—непарн1 ефекти стали у наш час предметом активного досл1дження, питания про властиеост!

одерона, величину його вкладу у пружне рр(рр) розс!яння поки ще не мають остаточно!" в1дпов!д1.

Ефективним засовом досл1дження дннам1ки сильних взаемод1й е внвчення сп!нових ефект!в при високих енерг!ях, що дозволяе отримувати ЛнформацХю про в^астивост! взаемодЩ, яка не може бути отримана при анал1э1 усереднених за сп1ном величин. 1нтерес до сп!нових явищ особливо вир1с в останн! роки п1сля експериментального виявлення ряду важливих сп!нових ефект!в у високоенергетичноиу адрон-адроннону розс!янн1. Сп1нов1 ефекти ножуть слугувати тестон для перев1рки р!зних механ1зм1в взаеиоди: адрон1в.

У наш час в!дсутн! теоретичн1 арГуиенти. як! дозволили б зробити однозначний виб!р н1ж надкритичною 1 дипольною моделями внеокоенергетичного адрон-адронного розс1яння, а сучзсн! експериментальн! дан1 не дозволяють точно встановити швидк!сть росту повних перер!з1в. Тому важливим завданнян е пошук принципових розходжень у передбаченнях цих моделей для величин, що спостер1гаються. Най61льш яскразо ц! розходження ножуть виявитися у кросинг-неларних 1 сп1нових ефектах.

Ще однУею важливою проблемою •ф!зики високих енергЛй с встаковлення зв'язку н!а: перифер!йними м'якини Спал! кути розсХяння^ 1 центральними ¡короткими Свелик1 кути розс!яння5 з!ткненняпи адрон1в. В дисертацИ ця задача доел!джуеться на основ! уззгальнених правил кварково! л1чби 1 дуальной анал!тично1: иодел!.

Мета роботи. Метою роботи е:

1. Досл1дпти кросинг-непарн! та сп1нов1 ефекти е ун!тарнзованих надкрнтичн1й 1 дипольн!й моделях.

2. Пор1вняти передбачення цих моделей для величин, що

спостер!гаються, 1 виявити принципов! розходження, як1 можуть бути перев1рен1 експеринентально.

Э. Досл!дити ножлив1сть сум1шення дуально- теорИ н'яких адронних процес1в з правилами узагальненоИ кварково!' л1чбн для ¡коротких процес1в.

Наукова новизна данох роботи визначаеться тим. що аперше отриман! зсннптотичн! вирази для ампл1туд розс1яння в дипольн!й 1 надкритичн!й моделях з врахуванняи багаторазових перерозс!янь для нел!н1йних ред;ееон1в. Виявлен! суттев! розходження у передбаченнях них ноделей для кросинг-непзрних 1 сп1нових ефект!в, як1 можуть бути перев1реи1 експеринентально при б1льш високих енерг!ях. Досл1джена пожлив!сть единого опису н'яких 1 коротких багаточастинкових адронних процес1в на основ! узагальнених правил кварково! л1чби 1 дуальноХ анал1тично1: модел1.

Наукова 1 практична ц!нн!сть роботи обумовлена иожливЮтю використати отрииан1 результати для анал1зу 1 планування експеримент1в, пов'язаних з високоенергетичнии розс1янням адрон!п. Результати роботи ножуть бути використан! при досл1дженн! структуры 1 динаи!ки взаемодИ: адрон!в при високих енерг!ях. опису н'яких 1 ¡коротких адронних процее1в.

Основн! положения та висновки, як! виносяться на захист.

1. Встановлена слабка залежн!сть результату п1дсумовування перерозс1янь в!д засобу ун!тариэац1:С 1 иел!н1йност1 траекторИ: затравкового реджеона.

2. Обмеження на параметры затравково!' нел1н1йно1' одеронноИ траекторИ, як1 виплнвають з унови ун!тарност1.

3. Висновок про вимирання 1з эростанняи енергИ кросинг-ыепарннх вклад1в в ун!таризован1й надкритичн1й нодел1 при невиродженнпх траектор!ях понерона 1 одерона.

4. Висновок про те, що в ун!таризаван1й дипольн1й иодел!

асимптотика сп1нових ампл!туд пружнього рр 1 рр розс1яння при ф!ксованих переданих гипульсах визначаеться параметрами затравкового одерона.

5. Виявлен! принципов! розходження у повед!нц! параметра

поляризацИ- у ррСр^} взаенод!ях у дипольн1й 1 надкритичн!й моделях.

6. Модель дуально!" М-частинковоХ ампл!туди, яка задовольняс

; I «V

правила« узагальнено!' кварково! л! чьи для жорст^их Процес!в.

Апробац1я роботи. Результати, отриман1 в дисертац1 1' , опубл1кован1 в роботах [1-7J. Вони допов!дались на щор1чних робочнх нарадах "Адрони-89" - "Адрони-92",, МХя:народн1и сек1нар! "Сл1н-91", Протвино, 1991 р., наукових сем1нарах IT® АН Укра1'ни.

Структура 1 об*en роботи. Дисертац1я складаеться 1з вступу, чотирьох розд1л1Б, заключения та списку л1тератури. Робота внкладена на 122 стор1нках нашинописного тексту. Список цитовано!' л1тератури складае 1D7 найиенувань.

Зн1ст роботи.

У ecrynl обгрунтована актуальность обрано! тени 1 виб!р об'ект1в та иетодХв досл!джень. Стисло викладено зм!ст натер1алу дисертацИ.' по розд1лах.

У першому роэд1л! дисертацИ' отриман1 асимптотичн! вирази для

ун1таризованих аипл1туд Су моделях W-натриц!. I кваз!ейконалаЗ у надкритичн1й 1 дипольн1й моделях з нел1н1йною редже-траекторию померона.

У §1.1 наведен1 асимптотичн1 оц!нки для ун!таризованих аппл1туд у представленн1 приц1льного параметру i показано, що модел1 з л1н1Вною траектор1ею поиерона порушують умову ун1 тар;|пст1 . Суперечност1 з умовою ун1тарност1 не Еиникають при внкористанн! нел1н1йн))Х траектор1й, асимптотично зростаюних пов1льн1ше за першу ступ1нь t- У цьону ж параграф! наведен1 основ«! форнули, як! в1дносяться до вкладу л-кратного розгалу:«ення в ампл1туду розс1янкя у еипадку нел1н1йно!' реджеонноХ траекторШ.

Для нел1н1йно!' траекторП' затравкового померона ун! таризована ампл!туда ri(stt> подаеться у вигляд1

№ л (п1

fl(»,tj = Е ff iSJfc> • CO

r>= 1 1

fie

• j

С У кваз1ейкональн1й модел1

6(П) " ' п-1

п!С У модел1 г/-натриц1

а fV"'< 4 , t) вчзначаеться вкладом нормального або аномального розгалуження CA.I. Buerij et ol., Acta Phys.Pai.B, 1977, v.в,524), Затравкова ампл1туда , tJsM'1'^« , t} при високих

енррг1ях С i»i -iVee") мае вигляд

mfi,t) a isis)eKpC/Iit)f + p(t)J де ( a in(-ls/so), /i( t>=«( t)-c«( 0) , 0) -O.

У модел1 надкритичного понерона аС0Э = 1+Д>-1 , g(t)=g ехр((А). У дипольн1й модел1 e(0)*J, д19)~ч(- У наступим* двох параграфах дрсл1джуеться асимлтотична повед1нка ряду С1>.

У §1. 2 обчислена' асинптотика ряду С1> при s-><» i ф1ксованих t. Для цього niдсуновування в CID зам1нено 1нтегруваннян по контуру, який об1йнае додатн1 ц1л! значения n i дал! застосовано метод перевалу. Показано, що результат niдсуновування перерозс1янь слабо залежить в1д засобу ун1тариэац15; 1 нел1н1йност1 траскторИ' затравкового реджеона Снел1н1йн1сть TpaeKToplS «(t) не впливае на функцАональну залежн1сть M(s,t) в1д ( 1 t3.

Отриман! вирази демонструють принципове розходження в асимптотичн!й повед1нц! ун1таризованих анпл1туд в дипольн±Й 1 надкритичн1й моделях. При Jn(s/$o)»l i ф!ксованону t у першому

випадку ампл1туда эменшуеться: |CUs,t>|rftllnts/i ), а у другому зростае: |M( с , t) Int >

У §1.3 обчислена асимптотика ряду С1Э при s*00 1 налах t C(fc{*|<t або JtfJ<l. в1дпов1дно у моделях з надкритичнпм або дипольним помероном). У цьону випадку у модел1 надкрнтичного померона

(У випадку <0)/с основний внесок дають nepuil члени ряду <ОЭ.

У другону розд1л! доел!джуються кросинг-непарн1 ефектн пружньоХ вэаемодИ" протон1в 1 ант1протон1в при високих енерг1ях у дипольнШ 1 надкритичн1й моделях.

В §2.1 проверена ун1таризац1я надкрнтичних понерона 1 одеронэ у наблия;енн1 л1н1Лнпх траектор1й. Затравкова кроечнг-парна СКП5 1 кросинг-непарна СКНЗ анпл!тудн визначен1 як вклади, в1дпоа1дно» однократных померонного i одеронного обм!.н1в

а у дипольн1й нодел! при 9»<х'(0)/с

M(s,t) ~

т4т J,C2v£a' (О) It I Inf cs/м' <0>)>

де »11, г) .

Отриман1 ное1 представления для (5.1)±1Ч ($,1)] у

— А РР рр

"виг ляд! ряд1в з функц1ями Бесселя. Знайден1 асимптотичн! внрази

для 1 1 показано, що

а при ф1ксованому де

/»-ехрЕ-^сд,.«; - д_<*;)/<] •

а визначаеться у головному порядку суто померонннми

перерозсАяннями. Якщо траекторИ померона 1 одерона не ' вирод:кенн1 Су цьому випадку або Д_:£ або а'_< СЕ.5. Маг^упоу,

Phyi.lett.8j 1989, У.232, р.257)), то /*->0 1з зростаннян енергИ-. Таким чинон. у моделях з надкритичнии помероном 1 одероном ун1таризац!я приводить до асимптотичного подавления КН компонент» при будь-яки>{ переданих 1мпульсах. Цей результат с д1йснии як для квазХейкональноХ, так 1 для ^-матрично! ун1тармзац1Х.

В §2.2 розглянута надкритична модель пружнього розс1яння з нел1н1йними траектор1ямн затравковнх померона 1 одерона. 3 умови ун1тарност1 отрииана нер1вн1сть для затравкових анплХтуд у представленн! приц!льного параметра

з якоК випливають ун!тарнА обмеження на паранетри эатравковоК нел1н1йноХ одеронно!: траектор1Л

А £ Л . а'10) £ а'<0), * £ ^ ,

до ь^(> - найлегший пор1г поиеронноХ СолеронноХ5 траектории Показано, шо врахування багаторазових поперон-одеронних розгалуикжь, як1 генеруються нел1н1йнши< затравковимн

трасктор1ями, приводить до ампл1туд, иго ик1сно сп1впадають При рисоких енерг1лх 1 обнежаннх переданнх 1нпульса>: з обчнсленнии у

випадку' л1н1йних траектор1й.

В §2.3 обчислен1 ун1таризоЕан! кваз1ейкональним методой КН 1 КП компоненты у днпольн1й модел! з нел1н1йннми траектор1ями затравкових понерона 1 одерона. Показано, що асимптотична повед!нка ампл1туд внзначаеться властивостями поиеронно! 1 одеронно! траектор1й oi^ft) при ts:0. Тону остаточн1 виразп для анпл1туд сп1впадають з обчисленими у робот! (Е.5. Martynov, Pbys.Lett.в, 1V92, V.Z6+, p.417) для випадку л1н1йних траектор1й, а саке

М«.С$,0 =• Т1 ± 12,

11,1 =« |1,1 ~ вжр<-У^«1<0) It; |tf I))

Отхе, асимптотика КП 1 КН компонент визначаеться параметрами затравкового одерона» а не понерона, якщо (О)О) .

ТретХй розд!л присвячений досл1дженню сп1нових ефект1в у дипольн!й I надкритнчн!й моделях розс1яння адрон1в.

У §3.1 розглянут1 кросинг-непарн1 властивост1 сп1нових ампл1туд нуклон-нуклонного розс1яння в дипольнШ иодел1. Затравков1 сп!нов1 ампл1туди обран1 у звичайному реджевському вигляд1. / них Браковано вклад як понерона, так 1 одерона. Отриман! асинптотичн! вырази для ун1тариэованих квзз1ейконэльним нетодом cnlHOBiix анпл1туд. Обчислена поляризац!я в прочесах

пружнього рр 1 рр розс!яння. Показано, що при «-»со i ф1ксованому t о гг -р I )о IS 1/2, поляриэац1я осцилюе з1 зм1ною як S. так 1

•>Я 1 рр ' рр

t> а ампл!туда осцнляц1й не залежить в1д енергИ". Тим самим

выявлено суттеве розходження з надкритичною моделлю, у як1П

р^ а р 1 поляризаи1я зменшуеться !з зростанням енерг.1У. У

наступних двох параграфах досл1джуються сп1нов1 ефекти у процесах

+ * - а

Л р Г>~р 1 Л р - П г> у дипольн1й 1 надкритичн1Я моделях.

В §3.2 у припущенШ, що в зарядово-парну частнну затравково!'

ампл1туди основннй вклад дае померон, а зарядово-непарна

визначаеться вкладом у»-реджеона, обчислеи! ун1таризоеан1

кваз1ейкональннм'методом сп1ральн1 анпл1туди 1 полярнзаи1Л для

пружнього Пр розс1яння 1 процеса перезарядки у дипольнК! под-зл!.

Показано, що 1 в процес! перезарядки, 1 у пружньоиу розс1янн1

поляризация осцидюе як по переданону 1мпульсу, так 1 по енергИ.',

не зм1нюючи знаку, причому максимальне См1н1мальне5 значения

досягаеться у м1н1мумах СиаксимумахЭ диференцШного перер!зу. Максинальне знамения поляризацИ' у процeci перезарядки не залежить в1д енерг!Л , хоча 1 зменшуетьря 1з зростаннян переданого 1нпульса

до нуля як Л /"/ 111 . В той же час у пружньому розс1янн! ЛОляризац1я прямуе до нуля 1э зростаннян енергИ'.

У §3.3 отриман! асимптотичн1 вирази для ун1таризованих як кваз1ейкональним, так i 1/-матричнин методом сп!ральннх ампл1туд у наближенн! л1н1йних траектор1й 1 доСл1джена повед1нка диференц!йного перер1зу i поляризацИ' при високих енерг!ях у надкритичн!й нодел!. Показано, що у пружньому Пр розс1янн1 поляризац1я прямуе до нуля при s-«o i ф!ксованому t як 1/|n£s/SQ). В процес! перезарядки лолярнзац1я не .зменшуеться 1з зростаннян енергИ*. Для не дуже великих |tj поляризац1я - осцилююча Зпакопост1йна функц!я енергП' 1 переданого 1мпульса. Хз зростаннян |t| осциляц1Х згладжуються 1 при cn^(t|»i параметр поляризацИ' виходить на константу.

Обчислено диференц!йний перер1з пружнього Пр-розс1яння. Показано, wo при i d<r/dt с осцилюючою функц1ею вЛд s 1 "t.

При «t^J-tj» 1 осциляцИ; згладжуються 1 1з зростаннян переданогс 1мпульса диференц1йний перер!з зменшуеться майже по орнр!вськону закону С d«/y4t"'e>'pi-A-/-t') i, прнчому орир!вський параметр ^ визначаеться через параметры затравкового помер она С<*'+ 1 нэ

залежить в1м сп!на частинок, шо розс1юються.

У четвертому роздал! досл1джуеться можлив1сть сум1стити дуальну теор1ю адронних процес!в э правилами узагальнено!; кварково'1 л1чби для жорстких npouecie.

В §4.1 ни анал!эуемо як правила узагальненоХ кварково!: л1чби 1 аотомодельна асимптотика ампл1туди узгоджуеться з реджевською повед1нкою в дуальн1й онал1тичн1П модел1. 1нтегральне представления для (s ,(;>-Доданку ампл!туди мае наступний вигляд

-«.(«, Х>-1 -о

A(%,t)* Xjctx к. " о-х) 4 V®CS' ,*)v*(ffl-x) IZ)

о •

Тут 1ндекси die визначають прямий та перехресний канали в1дпов!дно.

1та(

«»/V - БЬ^О - I <»* -^тчу,

¡' =

Аналог!чно визначаеться о<еС1,|-у). Функ.ц1я $Сх> задовольняе на 1нтервал1 СО,1J наступним унован

1тфС*) - О, О *ф<х> < ), ф(а) = О,

ф(х) + <Ч1-К) »

На в!ди!ну в1д звпчайноЛ дуально! анэл1тично!' модел! С23 мае у

с 4

соб! додатков1 функцИ! у* 1 V ■ Бонн не ловинн! псувати реджэвськ1

Р с

властивост1 ампл!тудн С 23. В той же час саме вони дозволяють сум1стити реджевську поеед!нку ампл1туди у м'як!Й к1неиатичнШ облает! з правилами узагальненоЬ! кварково!" л1чби при розс!янн! на велик! кути. Використовуючи траекторИ Редже з логарифм!чною асимптотикою

К<*>1 ~ Глх*\*'*с\> 00

ми побудували чотирьохчастннкову ампл1туду. яка мае властивост1, що вииагаються.

У §4.2 модель, сформульована в §4.1, узагальнена на випадок розс!яння Ы-частинок. Незваиаючи на складн!сть процедури побудови аналог1в функц1й у/" ! у/1 обуновлено великою к1льк1стю зм!нних,

V ' С

нетрпв1альнини уиовами дуальност1 ! т.п.5, лринципове призначення цих функц!й залишаеться тин самим, що 1 у чотирьохчастинков1П ампл!туд!.

В §4.3 досл1 джусться повед1нка дуально! №~частинково1: ампл!туди у жорстк1й к!ненатичн!й област1. Показано, шо суттевий внесок у ступ!нь зненшення ампл1туди в иХй к1нематичн1Й облает! дають багаточастинков! канали. Разом э тим в1дзначаеться, що ампл1туда з необх!дн!стю формулюеться таким чином, ио у "н'якЩ" к1нематичн1й област1 "вимикаеться" IX "жорстка" частина 1 нзвпаки. Очевидно, це св!дчнть про те, ио розс1яння на велик1 -кути

«ч

визначаеться Сна в!дн1ну в!д малих хут1вЭ нереджевськими вкладгиИ

в амплГтуду взаемодИ:.

У заключенн! сформульованД основь1 результат!) дисертацИ', як1 поллгають у наступноиу:

1. Вперше у нздкрнтичн1й 1 днпольн1й моделях прукнього розсХяння з нел1н!йнини траектор!ями затравкових померона 1 одерона отрпман! аснмптотичн1 оц1нки сумарного вкладу пружних перерозс!янь. Внлалена слабка залежн!сть результату п1дсумовування перерозс1янь в1д нел!н1йност1 траектор1й реджеон1в.

2. Виявлено принципове розходження в асимптотичн1й повед1нц1 ампл1туд розсХяняя у дипольн!й 1 надкритичн1й моделях. При ф1ксованому переданону 1мпульсов1 у першому випадку 1з зростанняи еиергИ амг.л1туда зиеншуеться за абсолютною величиною, а у другому - зростае.

3. 0тринан1 обмеження на затрарков! параметри нел1н1йно1' одеронноГ трасктор1г, як! виплнвають улови унЛтарност!.

4. Показано, що у надкритичн1й модел1 кросинг-непарн1 вклади • винирають степенеЕии чином 1з зростанняи енергИ, якщо траекторП' померона 1 одерона невироджен!. У дипольн1й модел1 в цьому випадку кросинг-непарн1 вклади не вимирають 1 асимптотика ампл1туд пружнього розс1яння визначаеться параметрами затравкового одерона.

5. Вперше обчислен1 сп1ральн! аппл1тудн пружнього Пр-розс1яння та розс1яння з перезарядкою у диполыЦй 1 надкрптичн1й моделях з врахуванням багаторазових перероэс!янь.

6. Показано, що у надкритичн1й модел! поведХнка диференц1Иного перер1зу пружнього Пр-розс1яння поза днфракц1Йним конусом, аде при иалих кутах розс1яння близька до орир1всько1:.

7. Показано, що у пружньому Лр-розс1янн1 поляризаШя осцилюе I пов1льно зменшусгься Хз зростанняи енергИ' як у днполън1й, так 1 у надкритичн1й моделях.

8. Знайдвно, що при надвисокнх енерг!ях у процес! перезарядки поляризаШя - осцилююча знакопост1йна функц!я, причоцу ампл1туда осциляцХй не залежить в!д енергИ!. У надкритичн1й модел1 1з зростанняи переданого 1мпульсу поляризац!я прямуе до псст1йна1

границ1, а у дипольнАй - зменшуетъся як I |.

9. Обчислэн! сп1нов1 анпМтуми нуклон-нуклонного розс1яння у дипольн!й модел!. Показано, що у випадку невиродженнх затравкових

понерона 1 одерона поляризацИ" у рр> 1 рр протилежн1 за знаком i plBHi за' величиною. Поляриззц1я осцилюе з1 зм1ною як eHeprIÏ, так 1 передзного 1нпульсу, причому амплХтуда осциляц^й не залежить в1д енерпИ' 1 за величиною не перевищуе 1/2.

10. Досл1джена иожлив1сть сум1стити дуальну теор1ю м'якг: адронних процес1в з правилами уэагальненоЬ! кварково!' Л1ч6и для жорстких процес1в. Побудована дуальна W-частинкова аипл1туда, яка задовольняе праЕилан кваpkoboï л1чби для процес1в з великими переданими 1мпульсами.

OchobhI результатн дисертац1Х опу6л1кован1 в роботах:

1. C.B. Аккелин, H.A. Кобылинский, Е.С. Мартынов, В. П. Шелест. Дуальная динамика обмена составляющими в мягких и жестких адронных процессах^/ЯФ. 1987, Т.46, N§5, С.1545-1551.

2. S.V. Akkilin, N.A. Kt>by linsfcy, E.S. liartynov. Harlroiiic processes with large transfer nwmenta end quark counting rules in mul (.¿(»article dual Aiï>ptitud«//Pr«pr. ITP-89-7/SE, Kiev, 1990, Z4 p.

3. C.B. Аккелин, Е.С. Мартынов. Асинтотнческое поведение ряда перерассеяний для нелинейных реджеонавХ^УФЖ, 1991, Т.ЭЬ, NÎ4, С. 487-494.

1. C.B. Аккелин, Е.С. Мартынов. Унитаризация сверхкритических

понерона и оддерона//ЯФ, 1991, Т. 53, Ы%6>, С. 1645-1649. 5. С.В. Аккелин. СверхкритическиП померон и спиновые эффекты в

иезон-нуклонном рассеянии при высоких энергиях//ЯФ, 1992, Т.55, М2г, С. 484-490.

з. C.B. Аккелин,Е.С. Мартынов. Нелинейные понерон и. оддерон в упругих перерассеянияХ/'/Я®, 1992, Т.55, N§10, С.2781-2789. C.B. Аккелин, Е.С. Мартынов. Кроссинг-нечетные спиновые эффекты в дипольной модели рассеяния адронов/^ЯФ. 1992, Т. 55, Nïll С.3013-3023.

АККЕЛ1Н СЕРГХЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

Багаторазов! переро2с1яння i нел1н1йн! реджеони и реджеось^их 1 дуальних моделях

Зам. Формат 60x90x16 Обл.-вид. арк. - f-0

П1дписаио до друку 15.01.94- Р- Тира* 100 прин!рник!в

Пол! граф! чна д!льницл 1ТФ АН Укра^ни