Биологическая активность новых тио-, аксо- и тиоксопроизводных акридина тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.10 ВАК РФ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БІООРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ТА НАФТОХІМІЇ

НОВОСАД НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 615:547.635

БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ НОВИХ ТІО-, ОКСО- ТА ТТОКСОПОХІДНИХ АКРИДИНУ

02.00.10 - біоорганічна хімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному університеті

Наукові керівники:

доктор фармацевтичних наук, професор Омельянчик Людмила Олександрівна

Запорізький державний університет, проректор з навчальної роботи, завідуюча кафедрою біохімії та імунології з курсом хімії

доктор медичних наук Фролов Олександр Кирилович Запорізький державний університет, професор кафедри біохімії та імунології з курсом хімії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Жирнов Віктор Валентинович Інститут біорганічної хімії та нафтохімії НАН України, завідувач лабораторії молекулярних механізмів клітинної сигналізації

доктор біологічних наук, професор Колесник Надія Василівна Запорізький інститут удосконалення лікарів, завідуюча кафедрок клініко-лабораторної діагностики Провідна установа:

Харківська фармацевтична академія, м. Харків

Захист відбудеться « £9 » .¿¿¿¿сі' 1998 р. о -/О годині на засідані

спеціалізованої вченої ради Д 01.80.01 в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, вул. Мурманська, 1 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біоорганічної хімії на нафтохімії НАН України, вул. Мурманська,!

Автореферат розісланий »¿а3 <хгуиіис^ 1998 р.

Вчений секретар .. ^

Спеціалізованої вченої ради'£^Д-М. Федоряк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Система акридину посідає важливе місце серед азотистих гегеропиклів. Похідні акрвдину поряд з антбЬгиками та сульфаніламідними препаратами склали цілу епоху в хіміотерапії різних захворювань, а також стали об'єктам численних досліджень для вирішення питань зв'язку між біологічною дією та хімічною будовою.

Сучасний арсегал лікарських засобів міжнародної фармації включає близько 20 препаратів акридинового ряду. Серед них відомі такі лікарські препарат, як етакридину лактат, флавакридшіу гідрохлорид, акрихін, проф-лавін та інші. Виникнення резисгеїпних до шпибогикін та сульфаніламідів форм збудників інфекцій значно знизило протягом останніх років їх ефективність. У зв'язку з дам зросло значення похідних акридишв, оскільки вони мають здаписш змінювали й попереджувати сгійисгь різних мікроорганізмів до іийбільш часто застосовуваних ангаботиків й сульфаігіламідних препаратів.

Аналіз даних лпсрспури та даїшх коліпіагертого прогнозування різних вида біологічної акіивиосгі показав, що похідні акридину є перспективним ісласом хімічних сполук для пошуку нових єфекшвиих прсгпїзатальних, про-тимікробїшх, пейроіроппих, діуретичних лікарських засобе.

З розгапком фармакології визтчаюіься конкретні завдання пошуку фармакологічних засобів для регуляції імунної системи у ряду патологічних станів людини. За останні роки одержано й досліджено цілу ланку синтетичних сполук, які мають імуномодулюїочі властивості Однак, незважаючи на велику кількість імуномодулюючих засобів, цродовжуеться пошук препаратів із спрямованим Ьіугюстимулюгочим або імуносупресуіотим ефектом.

За допомогою розробленого комплексу програм «ОРАКУЛ» (на ЕОМ) було виявлено, що досліджувані похідні акридину мають різні види бкх\огічгюї активності, а також можуть виявлши імупспроппу дао. У доступній нам вгхчизняній іиуковій літературі про вивчення імуіклропіюі дд похідних акриди у, в тому числі тіо-, оксо- та тіоксопохідних (Б- та М-гохідних), не виявлено. В іноземних джерелах є тільки д ай по вивчені по імуі ЮМОДУЛІСЙШОЇ акіивиосгі похідних бензакридиїту.

Все вищезгадане підкресліоє актуальність пошуку нових біологічно активних сполук серед похідних акридину з ангаексудагавною, аігга-

мікробтюю, імушіропною, нейроіропною, дуреіичнсю акгившспо.

І

Зв’язок робота з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відгювідно плану наукош-дослідних робіт Запорізького дфжавного унівфсигспу з державних бюджетних тем: “Розробка та створення біологічно акшнних сполук на основі 9- ¡5- та 10-Г^-похідних акридину” (номф державної реєстрі 0195020188), “Розробка тз впровадження метода оцінки функцональної акгавносгі лімфоцитів в організм тварин, здорових та хворих людей різного нку в умовах забрудненогс середовища” (номф дфжавної реєстрації 01910054345), “Розробка те впровадження тгогенегішного підходу до аналізу стану імунної системі-людини та тварин відносно удосконалення її імуікреаблпаті’’ (номе£ державної реєстрації 0196У018610).

ІУІСІ'а І ОСНОВНІ ЗаВЛЗННЯ ДОСДІЛЖСННЯ. ^ЛсГОЮ ДОСЛІДЖСНгїгІ €

вивчення прогнозованих комплексом гроірам “ОРАКУЛ” (на ЕОМ) вида біологічшї акгавносгі. в ряду тю-, оксо- та тіжсопохідних акридину встановлення деяких закогюмірносгей між біологічною даю та хімічнок будовою для проведення цілеспрямованого синтезу в даному ряду сполук.

Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання:

1. Здійснити комп'ютерний пропюз біологічної акгавносгі сполук з допомогою комплексу програм “ОРАКУЛ” (на ЕОМ).

2. Дослідиш експериментально спротозований комплексом проіраа “ОРАКУЛ” сгккір бЬлогічіюї да тіо-, оксо- та ткзксхкюхідних акридину який включає вивчення таких видів активності:

- гострої токсичності;

- аншекеудагавної активності на формаліновій мод елі запалення;

- тривалості сну, викликаного етаміналом-натрію;

- видільної функції нирок;

- імунспропної щ речовин на імунний гомеостаз, включаючі проліфсруючу активність клітин кісткового мозку,

- бакіфкхлшичної дд на представниках іраміюзитшних та шнегаїивних бактерій та дріжджошдібного ірибка роду Сапсіісіа;

3. Вивчиш залежність біологічної дії від хімічної будови тю-, оксо- та коопондних акридину.

4. Провести доіслішчне вивчення акщщрічюі дії найбільш акгавної злуки з ангаексудагтшіим та протимікробним ефектом .

Наукова новизш одержаних результатів.

Вперше вивчена біологічна аісшпнісгь і встановлена її залежність від дови у 36 сполуках тю-, оксо- та тіоксогохідішх акриди іу на підставі мпіогеріюго проїтозу, здійсненого за допомогою комплексу програм )РАКУЛ». Вперше еизчєш Ьтудамодудююча акговність даних шадних ридину. За результатами експериментальних досліджень були виявлені йбільш активні речовини з виразним прсггизатльї шм, імуїкгіропним, ан-мікробним ефектом, а також яга впливають на тривалість сну, викликало етаміналом-наггрло, та на видільїіу фуіпшіїо трак. При оцінюваній ►’номодулюїсних властивостей тіо-, оксо- та тіоксопохідних акридину кфисговувались шві функціональні імунологічні методи порад з існуїсними.

Практичне значення одержаних результатів. Результати експс-мешальних досліджень за встановленими закономірностями взаємозв'язку « хімічнсно будовою та біологічною акпівшсію Б- та М-похідних акридину корисшвугоіься в і пуково-досліді ащькій роботі та в навчальному процесі федр біопворганічтї та тсксикологічюї, фганічної, фармацевтичної та алігачної хімії Запорізького державного медичного університету, органічної /ш. та фармакотерапії Харківської фармацевтичної академії, фізіології та аггомії людини та тварин Запорізького державного університету. На підставі зультагів даних прогнозу на ЕОМ проведено цілеспрямоване дослідженій хлотгп юї акгавносгі 36 сиїттеггачних сполук в ряду Б- та ГЧ-гохідних ридгату. Порівняльний аналіз даних програм “ОРАКУЛ” на ЕОМ та зулшшів експерітментальних біологічних досліджень дав можливість повниш банк пам’яті ЕОМ новими дсскрштгорними ценірами. Проведено клінічне вивчення специфічіюї активності піперидинової салі (2-егок-

сиакрщщшл-9-тю)оцгової кислота, яка має виразну аіпиексудаггавну і ангамікро&у дао. .

Особистий внесок у розробку наукових резулмтггів. Ангоро дисертаційної робото самостійно вивчені фізико-хімічні та біологічні властивос нових тю-, оксо- та тіоксопохідних акридину, інтерпретовані результаті біологічних досліджень, встановлені закономірності взаємозв'язку між хімічної будовою та Оологічною дао, сформульовані основні положення та виснови робота.

Апробація робота. Фрагмента робота повідомлялися та обговфювг лися на туковій конференції викладачів і студентів Запорізького державі юі

університету (Запоріжжя, 1992, 1994,1995,1997), ХШ з'їзді Української фізіолетічного товариства (Киів, 1994), XVII Українській конференції з ор гаїічші залпі (Харжів,1995), міжнародній науково-ірактачий конффеїп «Экологические астоы заірязнения окружающей среды» (Київ, 19%), міжнародній туково-практачніи конференції «Раціональне природокфисп вання: системний аналіз в екології» (Севастополь, 19%), IV міжшроди конференції «Франція та Україна, і иуково-праісшчний досвід у конгекс діалогу изцкхїальїіих культур» (Дівпропегровськ, 1997).

Пубілікаш. Результат дисертації опубліковані у вигляді 3 стате у тукових журналах та 9 тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертгаш. Дисертаційна робота викладена і 160 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літературі матеріалів та метода досліджень, трьох розділів власних досліджень, в» іювків, списку цитованої лігераіури, вміщує 34 таблиц, 14 малюнків і схеми. Біблкхрафзя включає 160 джерел, 56 з яких - зарубіжні.

На захист виносяться:

- прогнозування різних вида біологічної актавносгі за допомога комплексу програм «ОРАКУЛ» (на ЕОМ);

- результата ека крименгалыкэго дослідження бюлогічної актавносгі і встановлення її залежності від хімічної струкіури в ряду ті>, оксо- т тіоксопохідних акридину;

- егкцифічна активність гвгкридинової сом (2-спжсиакридиніл-9

з)оцговсі кислоти, яка має виразну ангаекеудапивіїу та ангашфобну дао.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Як об'єкт дослідження використовували нон тю-, оксо- та жсотохідт акридину, яю становлять ообою забарвлені (від жовтого до виш-їво-червоного кольору) кристалічні речовини, розчинні в диметлформаміді, океані, при нафіванні в спирті, не розчинні у вод, за винятком сполук

\4Д Ю, 11,17,18) (структури 1-4);

Оірукіура 1.

(Акридиі дл-9-тіо)оцгова кислота та 5 гохідш

в-СПг-С^

іі1-

к. х+

■гг

II = Н,2-ОС2Н5; IIі = II, 6-Ж)2; К2 = 0',0Н,0СН3,0С2іі5,0С4і5, X* = К*, ґ^|

(СгІЗДзРШ-СНі-СПгОІІ, Ц J н + п

(сполуки 1-15)

Сірукіура 3. (9-Тюксо-

акридиі пл)-10-ошова

кисасгш та її похідні . в

к

о

■Гї ^

І /

СІІг-С

. ^о - я1

І^НіИ* = П;

Я2 = Н,СПз,СгН5,С<П»,С1ііІІ2,; Х"К’ £ и + п

(сполуки 27-33)

Сірукіура 2.

(9-Оксоакридиніл)-10-оцгова

кислота та п похідні о

-II • х+ л

Я &

¿Ні-с" чкг

К = ІІ,2-ОС2ІЇ5; IIі - П; и2=0',0ЇІ, ОСгГЬ.ОСчІЬ.ОС.вПзьМІ-СіНі, ¡ЧП-СН,-С *П5; Х+ = К+,

(С2Н5)гіїп2,

Н + Н ц + Н

(сполуки 16-26)

Сірукіура 4. Ілідапілразиди (9-океоакридшпл)-10-оцгової кислота о

¿Нг-С^

МІ-]Ч=С1І-П

К - НГГРОБЕН31ЛІДЕН,

2.5-ДІОКСНБЕПЗІЛІДЕП,

2.5-ДИХЛОРБЕПЗІЛВДЕП.

( сполуки 34-36)

^ 6

Будова сполук доведена за допомогою даних елеменпюго аналізу' УФ-, ІЧ-спекіроскшп, а чистота - за допомогою тонкошарової хроматографії.

Дослідження проводились на 1258 щурах та 462 мишах. Вивченії? бЬлогічноі активності водорозчинних сполук здійснювали у вигляд водниз розчинів. Нерозчинні сполуки застосовували у вигляд тонкодишфсної водію суспензії, яку було стабілізовано твітм-80 (ВФС-42-167-42).

Гостру токсичність синтезованих сполук вивчали ю мишах методе» Кербера (1974).

Вшив Б- та ІМ-похідних акридшіу на видільну функцію нирхя проводили па щурах методом Є.Б. Бсрхіна (1977,1979).

Вплив сполук на тривалість сну, викликаного егаміналом-шірію вивчали на білих щурах лінії Вістер. Результат порівнювали з гоїшцйнон даю аміназину та з пробуджуючою дао кофеїн-бензешу напрію.

Ексудаїивне асептичне запалення викликалось у щурв введення» субплангаряю в задню лапу рюзчину формаліну методом АС. Салямої (1951). Прхлизашльні властивості порівнювали з аісіивнпспо бутадіону т івдометапрну.

ВгягтллЛяулттекг лїгпіп пт/іллЛтт лтітг»ц н тллт '1“ > Г\І __тт/-у*гі гттттг*г 'іт>*лтттппп

шіриЦуххлпп/х апіг^Уііїл^лЛіпя-а си\іі-іог*_л_.іі їй 1 сШргіДгігі

здійснювали заіальнеяришшіими методами на кулшурах тесімі^ооржіачіі] (Г.М. Першим, 1971; С.М. Навашин, І.П. Фоміна, 1982).

Оцнку імуно^хятшї м в двох серіях досліде на мишах И ліш СВА х С57В1 здійснювали за допомогою комплексу імунологічних метода реакції гіперчутливосіі уповільненого типу (ГУТ) па ержіроідгги барана (ЕБ (Р.В. Пепров та ін., 1984), визначення абсолюпюї галькосгі лімфопщії: розмірних класів лімфоищів за допомогою цкгоморфомеїричшго метод (ОК.Фра\ов,1993,1994), спонтанної розеїкоуїворюючої здатності лімфо пигів та нейірофілів з еритроцитами барана (Е-РУК) (ІД Понякіна, 1983; за тапрюм іегерофільних (нормальних) та індунібельних антитіл до ЕБ рзеакпр ітаглісгшнанд (РГА) (К.Ф. Чернушенко, 1988), активність кліга кісткового мозку оцінювали за допомогою мітотичного індексу (МІ). Резуль ■гаги порівнювали з акіишкліо такгашіїу та преднізолону.

Математичну обробку одержаних резулнгагів здійснювали за дого-*о кршерію Огнод еша.

ПРОГНОЗУВАННЯ МОЖЛИВИХ ВИДІВ БІОЛОГІЧНОЇ аивносп В РЯДАХ ПО- ОКСО- ТА ТЮКСОПОХІДНИХ АКРИДИНУ

Аналіз даних лігеротури та даних комп'ютеріюго прогнозування різних з балсіічіюі активності за допомогою комплексу прсярам “ОРАКУЛ” ЕОМ) показав, що похідні акриднну є перспективі шм класам хімічних ук для пошуку нових ефекпївних антаексудагивних, іратмікробних, ней-опшх, діуретичних та імуіюмодулюючих лікарських засобів. На підставі

о та з метою вивчення залежності біологічної актшосгі від хімічної будо-і>, оксо- та тісх<оогюхздних акридину була проведена первинна оцінка їічпсі дії нрх сполук. .

ЛЕЖНІСГЬ МІЖ ХІМІЧНОЮ БУДОВОЮ ТА БІОЛОПЧНОЮ ТИВНІСПО В РЯДАХ TIO-, ОКСО- ТА ТЮКСОПОХІДНИХ АКРИДИНУ

За результатами проведених досліджень було виявлено, що син-заід сшлуки идіюсяіься до помірних, мало- чи майже непжсичних та гь широкий спекір біалагічшї да. Так, (2-егошга<ріідиніл-9-тю)опдта ста. (1) відноситься до помірно токсичних сполук. Введення катіонної южнги та еіїрк5й<аі_ря призводіпь до зниження госірої токсичності її а (3-5) та ефірів (8-10). (6-Нпрсшридиніл-9-тю)оціова кислота (2) та м (6,7) виявилися більш токсичними. Етерифікація (6-нпроакридиі пл-9-ІЦГОВОЇ КИСЛОТИ ЗНИЖуЕ гостру токсичність у 3-8 рази, гри грзому з еженням вуглеводі ¡свого радикалу ефірвзї ірупи токам іль падає. В той час ефіри (6-нпроакридиніл-9-тіо)оцговся кислот виявилися менш нчними, ніж відновідт ефіри (2-епжсиакридшіл-9-то)оцгової кислот.

Порушення ароматичності акридгагаого циклу, викликаного пе-

ремішенням залишку оцтової кислота та її ефірів з положення С-9 в 10-е, а також заміна атому кисню коло С-9 на агам сірки, іризаодшь до зниження госірса токсичності оксо- та тошяюхідних акрвдшіу. При ирому заміна гідроксильна ірупи феніл- чи бензилрадикалом в (9-окшакридшгіл)-10-оцговій кислогі значно знижує гостру токсичність вказаних сполук. Так, ЛДзо аніліду (25) та бензнламіду (26) (9-окооакридиніл)-10-оцішс8 кислоти склала 1192 ± 36,8 та 1298 ± 42,8 мг/кг відгюеідно.

Вивченім аігшексудатиш юі активності синтезованих стлук виявило, що (6-шроакр*здишл-9-то)оцк®а кислота (2) та п солі (6,7) іротзапальпу дао не викликають. Введення у друїу газиндо акридинового циклу егокси-групи приводть до появи анпіексудаїквші акінвносгі т рівні бугадюііу у (2-егоксиакридиіпл-9-то)огггоші кислоті (1) тав солей (3-5) (рис.1).

Приріст об’єму

лапки щурів,%

1 3 5

Рис 1. Антексудатвна активність -по, оксо- та токсогюхідішх ак-

рздшіу.

Ефіри (акрвдиніл-9-тю)оцішоі кислот (8-12) викликашіь виразний анптудаггавний ефект, при цьому металові та бутилові ефіри (акрвдиніл-9' тіо)оп;іших кислот виявилися менш акпшними грі запаленні, ніж идрпвідні егалові ефіри (9-12).

Аміди (2-еішзикрвдшіл-9-тіо)аршої кислот (14,15) також грсявляїаіь виразіту аі ткксудагашу активність. Так, наприклад, анга-

кудагавний ефект, який перевищує індомегапин, у аміда (2-егокси-;ридиніл-9-тіо)оцгової кислота (14) найбільш виразний за годину. На 3 та 5 дині від момеїпу введення цєї сполуки даний ефект зберігається і також значно перевищує індомегганин. Таким чином, напевно, екжсиїрупа сприяє шикненню ангаексудатвної дії, що підтверджує дані компьіотеріюго югнозу.

Порушення ароматичності в ядрі акридину сприяє зникненню чи іабколу виявленню аітгексудапивдаї дії у оксо-, та токсопохідних акридину, ;о узгоджуєшся з даними пропюзу на ЕОМ.

При вивченні взаємодії дослідауваїшх сполук з барбіїураггами лрлюилего, що більшість 3- та М-похідних акридшу збільшують тривалість іу, який було викликано егіаміналом-ішрію. Найбільш акгавними є сполуки 16,24,34,36, які пролонгують дію етамшал-натрйо на 61-161 %.

У ряду тіопохідних акридину кислота (ІД) та солі (3-7) мають більш іразний стимулюючий ефект у дії на збільшення тривалості сну, який було зкликаїю еггаміюлом-шгірію, ніж ефіри (8,9,12) та амід (14).

У ряду оксопоядних акридину замісники акридшювого циклу позі юму впливають ка тривалість сну білих щурів. Так, сама (9-<соакридийл)-10-оціша кислсгш (16), її морфолінова (18), піперидинова (19) ілі та ефіри (21-24) сприяють збільшимо ату, між тим ж деггала\гінсжа сіль Ю) та аміди (25,26) (9-окамкридітил)-10-оцгоюї кислоти виявляють илепгачну дао. В іліденгідразидів (9-оксоакридиіі\)-10-оцгозої кислсгш (343) на тривалість ату впливає залишок альдегіду.

Тюксогохідні не подовжують тривалість ату, який було жликано еівміналом-кпрію, що узгод; кується з даними комп'ютерного зопюзу, але за експериментальними дослідженнями було виявлено, що ілі (28, 29) та ефіри (30-33) (9-тіоксоакридштіл) 40-оцгової кислота дашкакяь виразне зменшеній тривалості аіу, а подовження вуглеводного радикалу ефірної групи сприяє більшому прояву даного ефекіу.

Аналіз резулигапів дослідження впливу похідних акридину на здільну функнро нирок виявив, що сполуки мають як стимулюючу, так ще й

у більшому сіугкні пригачуючу дао на діурез нирок, при ирзму деякі з них за даним видач дії перевищуіоггь ефект еталонів порівняння еуфіліну (16,19,23,253233,36) та ппуприну (18,203435).

Найбільш виразно стимулює діурез шіеридинова сіль (9-оксоакридиніл)40-оцгової кислота, дія якої перевищує ефект гіпеггіазиду на 29 % та акгавнсть самої (9чжсоакридиніл)-10-оцгової кислота на 25 %. Салі (9-оксоакридшііл)-10-оцішої кислота (18,20) пригнічують ви/цльну функпдо нирок, гюревищуючи ефект ішуприну в середньому на 34 і 28% відповідію. Ефіри (9-оксоокрвдиніл)Л0-оцгавої кислота (21,22,24) майже суттєво не впливали на діурез білих щурів. Лише для децилового ефіру (9-оксоакридиніл)-10-оцгової' кислота (23) притаманне збільшення сечовидільної фуіяшд нирок на 31 % у порівнянні з еуфіліном.

Зміна аггома кисню на атом сірки коло С-9 у ірюму ряду похідних акридшу призводить до появи ангадгурегачного ефекіу у (9-тіоксо-акрнздитл)-10-оцгової кислота (27). Натомість з подовженням вуглеводневого радикалу ефірної групи у ефірів даної (9-ткжсощфидиігіл)-10-ошовоі кислота отосгерігаеться збільшення д іурезу у щурів.

Дтпіію iunnvirTYVffnïni тгп wv, oi/rru тп Tiovronnv)mT4V оі/лмятлпг

і UUMIO ііиj 1IÜ 1^л/1 U А/l /у* - OiwJJ- lu ІІШХМ./ІІШЦЦІиІЛ iU^Xi/Vuy ійликищ

деякі закономірності їх впливу на гемашлогічні показники крюві мишей. Так, (6-нпроакридиніл-9-тю)оцгова кислота (2) та її калієва сіль (6) справили стимулюючу дао на гематологічні показники крові Зміїи нпроірупи на егоксиїрупу та введення її в 2-у позико (акридиніл-9-тіо)оцговоі кислота егтуліоючий ефект не виключала (1) та при переході до солі (4) відзначена тевдєнція до прояву імуносупресордаї акгавносііУ раду оксопохідни? акридину відзначена різноспрямована дія речовин на пмпилогічм показника крові мишейТюксопохідіїі акридшу більше виявляли супрссшау активність.

Вивчення розеїкоуїворюючої здапносгі лейкоцитів показало, що j всіх групах тварин клпини були в основному низькоашдними. Проте введеш® сполук призводило до збільшення абсолютної кількості даних лімфопигів та j більшій міра неіпрофілів, що дає підставу тадаїи про вплив сполук ге прискоренім новоутворення лейкоуріів.

Вплив випробуваних речовин на кінцевий ефект імунологічної реакції юдіюзпачний. Так, серед тіогюхідних акридшіу є речовини, яга виявляють имулюючу дао (23), дія солей та ефірів оксо- та тюкосиоадних акридину $,23,24,28,29,30) знаходишся на рівні такгавіну, в той час як аміди !5,26) та іліденгідразиди (34-36) (9-оксоакридгеіл)-10-оцпжої кислота жппчують акпшнкль клітинної ланки імунітету, що узгоджуєтеся з даними шп’юггерного прогнозу.

Найбільший імуі юешмулюючий ефект на клітинний імунітет мала гкридинова сіль (2-етоксиакридиніл-9-тіо)оцтової кислот (5). Бензиламід >-окооакридиніл)-10-оцгової кислота (26) виявляв найбільший імуносу-хюорний ефект, який знаходився на ріпні преднізолону.

Морфо-меїричний аналіз лімфоцщів крові виявив одноотрямоване їльшення лімфоцщів з дамеїром до 6,0 мкм у вох групах тварин, що ідчиїь, хоч в неоднаковій мірі, про імунспропний вплив досліджуваїтих «мдних акридину, які ешмуліокль іроліферапивш та міграційні реакції ифсядптв у процесі імуногенезу. Цей факт дозволяє стверджували, що ода човини стимулюють хеллерну відповідь, а інші — супреоорну.

RlTOUOTItTCI ОТТЛТТСЯГ /~Г*Г*ТІЛП£ ТТО рТЛТТТтіТГТТч тилтгзгпрггчг ттглт-п „

JL/ІШ 44iWtjA ЇМ СиШііЛUVlli llTlViUlUlj ІАЛЧА

ло, що найбільше зростання таїрів гег^юфільних та пщушбелншх антитіл ло в фупі тварин, які одержували гіпервдинову сіль (2-епгасиакридшгіл-9-))оцгової кислота (5), де imp гегерофільних аіпиііл склав 42 проти 24 в тралі.

У всіх останніх групах тварин спостерігається зниження тигрів рмальних та індунібельних антитіл у порівнянні з контролем. Проте дані олуки односпрямоваш стимулювали гралхрерацію лімфоцщів, що свідчгпь

о стимуляцію супресоріюі ланки імушгеїу, яка призводить до зниження моральної імунної відповіді. Найбільшу супресію виявляв бензиламід (9-соакридигі\)-10-оцішої кислота (26).

Результати дослідження мітотичного ііщексу клітин кісткового мозку ідчапь, що однократне введення 1/10 ДД50 кожною похідного акридину щищує більшою чи меншою мірою мітотичну аісгивність клітин кілкового ^ку в порівнянні з кошрольтюю групою тварин.

З вищевикладедаго про імугоіропну дао вивченого ряду речовин ^ досліджуваній дозі та строках введени свідчите, що імуностшулюючий ефек на клгшнний та гуморальний імунітет має піперидиіюва сіль (2 ега<сиаіфидшйл-9-тю)оцгова кислота, яка перевищує активність такгивін} відновлюючого показники імунної системи та виявляючого, таким чином імуіюмодуліоючі властивості

(6-Нпроакпидитл-9-тю)ошова кислота (2) та калієва сіль (9 тюкооакридшіл)-10-оцтової кислота (28) виявляли стимулюючу дао н клшшний імунітст і супрссоріїу - на гуморальний. Калієва сіль (б нпроакридиніл-9-тю)оцгавої кислоти (6) та бензиламід (9-оксоакридиніл)-1С оцтової кислоти (26) пригнічували Т- і В-сисгеми імунігеггу. ДіеіиламіїЮі: сіль (9-оксоакридшіл)40-оцгавої кислоти (20), іліденгідразид (3-нпрс бензіліден-9-оксоакридш ¿л) -10-оцгової кислот (34) та іліденгідразид (2,5 дюкоібеівілідш-9чксоакридиніл)40-оцгової кислот (35) виявляли супре сорну дію на гуморальний імунітет. Оіже, більшісгь ■rio-, оксо- та тіока шхідних акридину має стпрессршй ефект відносно В-системи імунтгеїу, яки знаходиться на ршп преднізолону. Інші сполуки не виявляли суггев

Ot^TT-ТОГ tTV^TT

lUVillUllWll.

Дослідження антмікробної акшвносгі тіо-, оксо- та тюксоїквщцк акридшіу виявило, що більшість випробуваних сполук у різному сгупе акгивш відносно грампсштвних бактерій, слабо активні або пасивні що; грамнегагивних бактерій та Candida abicans. Деякі з них (5,6) за своєю аі тамікробшю даю не посіупаїоться стакрадиіу лактату, а сполуки 2,12^2 перевищують її, особлию відносно золотсгого стафілококу та ангракоі (рис2 ).

Найбільш ефектвш зшвкує ркт золотистого стафілококу (< ііпроакридиніл-9-тіо)оціша кислота (2), активі riera якої в 32 рази вища, н акшвність егакрвдину лакгаїу. Етиловий ефір (6-нпроакридиніл-9-тю)оцгоі кислоти (12) виявляє виразний аігп-ібакгеріальний ефект, як стосовно до aureus так й до В. antracoides, причому його пригачуюча дія в 4 ра вища, ніж у егакридину лактату. Калієва сіль (6-шроакридшіл-9-тіо)о:

і кислоти (6) та етлоши ефір (2-<ішш-9ч)ка)аіфвдші\)40-оцгоеої ота (24) -також актвт відносно до В. antracoides та мають у 2 більшу актей ¿сгь, ніж еталон порівняння.

/мл

>7 1

>4 -

,6

,2.

5 -5 .

)

\'ЧМ

ІЙ

5 6

А

12 2

9 24 12

Б

сполуки

4,5

в

2 - Апимікро&а акіивгасгь то-, оксо- та тексогохідних акридину зю: А-залотистсго стафілококу, Б-шпроісоду, В- дріджопсщібтго а роду Candida

Втрата, аромапичносгі акридинового ядра прівюдгаь до зникненш чи ота вияву штшмікробіюї дд, що узгоджуєшся з даними комп’іотс£*юго озу.

. 14

Проаналізувавши вищезазначене, можна зробиш висновок, що введення у 6-у позицію акридшювого ядра нпрогруш призвадть до вияву виразіюго ангабакгеріальшго ефекту у тотадих акридину, що узгоджуєшся з даними прогнозу на ЕОМ.

Таким чином, в результат проведеного первинного балогічіюго скріягінгу, який гіідпзердакує даіп комп'ютерного пропюзу, здійснеіюго за допомогою комплексу програм “ОРАКУЛ” т ЕОМ, були виявлені сполуки з виразним біологічним ефектом, що свідчить гро перспекгивнісш пошуку біологічно акшвних сполук в ряду ію-, оксо- та іюксопохідних акридину. Видалені найбільш активні (стокси-, іііро) замісники в сір__ хіурі сталук, встановлений вплиз порушення аромапичносгі ядра акридшу на біологічну активність, а також для подальших доклінічних вивчень відібрана піперидишва сіль (2-егокснакридиніл-9-тЬ)оцгошї кислоти, яка мав виразну аншзкудашвну та протимікробну дао.

СИНТЕЗ ТА СПЕЦИФІЧНА АКТИВНІСІЬ ПІПЕРИДИНОВОІ СОЛІ (2-ЕГОКСЙАКРЩИНІЛ-9-Т[0)0ЦГОВ0Ї КИСЛОТИ

Б - СП2— С

^ %он ОС2П5

о

Брупо-формула:; СгіНзбМЮзЗ, молеіулярна вага — 398,52 Для докліняного випробування гюрошок-абаашія гапфидинеш сіль (2-егокаіакридиніл-9-то)оцговоі' кислота нароблена нами в умовах лабора-торіюго синтезу за наступною схемою:

осгн5

П8СІІ2СООН;(С2Н5)зК

§ —СІІ2—соон

ОС2ІІ5

-соон

ОС2Н5

о

І

н

Будову піперидиіювої сам (2-егоксиакридиніл-9-тю)оцговоі кислота вдаю за допомогою інструментальних методів анадау, а чистоту — хрома-рафічно.

За результатами дослідження спешфічгої акхивносгі встановлено, що ервдшюва сіль (2-<лтжсиакридтпл-9-тю)оцгової кислота приппчує ексуда-їігі явища на моделі каралешювого, каолінового, гісгаміїювого, дексірадаво-формаляювого набряків, не посіупаннись за даним видом да вольгарену.

Висока аі пиексудагавна активність піперидшювої сом (2-егокт-зидині\-9-тю)оцгової кислота га моделі гістаміювого набряку дозволяє шустати наявність аншгісгамінних властивостей у досліджуваній сполуці.

При вивченш впливу даної сполуки на праліфершиші пронеси у вог-ир запалення виявлено, що піперидиіюва сіль (2-егоксиакридшгіл-9-)оцгової кислота приппчує утворення іраіуляцйно-фйрозші тканини на % та перевищує вольтарен на 15 %. ■

За допомогою експеримеї палн юї моделі ад юваншого арлриіу вставлено, що гпперидинова сіль (2-епжа^™ідит\-9-тю)оцітаої кислоти зажав появленню вторинних явищ ексудаш, ознаків арірту передніх та яірлаїеральних задніх лапок, а також запобігає розвину’ лейкоцитозу та енгцує час згортання крові у порівнянні з кошральною групою.

Проведеш дослідження показують, що піперидинова сіль (2-егок-ифидиніл-9-тю)оцговоі кислота має протизапальну активність та ан-«ікробну дію. Вдале поєднання цих властивостей роблять 3 перспективним зобом гри лікуванні різних захворювань та запальних процесії}.

ВИСНОВКИ

1. Здійснено комп'ютерний пропюз бюлогічіюї активності то-, со- та ткжеопоядиих акридину за допомогою томплексу програм )РАКУЛ” (на ЕОМ). Порівняльний аналіз даних програм та результатів зтерименгалнюго біологічного дослідження дав можливість поповнити банк м’яті ЕОМ новими деа<рипгорниьпт центрами, показав доцлнвсть

комп’ютерного прогнозу та перспекшвіосш цілеспрямованого синтезу в дане» ряду сполук.

2. Більшість досліджуваних сполук віддасться до помірних і малотоксичних. Переміщення залишку оцтової кислота з положення С-9 десяте акридинового циклу та заміна атому кисню на атом сірки, я пикликаїсть порушення аромапичносгі в акридитвому кільці топохідни призводиш до зниження токсичності та зміни спекіру і сили бологічн активності сполук.

3. Дослідження спекіру біологічної дії дозволило встановити деякі з; кономірносгі “сірукіура-дія”:

- еггоксифуга сприяє виразному прояву ангаексудативші дії в р? ду тіопохідних акридитту, що знаходишся на ранні чи перевищує еіалої порівняння;

- більшість тіопохідних акридину пралошує дао етамінал-ішрії тіоксогюхідні акридину’ виразно знижують тривалість сну, який було викликаї егамії шви етрію, а серед окоогохідних акридину виявлені сполуки, я виразно збільшуіоіь або знижують його тривалість;

- вііяклсно, що тю-, оксо- та. тюкссяюхідні акридину можу стимулювати чи припотувати діурез, на що впливає характер замісника бі. аггома С-9 та в 10-гюложенні акрщиноюго циклу;

- встановлено, що тю-, оксо- та тюксошмдш акридину в дослі жувашй дозі можуть мага імунспроївіу дао, гри ньому тіотхідні акриди виянлшсгш у більшій мірі імуностимулюючий ефект на розвиток клітині ланки імунітету, дія солей та ефірів оксо- та тужсопохідних акриди знаходишся на рівні такшвіну, в той час ж аміди та іліденгідразиди (' оксоакридинк)-10-оцговоі кислота пригнічують активність клггаїпюї лан імунітету.

- вивчені сполуки виявляють супресорну дію на віфоблентв гегерофільних (носильних) та індупібельних аншгіл, з яких у бензиламіду (' оксоакридиніл) -10-оцгоюї кислота (26) воно було максимальним, збільшення тигрів аіпиііл було лише в групі тварин, яким вводи;

іеридинову сіль (2-егоксиакрвдшіл-9-тіо)оцгової кислота (5);

- тю-, ока>- та тажсошидш акрндину виявляють стимулюючу дао праліферепивну акгавнісгь клгіин кісткового мозку,

- аніимікробну активність мають тіопохідні акрндину, які итннують ріст золоіисгого сгас|і\окоі<у та спор аніракоїду. Особливо півні речовини 25,8, яга маюіь у 6-му положенні акридинового і^жлу роїрупу.

4. Розроблено препаративний метод отримання, вивчені фізико-хімічні асіивосгі та проведено доклінічне дослідження атси^іфічіюї активності кридшююї солі (2-епжсиакридиніл-9-™)оцгової кислота.

5. Встановлено, що піпфидиіюва сіль (2-егоксиакридиніл-9-тіо)-оц-вої кислота має виразі іу аіпиексудатавіу та пропімікробіїу дао та може ти рекомендована для клінічних випробувань грі ревматоїдних аргіригах,' омбофлейтах підшкірних вен, трофічних виразках, в ялоіранулгакяих та вгонезагоюючих ранах.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ /іИСЕРТАї П ї

1. Новосад Н.В. Анпшикробиая активность тио-, ттюксо- и оксо-оизводных акридина // Мікробіологічний журнал.-1996.-Т38, №4.-С55-і.

2. Новосад Н.В. Біологічна акіивнісіь тіоксо-, оксогохідних акриди-//Ліки.4997.- № 1- С.81-85.

3. Омельянчик АО.,Новосад Н.В. Прогнозування можливих ви-

з бюлогічіюї актвдосгі в рядах Б- та Ы-поядних акридину // Ліки.- 1998.-

0 1.- С.60-61.

4. Омельянчик АА, Крааых ЕА, Мельник И.В., Панасен-

1 Т.В., Бражко АА, Новосад Н.В. Влияние Б- и Ы-замещенных хиноли-

, акридина на продолжительность медикаменгазіюго сна / / Тез. докл. уч. копр, преподавателей и студентов университета. - Запорожье,

1992. -С.135-136.

5. Омельянчик АА, Красных ЕА, Новосад Н.В. Исследование влияния S- и N-замещенных пиридина и его конденсированны систем на выделительную функцию почек // Тез. докл. научно-практч коеф.: “Лекарственные средства Украины, синтез, научные исследования производство, реализация’.-Харьков, 1992.- С224.

6. Фролов О.К., Омельянчик АО., Новосад Н.В. Вивченн праліферативної та шрапиіюі акіинносгі клітн крові під впливав імугоіропних препаратів / / Тездої ХШ зщу українського фізіалогічшп товариства ім. І.П. Павлова- Кіш, 1994.- С. 206.

7. Омельянчик АА, Новосад, Н.В. Острая токсичность S- и N производных акридина / / Тези дах наук коеф. викладачів і студенті університету.- Запоріжжя, 1994.-Ч.1.- С.83.

8. Омельянчик АА, Фролов АК., Новосад Н.В., Марченк

ЕП. Биологическая активность некоторых производных акридина / / Тез доп. науісконф. викладачів та сіуденгів університету.- Запоріжжя, 1995.- 4.1. С. 89. *

9. Омельянчик АО., Фролов O.K., Новосад Н.В., Федота Є.Р.Імунамодулюіача дія морфалідавої солі (9-тюксоакридшпл)-10-оцгов( кислоти // Тези дот. XVII Укрмнськоі конф. з орг. йми.- Харків, 1995.- С 117-118.

10. Новосад Н.В., Фролов АК, Омельянчик АА Иммудаїропно действие некоторых производных акридина // Тез. докл. межд. научно пракг. конф. : «Экологические аспекта загрязнения окружающей среды»,

Киев, 1996.-42.-0.195-1%.

11. Fidov АК., Omelyanchic LA, Tolok AY., Novosad N.V., Fe dotov E.R. The analysis of the immunobopian action of seme natural and synthet components for irnmunooonedive therapy / / Provisional programme 2nd intern: tional Practical Conference от “Sustainable Development: System analysis in eco ogy”.- Sevastopol, 1996.- P. 183-184.

12. Фролов АК., Омельянчик АА, Новосад Н.В. Имм>

номодулирующая акгавносіь тио- и оксопроизводных акридина // Матеріали IV Міжнародної Конференції “Франція та Украли, науково-ірактчний досад у контексті діалогу національних кулшур”.- Діппропетровськ, 1997,- Т. 2,42.- С.83.

Нсоосад Н.В. Біалоічп акіиаясіь ісшх тю-, скюо- та тккосгохідних акридину.- Рукопис.

Джергаїія на здобугш шуганого сіуггня кацщдаїа болотних шук за сгЕцалыжлго 0200.10 — бооргагічт ямя-Ьсппуг бюорстічжї ш та нафшхіш НАН УрраЬи, Київ, 1998.

Здйипп нсмі’кперний пропюз балсгічіо акппзпсгі ті>, сизо- та тгизхемдшк акридину за дотмзгао ксмплжсу прорвм “ОРАКУЛ” (т ЕОМ). ГЪргнилы u”í cûîu7ù3 даних прсграм та резулвпігів агагрмзлальїпго біолстного дослідаетня показав дошмясть шип шіернхо прогшзу.

Вдана заленіль баузгтиі дд ид хмчігї будови тіо, оисо- та тіскссгсмдних аіфвдину.

Всгатмац що дослідадгаїв стшукн епмршпа г,нжлшзгяпіміі і мігать шрскш спзяр баюгічнй акшнпсгі, пяпляюти щтнзздашпний, ігіраірспніїй, діурепічгаїй, імуісмщуліаснія“і та аіпілшробниі ефект. Подули і и арсмтгппсгі в акрядчна»т.іу йльц тіспзздік акрилі sw, грвнмиїь до япмиїк тсгагаюсп та зля схнсіргу і сили (іалогічил акпиюсгі сполук.

ПігЕрщцнзва сіль (2-егоі-апіфіщ;і¿л-9-тю)ала)гі кіелоти має иразну

анпкисудагашу та штмкро&гу дао та мзгие буга реисмзщрвана для пжлійлених клЬпчнгк досліджень.

Клнгпгі vase, тю-, сизо та тіокатюхідм акридину, бюлогічіі власшоосіі, імуі юмодулюкта дія.

Ногосад Н.В. Біплспяхкая агаїяяюсій іюкьк -по-, ассо- и тижсогряетодных акрцгцгв.- Рукхпсь.

Дпзфіаця ш сагагипЕ учяюй стегая і гаїивдага &плтнзских наук ш отауилшоеш 0200.10 — â торги пгеасая хтїи.-Иісппуг бігхзргшппгскаі ями и

іиршхігіппі НАН Укртиы, Кия, 1998.

Осуществлен ікмгмагерньііі прегаоз біюлстческш акпазюсш тію-, сксо- и погарсизводньк акріїдіЕп с іхмщіо кгммта праромм “ОРАКУЛ” (на ЭВМ). Срошшелшый атлиз данных програми и результатов амзтргоипалысго биаюшчгсгюіи жхуєдоійния пжазал іс.чзсообразЕсгь компыагернхо прегнзза.

Изучай зашшмэсгь бимопязского дейлшя от химичгского сіроенгя пю~, акюо- итизюарсизводньк акргдит.

Усганзвлзю, что ихледусмьЕ соединзмн являются умгренныии и шлотанйми и імзог широкий аткір бюлшгасгой акпшиэсш, грошляя шшыассудапиЕНый, изфогрсшын, даэдрепнхкий, иммув^і^ліір^сщий и анпмигфо&ьвг аффект. Нарушена аромпичнэст в акрндмизсм кольи? икпроизиодных аіфидида іршодиг к сииаэншо таизниэсш и изизншю аиара и ош бтлопнхгей агамяюсш соедаыгий.

ПигЕриднювая соль (2-шааз^едікил-9-тт)ум^агіі кислты hvect шрі-жшнэе анггвюсудашЕнзс и аітмгкробте деиявде и мэжст быть рекомендована для углублашьк клиншеских изтыганий.

Ключазьк слова: -ПЮ-, а«х> и тажахіроизводішЕ сафидцт, &плспнвские ааклва, иммуі сгчздулі ір^ісщж дейлшЕ.

Novc6adN.V. Biokgcal activity of thb- oxo and thmodiaivalives of aaidinc.- Manuscript

Thess for a candidate of sciences degree by фосиііу 0200.10. -bkxxganic chemis-by. — Tie Institute of Lkxxgarac chemistiy and petrochenistiy Ukrainian National Academy c£ Scfenoes, Kyiv, 1998.

Computer progress of bbbcjcal adivily of thb- си>, tfcxtxfcrivalivEs of acridine was carried out with the help of a computer programme oompiex “ORACUL”. Gxi^xaative aralyas of the programme data and tbe resiis of the experimental biclogcal research demonstrated the expediency of the computer pragmas.

Biologcal activity ckpencknce on chemical structure of thb- ан>, daaxoderivatives of aaidine was investigpfed.

It ш& proved that tit curiLitiiuit; uncbr analysis aie medium and kxv toxic are characterized by a wide фойшш of boloepal activity displaying diuretic, neurotophy, antmflammatoty, antirnicrobial and immuncmxyaling efiocL Di^lacement of the acetic add from the portion C-9 to the poation ten of the acricfce cyck and the refinement of the ахудзі atom by tlii sulfur atom camng tlic viotiticri of fegmnce in acridine ring of thioxo acridine claivaiivcs lead to the doarase of Іожйу and to die change of spectrum and strength of the combination biobjcal activity.

Piperidine salt (2-ebrodacricM--9-thb) of acetic add is characterized by the evident anteadaljvE and antimicrobial adicn and can be recommended for profound dinica] testing.

Key wads: thb- as>, thbxoderivatives cf acridine, bJobgical properties, іттшх*хххУа1іяі

activity,