Электрохемилюминесцентные методы исследования электродных процессов тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.05 ВАК РФ

xapkircbkihi д f. ржа в пип ун1пгрситгт

РГ* п

i U4 На правах рукопису

КУКОБЛ ЛНЛТОЛ1И влсильович

ЕЛЕКТРОХЕМ1ЛЮМ1НЕСЦЕНТН1 МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕННЯ ЕЛЕКТРОДНИК ПРОЦЕС1В

Спещальшсть 01.04.05—оптика, 02.00.05—елсктрсшлпя

Автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата фЬнко-математичних наук

Харкав — 1994

Дисертащею е рукопие.

Робота виконана в Харкшеькому державному техшчному ушверситет! радюелсктрошкн.

Науков1-кертники: доктор ф^зико-математичних наук, професор Бих Анатолш Гванович та кандидат ф1вико-математнч1шх нау^, доцент Рожицькнн Микола Миколайович.

I

Офщшщ опоненти:

1. Доктор фЬико-мптематичннх наук, професор Милославськнн Володимнр Костянтинович (ХДУ, м. Харюв).

2. Доктор техшчних наук, професор Горбачев Анатолш Кузьмич (ХПУ, м. Харюв).

Провщна оргашзацш: Льв1всвкш"! держашш» ушверситет, Мппстеретво осв1ти УкраТнп, м. Льиш.

Захнст вщбудсп.ся - ^ * ¿¿/^/"¿С^._1994 р. ,|а засиашн

спещал1зовано1 вчено! ради Д 053.00.02 Харывського держанного ун!иерснтету за адресою 310077, УкраТна, м. Харюв, майдан Свободи, 4.

3 дисертащею можна ознайомнтнсь у Централыпй науковш бшлютещ Хар-кшського державного уншерептету.

Автореферат розклашш СО г^/ СХ. с^-И,- 1994 р.

Вченнй секретар спещ'алЬовано! вчено! ради

По|'1 да В. П.

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

AKTyanbHtcTb теми. ПротМання електричного струму чероз межу под1лу фаз електрод - розчин в ряд1 випадК1й супроводжуеться ф1зи-ко-х!м1чними явищами» що викликають р!зку зм!Иу опгичних властиво-стей електродно! noeepxHi та прилвглого до не! шару розчину. На П1дстав1 таких явищ створено ряд нових оптичних метод!в вивчвння електродних npouecip, як1 суттево розширюать 1 доповншть моаливоет i традицШшх електрох!м{чних метод!в, цо базупться на електрич-них вишрюваннях. В ряду таких оптичних лвтд знаходиться 1 елвктрохем1лкл1несцвнц1я (ЕХЛ) - випромГнювання фотон1в в npoueci електршпзу деяких розчйн!в оргайчних сполук - органолш!нофор1в. Явище ЕХЛ 1нтерсивно вивчаеться з 1964 року t мэхан!зми процэс1в, що призводять до в>шрш1нювання св!тла стали, значною м!рою, зро-зумШ (Бых А.И., Васильев Р.Ф., Рожицкий H.H. 3jiBKTpoxei,!MJ®MHHec-ценция растворов органических соединений//Итоги науки и тохняки. Сер. Радиационная химия. Фотохимия.-М.: ВИНИТИ, 1979,-Т.2.-!35с.). Незважаючи на р!зноман1ття мвхан1зм!в реакц!Й, що призводлть до випромгнювання ЕХЛ, засад! с, цонайменш, одна електродна фарпдесв-ська реакция молекул органолхшнофора, яка энаходиться на початку цього процесу. Cava ця обставина. встановлве т!сний зв'язоК м!ж елэктродними гетерогенной процэсами та подальиими xímímhhmm гоно-генними.реакц1я?,;и електрогенерованих часток, як! эавершуються ем1-с1ею квант!в ЕХЛ. цим яэ встановлюсться i пося!довний зв'язок Mía в1домими електрох1шчш;ми методами вивчення електродних процос$в та ЕХЛ-методом - як ix подальшим розвлтком. SacHOBaHi на явгаз! ЕХЛ досЛдницьк! метода, збер!гаючи yeí позитивн! akoctí влвктрох1м1ч-них метод!в, доповнюнть !х новим, (Ильи 1нформативним оптичним каналом, що дас можлив!сть в!зуал1зац11 електродних процео!в парбно су електрона через мэау под!лу електрод - розчин in aitu, не вно-сячи н!яких гнетрументальних викривлень.

Мета роботи полягас у досл1давннг рхдиннофазно!' ЕХЛ та и використаннi для визчшпгя алзктрох1м1чни:>: прсцес1в, що в1дбувають-ся на меж! розподглу електрод - розчин елзктрол1ту. Проведен! дос--. л1д*ення вюпочають теоретичну та експеримэнтальну прорйбку питания про ступшь зв'язку рцщннофазно! ЕХЛ з елэктрах№1чними процеса-ми, що it викликають, та властивостями електродно! noßspxHl, вивчвння m9xshí3m1b ЕХЛ ряду ЕХЛ-к0мп03иц1й. У в1дпов!дност1 з метою

роооти нарэдОачасться створити 1 экспериментально вЦпрацювати ЕХЛ-мвтод дослЩсення фарадесвських процесгв.

Наукова новизна. Показано, що при збуджеин! ЕХЛ 61полярними прямокутними 1нпульсами напруги для Оудь-якого елембнта поверх« I електроду, розшри «кого суы1рш з довжиною хвил! .ЕХЛ, 1нтенсив-н$сть ЕХЛ I пряшпропирЩЯна сэродньовипрямленому фарадеевсько-ну струму. Яапропоиавшю використовувати ЕХЛ для вивчоння розпод1-лу середньсг швидкосп фарадеееських процос1в по олактродл.'Я поверх н I, сфэрмульориШ голо он I принципи використання ЕХЛ для а!зуил1зацп структур» пров!дних поьерхонь.

Зд1йснано анал1з ф!зикэ-х¡м1чно1 модол1 ЕХЛ-пронес I в (Шя аломо!1т1Г) олактрод1:о1 иоворхш з р!зною геометрюю. Показано, що найошива густина ем1тер1в дос.чгаеться на дефектах типу ццлина, угнутий клин. Проведено сц!нку граничних мозочивостей ЕХЛ-методу в1зуал1эацП структури повврхонь. Показано, що за допомогой цього м-зтоду принципово ккшиво ВИИВЛЯТИ ПООДИНОК1 проколи 130ЛЩВЧ0Г0 поверх«*) елактроду дЮлоктрнчкого шару д1а\!<этрсм до 20 им.

Стиорено ЕХЛ-штод сизначонпя редокс-потенщал1в оргашчних ополук, якиЯ Оазуеться на росстрацн лотвнц1алышх лкмограм ЕХЛ -залеююст! I в1д потентату рзбочого елвктроду. Показано, на аикористьннп конвективного масонороносу н досл1дхуваних розчинах дозаоляе суттсво покрацити характеристики методу.

РозроЗленэ та випробувано комплекс ипаратури для зОудюннн I досл1даення ЕХЛ. Стаорано I проведано апроОатю ЕХЛ-установок виз-иачэний потонц1ал!в блактроокислання - ыдновланни сполук 1 доелг-джоння гетврогвшшх властиЕоствй 9Л8ктродно1 ¡гавврхш.

Вивчоно вплио 1он1о фонового ьлэктролп'у ЫС1 на мехашзм та к1нетику ЕХ/ оргшюлшшофор1в. Визначена причина виникноння так званнх "хеиль яскравостх ЕХЛ". Розрослано нова ЕХЛ-композищя з! значно знэнезнкы еиергоспокиБ&чням. Запропоновано метали створоння алыпозйцш з1 стац1онарною анодною або катодной ЕХЛ.

За допомогою рсзроОлэного методу в1зуал1зацП фарадоевського струну одержано ЕХЛ-зоСраження електрод1в к; р1зноман1тних матер1-ая!в. При цьому розр}знввальна спрокожшсть досягала 1 мкм.

Виявлоно вплив триаалэст1 зОудяуючих шпульеш на розшшл 1еЩ1 • Запропокозано метод оц!нквання час.у затримки початку фарадвсвських пронес1в в1дноско моменту подачх полнризукчо! напруги. Оапропонопано ЕХЛ-методику пишрюпаж-м ¡ютенцкШв других хвюп.

окислоння та в1дновлонни оргвнодвм1нофор1в. v

Практична mra pc-'oT-i тшачаеться там. та rio И рэзультатои отримако дав* ять ааторськш сз!дсцта на еш'лходи, розрсбданиЯ ko:ï-ллзво прялаМв "ЕЯАН-г* дня ЕХЛ-дося1даэнь та шнШзу окспонувався на 81тчязшшх t Штародиих шгстаакая, до отржг^а медаль виставк;> досягконь народного гесподэрства Украине зараз 10 прилад!в цьего типу Екдориотоаувться а пуэаа та наукосих зоклэдах УнраКнк fa ¡epa-ïh СНД. Внконан! теорзтичн! пророСхи та р»аудьтати аиспсрпмптгдь-иия досл1д:ночь дозвояаюгь створил конадронтоспрсуозе! Ш-тахнодогН у тг,пих галузяд: контроль Tcncrpr:í!2 проз^иш дКтаиок на д1олоктрнч.чгЯ поворхн!; сняп-гзннл npoDl,^:oï позэрхн:к

ко PKpüTí тонкш'л проэорюа пМакюлз (эгбрудиэинймй); переярка влектрачно* цтлоелост! та uttUîocTt I залижи- isapîa на провШШ гЩклодц! з ло:са;азац1сю ¿шпмок пробега; мэтро^огзчнкопт-роль влеетродДв - датчики олэктрох^лч.'ю» ít:í4:;oï сяаратур:*.

ро.пошй ползтанн.ч, та дипосяться ;м захнат.

. 1. Тасрзтичиз евгрунтуаакнп та екопгркмситаАьнг пШьордаэчия ¿в'язку uta роаподьчем 1к?еьсй?носу1 Ш i густяаох; ^аралоссського отручу. л КЗ лаг, смогу пшссряотаБуаяти ЕХЛ для пнзчиьия рсзпсд1ду щвидкоот! фаредаезських прсцэс)з по влактродпМ поэ-зрхт та д^л ninyaniar-Uiï структура nponí,>wtt лопорг.окь.

2. Лнал1з ф1"кг.о-х1!л>чио1 мсдеМ- SXI-îipouaoia (Идя слг«зпт1з електродно* по&$р/.н* з в1дмн:но^ raovaTpic».

' 3. OitfHHa ?.-*озг.л:!аостс-й £хл-мгтоду is-ayuísvaíï структур:! гсро-at£imx погорхокь (адла визрочання ! роаргздапальиа onpo:¿o-í¡Jícrb).

4. Оптичнкй т?ол аязначояня патент ал i а оя>ктрооя;асяа15яя i влэктроа1дноз.явнкя г.илздг.-п оргеШчних рвчовиа у ройчлнад,

5. Теорэтичне сгЗгрунтуec:íhíi та експер^монтальиз п1дтпзрдмэния викориотшш конвоктнаного азсопарэносу о розчинах для суттсвого пол1пгеиня херакторнотпк 8лл-»ктоду Еигпачэння р я д о к о - r¡ с т r> ¡ щ í ал í í: .

6. Ыэхан1зм В7J. ор гги:ол?Л|iHo-Joptз у роэчйнак, по MitiTMTb хлорид JllTÍM.

7. ' Катода üTfop2=-::-v. кехпоэицгя al зтсаЛшрно» анодной або катодной ЕХЛ.

8. Результат!; екслортонтплыш дссл1дгакь ЕХД-асбрауень елактродгв з pîEHiix матч pi ал i а.

9. {&хан1зм впливу тривадост! збудяувчкх l'.'.nyjibcíu иапругй и а розпоЛл inTencHbüocTi ш по влэктроди1й побэрхкЬ

10. Метод оЩнюваннн часу затримки початку фарадеевських про-UsclD на р!зних д:лянках електродно* поверхн1 в!дносно моменту , fio дач 1 поляризуючо! напруги.

11. ЕХЛ-методика визначвння потенц1ал1в других хвиль окисления та в1дновлення органолюм1нофор1в.

Публ1кац1 i. По тем! дисертаци опубликовано 70 статей, тез ;;ог;ов!дзй та .авторських св!доцтв. Головн! науков! результата, викладен1 е дисертаци, опубл1кеванх в шести статтях, п'яти авторських св1доцтвех та семи тезах допоэ1дзй, список яких наведений налрикЛнц! автореферату.

Апробация робота. Головнí результата дисертаци бухи обгсво-y,4i>j на Воесоетних конфоренцхях по орган?чним люм!нофорам, Бсэсою-

напад! з коле куля рно У лш1несц&нц1Г та п використанню, III. ЗсвсоюгнЫ конфоренци по 0Лектрох1м1чним методам анал!зу, Конгре-ru BAiíOP "Защита-92", 37 Konrpeci Шжнародного електрох1м!чного о^.гпиства? М1вннродн1й конфэрэнцП а анал1тично1 xímí!.

Структура i обсяг дисортзцП. Робота складаеться з вступу, п'я-f/í глав, зак!нченкя та примíток. Обсяг дисертаци складас 217

:>í¡;:-.ok, вклсчас 3 таблиц!, 59 ц&шис1е. б-.:5дьтра£ию з 9S най^

i ■

..'/jia-t- I

SídICT РОБОТИ

i' з-".туп1 оОгрунтооана актуальн1сть обраного напрямку доиптд-кень, сформульован! мзта роботи,'наукова та практична вага отри^а--)их результатíb.

В nopi'llts глав! ро^глянут! $>Í3HK0-XÍMÍ4HÍ основи яьища рЦин-нафазно! ЕХЛ, проведено аналптичний огляд л!тератури з оптичних метод!в доолгдження електродних npoueciB.

Прот1кання електрох!м1чних процес!в у розчинах значною м!рою заложить в!д гетерогенност! електродно! noßepxHi (наявн1сть на нШ катал1тичких д!лянок, м1кродефект1в структури, сторонн!х включень, цзнтр!в корозИ, . адсорбц!йнйх вар!в). 1снують pí3Hi методи досл!д~ жоння гетерогенност! електродно! поверхн!, зокрема, ii поточечна тестування. Сюди, перш за все, сл!д в!днести скануючу тунельну mí-кроскоп*ю, яка дозволяе отримувати просторову картину поверхн! з розр!зненням в дек1лька нм, а також розроблену школою проф. Барда (США) скануючу електрох1м1чну м1кроскоп1ю, де струм електрох1м!ч-них реакЩЙ, а не тунельний струм, використовують для характерис-

- б -

тикк процесПв на олэктроди1Я поверки 1 та и структурой'« осойливо-ствЯ. Шкроскол1чну готэрогенШст.ь пооэрхн^ нап1влрегндних олнк-грод!в з розр1знекням в дэк!лька мкм вивчали за допомогою фото-струм!в, индуцьованих сфокусованим ласориим прсмвнем. Зпзночйним методам та прнлвдам на осногл притачан»! суттев! недолги -тривалий час вим1рвпань 1 пов'язеиа з нкм нэмоялавЮТь досл1дооння к!нетики елоктродних проц8с1в, вчкрнплэннй, ио_ г-норяться зондом, складн!сть технологи пором!щечня зонда та 1н. Цих ;юдол11Ш! знпс ною м!рою мэжна позб.ут:;ся вккористозуючи ряд оптичнях, наприклад, одбктрохромяях .мэтод 1 в. Останн! базуатьол на ч1зуал!зшШ у-тэктро-дних процзс!?, як! супрозацяувтьгл суттвряжг эШкачм тгких оптич-них властизостей м1хфлЗН01 мзя!, я:-: погтшашя, <юзс1мпйния а-'о з:трогл!нкззккя сз1тл/ь Однзк 1х .?г:хоряотя!;:}л гюсдкако з ря-

дом обмэзчиь, гсдоаиш з г,них е коо«5х1дн1сть зсян1ссИх дгзрэл СВ1-тоа, цо знпзус 5эог»р1з::»сзль;|у отролъжисть, /¡г,стсн1рч1сгь о?р?г<ус-?'.,о» этсрчтуру х ?Л. Г> зз-яг..ч\у з ¡ц-,;; гмрсп'л-

"'гкб-пм с в:?!:ср:!с7р.кня дел доияиаэьия гз-.орсжгпзст! олочгрохгю* л^всрхн! 5 з!зуал1ззцй фарпдэспськи:: процэс1а я«еяа рШннофзто? ЕКЛ, кол',; Фо^срЧ см!трог.^н;о:"ть;;я з гвтерсгсинкх олчктрэч1м1чниг. настуйяпх гомон»:!??-« Нч1ччих* реакцт переносу ч.~чктгоиа (КИЕ).

Друга г дана присплчоиа розроШ Г:ХЛч»тод1о'дсел1;^гни.-1 ¿мз.ч-тродних прсцос!с. Пэрвипжш стзд1я?.;п Ш-лрсцгиу с гатердг-экн! РПВ м1* ?юлвхуламя' оргйнолкгл ] ксфору 1 вдехтродог, I - к!льн*с?;-гсе.эдт1з, тю зяррольнаатьсп я одомЫ оЗЧ-'-у ал едини?;.; часу (БйгптеЯп/д-с). П|шсрц12ка авздкост! •*отерегэ»!:;озГ Г-ГО» (моль/л-с), да кс - б^елекуляргя ио.чотаптэ изидкос?;. я с" * <Г

- концонгрзцП олз::троген0?оБаяих кетзск- 1 ая1оч-рядихал!а в зон? роекцН: 16ГЛ = '|!вхлкС11с4'с~, дэ нвяитоса е|ектичн!стъ Ш. При збулввкк! ЕХЛ <Ипэ горним* ^шул'-с&мк аосслютнл

твр!в зосередуека б!лп поезр;;п1 е.тектроду ша в!дс7сн1. «с нч по-рэвзряуз ДОЕТ.ШУ 5зил! ЕХЛ), 3 ОГЛЯДОМ иа ц?, зручн^о псч'язу^атя I из з оО'я.чм , з з фара.пз??1;ь!;кн струйс«; •• '//мкчио

- 6ХЛ '

•е"лэктродног [гг-'падкм, ¡до ЕУ*:

Ф г +

л о ^

дв: Р - число Фсрадея; 1' - иорход ?буд*уячо1 налругя; ия 1

гарл.ак, цо перойшлн чероз мэку олоктрюд - розч'ин за анодну < кз-

тодну фазм влэктрол1зу втдповтдно, Дя« гебезпочякня нгк-кл^ьи-г-

- ? -

го випром1кювання у в1дпоп1дносг1 а стох1сазтр!еа Ер-раакцШ Н80бх1д;ю гкконати ушпу <За--= 0. Тед! = фехл<3 / Р, Результат номп'юторного ктадр/гаанип та окспэркетнтальн 1 Еп:л1р:овзння св1дчоть. г,о за 4 - 6 пор!од1в збудкуючо! нзлруга парюдичп! функ-Ц»"2 ¿ф га 1С£Д стабШзуються 1 а подалшсму ко з;.! ¿петься. Винк-кес' кваз1р1ыюпаг£ - к1льк1сгь гвизруег,;:-1х на елэгстрод! за чао Т 1са-рад!а:ял1в ур1оиосагсустьск такса к к!льк1стю 1он-рвд!:иал!Е, с;о витрячектьой у гокэгвн.чих РПП. В умоиех кваз1р1вковаги (,ч 1 I зв'язбпт сп1ьп1дкопонплм

-СП 1

1 - ■= -

г»

д=з - сврэдмо зкьчэкня (итбнсивноот! Ш, а |(£р{ - .сародньо-В'ЛПрК-гЯиНИп фирйДОССОЬККЙ СТруМ. ОТрК-МаЯв СП1ВВ1ДН0Л'ЭКШ! спрасзд-•1ГЛШ> ДЛЯ будыисого ОЛШЗКГу ОЛОКТРЗДНОГ ЛОСОрХгИ, 01X0 з розпод!-

лу к.згла визмочкти сзрэдкю ссэд^сть Сарадэсвсыук роакцШ (сормднэ гуспщ «¿лрздгсвського сгрузд) *-:а дьчянц! елэк-

тродко! новорыМ.

Е):с!!зр',;:,:онтальн1 дгап сШдчать про наоОх{дк!сть пи;и,'зу про-цес!в дифузШюго к'ассшроносу ц ячоГасах з гсс^отркчш;;,;:; д-офрктг.."!' поверхн!. ЦеГт акол!з дозволить сгрнмапг дам! .об осо&швостях коор-динатно-часосого роэг>эд!лу см1тор1о Ш пойкизу под1бшк дрфзкт1в, а такса оц1нкти [»зригннпальиу спрокосн Ють ЕХ/И-х-тоду. Повод!нку рэагонт!в 1 продукт^ ЕХЛ-рзс:;ц1й пойжзу доз!лы;ого ою;:онту по-шрхн! шкиа олисаги р1вшш&£? кэдэкулярко! дхгфуз 15 у припуцонн!, що система маз надлсок фонового олш:трол1ту 1 елоктрагонороБаних 1он-рзд!!иал1о, напршслад, Е.ч1он-радшсал1в оргйно.та,!1ноф6ра (Л7). Ц1 р1ш>лшш чають вигдяд:

с1о+/(Н=В+иС+ - кбпс+с", йс~/сИ - В_До~ - кСис+с~, йс*Л« = Б^Лс* ч

+ Кбяс+с" - с*Лг з початкоега.ги г=0, у вс1П облает1 простору с+=0,

с~= В0> с*= О та грамичнкш умовами ЪО, на елоызнт! поворхь! е+=--с_=В0, с*-0. Тут с4", с", с*- функцП координат 1 часу; Л - оператор д1фузШюго переносу часток; В+, 0_, Б,,- коеф1ц1ёнти дифузН часток, кг- константа ивидкост! загибел! через випром!ню-вання олектроно-зОудкених часток, час IX 1снування. Бозпосв-родне р1шэння цих р1внянь но можливо, але використовуючи' двяк! спрошуюч1. припуигення, а саме, що коефЩ1снти дифузи часток, що

розглядаються, мало р1зняться, а с+»с", 1, не розглядавч^ процоси при t<Tf~10-9 с, систему р1вмянь можна спрсст;:ти: dc+/dt э DAc* -- кс+. с , - kc+Tf. Гут також враховако, ¡до ари t>xf повод 1нка с* повн!стю | визнвчаеться розпод!лом елоктрогенерованих' часток (к=кйис~): При цьсЬу моментальна об'емна !нтонсивн!сть ЕХЛ визна-читься як 1ехд = kf/c*dV, де V - оО'см, який займаять ем!тери ЕХЛ.

Вир1шим ui незалежн! дифвранц!йн1 р1вняння для р!з;шх tü.híd .ч'.^РУ-з!Пнсго р.уху поблизу опуклих та у гну тих поворхонь.

Л1н1йна дифуз!я. Координатно-часоЕий розпод!л иае вигляд:

с* = cq/2 {ехр [ -xJk/D ] erí с [ x/pjdt+ехр [ xjk/d ] erf с l x/2|dt+Jkt ]}, тут oríc(z) - 1нтэграл в!рог!дност!. 3í зб!льпенням часу влектро-л1зу при к1нцевих к координатний розподiл с'наблигаеться до свого ствц!онарного значения с*= c0exp{-xJk/D). Зб1льпЗння пвидкост! ЕХЛ -реакц!й приводить до звууення пони рекокЗШвцИ. Тек, при k=1G5 о-1, б!ля 90Ж eMÍTepiB зосередгоно псблизу олоктродно! пов9рхн1 (0,2 - 0,3 мкм). 1нтенсивн1сть стац!снарно1 ЕХЛ при л1н!йн1й дифу-3ii 1ехл= Ф,эхлс0э|к5, дэ 41eiJI=kftf, р - площа л!н1йног дШнки электроду. Як видно, I nponopuiñiia швидкоот! гомогенно! РПЕ, швидкост! масоперенссу, ефективност1 ЕХЛ 1 плопи електроду.

Сферична дифуз!я до опукло! поверхн!. Р!вняння мають вигляд:

с* = c0rQ/2r<exp(-(r - r0)jk75l eríct(r - r0)/2,fpt - Jkt] + + arp[ (г - r0)Jk/D]er*ct(r - x-0)/2jDt + Jkt]), до rQ- рад!ус кривизн» сф8рично1 поверхн!. Це р1вняння В1др!зняеться в!д сп!вв!дно;-шення для лШйно! дифузп членом г0/г, суттевш лиае при рад!уса> кривизн« менших довкини хвил! ЕХЛ аохл). Тнтенсивн1сть стац!онар-hoí ЕХЛ, цо визначиться i3 сп!вз1дношення

= да S1(z) " 1нтагРальна

показова функщя, для досить пвидких псевдомономолекулярних ЕХЛ-реакц!й (k~105c~1) i рвд!ус1В кривизн» г0>А-ехд, виявлясться нав1т" ментов I л!н1йного элементу поверхн! Tíei ж плоц!.

Сферична дифуз!я до угнутого еломенту поверхн!.

с* = (с0г0/г)ехр[-(г0-г)]к75](1- exp[-2rJk/DlJ/íl- exp[-2r0Jk/D]),

де 'г < rQ. ЕХЛ-прсцеси на угнутих елементах характеризуются б!ль-шою довжиною зони реком(5!нацп. 1нтегральна 1нтенсивн1сть ЕХЛ у цьому випадку визначасться !з СП1ВВ1ДН0Ш0ННЯ

_ 9 _

IeL=<l)exakcoro{Ei'1[■-г0|клЬ }/■[■exp[rJl^]-exp[-r0Jk/D]),

Для угнутого елеманту nosepxHi 1екл вшце на -10% нхж для опуклого í л1н!йного елвмент!в Tieí ж плоиц.

Дифуз1йний Масоперенос у клиновидних Д1лянках. S використан-ням числових методíв отриман! дан! по координат;ю-часозоку рсзпо-д1лу продуктгв ЕХЛ-реакцШ в нап.1во0ыеженому клин! з розкривом фс (на гранях (р=0 та <|>=<р0 електрогенеруються 1он-радикапи органолш!-нофор*в). flosepxHí р1вних концентрации практично в!дтворюють про фмь клину, одначз у створ* кута спостер1гасться збглыяення ем1те-píB ЕХЛ. В1дноЕбння 1нтегральних 1нтенсивностей ЕХЛ для кут-iB роз-криття ф=380° (плоска поверхня) i ю=4В° становить -24% на користь "стйянього. Цвй ефект, напевно, вШсличаниВ складанням зустр1чнкх нотокiв продукт!в 8лектрол1зу в1д граней клину. 3í' з01льшенням вгдстан: в!д вервини кута внесок зустр!чних потокгв неволюеться.

Проведений анал1з дифузШюгс масопереносу в ЕХЛ-ячейц! сбочить, но м1крогеометрхя олэктроджн пэз-эрхн! маЯжэ не в!дзкачаеть-ся на розподШ 1ехд- Деяк! рлдмш;; маать мюце .шла в початков! коменти елоктрол!зу. 3i зб!льшзнням часу електрол!зу р!зниця стае. мелопом1тнов. Виключенняыи с лише, дефекти гюворхш типу угнутого клину. !Д1лини, сколу , дэ коже мати м!сце гюмгтно зб1льиення ÍQM-Для bcíx розглянутих випадк!в отриман! дан1 координатного рЬзпод!-лу owíreptB ЕХЛ св1дчать, цо абсолютна хх <Ильп1сть сконцентрована у прилеглому до електроду шарi розчину товциною маншою Тобто

розпод!л I з точн!стю до в!дтворве середню ивидк!сть фара-

v Z«I 6 лЛ

деевських процэсхв.

Проведений з огляду на досягнут1 максимальний р!вонь ЕХЛ (~!,25 Ю3 лм/м2) i чутлив!сть фоторееструючих приладив (~310-13 jtm) акал1з граничних можливостей ЕХЛ-методу В1зуал!зац11 гетеро-ramiocTi пров!дних поверхонь показав, що за його допомогою принци пово можливо виявити проколи 1золюючого поверхню електроду д!елек-тричного шару д1ачетром до 20 нм. При цьому точнгсть визначецня ксюрдинат дефекту л!м1туеться довжиною хвил! ЕХЛ.

е.ХЛ-метод- визначення редокс.-потенщал1в органолш!нофор1в. В p.n>?i:TpoxiMii редокс-потешпали <рп (потенц1ал п1ку струму) та ср1/2 (потенн.тл HaniBXBíuii струму) е одн!ею з головни* характеристик, якя до-.мч^.'ь-и 1донтиф1К.увати сполуки у розчинах. Одначе вим1рювання пик у -KCfUitB ускладнюс нвобх1дн1сть вчд!лення фарадеевського

струму досл^джуванох реакци з сумаркого струму едектралЦу. Вста-нс-вленз пропорцШгсть м!ж 1ем та дозволяс сугтево полапиитя цю задачу. У .розро&яеному ЕХЛ-мегод? вкмгрвваккя рвдокс-потенШа-л!в заметь йольт-ачперово! залежкост! рееструсгься ЫвнтиФт 1й потенщйна лют«сграгла ЙХЛ. Створений .метод доззоляе вкм}рпзати ред-окс-пстенцзалг нав1ть в умовах, коли фоновий електродний струн на-Оагато пэрэвериус фарадеевський струм ряакц!! досл1дауемо1 рэчови-ни, що кеможливо традиц!йними методами. Па п!дстап! лроводеного теоретичного аналиу .показано, що зикористщня конвективного касо-переносу у розчин! дозволяв суттево полтпшти характеристики роз-робленоге методу. НайкряаИ характеристики ЕХЛ-методу вш!рювання редокс-потенц!ал1в прогнозуктьсл при використанн 1. ебзртового дискового електроду 1, особливо, обертсво^о дискового электрода ? ¡ильцем.

Третя глава присвячена poзpoбцi екснэриментальних установок та методик втпрввань. Збудкення 1мпульсноЗЁ ЕХЛ зД1Й'сн»валось за .гопомогсю розробленого програтавого генератора шпульс1в, якнй ви-робллв послгдобч1сть бшолярних 1мпульс1в нзпруги, розд!лених паузами. !71д час пауз забезпэчувалось поено з1дклвчення ВХЛ-ячейки, що дозволяло внзчати гомогенн! гтроцоси, ко усгсладязн! олэгстрохШг-чними реакцгякн. Для проведения олектрсх1м1чннх та ЕУЛ-дослтдгань був ствсрений комплекс апоратури ЕЯАН-2, до якого входиля електро-х!м1чний програмува^ о гШютенщостатом, двскоординатн! графореес-тратори та квветний модуль. 0кр1м стандартних елоктрокШчних методик розроблениЯ комплекс реалгзовував ЕХЛ-методику вкм1рюввння редокс-потенц!ал1в. Для досл!джень гетерогенвост! елект]х5ДН01 по-верхн! використовувався металограф!чний м!кроскоп ЮТ-ЙР, пккй бу-ло дооснаиено ЕХЛ-ячейкою 1 скануючим фотоприймачем. Ця установка дозволяла отримувати з великим збиьиенням оптичн! - та ЕХЛ-зображення елоктрод!в, рееструваги 1нтенсивн1сть ЕХЛ вздовж обра-нот координате. Досладження спектрIв флуоресценШ та ЕХЛ проводилось за допсмогою розробленого високочутливого спектрографу, осна-шеного ЕОМ.

Проведена ^истематизаи!я та описан! конструкцп ЕХЛ-ячеек ртзноман1?ного призначення. Зд1йснений анал13 електрох!м!чних про-цес1в в'ехЛ-ячойц! з нескметричною системою влоктрод!в.

Четверта глава присвячена дослШэнни механгзм!в та к!нетики !":>,.;;. Композици з ЫС1 в якостг електролгту фону мавть високу 1ехд

I досить поширен!, але механ1зм виникнення 1нтенсивно! ЕХЛ в таких композициях не був з'ясований. Докладн! електрох!м!чн! та ЕХЛ до-сл!даення, проведен! в диметилформам!д!, ацетон!трил! та деяких 1нших апротонних д!полярних розчинниках !з залученням спектральних метод!в та досл!джень ЗХЛ у пост1йному магн!Тному пол!, дозволили Виявити механ!зм впливу дисощйованих îohîb Cl" та Ll+ на процеси, що приззодять до випром!нювання квант1в ЕХЛ. Генерован! на анод! кат!он-радикали А* органолкшнофор!в (рубрену, 9,10-дифен!лантра-цэну та багатьох îh.) вступають в гомогенну х!м1чну • реакц!в з 01", продуктами яко! е в!льн! радикали АС1-. Реакц!1 останнхх з генерованими на катод! ан!он-радикалэми А7 супроводжуються !нтен-сивною ЕХЛ. Гомогенн1 х!м!чн! реакци А* з С1~ успешно конкурують з процесами загибал! А* в !нших peaKuifix, а електроф1льн1 радикали АС1* виявляються досить стаб!льними та елек'трох!м1чно шертнкми. Вказан! фактори сприяють накопиченню б1ля електроду за анодну фазу часток АС1- 1, коли полярн!сть збуджуючо! напруги зм1нветься на протилзжну, починаеться швидка гомогенна РПЕ м!ж ними ! А7. Продуктами ц!е! дуже екзотершчно!" РПЕ е електронно-збудкен! молекули органолюм!нофора (ем1тери ЕХЛ) та вих1дн1 анюни хлору. Екзотерм1-чн!сть та швидк1сть РПЕ м!ж АС1- i А7 практично не в!др1зняютьск в!д. аналог!чних показник:в РПЕ М1Ж А* та А7. А от ста'б!льн1сть АС1- пэревершус стаб!льн1сть А1". Таким чином ЕХЛ-реакцк в присут-ност! ан 1он!в хлору протшають за схемою

А - е —» А- (на анод!), А + .е —» А7 (на катод!), Af + Cl" АС1- + А" —► А* + Cl" + А (в розчин!).

Як видно з наведено! схеми реакц:й, пхсля випром!нювання кванта ЕХЛ - 7е1л в!дбуваеться повна регенерация початкових реагент 1В I склад розчину не зьпнюеться. Виявлена реакщя нуклеоф!льного при-еднання хлорид-!он1в до кат!он-радикал!в орган!чних сполук е, мабуть,. досить поширеною, бо ефект суттевого збхльшення 1ехл при введенн! в розчин 01" зареестрований б1льш Н1ж у двохсот органи-люм!нофор!в р!зних клас!в.

Головний вплив катюн1В л!т1ю на улд катодних ЕХЛ-реаший зводиться до повного (або часткового в недостатньо очищених розчи-нах) блокування елвктрох!м1чного в1дновлення молекул органолкм!но-фор!в при характерних для них електродних потенц1алах. Ан1он--ради-кали р!зних органолюм!нофор1в утворюються при однаковому потешла-

л i — notfiiutü-ii зяД1л0мня изтолопого jitttij. !'эхрл12м цьо'го прсцесу вклйчае, ¡поено, як електрох!м!чнс, так t х!м1чнэ в!днов,лення i-tota-j;ob:m .nîricr.1. Бстеноз.тоно, по х::р;::;г.?р катогдох роскцiП деполяризатора путтссо залзглть bU стугтзня чистоти Ы01/

П;:лвлаш:.1 сплав Ci" на I «ихориствно в розроблшШ ÉXJI-композитï 3i значно з.'.гжтанг.м еноргоспоктзшшга. ЦоЯ ефэкт доол-: гаетьая за рахусоч зсч1и;г катана л!г!п в фонов!Я сол! ЫС-З на KàTioi» тотрзал^лг/та: in.

К«:ггоз::1Ш ai ст8Ц1онпрпоз скодпоп ЕХЛ. особлипиП {нтороо ст8!ки?:!?ь гте-пук РХЛ-с::стсг5 ni рзгз";сг! слкроггиенг«.'»!.

Тшяй р1зног.1тд L/ГЛ г.'ога бути р-зсл!сопз.'»сл, rjcqa в склад! ЕХЛ-чс.тюзпц!ï с споцтпьна сполука, по »'//конус фунпц!I донору е.покт-рока. Бена г7ог'.:::ка гатя доз?5тн!й зеппе ензргП для олоктронеого збудгзш-:л гюлекул органо.г;:*11иофорз в рззуль?ат1 rcr-oronnoï FiïB з катtcH—рзликялкА*. Одц}ся з таклх сполук с тотрпфзн!л0орат иат-pip (С5П;)4С"а, а точн!гэ toi îC.ii,. КГГ, ята rîbxcHtsïi стпЩонг'рно! г.5;о.г_«о! Ш з "ого у часта равчекий чодостйтньо. ЗПдно з отр:а'лня-г.и в робот! ortenoprr:злта.ть?'!~гт дапгш czc:;v ЕХЛ. процесу з учаотю (СЛ!5)4П~ гошо пгтзнамк--,! иаступногэ :»сл!догн!.стя рзскцШ

В utratf „етпггу с=п€г:од!1» рзгонзруотьел почаукоиа галэкугз органа-,гта1нофор.ч t sunpo-i.iiinoTbcn kbrüt lnXJS- Як позезупть iîirjipîisc.HHrt в кяги1тног.у naît ом!терсм СХЛ в ц!й ксптпозйЩУ е йшглзт-збудгуна ?.:олз:сула оргг.;:о:";1ко;т!рп. СкнтзоОзскиП ich (ögil^b4" роагуо з зз-„т/скосоэ П20 з утпорепням д!:фзн1лбор!^ к::слоти (C6H,,)2EG3.

îf9TOÂii cTDopoii!'" кскпозкцШ ?i стед1онар1ГОП icaiOÄira.« БХЛ. G Бэг.псп група електропров!дних матор!ал!з, таких пк м!дь, алгм1н1й, иап!зпров!дний крзмнМ та 1н, що' но гапуть бут'л Ш!одп:^1 в ЕХЛ-ячейц!, бо нав!ть короткочссна анодна поляризац!я прнзводить до Ix розчинення. Розповсвдгоння стгорзних ЕХЛ-г,?этод!в на ц! наторкали гэтглнво jnrro за умов створення композит! з! стац!онаркоп катодной ЕХЛ, до складу яко! вводять акцептор влектрона - влзктраф1'льну сполуку, пка в!дпов!дас ряду вжог, головн! 3 яких: роакц!йна спрог.югнЮть в РПЕ з е.тектрогеноровант.гл А1", достатня для засолон-ня о!нглэт-збудженного стану оргшголш^гофора; стаб!льн!сть в роз-чин! у, вЦсутност! 0локтрол!зу; моклив!сть електрох!м!чио! рзгенз-patill на анод!. Ус tu цим вкмогач в!дпов!дш5ть стаб!льн! !сн-

- J3 -

радикальк! со л! з ;ндиферентним;< ьн!онами С10~, ВУ~, БЬО!".' В робот! використовувалась !он-радик£льна с!ль, яка д!соц!взала в роз-чин! на кат ¡он-радикали три-п£.ра-тол! "яч!на СГРТА7) та анГони БЬС.!". Показано, що ЕХЛ виникае в так,!й посл!,вовност! рэакц!й

А + е —► А~ + ТРТА7 —«- А* + ТРТА (На катод!),

I---, А + 7еи

ТИ'А - е ~> ТРТа- (на анод!). Як видно з наведено* схеми реакц!й, в препонуем?й ЕХЛ-композицП зЕбезпэчуетьсл регенерац!я уШх рэагэнт^в, що зумосдяс стагпсть П х!м1ЧКого складу та оптичниа ьластивостай.

П'ята главп присвячена ехспаримантальямм досд1даонкям олек-тродних процес!в ЕХЯ-мстодаед. Досл!д.?:ення геторагеиних властивос •та!; одектродао* псверхк! та прот1/.айЧйх на нШ фарадбсвських прочее 1в в!дбувалися в такгй псслтдовност! операций: зразе;-: розтаао-вувзлк б ВХЛ-яч5йц1. до е;н вйкох)убзв роль робсчого елоктроду; ячейку заповнввали ЕХД-комг:сз5!ц!сю * розАпцуааяи в кявзтнему ?.:оду~ '.п! микроскопу; м!л зрагком ! допсгЛсшим олек1:редем прикладам; напру гу, достатн» для збудаэння ЕХЛ: сностер1гелй( фотографуведи або £ееструзага за допомэгою фотеэлехтричнпх прил«д!з'ЕХЛ-зобрагаиня елвктродно1 повэрхШ. Одним з олоктрод!в - зразк1в буе глдпол!ро~ ваний торець стержня 1з плагин:-; марки ПЛ-99,9, на- яхо.чу в г.икро-скоп при 302н1пньс;ду освКленн! було видно кристаяШв. На ВХЛ-зобрЭлЭннях иього електроду бу.та добре помттно зовн]2!н1й .периметр та кристгшчк! ».¡еж!, як! впгллдели б!льш ясхраво. Сл!д в!дм1-тити, цо лбхльпсннн I, мало мтсиэ на мЫфйстаШчних. д{ляикех, що мають, як показали доднтков! доелдаоння, форму угнутого клину. Зростанкя зяггром!нявачня вЦчгчаяооя гакох :<.в деяких ¿"¡лянках периметру, до боковом позорхньэю метилу та скляним !золятором чякакм мИфоекоШчм! я^яини. Другим зраз.ссч був гузол обертовогг днпкового електроду з к; ^ь^бн з комплексу ЕйАН-2. У даном*/ тападку аз аяактр.'мнЕ система бц-пг» ч^аома. Иь и гхл-аображаки; розр!-гга-наяй - 5 »«ал прсглядалась конфхгурьц'я кКсьиеи^го елъкгроду сгороннГ вклечення в його поглрх«!. Ь;:У1мя структура горнж:ыл частинн к!льц8вогс електроду ма-;а дуда? ро&адиутий рояь'е^. по ¡ь в'язано з виткхкок частями нлагики у .«рзцео; е?л 1<|«-»&ь-к тр ¡п.чтроэ-ки. На дисковому елэкгред! СУ. Г н" ;'-<.«:трув9.таеъ, I,:-. вкизуьа'!-: н" в!дсутн!сть в Щй облает! <>йр»5Двебськ;1х !в з учаетю молекул

Л!он1иофора. Були такоч отриманг БХ.к--зобрйконня ппв»рхн! композит •

него трастового електроду. На зображенн! добре псм!тна ^етброген-н!сть поверхн!, зокрема, елвктрох^мхчно активн! д!лянки (се!тл! облает!). 3 нього можна легко отримати дан! про в!дносну долю електрох!м!чно активних д!лянок поверхн!, 1х середньому розм!р!г розпод!лу по розм!рам та !н.

Щэ одною области використання розробленого методу е вилален-ня тонких прозорих ттл!вок (забруднень) на поверхн! елвктрод!в, як! не можливо нобачити в м!кроскогт. Наведен! у робот! ЕХЛ-зображення таких об'ект!в дозволяють рееструвати д!лянки олзктродно! поверх-Ы,.цо вкрит1 дгелектричними гШвкачи, на як!х фарадеевськ! та ЕХЛ-процеси В1дсутн!. Зб!льшуючи напругу електрол!зу до моменту появи ЕХЛ на 1зольованих плавкою д!лянках (електричний проб!Я шпвкн), можна 01цнити I! товщину та електркчну м!цн!сть.

Зменшення тривалосп збуджуючих !мпульс1в приводить до зб!ль-швння розр!знгаально* спромогшост1 1 паяви на ЕХЛ-зображенн! елек-трод!в щлого ряду др!бних деталей. При тривалост! !кпульс!в м£>н-ш!й 100 икс р!зко зменшуеться сеШння деяких дШнок, зокрема центральних областей дискозкх алвктрод1в. Приуною цього с затрим-ка початку фарадесвських процес!в за рахунок нер!вном!рност! заря-дження подвШюго електричного пару. На пЦстав! отриманих закономерностей розроблэно ЕХЛ-метод досл!дзсэння затрикки фарадесвських процес!в в!дкосно моменту подач! поляризуемоI напрут.

Проведено експеримэнтальну апробац!р ЕХЛ-иетоду вкм!рввання редокс-потенц!а1;!в органолта1 нофоргп. На приклад! багатьох сполук показан! його висок! моялиеост!, у пор1внянн! з трад^ц! йниш елек-трох1м1чнимн методами, зокрема, наведен! пркклади вим!рювання ред-окс-потенц!ал!в речовин в уновах, ■ коли фоноЕкй струм набагато пе-реверзував ¡х фарадесвський струм. На п!дстав! експериментальних доооджень'створений ЕХЛ-мвтод вим1рювання других хвиль окисления та здаовлення органол1см!нофор!в.

П1ДСУМКИ Р0Б0ТИ

1, З'ясован! сп!вв!днощення м!ж оптичними (1нтенсивн!сть ЕХЛ) ! едектрох!м!чнкми (швидк!сть електродних процес!в) характеристиками ЕХЛ. Показано, що при збудженн! ЕХЛ б!полярними прямокутними импульсами напруги для будь-якого элемента електродуг розм!ри яко-го сутлхрн! з довжиною хвил! ЕХЛ, 1нтэнсивн1сть ЕХЛ прямопропорц!й-

на еередньовшрпыпзноыу фарадоевському струиу. Запропонов^но вико-ристсаувати ЕХЛ для влечения розпсдглу . свядкостг фарадэевсыш

ПриЦЗС^Б ПО 0ЛОКТрОДН1Й ПОВор.ХН!, СфориуДЬОВДНО ГОДОВ!!! ПрИНЦИПИ

використання ЕХЛ для в1зуа)изиц11 структур!: провшшх пошрхонь.

3. У результат} катаматачного едшпау ф1з1йо-я1н1чно£ кодзл! ЕХЛ-процасив 01 ля олонэатп) олоктродно! лоьорхн! з рхзпою гсомот-р!е» Бстаноьйэно, к,о на&Шьиа густина ештор1в ЕХЛ досягаеться на дзфакгах типу тмина, угнутий клин, скол. Отриыан! оксшвричйнталь-н! ШДТБЭрДЛШНЯ ВЗТаНОВЛСЬ'ИМ ЗаКОНОМ1рНЭС'ГЯа.

0ц1нан1 гранили! шаяивост1 Ш-мэтоду вхзушлзац! 1 отрук-т_.ри проБхдних повэрхйнь. Но;сьзапо, ¡цо за допокого» цього методу принципово мзхмшбо в!г1мвляти поодинох! проката тзолювчого повзрхнм влэктроду д1олзктряч1юго и ару д!шотрогд до 20 им. При цьс:ду точ-;псть визначенн« кэордкгт-т дзфокту .-и^ту-зтьсл довжиме» хайл! ЕХЛ.

5. СтворуииЗ ноаяП ЕХл-^зтад еизмачоння потенц1аг1ц елэктрэ-окислэння та елоктрор1д;мслзнкя складах оргаачпих сполук, який Зйгуеться па роестрацП йогошЦальпия л^ограм. Показано, що ^яко-ристинш конвективного касопорзьосу ы аналхзуе-ш розчинах дозбо-ляе суттеьо гшигаити характеристик»! катоду. Зэлропоновано вжор::-стоаувяти для роал}з;дш кзтоду ЕХЛ-ячзйш з обертоша дкековиы »Лбктродоа та ооертошш дискоиы електродоа з к1льцеи,

6. розрсйвэний комплекс апвратури для абудження I досл!джоннк ЕХЛ. СтБорэн! ЕХД-установки вкзначоння гют1эыцал1с олакгроокислон-ня - электров1Д1!0Блзнпя сполук I досладжоння гсторсгонпия власти-востей електродноЛ повархнь РозроЗлэна компьютеризована установка для дсслхдязиня епектр!в ЕХЛ та (¡луоросшзши 1. Провадзна систематизация ЕХЛ-яцоек з точки зору глядивсст! IX використання для вивчэпня елэкттюдних процзс!в ЕХЛ-кзтодами. Розроблан! конструкцП ряду ЕдЛ-лчеек з нерухомнми та оЗэртовиыи електродаки.

8. Вавчегай вгшв 1он1в фонового елэктрол1?у Ь101 на ме-хан1згг та к1нетику ЕХЛ органоя»ы1нсфор1в. Еизначена причина вини-кивинн та.ч зеш15»х "хвиль яскравос?1 ЕХЛ".

9. Створена ЕХЛ-ком.чззйц1я 31 зманвиним онергоспоживанням.

10. Дослщюний. кэхашзы стационарно* анодно! ЕХЛ ь каэтози-Ц1ях а тэтрафек «боротом ¡штрш. ЗаиропоноваШ моюди створання композиция 31 стац1онврною катодной ЕХЛ.

11. На допсяюгсм розройязного оптичного методу В1зуал1зацп фарадеевського струму одоржзят ПХЛ-зображвння влвктрод1в 1з р}зпо-

;б -

ман1тних MaTepiajiiB з розр!зненням б!ля 1 мкм. На отрима^их.зоОра женнях MtTno визначаються: конф1гурац!я електролровхдних д!лянок сторонш включения в поверхневому шар!; кристал1чн! меж! на пол!-кристальному олектродп гетерогенна структура поверхн1 та in.

12. Виявлений вплив тривалост! збудзкуючих 1мпульс1в на рсзпо-,»1л [нгинсивносп ЕХЛ. Запропонований метод оц1нювання часу затри-мки початку фарадэевських npoueciB вiдвоено моменту подачt поляри-)>к;чог напруги. Запропоновано БХЛ-методику вим!рюваннп потанцЬгяп других хвиль окисления та вгдновлення органолшшефортв.

Головнх рвзультати диевртаци викладен! в публ1кяц!ях:

1. Рожицкий H.H., Кукоба A.B. Влияние магнитного поля ш злвктрохемилвминвеценцию некоторых а; магических и гвтерощпслнчос-ких соодинбния//?ез. докл. Всесоюз. совет. по органическим-лхмико-форам.-Харьков, 1976.-С.45-46.

2. Стационарная элехтрохемилкминесценция в системах с нет&я-лоорганическими электролитами/ А.И. Ptfx, A.D. Кукоба, ¡1.1!. Рояиц-кий, Б.М. Шитоа//Журн. rip-лкл. спектр.-1978.-Т.28,вып.2.-С.278-284.

3. Бях А.И., Кукоба A.B. Функциональный генератор длп электрохимических исследований// Прибора и техника эксперимента.1979,-N З.-С. 253.

4. Кукоба A.B. Использонамио явления электрохе!4ИЛ!Я«шосцзкцйИ для неразрушалого контроля проводящих повархностзй//Тоз. дскл. ГП Всесоюз. конф. по органич. люминофорам.-Харьков, 1S80.-C.40.

• 5. Электрохемилшинвсцвнтная композицил/Л.Я. Ц&пкзс, А.И. Бых, Т.П. Бороиенко, H.H. Рожицкий, А.З. Кукоба//А.с. 8073SG (СССР).-НКИ С 09 К 11/06.-Б.И.-1931, N 7.

6. Булях В.И., Бах А.И., Кукоба A.B. Злвктрохемилшинасцвнт-нчй индикатор//,'..с.868827 (СССР) .-ШИ С 09 G 3/12 .-Б.И.-1981, N36.

7. Кукоба А.З, Применение злактрохомилгминэсцонцки для контроля дефектов многослойных струк?ур//Всесош. оовещ. по молекулярной люминесценции и ое применениям: Тызиси.-Харьков, 1982.-С. 128.

8. Бых А.И., Кукоба A.B., Рожицкий H.H. Способ определений потенциалов окисления и восстановлении веществ, способных к элвк-■Грохем1шошн8ст,енц1ш//А.с. 1075140 (СССР).-ЫКИ G 01 N 27/52.Б.й.-1984, Н 7.

9. Belash E.M., Bykh A.I., Kukoba A.V., and Ro^iUfs;^' N.ii. Application of electrochemilumlnescence ior investigation of some parameters of electrode processes in organic electrochemistry// Int. Soc. Electrochemistry 37th Meeting.-Ext.Abstracts. Vilnius, 1986, T-IV.-F.15-17.

10. Бух А.И., Кукоба А.В., Рожицкий H.H. Механизмы электро-хемилдаинесцанции, композиций, содержащих ионы хлора//Электрохи-НИЯ.-1987.-Т.23, ВЫЛ Л.-С.928-935.

11. Бых Кукоба А.В., Шитов В.М. Приборы для исследования электрохешипфинвсценции жидкостей//Приборы и техника эксперимента.-1987.-N 3.-С.244.

12. Бых А.И., Головенко В.М., КукоОа А.В., Рожицкий Н.Н. Устройство для контроля потенциостатических приборов//А.с. 1422122 (СССР).-ШИ G 01 N 27/48.-Б.И.-1988, N 33.

13. Способ определения анионов хлора/Е.М. Белаш, А.В. КукоОа, Н.Н. Рожицкий, Г.З. Блюм, Г.А. Егоренко, А.А. Ефремов //А.с. 1545764 (С(Й>).-ЫКИ G 01 N 27/52.-1989.

14. Кукоба А.В., Рожицкий Н.Н. Электрохемилшинвсцентный метод качественного контроля жидкости//Электрохишческие методы анализа. -Тез. докл. III Всесоюз. конф. по электрохимическим методам анализа.-Томск, 1989.-С.128-129.

15. Electrochemllumlnescent heterogeneous analysis/ N.H. Rozhitaki3, A.V. Kutoba, V.H. Golovenko, A.I. Bykh// Gonr. on Analytical ChanflLstry 1991. "Electrochemical analysis", Leipzig, Sept. 1991.- P.22.

16. Кукоба А.В., Рожицкий Н.Н. Электрохемилюминесцентные методики и аппаратура в коррозионных исследованиях//Конгресс "Защита-92".-Раси. тез. докл.-М., 1992, т.III.-С.15-16.

17. Кукоба А.В., Рожицкий Н.Н. ЭлектрохемилюминесцентнДО ыэтод исследования поверхности электродов и визуализации фарадеев-ских процессов. Методика, аппаратура и экспериментальные исследо-вапмя//аиактрохимия.-1993.-Т.29, Н 2.-С.261-266.

18. ГЬловенко В.М., Кукоба А.В., Рожицкий Н.Н. Электрохемилю-минасцентный метод исследования поверхности электродов и визуализации фарадеевских. процессов. Диффузионно-кинетическая модель алактрохемилшинзсценции (ЭХЛ) в ячейках с электродами с различными поверхностными дефектами и гетерогенностыо/'/Там же.-1993.Т.29, N 7.-С.837-843.