Особенности эффекта самоподмагничивания в пленках со смешанной магнитной анизотропией тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.07 ВАК РФ

РГ8 ОД

'1 ц

б I

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1 НИ 1Н0ТИТУТ МЕТАЛОФ13ИКИ

На правах рукопису УДК 638.2; БЗЭ.й

Л!цепко Олег Анатолиевич

ОСОВЛИВООТ1 ЕФЕКТУ САШИДМАГШ ЧУВАНЛЯ В ШПЕКАХ 31 ЗМ1ШАН0Ю (штатной АШЗОТРОШеП

Спец1вльшсть 01.D4.Q7. - ф1зика твердого т1ла

Автореферат дисертацП на здобуття вченого ступени кандидата ф!зико-математичних наук

Ки!в - 1994

Роботу виконано в 1нститут1 металоф!зики АН Укра!ни та у Ф1л11 Ввршввського Университету в Белостоку (Полыца). Дисертац1я е рукописом.

Нвуков! кер!вники Доктор ф1зико-математичних наук

професор А.М.П0Г0Р1ЛИЙ

Доктор ф!зико-математичних наук професор А.МАЗеВСЬКИЙ

0ф1ц1йн1 опоненти Доктор ф! зико-матемвтичних нвук

професор Б.0.1ВАН0В

Кандидат ф1зико-математичних наук В.Ф.КОВАЛЕНКО

Цров1дна уотвнова Донецький ф!зико-техн1чний 1нститут

АН Укра1ни

/сР¿¿сщиЯ 1ЭЭ4 р. 0 ¡if

Захист дисертацН в1дбудетъся ,а 1994 р. о ¿j_ год.

на зас1данн! спец1ал!зоввно! ради К 016.37.01. при 1нститут1 металоф!зики АН Укра1ни за адресов: м.Ки!в, Оул.Вернадського, 38.

В1дгуки на автореферат у двох прим!рниках, зав!рен! печаткою установи, просимо надсилати за адресою: 252680, МОП, м.Ки!в, бул. Вернадського, 36. 1нститут металоф1зики АН Укра1ни. Вченому секретарю спец1ал1зовано1 ради К 016.37.01. О.П.Федорову.

О дисертвц1ею можна ознайомитися в 010л1отац1 1МФ АН Укра1ни Автореферат роз i слано ^^ 1994 р.

Вчений секретар спец!ал1зовано1 ради К 016.37.01. доктор фхзико-математичних наук О.П.Федоров

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнгсть теми. ЕпхтаксШп шнвки мапнтних гранатов е об'ектом особливо! уваги науковщв на протл:п останн1х рок!в. Цэ пов'язано з тим, що ц! матер!али е добрим модяльним об'ектом для досл!дження мапптних властивостэй, а такой знаходять широка застосуввння в якост! серэдовищ для запису информацП.

Ефект самошдмагшчування (ЕСП), що проявляеться в зсув! петл! Г1стврвнису в1Дносно нуля магштного поля, спостер^гався ран1ша в шаруватих магштних структурах та пов'язувався з обмпшою взаемодгею пом1к шарами, що мають р!зн! вида магштного впорядку-вання (наприклад форимапп тниЯ-антифзрсмагштниЛ). Ца приводить до виникнення односпрямовано! ашзотропп. Прото, зсув петл1 Истерезису було виявлено такоя в низц! однор1дних за складом та магштними властивостями пл!вок зал!зо-1тр1евого гранату, легова-ного кобальтом, де ЕСП на мокна пояснити !снуванням магштних нбоднор1дноствй. З'ясування мехашзму виникнення ЕСП у щх юивках в актуальним як с науково! точки зору, так ! в зв'язку а 1х застосуванням у пристроях пам'яти на цилшдричних магштних доменах.

Мата роботи: з'ясувати ф!зичний мехашзм ЕСП в еп!такс!йшгх шивках гранату складу (УСа)3(?еСоСе)5012-

В зв'язку з цим визначено основш завдання досл!дження:

- вивчення особливостей магштооптичних кривих ггстерезису гранатових пл1вок в к!мнатшй температур!, а такоя 1х зм1ни при охолодяетп до азотних температур,

досл!дкення магн!тно! ашзотропП методами торс1йно! магштометр! I та феромагн!тного резонансу,

- встановлення зв'язку ЕСП з магштною вн!зотрошею та кристало-граф!чною ор!внтащею шпвок.

Наукова новизна. В робот! впэрше

- встановлено, що ЕСП в досл!джених зразках обумовлено наявшстю зм!шано! куб1чно!-одноосьово! магштно! ашзотропП,

- досл!джено температурну залежн!сть ЕСП та його зв'язок з! зм!ною констант вн!зотропН,

- виявлено особливост: ор^ентащйного фазового переходу в температур! «160К, повязан! з! зм!шаною мапптною ан!зотроп!еп.

Наукова та практична ц1нн!сть. Одержан! в робот! науков! результата встановлтоють одне з дкерел ЕСП в гранатових плавках та його зв'язок з магн!тнов ан!зогроп1ею. Результата проведэного досл!дження можуть Сути використан! при проектуванн! пристро1в запису 1нформац!1 на ЦМД.

Положения, що виносяться на захист:

1. Ефект сомоп1дмагк1чування в досл!дкених пл1вквх ферит-гранат!в обумовлено нахилом ocl одноосьово! магн!тно! ан1зотроп11 по в! дношенню до куб!чних кристалограф!чних осей.

2. В дослхджених пл!вках мокливе Юнування чотирьох магн1тних фаз, що в!др1зняються нвпрямком шющинно! компонента намагн!чеиост!. Козша з ц1х фаз характеризуеться cboím полем самоп1дмагн1чування.

3. Поблизу ор1ентац1йного фазового перехода («160К) в д0сл1джаних шНвках поле свмошдмагн!чування змипоеться, що обумовлено зм1ною в1даошекня констант одноосно! та куС!чжн ашзотроп! i.

Апробация робота. Результата досл!даення доповiдались на:

1. (¿¡жнародшй конференц11 ЕММА'91 (European Magnetic Materials and Applications), м.Дрезден, 1991 p.

2. Укра1нсько-польському семинар! з ф!зики магн!тних явищ, м.Ки!в, Феофан1я, 1992 р.

3. VI Коордшшц!йн1й нарад! з ф!зики магн!тних матер!ал1в, мЛркутськ, 1992 р.

4. XIII Всесоюзн1й школi-семинар! "Нов! магн!тн! матер!али м1кроелектрон!ки", М.Астрахань, 1992 р.

6. VI науковому семинар! "Ф!зика магн1тних явищ", м.Донвцьк,

1993 р.----

Публ1кац1I. Матер!али дисертащi викладено у б друкованих роботах, наведених у к!нщ автореферату.

Структура та обсяг дисертац!i. Дисертац1я складаеться а

вступу, п'яти глав, висновк!в та списку л!тератури. В диоертацП

м!ститься 105 CTopiHOK (з них тексту- 60 сторук), 36 рисунк!в, 6 таблиць, 65 посилань.

3 Ы I С Г РОВОГИ

У вступ! обгрунтовано актуальн!сть теми, сформульовано мату, завдання робота та основн! положения, що виносяться на захист. В1добракено новизну та практична значения роботи. В цьому х розд!л1 наведено короткий ЗМ1СТ роботи.

В перш!й глав! викладено огляд Л1тературних даних з властиво-стей мапптних гранат1в, а такох з ефекту самошдмагшчування у р!зних магштних матер!алах.

У параграф! 1.1 розглянуто кристалограф1чну структуру гранату, що описуеться хлмхчною формулою сзА2Пз°(2• Ч9 куб!чна структура з досить складною элементарною ком!ркою, в тай кпститься 8 формулышх одиниць. Координата каттшв у гранатI завжди визнача-ються як рацюналып дробов! частини довкини ребер елементарного куба, натом!сть координати ан1он1в кисню, що займають порожнач! пом1ж кат10нами, залежать В1Д розм!р1в кат!он1в. ПозицП кат1он1в у гранат! шдрозд1ляються на три вида зг1дно з типом кисневого оточення: додакаедричш с, октаедричн1 а та тетраедричш й.

У п.1.2 описано виготовлення шпвок гранат1В, що зд1йснюеться методом р!дкофазно! еп1таксп. Таким чином одержують зразки эаатовшки в!д часток до сотень м!крон1в. Найчасгшэ пл!вки осаджу-ють на шдкладках з гадол1Н1ево-гал1евого гранату (ПТ). У процес! виготовлення намагаються м1н!м1зувати р!зницю ' пом!ж сталими репптки шпвки та шдкладки шдбором х1М1чного складу зразку. Несшвпадання приводить до виникнення напруг в шпвц!.

У п.1.3 розглянуто магнгтш фер^т-гранати, зокрема 1х типовий представник зал!зо-1тр!йоЕий гранат ^УвдО^ (31Г). 1они 1тр1ю займають в ньому позицП с та можуть замщатися в них рIдкIснозема лышми ¡онами. Магн!тш моменти ¡ошв зал1за у й- та а- позиц!ях внасл!док сильно! в!д'емно! обм!нно! взаемодп скеро-ван! назустр1ч одна одному; вшшкае феримагштне впорядкування.

Частину !он1В Ге3+ може бути зам!щено А13'1" або Са3+. Кр!м того, до позиц!й с та а можна ввести в!дпов!дно Са2+ та водночас з р!вними кыькостями та Се4+ до й- позиц!й. Таким чином, шляхом регулювання складу гранату, можна одэржати потр!бн! значения намагн1ченост! насичення, температуря компенсацп, магн!тно! ан!зотроп1! та стало! реш!тки. Зокрема, для зниження намагн!ченост! гранат!в вони лагуються !онами або що

головниы чином замщають Fe у позиц1ях d.

У п.1.5 розглянуто pi3Hi вида магштно! aHt30Tponfi (MA), що мають м!сце в шНвках гранат1в: кристалограф1чну, 1ндуковану ростом, магштопружну, 1ндуковану полем та ан1зотрап!ю форма. Розглянуто ф1зичн1 мехашзми кожного з цих вид1в ан!зотроп1I. Показано, що ашзотроп1я, !ндукована ростом, та магштопрукна ан1Эотроп!я у випадку ор1ентац!1 п1дкладки [100] та [1111 зеодяться до одноосьово! ашаотроп!I.

Параграф 1.5 присвячено ефакту самошдмагн!чування (ЕСП). Шд ЕСП у дисертаци розум!еться зсув петл1 г!стерезису вздовк oci Н. Пола, необх1дне для розмагнгчування зразка, що мае нульову коерцитивну силу, визначаеться як поле самошдмагн1чування Нсп. Ранше такий ефект спостер1гався винятково в гетерогених магн!тних структурах та був пов'язаний з явищэм односпрямовано! aHisoTponii.

Односпрямована ан!зотрошя (OA), описуеться феноменолог1чним виразом Еоа= -Коасоз 9, вона 1стотним чином пов'язана не т1льки з певною Biccio, а й з наггрямком вздовж не!. Вперше цей вид ашзотропП спостер!гали Ыайклдаон i EiH у 1956 роц1 на окислених частинках металевого кобальту, охолоджаних в магштному пол) до низьких температур. Намагн1чен1сть намагаеться встановитися в напрямку магн1тного поля, яке 1снувало шд час охолодження. В даному випадку в оксид1 СоО в1дбуваеться антиферомапНтне впоряд-кування I односпрямована ан1зотрошя вшшкае внасшдок oOmihhoI взаемод1 i феромагштно! фази кобальта та антиферомагнiтноi СоО. OA мае суттево обм1нний характер, тому П часто називають обм1нною ан!зотроп!ею. Петля г1стерезису, що П спостергали Майклджон та bih, Оула змщена в i дао гаю нуля магн!тного поля. Якщо зсув петл! е В1д'емним, спонтанну намагн1чешсть легше зор!ентувати в додатн!м напрямку 1 навпаки. Згодом OA такой спостер!галась в систем! Ре-РеО, в р!зних сплавах а антиферомагн!тнаю обмгнною взаемад!ею, а п!зн1ше в oOmIhho зв'язаних системах, що складаються з магн!том'яких та магн!тожорстких матер!ал!в.

ПодЮний зсув петл! г!стерезису, ЕОП, такок було спостерекено А.Мазевсышм ai сп!вроб1тниками в еп!такс!йних пл!вках гранату, легованих кобальтом. Для виявлення мохливих неоднорiдноотей проведено пошароЕий анал!з ц1х пл!вок, внасл!док чого доведено ц!лковиту однор!дн!сть зразк!в. Результата по повертаннп Фарадея

не виказвли 3MiH Л1Д час пошарового травления пл1вок. На ц1й п!дстав1 МазеЕським зроблено наступний еисновок: неоднор!дност1 шпвки в даному випадку не можуть нести в1дпов! далыпсть за ефект с амоп ¡дмаппчування.

У другчй глав! описана експериментальн! методики, що !х використано в дисертац1йн1й робот!. Головш методики, розроблен! при безпосередшй участ! автора для виконання дано! робота, використовують магштооптичний, ефект Фарадеп, яютй полягае у поЕэртагап площини поляризацп лш1йно поляризованого св1тла, що проходить кр!зь магнетик.

В п.2.1 описано експериментальну установку по досл!джэнню доменно! структури (ДО) юнвок гранату. 3i светла, що випромшювалось ртутною лампою, вид1лялась лшгя \=551нм. ДО спостер1галася як безпосэдньо оком кр!зь м1кроскоп, так i за допомогою цифрово! камери CCD, пов'язано! 3i спец!альною платою (frame grabber) комп'ютера IBM PC AT. Зображення, одержано камерою в цифровому CTaHi, запам'ятовувалося та оброблялося комп'ютером. Як реально, так i оброблене зображення спостергалося на екранг MOHiтора-. Ця методика мае надзвичайно nmpoKi можливост! по визна-чашш параметр!в ДО таких як площа домен!в, довжина домашшх ctIhok, а також повертання Фарадея в доменах. Для зменшення шум!в, KpiM усереднення Kiлъкох зобракень того ж самого об'скта, викори-стано спец!ально розроблений метод, а саме: зображення рееструвалося при pisinix нутах Mis поляризатором та анал1затором, a noTiM на шдстав! кглькох зображень вшПчалося повертання в кохн1й точц1 зображення.

У п.2.2 описано експериментальну установку для дасл!дження кривих пэремагн!чування. Використано св!тло He-Ne' лазера з Л=630нм, що проходило кр1зь зразок, розташований в магн1тному пол! Mis поляризатором та анал!затором, та роеструвалося фотодетектором. Використано метод вим!рювання на зм!иному струм!, коли поляризоване св!тло модулюеться, а к!нцевий сигнал шдсилюетьсл та синхронно детектуеться п!дсиливачем типу "lock-In". 0соблив1стю дано! установки е використання методу компенсацП: компенсатор -слияний стрижень у солено!д!, .розташований на шляху св!тла, створюе повертання Фарадея, що компенсуе повертання зразка так, щоб к!нцевий сигнал з п1дсилянача дор!внввав нулев!. Тод! говер-

тання зразка е пропорщйним до струму кр!зь компенсатор 1 не заложить в!д можливих коливань потужност1 лазера, характеристик п1дсилювача та умов поглинання св!тла у систем!, як! можуть зм!шоватися п!д час вим1рювання. Процес вишрювання керувався комп'ютером IBM PC XT, що здШснював розгортку магн!тного шля В1Д -300Е до 300Е та ресстрував дан! по полю та повертанню Фарадея. Кр1м кривих перемагн!чування, методика дозволяла такой одержати "СезНстерезисш" крив!, тобто крив! з розмагн!чуванням зразку в коипй точц!. Для проведения вим!ргавань при низьких температурах эразок розташовувався в кр!остат!, який здШснював охолодаення до |»ЭОК. Спец1альний пристрШ стаОШзував температуру в кокшй точц1 вим!рювання. При обробц! результат¡в в1дн!малося повертання Фарадея п!доадки, а також само! установки.

У пп.2.3, 2.4 розглянуто методики дослдаення магн!тно! ашзотроп!! методами торс!йно! магнетометр!I та феромагн!тного резонансу, що !х також використано у дисертащйшй робот!. Це стандартн! методики, пристосован! до досл!дження шпвкових зразк!в. Описано переваги та недол!ки кокно! з методик. Розглянуто метода обробки результат¡в вим!рювань.

У TpeTitt глав! викладено експериментальн! результата досл!д-ження доменно! структури та кривих перемагничування. В п.3.1 дано характеристику досл1джених зразк1в. За Х1м1чним складом це зал!зо-!тр!евий гранат, легований кальц!ем, герман!ем та кобальтом, х1м!чна формула YgOa^eg gCoQ ^Ge^O^- Плавки завтовшки 1-10 мкм вирощено на п!дкладках ПТ завтовшки 0.5 мм. Досл1Джено дв! cepii зразк!в, що !х виготовлено незалежно в р!знкх лаборатор!ях. Пл!вки кожно! cepii в!др!знялися швидк!стю осадження. Наведено попередн! дан! по намагн!ченост1 та MaraiTHifl ашзотроп! i. Для зрвзка 705: 4гсМа«9аГс, Kjw-Ю^ерг/см3, K^w-2.7« 103ерг/см3, де Мд-HaMarai40HicTb насичення, К^ перша константа куб1чно! ан!зотроп!I, Kyg- ефективна константа одноосьово! ан!зотропИ. Така ManiiTHa ан!зотроп1я (п.3.2) обумовлюе ¡снування осей легкого намагничування (ОЛН), трохи в!дхилених в^д осей типу [111] в напр ямку площини шпвки. Проанал!зовано р!зн! модел! доменних структур, що мсжуть !снувати в магнетику з такими ОЛН.

В п.3.3 наведено результате досл!дження доменно! структури зразк!в сер!! I. Встановлено, що можливе !снуввння чотирьох

Рис.1. Магттооптичш крив1 перемагшчування для р1зних магштыих фаз

р!зних магн!тних фаз Ра,Рь,Рс,Рй, як! в!дпов!дають р!зним напрям-кам площинно! компонента намагн!чування. Кокна з цих фаз стабШзуеться прикладанням магн!тного поля Нцл»20Е ' в площин! ш^вки вздовк одше! з осей типу [110] та збер1гаеться шсля зняття поля. Шляхом ЗМ1НИ полярност! Нц одержано стрибкопод!бне переключения пом ¡ж фазами Ра*Рь та Р^Р^. Пов!льн1 переходи пом!ж фазами Ра-»Рс-»Рь-»Рд-»Ра, що спостер!гаються як перэсування м!кфазно! меж1 при сшв1спувашп р!зних фаз, можна одэржати шляхом повороту ДОСТаТНЬО ЮЛИКОГО Нц у ПЛОЩИН ! шйвки.

Досл1джено перемагшчування зразк!в полем, перпендикулярним до площини пл1вки Нх. Виявлено асиметргю процэсу перемагшчування по в!дношеншо до зм1ни полярност1 поля, в такоя нвр!вшсть пол!в зникнення доменно! структури в додатньому та в!д'емному напрямках. Використовуючи метод цифрово! обробки зобраяень ДО одеркано залежност!: повертання Фврадея у "чорних" та "б!лих" доменах, середнього поверташш д!лянки зраака; в!дносного об'ему домен!в р!зного кольору В1д магн!тного поля Н^. Виявлено зсув Ц1х кривих вздовя ос! Н, який е р!зним для кокпо! з фаз Ра,Рь,Р0,Р(1. Величина цього зсуву названа полам свмоп!дмапшчування Н .

У п.3.4 проанал!зоЕано крив! перемагш чування зразк1в cepil I. На рис.1, наведено г1стерезисн! крив! для чотирьох магната фаз Pa,Pb,Pc,Pd. На п!дстав1 ц1х кривих поле самоп! дмагш чування Нсп можна визначити як геомотричний центр петл! ri стерезису. Точн1шв Нсп визначалося з "безНстерезисних" ' кривих. Для зразка 705 Н^П=-12.5Е, Н^П=12.5Е, н£п=-17.5Е, н£п=17.5Е. Встановлено, що Нсп зростае з шдвшценням швидкост1 осадаення шпвок.

Для вияснення мехашзму ефекту самоп¡дмагн!чування в зразках cepii I висунуто наступну г!потезу:

В до сл i джэних зразках мае Micue нахил ocl одноосъово! ан!зотропН по в1дношеннд до куб!чно-1 oct [ООП. Це може бути обумовлено BiflxiuieHHHM oci СШ11 вгд нормалi до шйвки внасл!док неточного В1гр!зання шдкладки.

В п.3.5 викладено результата досл!дження зразк1В cepiï II. Цю сер1ю було виготовлено так, щоб куб1чна ось [001] була точно перпендикулярною до площини пл!вки. ЗПдно з оц!нкою автор!в apa3KiB, можливе в1дхилення oci [001] в1д нормал! менше 0.1°.

Досл1дхення ДО показало, що у гипвках cepiï II такок ¡снують pi3Hl Marairai фази Pa,Pb,Pc,ï(1, hkî можуть первключатася полем Нх так само, як i в випадку cepiï I. Однак, щявилося, що крив! перемагн!чування р!зних фаз повн!стю ствпадають та ефект самоп!дмагн!чування в^сутний. Це частково п!дтверджуе зв'язок ЕСП з в1дхиленням oci [001J в1д нормал!.

У п.3.6 крив! пэремагничування та доменну структуру зразклв cepiï I досл!джено в температурах 100-300К. При охолодивши зразк1В до «200К ïctothhx зм!н ДО не в!дбувалося, проте шд час подальшого охолодження спостерэкено зменшення повертання Фарадея в доменвх, а при температур! «16QK доменна структура зникала.

■ Доипдаешш кривих перемагнiчування показало, що на початку процесу охолодження (до 200К) мае Mipue рост коерщтивно! с или та площ! петл1 гхстервзису, який згодом зм!нюеться витягуванням пвтл! та ïl виродаенням у пряну щдачб 160К. Зареестровано зСПльшення Нсп, а також зменшення до нуля р!знищ пврпендикулярних компонент намагн!ченост1 в доменах АЫХ. На рис.2 наведено крив! паремагнiчування фази Ра (зразок 705) у р!зних темшратурзх, в!дпов1да! крив! для 1нших фаз зм1нюються так само. Нижчэ 160К крив! пвремагнtчування piaiatx фаз являть собою паралвльн! прям!.

НьЕ

Рис.2. Крит перемагшчування фази Р, (зразок 705) в р1эних температурах

У четвертой глав! розроблено теорш, що базуеться на висунупй гтотез!. Розглянуто магнетик, що мае одноосьову магн!тну ашзотрошю поряд з куб1чною. Спочатку припущено, що в^сь одноосьово! ан1зотропП паралельна ос! [0013, а пот!м анал1зуються насл1дки нахилу на малий кут е. Виявляеться, що крив! шремагн!чування пляхом повертання, одержан! в рзмкзх ц!е! твор!!, с ¡дентичними монодомэнним д!лянкам ексгаримэнтальних кривих. Нахил ос! одноосно! ан!зотроп!! приводить до усунення виродшння р!зних ОЛН за ешрг!ею, а також до розшэплвння криво! намаппчування на чотири за числом мажливих магн!тншс фаз. В кона^й з ц!х фаз енерги "чорних" та "б1лих" домэн!в зр!вшоються в нанульовому магн1тному пол! (Нсп), яка с р!зним для кожно! фази. Самэ цэ й спостер!галося в эксперимент!. Виведено творатичну формулу для поля самоп!даагн!чування р!аних фаз

нсп= Нце5 ашеосоз(фк-а),

тс

да фк= ~(2к+1 ), к=0,1,2,3 в!дпов!дно для фаа 0О~ КУТ

м!ж нормаллю до пл!еки та ОЛН, е та в - в!дпов!дно полярний та азимутальний кути в1даил9ння ос! одноосьово! ан!зотроп1! в!д ос!

10013, Нцц- вфективне поле одноосьово! ашзотроп!!.

На п!дстав1 теоретичного розгляду перемагшчування магнетику 3i змШанною одноосьовою-кубiчною мапптною ан1зотрошею показано, що внасл1док зм1ни сп1вв1дношення констант ашзотропи моха в1дбутися ор!ентащйний фазовий тарехгд. Умовою переходу е 2p+2-q=0, дв р=2Кце/|К1|, q=Kg/|K1|. В результат! переходу а двох можливих напрямив вектора намагшчування залишаеться лише один. Доменна структура при цьому зникае. Особливiстю фазового переходу в шйвках з нахилом oci одноосьово! ашзотроп! i е те, що намагшчен!сть не просто кладеться до площини, а залишаеться нахиленою на досить значний кут. Цей кут, р1зний для kokhoí фази, обумовлюс повертання Фарадея в нульовому полю, що спостеражено в экспериментí.

Для к!льк!сног перев!рки висунуто! г!потези та Teopi!, розроблвно! на !! основ i необх1дним е визначення констант Marairao! aHÍ30Tponii та кристалографгчно! ор!ентац1! досл!джених iijiíbok. Ц! результата викладвно у п'ят!й глав!.

У п.5.1 наведено результата вим!рювань магштно! ан!зотроп!! зразк!в cepitt I та II при температур! 290К. Мало м1сце узгоджвння результат!в, одаржаних разними методами, в межах похибок метод!в. 3 анал!зу результата видно, що магн!тн! характеристики зразк!в залежать в!д швидкост! осадкення при 1х виготовлвюн. 3 шдвищенням швидкост! осадження: 1) росте за абсолютною величиною константа одноосьово! вшзотропП 2) не зм!нюеться у межах похибок куб!чна константа К1, 3) падае намагн!чен!сть насичення.

На шдстав! анал!зу залекност! Кц В1д швидкост!_росту_зроблено

оц!нку внеску магн!топружно! aHi30Tponi! в досл!джених шпвках.

На шдстав: експериментальних даних Нсп та констант aHiaoTpon!! з використанням Teopi!, розроблено! в глав! 4, обл!чено кути в!дхилення oci одноосьово! ан!зотроп1! для шпвок cepii I. Виявилося, що в межах похибок ni кути однаков1 для Bcie! cepi! та дор!внюють е«1.8°, 0«10°.

Для визначення точно! кристалограф!чно! ор!ентаци зразк!в cepifl I та II зроблено лауеграми на в!дбиття (п.5.2). У випадку cepi! I зареестровано в!дхилення ос! [ООП В1Д норма л i до площини пл!вки, причому ni в!дхилення сп1впадають у межах похибок для Bcie! cepií. 1Дх дан! узгоджуються з величинами KyTiB £ та О,

обчислеких на п!дствв! розроблено! теор!! та вим!ряних констант ашзотроп!!. У випадку сер1! II у межах похибки в!дхилення не зареестровано. Це е к!льк!сним п!дтвердженням висунуто! гШотвзи.

У п.5.3 наведено результата вим!рювання магн!тно! ан1зотропН пл!вок сер!! I методом феромагн!тного резонансу в температурах 1ОО-ЗООК. Виявлено, що в низьких температурах для 1нтерпретац!I экспериментальних данкх необх!дним с урахування друго! константа куб1чно! ан!зотроп!! К^ поруч з К1 та Кц. В!дзначено значне зростання ^ в низьких температурах. К1льк1сн1 обл!чення шдтвердкувть, що при так1й температурн!й аалешюст! констант ан!зотропп в Т«160К д1йсно мае в!дбутися ор1ентац!йний фазовий перех1д. Температуря! залежност1 Нсп та АЫ^, вшпчен! на п!дстав! тенпературно! залекност! магштно! ашзотроп! I, узгоджуються з експериментальними залажностями.

У висновках сформульовано висновки, зроблен! на шдстав! результат робота. Головним результатом роботи с з'ясування механ!зму ЕСП, що мае мiсце е однор!дних пл1вках гранату, а саме:

Ефект самоп!дмагн!чування у досл!дкених пл!вках обумовлешй Iснуванням в одноргдному магнетику осей легкого намапИчування, що мають р1зну енерг1ю. Ця неекв!валентн!сть ОЛН е насл!дком неколшеарност! осей одноосьово! та куб!чно! ан!зотроп!!. Цей висновок встановлюе нев1домий ран!шо ф!зичний механ!зм ЕСП, який пов'язувався винятково з обм!нною ашзотроп! ею.

ВнаслЦок досл1дження такох встановлено:

- одноосьова ан!зотроп!я зростае з шдвищенням швидкост! осадаення шпвок, що в свою чергу п!двшцуе Нсп в ц!х пл!вках;

- температурна залежн1сть ЕСП та !нших параметр!в кривих перемагн!чування узгодауеться з! зм!ною констант ашзотроп!!;

- особливост! ор!ентац!йного фазового переходу в температур! «160К вияснюються врахуванням одноосьово! та куб!чно! ан!зотроп!1 з некол!неар1шми осями.

Основн! результата дисертацп опубл!ковано в роботах:

1. ¡l.Klalelewakl, O.LlchtcTienko, A.Uazleuiakl. Self-biasing effect baaed on mixed anlaotropy Idea. J.Magn.Magn.Mat., 1991, 101, p.213-216.

2. M.KialeleiuaM, Q.Lichtchenko, A.ilazlewakl. Seli-blaaing effect based on mixed anlaotropy Idea. Proceedings of EMMA'91, Dresden, 1991, p. 38.

3. О.А.Лищенко, А.Нааевский, ¡1.Киселевский. Эффект самоподмагничи-вания, обусловленный смешанной магнитной анизотропией, в пленках ЖИГ, легированных кобальтом. Материалы VI Координационного совещания по физике магнитных материалов, г.Иркутск, 1992 г., с. 119-120.

4. О.А.Лищепко, А.Ыоаевский, ¡¡.Киселевский. Особенности эффекта самоподмагничивания в пленках КИГ+Со. Материалы XIII Всесоюзной школы-семинара "Новые магнитные материалы микроэлектроники", г.Астрахань, 1992 г., с.137-138.

5. О.А.Лищенко, А.Ыоаевский, Н.Киселевский. Эффект самоподмагничивания, обусловленный смешанной магнитной анизотропией, в пленках ЖИГ. Материалы VI научного семинара "Физика магнитных явлений", г.Донецк, 19S3 г., с.46.

6. О.А.Лищенко. Ориентационный фазовый переход в магнетике со смешанной магнитной анизотропией. Металлофизика, 1993, 1_5, N12, о.14-17.