Прогноз химического состава и районирование поверхности видимого полушария Луны по данным оптических измерений тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.03 ВАК РФ

ГОЛОВНА АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Кайдаш Вадим Григорович

~ - і

- 8 ДПР 1333 УДК523.3

ПРОГНОЗУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ТА РАЙОНУВАННЯ ПОВЕРХНІ ВИДИМОЇ ПІВКУЛІ МІСЯЦЯ ЗА ДАНИМИ ОПТИЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ

01.03.03 - геліофізика та фізика Сонячної системи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук

Київ-1998

Дисертацією с рукопис

Робота виконана в Харківському державному університеті, Міністерство Освіти України •

Науковий керівник: доктор фізико - математичних наук, старший науковий співробітник Шкуратов Юрій Григорович, завідуючий відділом АО ХДУ

Офіційні опоненти:

доктор фізико - математичних наук, професор Мороженко Олександр Васильович, завідуючий відділом ГАО НАН України; кандидат фізико - математичних наук, Корнієико Юрій В’ячеславович, завідуючий відділом ІРЕ НАН України;

Провідна установа: Інститут геохімії та аналітичної хімії ім.

Вернадського РАН, лабораторія порівняльної планетології та метеорітики, Росія, Москва

Захист відбудеться “ 4 0 “ КЙІ Т НА 1998 р. о б Н годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д01.74.01 по захисту докторських дисертацій при Головній астрономічній обсерваторії НАН України за адресою:

252 650, Київ - 22, Голосіїв, ГАО НАНУ, т. 266-47-58

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці ГАО НАНУ за адресою 252 650, Київ - 22, Голосіїв, ГАО НАНУ.

Автореферат розісланий б 1998 року.

Вчений секретар Спеціалізованої ради, кандидат фізико - математичних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Місяць с найближчим до Землі космічних тілом і тому є найбільш доступним для дистанцішшх вимірювань, як наземними, так і космічними засобами.

Мстою дистанційних досліджень Місяця є вимірювання характеристик просторових розподілів полів, струмів частин та електромагнітного випромінення, породжеїшх в результаті взаємодії його поверхні з відповідними зовнішніми або внутрішніми джерелами. Прикладом таких розподілів є розподіли оптичних параметрів. Зокрема, альбедо у видимому та ближньому інфрачервоному (14) діапазоні спектра містить інформацію про склад, розмір частинок, структуру реголіту, а також про ступінь його зрілості. Все це дас підставу для постановки зворотньої спектроаналітичної задачі - оцінки структури та складу поверхні за спектрофотометричними даними.

Загальна схема спектроаналітичного експерименту в спектроскопії твердих космічних поверхонь полягас в переході від оптичних характеристик цієї поверхні до оптичних властивостей речовини частинок, що ії утворюють, а потім і до фізико-хімічних властивостей цієї речовини.

Застосування цієї схеми до поверхні Місяця в повному об’ємі ускладнюється тим, що поверхня Місяця неоднорідна, мас хаотичну структуру, фізичні властивості утворюючих частіш різноманітні. Де споиукало багатьох дослідників після доставки перших проб місячного грунту на Землю експедиціями “Аполлон” та АМС серії “Луна” проводити прямі зпівставлення оптичних параметрів поверхні Місяця з її хіміко-мінералогічними характеристиками. Однак знайдені емпіричні залежності виявились ненадійними; зокрема, не було ясно, яким чином можна оцінити вплив ступішо зрілості місячного реголіту. Тому подальшші розвиток методів дистанційної оптичної діагностики виявляється актуального задачею.

Мета роботи. Рішення в першому наближенні задачі прогнозу складу основних хромофорішх елементів у грунті Місяця та оцінки його ступіня зрілості.

Наукова новизна. Вперше розроблено методику, що дозволяє розділити вплив вмісту хромофорних елементів у реголіті та ступіте зрілості реголіту на оптичні властивості у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні спектра Місяця. Ця методика була застосована для побудови нових карт вмісту породооутворюючих елементів у грунті поверхні Місяця. Виявлено зворотню кореляцію між вмістом заліза в грунті поверхні Місяця та її залишковою намагнічетгістю. Вперше побудовано петрологічну карту поверхні Місяця.

Практична цінність. Результати роботи планується використовувати для інтерпретації даних, отриманих у ході космічних місій до Місяця в межах проектів “Галилео”, “Клементина” та “Луиар Проспектор ”. Вони можуть бути використані під час підготовки нових експериментів по дистанційному зондуванню поверхні Місяця.

На захист виноситься наступне.

1. Методика прогнозування складу поверхні Місяця, заснована на використанні емпіричних оптико - хімічних зв’язків.

2. Карти розподілу хромофорних елементів (Ре, Ті) для поверхні видимої півкулі Місяця.

3. Карта зрілості реголіту поверхні видимої півкулі Місяця.

4. Карта видів порід поверхні видимої півкулі Місяця, побудована за класифікацією Богатікова.

Апробація роботи. Основні результати дисертації були докладені на 22, 24 та 26 міжнародних конференціях з проблем планетології (Москва, 1995, 1996 та 1997 рр.), а також на наукових семінарах Астрономічної обсерваторії Харківського держуніверситету.

Основні результати дисертації опубліковані в шести роботах:

1. Опанасенко Н. В., Шкуратов Ю. Г., Станкевич Д. Г., Кайдаш В. Г. Колориметрическое картографирование видимого полушария Луны. // Астрономич. вестник. - 1996. - т. 30. - № 5. - с. 398-^08.

2. Шкуратов Ю. Г., Кайдаш В. Г., Опанасенко Н. В., Станкевич Д. Г., Евсюков Н. Н., Парусимов В. Г. Возможность прогнозирования состава лунной поверхности по данным оптических измерений // Космічна наука і технологія. - 1996. - т. 2. -№ 5-6. - С. 78-88.

3. Шкуратов Ю. Г., Станкевич Д. Г., Опанасснко II. В., Кайдат В. Г., Бондаренко

Н. В. Взаимосвязь альбедо и показателя цвета Луны. // Астрономич. вестник. -1997.-т. 31.-№ 1. - с. 46-55.

4. Шкуратов Ю.Г., Кайдаш В.Г., Опанасенко Н.В., Станкевич Д.Г., Парусимов В.Г. // Прогноз содержания железа и титана в лунном реголите для сопоставления с данными КА “Лунар-проспектор”// Космічна наука і технологія.

- 1997.-т. 3. -№3/4.-С. 1-13.

5. Kaydash V. G., Shkuratov Yu. G., Stankevich D. G., Evsyukov N. N., Opanasenko N. V. Mapping of the Fe content in lunar regolith by albedo and color-index measurements. // Abstr. of papers submit, to the 22nd Russian - American Microsympos. of planet. Moscow. - 1995. - p. 27-28.

6. Kaydash V. G. and Shkuratov Yu. G. On correlation between iron content and remanent magnetism of lunar surface. // Abstr. of papers submit, to the 24nd International Microsimpos. of planet. Moscow. - 1996. - p. 38-39.

Особистий внесок дисертанта.

В першій роботі опублікована нова карта показника кольору С(0,65/0,42 мкм). Отримання та обробка фотографічних даних проведем М.В. Опанасенко та Д.Г. Станкевичем. Автору дисертації належить дослідження кореляції між колориметричним зображенням та картою кольору видимої півкулі Місяця М.М. Свсюкова.

В другій роботі досліджена можливість прогнозу хімічного складу поверхні Місяця. Автором дисертації отримані нові оптико-хімічні залежності та проведено порівняння калібровочних залежностей різних авторів. При побудові карт вмісту хімічних елементів автором дисертації використані власні програмні засоби та алгоритми. Ідея методу умовного петрологічного районування поверхні Місяця за допомогою використання калібровочних оптико-хімічних залежностей також належить автору дисертації. Застосовуючи цей метод,

автором дисертації побудовано карту видів порід поверхні Місяця за класифікацією О. А. Богатікова.

Дослідження нової діаграми альбедо А(0,65 мкм) - колір С(0,65 / 0,42 мкм) в третій статті проведено за допомогою алгоритмів, запропонованих Ю. Г. Шкуратовим і Д. Г. Станкевичем. Автором дисертації досліджено взаємозв’язок альбедо - показник кольору з точки зору співвідношення віку ділянок місячної поверхні. Автору дисертації належить висновок про відсутність ознак впливу глобальних еволюційних процесів на альбедо та колір поверхні Місяця у віковому інтервалі приблизно 2-4 млрд. років.

В четвертій роботі автором дисертації побудовані для видимої півкулі Місяця карти вмісту заліза і титану в шарі поверхні товщиною біля 100 мкм. Карги побудовані за оптичними вимірюваннями в чотирьох ділянках спектра (0,42; 0,65; 0,75; 0,95 мкм) М.В. Опанасешсо. При побудові карт використано запропоновану Ю.Г. Шкуратовим модель світлорозсіювання, що дозволяє від оптичних характеристик порошкоподібного розсіюючого шару перейти до параметрів речовини цього шару. Автором дисертації побудовано гістограми розподілу характеристик, що вивчаються, а також досліджено кореляційну діаграму “залізо-тнтан” і побудовано карту типовості сполучень значень вмісту РеО та Ті02.

В п’ятій роботі автором дисертації запропоновано калібровочну залежність між вмістом заліза в грунті Місяця та альбедо поверхні для зрілого грунту, на підставі чого автором збудовано карту вмісту заліза для морських регіонів Місяця.

В шостій роботі автором дисертації досліджено кореляцію вмісту заліза з розподілом залишкової намагніченності порід поверхні Місяця. Автором дисертації виявлено залежність зворотнього характеру: чим нижче вміст заліза, тим вище намагніченність.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку і списку літератури; вміщує 48 малюнків, 1 таблицю. Список використаної літератури становить 161 назву. Загальний обсяг дисертації становить 162 сторінки.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми та наукову новизну роботи, а також перераховано результати, що ринесені на захист. Представлено короткий зміст роботи.

Першій розділ присвячено огляду робіт, що стосуються оптичних досліджень Місяця та хіміко - мінералогічної інтерпретації оптичних властивостей поверхні Місяця. Зокрема, коротко описано дані фотометрії, поляриметрії та спектрофотометрії (дослідження у видимому та ІЧ-діапазоні спектра) Місяця. Розглянуто хіміко-мінералогічні властивості поверхні Місяця, процеси переробки місячного реголіту різними космогенними факторами і можливості проявлення кореляцій між вмістом хромофорних елементів у грунті Місяця та оптичними параметрами. Представлено аналіз розвитку методів прогнозу вмісту в місячних породах хімічних елементів за даними оптичних вимірювань. Сформульовано перелік питань, що потребують подальшої розробки.

Лабораторні дослідження місячного грунту Люсі та ін. в 1995 році [1] показали деяку закономірність у розташуванні на діаграмі альбедо-колір, А(0,75 мкм) - С(0,95 / 0,75 мкм), даних для зразків різної зрілості та складу. Виявилось, що зразки одного складу, але різного ступііпо зрілості утворюють на діаграмі послідовності, які приблизно орієнтовані в напрямку деякої “особливої” точки діаграми, при тому відстань від цієї точки характеризує ступінь зрілості зразку: чим менша відстань, тим вища зрілість. Використовуючи це, автори роботи [ 1 ] запропонували перейти па площині А(0,75 мкм), С(0,95/0,75 мкм) до системи полярних координат із центром в “особливій” точці. В цьому випадку полярний кут виявляється пов'язаним із вмістом заліза, а радіальна координата із зрілістю зразків грунту. Аналогічний підхід було використано для “розв’язування” впливу хімії та зрілості стосовно до визначення вмісту титану в місячних породах [2,3]. Для цього діаграма А(0,65 мкм) - С(0,65/0,42 мкм) подасться в новій прямокутній системі координат - так, що одна з осей мінімізує розбіг зразків на кореляційній діаграмі “титан - нова координата”. Описаним засобом було побудовано карти вмісту в грунті заліза і титану для всієї поверхні Місяця (просторовій розділ біля 30 км); для цього використовувались дані КА “Клементина” [1,2].

Представлений підхід, однак, має ряд недоліків.

Перед усім, припущення про існування особливої точки на діаграмі А(0,75 мкм) - С(0,95/0,75 мкм) не обгрунтовано фізично. Розглянута можливість розділу впливу складу і ступімо зрілості повинна сприйматися тільки як емпіричний факт. При цьому не зрозумілі межі її застосування. Зокрема, наші досліджеїшя доводять, що, якщо сполучити діаграму А(0,75 мкм)

- С(0,95 / 0,75 мкм), побудовану для зразків, з аналогічною діаграмою для видимої півкулі Місяця, то “особливі” точки у них не співпадуть.

Ми також звернули увагу на те, що в межах підходу Люсі та його співавторів розподіл ступіюо зрілості може бути знайденим двома способами: по діаграмі А(0,75 мкм) - С(0,95/0,75 мкм) і по діаграмі А(0,65 мкм) - С(0,65/0,42 мкм), однак, наші дослідження виявляють, що ці розподіли сильно відрізняються один від одного. Це говорить про певну недосконалість методу.

Слід особливо підкреслити недолік, дуже характерний для сучасних робіт, що стосуються інтерпретації спектрів поверхні Місяця та поверхонь інших безатмосферішх небесних тіл. Мова йде про те, що кореляції хімічного складу речовини розсіюючої поверхні звичайно шукають з оптичними характеристиками цієї поверхні, а не з оптичними сталими її речовини, як це слід робити.

В цьому ж розділі формулюється головна мета даної роботи: (1) розв'язання в першому наближенні спектроаналітичної задачі та (2) розробка методики переходу від базису оптичних параметрів до нового базису, пов’язаного з вмістом хромофорів Ре та Ті, а також зі ступенем зрілості грунту Місяця.

В другому розділі розглянуто методику побудування і калібровки альбедних та колориметричних зображень поверхні Місяця, що використовуються в цій роботі. Проаналізовано зв’язок досліджуваних оптичішх характеристик з віком ділянок поверхні Місяця та з залишковою намагніченністю місячних порід. Описано модель спектрального ходу альбедо порошкоподібішх середовищ, що використана для розв’язання спектроаналітичної задачі.

Для побудови цифрових альбедних і колориметричних зображень Місяця використовувались фотографічні дані, точність яких була значно підвищена за допомогою комп’ютерної обробки, що використовує дані опорних каталогів. Фотографічні зображення були отримані на 60-см рефлекторах

Астрофізичного інституту АН Казахстану та Майданакської спостережувальної станції ГАО НАН Україїш [4,5]. Зображення вводились до ЕОМ за допомогою автоматичного скануючого мікрофотометра [6]. Потім значення фотографічної щільності перетворювались у величини альбедо А(0,42 мкм), А(0,65 мкм), А(0,75 мкм) і А(0,95 мкм). Для цього використовувались характеристичні криві, побудовані за допомогою фотометричного каталога [7]. Зображешія приводились до нульової лібрації та однакового просторового розділу, що дорівнює приблизно 12 км у центрі місячного диску. Крім того, за допомогою емпіричної формули Акімова [8] на них усувався систематичний хід яскравості лімб-термінатор, що утворюється завдяки ефекту фази (середній фазовий кут дорівнював приблизно 6°). Після цього, зображення корегувались по дискретному каталогу опорних точок за допомогою методики, описаної в роботі [9].

В цій роботі використовується також карта віку морів Місяця, побудована Дж. Боіісом [ 10] та карта залишкової намагнічешюсті місячних порід [11].

Для розв’язання спектроаналітпчної задачі [12], ми перейшли від абсолютних значень альбедо місячної поверхні А(0,42 мкм), А(0,65 мкм), А(0,75 мкм) и А(0,95 мкм) до оптичних характеристик її речовини, використавши гсометрооптнчну модель, розвішену в роботах [13-15]. Ця модель хоч і с приблизною, однак, вона непогано зарекомеїщовала себе в оптиці безагмосферігах небесних тіл; її передбачення добре співпадають з результатами лабораторних вимірювань. Модель описує світлорозсіюваїпія порошкоподібішм середовищем з оптичними сталими п та к (відповідно, дійсна та уявна частшш показника заломлення). Розповсюдження променів між розсіюваннями характеризується коефіцієнтом поглинання, т = Лтікі / А, де І - середній путь в частинці між двома внутрішніми відбиттями. В роботі використано зворотність моделі, інакше можливість розв’язати зворотню задачу, - коли по відомому альбедо А, що формується як фізичішми властивостями речовгаш, так і структурою поверхні, знаходять параметри речовини, а саме уявну частину показника заломлення. За допомогою розглянутої моделі здійснено перехід до дійсних поглинань.

В третьому розділі розглянуто взаємозв’язок оптичних характеристик з хіміко- мінералогічним складом поверхні Місяця та проблему впливу зрілості;

побудовано карти вмісту в місячному грунті заліза і титану та зображення розподілу зрілості, проаналізовано кореляцію вмісту заліза та параметра залишкової намагнічешюсті місячних порід; а також проведено петрологічне районування поверхні Місяця на основі оптичних даних.

На відміну від робіт [1-3,16,17], в яких діаграми А(0,75 мкм) -С(0,95/0,75 мкм) і А(0,65 мкм) - С(0,65/0,42 мкм) розглядалися незалежно (це призводило до двох несхідних між собою розподілів ступіню зрілості), МИ працювали з трьохвимірною діаграмою £(0,42 мкм) - Ск(0,42 / 0,65 мкм) -0^(0,95 мкм), де С*(0,42 / 0,65 мкм) = £(0,42 мкм) / £(0,65 мкм), а ОДО,95 мкм) -характеристика глибини мікронної смуги поглинання (індекс к означає, що величини відносяться до функції к(к)). Параметр 0,(0,95) використовується замість відношення £(0,75)/£(0,95) тому, що це відношення характеризує не тільки смугу, але й залежить від загального нахилу спектра поглинання у видимому і ближньому 14 - діапазоні. Для послаблешія впливу цього нахилу можна використовувати величину ОДО,95 мкм) = £(0,95 мкм) / £с(0,95 мкм), де £(.(0,95 мкм) - коефіцієнт поглинання в г.оігпшуумі, знайдений шляхом лінійної екстраполяції функції к(к) по трьом довжинам хвиль - 0,42; 0,65; 0,75 мкм. Для екстраполяції застосовувався метод найменших квадратів.

Далі розв’язувалась задача находження в просторі параметрів £(0,65 мкм), С*(0,42 / 0,65 мкм), ^(0,95 мкм) такої системи координат, щоб нові координати корелювали з вмістом титану і заліза ліпше (незалежно від зрілості), ніж початкові оптичні параметри. Для виконати сформульованих умов ми перейшли від системи коордішат £(0,65 мкм), С^(0,42 / 0,65 мкм) і

13,(0,95 мкм) до косокутової системи, в якій дві координати, С,(0,42 / 0,65 мкм) і 0*(0,95 мкм), залишились майже незмінними, а замість координати £(0,65 мкм) використовується параметр Є = £(0,65 мкм) 104 + 5 0/0,95 мкм).

Використання даних для місць посадок космічних апаратів серій “Сервеєр”, “Луна” і “Аполлон” дозволило побудувати калібровочні оптико-хімічні залежності для наступних пар параметрів: (РеО+ТіО,) - в і Ті02 -СД0,42/0,65 мкм). Незважаючи на малочисельність даних (13 точок) залежності є переконливими - лінійний регресіошшй аналіз дав в обох випадках коефіцієнт кореляції 0,97. Описані калібровочні залежності використовувались для

побудови карт розподілу РеО і Ті02 по видимій півкулі Місяця. Було також отримано розподіл ступіню зрілості місячного реголіту.

Розподіл заліза по видимій півкулі Місяця (див. мал. 1) мас яскраво виражений бімодальний характер. Максимум моди, що відповідає низькому вмісту заліза, розташований біля 6%, що добре узгоджується з даними для поверхні видимої півкулі Місяця, отриманими за даними КА “Клементина” [ 18]. Розташування другої моди в нашому випадку помітно зсунуто в сторону більших значень - 17% протії 10%, отримаїпіх в роботі [18].

Карту розподілу титану по видимій півкулі Місяця представлено на мал. 2. Статистичний розподіл цієї характеристики несиметричний, але одномодальний.

Максимум розподілу розташований приблизно па 0,7%, таким чином більша частіша поверхні видимої півкулі Місяця складена матеріалом з низьким вмістом титана.

На зображенні, що передає розподіл ступіню зрілості місячного реголіту, виділяються молоді кратери та їх зоші викидів (незрілий грунт), у той час, як межа море/материк на зображені практично всюди відсутня.

Зпівставлешя наших даних по розподілу заліза з даними про величину залишкової намапгіченносгі місячних порід дозволило побудувати статистичні розподіли величини вмісту заліза для кожного рівня на карті намагніченності. Чітко видне тенденцію до росту малих значень вмісту ґеО зі збільшенням намагніченності (див. мал. 3).

Аналіз 920 зразків порід з різких районів Місяця, що віднесено до того чи іншого виду по класифікації Богатікова та ін. [19], дозволив провести петрологічну інтерпретацію діаграми альбедо - колір поверхні Місяця; діаграму збудовано за новими фотометричними та колориметричними зображеннями. Всього по цій діаграмі вдалось надійно виділити області, в котрі добре попадають дані для деяких видів порід. Першій області відповідає олівіїювнй базальт; другій

- норіт, олі ні повнії норіг; третій - лейкобазальт, лейкодолерит, а також олівіновий базальт; четвертій - ільменітовий та ільменіт-олівіновий базальт і долерит. Результатом петрологічного районувашія є карта видів місячних порід (мал. 4).

В закіченні перераховано основні результати, отримані в роботі та зроблено деякі писновки. Зокрема, відмічено, що методику хіміко-

мінералогічної інтерпретації оптичних даних, описану в цій роботі, можна використовувати для обробки великого об’сму колориметричних даних, отриманих з високим просторовим розділом у ході місії КА “Клементіша”.

г-~ то ю

ю г->'аі со

РеО,%

РеО,%

РеО,%

РеО,%

РеО,%

Мал. 3. Гістограми розподілу заліза для різних значень залишкової намагніченності.

20 А,%

Мал. 4. Карта видів місячних порід та їх положення на діаграмі альбедо - колір:

1 - олівінобий базальт;

2 - норіт, олівіновий норіт;

3 - лейкобазальт, лейкодсшерит, олівіновий базальт;

4 - ильмснітовий та ільменіт-олівіновий базальт і долерит.

Список цитуємо)’ літератури

1. Lucey P., Taylor G., Malaret E. Abundance and distribution of iron on the Moon // Science. - 1995. - 268. - P. 1150-1153.

2. Lucey P., Blewett D., Johnson J. Lunar titanium content from UV-VIS measurements // Lunar and Planet. Sci. Conf. 27th (abstracts). - 1996. - LPI Houston. - P. 781.

3. Blewett D.T., Lucey P.G., Hawke B.R., et al. Clementine images of the lunar sample-retum station: improvements to the Ti02 mapping technique II Lunar and Planet. Sci. 28th (Abstract ). - 1997. - LPI Houston. - P. 120

4. Опанасенко H.B., Шкуратов Ю.Г., Станкевич Д.Г., Кайдаш В.Г. Колориметрическое картографирование видимого полушария Луны. // Астрон. вестник. - 1996. - Т. 30, N. 5. - С. 398-408.

5. Опанасенко Н.В., Шкуратов Ю.Г. Колориметрия видимого полушария Луны в ближнем ИК- диапазоне // Астрономический вестник. - 1997, в печати.

6. Парусимов В.Г. Автоматический цифровой двухкоординатный микрофотометр для ввода фотографических изображений в ЭВМ // Астрометрия и астрофизика. - 1981.-45. - С. 86-99.

7. Shkuratov Yu.G., Opanasenko N.V. Kreslavsky M.A. Polarimetric and photometric properties of the Moon: telescope observation and laboratory simulation. 1. Negative polarisation//Icarus. - 1992. V. 95. - P. 282-299.

8. Акимов Л.А. О распределении яркости по диску Луны и планет // Астрон. журн. - 1979. Т. 56. - С. 412-418.

9. Shkuratov Yu.G., Opanasenko N.V. Polarimetric and photometric properties of the Moon: telescope observation and laboratory simulation. 2. // Icarus. - 1992. V. 99. - P. 468-484.

10. Boyce J.M. Ages of flow units in the lunar nearside maria based on Lunar Orbiter V photographs //Proc. Lunar Sci. Conf. 7th. - 1976. - P. 2717-2728.

11. Lin R.P., Anderson K.A., Bush R. et al. 1976. Lunar surface remanent magnetic fields detected by the electron reflection method // Proc. Lunar Planet. Sci. Conf. 7th. -1976 - p. 2691-2703.

12. Розенберг Г.В. Физические основы спектроскопии еветораесеизающих веществ // Успехи физич. наук. - 1967. - 91, N04. - С. 569-608.

13. Шкуратов Ю.Г. Альбедо Луны // Вестник ХГУ.Астрометрия и астрофизика Солнечной системы. - 1982. - № 232. Вып. 17. - С. 22-31.

14. Шкуратов Ю.Г. Модель спектрального хода альбедо твердых поверхностей космических тел // Кинематика и физика небесных тел. - 1987. -т. 3. - №5. - С. 39-46.

15. Старухина Л.В., Шкуратов Ю.Г. Модель спектральной зависимости альбедо многокомпонентных реголитоподобных поверхностей //Астрон. веетшпе. - 1996. -Т. 30. №. 4.-с. 299-307.

16. Lucey P., Blewett D. Some issues related to lunar FeO and Ti02 multispectral mapping // Lunar and Planet. Sci. Conf. 28th (abstracts). -1997 - LPI Houston. - P. 841.

17. Blewett D.T., Lucey P.G., Hawke B.R., et al. FeO mapping of the Moon: refinement using images of the r.ample-retum stations // Lunar and Planet. Sci. 28t'u (Abstracts). - 1997. - LPI Houston. - P. 122

18. Lucey P., Taylor G., Malaret E. Global abundance of FeO on the Moon: improved estimates from multispectral imaging and comparisons with the lunar meteorites // Lunar and Planet. Sci. Conf. 28th (abstracts). -1997. - LPI Hoston. - P. 850.

19. Богатиков O.A., Гоньшакова В.И., ФрихХар Д.И. Классификация лунных магматических пород. М.: Недра. - 1985. - 72 с.

АНОТАЦІЯ

Кайдаш В.Г. Прогнозування хімічного складу та районування поверхні видимої півкулі Місяця за даними оптичних вимірювань. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичішх наук за спеціальністю 01.03.03 - геліофізика та фізика Сонячної системи. - Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ, 1998.

Захищаються результати, основні положення яких опубліковано в шести наукових роботах. В дисертації розроблено методику прогнозування складу поверхні Місяця, засновану на використанні емпіричних оптико - хімічних зв’язків, побудовано карти розподілу хромофорних елементів (Fe, Ті) для поверхні видимої півкулі Місяця, карту зрілості реголіту видимої півкулі Місяця, а також карту видів порід видимої півкулі Місяця за класифікацією Богатікова. Виявлено зворотню кореляцію між вмістом заліза в грунті поверхні Місяця та її залишковою намагнічеіпіістю.

Ключові слова: склад поверхні Місяця, розподіл хромофорних елементів, зрілість місячного реголіту, види місячних порід.

АННОТАЦИЯ

Кайдаш В.Г. Прогноз химического состава и районирование поверхности видимого полушария Луны то даїшьім оптических измерений. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физикоматематических наук по специальности 01.03.03 - гелиофизика и физика

Солнечной системы. - Главная астрономическая обсерватория НАН Украины, Клев, 1998.

Защищаются результаты, основные положения которых опубликованы в шести научных работах. В диссертации разработана методика прогнозирования состава лункой поверхности, основанная на использовании эмпирических оптикохимических связей, построены карты распределения хромофорных элементов (Fe, Ti) для поверхности видимого полушария Луны, карта зрелости лунного реголита видимого полушария Луны, а также карта видов лунных пород видимого полушария Луны по классификации Богатикова. Обнаружена обратная корреляция между содержанием железа в грунте поверхности Луны и остаточной намагниченностью поверхности.

Ключевые слова: состав лунной поверхности, распределение

хромофорных элементов, зрелость лунного реголита, виды лунных пород.

ABSTRACT

Kaydash V.G. Prognosis of chemical composition and mapping of (Fe, Ti) content and maturity degree of the lunar nearside by optical data. - Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Science (Physics & Mathematics) on the speciality 01.03.03 - heliophysics and Solar system physics. - Main astronomical observatory of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 1998.

The main results of thesis presented arc published in six scientific works. The method for prognosis of chemical composition of the Moon surface is developed in thesis; the method is based on empirical optical-chemical relationships. Maps of chromophore elements (Fe, Ti) content and regolith maturity distributions were made up for the lunar nearside. The map of lunar rocks types corresponding to Bogatikov classification is also made up for the lunar nearside. The reverse correlation between iron content and remnant magnetism of the lunar surface is found.

Key words: the content of the Moon surface, distribution of the chromophore elements, maturity of the Moor* regolith, lunar rock types.