Структура расплавленных промежуточных фаз с разной шириной области гомогенности (Cu-In, Ni-In, Fe-Ge, Bi-Te, Bi-Tl, Pb-Te) тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.13 ВАК РФ

2 її ФЕВ да

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ і». 1.ФРАНКА

На правах рукопису

КОРОЛИШИН Андрій Володимирович СТРУКТУРА РОЗПЛАВЛЕНИХ ПРОМІЖНИХ ФАЗ З РІЗНОЮ ШИРИНОЮ ОБЛАСТІ ГОМОГЕННОСТІ (Си-Ш, N1-114, БЕ-СЕ, ВІ-ТЕ, ВІ-ТЬ, РВ-ТЕ)

01.04.13 - фізика металів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук

Л»віа - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі рснтгеномсталофізики Львівського державного університету ім. 1.Франка.

Науковий керівник: кандидат фізико-математичних наук,

доцент МУДРИЙ Степан Іванович

Офіційні опоненти: доктор фізико-математичних наук<

професор ВАВРУХ Маркіян Васильович,

доктор хімічних наук,

професор КАЗІМ1РОВ Володимир Петрович,

Провідна організація: Чернівецький державний університет ім. Ю.Фсдьковича

Захист дисертації відбудеться “ 12 " Мг&&РІо 1997 року о (9 год, на засіданні спеціалізованої Ради Д 04.04.08 при Львівському державному університеті ім. І.Фпанка (290005, м.Львів, вул. Драгомановв 50, І аудиторія).

.3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету ім. І.Франка (м.Львів, вул. Драгоманова 5).

Автореферат розіслано “ У ” 1997 року.

В чений секретар »

спеціалізованої Ради Д 04.04.08 ^

доктор фіз.-мат. наук, професор ^ БЛАЖИЄВСЬКИЙ Л.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Науково - технічний прогрес, погреби сучасного промислового виробництва ставлять нові завдання перед матеріалознавством, зокрема перед фізикою конденсованих систем. Одним із важливих напрямів сучасного матеріалознавства с дослідження структури і властивостей рідких фаз змінного складу.

Ітерметалі'піі сполуки з широкою обласно гомогенності, а також інші проміжні фази є основою багатокомпонентних сплавів з різними функціональними характеристиками залежно від тину цих фаз і природи легуючих елементів. Але для того, щоб їх використання було якомога ширшим і ефективнішим, такі системи потрібно досліджувати не тільки в твердому, а й у рідкому стані. В цьому плані постають актуальні питання взаємозв’язку між згіецифічною будовою нестехіометричних твердих сплавів, ближнім порядком в рідкій фазі і термодинамічними умовами їх кристалізації.

Мета роботи. Основне завдання даної роботи полягало у дослідженні лруктури розплавів проміжних фаз з різною величиною області гомогенності і рідкому стані і різним типом ближнього порядку в компонентах.

Досягнення поставленої мети передбачає:

-проведення рентгсноструктурного дослідження розплавів систем Си-Іп, №-п, Ре-Ое, Ві-Те, ВІ-Т1 і РЬ-Те в інтервалі відповідних проміжних фаз;

- встановлення закономірностей зміни структури розплавлених проміжних [>аз в залежності від концентрації і температури;

- вимірювання коефіцієнта кінематичної в’язкості;

- встановлення кореляції між атомним розподілом в твердому і рідкому панах;

- проведення кількісної оцінки термодинамічних характеристик (ентальпія, нгропія) з використанням структурних, даних.

Наукова новизна. В результаті проведеної робоїн, ивгор вперше провів нстематичне дослідження структури проміжних фаз в інгсрпалі області омогснності з малим кроком зміни концентрацій. Оіримпні структурні іараметри розплавів систем Си-Іп, ЬІі-Іп, Рс-Ос, Ві-Тс, Ві-ТІ і РЬ-Те.

Встановлено кореляцію, між структурою рідких і твердих сплавів в проміжних інтермєталічних фазах з різною шириною області гомогенності.

Практична цінність роботи полягає в тому, що отримані в роботі дані стосовно структури і коефіцієнта в’язкості дають можливість вибирати оптимальні параметри при термочасовій обробці розплавів перед кристалізацією, зменшити ступінь дефектності багатокомпонентних сплавів, а також використати отримані фізичні закономірності структурних змін для технологій отримання несгехіометричних фаз широкого класу матеріалів.

Результати роботи можуть бути використані також в процесах ціленаправленоГ модифікації і збільшення стабільності фаз в композитних системах.

Основні положенім, шо виносяться на захист:

1. В розплавах проміжних фаз з широкою областю гомогенності існує певний концентраційний інтервал, в межах якого структура ближнього порядку не змінюється і характеризується гетерокоординац’'сю в атомному розподілі.

2. Додавання атомів компонента із значною частиною ковалентності міжатомного зв’язку приводить до звуження інтервалу мікрогомогенності зі сторони цього компонента і появи мікронеоднорідної будови.

3. Топологія атомного розподілу в розплавах проміжних фаз характеризується атомним розподілом по типу стехіометричних сполук Ре2Се, Ві2Тез, які знаходяться в середині області, а в розплавах систем Ві-ТІ і Си-Іп ближній порядок визначається на основі псевдомолекул Си}Іп і ВіТІг.

Апробація роботи та публікації. Основні результати, викладені в дисертації, доповідались та обговорювались на: Українсько-французькому симпозіумі “Конденсована речовина: наука та індустрія” (Львів, 1993); І Українській конференції “Структура і фізичні властивості невпорядкованих систем” (Львів, 1993); XIV Міжнародній конференції “Прогресивні матеріали і технології” (Глівіце-Закопане, Польща, 1995); Міжнародній конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження Івана Пулюя (Львів, 1995). .

Результати дисертації опубліковані в 10 роботах, перелік основних публікацій подано наприкінці автореферату

Особистий ннссок* автора. Автор брав участі, у постановці задачі, проведенні всіх експериментальних робіт, а також провів інгерпретацію отриманих результатів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох глав, висновків та списку цитованої літератури.

Обсяг дисертації - 176 сторінок, включаючи 73 рисунки, 9 таблиць та список літератури з 107 наименуианнь.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБО ТИ У вступі обгрунтовано актуальність вибраної геми, визначені мета роботи, практична цінність результатів, наведені положення, що виносяться на захист, викладено короткий зміст роботи.

У першій главі викладені положення про кристалохімічні і фізичні аспекти пестехіометрії. Коротко описані основні фактори, що визначають умови утворення інтерметалічної сполуки і ширину її області гомогенності. Обгрунтовано необхіднійь вивчення нестехіометричнихфаз в рідкому стані.

У другій главі стисло викладено основні положення теорії розсіяння рентгенівського випромінювання одно- та двокомпонентними невпоряд-кованими системами. Наведено рівняння, що лежать в основі рентгепо-дифракційного методу дослідження структури рідких та аморфних матеріалів. Описано високотемпературний рентгенівський дифрактометр. Проаналізовано точність визначення основних структурних характеристик та методи обробки експериментальних даних. Розглянуто основні похибки, що виникають під час експерименту і на стадії математичної обробки експериментальних даних. Оказано на фактори, які зумовлюю 11, появу похибок на цих етапах та обговорено способи підвищення точності експерименту. .

Описано віскозиметр та методику вимірювання кіпемаїичної в’язкості

рідин.

Третя глава присвячена експериментальному дослідженню структури розплавів проміжних фаз з різною шириною області гомогенності (Си-Іп, №-Іп, Ре-Ое, Ві-Те, ВІ-Т1 і РЬ-Те) з малим кроком конценрацій та температурним перегрівом.

Рідкі сплави системи Си-Іп досліджувались рентгеноструктурним методом при таких співвідношеннях компонент, які відповідають концентрації у-фази: 20; 25; 27; 28; 29; ЗО; 32; 34 ат.% Іп.

Із загального вигляду 4 структурних факторів (СФ)

досліджуваних розплавів при температурах близьких до лінії ліквідує видно, що положення максимумів займають проміжне положення між

20 24 2в 32 ат %ІП ВІДПОВІДНИМИ Піками ЧИСТИХ

Рис. 1. КощеігфацШіи залежність положеіии компонент Си і Іп. Залежність

першого максимуму СФ розплави системи Си-Іп: 1

- адтіміі; 2 - Т,„+2К; 3 - Тга+25К; 4 - ТШ+100К. положення першого максимуму СФ кі(с) (рис.1) в межах 20-29 ат.% Іп майже не відхиляється від адитивного закону. З підвищенням вмісту Іп спостерігається відхилення від такої залежності і не сгостерігається сингулярна точка. .

В межах існування області гомогенності існує деякий мінімум к|, а після нього структура починає суттєво трансформуватись, вказуючи на формування максимуму в околі 33 ат.% Іп.

Встановлено, що додавання Іп до розплавів у-фази приводить до більшої зміни структури, ніж додавання атомів Си. Це узгоджується з розмірними характеристиками, оскільки атомний радіус Си менший, ніж для Іп.

У системі №-Іп досліджувались розплави, концентрація яких відполідж е- і /3-фазам. В проміжок існування першої поііадас сполука Иьіп, а до /3 • Шп, Мі3Іп3.

СФ з додаванням атомів Іп проявляють підмаксимум на лівій вітці, що відповідає Іп і вказує на то, що цей елемент існує у вигляді окремих мікроугруповань. В розплавах /З-фазн структура стає більш мікронеоднорідною, де переважає взаємодія атомів різного сорту і появляються мікрообласті чистого Іп, тобто Іп>№ і Іп.

Концентраційна залежі гість кі в інтервалі існування е-фази близька до статистичного розчину з незначним відхиленням в позитивну сторону, що є характерним для рідин з переважаючою взаємодією атомів різного сорту.

Порівняння радіусів координаційних сфер і координаційних чисел хімічних сполук з ФРРА розплавів системи ЬГі-Іп показало, що найкраще узгодження спостерігається для сполуки ИігІп.

Для розплавів /З-фази краще узгодження дає сполука №2Іпз. Можна вважати, що топологія розміщення атомів в кристалічній грагці №2Іп3 є характерною для структурних одиниць з переважаючою взаємодією різного сорту, а решта атомів І її формує структурні одиниці характерні для цього чистого елемента.

Таким чином, розплави /3-фази в меншій мірі мікрогегерогенні, ніж є-фази. Також з точки зору області гомогенності існує менша кореляція для рідкої і твердої фази. Додавання Іп спричиняє зростання ступеня неоднорідності.

В системі Ре-Се області гомогенності також є відносно широкі, і один з компонентів Се також проявляє особливу структуру з напливом на вітці основного максимуму. Положення к) для Реі Ое суттєво відрізняються.

/З-фазі відповідає Ре2Се, а б РеСе3. Для розплавів /7-фази структурний фактор ближчий до СФ чистого Ре. Яюцо атоми Се формують свої мікрообласті, то ліва вітка експериментального СФ повинна бути досить пологою і при максимальному вмісгі ве (43%) вона мала би досить відчутно проявлятися у вигляді окремого підмаксимума. Однак на експериментальних СФ цього не спостерігається, а проявляється тільки незначний наплив (рис.2). З іншого боку, розплави близькі до Ре2Ое мають вужчий перший максимум, ніж чисте залізо. Таким чином, зростає ступінь впорядкованості, і

40 к, нм'1

Рис. 2. СФ розплавів системи Ие-Ое (Т=Тт +2К)

видно,' що існує специфічна впорядкована структура з переважаючою взаємодією атомів різного сорту, що приводить до чітко вираженого хімічного ближнього порядку Значної трансформації лівої вітки не спостерігається, і тому можна вважати, що дана структура в межах досліджуваного інтервалу концентрацій суттєво не трансформується. Про це свідчить також і концентраційна залежність

кі- Вона залишається практично постійною і відхиляється в позитивну сторону від середньо-статистичного атомного розподілу.

Залежність кі(с) в розплавах (3-фази різко падає прн пмісті сгбО ат.% Се. Залежність найбільш ймовірної міжатомної віддалі мало змінюється від концентрації і не набагато відрізняється від адитивної, що вказує на більш переважаючу взаємодію атомів різного сорту в розплавах.

Більшу структурну індивідуальність проявляє /З-фаза, в якій формується ближній порядок на основі сполуки Ре2(3е, яка формує структу ру в широкому інтервалі концентрацій, що очевидно перевищує інтервал гомогенності в твердому стані. (5-фаза є мікронеоднорідною, її структура описується струюурними одиницями Ое-Ое і Ре2Се. Отже, більш рихлоупа-кований елемент Ое приводить до мікронеоднорідності в рідкому стані, хоча в твердому стані існує проміжна фаза з широкою областю гомогенності.

Система Ві-Те має широку область гомогенності, в ценгрі якої знаходиться хімічна сполука Ві2Те3. Рентгенографічно досліджено сплави з вмістом від 52 до 65 ат.% Те при температурах, близьких до плавлення. Структурні фактори досліджених розплавів мають вигляд, який в значній мірі відрізняється від вигляду, характерного для простих рідин.

-9В інтгрлалі досліджених концентрацій кі практично зберігає незмінне значення до 60 ат.% Те, після цього починається відхилення. Величина к^/кі також (- найже постійною, але проявляє пологий мінімум біля 60 ат.% Те. Цей мінімум більш чіткий на концентраційній залежності положення першого координаційного радіуса і площі під першим координаційним максимумом (вис. За,б,в). Результати аналізу показали що існує хімічно впорядкована структура типу Ві2Те3, яка практично не змінюється при додаванні атомів Ві і більш суттєво змінюється коли додається Те.

Гі, НМ-, 0.34 0.32 0.30

50

54

58

62 ат.% Те

г

10:

8:

б

4

50

54

58

в

62 ат.% Те

Рис. 3. Коицєітграциша залежність дл* системи ІЗі-Те: а - положення першого координаційного радіуса; б - відношенні положення другого і першого координаційних радіусів;

« - площі під першим координаційним максимумом.

Таким чином, хімічний порядок більше розвинутий зі сторони Рі, ніж Те може бути спричиним розчиненням останніх у вакантних місцях структу рних фрагментів Ві2Те3.

В системі Ві-ТІ компоненти не так відрізняються по положенню піків, а більше профілем. Положення першого максимуму при різних температурах в інтервалі 10-16 ат.% Ві практично стале і тільки при більших концентраціях починає зменшуватись. Практично не зазнає змін к>/кі. Положення гі ФРРА дає розмитий мінімум в околі 14 ат.% Ві, що співпадає з положенням максимума на лінії ліквідує. Невеликі локальні відхилення спостерігаються на г^гі, особливо при першій температурі, а також на 1(с).

СФ для у-фази мають елементи як СФ чистого Ві, так і ТІ. Структурні параметри (кі, к2/кь гі і Z) змінюються лінійно з концентрацією і не проявляють скнгулярності. Відхилення ІС( від адитивної залежності є дуже малим, шо свідчить про те, що дані розплави майже близькі до ідеальних розчинів. Наявність побічного напливу і його плавна трансформація з концентрацією вказує, що розміщення атомів характерне чистому 1і також

реалізовується.

•'Хю-'м’/с

2.50-

2.00

1.50

1.00

В результаті вимірювання в’язкості .розплавів х-фази сингулярні точки на концентраційній залежності не проявляються, а 250 спостерігається регулярна .зміна в’язкості. Для .розплавів у-фази можна сказати, іцо ісігує широка область максимальних значень, 450 що приблизно співпадає із зна-

500 . .

ченнями на лінії ліквідує. Однак

44 54 64. ат-%®І різкий максимум, який дозволив

Рис. 4. Ьотерші в’язкодіі розплавів системи Ві-ТГ

(у-фаза). би віднести цю фазу до дальто-

нідів, відсутній. Також .відмітимо, що Ві більш активно впливає на в’язкість, ніж ТІ (рис.4).

Таким чином, в даному .випадку у-фаза проявляє більшу тенденцію до

формування впорядкованих .структурних одиниць, ніж розплав х-фази, але

при цьому, як вказують дані термодинамічних досліджень, а також

електроопору, максимальний ступінь взаємодії атомів різного сорту

проявляється за межами цих фаз, а саме при В.іТ12.

Для розплавів системи РЬ-Те фізичні властивості дають сингулярну

точку при еквіатомній концентрації. Однак структура ближнього порядку <

і*

однаковою в широкому інтервалі концентрацій і додавання атомів Те ш приводить в такій мірі до зростання ступеня мікронеоднорідності в структурі як це мало місце в системі Ві-Те.

Отже, не дивлячись на те, що в твердому стані область гомогешюлсті е цуже вузька, в рідкому стані вона розширює свої межі.

В четвертій главі подано і проаналізовано результати розрахунку парціальних структурних факторів досліджуваних систем.

Припускалось, що парціальні структурні фактори А-А, В-В є такими, як в чистих розплавах. Розрахунок для системи Г'е-Се проводили для двох концентраційних інтервалів, що відповідають /і- і д-фазам.

Отримані розраховані значення парціальних СФ задовільно відображають експериментальні дані, зокрема, пологу ділянку лівої сторони максимума і широкий другий пік. Загалом парціальні СФ для обох розплавів більше нагадують СФ чистого Ге, ніж Се. Це підтверджує висновки рентгенівських досліджень, зроблених на основі аналізу СФ і ФРРА, що топологія ближнього порядку є ближча до їїе, ніж до Се, і атоми Се в значній мірі формують області з власною структурою, ніж приймають участь в утворенні хімічно впорядкованих мікрообластей. Парціальні СФ в інтервалі 29-43 ат.% Се є значно вищими, ніж для інтервалу 64-75% і краще узгоджуються з експериментальними даними. Отже, взаємодій А-В, яка відповідає за формування хімічно впорядкованих гомогенних фаз, є більше домінуючою для (і, ніж для д. Менша ширина максимуму вказує на те, що розміри мікрообластей є більшими. Таким чином, парціальні СФ правильно відображають наявність впорядкованих мікрообластей, а також мікро-однорідність структури.

Проводився розрахунок ентальпії змішування з використанням даних щодо в’язкості і наближення Мельвіна-Х’юза. Припустивши, що в’язкість ідеального розчину рівна сумі значень в’язкості чистих компонентів, взятих в залежності з їх мольною долею, використовувалось співиідппшсиня: х2у2) 2ЛП/(КТ).

Виявилось, що експериментальні значення незначно менші за теоретично розраховані. Загальний хід обидвох кривих є однаковим в межах 60-75 ат.% Ві, а пізніше починається локальне зростання АН. Цс відображає той факт, що експериментальні значення н’яткоегі п досліджуваному ііпевалі

концентрацій також змінюються не регулярним чином, а дають широкий локальний максимум в межах 60-65 аг.“і Ві, що свідчить про зростання ступеня впорядкованості ближнього порядку. Це не обов’язково мусить бути пов’язаним із суттєвим зростанням сил міжатомної взаємодії, як це мас місце при концентрації ВІ2Т1, а, ймовірно, обумовлене специфікою будови проміжних фал з широкою областю гомогенності. При зміні концентрації того, чи іншого компонента кількість вільнйх електронів на атом може також бути фактором, який приводитиме до зміни сил міжатомної взаємодії.

Значеній конфігураційної ентропії (Sk) для системи Cu-Jii є додатне, що вказує на зростання ентропії внаслідок появи асоційованих атомних угрупувань. В інтервалі концентрацій 20-25 ат.% In воно с стало, а після цього при збільшенні вмісту In починає зростати, періодично відхиляючись в різні сторони. Це свідчить про те, що для розплавів, концентрація In яких є більшою за ЗО ат.%, зменшується розчинність атомів In в асоційованих атомних угрупованнях і формується значна кількість мікрообластей In-In.

Отримані значення Sk використовувались для розрахунку конфігураційної ентропії змішування, яка визначалась згідно з співвідношенням:

А^юяф. " S конф. “ ClS конф, “ доиф.

Встановлено, що існує глибокий мінімум цієї залежності в околі 60 ат.% Те для системи Bi-Те, після якого має місце більш круте зростання ентропії при додаванні Те і дещо плавкіше (ніби продовження міпімума) при додаванні атомів Ві. Це підтверджує прямі структурні дані, вказуючи на існування хімічної впорядкованості атомів при стехіометричному складі і деякому розчиненні атомів Ві в цих хімічно впорядкованих мікрообластях.

В системі Fe-Ge існує широкий мінімум в інтервалі існування сполуки FcjGc, а для рідких сплавів систем Мі-ln і Ві-'П чітких сингулярних точок па залежності конфігураційної ентропії змішування не виявлено. Однак, для системи Ni-In у всьому досліджуваному інтервалі концентрацій спостерігаються від’ємні значення, а для системи Ві-'П - додатні. В системі I-’e-Ge ця величина є додатньою при персважшочому вміє ті чистих

компонент, а в інтервалі концентрацій, які відповідають проміжним фазам, вона від’ємна. ,

У висновках сформульовані основні результати роботи:

1. Результати досліджень проміжних фаз з різною величиною області гомогенності вказують на те, що існує концентраційний інтервал, в межах якого ближній порядок характеризується переважаючою взаємодією атомів різного сорту.

2. Залежність структурних параметрів розплавів у-фази системи Ві-ТІ вказує на те, що існує хімічно впорядкована структура з топологією атомного розміщення, подібною до структури Ві2ТІ, в якій атоми ТІ розчиняються без суттєвих структурних змін, а атоми Ві трансформують як топологічний, так і хімічний ближній порядок.

3. Розплави є- і /?-фаз системи №-Іп характеризуються однаковим типом ближнього порядку з переважаючою взаємодією атомів різного .сорту. При переважаючому вмісті № ближній порядок формується на основі сполуки Иі^Іп, а із зростанням кількості атомів Іл, плавно трансформується в структуру на основі хімічної сполуки №Іп.

4. Розплави системи Ві-Те, концентрація яких відповідає області гомогенності сполуки Ві2Тез, проявляють сингуляриість на концентраційних залежностях структурних параметрів при стехіометричній концентрації. Хімічно впорядкований ближній порядок такого типу існує при розчиненні атомів Ві і стає мікронеоднорідішм при додаванні атомів Те.

5. Рентгеноструктурні дослідження розплавів /3-фази системи Ре-Ое

вказують на те, що в межах області гомогенності існує ближній порядок на зсіюві хімічної сполуки Ре2Се, а рідкі сплави (5-фази є мікронеоднорідними і зкладаються з мікрообластей + Се.

6. Структура розплавів у-фази системи Си-Іп характеризується іаявністю асоціятів типу Си3Іп, максимальна кількість яких існує при :техіометричпому складі і знаходиться за межами області гомогенності у-|>ази, що за аналогією до твердого стану дозволяє віднести ці фази до іроміжних фаз бертолідного типу.

7. Встановлеі.о, що в розплавах РЬ-Те, концентрація яких знаходиться і інтервалі ЗО - 54 ат.% Те, формуються структурні комплекси РЬТе + Те і ’ЬТе+РЬ.

8. В рамках наближення про незалежність парціальних структурних факторів від концентрації, розраховано структурний фактор аи(к) в межах концентрацій, що відповідають областям гомогенності проміжних фаз. Встановлено, що більш щільноупакований компонент системи визначає атомний розподіл в розплаві.

Основні результати дисертації опубліковані у таких роботах:

1. Мудрый СМ., Королышин А.В. Структура расплавов системы Pb-Te. // Расплавы, -1994, № 6. С. 74-76.

2. Mudry and A. Korolyshyn X-ray study of the structure of liquid Bi-Tl // Journal of Alloys and Compounds, - 1996,235. P. 120-123.

3. Mudry S., Korolyshyn A. and Klynt N. The Structure of Nonstoichiometric Compounds in Liquid State. II Phys. Ghem. Liq., - 1996,32. P. 115-122.

4. Мудрый, А.В. Королышин. Структура промежуточных фаз системы Fe-

Ge в жидком состоянии. // Неорганические материалы, - 1996, 32, №7. С. 825-830. . .

5. Мудрый С.И., Грохоренко С.В., Королышин А.В. Закономерности изменения структуры ближнего порядка жидких металлов. В кн. зб. V Симпозиума “Ptzemiany structuralne w stopach odlewniczych. Teoria і efecty uzytkowe”, Rzeszow, 1993, c. 41-46.

6. Mudry, M. Komamytxky, A. Korolyshyn, S. Prokhorenko. Atomic arrangement in molten chemical compounds. // Proceedings of the 14th International scientific conference. Advanced materials & technologies. Gliwice - Zacopane, Poland, May 17-21,1995.333 - 340 p.p.

Summarv:

Korolyshyn A.V. The Sl'uclure of Molten Intermediate Phases with ;rent Wide of Homogeneity Range (Cu-In, Ni-Гп, Fe-Ge, Bi-Те, Bi-TI, Pb-Te).

Thesis applied for Ph.D. in Physics and Mathematics on speciality 01.04.13. ysics of Metals, Lviv Slate University, Lviv, 1997.

8 scientific papers containing the results of structural investigation of the mediate phase Cu-In, Ni-In, Fe-Ge, Bi-Те, Bi-TI, Pb-Te with different wide of ogcncity range are defended. Analysis of the structure factors and radial ibution functions show that atomic arrangement of liquid alloys Ьаз the similar logical and chemical short range order within some composition range. The :ture data were used for the calculating of configuration entropy of mixing and al structure factors. '

Аннозацня:

. Королышин А.В. Структура расплавленных промежуточных фич с юй шириной области гомогенное™.

Днссертаия на соискание ученой степени кандидата физико-:матнчсскнх наук но специальности 01.04.13 - физика металлов, эвекий государсгненный университет им. И.Франко, Львов, 1997.

Защищается 8 научных работ содержащих результаты структурных юдований жидких промежуточных фаз Cu-In, Ni-In, Fe-Ge, Bi-Те, Bi-TI, с с различной шириной области гомогенности. Анализ структурных горов и функций радиального распределения атомов показал, что юдуемыс расплавы характеризуются однотипным топологическим и пческим ближним порядком. Структурные данные использовались для 1ета конфигурационной энтропии смешивания и парциальных кгурных факторов.

Ключов!- слова:

структурний фактор, ближтпй порядок, розплави, 'пром1Ж1й фази.