Свойства аккреционного потока в магнитных тесных двойных системах тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.02 ВАК РФ

со

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИМ УНІВЕРСИТЕТ л „ ім. 1.1. МЕЧНИКОВА

0.5

Г-І * *л ? * **’* ^

І ‘т и і 4 І

ХАЛЕВІН ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ сУМ/У

УДК 523.8

ВЛАСТИВОСТІ АКРЕЦІИНОГО ПОТОКУ У МАГНІТНІХ ТІСНИХ ПОДВІЙНИХ СИСТЕМАХ

Спеціальність: 01.03.02 - астрофізика, радіоастрономія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук

Одеса— 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі астрономії Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова Міністерства освіти та науки.

Науковий керівник:

доктор фіз.-мат. наук,

Андронов Іван Леонідович, професор кафедри астрономії Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова

Офіційні опоненти:

доктор фіз.-мат. наук, професор, Железняк Олег Олександрович, завідувач лабораторією теоретичної фізики і гравітації Уманського педагогічного університету;

кандидат фіз.-мат. наук, Розенбуїд Олександр Ельмарович, старший науковий співробітник Головної Астрономічної обсерваторії НАН України.

Провідна установа

Кримська астрофізична обсерваторія Міністерства освіти та науки, с. Наукове.

Захист відбудеться « 2000 р. о л годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 41.0.51.04 з теоретичної фізики та астрофізики при Одеському державному у ніверситеті ім. 1.1. Мечникова (65014, г. Одеса, вул. Дворянська, 2, ОДУ, Велика Фізична Аудиторія).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеського університету (вул. Преображенська, 24).

Автореферат розісланий «_ ^ 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ґ

кандидат фіз.-мат. наук У'1 ' В. І. Солошенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність темп. На сучасному етапі розвитку теорії

акреційних процесів Еелика увага приділяється особливому підкласу катаклізмічних змінних зірок, відмінною рисою якого є наявність сильного магнітного поля в основного компонента - білого карлика. Цей чинник корінним образом міняє характер процесів, що спостерігаються.

Різноманітність ефектів у різних членів цього класу об'єктів істотно ускладнює інтерпретацію виникаючих в цих системах явищ.

Згідно з класичною моделлю, якщо білий карлик має сильне

магнітне поле, псблкзу нього існує область, де потік речовини контролюється силовими лініями цього поля і, отже, речовина вже не рухається по кеплерівських орбітах. Акреційний диск не може існувати всередині такої «магнітосфери», розмір якої визначається т. з.

альвенівськнм радіусом. Всередині цієї зони перенесення маси

здійснюється в газовому струмені, котрий являє собою зігнуту трубку із зменшуючимся перерізом, яка веде від другої зірки до магнітних полюсів білого карлика. Системи, в яких акреційний потік виглядає таким чином, називаються системами типу AM Her, або полярами завдяки сильній поляризації видимого випромінювання.

Поляри (рис. 1), є природними лабораторіями, в яких можна дослідити поведінку речовини при температурах порядку декількох мільйонів градусів і напруженості магнітного поля до 250 мегагаус. Акреція речовини на магнітний білий карлик призводить до могутніх процесів енерговиділення, що охоплюють весь досліджений діапазон електромагнітного випромі-нювання. Складність просторової структури

активних регіонів на поверхні білого карлика та її нестабільність визначаються нестаціонарними процесами, що протікають в потоці речовини, що акрецює, і на донорській зірці. Характерні часи

Рис. 1. Форма акреційних структур в системі поляра QQ Vul.

таких процесів знаходяться в діапазоні від частки секунди до декількох хвилин.

У зірок типу АМ Нег магнітне поле на поверхні білого карлика може досягати 2*108 Гс і моменти магнітних сил примушують білий карлик обертатися з періодом, який приблизно дорівнює періоду орбітального обертання в подвійній системі. На даний момент відомо тільки декілька систем, у яких не синхронізоване обертання білого карлика з обертанням усієї системи. Одним з таких об'єктів є В У Сат.

Найменше вивченою є та частина акреційного потоку, де речовина вже покинула околиці внутрішньої точки Лагранжа, але ще не досягла альвенівського радіуса, рухаючись по приблизно балістичній траєкторії. Вже на цьому етапі стає помітним вплив магнітного поля білого карлика. Окремі частини потоку взаємодіють з магнітним полем, і під впливом нестійкості Релея-Тейлора відбувається фрагментація речовини на окремі згустки. Магнітне поле взаємодіє із зовнішніми частинами потоку, фактично вже поблизу точки Ьі починаючи контролювати їх рух, хоч основна частина потоку почне рухатися небалістичним чином набагато пізніше.

Для досить надійної інтерпретації явищ, що спостерігаються у кожного окремого об'єкта, необхідне проведення тривалого моніторинга, при якому вивчалася б фотометричнії і поляриметрична поведінка полярів на різних характерних часах в різних кольорових діапазонах.

Дослідження швидкої змінності блиску полярів дозволяє нам визначити характеристики процесів, які в цей час дуже мало вивчені. Однак, для отримання необхідних ргзультатів потрібні спостереження на могутніх телескопах з діаметром об'єктива порядку 1-2,5 метрів з часовим розділенням до 4-10 секунд, та застосування новітніх методів обробки результатів з використанням могутньої сучасної обчислювальної техніки. Подальша ж інтерпретація особливостей, що спостерігаються, вимагає побудови моделей протікаючих у полярах процесів, і узгодження їх з результатами спостережень.

Метою даної дисертації було:

- визначення параметрів швидкої аперіодичної змінності полярів, що виявляється як дробовий шум на кривих блиску;

- визначення параметрів вибухової змінності блиску у зірок цього типу;

з

- визначення частот квазіперіодичних осциляцій блиску магнітних катаклізмічних змінних зірок;

- визначення параметрів неоднорідності акреційного потоку, які викликають швидку змінність блиску;

- розрахунок моделей нестаціонарного акреційного потоку в магнітному полі і доказ зв'язку процесів, що моделюються, з їх виявами на кривих блиску полярів.

Для досягнення даної мети в роботі були виконані наступні задачі:

- отримані і оброблені з участю автора фотоелектричні і фотографічні спостереження змінності об'єктів, що вивчаються;

- створено комплекс пакетів програм обробки спостережень;

- проведене дослідження швидких процесів на кривих блиску з використанням новітніх методів аналізу часових рядів;

- розроблена теорія і створений пакет програм для моделювання фізичних властивостей нестаціонарного акреційного потоку.

Зв’язок з науковими програмами, планами та темами.

Дослідження було проведене відповідно до планів держбюджетних тем № 689 “Теоретичне та статистичне моделювання перетікання речовини у затемнено-подвійних зірок” (1996-1998 рр.), № 729 "Періодичні та аперіодичні процеси в тісних подвійних та гігантських пульсуючих зірках" (1997-1999 рр.) та № 181 "Дослідження кінематики та фізики подвійних зірок" (2000 р.) Астрономічної обсерваторії Одеського державного університету Міністерства освіти та науки України.

Наукова новизна. Отримані нові результати, які складаються з:

- фотометричних і поляриметричних спостережень магнітних катаклізмічних змінних зірок;

- характеристик швидкої змінності об'єктів, що вивчаються;

- інтерпретації швидкої змінності полярів;

- моделей нестаціонарних процесів у полярах.

Наукова і практична цінність роботи. Результати мають фундаментальний характер і можуть бути використані для визначення різних властивостей нестаціонарних акреційних процесів в інших об'єктах цього типу.

Складений пакет програм для обробки спостережень, отриманих на одноканальному фотометрі-поляриметрі Дзеркального телескопа ім. ак. Шайна (Кримська астрофизічна обсерваторія), використовується іншими дослідниками.

Побудовані моделі з урахуванням ефектів нестаціонарності потоку можуть бути використані для моделювання швидкої фотометричної змінності полярів, а також для побудови теоретичних доплерівських томограм акреційного потоку.

Апробація роботи. Основні результати роботи доповідалися на наступних міжнародних конференціях:

1. "Tsessevich Memorial Conference ", вересень 1993 року, Одеса, Україна;

2. Міжнародна конференція молодих вчених, квітень 1997 року, Київ, Україна;

3. "International Conference on Variable Star Research", листопад 1997 року, Брно, Чехія;

4. Міжнародна конференція "Змінні зірки", вересень 1997 року, Одеса, Україна;

5. Міжнародна конференція "The Universe of Gamow: Original Ideas in Astrophysics and Cosmology", серпень 1999, Одеса, Україна;

6. Міжнародна конференція молодих вчених, квітень 2000 року, Київ, Україна;

7. "Joint European and National Astronomical Meeting", червень 2000 року, Москва, Росія;

8. "Astronomy in Ukraine - 2000 and beyond: Impact of international cooperation", червень 2000 року, Київ, Україна.

Результати роботи також доповідайся на конференції професорсько-викладацького складу ОДУ, семінарах Астрономічної обсерваторії Одеського держуниверситету і Кримської астрофізичної обсерваторії.

Особистий внесок автора. Над підготовкою алгоритму програми отримання і обробки фотометричних і поляріметричних спостережень ДТШ працювали Н. М. Шаховськиіі, I. JI. Андронов, С. В. Колесніков та автор роботи. Розробка програмного забезпечення зроблена повністю автором даної роботи. Використані в розділі 3 фотоелектричні спостереження полярів BY Cam, QQ Vul і ARUMa отримані

H. M. Шаховським, С. В. Колесніковим, Д. Н. Шаховським, І.Л. Ан-дроновим та автором даної роботи. Первинна обробка цих спостережень

була проведена Н. М. Шаховським, С. В. Колесниковим та автором роботи. Аналіз швидкої змінності був проведений автором роботи спільно

з І. JI. Андроновим. Фотознімки QQ Vul були отримані Н. Кимерідзе,

І. Л. Андроновим, С. В. Колесніковим та Н. В. Поплавською і оброблені автором. Спостереження поляра MR Ser були отримані автором роботи спільно з Е. П. Павленко, Н. А. Швечковою, Н. А. Кецарісом і

В. С. Петровим. Розробка методів і програмного забезпечення для обробки часових рядів належить І. Л. Андронову. Обробка рентгенівських спостережень АМ Her і EF Егі проведена автором роботи спільно з

Н. І. Островою.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається з введення, чотирьох розділів, висновку, додатків, списку літератури з 175 найменувань обсягом 16 сторінок. Робота включає 136 сторінок тексту з 72 малюнками і 4 таблицями обсягом 23 сторінки і 6 додатків, всього 173 сторінки.

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, позначені основні задачі роботи і представлено її короткий опис.

У розділі І даної дисертації викладений сучасний стан теорії магнітних катаклізмічних змінних. Описуються моделі акреційних колон, балістичного газового потоку, характеристики неоднорідної і нестаціонарної акреції, а також представлені найважливіші особливості спостережуваних виявів різних ефектів. Показані сучасні проблеми теорії процесів, що протікають у полярах і шляхи їх вирішення.

Метою розділу є компіляція і систематизація теоретичного і 'спостережуваного матеріалу, що є відомим по магнітних катаклізмічних змінних зірках, а також визначення актуальних стратегічних напрямків досліджень в області магнітних тісних подвійних систем.

Розділ 2 описує нові, використані в даній дисертації, методи отримання і обробки як фотометричної, так і поляриметричної інформації. Описані нові методи обробки спостережень кругової поляризації. Для фотометричного фону використаний алгоритм редукції фону в різних

каналах для зменшення ефектів 'розгойдання коливань" поляризації внаслідок малої статистики квантів для вимірів фону. При отриманні величин кругової поляризації угієріле використаний метод обчислення ортогональної регресії, що дозволяє максимально ефективно використати результати спостережень. При обробці використовується алгоритм приведення моментів спостережень до барицентру Сонячної системи, який враховує еліпсоїдальність земної орбіти і інші вторинні ефекти. Весь процес обробки проводиться інтерактивним пакетом ZtshServer (рис. 2), написаним на мові Borland Pascal 7.0 (з використанням бібліотек Turbo Vision 2.0), що прискорило в сотні разів процес обробки спостережень. Також в розділі викладаються основні принципи методів аналізу часових рядів, використаних при обробці.

Метою розділу є опис методів обробки спостережуваного матеріалу, що використовується в дисертації.

0.5519 О.5793 0.6066 0.6339

Day value t irte select Help

2449392.56091 0.2230 3: 27 і 42 On

Рис. 2. Інтерфейс програми обробки поляріметричних спо-стережень ZtshServer. Вгорі: крива блиску поляру AM Her (різ-ниця: зоряних величин об’єкта і зірки порів-няння "d"). Внизу: усереднена по 32 точках міра кругової поляризації.

У розділі 3 на основі даних 106 ночей спостережень загальним об'ємом в 60500 індивідуальних спостережень аналізуються закономірності фотометричної і поляриметричної поведінки полярів QQ Vul, В Y Сапі, АМ Her, EF Eri, MR Ser і AR UMa.

На основі параметрів автоковаріаційних функцій уперше отримані різні характерні часи висвічення неоднорідності структури акреційного потоку в QQ Vul, В Y Cam, АМ Her і EF Eri. Для В Y Cam максимум розподілу цієї величини спостерігається на 55 секундах, для QQ Vul - 25

ЮО L 1 І Г ■ і. ■ і ■ І

80 60 40 20 0 7 6 5

4

3 2 1

5

4 З

2

й.

а

1

120 100 у 80

8 60 ° 40

н 20

0

-20

-ИЦ ' 1 ■ 1 ■-Н- Í •< І і І-'

-0,6 -0,4 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0

1,2 1,4

фаза

Рис. 3. Фазови криві АМНег (зверху вниз) рентгенівської інтенсивності (1,7 - 10,4 юВ), амплітуди дро-бового шуму, ампліту-ди окремого імпульсу і часу експонентного загасання з орбі-тальним періодом Р=0,128927041 дня (Greeley и др. 1999). Спостереження були отримані рентгенів-ським супутником Ginga.

20

15

10

5

20

15

10

5

20

15

10

5

20

15

10

5

20

15

10

5

Т

и

к

В

ах, АМ Нег - 50 сек, ЕР Егі - біля 60 секунд. Відкриття змін цих

грних часів протягом ор загального періоду свідчить про

:нціацію розмірів акрецюючю: згустків на поверхні білого карлика, характер таких змін в більшості випадків вельми нерегулярний (рис. 3). Для більшості об'єктів була виявлена сильна кореляція між яскравістю системи і амплітудою дробового шуму. Цей факт свідчить про зв'язок джерел дробового шуму з основним акреційним регіоном на поверхні білого карлика. Єдина ніч спостережень АЯиМа не виявила присутності дробового шуму, що може бути пов'язано як з його відсутністю через екстремально могутнє магнітне поле, так і з неактивним на момент спостережень станом об'єкта. Проведений статистичний аналіз 295 спалахів блиску <3(2 Уиі і ЕіУ Саш (рис. 4). їх власний блиск в фільтрі Я порядку 15-16т, що приблизно на 1т слабіше за позавибуховий блиск системи. Вивчення кольорів спалахів показало, що майже всі вони мають характерне для циклотронного випромінювання збільшення блиску до червоних довжин хвиль. Однак більшість спалахів в фільтрі и яскравіша, ніж у В. Цей факт можна пояснити внеском чорнотільного випромінювання нагрітої поверхні білого карлика і гальмівного випромінювання від акреційної колони. Також виявилося, що спалахи (2(2 Уиі в середньому є більш блакитними, ніж спалахи ВУ Саш. Це може бути пов'язане як з більшою напруженістю магнітного поля на

її

ь-

чч-

II

4І І|ім

і •

1іЦ

17 16 15

14

т

Рис. 4. иВУШ розподіл власного блиску спалахів для В У Сат по спостереженнях телеско пу А ДТ-11.

поверхні білого карлика, так і з можливою вибуховою активністю червоного карлика (типу UV Cet). Однак тривалість більшості спалахів BY Сат лежить в діапазоні 35-120 секунд, а для QQ Vul - 15-170 секунд, що наводить на думку про спорідненість їх природи з акрецією згустків речовини, породжуючих дробовий шум на кривих блиску. У цьому випадку ми маємо справу з випромінюванням енергії трохи більш щільними і масивними неоднорідностями.

Уперше проведений спалах-аналіз швидкої змінності QQ Vul і BY Сат. Виявлена велика кількість квазіперіодичних осциляцій, що мали місце з характерними часами від десятків секунд до декількох хвилин. Швидкі осциляції часто пов'язані з короткими спалахами, тоді як періодичність з характерними часами 7-12 хвилин теорія пояснює модуляцією швидкості акреції через внутрішню точку Лагранжа внаслідок нестійкості іонізаційного фронту. У слабкому стані системи виявлено зникнення осциляцій з періодами більше 7 хвилин. Цей ефект можна пояснити зниженням амплітуди коливань іонізаційного фронту внаслідок зменшення випромішсвання від акреційного регіону. На спалахограмах для BY Сат було виявлено 9 структур, названих нами "ланцюжками" (рис. 5), в яких коливання з періодом порядку 5-8 хвилин за час біля 10 хвилин плавно збільшують його до 7-10 хвилин. Вивчення таких структур показало, що вони являють собою послідовність проміжків активності високих частот, що змінюються низькочастотними коливаннями. Можливо, що тут ми зіткнулися з процесами зміни частоти коливань іонізаційного фронту у внутрішній точці Лагранжа. Добре представлені осциляції з періодами порядку 3-5 хвилин деякі дослідники

]|ишіш|іТПТТ 0.24

!0ВШ

< ass—-11

і]іітш|гпт

0.52

фптшіі[Ш7ії

0.27

||ІІІ1ИЇІ[Г|]|

0.29

ІІІІІТІ!1|ІІІ d

Рис. 5. Спалахогра-ми з "ланцюжками" для BY Cam. Вісь абсцис - дробна частина юліанської дати, ординат - пе-

0!50 ріод в частках діб.

пов'язують з наявністю магніто-гравітаційних хвиль на поверхні білого карлика, хоч анапогічний ефект може призводити до послідовності коротких спалахів блиску, що зливаються.

Шкалограмний аналіз кривих блиску QQ Vul і BY Cam показав фрактальний характер змінності цих об’єктів.

Рїс. 6. Фазови профілі головних мінімумів QQ Vul для дат JD2449576, JD2450727, JD2450958, JD2450959, JD2451043 по

спостереженнях ДТШ КрАО

(2,6 метри).

Також проведений аналіз вікових змін положення моментів мінімуму блиску QQ Vul. Запідозрене збільшення орбітального періоду QQ Vul. Виявлені шпидкі зміни профілю головного

мінімуму (рис. 6). Отримано 34 нові мсменти мінімумів для цього об'єкта. Виявлена сезонна змінність амплітуди орбітальної кривої блиску цієї зірки.

Для поляра MR Ser виявлені закономірності в зміні геометрії

акреційного потоку від циклу до циклу,

Метою даного розділу була обробка і аналіз параметрів швидкої змінності полярів, пов'язаної з нестаБ.іонарними процесами в акреційному потоці.

У розділі 4, на основі припущення гаусового характеру розподілу щільності упоперек осі потоку, моделюються процеси захоплення

речовини магнітним полем. Розраховуються стаціонарні і нестаціонарні моделі різних дільниць акреційного потоку. Уперше в застосуванні до полярів моделюється вплив стороннього випромінювання на щільність, температуру і міру іонізації речовини потоку. Доведена залежність

геометрії акреційного потоку від швидкості акреції (рис. 7). Наприклад, у випадку QQ Vul при зміні швидкості акреції речовини в 10 раз, акреційна колона на поверхні білого карлика повинна зміститися приблизно на 10 градусів по довготі і на 1-2 градуси по широті, що призведе до істотної зміни форми орбітальної кривої блиску.

Тут ми зіткнулися з парадоксальним ефектом, коли внаслідок збільшення швидкості акреції і, отхе, щільності речовини в потоці, він повинен проникати глибше всередину магнітосфери білого карлика. Однак збільшення швидкості акреції призводить до підвищення світності і,

0,5 _ і—т—. і

1,0 Г ,<&L

1,5 - \Щ ф, Ф ' -

2,0 • і * HjA

2,5 - ! * ■

1,5 V .. & * -' \ 0 — : -

2,0

2,5

1,5 '-1** W , Н'

2,0

2,5 - '

3,0 Г , і Ч і

0,5

1,0

1.5 2,0

2.5 1,0

1.5 2,0

2.5

-0,2

0,0

0,2 фаза

аналізуються їх причини.

Т'ТПТПТр

Рис. 7. Графіки зміни для Уиі повної довжини пробігу балістичного потоку, а також дипольних сферичних координат точки максимальної щільності акреційоного регіону на поверхні білого карлика із зміною швидкості акреції.

відповідно, температури потоку. Це призводить до збільшення дисперсії щільності упоперек потоку і збільшенню втрати ним речовини на ранніх стадіях руху від внутрішньої точки Лагранжа.

У окремих випадках низьких швидкостей акреції, або особливій конфігурації активних регіонів на поверхні білого карлика, неповна іонізація речовини призводить до того, що ми повинні розглядати модель двохчастичного газу. Також Релея-Теґшора розвитку нестабільності, що

1016 г/сек

показано, що модель

використовується, добре описує параметри неоднорідності акреційного потоку, що спостерігаються. Згідно з нашими дослідженнями, початкові розміри згустків потоку у випадку 0С> Уиі дорівнюють 2-Ю9 см. При цьому нами показано, що час висвічення згустка не залежить від висоти акреційної колони, на якій починається його ударний нагрів.

Метою даного розділу є розрахунок моделей, що враховують нестаціонарні процеси, що протікають в системах магнітних катаклізмічних змінних зірок.

ВИСНОВКИ

Таким чином, в дисертації проведено як теоретичне так і експериментальне дослідження широкого спектра процесів, що призводять

до нестабільності акреційного потоку в магнітних тісних подвійних системах, доведений тісний зв'язок нестаціонарностей, що спостерігаються на кривих блиску систем цих типів, з безпосередньо акреційним потоком і активними областями на поверхні виродженого компонента.

Основними результатами є:

1. Уперше отриманий набір 72 частот швидких осциляцій для В У Саш і 28 частот для <3<3 Уиі, що доз золило вивчити декілька різних типів процесів. Виявлене зникнення низькочастотної змінності ВУ Сані в станах

з низькою активністю, що пояснюється припиненням осциляцій іонізаційного фронту у внутрішній точці Лагранжа системи або зменшенням їх амплітуди. Виявлене перемикання змінності В У Сагп з високочастотного на низькочастотний режими квазіпері одичних осциляцій.

2. Уперше отриманий набір характеристик 239 спалахів блиску ВУ Сагп і 56 спалахів (^Уїді. Аналіз показав, що більшість спалахів є наслідком акреції щільних згустків речовини, хоч не можна виключати можливість наявності спалахів червоного карлика. Показаний двухкомпонентний характер спектру спалахів. Виявилося, що спалахи <3<3 Уиі в середньому є більш блакить ими, ніж спалахи ВУ Сат. Це було пов'язане з більшою напруженістю магнітного поля на поверхні білого карлика у системи В У Саш.

3. На основі аналізу 912 груп параметрів дробового шуму на фотометричних кривих блиску полярів ВУ Сат, <5(2 Уиі, АМ Нег і ЕР Егі уперше визначені фізичні характеристики неоднорідності акреційного потоку. Виявлена орбітальна змінність амплітуди і часу експоненційного загасання дробового шуму. Доведен-ш зв'язок джерела дробового шуму з активними регіонами поблизу поверхні білого карлика. Нами були отримані початкові розміри згустків потоку. Упереше показано, що час висвічення згустка не залежить віх; висоти акреційної колони, на якій починається його ударний нагрів.

4. Виявлені сезонні зміни амплітуди орбітальної змінності С?С> УиІ, що пов'язується з положенням акгивного регіону на поверхні білого карлика. Отримані 34 новіх моменти мінімумів блиску цієї зірки, що дозволило вивчити характер змін фотометричного періоду у цього об'єкта. Нами було відкрите збільшення періоду цієї системи, що дозволило оцінити швидкість аккреції і відстань до неї.

5. Уперше для полярів побудовані моделі акреційного потоку з урахуванням зміни температури і міри іонізації газу з віддаленням від джерела випромінювання і зменшенням швидкості акреції. Цей ефект

приводить до змін геометрії акреційного потоку і змінності орбітальних кривих блиску.

6. Створений програмний комплекс для обробки фотометричних і поляриметричних спостережень, отриманих на одноканальному фото-метрі-поляриметрі на Дзеркальному телескопі ім. ак. Шайна, що дозволяє повністю автоматизувати процес обробки аж до отримання кінцевих таблиць і статистичної обробки спостережень для виявлення основних закономірностей. У пакеті використовується декілька нових методів обробки спостережень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Pavlenko Е. P., Ketsaris N. A., Halevin А. V., Andronov I. L. Light curve variations of the magnetic cataclysmic binary MR Serpentis:. Photometric period is not as sure as believed//Odessa Astronomical Publications. - 1994. -7. -C.121-123

2. Шаховской H. M., Андронов И. Л., Колесников C. В., Халевин А. В. Методика измерения круговой поляризации с одноканальним фотополяриметром/'/Кинематика и физика небесньїх тел. - 1998. - 14. -с.468-472.

3. Halevin А. V. Computer programs for time series reduction and analysis//Odessa Astronomical Publications. - 1996. - 9. - C.125-126.

4. Halevin A. V., Andronov I. L., Kolesnikov S. V., Kimeridze G. N. Evolution of the photometric properties of the magnetic cataclysmic binary QQ Vul in 1986-88//Odessa Astronomical Publications. - 1997. - 10. -C.25-27.

5. Andronov I. L., Chinarova L. L., Dorokhov N. I., Dorokhova T. N., Halevin A. V., Kolesnikov S. V., Pavlenko E. P., Shakhovskoy N. M. Studies of the Accretion Structures Near White Dwarfs in the Astronomical Observatory of the Odessa State University and in the Crimean Astrophysical Observatory//Astron. Soc. Pacif. Conf. Ser. - 1999. - 169. —

C.180-183.

6. Shakhovskoy N. M., Andronov I. L., Kolesnikov S. V., Halevin A. V. Blob parameters of accrelion streams in magnetic cataclysmic variables//Odessa Astronomical Publications. - 1999. - 12. - C.242-244.

7. Shakhovskoy N. M., Halevin A. V. High-field polar AR UMa in faint luminosity state// Inform. Bull. Variable Stars. - 2000. - No. 4858.

Халевин A.B. Свойства аккреционного потока в магнитных тесных двойных системах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физикоматематических наук по специальности 01.03.02 - астрофизика, радиоастрономия. - Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, Одесса, 2000.

Защищается 7 научных работ, содержащих результаты моделирования аккреционного потока в магнитных тесних двойных системах, фотометрических и поляриметрических наблюдений, а также методы их обработки.

В работе на основании изучения 106 наблюдательных ночей получены характеристики быстрой апериодической и периодической переменности магнитных катаклизмических переменных BY Caín, QQ Vul, AM Her, EF Eri, MR Ser и AR UMa, вызванной нестационарными процессами в аккреционном потоке.

Впервые получены различные характерные времена высвечивания неоднородностей структуры аккреционного потока в QQ Vul, BY Cam, AM Her и EF Eri. Открытие изменений этих времен в течение орбитального периода говорит о некой дифференциации размеров аккрецирующих сгустков на поверхности белого карлика. Для большинства объектов была обнаружена сильная корреляция между яркостью системы и амплитудой дробового шума. Этот факт свидетельствует о связи источников дробового шума с основным аккреционным регионом на поверхности белого карлика.

Проведен статистический анализ 295 вспышек блеска QQ Vul и BY Саш. Изучение цветов вспышек показало, что почти все они имеют характерное для циклотронного излучения увеличение блеска к красным длинам волн. Однако большинство вспышек в фильтре U ярче, чем в В. Этот факт можно объяснить вкладом чернотельного излучения нагретой поверхности белого карлика. Также оказалось, что вспышки QQ Vul в среднем являются более голубыми, чем вспышки BY Саш. Это может быть связано как с большей напряженность магнитного поля на поверхности белого карлика. Продолжительность большинства вспышек BY Саш и QQVul - 15+170 секунд, что приводит к мысли о родственности их природы с аккрецией сгустков вещества, порождающих дробовой шум на кривых блеска. В данном случае мы имеем дело с несколько более плотными и массивными неоднородностями.

Впервые проведен всплеск-анализ быстрой переменности QQ Vul и BY Сат. Обнаружено большое количество квазипериодических осцилляций с характерными временами от десятков секунд до нескольких минут. Быстрые осцилляции зачастую связаны с короткими вспышками, тогда как периодичности с характерными временами 7-12 минут объясняются модуляцией скорости аккреции через внутреннюю точку Лагранжа вследствие неустойчивости ионизационного фронта. В слабом состоянии системы обнаружено пропадание осцилляций с периодами больше 7 минут. Этот эффект можно объяснить снижением амплитуды колебаний ионизационного фронта в результате уменьшения излучения от аккреционного региона. Хорошо представленные осцилляции с периодами порядка 3-5 минут некоторые исследователи связывают с наличием магнито-гравитационных волн на поверхности белого карлика. Шкалограммный анализ кривых блеска QQ Vul и BY Сат показал фрактальный характер переменности этих объектов.

Также проведен анализ вековых изменений положения моментов минимума блеска QQ Vul. Предположено увеличение орбитального периода QQ Vul. Обнаружены быстрые изменения профиля главного минимума. Получено 34 новых момента минимумов для этого объекта.

Для поляра MR Ser обнаружены закономерности в изменении геометрии аккреционного потока от цикла к циклу, анализируются их причины.

В диссертации на основании предположения гауссового характера распределения плотности поперек оси потока моделируются процессы захвата вещества магнитным полем. Рассчитываются стационарные и нестационарные модели различных участков аккреционного потока. Впервые в применении к полярам моделируется влияние стороннего излучения на плотность, температуру и степень ионизации вещества потока. Доказана зависимость геометрии аккреционного потока от скорости аккреции, что приводит к существенному изменению формы орбитальной кривой блеска.

В отдельных случаях низких скоростей аккреции или особой конфигурации активных регионов на поверхности белого карлика неполная ионизация вещества приводит к тому, что необходимо рассматривать модель двухчастичного газа. Также показано, что используемая модель развития нестабильности Рэлея-Тейлора хорошо описывает наблюдаемые параметры неоднородностей аккреционного потока. Согласно нашим исследованиям, начальные размеры сгустков

потока в случае QQ Vul равны 2-Ю9 сіп. При этом нами показано, что время высвечивания сгустка не зависит от высоты, на которой начинается его ударный нагрев.

Ключевые слова: Звезды, магнитные катаклизмические двойные системы, аккреция, быстрая переменность, анализ данных

Халевін О. В. Властивості акреційного потоку в магнітних тісних подвійних системах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук по спеціальності 01.03.02 - астрофізика, радіоастрономія. - Одеський державний університет ім. 1.1. Мечникова, Одеса, 2000.

Захищається 7 наукових робіт, які містять результати моделювання акреційного потоку в магнітних тісних подвійних системах, фотометричних і поляриметричних спостережень, а також методи їх обробки.

У роботі на основі вивчення 106 ночей спостережень визначені характеристики швидкої аперіодичної і періодичної змінності магнітних катаклізмічних змінних BY Cam, QQ Vul, AM Her, EF Eri, MR Ser і AR UMa, викликаної нестаціонарними процесами в акреційному потоці. Створені каталоги параметрів квазіперіодичних осциляцій, дробового шуму і вибухової активності даних об'єктів. Побудовані моделі акреційного потоку з урахування« різних нестаціонарних процесів. Показана відповідність між моделями і спостережуваними виявами цих процесів.

Ключові слова: Зірки, магнітні вибухові подвійні системи, акреція, швидка змінність, аналіз даних.

Halevin A.V. Properties of accretion streams in magnetic cataclysmic binaries. - Manuscript.

The dissertation for maintenance of thesis of a scientific degree of the candidate of physical and mathematical science by speciality: 01.03.02 -astrophysics, radioastronomy. - Odessa State University named by

1.1. Mechnikov, Odessa, 2000.

The thesis is based on 7 scientific publications containing results of the modeling of the accretion stream in ma gnetic close binary systems, photometric and polarimetric observations, and methods of their data reduction.

Using 106 observations runs, parameters of the fast aperiodic and periodic variability of the magnetic cataclysmic variables BY Cam, QQ Vul, AM Her, EF Eri, MR Ser and AR UMa were obtained. Such variability is determined by nonstationary processes in the accretion stream. Catalogs of the characteristics of quasi-periodical oscillations, shot noise and flare activity of these objects were created. Taking into account some nonstationary processes, the models of the accretion streams were calculated. Good agreement between models and observations was shown.

Key words: Stars, magnetic cataclysmic binary stars, accretion, fast variability, data reduction.

Підписано до друку 31.08.2000.

Обсяг 1,0 друк, арк., 0,7 а.а. Формат 60x90/16. Тираж 100 прим. Папір офсетний. Зам. № 619.

Надруковано у друкарні видавництва "Астропринт" (Свідоцтво ДК № 132 від 28.07.2000 р.) м. Одеса, вул. Преображенська, 24, к.13. Тел./факс: (0482) 26-96-82, 26-98-82, 37-14-25. www.astroprint.odessa.ua