Физические параметры атмсофер комет Галлея и Брорзена-Меткофа тема автореферата и диссертации по астрономии, 01.03.03 ВАК РФ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ГОЛОВНА АСТРОНОМІЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ

На правах рукопису УДК 523.64-355/-4

Корсуц Павло Павлович

Фізичні параметри атмосфер комет Гал ся і Брорзена-Меткофа

01.03.03 - Геліофізика і фізика Сонячної системи

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук

КИЇВ - 1996

Робота виконана у Головній астрономічній обсерваторії Національної Академії наук України.

Науковий керівник: доктор фізико-математичних

наук ШульмЕш Л.М.

Офіщйні опоненти: доктор фізико-математичних

наук Чурюмов К.І. кандидат фізико-математичних наук Конопльова В.П.

Провідна організація: Астрономічна обсерваторія

Харківського державного університету

Захист відбудеться 29 березня 1996 року на засіданні Спеціалізованої ради Л 01.74.01 при Головній астрономічній обсерваторії Національної Академії наук України (252650, м. Київ-22, Голосив), початок засідання об 11 годині.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Головної астрономічної обсерваторії Національної Академії наук України.

Автореферат розісланий 2^1996 р.

Вчений секретар Спеціалізованої ради кандидат фізико-математичних наук

Гусева Н.Г.

з

Комети відносяться до сімейства малих тіл Сонячної системи. З сучасних поглядів ядро комети являє собою конгломерат льоду з пиловими домішками. Рухаючись по еліптичпііі орбіті, ядро періодичної комети більшу частину часу знаходиться далеко від Сонця і не проявляв активності. З наближенням ядра до Сопця починається сублімація льоду і з’являється атмосфера комети. Саме атмосфера, а не ядро комети, в доступною для досліджень засобами наземної астрономії.

Актуальність теми:

Комети б одними із найбільш цікавих тіл Сонячної системи з різних поглядів. Дослідження комет знаходять застосування в таких областях фундаментальної фізики, хімії і астрофізики, як фізика низьких температур, фотохімія, фізика плазми, фізика міжпланетного простору, вивчення формування Сонячної системи.

Найбільш ефективним засобом отримання інформації щодо фізичних характеристик комет в спектральні спостереження з високою щілиною. Вони дають відомості не тільки чисто спектрального характеру (розподіл енергії, ототожнення хімічних елементів), але і щодо просторового розподілу спостережуваних сполук.

Незважаючи на велику кількість спектральних спостережень і навіть космічні місії до комети Галея, ми до цих пір не маємо ціль-іої уяви про хімічний склад ядер комет та їх атмосфер. Ця задача і&лиш&вться актуальною і в теперішній час.

Основним інструментом дослідження спектральних просторових ірофілів спостережуваних радикалів для отримання їх фізичних параметрів, а також визначення можливих їх батьківських молекул до істаннього часу була традиційна модель Хазера та її різні модифікації. Іа жаль, вона може служити лише деяким наближенням для опису

фізичних процесів в комі комети. І, як наслідок, отримані з її допомогою характерні масштаби рознаду молекул, як праиило, далекі від результатів лабораторних і теоретичних досліджень цих параметрів як для радикалів, так і для передбачуваних їх батьківських молекул.

Останнім часом з’явилась можливість побудови більш реалістичних моделей на основі методу Монте-Карло. Незважаючи на свою складність, ці моделі стають все більш популярними, оскільки вже перші результати їх використання дали тривалості життя молекул, близькі до даних лабораторних і теоретичних досліджень.

Комети в динамічними і, як правило, слабкими об’єктами. У них часто спостерігаються нестаціонарні явища. Таким чином, перед спостерігачем стоїть проблема отримати спектр слабкого об’єкта за якнайменший час експозиції. Задача ще більше ускладнюється, якщо у розпорядженні спостерігача немає великого телескопу. В такому випадку одним із виходів « використання електронних підсилювачів світла.

Мета роботи:

1. Провести спектральні спостереження с високою пилиною періо-

дичних комет Г&лея і Брорзена-Меткофа.

2. Дослідити розподіл енергії в спектрах цих комет.

3. Реалізувати сучасну модель Монте-Карло для ан&ліі. хросторо-

вого розподілу нейтральних молекул в атмосферах комет у вигляді програми для ЕОМ.

4. З допомогою моделі Монте-Карло дослідити просторовий розпод іл

молекул, емісії яких спостерігаються в спектрах комет Гадея і Брорзена-Меткофа.

Ступінь новизни:

1. Проведеш спектральні спостереження періодичних комет Галея і

Брорзена-Меткофа з високою щілиною. Завдяки застосуванню

* електронно-оптичних підсилювачів світла (установок "УКУС” і "ТОПАЗ”) спектри отримані на телескопі малого розміру Пейс-600 (діаметр дзеркала 60 см), до того ж час експозиції не перевищував 30 хвилин.

2. У випадку спостережень комети Брорзена-Меткофа спектральна

роздільна здатність складала від 7.7 до 1.8 А. Це дозволило провести детальне ототожнення молекулярних емісій в широкій області довжин хвиль, 3500^-7550 А. Ототожнено 329 а місій. Вперше зареєстровані емісії в послідовності смуг Свана Ду=0 Сз, які обумовлені переходами з високих обертальних рівнів аж до Л"=99. Вперше приведене попередає ототожнення "хвостових” смуг радикалу Сг. '

3. Реалізована в вигляді програми для ЕОМ більш сучасна з позицій

фізичного обгрунтування модель Монте-Карло для дослідження динаміки і фотохімії нейтральної речовини в атмосферах комет.

1. Аналіз коротких просторових профілів, як у випадку молекул Сз і ИНг, з допомогою традиційної моделі Хазера утруднений. Ми провели аналіз просторових профілів цих радикалів для комети Брорзена-Меткофа з допомогою моделі Монте-Карло. Підтверджено припущення, що основною батьківською молекулою для ГШг є молекула ИНз. Результати моделювання просторових профілів радикалу Сз свідчать про те, що його батьківською молекулою можпа вважати молекулу С3Н4.

. На відміну від моделі Хазера, модель Монте-Карло дозволяв аналізувати просторові профілі нейтральних складових кометних

атмосфер в період розвитку нестаціонарних процесів.

Моделювання просторових профілів радикалу Сг дозволило визначити параметри одного із таких нестаціонарних процесів -. підсилення сублімації з ядра комети, що мало місце 3 грудня

1985 р. Використовуючи отримані параметри, ми промоделюва-ли розвиток в часі цього активного процесу в атмосфері комети Галея, тобто синтезували фотометричну криву.

З допомогою моделі Монте-Карло була вирішена і зворотня задача: з аналізу отриманої в квітні 1986 р. фотометричної кривої для 011, коли комета Галея зазнавала значних змін в яскравості, ми отримали період обертання ядра комети Галея, кількість найбільш активних зон на ядрі, їх внесок в продуктивність виділення молекул, кратерну структуру цих зон, а також про-иодатойали передбачення спостережень молекул НзО і ОН з допомогою різних приймачів випромінювання для цього періоду спостережень. Зокрема, спостережу нашій зсув у часі максимуму активного процесу в радіодіапазоні по відношенню до видимого діапазону знаходить природне пояснення в наших модельних розрахунках.

Наукова і практична цінність:

Оскільки комети спостерігаються дуже короткий проміжок часу відносно періоду свого існування і кожна з них має свої унікальні особливості, то вже сам спостережний матеріал становить наукову цінність.

Наукове значения мають результати аналізу просторових профілів з допомогою моделі Монте-Карло — отримані тривалості життя радикалів та їх батьківських молекул можуть бути використані для подальшого дослідження фотохімії кометних атмосфер.

Крім того, наукову цінність виконаної роботи становить і те, що деякі факти для кометної фізики отримапі вперше: ототожнення нових молекулярних емісій, визначення батьківської молекули Сз, аналіз складних фотометричних кривих з допомогою моделі Монте-Карло з метою визначення параметрів нестаціонарних процесів на ядрах комет.

Практичну цінність може мати алгоритм програми для моделі Монте-Карло. Після нескладної доробки його можна використати для аналізу розрідженого середовища і в інших ділянках астрофізики і фізики.

Положення, що виносяться на захист:

1. Результати спектральних спостережень періодичних комет Галея

і Брорзена-Меткофа, отриманих з допомогою електронно-оптичних підсилювачів світла. Внесок в Архів міжнародної програми спостережень комети Галея ІН\У (12 двовимірних спектрів).

2. Детальне ототожнення молекулярних емісій в спектрах комети

Брорзена-Меткофа, в тому числі перше ототожнення емісій Сг в послідовності смуг Свана Ду=0, що виникають в результаті переходів з обертальних рівнів аж до Л"=99 і перше попередив ототожнення трьох "хвостових” смуг радикалу Сг.

3. Програмна реалізація моделі Монте-Карло для дослідження про-

сторового розподілу нейтральних молекул в атмосферах комет. Визначення з її допомогою фотохімічних тривалостей життя радикалів Сз і N112 та їх батьківських молекул. Підгверження на основі матеріалів спостережень того, що основною батьківською молекулою РШг можна вважати молекулу ГШз; а батьківською молекулою Сз, скоріше за все, - С3Н4. Визначення характеристик спалахової активності комети Галея

З грудня 1985 р.

4. Вперше запропонована ідея аналізу активних процесів на ядрі комети на основі фотометричної кривої з допомогою моделі Монте-Карло та її нрактичне використання для вивчення складної фотометричної кривої радикалу ОН, що була отримана в квітні

1986 р. для комети Галея.

Апробація рабо ти. .

Основні результати роботи доповідалися на наукових семінарах відділу Експериментальної астрофізики; астрофізичних семінарах "Фізика тіл Сонячної системи”; на Всесоюзній наради по фізиці та динаміці комет, 1987 р., м. Душанбе; на Всесоюзній нараді по фізиці та динаміці комет, 1988 р., м. Чернігів; на Всесоюзному семіпарі "Спектри комети Галея”, 1990 р., м. Київ; на Других Всехсвятських читаннях, 1990 р., м. Київ; на Симпозіумі МАС 160: Астероїди, Комети, Метеори 1993, 1993 р., Італія.

Структура та об’єм дисертації.

Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку цитованої літератури та додатку. Об’єм дисертації становить 159 сторінок. До неї входить 16 малюнків, 18 таблиць та 208 назв бібліографічних джерел. '

Зміст роботи.

У вступі обгрунтована актуальність спектральних спостережень комет з високою щілиною, сформульовані мета роботи, її наукова новизна і практична цінність. Викладено короткий зміст дисертації, перераховані основні результати, які виносяться на захист, а також перераховані статті автора но темі дисертації та зазначений внесок автора у спільні праці.

У першому розділі приведено огляд по ототожненню кометних мо-

лекулярних емісій в оптичній області спектру. Результати огляду свідчать про те, що виявлено далеко не всі складові кометних атмосфер. В цьому ж розділі дається обгрунтування того, що основним Механізмом випромінювання спостережуваних молекул в резонансна флюоресценція.

Значну увагу в першому розділі приділяється модельним дослідженням просторового розподілу спостережуваних кометних молекул. Проведено порівняльний алаліз моделей для зовнішніх областей кометних атмосфер. І до теперішнього часу найбільш використовуваною в модель Хазера. З її допомогою отримано основну кількість оцінок фізичних параметрів досліджуваних радикалів та їх батьківських молекул. На жаль, дуже спрощений підхід до опису фізичних процесів в атмосферах комет в багатьох випадках приводив до значних розбіжностей між отриманими значеннями характерних масштабів і результатами лабораторних та теоретичних досліджень. Розробка векторної моделі також не вирішила цього протиріччя, оскільки її можна вважати в деякій мірі лише вдосконаленням моделі Хазера.

. Обнадійливі результати отримані з допомогою більш фізично обгрунтованої моделі Монте-Карло: модельні фотохімічні тривалості життя радикалів та їх батьківських молекул звачво краще погоджуються з відповідними теоретичними та експериментальними значеннями. Крім того, з’явилась можливість з отриманих тривалостей життя робити більш впевнені висновки, які молекули можуть бути батьківськими для досліджуваних радикалів.

Другий розділ присвячений короткому опису використаних в спостереженнях приладів, методиці спостережень, оцифроїщі отримаїглх даних та їх попередній обробці.

Спостереження виконані на Високогірній спостережній базі ГАО НАН України (Ь=3100м) на телескопі Иейс-600, в фокусі якого був встановлений спектрограф иАСБ. В якості підсилювачів світла використовувались прилад "УКУС”, виготовлений в ДВ ГАО НАН України, - комета Галея; та прилад "ТОПАЗ”, виготовлений у Всеросійському інституті оптичних та фізичних вимірювань, - комета Брорзена-Меткофа. Реєстрація спектрів проводилась контактним методом на фотоемульсію. Отримані спектри були оцифровані на автоматичному мікрофотометрі АІІМФ-ХУ, виготовленому в ГАО НАН України. Для подальшого аналізу спектрів отримані відліки в пропусканнях були переведені в інтенсивності та виправлені за спектральний коефіцієнт прозорості земної атмосфери, нерівномірність спектральної чутливості реєструючого приладу, а також за нерівномірність чутливості ЕОП по полю.

В третьому розділі даються результати традиційних досліджень спектрів комет.

Для комети Галея ототожнені емісії на рівні коливальних смуг. Для ряду молекулярних смуг отримані середні поверхневі яскравості в межах проекції щілини спектрографа на кому комети, а також їх варіації в часі. Виявлено мінімум після спалаху 20 листопада 1985 р. в часових рядах поверхневої яскравості 21.98 листопада. Спостереження за 3 грудня 1985 р. свідчать про розвиток активного процесу в атмосфері комети Галея.

Роздільна здатність спектрів комети Врорзспа-Меткофа дозволила провести ототожнення молекулярних емісій на рівні обертальпих ліній та груп цих ліній. Ототожнено 329 емісій в спектрах, отриманих 9-13 серппя 1989 р.; пизпачені відносні інтенсивності цих емісій.

В четвертому розділі дається описання алгоритму моделі Монте-

Карло, реалізованого у вигляді програми для ЕОМ. У цій моделі формування просторового розподілу досліджуваних молекул розглядається на мікроскопічному рівні як послідовність випадкових подій вйльоту молекул з поверхні ядра комети, їх розпаду в полі сонячної радіації, їх траєкторій між зіткненнями з молекулами фонового середовища, тощо і моделюється послідовно подія за подією.

Дослідження показують, що вода в переважаючою компонентою комет та їх атмосфер, а інші спостережувані речовини можна вважати лише домішками в фоновому середовищі води. Для модельних розрахунків приймемо дещо спрощений розподіл молекул води в атмосферах комет. Він визначається продуктивністю газу з ядра комети та загальновідомою залежністю падіння концентрації речовини в атмосфері комети з відстанню від ядра комети 1/г2 (г - відстань від ядра комети).

Згідно з вимірюваннями космічних апаратів концентрація молекул води в околицях ядра комети Галея (г~ 104 км) досягав 10в/см3, тому в межах цієї зони пряме моделювання траєкторій окремих молекул з допомогою моделі Монте-Карло утруднене навіть для сучасних ЕОМ через необхідність враховувати досить велику кількість процесів зіткнень молекул. Оскільки рух батьківських молекул, що сублімують із ядра комети, відбувається саме в дій зоні, то доводиться розглядати усереднений потік їх від ядра комети. Швидкість цього потоку обумовлюється швидкістю потоку молекул води. Для неї були використані результати безпосередніх вимірювань КА Джотто в атмосфері комети Галея.

Процес побудови модельної атмосфери розпочинається з визна-чеппя джерела молекул. Спостережеппя свідчать, що ядра комет мають плямистий розподіл сублімуючої речовини на ядрі комети. Та-

кий розподіл в рамках моделі Монте-Карло можна описати ймовірностями вильоту батьківських молекул досліджувацих радикалів з певної зони на ядрі комети та напрямку їх вильоту.

Батьківська молекула, що вилетіла із поверхні ядра, в полі сонячного випромінювання має обмежену тривалість життя і внаслідок фотохімічної реакції розпадається на дочірні фрагменти. Напрямки розльоту фрагментів в системі координат, зв’язаній з материнською молекулою, рівноймовірні, а швидкості визначаються швидкістю батьківської молекули в момент розпаду та надлишком енергії, що виникав в результаті фотохімічної реакції і переходить в кінетичну енергію фрагментів.

Траєкторію досліджуваного фрагменту будемо моделювати послідовно від одного зіткнення з фоновими молекулами води до іншого. Оскільки розподіл молекул води в атмосфері комети дуже неоднорідний, то довжина кожного з відрізків траєкторії в значній мірі залежить від напрямку польоту фрагменту після кожного зіткнення — в напрямиу ядра комети відстань між зіткненнями найменша, а в протилежному напрямку - найбільша. Напрямок та швидкість польоту фрагменту після кожного зіткнення визначаються розв’зком рівнянь балансу енергії та балансу імпульсу для частинок, що стикаються, Траєкторію фрагменту будемо прослідковувати до моменту спостереження атмосфери комети і на цей момент зафіксуємо його координати. Для повної побудови модельної атмосфери необхідно провестЕ аналогічні обчислення для ~ 10е -і-107 молекул.

В моделі враховуються також і інші фізичні процеси: тиск сонячного випромінювання на молекули, дисперсію швидкостей досліджу-папих молекул та геліоцентричну залежність модельпих параметрів

Досліджено чутлиність цієї моделі до змін використовуваних мо

дельних параметрів, а також проведена перевірка дієздатності моделі на просторових профілях, які раніше вже були опрацьовані іншими авторами з допомогою моделі Монте-Карло.

В п’ятому розділі даються результати застосування моделі Монте-Карло до спостережних даних. З просторових профілів в смузі С2 комети Гался від 3 грудня 1985 р. визначені конкретні характеристики активного процесу (підсилення сублімації): його початок -3.368 грудня; тривалість - 5.3 години; та зростання продуктивності видалення батьківських молекул відносно стаціонарного рівня - в 5.1 рази.

Описаний новий підхід до аналізу складних фотометричних кривих комети Галея за квітень 1986 р. з допомогою моделі Монте-Карло. Моделювання фотометричної кривої для смути ОН узгоджується з перідичністю обертання ядра комети Галея 7.4 доби. Спостережувану фотометричну криву можна пояснити наявністю чотирьох найбільш сильних активних зон на поверхні ядра в вигляді кратерів. Промодельовано передбачення результатів спостережень з допомогою різних приймачів випромінювання для цього періоду часу.

Дається аналіз просторових профілів Сз і ГШг в спектрах комети Брорзена-Меткофа. Показало, що основною батьківською молекулою радикала Сз можна вважати молекулу С3Н4. Дослідження ірофілів ШІ2 узгоджується з передбаченням, що його батьківською молекулою є молекула ИНз-

У висновках сформульовані основні результати дисертації.

Основні результати роботи

До вивчення комети Галея під час її чергової появи вчеиі всього світу готувалися серйозно. Для координації наземних спостережень була організована Міжпародла служба комети Галея (ІН\У), а на території колишнього Радянського Союзу була створена її регіональна служба СОПРОГ. П’ять супутників Комета, Піонер, ВЕГА 1, ВЕГА

2 і Джотто проводили безпосередні вимірювання фізичних характеристик в різних областях атмосфери комети. Отримано значний спостережний матеріал, обробка якого дозволить зробити якісно новий крок в розумінні природи комет.

Свій посильний внесок у вивчення фізичних процесів в атмосфері комети Галея зробив і автор даної роботи:

• Отримано ряд спектрів з високою пилиною. Дванадцять із них

теля попередньої обробки були включені до Архіву Міжнародної служби комети Галея.

• Виконано аналіз поведінки з часом потоків в смугах різних ради-

калів. Виявилося, що наші спостереження проводилися в періоди нестаціонарних явшц в атмосфері комети. 21.98 листопада 1985 р. ми зареєстрували локальний мінімум між двома активними процесами. Спостереження від З грудня свідчать про розвиток спалаху в атмосфері комети.

• Конкретні параметри активного процесу, що мав місце 3 грудня

1985 р. на ядрі комети Галея, були визначені з допомогою моделі Монте-Карло. Він почався 3.368 грудня 1985 р., тривав

5.3 години, а Його потужність в 5.1 рази перевищувала стаціонарний рівень продуктивності газу.

• Аналіз фотометричної кривої ОН за квітень 1986 р., проведений

з допомогою моделі Монте-Карло, підтвердив, що період обер-

тання ядра комети Галея складав ~7.4 доби. Відповідно до наших модельних розрахунків форму фотометричиої кривої визначають чотири активних зони на поверхні ядра. Закон зміни про-

* дуктивності газу з активних джерел при проходженні ними підсонячної півсфери свідчить про те, що ці активні зони повинні мати кратерну структуру. Більше того, модель Монте-Карло дозволила передбачити результати спостережень і для інших приймачів випромінювання. Найбільш важливим в пояснсппя зсуву максимуму активного процесу з спостережень в радіодіапазоні по відношенню до спостережень в видимому діапазоні.

В 1989 р. перигелій пройшла ще одна комета сімейства Непту-

а, комета Брорзена^Меткофа. Період обертання її навколо Сошці лизький до періоду обертання комети Галея і складав ~70 років. Характерною її особливістю в екстремально лизький вміст пилу.

Спектральні спостереження комети Брорзена-Меткофа, викопані високою щілиною, дозволили нам:

Ототожнити 329 емісій в широкому діапазоні довжин хвиль від 3500 до 7650 А; ряд із них, що належать радикалу Са та обумовлені переходами з високих обертальних рівнів, ототожнено вперше. Крім того, дається попередив ототожнення емісій НСО, а також емісій, що належать до так званих "хвостових” смуг Свана Сд.

На основі аналізу просторових профілів КНа, проведеного з допомогою моделі Монте-Карло, підтвердити, що його основною батьківською молекулою в молекула Шїз.

Отримати фотохімічні тривалості життя радикалу Сз та Його батьківської молекули. Тривалість життя батьківської молекули Ся дозволяв зробити висновок, що такою молекулою ділком може

бути С3Н4.

Концентрація зусиль під час досліджень комети Галея дозволила вирішити багато питань кометної фізики, але, враховуючи різноманітність сімейства комет, при їх узагальненні на все сімейство необхідно дотримуватися особливої обережності. Таким чином, потрібні подальші дослідження нових комет з урахуванням вивчення комети Галея.

На теперішній час для спостережень нових комет використовується недавно виведений на орбіту Космічний телескоп Хабла, готуються нові космічні місії, наприклад, проект "Розетта”. Значно високою залишається і активність наземних спостережень комет в після-Галейпу 'еру. Особливу роль при цьому мають спектральні спостереження з високою щілиною. В них міститься як інформація чисто спектрального характеру, а саме розподіл енергії та ототожнення хімічних елементів, так і інфомація про просторовий розподіл спостережуваних сполук.

Основні результати дисертації надруковані у наступних роботах:

1. Корсун, П.П., 1990, Моделирование комстных атмосфер методом

Монте-Карло, Препринт ИТФ, ИТФ-90-74Р, 31с.

2. Корсун, П.П., 1991, Распределение радикалов С2 и активность ко-

меты Галлея 3 декабря 1985 года, Препринт ИТФ,

ИТФ-91-43Р, 16 с.

3. Корсун, П.П., Парусимов, В.Г., 1990, Спектрофотомстрия кометы

Галлея по наблюдениям на пике Терскол, КФ НТ, 6, 35-41.

4. Korsun, P.P., 1900, A programme based on Monte Carlo technique for the

modelling of the neutral cometary atmospheres, Кометний циркуляр,

Киев, 418, 4-6.

5. Korsun, P.P., 1993, The Monte Carlo approach to P/Halley’s activity on

April, 1986, Astron. Astrophys. Trans., 3, Issue 3, 271-278.

6. Korsun, P.P., 1995, Brightness profiles of Сз and NH2 in the atmosphere

of P/Brorsen-Metcalf, Astron. Nach., 316, No. 4, 255-260.

7. Korsun, P.P., & Lipatov, S.V., 1993, Spectroscopic observations of comet

P/Brorsen-Metcalf in the 3500-7550 A wavelength region, Planet. Space Sci., 41, No.9, 669-675.

Особистий внесок автора в роботах 3,7 полягав в постановці задачі, проведенні спостережень, обробці даних та інтерпретації отриманих результатів.

Автор висловлює глибоку подяку науковому керівникові .

JI.M. Шульману, науковим співробітникам Г.К. Назарчук і Г.Х. Чорному за постійну увагу до даної роботи та корисні дискусії, 'рупі В.Г. Парусимова за допомогу в опдфровщ спектрів і конструкторам приладів "УКУС” та "ТОПАЗ”.

Корсун П.П. Физические параметры атмосфер комет Галлея и Зрорзена-Меткофа. Диссертация в виде рукописи на соискание уче-:ой степени кандидата физико-математических наук по слециально-ти 01.03.03 - Гелиофизика и физика Солнечной системы. ГАО НАН гкраины, Киев, 1996 г. Защищается 7 научных работ, посвящен-ых фотометрической я модельной обработке спектров комет Галлея БрорзенагМеткофа. Показано, что в период наблюдений комета аллея претерпевала значительные вариации яркости. Проведены эдробные отождествления эмиссий в спектрах кометы Брорэепа* [еткофа. Получены фотохимические времена жизни радикалов Сз и

Nib и их родительских молекул. С помощью модели Монте-Карло показано, что фотометрическую кривую для кометы Галлея можно объяснить наличием на ее поверности четырех активных источников, которые имеют кратерную структуру.

P.P. Korsun. Physical parameters of the atmospheres of Comets P/Halley and P/Brorsen- Metcalf. Candidate of Sciences (Physics and Mathematics) Thesis in 01.03.03 Heliophysics and solar system physics speciality, a manuscript. Main Astronomical Observatory of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1996. Seven papers on photometric and model processing of the spectra of Comets P/Halley and P/Brorsen-Metcalf are defending. It was showed, that Comet P/Halley demostrated noticeable variation in brightness. Detailed identifications of the emission features in the spectra of Comet P/Brorsen-Metcalf have been carried out. The photochemical lifetimes of Cs and NHj and their parents are obtained. Using the Monte Carlo model shows that complicated light curve of Comet P/Halley is determined by four active crater sources on its nucleus surface.

Ключові слова: комета, спектр, модель.