Фосфорилированные пиразолы тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.08 ВАК РФ

Коновец, Анжелика Ивановна АВТОР
кандидата химических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Киев МЕСТО ЗАЩИТЫ
1996 ГОД ЗАЩИТЫ
   
02.00.08 КОД ВАК РФ
Автореферат по химии на тему «Фосфорилированные пиразолы»
 
Автореферат диссертации на тему "Фосфорилированные пиразолы"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ 1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ 0РГАН1ЧН01 Х1МН

Г Г 5 о г.

■ На правах рукопису

КОНОВЕЦЬ Анжелша (вашвна

С-ФОСФОРИЛЬОВАН1 П1РАЗОЛИ

02.00.08 - х1м1я елементоорганнних сполук

Автореферат

дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата х1м!чних наук

К и I в - 1 9 9 6

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп оргашчно! xiMii Нащонально! Академп Наук Украши.

HayKOßi KepiBHMKii:

Офщшш опоненти:

Провщна оргашзащя:

доктор хшйчних наук, професор Пшчук ОЖ

кандидат хйичних наук Толмачов А.О.

доктор хш1чних наук Бальон Я.Г. (УкрНД1 ендокринологи та обмшу речовин iM. В.П.Ком1саренка АМН Украши, м.Кшв) кандидат хгшчних наук Онисько П.П. (1нститут оргашчно! xiMii HAH Украши, м.Ктв)

1нститут бюоргашчно! xiMii та нафтохшп HAH Укра!ни, м.Ки!в.

Захист дисертацп вщбудеться "_"_1996 р. о _

годит на засадант Спещал!зовано! вченоУ ради Д-01.72.01 при 1нститут1 оргашчно! xiMi'i HAH Укра!ни (253660, Кшв-94, вул. Мурманська, 5).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нституту оргашчно! xiMii HAH Укра!ни.

Автореферат розшланий "/£"' р/,Р,(_РП7(У1&й&Л996 р.

Вчений секретар Спещал1зовано! а

вчено! ради и -

доктор хмйчних наук, професор _/

1льченко А.Я. ?

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Останшм часом фосфорильоваш п\яти-членш гетероцикли, в яких фосфоровьпсний зам1сник безпосередньо сполучений з атомом вуглецю гетероциклу, все бшыне привертають увагу дослщник!в. Серед них виявлено сполуки з високою бюлопчною актившстю, 1х використовують у х1мП гетерогенного катализу, багато з них мають комплексоутворютсга властивост!.

Починаючи з шестидесятих рогав штенсивно розвиваеться х!м1я С-фосфорильованих шразол1в - вже бшьше ста робгг присвячено синтезу та властивостям цих сполук. Пёреважна бiльшicть метод1в синтезу фосфорильованих тразол1в базуеться на класичних методах синтезу шразол1в з використанням ацтинчних фосфорильованих реагента. Р!зномаштшсть цих цикл!защй дозволяе отримувати фосфорильоваш шразоли, що лпстять фосфоровмкший замкник у позицп 3, 4 та 5. Обмеженням у застосуванш таких метод1в е неможлшпсть синтезу тразол1в з тривалентним атомом фосфору. Сдиш вщом1 сполуки такого типу - шразолшфосфши - були одержан! вщновленням вщповщних фосф1ноксид1в.

Заповнити ¡с ну ючу прогалину могла б розробка методу прямого фосфорилювання тразол1в галогенщами тривалентного фосфору. 1снуе кшька публжацш, що стосугаться фосфорилювання п!разол1в галогенщами пятивалентного фосфору: з використанням хлорокису фосфору та трифепшбромфосфонш бромщу. Даш про фосфорилювання шразол1в галогенщами тривалентного фосфору в л1тератур! вщсутш. Пом1ж тим, вдале зд!йснення таких реакцш вщкрило б шлях до невщомих поки що галогено- та дигалогеношрозолшфосфтв - ключових сполук для синтезу р1зномаштних похщних тразолу з три- та чотирикоординованим атомом фосфору.

Мета роботи. Розробка метод1в фосфорилювання Ы-замкцених шразол1в галогенщами тривалентного фосфору, синтез та вивчення х!м1чних властивостей дигалогено- I галогеношразолшфосфш1в та 1х використання для синтезу ншшх клас1в фосфороргашчних сполук з шразольними залишками.

Наукова новизна: Розроблено новий метод С-фосфорилювання Ы-замнцених шразол1в галогенщами тривалентного фосфору в присутност1 основ.

Вперше одержан! галогено- 1 дигалогеношразолшфосфши -ключов! сполуки для синтезу широкого ряду похщних три- та чотирикоординованого атома фосфору з залишками шразолу.

Вщкрито перегрупування 4-фосфорильованих 5-алкокситразолш у шразолошлщи - новий вар!ант перегрупування Арбузова для сполук, у яких етоксильна трупа вщокреылена вщ тривалентного атома фосфору вшшьним фрагментом.

3 використанням знайденного перегрупування синтезовано Р-хлор-, Р-бромшразолотлщи, а також Р,Р-дихлортразолоншцз; - другий представник дихлоршццв фосфору.

Знайдена можливгсть використання дихлоршразолоншщу для синтезу нових гетероцишпчних сполук.

Апробавдя роботи. Основш результата роботи були представлен! на XIII та XIV Млжнародних конференщях з х1мп фосфору (Тулуза 1992 р. та €русалим 1995р.), XVII УкрашськШ конференцп з оргашчно! хши (Харк1в 1995 р.).

Публ1кацп. За матер1алами дисертацшно} роботи опублшовано 5 статей та тези 3 доповвдей.

Оосяг 1 структура дисертацц: Дисертащя складаеться з1 вступу, трьох роздш1в, виcнoвкiв та списку лггератури. Перший роздш мктить огляд л1тературм з метод1в синтезу С-фосфорильованих шразол!в. Два наступних роздши результата власних дослщжень автора, кожен з яких супроводжуеться експериментальною частиною. Робота включае 2 малюнки та 14 таблиць. Загальний обсяг дисертаци 129 сторшок.

2. ОСЫОВНМЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

Галогешди тривалентного фосфору реагують у шридиш з К-метил-, а також з менш активными 1Я-фешлтразолами з утворенням дигалогенофосфдав. Найактившшим

фосфорилюючим агентом в умовах експерименту виявився трибромвд фосфору. Екзотерм1чна реакщя фосфорилювання для нахаактивтшого у реакщях електрофшьного замйцення 1,3,5-триметилтразолу 1а завершуеться вже за 5-10 хвилин. Для менш активних Ы-феншшразол1в утворення дибромфосф1тв 2од5 проходить значно повшьшше: за 72 та 24 години вщповщно.

При утворент бромфосфш!в За,в з двома тразольними залишками, коли реагенти взаемоддать у стввщношенш 2:1, рхзниця у швидкост1 реакцш фосфорилювання стае ще бшын пометного - 1 година та 1 мющь вщповщно.

а: И = И' = Ме б: И =РЬ, К = Ме в: В, = РЬ, И' = ЕЮ

Менш активний у реакщях електрофшьного замещения Ы-пропшшдазол 4 - бензогомолог Ы-алкиппразолу регюселективно фосфоршпоеться трибромдом фосфору та фетлдибромфосфшом з утворенням дигалогено- 1 галогеношда-золшфосфшв 5, 6.

Значно менш активний фосфорилюючий агент - три-хлорид фосфору - може бути використаний лише для фосфорилювання найактивншюго 1,3,5-триметилтразолу 1а. Для синтезу дихлорфосфшу 7в на осногп 1-фешл-5-етокси-шразолу препаративно найзручшше використовувати трихлорид 1 трибромщ фосфору у спшвщношент 2:1.

С12РЧ Ме Ме С12Р Ме

\ « РС1з- рУ X N РВг^+2РС1з. РУ,

1 I

Ме И РЬ

7а 1а,в 7в

Дигалогенотразолш-, галогенодитразолш- та дигалогено-(галогеноДндазолшфосфши 2, 3, 5-7 - досить стшга в шертних умовах кристал1чш речовини або рщини, що переганяються у глибокому вакуума

Для дигалогенотразол1лфосфш1в можлива б1лытсть реакщй, що е типовими для оргашлдигалогенофосфнпв. Атоми галогешв у них легко зампцуються на амщш залишки з

утворенням амдав 8. Взаемод1я 3i спиртами та фенолами призводить до утворення фосфошт1в 9, з феншмагшййодидом -дифеншфосфшу 10. На ochobí сполук тривалентного фосфору було синтезовано ряд похщних гпразолу, що мютять чотирикоординований атом фосфору: rio-, ¡м1нофосфонати, фосф1ноксид (сполуки 11-13).

(Alk2N)2P Me

(Alk2N)2P Me

2Alk,NH

л>

л>

Н'" N

R

11 Х= S, NPh

- ч_(R-OlaP^ ^Me

/л. ^он. x% Хл

p 1 I

R Ph Ph

Hal=C1'Br 9 R" = Me, Ph 12

Hal2P Me (R»0),P Me

W -x <

.N

PhMgl

Ph2P Me

Xi

EtO N

I

Ph 10

Ph2P^ Me

NazCO^.H?Q

EtO

ЛЬ

N I

Ph 13

Реакцшна здатшсть бромфосфшв з двома тразольними залишками в значнш м1р1 залежить вiд розм!ру заьпсника у позицп 5 шразольного циклу. Бромфосфш За з метильною групою у п'ятш позицп досить легко реагуе з диметиламшом з утворенням амщофосфшггу 14, який приеднуе спрку та йодометан. Проте, навпъ незнание збшыпення просторових перешкод при переход! вщ метильно! до етоксильщи групи у бромфосфпп Зв призводить до того, що ця сполука не реагуе з диметиламшом. Г1дрол1з же п проходить легко з утворенням фосфшкто! кислоти 17.

Ме\

Р

Ме

Ме2И

Ме!

Ме\

л>

Ме7 ¥

N

I

Ме 15

Р

Ме2ГТ-Р.

//

Ме

Ме\

Г\

N

Ме 16

Виявлет специф1чш властивост! 4-фосфорильованих 5-алкоксишразолш, що зумовлеш наявтстю тривалентного атома фосфору в четвертш позицп гетероциклу та алкоксигрупи у п'ятш. При нагр1ванш до 200°С сполуки типу 18 практично повтстю перетворюються на шцщ 19.

ж

Т\г 200°С _

N

ЕЮ N о" "у"

РЬ РЬ

18 19 И = Е12Ы, РЪ

Сполуки 18 можна розглядати як вшшоги етилових естер1в фосфорних кислот, а виявлене перегрупування - як новий вариант перегрупування Арбузова. За нашими даними це перше перетворення такого типу для сполук, що мгстять бшя тривалентного атома фосфору етоксившшьний фрагмент.

Д1ам1дофосфотти та дифеншфосфш 18 легко алкшюються йодометаном з утворенням фосфошевих солей 20, яга при нагр]вант до 150°С без розчинника в запаянш ампул: перегруповуються у 2-етилшразол-5-они 21. Цшком ймов1рно, що вщбуваеться атака зв'язку 0-Et йодид-юном з утворенням йодоетану та генеращею Р-Ме иоду, який необоротно алшлюеться по атому азоту.

22

Пщтвержденням запропонованого мехашзму е той факт, що при проведенш реакцп в присутност1 нуклеофипв (тридин або трифетлфосфш), як! зв'язують йодоетан, що видишеться, продуктом реакцп е иод 22.

Синтезоваш шди 19, 22 належать до типу стабйпзованих 1лщ1В. У 1х стабипзаци бере участь не лише карбоншьна група, але й азаметиновий фрагмент шразолонового циклу.

Е'

О N РЬ

Ме

©К

Т> V Ме

- И-

О N

_/

О N РЬ

Ме

л/г

КгР^/Ме

О N РЬ

РЬ

А Б В Г

Щ сполуки не пдрол1зуються водою, не реагують з карбошльними сполуками, проте легко алкиноються йодометаном по азаметиновому атому азоту з утворенням фосфотево! сол! 23, що свщчить про значний внесок беташово! структури Г.

Л'

Ме

К2Р

Л'

\\ >т

Ме1

N I

РЬ 19,22

Ме

Р

О N Ме

I

РЬ 23

Знайдене перегрупування 4-фосфорильованих-5-алкокси-шразол1в у шщи, зважаючи на стабш!зуючий ефект

шразолонового фрагменту, було використане для синтезу Р-галогено-, а також Р,Р- дихлорищрв фосфору.

Хлорування (хлором або гексахлоретаном) 5-етокситразол1в 24 з даамщофосфоттними групами у четвертш позицп призводить не до очшуваних хлорфосфонш хлорид!в 25, а стшких хлоршщ1в 26. Деалкшювання хлорфосфонш хлорид1в проходить у момент 1х утворення, сползи тхшу 25 не вдаеться зафжсувати спектрами ЯМР 31Р.

(А1к2Ы)2Рч

I

РЬ 24

И = МеО, ЕЮ

(А1к2Ы)2Р: С19

ио

С1

Ме

// * V

I

РИ 25

N

-ЙС1

(А1к2^)2Р. О'

С1

/ Ме

■А/1

I

РИ 26

Хлоршщи 26 - кристал1чш, стабшьш при збер1гант та нагр1ванш у сухш, шертнш атмосфер! речовини, що кристал!зуються з октану. Х1м1чш змидення 13С атома вуглецю групи Р=С знаходяться в межах вщ 78 до 87 м.д. 1 е дублетами з константами .Тср^ЗО-^б Гц.

Р-Хлоршщи 26 легко гвдрол1зуються вологою пов1тря чи при взаемоди з водним розчином соди, перетворюючись на в1дповщш д!ам1дотразол1лфосфонати 27.

С1 /О Ка2С03, Н2Р>

с/у М но у"

РЬ РЬ

26 27

Для сполук типу 27 виявлено незвичайш властквостк пагр1вання 1х при 230°С у вакуум! приводить до вщщеплення одно! амадно! групи 1 утворення, за даними спектрзв ЯМР та мас-спектр!в, трицикл1чно1 сполуки 28.

Ме

// ^ 230°С

НО

'К I

РЬ 27

Е^-Р^Ме

"АЛ

О N РЬ А

О /^2 РЬ

р-о. А

N О—Р^

1 / ^Г)

РЬ Е12К' ° 28

Ме

Це перетворення проходить, 1мов1рно, з утворенням метиленоксофосфорану А, який димеризуеться у шнцевий продукт.

ХлорЬыди 26 легко приеднують хлороводень з утворенням стшко! на пов!тр1 сол1 фосфонио 29. Будову хлорпдрату 29 доведено спектроскотею ЯМР, а також ренгеноструктурним анал1зом. Це дозволило однозначно встановити, що протонування у даному випадку йде по азаметиновому атому азоту гетероциклу.

-С1

Ме

О

(Е12Ю2Р.

•С1

Ме

© С1

с/у

РЬ

N I

РЬ

26 29

Атоми хлору в хлоршвдах легко (за 1 годину при кшнатнш температур!) замицуються на -ЫН2 групу при да газопод!бного ам1аку.

ЫНАг

Ме

АгЫН.

О^Р' Ме

С1

НО'

Ч V

N I

РЬ 30

К2К=Ме21Я,Е1.2К, 1Г~Ь

НН3)

Ме

1) ¿^П-З;

2) КаОН

О'

N I

РЬ 26

2

Н2Ы=Ме2Ы,

кПэ

оА>

N

1

РЬ 31

(Ме21^)2Р.

Е121Ш

О'

Ме

N I

РЬ 32

Вземсдоя з бигьш об'емними амшами, що здатш до створення просторових перешкод (замкцення на д1алкшамшо-або ариламшогрупи), проходить важко. Peaкцiя з д!етиламшом та ашлшом можлива лише в раз1 диметиламздних та морфолвдних грул бшя атома фосфору. У випадку xлopiлiдy, що м1стить Д1етиламщт залишки, зампцення атома хлору при взаемодп з цими об'емними реагентами не вщбуваеться навиъ при довготривалому кип'ятшш реакцшно! сут.пш!.

Вщомо, що для Р-галогешлвдв характерш реакцп з карбошльними сполуками. У нашому випадку спроби ввести отримаш Р-галогенЪцди у реакцЬо Вптпа з те-ттро-, п-диметиламшобензальдепдами виявились невдалими. Навггь довготривале витримування реакцшно! сушин при гамнатнш температур! або нагр1вання при 100°С протягом 20 годин не призводить до утворення продукт1в реакцп. 1нертшсть Р-хлоршццв у реакщях з карбошльними сполуками, за аналопею з шщами 19, 22, можна вважати законом!рною з урахуванням сильно! делокал!зацп негативного заряду з Ыдного атома вуглецю гаразолоновим циклом.

Для дифешлшразолшфосфшу 33 хлорувагаш не призводить до миттевого деалтлювання. У цьому випадку кваз1фосфошева аль 34 досить стшка, вона була адентифшована за спектрами ЯМР ЛР та охарактеризована теля пдрол!зу у вигляд1 фосфшоксиду 35. Витримування квазгфосфошево! сол! 34 при 20°С у бензол! протягом 24 годин завершуеться утворенням хлорыпду 36.

О

РЪзР Ме

РЫР'

Ме

Ме

Еги N

Н2Р, Ка2СО:

ЕЮ N РЬ 35

I

РЬ 33

РЬ 34

РЬ

РЬ

36

37

Хлорипд 36 - стшка у ввдсутноеп вологи пов!тря кристал!-чна речовина. При гщрол1з1 водним розчином соди хлоршщ 36 кшьгасно перетворюеться на фосфшоксид 37.

При бромуванш сполуки 24 бромфосфонш бромвд типу 38, який утворюеться, деалкипоеться в момент утворення, що призводить до утворення бромшщу 39. Однак бромшщ значно менше терм1чно ст1йкий, шж аналопчний хлоршщ, вш швидко руйнуеться при нагр1ванш вище 60°С.

(Е12Н)2Р Ме

ЕСГ N1'

Вг2.

N I

РЬ 24

©/Вг

ио'n I

РЬ

38

(Е12Ы)2Р.

Ме

-ЯВт о'' Ц' I

РЬ 39

Взаемод1я д1амщофосфошту 24 з йодом, на вццдшу вщ хлорування та бромування проходить з утворенням щлком стшкого йодофосфонш йодиду 40. Ця сполука не деалкипоеться при нагр1ванш у вакууш до 100°С, що иов'язано, мабуть, з1 спецификою будови йодофосфонш йодщцв.

ЕЮ

N

(Е12М)2РМе

И

I

РЬ 24

©/I

(Е12К)2Р^Ме

• еп

ЕЮ N I

РЬ 40

Хлорування дпзопротлам!нохлорфосфшу 41 призводить до утворення дихлоршщу 43. Як 1 у випадку д1амщофосфонтв промЬкний продукт 42 несгабшьний, зафшсувати спектрами ЯМР 31Р.

иого не вдаеться

С1

ьР^Р.

ею

.Ме

//

Л

с1,

I

РЬ 41

С1 ©/. С1

Его

I

РЬ 42

С1

XI

-ею!

1-Рг2ЫРС_,

Ме

о-

N I

РЬ 43

Дихлоршщ 43 - терм)чно стшка речовина, що кристал1зу-еться з гептану. Така надзвичайна стшшсть Р,Р-дихлорЬиду також пояснюеться сильшш стабшзуючим ефектом тразолонового циклу.

На вщмшу вщ вищезгаданого, хлорування дихлортразолшфосфшу 44 не супроводжуеться деалкшюван-ням, а призводить до утворення стшкого тетрахлорфосфорану 45 - одержати трихлоршщ таким шляхом не вдалось.

44 45 5р: -6В.4 46

Рухлив1 атоми хлору в дихлор1лцц 43 здатш легко замццу-ватися на р:зш группи при взаемоди з -О,-N,-5 нуклеофигами. Досить легко проходить також замша аттапв хлору 1 на об'емш третбутиламщш залишки з утворенням сползи 50.

Препаративно щ реакци досить прост! 1 вцщриваютъ широш можливост! для синтезу р1зномаштних похщних шразолу з тетракоординованими атомами фосфору.

Однак, особливий препаративний штерес мае реакщя часткового гщрол1зу диxлopiлiдy, результатом яко! е стшкий на пов1тр1 гщрохлорид амщохлорфосфонату 51.

Cl

i-pr2Np:

,C1

Cl

Me

i-Pr2Np:

Me

СГ nN

I

N

1 H,О

A ;n!

Ph 43

но к q i сг Ph

51

,o

i-Pr2NP¿/J

Me

cr "N' I

Ph 52

RCN.

i-Pr2N yO

Me

R О

N I

Ph

.N

53, 54

53 R = Me

54 R = Ph

При до триетиламшу на сполуку 51 ввдщеплюеться хлороводень з утворенням, напевне, протжного 2-оксометилен-

Рис.1. Загальний вигляд молекули сполуки 54.

оксофосфорану 52. Шдтвердити утворення сполуки трикоординованого пятивалентного фосфору спектральними методами не вдалося. Однак, той факт, що проведения реакцп депдрохлорування у присутност1 ацето- чи бензоштршпв призводить до утворення нового типу фосфоровмшних гетероциюпчних систем 53 I 54, пщтверджуе ¡снування вкрай реакцшно здатно! сполуки - 2-оксометиленоксофосфорану - як штермед1ату. Будова конденсованих фосфоровмюних гетероиикл1ЧШ1х сполук тдтверджена спектроскошею ЯМР, а для сполуки 54 - також 1 ренгеноструктурним анал1зом (рис.1).

ВИСНОВКИ

1. Показано, що реакщя С-фосфорилювання Ы-алкш- та 1«Т-фешлтразол1в галогешдами тривалентного фосфору е зручним препаративним методом синтезу 4-фосфорильованих шразол1в, який може бути використаний для синтезу дигалогено-, галогено- 1 оргашлфосфппв. Знайдеш умови введения до атома фосфору як одного, так 1 двох тразольних залишглв.

2. На основ1 дигалогено-, галогено- i органштразолш-фосфгшв розроблено зручт метода синтезу широкого ряду 4-фосфорильованих тразол!в з три- та чотирикоординованими атомами фосфору. Встановлено, що реакцшна здаттсть дишразолшбромфосфшу в значнш \iipi залежить вщ общему замшника у п'ятш позицп гетероциклу.

3. Виявлено терм!чне перегрупування 4-Р(Ш)фосфо-рильованих 5-алкоксишразол1в у Р(У)-фосфорильоваш тразолони, яке е першим прикладом перегрупування Арбузова в ряду вштопв естер1в кислот тривалентного фосфору. Здшснено синтез 5-алкокси-4-алк1лфосфошевих солей, завдяки чому знайдене перегрупування проведене постадшно.

4. Показано, що в результата под!бних перетворень мол-суть бути одержан! иоди з Р-С, Р-М 1 Р-На1 зв'язками. Розроблено препаративш метода синтезу Р-хлор-, Р-бром-, а також Р,Р-дихлор1тцд1в, що ,\пстять стабипзуюче тразолонове ядро.

5. Встановлено, що Шди з шразолоновим циклом слщ розглядати як беташи. Вони не вступають у реакцпо В1тага нав1ть з альдепдами, що мктять сильш електроноакцепторш групи.

6. Показано, що отримат Р-хлор- та Р,Р-дихлорипди взаемодноть з О.Т^Г.Б-нуклеофшами. На основ1 цих реакцш

розроблено метода синтезу р1зномаштних похщних фосфоново!, îmïho- i тюфосфонових кислот 13 залшнками тразолону.

7. Показано, що Р,Р-дихлоршразолонпвд - зручний реагент для синтезу нових фосфоровм1сних гетероцикл1чних систем.

Основшш 3MÎCT дисертацп викладено у таких публшащях:

1. Толмачев A.A., Костюк А Н., Свиридон А.И. // ЖОХ. -

1992. -Т.62. - Вьш. 10. -С.2395-2396.

2. Костюк А Н., Толмачев A.A., Свиридон А.И. // ЖОХ. -

1993. -Т.бЗ. - Вып.6. -С.1436-1438.

3. Толмачев A.A., Свиридон А.И., Костюк АН.// ЖОХ. -1993. -Т.бЗ. - Вып.8. -С.1904-1906.

4. Толмачев A.A., Семенова М.Г., Свиридон А.И., Юрченко A.A., Фещенко Н. Г. // ЖОХ. -1993. -Т.бЗ. - Вып.6. -С.1344-1349.

5. Tolmachev A.A., Sviridon A.I., Kostyuk A.N. and Pinchuk A.M. // Heteroatom Chem. -1995. -V.6. -№5. -P.449-459.

6. Толмачов A.O., Коновець AI., Юрченко О.О., Шнчук О.М. // XVII Украшська конференщя з оргашчног xiMiï. Тези доповщей. XapKÎB. 1995. С. 285.

7. Pinchuk А.М., Tolmachev A.A., Kostyuk A.N., Yurchenko A.A., Sviridon AI. // Phosph. Sulf. and Silicon. -1996. -V.109-110. -P.477-480.

8. Tolmachev A.A., Ivonin S.P., Yurchenko A.A., Sviridon A.I., Kozlov E.S., Pinchuk A.M. // Phosph. Sulf. and Silicon. -1993. -V.77. -P.711.

АНОТАЦП

Коновец АЛ С-Фосфорилированные пиразолы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.08 - химия элементоорганических соединений, Институт органической химии Национальной Академии наук Украины. Киев. 1996.

Защищается 8 научных работ, посвященных С-фосфорилировагапо N -замешенных пиразолов галогенидами трехвалентного фосфора, а также синтезу и свойствам Р-галоген- и Р,Р-дихлорпиразолонилидов.

Konovets A.I. C-Phosphorylateds pyrazoles.

Thesis for the receiving the degree of the Candidate of Sciences (Chemistry). Specialty 02.00.08 Chemistry of Elementoorganic compounds Institute of Organic Chemistry, National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 1996,

Scientific works devoted to C-phosphorylation of N-substituted pyrazoles with phosphorus (III) halides in the presence of bases and synthesis and properties of P-halogen and P-dihalogenylids will be defended.

I^040Bi слова: фосфорилювання, галогетди тривалентного фосфору, тразоли, галогеншразолотлвди фосфору.