Особенности структурных преобразований в металлических стеклах, в состав которых входят железо, кобаль, бор, послетермической и радиационной обработок тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.13 ВАК РФ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМШ ІІЛУК УК. .JHÍÍ ШС'ПІТУТ МСТАЛОФШКИ „

НА прлв&х рукопису

ІЛКЛИА ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОІШЧ

УДК 539.213.62().1S .

ОСОБЛ ИВОСТІ СТРУХТУРПИХ ПЕРЕТВОРЕНІ. В МЕТЛЯННЯХ ЇІШЛЬЦ ЇХ, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДЯТЬ ПЛЛІПО, КОБАЛЬТ І ВОР, ШСЛІЇ TEPMíMUOÍ І РАДІЛЦІЙШЇ Ü1.POKOK

01.01.13 - фЬм*& иетиія

АВТОРЕФЕРАТ дагертвдї нл. одоб/тт* на^ковсго сдунем жеіїд*/\Л'га фхОПїо-и^тсаатачинх іиіук

К ИV-ISOS

г

Дисертація с рукопис

Робота мионйзіа в Інституті металофізики

ІІаціонл-ьно' Академії наук України

-- гамдндлт фізико-иатлматичних наук, старшин науио^нл ст&їюбітймх Л.М. ш&ааеа

- доктор фізмЕо-математкчиих наук М.М. ііііЩєнш

- кандидат фпкко-математмчяих наус, доцент М.1. Заздренко

- Інститут ядерних досліджень ПАН України

*22 иЛ‘<'С‘Г-^/^і А 1925 р. о /*/ го^. «а оагідакиі сйсидалЬ<ша.іюї р*ди Д 01.75.01 нра Інституті дат*ж>фкшя.и НЛ1І Уіраїии а* адресо»: 2ї>2£60 Кхїг-142, буяъа. «лад. Нсрнадсьяого, 30, жоз'фере:щ*оад. .

0 дксср'ї оцією можна. о&їілйоьінтнсе» у к&ука»щ бібліотеці Іксткхуту їіСТДООфІШіКИ ЕДТІ УїріШІИ,

Агтррсфррат рооіслано ™сС ** //Тс’іГИіі? 1005 р.

ІЗчпіий секретар •

сиеі^&лкюіганої ради, докторфЬико-иьтемлтжчлях науг.

в.и. ишад’

Ппукоіжй керівних: Офіційні опоненти:

ІІроіядча організація: «Захист г.ідбудеті-сг

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОКОТИ

Сьогодні oà Допоиого*> сучасник нетедіа иолпч- пщК'ґ>:Ьггн дано»1 ai/GfK^ui металічні сплави в достатній мльтості, а також іі*Лчно конструюй*?» Тче ііласг *пості inUXDM ДОД!№АЛИЛ рУЗіЧХ JtOMf!û}i£»TÎB* 0/Uta.I, 1»і фоні *tcjîhoj«,j і*шої революції** в ю.т*;ріііаооіиаз»стт, «¿<4 похапана, о яастосу&їмяяи "прсоких тополог:й", шши*.а.снсо(>* хідмІсті» і« &дсхвлті»ску опйсі стрз*іурн исічигши*: cmi.uvB.

Дліі рооу&шшя фЬиси даного пнтапил, ншґ.хідш я<д^*'->ст* **ро » чор(рш еггя ;іа лоїлльному рінні. ІЇЛ циту тздїу ьедмхі мо^лиі:истІ ^ лоедиалиі длгшнх,

огрн мачух о а. допомого *> .тікк,*ч.я.«х иетодіп, та-хи::: лх млссбау^ійсі^л aux трсєкокіз, ЯМР, поош'реш'л йл’пд«іп>л і шпі. Неп цс дспйоялс процес* л роонЬнл-icr "лі-моптів структур* 5л «¿.нього їїС'риі;(ЇП), і (<>6лтьмо-*‘4і«»*йь* міроСіиую і>Ьи*х струхтуряпх моделей.

В даний роботі « яїг-пі й;-орфних ойЧктії» Сули oQ-mi металічні îihUmui, ах\ містять оигкю, -г^:іл2.г і бор. гГ:*м* iîsfrip Суп г*рі.•£;•<'= имл ьч-\У причин. Сср^д голоя-ммхиохна нг.')илтн і у іЧ'істаг.спу, щ> н Інституті мсх^кгфЬмїкистьлгіїїнчп OJalfciJbi'4Ct, rj ctotoru почй'гяу ие*?«пда ÎK а* гкеного пинчемня.

Длд о'ясуваїшя особливостей стрултурмої еьоліоції іїіся/f ¡¿¡тного і лд«> оТро^о-к wc-тадічнмх шхіл*і’чь, в внилдїу оастосужйам «ссСаурі**а.*оЇ спсьтросьог.ІЇ І J М І\ розумно провести иивчеиия varepiajiin, ш«шіух>чмх рсоолаткні Ьоюнн *7Fe. і 19Со. До тнисмх сплавів підносяться і*ст*аг?кі шкіл і, ця тьпу Fe-Co-B. .

З технічної точхч гюру шхідьгія даного тхлу jra оси oui oarfoa, я;«’, мають високу робочу »еігсчиму індукіи* иесичснги і нпзьхі »грати на псрси;л*кгчс]шя, можна >*и»о-рчехевувьти ДЯЛ ВИГОТОШК’НЛЯ ВИСОКОЯКІСНИХ трлжформзторій В &ci>01ûcubnrirt промисловості, де проблема м.м*я і ріхшіру устрою с критичною. -.Trtsi часом, »ссднання великого едеггрмчіїого спору і нЦяхіцшнл індукції на*:ичсиня таки?; матеріалів, а та-гсас мала товіцки* аморфної стрічки 20 мгл), - »ідхри родії иінрохі можливості їх оастосувмиис в ічлугїхчгмх пристроях, ікикиатчл «;Д лаасрінт моууя«тор‘св ї до присксріокачш ejwut-нтА. жкх частино«. Н ов'тку о ции, жориск * крошїстй іінвчеиня одеїм М7хялі.»гї струг ту j >и і яллі’тиїїостй я ддиішх иатеріьлів їмі'л / pr»;ÿfi дійної обробня

внсохоенергетичнммк 7«1!»ЛНТАМИ І електронами.

КйАдсаг'гься,»до7*кнлнтж а еіісргіс*> ~ 1 М»В особлиаоефективиоетрачаютьїїіо-о* не пружніх оітжиснь о електронами мішені, але, досі не Існус експерементальнихдалнкх, котрі відносились би до ролі електронних оОуджснь » механізмах радіаційного оміноння структури таких металічних шкілець. Тільки іюпсім недавно було експериментально иокаоахо, шо оввдяки радиіціино-стимуйьоиаиим елехтрониим обуджешіям ьинмкають податні структурні имілн.н металах і еллаиах о значною щільністю ¿¿-електронів.

Таким чином, можна очікувати, що в металічних шхиьцях тину Ге-СоВ, оа рахунок елективної перекати енергії т-кванті» в електронну підсистему мішені, ку^ишустьсл іис іриість оаресструиати вміли локальної структури, котрі в сьою» чергу можуть влдм-нути на ьл.істиьості мат« ріала.

ІГаукове олвдалн* роботи. Методами месебауорівсьхої спектроскопії, ЯМР, термомагнітного ана-чіоа, сл^ктрошіо'ііоонтрониої анігіляції і рсигсмівсміої дифракції» & також роор&хуи&ів, реставруючих функції розподілу надтонких ио^ій на редоиаиезшх ядрах-оондах, досліджувати основні особливості структурних перетворень якля тер* мЬшої і ра ¡¿ацІйної обробок металічний шкілець системи ГеСоП І деяких інших, о

вмістом N1, Сг і Бі.

Виьча/ и вплив атомів деяких перехідних металіи на радіаційну стабільність локальних атомних Конфігурацій і структурні особливості еволюції боропністких металічних шкідець на основі Ге і Со.

Наукова иовигща. Вперше отримані, математично оброблені і проаиадіоовані спектри моссбаузрІБської спектроскопії, ЛШ\ куторем хореллції анігіляційних фотонів (ККАФ) даі. металічних шкілець на основі Ге-Со-її в иочатковому стані і після у-ОП рОМІ і! ЮВаїШЯ.

По сукупності отриманих локальних данних і результатам термомагнітного аналЬа встановлено, що після т-опромінюшшня в орапк&х відбувається а міна БП.

Виявлено ішдмв т-онромінешія і дію високоенергетичних електронів процес кристалізації, пов’язану о пбільїленплм температури крмстаяЬадії після радіаційної обробки, що є наслідком оміни стунснн і типу БИ в дослідасуішіших сплавах.

-3В перше вивчені методой швидкісної ремгендоськоГ дифракції особлкяості структурної е&олюци при кркст&аіоАЦІЇ металічних шкі-аець. Створена ідентифікації. видідк»-тихся жрмсталпнмг фао.

В припущенні іф*>іоїі?ролорціомальн»стІчвгтотіі ЯМР кількості Со(Ге) »перш»“ координаційнім сфер» і розташування ьтомія в пжшияхоьішцФИиа э&лропоное&и* модель рооимф|»огісн спехтрш ЯМР і »но и ач єні конфігурації втомі» Со, Ге , В и нлДбляжчоыу оточенні, Цгутовідлючі реооиалсниде г-інам спезстріи ЯМР.

Пауноил та ттрактцчнл цінність. Реоуяьтати даної роботи дають мождніяс. поле-ЇЇНТЙ оесблнгчкті С'іругту{тої «ЛЮД-ОЦІЇ, ИНКЯНКЬІІОІ ОПрОНІі*СИЩ*И ЧИ Н&ГрІїЮМ у ЫА-таздчник і’тхідьцчх (о зіиіетом /*в, Сс, і?) і можуть бути ьиіорнсталні длд ¡юонитку тео)»ії, як* мІдшхи'П-с« /V) структур» ЛМС.

Оа«}ючоно»іілі методч <-.рстре:йснт?»ль»ого ї«иш!лчеяи* основичх характеристик ^ссСкуор»{*сьхмх і ЯМР ежкг^а діл досаіяжсиимх гпял&ш молугь бути »июрисілнІ,

ЯАМрМвЧАД, ігри ДОС>'І«Ас,тІ ФІЗИЧНИХ КК»СГК(»ОСГЄМ ІВСр/І«І (мгичимія, ДО сямлду ЛІ.ИХ

яхещлть IV і Со.

ІЗнпроСон&лмм еомпгл'ас «чсспсременталышх метсиу«* иохе бути ммкористониніі і млд<шІ длд ьмичелн.* струїтурніос перетворень і» махні'гез'порлдхяианих металеьих аікідммпк. . '

Результати досліджгіоїл вшшоу у-ог.рсглЬкк:и иа магкІтні вд&стнюості і ст&бііь* місти сплатім тняу Реьь-*СолІЇ\і коэтуть бути оастоео»&*:і ири створит нових матеріалі З чи ішробі», глтрі пянкусться яакпрмстоауи&тн дам роботи в у майте радіаційного апдяву. * '

Особистим виссоз: дисертанта у розробку науіових рсоужьтаїі», йде виносяться на е^хкет; •

— Отримана, математично оброблені і проа«і*-аоо«аиі спектри ефекть Мессбау-ер*, ЯМР, ККАФ і реяттспЬсьхої дифракції, & £&зая пронесено термо-магмітнин «иаліо і ьишряяо магнітні характеристики для иеталгічинх шхіі «.'**> Г^^.яСояВц {к=0, 1,12, 15. 17, 21, 25 а'Г.%) в початковому сталі к яісла ^яромінениА.

- ЯстаМОВЕЯЛО ВПЛИВ "г-опромінення »& Процеси ЖрМСТ**ЬаЦЦ в N тадічлих НШЛЫДО

Уt.Gox (x = O, 1, 12, 15, 17, 21, 25) н С?0тоім2Л7*іі,«^с$,і-|£і,«5'ч^'оіон*

- Вперше киьчені методи швидкісної рентгенівської дифракції особливості структурної еволюції при крнсталіоації металічних шкідець на основі Fe-Co-B. Прошлем» ідентифікація кристалічних фаз, отриманих після термічної обробки»

По підсумкам роботи на оахист виносяться слідуючі основні положення і реоуяь* тати; :

1. 7>0ііромінення -»плив»с на процеси «рнстадіоаїцї металічних шкЬець Fcis-KCosfí jj, що нов’яплло оі о міною тилу (Z=Î2 -♦ Z=8) та ступеню БП н ждасге-рах, які с иародками центрів початку кристалізації. Радіаційна стабільність металічних шкілець на локальному Р‘ВИі підображена в »слнчені параметрів, х*рактерхоук>ч*х рооаодІл надтонких магнітних подів на ядрах атомів17 Fe и. Ь9Со.

2. Нестабільними конфігураціями в металічних шгідьцях CoFcMSiB (до M=Cr, Ni) с кластери о БИ, який відповідач мінімальнім кількості і! » місцсіюсті Сс.

3. Після кристалізації » металічних шкі %цях типу /’ew_eCo*ií|8 прясутня ОЦК-

фаоа Fe&¡C&x¡ . ■

АпробаО» |юботи. Основні результати роботи були И|>одс'гавх*енні на:

Всесоюзному симиосіуш о фізики аморфних магнетиків (Росія« Краси од рск, 2-0 динне, 1089); VIII Міжнародній конференції ло надтонким воаємодіям (Прага, Чехія, 14-19 сернснь, 1989); IV Міжнародній нарадо лоядерн(>-снсктрос*оіцчним дослідженням надтонких взаємодій (Ужгород, Україна, 2G-28 липня, 3091), XIX Всссоюоні* конференції о фіонкн магнітних явищ (Ташк^нт, Уобєкістан, 24-27 вересня, 1991); НІ Міжнародній конференції ло аморфним металічним матеріалам (Сратіслава, Словаків, 7-11 вересня 1302); XXX Міжнародні)! шкоді Енріко Фермі ло шшігідлщї пооитроиів в твердих тілах (Варснна, Італія, 6-16 червня 1903); ¿.hTO-ASI по сії лавам втілення для зменшення емергоьмкористання і оабруднення навколишнього серсдовища (Іль тІю*о, Італія, 12-24 червня 1994).

Публікації. Основини оьгіст роботи вмкладенко в 13-тк иубт&іДях.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота складається іо вступу, п’яти рооділів, І» 3&ХіДОЧЄННІ ІфЙведенні OCHQBhI реоульте-тх І ІіИСНОІіЧИ. далі лредстяг^дсл-

•' мий самсох цмтоийни» літератури Ь ПО-ти найменувань. Робота аикдадеин* на 133 сторінках, включаючи 40 рисунків і 4 таблиці,

ОСПОНПЇІЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Во вступі обгрунтована актуальність роботи, її меті* і викладенні иоліжєния, які ом носяться пк о&хяст.

В першому рсадш ороблено ог;іяд літератури «о темі дисертації і суміж;г*ч пнтгиі-іілм.

' В nepfHowy poryû-и описані процеси структурних нерет&орель п исталічинх:

Далі ((¿цкхдол 1-2) обгоаоралтьсл мимо ^опроиіііенпі на металічні гнете*:? f і» тігсзл сккорясташш і іооктроипої актляції (иідроодш 1.3) дял дослідження

ІІ.*»Ор}ИИХ СПЯЛПШ. *

З гп.чроо, >;лі 1.1 ойсїіІ глоіі/іособливгхмі надтонких доасмо;Цн м< талІчпнх гмст«м і дя-злі т«ч>ри r**<nî підходи рля дослджетія електронної структури І ІЮіі'вЗДННХ о нею ІІІД-TOHchx tviachu;^ і. мст<ий’ши> іикільцлх. Далі роо?длда.*.гп,ся *мпадкг іши/рнстаиня мсссбяу»ріі:сьуої спсітроскспії (пІдроодія 1-5) і JIMP ропло/флеш» надтонкого поз* (ц-д-ропдія І.С) дяя досіІдяснн* локальної аморфної структури.

В кінці рооділу г ^ор«угьованіоавдь«!іл п&укоіюго дослідження,

В ¡другому рошіілі слнсалв. методика ячготозлення ораокія, методи і апаратур* для дослідження.

Лк об’єкти дослідження буди обрані металічні писід*«оя (* = 0,-

1} 12, 15, 17, 21, 25), Cofl)/V!4iSi)t/?iQ* Gowf'cuiCt'iSiz&V'&t Co^h іцРсь^іщНіо м

G<*njU2Ninfif,*'CJ.£*fiSHAC>)flu9 В.ІГОТОВЛПІ 8 ПИГДДО СТрІ’ІОК ТОІОДИНДО '•* ЗО МКМ, ІШі

ряног» -w Доїде, методом оьгдртупаиш ндосхого струменя.

Радіаційна обробка проіюдил*сь лря температурі ;$ €0* С, 7-квантаия о енергісх»

. , Е=1.2 МоВ, дооок>2,53 • 30* Кл/кг (30* Р).

Т-Оігроміненн* провогдотсь на усгаїїотну К-100000 ІФ ДАНУ, в які)! джерелом у-опроміненні були догоїш *°Со о енергісю т-кв&нтів 1,2 МоВ. ,

Інтснсииіьсть !»ипрок:інюоа*шя - до 3400 р/с, що оквівалентне інтенсивності потоку

î

-67 • ЗО13 7 — їв/си1 с. Сплав CoNiFeSiBC опромінювався в початковому сталі такое і на «Інімному ІТрНСЖОрЮЙАЧІ о ЄНЄрПС1> еОіСКТрОІІШ 4,3 МэВ при температурі опромінення не вище 80e С. Інтегральний потік електронів складав 10*т см"9.

Зраожн перевірялись на "аморфність" оа допомогою ренгеніїюьхого дифрактометра дал швидкістиого нагріву. .

В представленій роботі иессбауоріьські виміри проводились при кімнатній температурі ма спектрометрі ЯГГС-4, прниначенному для отримання спсктрів глыма-рсоонаисного поглинання и yuowjc дослідницьких і о&нодських л&6*ратч>рій. Прилад ьыкормстоиунаисл а режимі постійних швидкостей. Ширина ліній п кессблу»ріисьлому ся* ктрі, виміряна на погдмнателі іо нітронрусендп нлі рід тошнило** 0,1 иг/си по Fe о длередоы }?Со в х&триці Сг при нормальних умоьах, не (няілие 0,3 uuje.

Дос&іджснші сниноного адджунмя ЛМР-сигнадівпри температурЛ,2 К ироьодмдись на. »ксисречентаяьшк устаноиід, киготоклсішін в Інституті мсталофЬкіи. Сигнал оо ораоїа аит&асм о частота*« інтернатом г- ] МГц. Дям оСудженнл сьгладдо ичдлуиш» ВіИКОрНСТОВуиШХН Ішіудьси трмі^иісти Сдґ.иью 1 УЛкС О ЧВДОНИМ -î.rrcpua-fvw порядку 10 икс.

Дл-а вдміріа ьониоитронкій анігіляції нмкорксто&уааялсьыггомаг'йоэд&маустановка УЛ-Gi, ирниманеньа ддл ьннчєшш кутового рошіодЬсння даужіьангосюЇ анігишіП п»> онтрояіу в тьерднх тілах н-д&бдраторимк умовах. Дде|кодм иоомтроиїн служив |>адіо-актм&нмм кютон 32Яс. Зраоос онаходмеса в сшціавьноиу держаку »; і; кімнатній тем-вературі. Геометрична кутоаа. ьідкітьипь c&üi^s^aa 0>Т, ирад. '

ВгИОрНСХ&ШШ» Д&8 иаіНІТИИХ ДООЦДЗЬЛКЬ ьШрС^ЬГЫТйиСТр* ПрКГШЛЧСНИЙ Д2Д

хшиче^на м^гніть’зх властивостей і фэдоанх псрстэо^нь в «.¿главах в широкому sureр-ьаяі. температур (77 К-1200 К) та щвхдкост^.й l ІІрїідйд доа&одгс ькьірюаатн

температурну оалехкість ішгоііоі кшагш'їс-ммості к&сичеинд. ДосдІджсїіеія магнітик* властивостей проводились Tas аж яра кЬш&тгіч темгсеріїурі- оа доікшс?ог> балістичного метода,

■ Вккйрмстовуїі&лксь талож. і а&гокатхооьаяа ¿сит ген ^ч^лсиіоікиа установи для ішидхісного рЄНТГЄНОГр%фуЬ*Л«« При ШБНДКОИу ЯС?рІііЛКїД ОрШКІВ.

-7В третьому росурлі рнкдадені реоулт*тптм дослідження дюкальиоїструктури металічних ШХІЛСЦЬ ТКПА Рем-»СояВіз 8 ОЛІС.КНОСТ» ИїД Складу Оо і обребки ¿іИ' ОКОСИОрге-

тйчнммн т-івлнтаии. В поєднанні о пнпдіоом дапішх мсссбяу?>р»исько» спскгросіошї і ноонтромної аннігіляції о&лролононаиа методик* ігіорпритації хАрнітер» бяижчього оточення.

Перший підрозділ прленлчено особливостям хІдноолчіи* функції рооподЬкчіия (на прніла^ц »¡ДЛОИЛСНПЯ функції рооио.цілгми* НЛДТОНХИХ М&ШІШХХ исхгін — Г{Н)). Гоо-гддігуто одни ю найбільш ч*сго вхиьасйях способі» ргстаарнції <£УН* > )ї ? ' іьлості рогигадідсгшя -* игтод хвдеіріїисш» (а саме — метод підбору), яхмй у&і «ша» 4» ирнжі'кіу мессбау»р:псі»*аї снежт|ч>с*олії Ас метод Ьіндоу.

^ Другому І треп^му ИІДрООДиаХ рГ*'і»'Л.іГіа*>ГЬГЛ •ОСООЯ*і«Г»СТІ ЛОКАЛЬНОЇ ^трухтурії

металічних шсіЖ'П.ь /<*аь-вСоиІїгь (х = <>, ї, 12, 15, ]7, 21, 2!>). •

Для маг«'*« ''.ччііоі сГ]юбіи мессСау«^ іі>г» ».мх і ЯМУ сл^пра? ;<н. тс.со*і/;мно* м^тод реставрації фух^Ціл и;азі.носгси |ххш*уді.а',.,>л.*,4 й«я’і обаастміа гііг»мхі»>« а м*-год<х^ Б«»тд*>у. На оспопі д;шого %«оТод.ч отриуй.яі'}'улеції *<*ді ои*.кх Міьгшк »ікх

подія нл ядрлк 5,7 Ге у» мг.соОаусрім.і ь их слімстрін дія т^-л-апт'«* и»їЬісі,и ої=0, 12, 15, 17, 21,2Г> (рно.1), ь т.ікох по.тоні.й яЬ?м ¿{Мі*, »отрі ^лр^хтс^иулукітт» ?Ьт &ч'о*ои хож^’гу радії лавісам атом»і*» Со, іцо лдгдо в основу ігидслі ДГіЛ ЯМР

стквтріи В ВНО»*тШ»Л моделі СХОрЧСТЯ*: МГ>СЬ іЦ>Агаі.:(табд. \)'.

1. Частоти ЯМІ* прдмо ііроиоріЦйш гниісту іс (ийо Со) в першій *<>орл»ш&ій£ьій Сфері.

2. Атоми борл оніїхсууїт.л* в тюмділх оадйдцсшія, їх кіді.ійсть и меришві хоорди-нацднііім сфі'рі (1 КС) для да;.іої жонцеитрчцд Сц = 0,-15 мо^.с схг-ьдаги 1, 2 чи 3 атома, ИАЙбІПІЛІ ьірогі;ріе ЧМСЖ» Пд ~ 2 ДЛЯ КОС^>«ИІЩІННОГО числа 7 =■ 1 і '» Пд = 1 для 2 = 8.

Відііоі»,уіо с»апроиоиор.д.ї5Л моделі, ЯїЛР-сниктрч н& рис. 2 с^Лдча.ть »}0 сге, що два типл бдикііього иор-едха. можуть киуиати в ияталмких ииілк<»глх ти .ту Тс .■,ь-,СояВц -с 2 * Ь к £ = 12.

_L_

200 250 300 350

Рис. 1. фузкції роозо/фіеан« P{U) W* №в$-«Сод11и нр* 300-К * ао'чі'ігоному стаді і bLcsä 7-оиромічсааі.

х«25 вол. •

7-опр. .

ж«21 ton. * 7-оїгр. • х*»17 cot. 1 7-оар. ■ »»IS еоч. • 7-опр. .

Х»12 eov ' 7>овр,

Н, кЭ

*■»25 not. —— T-osp............

х*31 по*. ■—

7-oäj>. • • • * Х»І7 ПО*. —• >oii}>. . ..

хвІЬаоч. —

У-окр........

х**12 аот. *“"•

у-ов?........

Í, КІГд

200 250 ЗС 0

Ріс. 2. ЯМР-сяехтрк Feeb-»CoeBuS ігрх 4,2 К в ц^ітховому стаді і вісхл -у-оярошкежїи.

-9-

Як рмдиокэ рчс.2і тлбл. І, дял і'мхїдгіогосіявду о х = 21 прмсугш лише ілм:тери о ко-опдм » ft ! 1,1 к и м и ’! г С-гоп 12, то;ц ш, в у.мппдгу Bcitj решти сллчьія, до ¡ п u'jM 7-0 очін^нкл М»Є нкцв І ГООрДЧЯН»*-д5че ЧИСЛО в. Тмож С*ІД ОАГ>»?»ЧHTV ЩО ПІс 1Я 7-ОГфОмінсНКЯ 7íí>csa6irr>cri^r-« ст»гяг-з, рідпопід**’’*«** Я ~ тобто кои-^Ігураціїо иойменшим erj члім ЙМіСТСМ Сор*.

Під*‘оз;ітп,,,° pV'C.3 no*N'/v»«Ä JÎ и» ядрах 19 О о потиг^ю *орр«*лг*с о нотуїш ior> чян Djj/ÍI, Дос^тч іієсподІшжниьї є то* «**а»кт, що ni сл* олромиїеинл ьоиичяпи ]7 на етдрнд І Du¡11 йн^чеміш, гзалслш лід внхІднях одиниці». Сло< рігзсмі

»"н^ккнй длв X ~ 1Г, 1*Т> * p/aiitß-x o»nf|K>}*ono**iMoï моделі кіс«а омромігіонил і«орюші

іЧ'уі^і»‘Літи іи^склаио *л*ст<*рам и *ос]>дика»^ми*м числом 32, оскільки do чи блионі по w-í*t:*íjiisí ¡o о .».л»* о и ля упл їікіЇд^ого спгьиу енллв* о X == 21, /іе iiptcym' •'ялетери гіїьим o Z — Î2.

'ÍVU*-*.* Í. 5Іл«л Л Мі* дію* ї*аі* бгхлььго gop»t%if » r«,s_,Со4Ij16.

і» 12 12 12 8

в 1 «* 3 1

Ге в 7 8 9 10 11 5 в 7 « 9 10 5 4 7 в 1) 3 4 5 Ö 7

Со 6 4 3 2 І 0 5 4 3 2 1 0 4 3 2 1 0 4 3 2 1 0

U 20в 337 211 < 181

мгч 273 215 220 102

230 25Ї 229 203

287 *51 258 214

294 2С9 247 22

301 277

д, • в

МГц 7 » $11

IIа рис,З обудопаїїа «онцентраіукиаоадеакність налівширин Ь спектрів кутовоїкорре-шщії амнігшінинях фотопіи я дослідних слл&в&х до і після у- онроміяеяня. В аморфних метал«*х іканцкжк (захоплюються дефектами вільного об’єму, котрий оаморожуеться після ишидкого слагаргуяаиия рідини. Такі дебети накансшкоггодібш і їх концентрація ддл аморфних сплаві» тхну перехідний мстал-мйталлоід бджіька до 1 іцо оабсопечуе ноинс оахоилсння пооитроиів дефектами такого роду.

Складу О 15 % Со відноиідас МІНШХЗЬЛв ІІПЬНСМІЯ Ь, іцо віаоус, я припущенні лрм н?.сичуючому оахоилслиі пооитроши »акансіоішоиодІбимми дефектами » усіх доедіджу-ьдиьих сіїланах, на млісн*і,ил»нии середній роомір центрі» иахоїііюннл Иоонтроши » даицииу СНЛаІіі. У другого боку, ДЛЯ ЦІ.ОГО складу мле місце ріоке вростання маніїшіи-рипи снектр.ч ККАФ ІіІСЛД 7^011рОШИСШіЛ ІЮ ВІДНОШСІШО о її меншими пмшамн для Ьшмх слолук.

Млжна припустити, ще» області ьілілюго оСЧму амо^иого гида»-* о 15 % Со с найбільш чутлииимя до радіаційного впливу, в рооультаті лкого середній розмір н«і*5яоом-иоиодібних д» фоктін » ньому омсишусться.

(Збілиінчінд після опромінення параметрів Л на ддрі-х в7і’<* і В (и лкнадьу ККАС*>) вііо6р»іжь£ теидаїцім* до гшешшшнл лісам слроь».іісиий чмела класі^мн я >;наі>їО«’) сл-р4’,Ц)1ЬО*> ІоНІШЮ ичІЛЬНІСТЮ (£ = 8).

ОсоСлмьосдід підкислити ту обставину , ш,и, о другого боку, омімм оиачеиь і*елечнк тема оп^тнепня )\мя х = 21 мак*ть опоротнія характер в порівнянні до аналогічних дзя х ~ 12, 17, 25. Така особливість теж відадос'гися в рамік рсюгаамутоГ моделі БИ, Оасшдчукічи ііояьу иіслл радіаційної обробки и металічному ишльді о ж = 21 бідииого числа кд&ст ■'.рів а координаційний числом б.

Такий чином, аналіз середніх оначеиі» мессб( 'ріеськнх Г(Н) і ЯМР сие*трЬ до« іи^ириадІкі про рсюподіасния атомів метаажмда н*^вїол^ Ге і Со, а стандартне ьід»н-дсіии Рц оадсАИть годошінн чином ©Ід сміли сш^икЬ» Ге-В. Тчжі функції і адтонього поли на Ге ьіохиа використовувати;*^ одінис фдусту&^и и сіі^і^і міжатомних відстав исй - ^/*е—д.

(Оя/Я).^

Ptc. 3. KoiUftttpinîîïi оадсжяості: а- Й ні fi9Co;

b~ (Dufll)\ с- H ** ÄApsJt 6TFe; d- ялшвиогр*« сяегтрів ККА.Ф (6).

-12' Аналізуючи розподілення надтонких м&гнітикх полів нл лдр.їі реоои&мснкх boronLi 67 Fe і в9Со (рнс.1 і рнс.2), моі*ііа оробнтн юмснопох про те, що ія&стери* ялі малїті* меньше чксао *токів бора, е Wfmti питрлаамі до т-онромтенкя, оссіяьх* в мдсоїишо» аьо^ка частина^ рооноділу о&іін* » результаті опроміненій* »&ьС»яьш гюштш.

В Ч€ТГ«рТОЬГу Р<КХ,!<ІЛ\ ЬиаЛГіуьГТЬО* СХМКТрИ ЛМГ бМАтошіоттис метьхічимх

ШАІаоЦЬ Н* ОСКОйІ Со ДО І ШСЛД 7>0ІГр0иШвИМД'

В пер иому ЦІдркХуулІ рООГ2ЦГ«&ОТШС ЛKlP-СКСіХрИ МСТВДІ'ІЛОІОШиа GorQ^iV^fiFeif^D^Si^Cafiii и області папгот 40 *т- 1-iJ МГц, огр*и міні мегеро** С1Ы>*0}**Л0 bi^tVKrt* Ь|>* 4,2 К *Дц OpWAfci« £■ ПО'<А1 ЯоліОМу С'іліЛ І ІІІСЛЛ у-

К bnif ItlMM І СЛСк'ХpQHiVMк.

Ч другоіму підросу^ііі промсалтойачі ЛМР-аьггрл а області частот 70 21D №Гц (і. 0,5 МГц) длл исталІчпіьх лиізець Сo«jFє*,л Cry S»j>AСd?$^£¿5І

і Oo<bbFCbNi\bSi\bB\Vy ЖОТіЧ буям СіГрИМйіЦ М<иЧ}ДО*і СІІ«»Юі>ОГО ьІдауНИЛ і*р* 4,2 К м

ПОЧ<і**ОЖ»Му СХ<иіІ І HOrbrf Н-і ТИХ Jg£ ОряОСаХ ІПСЛ*І 7-ОІфОьЛк«ИШі. II» рке.4 і>рдіодеш’Л ЯМР-спеитря »хдоіьіьх снялі-лп до і лісдл т-оирсл^келмя. Як а іжхід;юку сішіі, '¿аа і

пІсЯН опромінення, СПГ.іТрИ СКДаД.ІКГГЬСа Іо ДОкІЛЬйОХ ВИДІЛі?ЬііШХСД ОСНОБШ6Х ІїІвІ» пр»

частотах (85, J)!’, Нй-ИЬ і 184-185) ЇЛГц. Варіації реоононенмх частот полежать ьід складу сі *»«а. Структурі ортором6Ічної$<ао» Со%В ьід'їоггідздп’ь пйя 112,6-114 і 136 ЛІГц, нив’догогі о діюма положенням» атомів Со в fiosiouy оточенні; Co/(8d) в коафігу-р-и^і НСоЗВ і Сои(4с) » кои^гігура-ції 12Со2В. Струьту$а СозВ побуть палевы:» і лінії при 121 і 125 МГц. Ш* іірн 85 ЇЛГц відтюаід&с бдмжкьоду порядку о кристалічній фаоі СодВ прм ждофіг урмцї ІіСсйБ.

Як видно іо рис.4, иа/ібільіц оэдмдагь впінну акараміиова^ш. слабша CoFeSiB і CoFeNiSiB. Для спаде* CoFeCiSiB, до скя&ду якого входить Сг, ЯМР-слежтр після опромінення нрздінчно не омікюстдся, що корредює п .літературний« р^оухьтдтшм, котрі вкаоують на те, ідо домішки От ст&бшЬують структуру ииорфннх аіа&£Ів.

CoFVCrSÍD-T-iurp.-----

CoPeNlStB-7-cap. • • • •

б? iso ico зоо

Ржл 4. ЯМР- спегтр* 1 e6 **ij4/^io, 2-(JoCtF*-4jbCr,iS\'%fiBy3b 3-C?c oFe6SitiBlo i

irpt 4,2 K в во*%г*о*о*ует«жІ І nicas у-ояраиїжсжкі. їі СПЧ'ІШ CoKcSili «lira» “у-опромтчеhhj? na ЯИР-сттггтр вшпидетьгя в хюиітиоиу онижемш іит€«С)чіі»»см:-»п яіпія м% члстоті 1 <0 МГц, % Д»« cit*a»aCoFeNiSiB - на частоті Ї25 МГц. Т?<м:т<гіл ni** N0 -МГц бл**оі,га fty частот* 138 МГц, відповідної конфігурації 'Coj/{4c)o бжязькяяг оточеннямтігяу 12Со2П. Тому кожна говорити, що щ позиці» мгніл стійrі гфн огфомім^кн* лс> ніднош^хкг) до положення* arouíji о конфігураціях Соі{$) при оточенні 1 іСоЗВ. Отрнкакн* висково* д^бр« узгоджується ti фаггоя* тдвиггр’ик* СТІЙ гості ов’дгужу Со-Б ігри (збільшенні вмісту В.

Для сплав» o Ni ке дожн* оробити жьстільги одноаяачиого висновку. Але xxuifr припустити^ палрнїдлд» що частота 125 МГц яірромдяс конфігурації íK^olSi2Ni, тобто ке утримує В, топ стійкість буде оииж*и* я^івкіокічи о /тругикн кокфігурд.д#ші КЛ.

ТЬхим чмлом, в^тс^цячи о обговсрсннж отримали* результатів, можна вробити оах лляний нвоіо-вої, в*п» оміям ЯМР-спектрі» той опромінення металічних шжілгць вмоначдютьсл меишог? стійіістю д чївх конфігурацій БП. Недостатньо стабільними хокфи-ур&ціяим в снялвах CoFeMSiB с каасгерм о ближнім поряджом, для котрого в найближчому оточенні аідсутні атоми В або їх кількість відносно менша, ніж в ішітк

хонфігураддах.

В потому роодіді приводяться ехслермисентвхьаи реоуяьтвлн, пов'яоані о особливостями процесів крмст&дЬаци Г<и-яСояВі» в оаигслності від вмісту Со і обробіи. Обмірковується ПИТАННЯ ВЛЛЬ -У Т-Оіфміненіс* м» термічну стнбіяьністі». Проведено також експерементмьне дослідження ОМІМ структури МЄТАЯІЧЙОГО ШХД& ГемСоцВіЬ * процесі швидкого НирІтЛіЕ і скояодженмя.

В д. угону і треть&іу підрозділах на основі длиниж термомагнітного аиадгоа і швидкісної рентгенівської дифракції встановлено, що кркствяЬвіця ыеталгчниж ШКІїіСЦЬ Уеи,-.»СсяВх(, (де х=0,12,15,17, 21, 25) протіжг^ в дш стадії. т-Онротиекня помітно (ва ЗО +■ ЗО К) о6»«ыиуе температури початку 1-ої і И-ої станція і ширину інтервалів крнстеяоаіцї, Відносна ошма «іамагнІченосгі насичення обідьшусгься як на 1-м, 1

на Іі-ім стадиях «рвстжйкмыдд.

Після П-ої статуї кр*етл*зоа**а двя всіх металічних шсівець /те*6_*СовХ/и (да х = 12» 15, 17} 21, 25) нвяшдеться даі арчспАІчні *^>вии: 1) ОДК-і^е^Сс^о о точкою К»грм *•> 820*17, середи« оначення ксссбауеріьс&ігх І^Ц) і ЯМР спектрів для відпоаідних пікш 361 кЭ н 292 кЭ » 2) борлднА фаол гмил (^еСо)3й а точкою Кюр* ^ 55047.

Тьбакад 2. Ковдввтримвві оаавжвості с$, #і, Цс* В, аи«лЬ» ¥е»-мСо»Ві» іискя тередіяаї (700* С) і г уукцшвс* обробок (ч). '

X, вт. % 12 15 17 21 25

стм шт *оч. овр. хоч. оар. до*. овр. воч. «ц>. лоч.

а/, А *»3/»ї 1*0 145 17* 174 Ш 17в 172 173 47Ь 179

Мі А»- *Д- $10 1000 724 1100 864 1020 773 1160 ЮЗО 1100

Нс,А/м ' 12 & 11,2 ча е,в 4.« ид «,4 « 7,2

В,,Тя 0,05 0,1 0,0» 0,14 ОД 4 0,13 0,0А 0,І7 0,14 0,12

оУ, А • м*/и Ш 187 175 178 377 ш 1&0 Ш Ш 187

М^.ДйВ. ОД. зо зо 30 ЗО ЗО зо зо 30 30 ЗО

В?. А/« 6000 «Є©0 -3800 зш 4600 4800 4800 4Ш> •ЗДІЮ 6400

в;*, т* 0,4 * 0,4 <0,4 ВД ®д 0,4 0.4 0,4 •0,4 од

Магнітні характеристики Co,Bl6 (питома иамагнічмшість насичених io*

орцнтнвиа сила П<7> »іроникжмгость /і, оалишковя чамагиІчеиність В,) дані я табл. 2.

0 табл. 2 и ’дпо, що при оміяі вмісту жобаяьта в сплаві рід 12 до 25 % е$ оцінюється ■максимально на 5 % при х = 17,15*0 спідчмті* про нсоначні оміии феромагнітної гкладо воі. При кристалізації і опроміненні -у-кв&нтами спостеріг асті>ся нсппикв обіянисни* «г> Дда всіх сполук системи FcCoB, Ймоімрио, as слабко чутлиаа до омін локального i\o\vßj\ty і с B'tOHbuontoi г>аглль»ю» кількістю ферромагнітннх кльстерт.

Кристадісими* пмо^июс спяміів ГеСоГ? рЬко оменшус ß і обІльтус //<? і Dt. Такі металічні шкільм прн ігрясталюччіх переходять п дрібнокристалічний спл&в, ягому притаманні магиітоі^ерді властивості. Обрс-бка т*кна.і»тами даних елланін практично на впдияьс на їх мап«Іг»г» характеристиці після крнп'жліоаіЦТ, але ломітпо вгтлнн^с на очіну ц, Uq і П, паморфчлчу ста>?і. У псіч якиадтах омгчииустьсм Не і ибі-аиііус.тьгя /і

і f?r, тобто -у- олроціиенн» даних металічних шкілець поліпшує їх «*агттом*я*і хар«ік-тиригтміи, |к/>лячи сплави * білі,пі одморідинми*.

«ЗмАЧІШИ ефект ТМІЛииу ОІірОМІНСІШЯ иролнияся для

металічного in««» Coro.ifjNiiijFr^ilh^Sis'iCo'Ois м тенденції оммженн* точки Кг'рм (на 5-7 К), і тдя«щемиІ температури гристалїааі'Ц «а 25 К (аід £3$ до 913 К) після ои$«ішиеішя 7-гв«інта*<гн і гга ЗО К (д> 918 К) після опромінених електронами.

Такнм чином, сукупність отриманих локальних дашіих і результати термомагнітного аиазЬа ічгБоують к*те, що пісдй т-опромімеинл п ораоках преходмть сілма блил-r:iu>ro поряд*у. Пи’тгигко вклиа т-опрошлешік на процеси кристаліг.'іди, пои'яианії о сшіїсю ступеня і типа ближнього порядку » досліджу вал них слланах.

ОСНОВНІ рООулЬТЯТНС і BXCFOItKn

1. Аналіз иессбауаріссі.ких, ЯМР- і ККАФ-спсктрів доотляс прогнозувати редаційко-стииульоі'лиу еіюдлодіо локальної структури металічних шкідедь, о ьиісгом oajrioa, їйбальтаі бора.

2. Радищійно-’Стимульораііаокінл нелечин відносної ширини функцій рооподіл,чіня

надтонких магнітннх подів на ядрах 67Fe для металічних шкіяедь о,/У,*,(де х~

« 1632* 25,17,23, 22») ві^увАстьс* в оа^ехності від їх розташування шдиосио дедхого паро гажх'О ълхъгяяя вгя 0,117 і 0,002. Відкоскі шлриии, роитмповшіі в міце і кмхче даного «sojot* л*ла;^ст* ееб* проткм 'и мм Чкиои у іддіїовууь її» оирсшнсише. Аиадоїічиу г.о-АМда^шяяшкЬець демсжіггрукугьі середні величини надеонкмх ммштиях ІКША сл дfipax мСа.

X 0£**er* isofuoüencî іоииої »цільності металічного шхда FcroCouBibt o х»ра£> **ркгш їзд&кздошхк структурцяи безпорядкам io-oa об&г&чсшде оадіоом, С »&:£б03>Ш carp*ÄÄjrr»jrwj* A» ?-<азр©**ще>о4Л.

л- ‘^Oríj*owVí>>»í металі* лї. іи*"»чецх. і7Са>.-1.С<7,jDiá (де a « 12, 55, 37, 23, 25) ijpaz-гагчзд>де ькдеаде »дї« ивгнітісі хлрлггрристи»м після жристаліланц», ójí¿ поштмо feu«u<* шл ль ы^х*'ч>»пп калігпіої іфОїіиА^чгюгті, ьоерцитиыю! емля і остаточної и&маглічо шьссг* « ctjlhÍ. іі уіч ív*»«., , '<снш;> стьса хс*рц»ітмійі& сода, & иахштна

!Г^#С«%«Л*/>,Г;'ГГЬІ ОСТ*ТOSHA НЬ.НАГн1ченм'.СГЬ iiyCTKCï, 1ЦР ро6*ТЬ Cn-Mtttttî Ui-г

¡SfcfciÄö KÀ/Wïv*»\*f вкЛЛ,

•V В *’f4H?ei**r>*SlOJ>4Wïl»W V.UT*IAt'IW*X ииІДЬЦпХ FeCoB MpttCyiUt

*>»С*ГЮП* С JOU¡**¿X>4í В€[іДДіу и’«Г H П СШО^.Я peiüilkH, TftX «£ Л М Р-СНЛХТр» ВМІїЦОг ют. j¿*íi 2S5-J» їГГц, аід^оад-доні БИ і в хрксгадІчяому стазіі

4- Üb ІиЖТЬ» ¿ЬАЛЖХ ТГрМОИаПіІТІІОУР JUiaáktáJ ШЗМДЗІСНоГ рЄ»ТГ£кІ»СЬ20Ї днфраг-

яіГ »cT*avsuc.tfo№ ic¿a tpucroiouda ыетадЬиих ішшгсдь (де х = 12, lî>, 17,

21» ÎÎ) aeperrâae в /рі ст*діХ “у-Опромілеиня яокітш (ііа 10 ч- ЗО К) ьбідшус тсипе-í*Tfp* Baiinjf J-ьззї і Il-icâ ста^н í ширину інтервалів хрйст&діааїїД. Бідиосиі шани к^л^^’чсі^ості о^иыиусггьок « на 1-ій, Tas і на II-rÜ стадоях жрмстадігіадії.

7. Гїудл П-iût crt+Si крмстадкшції да* »ds иетадічши шхіосць Ftti-*ComBn (де х = 12,1>а 17,21,25) »вшіждііся дйі жркстмічіа фаая: 1) ОЦГ-.Г«*сСозо о точхозо Корм <— tï-YG і 2} борзую» 4«» типу (Fе.Со)3В в томхово К*>ря ~ 550*С.

£, £*с?ь&2ьккмл до KUMsy т-сдроіоискнл в досхідаушиашх металічних ідиідьцдх тешу СсГйИЗЇВ (да ІЛ=Кі,Сг) o*#B2A£m^4 хонфігурящи кластерів, jui шетдт меныау хшйсгъ *ro«¿e борщ *

&. Пх««ша* ефсгг влову онроміяеюиі прагаьвел дхд истмічиого шкда

С0ТО,5«/Л‘іЗ,вУ тенденції ОИМЖЄМИЯТОЧКИ Кі?рм (на 5-7 К), І У IJVV»*-іцеши температури жрнстадішиї^і на 25 К (иід BSS до 913 К) пісдл опромінення у-квамтамн і нь JO К (до 918 К) після опромінення електронами.

Перелік робіт, а іхю( опублікоімиїї основні хвуховІ реоуяьтнтн, ааихпдонні в

ДКС^рТСіДІГ

1. Котов В.В., Полотно* В.В,, ІЇІадпев А.М., Шкаль В.М. Структурнеє жшен<піия аморфного сшаваСоКІГсВШС после ікнздемствя* иоииоируюідсго получения // Метал-яофиоижа. - 1089. -11, No 1. - с. 122 - 121.

7. Kotov V.V., Tolotnjulc V.V., SbfiWv A.M., Shkapa. V.M. NMR studies of electron and gamma irradiated CoFcKiSiBC Amorphous alloy // liy perfine Interactions. - 53. - 1090.

- p. 305 - 303.

3. Пологню* В.В., Шалаев A.M., Котоэ D.B., Ефимова T.B., Вдасак Г., Шкала В.М. Ромшсиие док&лмюЗ структури аморфних гпдлвов Fe&i^BCoBJ3is в оависимости от содержания Со и облучения т-квантами // Металлофизика. • 1991. - 13, No 7. - с. 96 -102.

4. Шкала В.М., Полотнкж В.В., Шалаев Л.М., Лихторович С.П., Власах Г. Civpx* тонкая структура выорфньгх сплавов Feu^»CotBn после облучения ^-квантами // Метал дофиоиха. - 1991. - 13, No 8. - с. 75 - 80.

5. Полотпгж fi.B., Ефимова T.D., Шалаев А.М., ІНкалаВ.М. Измене «не магнитш/х свойств сплавов Fceb_,Co,^16 после «огревай 7-облучснмя // Метадяюфкоика. - 1092.

- 13, No 11. - с. 123- 125.

6. Лодотнюк В.В., Шалтаев А.М., Шкала В.М., Котоп В.В., Юрченко Ю.Ф., Климова Т.П., Власак Г. Влияние отжига на локальную структуру аморфних сплавов Fe^mCoeB\% после ^-облучения // Металлофипнка. » 1992. - 14, No 1. - с. 104 -110.

7. Веобах В.Д., Шкала В.М., Шалаев А.М., Лолотнюк В.В. Изменение структури аморфного сплава FtMCo^\B^ в процессе кристаллизации при быстром наг рейс // ФММ. - No 12. - 1992. - с. 106- 108.

-18-

8. Sbkapa V.M., SliaWv A.M., Poloiajulc V. V., IiibtGiovich S.P., NemouLliUeclio V.V., Kotov V.V. Positron, МоввЪлшзг aad NMR eludiea of 7 irradiated FeCoB metallic фасада // J. Noa.-Cryet. Solids. - 19DÜ. - 355. - p.iH) —94.

S. UojioniJofc B.B., Котов B.B., Шапке» A.M., Шкала B.M. ЛМР-слехтры i9Co » слдыде к'еы,Сох13\& до n после 7 о6луч«ик* // МгтОДюф‘10>1Х&. - 15» No 12. - 1933. • С.67 -71. '

10. SV-лра, V.M., ShoJüev A,M., PobtnjuV V.V., IAVbiorovich S.Г., Kotov V.V., VIG. FoüUfcn» МоздЬ&аех and NMR «tiuii.«* of 7 irjf&Jiatal FeCoö ш< аДЦг gla*ftta // Key LagUiwii/g Ы&1сшЛ*. - ]£>УЗ. - Ü1 ¿с Ь2. ~ р-Л-13 ~ 350.

11. Но^отм**! В.В., Шг&па. В,М.» Ш&мдеп Н.М.к Котоя В.В. Ълмдиме учаблучънл* u& J МР-спетгры в ьмор>$ных сияк&кл CoFcMS.U (М sа Cr, Ni) JJ Мста£лг4*о»*а. и поденно** технологии. - JD91. - 1C, No 4. - с. 74 - 77.

В.М. UltAJiPb. Особенности струстурмкх в ыетллдичссдкк'став.агсх,

СОДйрЖЫхЫХ жемпо, »сбн^ЬТ» бор, ИОСШ ТЙрМНИ’СЬОН К рАДИЛЦМОДОО* сбр&ботоз. РуЮЛКСЬ ННСССрГШ^ЯН Hr* СОДСКЫШС учеисы СТ£Л&£Ы Х«Д’ДИД&Т& 4№ОМХС ” fctfcTtbäifcTM-

ческих nays по С1;ед^мь.«остм 01.04.13 - фчо»иа- металле, Институт метадж^фиоикм ПАИ Уьр£и>ш, 1035 г.

Эадкш^стСА 21 ьаучныз р&£от, в которых иро&ньадхтроздки si и&теы&тлпесза о&рл&итыш си с к три »¿¿фекзд Ыессб*} »pa., ЯМР, угяок-ой ворр&ашцда ьаш «¿г й дд^ои-ы*х фотонов (УКАФ) и ренггсморсшм длфраацяк, & ?иже Bpoe<viejto соиостынкнме с реаужьтАПша териоилгкнтйго дниаяоа. дя* метыдечесвдсх стенал ид ссхо&е Fe-Co-B иаслг ах обжунгнал я нагрева. 11ш^л*щажа аф2>ежг раохнчкого Еляляк» у-с&дучеихл НА обд&ГГК, где KOHHÄ* ияотхость ншио м кяке средней. Х&р«атер»сткзд мессбау-»ровсккх, ЛМГ я УКАФ сдежтро», отр&жм раднвджпшую п тсрихчсскую стьбих^*

КОСТЬ, ДСДАЮТ эооыкшыи НЬ&ШДЗДИб Я flp^cs&oajuce KQUmtiÜk ÖSXSiMeiO ЙОр£Д4* в

м«т&ях*чесюгас стсялм.

-1S-

V.M. Shkapa. Feature* of structural transformatiotte in (Fe~Co-B)-be»cd metallic glow*« after thermal aod radiation expoeure.

Thfwie for the ttagrt'e of Caadidato of Science (rhyeicsizMatbematice) m preheated ль таланспр! ep*wiaK*fd in physic* of metals — 01.04.13, Institute for Metal Phytuce (NASU), Kiev, 19C*5,

TV id tbems W Ьлмг4 on 11 publications dealing with Moeebauer, NMR, Angular Cor.rUUou of the AimhtUtio* ItadWion (ACAR), x-ray diffraction and magnetic Btvtdiee of (F^Co-B^bswed т«ЦЬдоеа after beating and irradiation. The influence of 7 inacU.4tion on the niiQtber of cluMrnt which яге associated with * definite type of atomic eborWrauge order *»aa mvc^iignU'd. The effect of 7 irradiation on region* of lower and higher than average ionic deWtty differed. The tharacterialiea of Moeebauer, NMR and ACAR spectra are getmtive to tie influence of thermal and radiation exposures, enabli' ’ us to obeerve and prtxfict сЬандея in the short-range order in metglaesee.

Кя*>чом слоил', иегнддеш илсЬгьца, мессбауор«всь*а спектроссотл, ЯМР, яоаи-'Х'роилп a>iij’btfiva, ближип морддок, 7-онроишенил, термоыагнтши анадо