Повышение эффективности работы трубных мельниц изменением загрузки тема автореферата и диссертации по механике, 01.02.06 ВАК РФ

с-т

>Г6 ОА

П •>

дерйлвний їйШрєитег ."львівська політехніка*

На-лравах рукопису •

[ШіШ-с'її Бо^іаг Вояодиі'лроаич

УДК 621.926.54:531.355

ПІДВИЩИШ) ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТРУБНИХ ЇШНІВ ЗМІНОЮ. ЗАГРУЗШ •

Спеціальність- 01.02.05 - динаміка» міцність маиин,. приладів і апаратур:: '

Автореферат дисертації на здобутт# 'туйового ступеня

• кавді*лата технічних наук

.Львів - 1993

Дксергалїя е рукописом.

Робога шгшнана б Державному університеті "Львівська політехніка". -

НауковкЯ керівник Офіційні опоненти

- доктор технічних наук, професор КАІІНШ Сергій Григорович

- доктор технічних наук, професор ПОДЩОВ Олександр Миколайович

- кандидат технічних наук, доцент КтеЬО Ігор Гшодишрович

ПроБІдка■ організація - ВО "Укрцеьфдаонт" (м. Здолбунів, . Рівненська обл.)

Зехкст відбудеться * 22 грудня 1993 р. в -15 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 066.036.05 при Державному університеті "Львівська політехніка"

(290013, и. Львів, вуя. С.Бендери, 12). -

Здлсертацісо кошш ознайомитись у. бібліотеці Державного універсотету "Львівська політехніка"

(290013, и.Яьвів, сул. Професорська, І).

Автореферат розісланий „1993 р.

Вчеккй секретар спеціалізована!

вченої рєди , С,В.Харченко

- З -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливим шляхом збільшення випуску будівельних матеріалів і продуктів хімічної промисловості е забезпечення стійкої И ВИСОКОефеїСГИЕНОЇ роботи по енергозаощаджуючих і екологічно чистих технологіях подріСнавально-поиел'ьного обладнання. Базовим обладнанням для їакик виробництв е трубні млини (ТіА), в яких, в основному, застосовується ударний метод помалу. Широке використання ' ТИ обумовлено: відносно просте® конструкцією, надійністю а експлуатації, иоилив і ста одержання високої і постійна^ тониня помелу матеріалів з різними фізиіа-иеханічними властивостям. ‘

'Основним негативним фактором, що характеризує ТМ становить низький к. к.д., який на пзрешщуе 5-7£ від затрачуваної енергії на помел. Крій того, намагання добитись високії продуктивності ТМ приводило до звільнення габаритних розмірів і кутової швидкості. При цьому ускладнюються монтажні і ремонтні роботи, погіршуються умови експлуатації корпусу, бронефутерівки і опор млина, що негативно впливає на коефіцієнт використання обладнання.

Одним з перспективних напрямків підвищення ефективності роботи ТМ е заміна ударного методу помелу на помел шляхом розтирання і роздавлювання, що можливо при заповненні Т34 мелючими.тілами (загруз-коп) більше половини його об"єну (коефіцієнт завантаження (р>0,5 ). При цих значеннях коефіцієнта завантаження в найбільшій мірі проявляються ефекти розтирання і роздавлювання, ио приводить до значного підвищбння техні ко-зкономічних показників рйботи та, збільшення часу експлуатації бронефугерівки, мелючих тіл, зниження шуму* Однак визначити експериментально ефективні режими експлуатації ТМ для за»- ■ безпечення розтирання і роздаслзваняя матеріалу досить складно внаслідок багатопараметричності задачі оптимізації. Тому комплексне дослідження роботи И при*підвищеному коефіцієнті завантаження е перспективним і актуальним. •

Мета роботи полягає у подальшому вивченні специфіки руху мелючих тіл при різних коефіцієнтах завантаження іїомельної камери; ви, користанні рівняння руху маси сипучого середовища чля визначення сили тертя в середовищі і критичної швидкості обертання барабана мли-на;створенні методів розрахунку динамічних параметрів при обертанні ТМ з врахуванням електромагнітних явищ електродвигуна і; зміни1 веденої маси при.підвищених коефіцієнтах завантаження. . .

Основні завдання досліджень. Теоретично і експериментально дослідити рух мелючих тіл як при існупчих, так і при підвищених коефі-

цієнтах завантаження. Визначити зусилля, які діють в серєдовияі, щ> складається з мелючих 'тіл (загрузки ) і матеріалу, який розмелють, а такоя між середовищем і внутрішніми стінками барабана млина. З врахуванням електромагнітних явищ в приводному електродвигуні створити математичну модель динаміки руху елементів ТИ і його приводу як в період розгону, так і сталому русі. 3"ясувати залежність зусиль. які виникають' в елементах ТИ при підвищених коефіцієнтах завантаження на ефективність помелу. Визначити можливості використання підвищених коефіцієнтів завантаження для найбільш поширених в експлуатації моделей млина. ,

■ Загальна методика досліджень. При виконанні даної роботи використовувались такі методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-технічної літератури; використання методів аналітичної механіки, математичного моделювання, числового рішення систем лінійних диференціальних рівнянь, аналітичного розв"я^іог рівнянь в часткових похідних, числового експерименту з використанням ЕОМ. Запропонована методика проведення натурного експерименту для діючого обладнання.

• Наукова новизна. Визначена особливість руху мелпчих тіл при підвищених коефіцієнтах завантаження помельної камери; уточнена існуюча формула для визначення критичної швидкості обертання ТМ і за-' пропоновані границі ЇГ використання; з"ясований вплив проковзування і підпору загрузки на критичну швидкість обертання ТМ; побудовані математичні моделі руху елементів ТИ з врахуванням електромагнітних явищ в приводному двигуні; розв"язані рівняння руху елементів ТИ, розглянуті динамічні явища, які виникають при цьому,і визначена можливість використання ТМ з підвищеним коефіцієнтом завантаження.

Практична цінність. Наведені в роботі теоретичні і експериментальні результати можуть бути використані при проектуванні обладнання для Тії. Запропоновані математичні моделі і методи розрахунку дають можливість підвищити точність визначення силових факторів в період перехідних і сталих процесів в ТИ. Розроблені алгоритми і програми сприяють автоматизації обчислювальних робіт за допомогою ЕСМ. При роботі В! з підвищеним коефіцієнтом завантаження покращується тоника помолу і підвищується продуктивність ТМ., .

Показано, шо для поширених в експлуатації сучасних моделей ТИ, впровздекння методу помелу з підвищеним коефіцієнтом завантаження ке вимагає їх реконструкції. .

Реалі- адія результатів роботи. Підвищення коефіцієнту завантаження ТМ мелючими тілами знайшло застосування на Миколаївському цементно-гірничому комбінаті; Одервака економічна ефективність становить И7 тисяч карбованців на одоїн ТМ в цінах 1992 р.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались і були схвалені на ИХУЛ-Х LIX науково-технічних конференціях (І98І-І992 p.p.) професорсько-викладацького складу; кафедрі "Деталі машин" (1993 p.); кваліфікаційному сеиінарі механіко-машинобудівного факультету Львівського політехнічного інституту (1993 p.). .

Публікації.. Основні положення і результати дисертаційної роботи викладено в 7 наукових статтях. ' '

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу,п"я-ти розділів, висновків, трьох додатків. Викладена на 133 сторінках друкованого тексту, містить 50 рисунків, 10 таблиць, 85 найменувань літератури і додатків на 33 сторінках,

‘ На захист виносяться?.

- результати експериментального вивчення законів руху загрузки при підвищених коефіцієнтах завантаження, що отримані на стенді;

- математичні моделі та. результати, які отримані за їх допомогою для точного визначення критичної швидкості ТМ з врахуванням явищ проковзування та підпору в середовищі;

- результати аналізу динамічних .зусиль, що виникають під час. роботи егеиент.ів TU в різних режимах з врахуванням електромагнітних явищ в приводному двигуні і підвищеного коефіцієнта завантаження;

- реаараьггадаї натурного експерименту та рекомендації по впрова-

джені®* в народе» господарство помелу методом роадашшвання і розтирання. ...

” заіст роботи ’ " .

У вступі- обгрунтована актуальність робота, сформульовані мета і завдання досліджень, приведені основні результати і положення,які подасться автором до захисту. . .

В держаку розділі проведений огляд конструктивних особливостей ТМ, їх класифікація, проаналізовані показники, які мають вирішальний вшив аа ро боєздатність і економічну ефективність ТМ.

В дослідженні питань теорії помелу матеріалу важливу роль відіграли праці С.ЕДндреева, Л.П.Баушева, С.І.Данева, Е.А.Ісаева,

В.Б.Карамзина, B.C. Нікіфоровського, В.З.Піроцького, які особливу увагу звертали на вивчення кінематики і дин&міни помелу і напруке-но-деформованого стану середовища. В роботах C.G,Андреева, 5.Г.Баніта, Ю.І.Дешка, О.А.Несвижського, В.ЇІ.Осецького.В.А.Лерова, II.М. Си-денка, В.В.Товарова при вивченні довговічності помельного обладнай--ня особлива увага зверталась на кінетику помелу, напружено-дофорио-ваниЛ стан елементів Т;.і і загрузки. Поява нахиленої міжкамерної це-

- б -

регородки викликала необхідність розглянути рух мелючих тіл не тільки в площині, перпендикулярній осі обертання, а і вздовк млина. Значним етапом у вивченні динаміки загрузки і млина в цілому є роботи

B.С.Богданова, Д.К.Крокова, А.Н.Марюти, Ю.А.Ыуйэешека, В.І.Новиць-кого, А.А.Сааіна, в яких розглядались кінематика і динаміка центрального малорухомого ядра і його вплив на процес помелу. Проведені

дослідкекня показують, що осювюши недоліками в роботі ТМ є гальмівна дія перемеленого матеріалу, інтенсивне спрацьовування мелючих тіл і бронефутерівки, сегрегація мелючих тіл по крупностх,низька ефективність роботи процесу помелу.

Великий вклад в теорію подрібнення та розмелювання внесли вчені: Риттингер, Кирпичев Б.Л., Кик, Левенсон Л.Б., Рєбіндер П.А.,Андреев

C.Е., Карюга А.Н. На основі аналізу, теорій, які запропоновані авто-

рами, модна зробити висновок про те, по на першій стадії помелу матеріалу, коли мають місце великі пускові фракції, доцільно використовувати ударний режим роботи загрузки, на другій стадії помелу матеріалу, коли необхідно довести його склад до певної гонини, краще використовувати режим роздавлювання і розтирання. .

' Дослідження, які проведені Б.Н.Богомоловим, Н.Г.Бердань, В.А. Джур, М.А.Вишнезсымм, А.Н.Ыесгаковим по роботоздатності ТМ,виконані для коефіцієнта загрузки більше половиш об"єму барабана млина, встановили лише перспективність роботи Т1І з підвищеним коефіцієнтом. Але вони не дозволяють зиясуваги кінематику і динаміку процесу помелу і встановити оптимальні режими роботи ТЫ з підвищеним коефіцієнтом завантаження. • • . ■

Роботи по підвищенні ефективності Ти відбуваються в таких напрямках: збільшення одиничної потужності і розмірів ТЫ; використання бронефутерівок спеціальних конфігурацій; використання нахилених перегородок в середині барабана клина; попередня підготовка початкового матеріалу для помелу; виявлення нових ефективних технологічних режимів. . . ■ . • ’ . . ■ .

Незважаючи на великий об"єм проведених авторами досліджень, їх цінність для практики, недоліками розглянутих робіт е те, що вони виконані при одному обмеженні - коефіцієнт завантаження не перевищує 0,5. - -

..а основі аналізу існуючої літератури мовна зробити заключения, то впровадженню у виробництво негоду роздавлювання і розтирання не приділяли достатньої уваги і тому в даній роботі для підвищення продуктивності, покращення тонши помелу, зменшення витрат електроенергії Тіі необхідно дослідити умови, при яких є можливість впровадити в практику підвищеного коефіцієнта завантаження.

де СС0 - кут підриву загрузки від внутрішньої поверхні барабана шина; д - прискорення вільного, падіння; /? - внутрішній радіус барабана ТМ. Залежність (І) мав обмежене використання. Це пояс-іявться тим, що рух загрузкя відносно стінки барабана можливий і до його відриву. Розгляйгко сили, які діють на одиничний елемент загрузи! з врахуванням Іїоро проковзування. Внаслідок врахування цих сил (рис;.3) одержуємо зшіе-вість (2), яка описує зв"язок мій швидкістю обертати ТИ. ( П$с ) і кутом початку проковзування ( ОСс ) '

■С™ас1'+г(0ь + %4 , (г>

де ^ - иутопз прнссордідая барабана млина; ^ - коефіцієнт тертя

в середовищі. Зилехнісгь. (2) даз коаливість визначити умови правомірного використання залежності (І): при Лдс >Пкр ~ використовується залежність СІ); при ГР$с£-Г?кр -використовується залежність (І) і (2). ‘ .

На рис. 4 показані графічні залежності швидкості обертання барабана від кута початку проковзування ОСс і різних кутових прискорень <?£ (на рис. 4 від 6^ = 1 рад/с^ до6^=0 ). З графіків видно, тао із зростанням путового прискорення для забезпечення початку проковзування одиничного елемента загрузки на тому ж куті, що і відрив,необхідні більші кутові ШВИДКОСТІ /Тдс , ІІІЙС пкр . При великих значеннях коефіцієнта тертя Т для забезпечення однакових кутів початку проковзування .і відриву одиничного елемента необхідні менші ■ кутові швидкості обертання барабана. Пунктирною лініє» на графіках показано залежність критичної швидкості Пі(р від'кута повороту,коли відбувається відрив одиничного елемента загрузни.

Уточненням фізичної картини руху одиничного елемента загрузни з врахуванням підпору можна показати при розгляді .руху групи мелючих тіл (рис.5). Рівняння руху виділеної ділянки.при куті СІр в векторній формі можна записати у вигляді: - •

сіт ІУ; = сі б +сіМв + аТгр ■+• Фпр + Фп0 , (3)

де СІГП , С/б - маса і вага_виділеної елементарної ділянки; ^ - прискорення руху загрузни; , СІГТр' - компоненти реакції зі стодо-

ни_внутрішньої поверхні барабана на виділену елементарну ділянку; Фрр, Фп0- стискаючі сили, які діють на елемент загрузни від попередніх

і наступних мелючих тіл, В проекціях на нормаль і дотичну до виділеної ділянка рівняння (3) буде вата вигляд:

п' ' ,

д/?с/АУ} =-д$/?са5/}ф ^-{(Флр-Фпо)с/р; (4)

' дЯф№/= -др^рф^-с/Г^ (Фпр-фт), к

до д - иаса серодовшце одиничної довжини; р—Ж-СХ • Інтегруючи систему рівнянь (4), отримуємо вираз для знаходження швидкості обертання шпа, прі? якому починається проковзування.

Пх ~ 30\1д(- СС5Л ) І - і ) (5)

-Ж !//?( С05М УАдс05/ьп (АгА2А,)С05рх , 15)

дврн ,рк - кута, які сазначгеть початок і кінець ділянки нелючих ' *ІЯ5 Аі » Ае * А3 “ визначені функції від грі*уиавгів рМірп^ .

На підставі (5) в координатній системі Пд ,рк побудовані графіка залеттсті пвидкості обертання їй від f „ при £д »$и (рис. 6 (а) і від ри о прн £$ „ Т (рис. 6 (б) ). На рас. 6 (а) визначено, що при Д = 7/9# і ^«0.3, П = 20,5 об/хв.

Рис. 6.

З графіків видно, по при врахуванні підпору середовища зменшується Пкр . Розглядаючи рівняння руху одиничного елемента і ділянки загрузки,можна отримати шгеиагичну модель критичного стану всього середовища, яка представлена задекніст (7) . Дана залеЕВІстгь доз,-» воляе визначити сили тертя для практичних розрахунків

В результаті проведених досліджень було.встановлено, що формула для визначення критично? швидкості обертання барабана має обмежену границя використання і справедлива тільки при гальмуванні ТМ.тому що на П^р впливає явище проковзування загрузки. На гралицо застосування формули критичної швидкості суттєво впливас коефіцієнт тертя загрузки по внутрішній поверхні барабана і величина швидкості обертання барабана. Значного уточнення опису руху середовища шкна дося- . гнути врахуванням фактору підпору. Кут відриву серодовкиа суттєво залежить від коефіцієнта завантаження елементами загрузки.

В четвертому розділі розглянуто рівняння руху елементів ТІІ з • приводом і подано розрахунок механічної системи "привод-редукгор-ба-рабан" у вигляді схеми з даскретно-розподія еними інерційними і кор-сткісними параметрами (рис.1?). При розгляді схеми і розрахунках прийнято такі допущення: _

9Г{( Цг+£5//?/з) \Н^+дсо5/і) = f Ф+-§/Г. (7)

- ротор електродвигуна, зубчаста передача редуктора, барабан являють собою коротке, інерційна тіло з моментом інерції .7; ;

- приведену до пропійного ізалу кутова жорсткість зубців коліс редуктора, палаців прушіьочшіьцевої Муфти стайа і доріьнюс С \

- електромагнітні щюцзсй в обмотках приводного електродвигуна розглядаються в загальноприйнятих сучасних допущеннях;

- центр ваги середовища знаходяться в початковий момент в нижньому положенні і при роботі ІН відай даться від вертикалі на граничний КУ? 35-45° і впливаз на величину момента інерції Зг •

За допомогою розрахункової схеми (рис.7) на основі рівняння Ла-грагаа П роду була побудована їлкїейатична иодель руху мас з інерційними иоментеші

+с(ф-ф2)~м, ^Мт-І і 1 2 ^ - Ф,-<Рг)=-Мг=М>+Мс,

(8)

де у, .и - коыент інерції і рушійний комент приводного двигуна,які приведені до прошеного валу ТЫ; Зг , Мг- сумарний момент інерції барабана млина з загруз ігаз і розмелавальнин матеріалом, сумарний момент опору від маси середовища і тертя в опорах барабана; у>(, -

кутя повороту мае М) і М21 і - передаточне відношення редуктора, Використовуючи статичну механічну характеристику електродвигуна, момент на валу електродвш^на М$§ , який відпойідае швидйос-ті обертання П , можна описати систеша залежностей:

м,

л

'птах-

М,

ЇЇМтах

при

П ~ ПМ,

чтах 0£,П£ПМі

'так

'/пах

'атак

Лх.т ~~ П*

Мтах

■)

при Пмта* \

де Мтак ~ максимальний момент на валу ротора двигука, який відповідає швидкості обертання ротора П^тах 5 - пускова® т-

иен? на валу двигуна; Пх.Х ~ швидкість обертснкя ротора двхгута в ртакні холостого ходу. •

Вцраз «омоіїгу Мм з врахуванням елекірогішііїних явша, які бк-нииаать в еяеіеградгагуні, паз еітляд:

м^\/3 д (Уи iSB- %в ім),

СЇО)

до до - кількість пар «агнігккх поласіс {для електродвигуна ГИ 20бх хІЗ 3); І$д, ізв- струми обносок фаз А і В статора дсг-гу-

на; , Ч^в~ повні потікозчепяеши в цга фазах відповідаю, які ■ визначаються з системи рівнянь: І .

= Um sin(COq t)-rs-L

SA >

<11)

dVsA dt .

^—u„ sinH t-tfO°j-rs <« і

d¥f r ; .

~cft ~ f rf f ’

C/Wm _ r .. йУм.= - ;

(jlf ~ r° L*> • (ft ® Q1

до COa = 314; Ujj, , Uf - напруга елекгромерззі і збудження обмотки ротора; Г$ , Pf , . Гд - опір фази статора, обмотки збудження,по-

здованього і попзречкого коїтгуріо демпфера; If , Lq , Lq - струми ' обмотки збудаення, поздошснього і поперечного контурів демпфера.

Залежність иоывиту каси серодошза бід кута ш(рг повороту барабана і положення рІБйовагк иошіа подати в такому значенні

~fr,L j[RZ-(^i)Z]ysin <p2 ; ■

при 0^(pz4pm7Х'

I/[ffZ~№f)ZJ ЗІЛfimax ; при Атак <сРг •

' • при

де ^ - питома вага «йредовища; / - домина робочої зони барабана;

- біжуча координата осі X .

У зв"язку з ТИМ, що при дослідженні ТІІ може бути різне значення ваги середовища 0^ , то доцільно ввести момент опору в опорах барабана Мсг/ при відповідних значеннях

Мслаа(16$+0і)-1:д -Я" > аз>

де бд - вага барабана; - радіус цапфи барабана; - Коефіцієнт тертя ковзання в опорах барабана. '

Зміна моменту оПйру а залежності від кута повороту визначається .системою рівнянь . .

■ •

-[с(щ-фг)~Щ]при [с-(9г%)-Ц_]<МС„; ц ~№С/?&пу(($~Фг)~Ц]щ>'л [с~(ФгЩ)~М^>МСП' ц4)

2.фгФ0; ' ' _ .

~мс.п 5і'пд(уг).

Якщо в рівняння (8) підставити вначеннй (9),(12), (14), то мокна визначити переміщення елементів системи і навантаження в цих елементах

В зв"язку з тим, що рівняння (8) при цьому одержується дуже ї*рьиіаД“ ким, розв'язували його на ЕОМ по програмах, які були розроблені і представлені в "Додатку 2 " дисертаційної роботи - "Млин 2"*"Млин З?

В програмі "Млин 3" враховувались характеристики електромагнітних явищ електродвигуна: Тому програма "Млин 3" точно відображає споживання струму електродвигуном як при пуску, так і сталому режимі роботи. Програма "Млин 2" не враховує характеристики електромагнітних явищ електродвигуна, тому споживання струму електродвигуном в період пуску не можна визначити по цій програмі, але при сталому режимі роботи електродвигуна результати програй "Млин 2* і “Млин Зн співпадають. Графіки (рис.8) показують залежність екстремальних значень йру-тного моменту, на проміжному валі ТМ від коефіцієнта завантаження (/) і крива І в період розгону, крива 2 в період сталого руху. Дані графіки дозволяють встановити, що найбільш невигідним в динамічному відношенні е розгін барабана та в діапазоні, коли мінімальне значення

буде при (р~ 0,5.. .0,7, а максимальне при - (р— 0,6.. .0,75. При роботі TU в сталому режимі самим напруженим в силовому відношенні є робота його при коефіцієнті завантаження (fi — 0,55,..0,72, if=0,1

Розрахунки по цих двох програмах також встановили, що збільшення завантаження ТИ практично не впливає на величину крутіюго моменту, тобто збільшена інерційні сть барабана практично на змінае режим розгону та (рис. 10), тертя в опорах деіцо впливає як на розгін, так і на сталий рух, а також на екстремальні значення крупного иомеету. Виходячи з вшценаведеного мокна зробити висновок, що збільшення коефіцієнта завантаження від 0,32 до 0,75 но приводить до помітного погіршення динаміки роботи ТИ як в період розгону, так’і в період сталого РУХУ-

Аналіз впливу збільшеного о б" єну загрузки в 2> 2,4 рази на механічну міцність елементів Тії дозволяє зробити висновок про можливість роботи ТМ з підвищеним коефіцієнтом завантаження.

' ■ . • Рис. 8 . ' ' - , ' . - - ‘

В п"ятому розділі потрібно було перевірити результати теоретичних досліджень і одержати рекомендації по практичній реалізації помелу матеріалу, методом роздавлювання і розтікання. Теоретичні дослі- ; давніш процесу помелу з підвищеним коефіцієнтом завантаження ТМ були-

Рис. 9

Рио. 10

Остатт на aimi ы',08 в %

апробовані на стенді, який ке мав динамічної подібності реальним промисловим агрегатам і лишень моделював процеси цомелу не роздавлюванням, а тільки розтиранням матеріалу. Експериментальні дослідження були проведені на промисловому ТИ. моделі 2,6x13 м* При цьому* здійснювалось спостереження за такими показниками,;

- максимальна продуктивність Гіі при даному- коефіцієнті завантаження; .

- втрати електроенергії при максимальній продртивності;

- тонина помелу при максимальній продуктивності

- потужність приводу електродвигуна в початковий період роботи ТІЇ. '

На рис. 9 дані графічні.залежності максимальної продуктивності (крива І), питомої витрати електроенергії С крива 2)1. і тонини помелу при. максимальній продуктивності (крива 3) від коефіцієнта завантаження. По результатах експерименту (рис.9) можна зробити загашення, що при коефіцієнті завантаження (р — 0,65. ^*.0*75. тонша помелу покращується,, втрати електроенергії мінімальні» а. продуктивність під-вищутеьйЯч Це підтверджує той факт, що при 'кое^вдаитах завантаження помел матеріалу відбувається методом розтирання і роздавлювання, а не методом удару, В процесі експерименту було встановлено:

. - продуктивність ТМ підвищується на б * ?,£$; '

- витрати електроенергії зменшуються в середньому на 5 * 755;

- тонина помелу матеріалу покращується на 5,5 {■ 6,6/2;

- значно зменшується спрацьовування мелючих тіл і виникає їх

руйнування,,. ' ' .

Порівнянна графічних залежностей (рис.10) споживання потужності приводним електродвигуном від часу пуску при різних коефіцієнтах завантаження показують збіжність розрахункових значень потужності з ■ експериментальними, що підтверджує справедливість прийнятих допущень і придатність для практичного використання основних теоретичних висновків. Цим експериментом підтверджується основне положення даної -роботи про можливість використання підвшених коефіцієнтів завантаження для покращення ефективності роботи та. -• .. '

. ' ВИСНОВКИ - ' .. ' '

1, Б роботі теоретично знайдена більш точна залежність для визначення критичної швидкості обертання ТІЛ, в. якій крім кута відриву ■ загрузки і радіуса барабана додатково враховувались проковзування і підпор середовища. Уточнене значення критичної швидкості .обертання ТМ дозволяє при його проектуванні, зменшувати швидкість обертання.

2. Внаслідок зменшення критичної швидкості обертання ТИ знижу-

пться спонивашія потушюсті приводного електродвигуна на 5-7%, а то-иу нклас потреби збільшувати потопість приводного електроЛйагуіт при експлуатації з підвищоїглі коефіцієнтом завшггсжеїійй їй* '

3. Аналітично одержано рівняшя руху зогрузйч їао Ш&зує* при яких умовах здійсімсться помел шторіелу методом розДашійейїИЯ і розтирання. Для цього запропонована носа иатсматиша модель руху середовища, яка дозволяє праістично пионашяи етдаї тертя, - по впливають на ефективність процзсу помелу. Ешіеркиектаяьпо підтверджується,що при коефіцієнті заваптодазтш СО = 0,65.. .0,75 токіна помелу покращується, втрати електроенергії мінімальні, а продуктивність має максимальне значення.

4. Підвкиенпя коефіцієнта гавантсзеюи ТУ дас можливість збіль-

шити його продуїстивність т 6-0% (со складаз 124 тон на добу), поіфа- _ пити тонину помелу на Ь-6% (мінімальная еаяіапок на соті зменшився з 14% до Ї3.2Й). ' •

' • 5. Підвищення пзсфіцісігга зовсіггсасіяи НІ приводить до незнано-

го зростання динміічнлх зусиль, які діпть иа його оломсіяи. Максимальне збільшеній крут його шаеіггу, со передасться на промисловий вал ТУ дорівнює 5-75?, тому для поснрслизе 8 експлуатації И, впровадження методу помелу з підвщеиш *кое*>і«іектоа гапмгаожетія здійснається без додаткової реконструкції.

6. Річний економічний сфгхг від спрооадївшт підвищеного коефіцієнта завантаження на Миколаївському ГЩ складав ЇІ7 Тііс. карбованців в розрахунку на ТУ 2,6x13 ы в ці::аз 1622 роту*

7. Одеожані теоретичні і ексяер:п:емгальні результати ігеауть бути використані при проектуванні косях 1У.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДДСЕРТЛЦІШМЇ РОБОТИ ЕССЛАДЕИО

в іпшкаціях

1. Панкевич Б.В., Лозовой К.С. Опредеяеішо іюкента инері?ій ”и-линдрической мельница в записгазоетн от коефїпциента зггполнениг//Востн. Львов.политехи, ин-та: Диншзда, прочность п проектирование машин й приборов.—1989.-ї> 230—С. 89-92.

2. Панкевич Б.В. Исследование натру зо а в бррабайных щарйвьіх Ііель-ницах при увеличенной коэффициенте эаиоянэняя второй каперы// Вебтн. Львов, политехи, ин-та: Динамика, прочность и проектйрой&Ше йашиИ й приборов.—1990,—!? 240.-С. 95-96.

3. Панкевич Б.В. Изучение процесса помела на экспериментальной установке.—Львов, 1990-С. 14.-Рукопись деп. в УкрШЙШМ, В 5854 Уй-90. Деп.

4, Панкевич Б.В. Уравнение состояния дзизущейся загрузи! в шаровых ыалышцах.-Львов, 1990.-б. 17,-Рукопись доп. в УгрНШГГИ,

№ 986. Ук-90, Деп.

5, Панкевич Б.В. Ыатеаатичаская иодззь процосса запуска шаровой мельница с пошнешьы значением коэффициента эагруогаг.-Львов, 1990-Рукопись деп. в УкрШИШИ,Р 1062. Ук-90. Деп.

6., Н&икевич Б.В., ДобушЕСкий А.П. Эксперииестолыюе исследование работы шаровой шяьшца 2,6x13 ы при поетепимх кооффицггентшс загрузки.-Львов, 1990С. 13г-Рукопись деп. в УкрНИШШ, 1? 1731,Ук--90. Деп. ■

' 7. Панкевич Б.Б. Динамика калших тел в иарошл медышцах при

повышенных коэффициентах загрузки.—Львов, 1990:-С.21-Рукопись доп. в УкрНИИНТИ, № 1732,Ук-90. Деп. ' •

Підписано до друку 15,11.93,йордат 60х£М/16.Друк о^іат.Папір друк .ІЙ.Уіюв .друк .ари. І, І7.У иов . -ві дб .1,4.06л .-ьид.ьрк.

І,0.Тнрак 100 прки.25^.2292. '