Релаксационные процессы на границах раздела в металлах и сплавах тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.07 ВАК РФ

>

ХАРКШСЬКИИ ДЕРЖАВНИИ ПОЛ1ТЕХН1ЧНИИ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Великодна Ольга Олександр1вна

РЕЛАКСАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ НА ВНУТР1ШН1Х МЕЖАХ ПОД1ЛУ У МЕТАЛАХ ТА СПЛАВАХ

Спещальшсть 01.04.07. - ф1зика твердого тма

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата ф1зико-математичних наук

Харюв - 1996

Дисертац1я е рукописом.

Дисертащя виконана у Национальному науковому центр! "Харивський ф1зико-техшчний шститут".

Науковий кер!вник: доктор ф1з.-мат. наук, старший

науковий сшвробшшк Михайловський 1гор Михайлович

Офщшш опоненти: доктор ф1з.-мат. наук, професор,

чл.-кор. НАНУ,

Сльозов Вггалш Валентинович кандидат ф1з.-мат.наук, старший науковий сшвробггник Катр1ч Микола Петрович

Пров1дна установа: Одеський державний ушверситет

Захист в1дбудеться " /б " с!ч И й 199 7 р. у /-/годин на зааданш спещал1зовано1 вчено! ради К.02.09.17 у Харювському державному полггехшчному университет! (310002, м.Харк1в-2, МПС, вул.Фрунзе, 21) 3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Харювського державного полггехшчного ушверситету

Автореферат роз!сланий " /6 " ¿руоня 1996 р.

Вчений секретар спец1ал13овано1 вчено1 ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми та ступшь дооидження тематики дисертацн. Проблема вивчення будови I властивостей поверх-шв роздму в твердих т1\ах та 1х впливу на р1зш ф1зико-техшчш властивосп звертае увагу досл1дниюв у зв'язку ¡з задачами сучасного ф!зичного матер1алознавства. Законом1р-носп дисипаци енергп та релаксацп внутршшх напружень, зв'язаних з зародженням, емпуванням та поглинанням межами под1\у дефекпв кристамчио! гратки та особливосп проходження на них дифузшних процессе повинш прий-матись до уваги при розробщ нових конструкцшних матер1-ал1в з завданими властивостями. Незважаючи на наявшсть ряду моделей м!жфазного та зерномежового внутршшього тертя, мехашзм дисипаци енергп на внутршшх поверхнях роздь\у залишаеться в значшй м1р1 нез'ясованим внаслщок обмежено! к1лькосп експериментальних робгг у цш галуз11 практично повшстю в1дсутш надшш даш про елементарш атомш перебудови кристаллчноТ структура та мжротопографп меж, яю супроводжують релаксшш процеси.

Мета роботи полягала у вивченш законом1рностей релаксацшних процеов, що проходять на внутр1шшх межах под1лу у полжристаьичних та гетерофазних матер1алах.

Виходячи з цього були поставлеш омдуюч1 задачи

- досл1дження внутршнього тертя, обумовленого процесами на межах зерен та поб!чних фазах,

- визначення мехашзм1в дисипацп енергп при фазових перетвореннях,

- досл1дження впливу фазових перетворень на релакса-цшш втрати та структуру полжристаличних та гетерофазних матер1ал!в,

- експериментальш досл1дження на атомному р1вш процеав структурно! релаксацГ1 на внутршшх поверхнях роздку.

Наукова новизна дисертацшно! роботи визначаеться

такими результатами та положениями, винесеними на захкгг:

1. З'ясоваш та проанал1зоваш особливосп дисипацп енергп, ян обумовлеш м!жфазними та зерномежови-ми процесами у низьколегованих сплавах циркошю з р^гасноземельними металами.

2. Встановлеш законом1рносп поведшки та ф1зична природа внутршньго тертя при фазових перетворен-нях у залежносп в1д чистоти матер1аллв, структурного стану та амплпуди деформацн.

3. Виявлено, що багаторазове пол!морфне перетворення циркошю i його сплав1в спричиняе формування розвинуто\" структури i3 спещальними межами.

4. Експер1ментально на атомному piBHi вивчеш процеси мжроструктурно! релаксацн меж зерен.

5. Вперше визначеш особливосп будови потршних стигав зерен у полжристал1в, яга пуудавалися мехашко-терм1чному впливу.

Практична цштсть роботи полягае у тому, що одержан! результата можуть бути використаш для розробки чутливого методу реестрацп мартенситно? фази. Досллджеш особистосп м1жфазного внутр1шнього тертя використаш для прецизш-ного визначення параметр1в гарту пол1морфних метал4в та сплав1в.

Виявлеш змши структури при багаторазових фазових перетворюваннях можна використати як cnoci6 створення нових матер1алш, яи уявляють собою ансамбл1 когерентно спряженних зерен.

Особиста участь дисертанта полягае у тому, що ею безпосередньо виконаш постановка, п1дготовка та проведения експериментальних досмджень; анал1з експериментальних даних, п1дготовка матер1ал!в до публжацш, сформульоваш основн1 положения та висновки роботи.

Апробащя результа^в роботи. Основш результата дисертацшно! роботи обговорювались на Всесоюзних нарадах з мехашзм1в внутршнього тертя у твердому тш (Батум,1974; CyxyMi,1979; Kyraici, 1979), International conference "Martensite Transformations" (Kiev, 1977); VII Всесоюзны науковш нарад1

"Мехашзми релаксшних явищ в твердих толах" (Ворон1ж, 1980); Всесоюзнш школ! по польовш егмсшшй мжроскопп (Валдай, 1986); МЬкгалузевш нарад1 по польовш ем1сшнш мжроскопп (Харюв, 1989); Всесоюзних школах по ф1зищ рад1ащйних пошкоджень (Алушта, 1987, 1989, 1991); ШколЬ семшар1 "РелаксацШш явища у твердих -плах" (Ворошж, 1993).

Публжаци. За матер1алами дисертацп опублжовано 14 робгг та 1 теза докладу.

Структура 1 обсяг дисертацп. Дисертащя складаеться з вступу, чотирьох глав, висновюв, списку л1тератури з 126 найменувапь. Вона метить 107 сторшки машинописного тексту, 47 малюнюв, 3 таблиць

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встут та оглядових роздишх стисло викладено стан доомджень релаксацшних процеЫв у пол1кристал1чних та гетерофазних металах та сплавах. Проанальозоваш експе-рименталып та теоретичш модели яи описують дисипацпо енергп на внутршшх поверхнях розд1лу. На основ1 анал1зу лггературних даних з врахуванням постановчо! мети сформульоваш основш задач1 дисертацшно!' робота.

В першш глав1 приведен! даш про використаш матер1али, описана застосована апаратура та методжи експерименту.

Дооидження проводились на ряд! конструкцшних ма-тер1ал1в реакторобудування: цирконн та сплавах на його основ1 з1 сканд1ем, г^см, киснем, азотом; маловуглецевш стал1. При вивченш релаксацшних процеав на атомному р!вш об'ектом досл1ждення був вибраний вольфрам, який е одним ¡з найб1\ыи перспективних матер1ал!в термоядерного реакторобудування та ¡деальним модельним матер1алом.

РелаксацШш процеси на межах подЬ\у фаз 1 зерен в основному дослцужувались методою низькочастотного внут-р1шнього тертя на установщ типу "зворотний маятник".

Для проведения мжроструктурних дослцужень вико-ристовувались методи металограф1чного та електронно-мжроскошчного анал1зу. Доаиждення на атомному р1вш релаксацшних процеав здшснювалось за допомогою низь-

котемпературного двокамерного юнного мжроскопу. Для забеспечення можливосп проведения статистично достов1р-них дос/иджень тонко-! структури матер1ал1в був розроблений та виготовлений пристрш, що дозволяе шлюзувати зразки в умовах надвисокого вакууму (10 7 Па) та при низьких температурах (20 К).

У другш глав1 описаш результата дослцукень низько-частотного внутрпинього тертя (ВТ), пов'язаного з процесами на межах зерен 1 поб1чних фаз.

У робот1 вперше виявлено шк ВТ цирконно при температур! 730 °С, параметри якого характерш для пстерезю-ного ВТ. 31ставлення температурно! залежноеп ВТ та выносного видовження виявило надпластичшсть цирконно при температур! виявленого шку. В той же час виявлена ¡стотна залежшсть висоти гику ВТ в1д сумарно! плопц меж зерен. Висновок про зумовлену роль меж зерен та гратко-вих дислокацш у процесах високотемпературно1 релаксацп I надпластичносп одержав п1дтверження та розвиток у ряд! робп-, виконаних в останшй час з використанням високо-розр1знювальних метод1в,

У дисертацшшй робот1 у обласп температур фазового перетворення у цирконн р13но*1 чистота та у його сплавах виявлеш шки ВТ: "м1жфазний " та "рекристал1зацшний", який пов'язаний з релаксацшними процесами внасллдок фазового наклепу.

31ставлення штервал1в рекристал1зацн у циркона та у цирконн з домшками кисню або азоту виявило, що домш-ки значно розширюють температурний штервал и переб1гу. Температуры! штервали рекристатизаци оцшювалася по даним ВТ—шириш "рекристал1зацшного" максимума. Так, у чистому цирконн шсля чотирьох цикл1в а <=> (3 перетворення процес рекриспимзацн закшчувався при 870 °С, то у циркона з юснем або азотом (концентращя до 0.2 ваг.%) температурний штервал розширювався до 940 °С.

Внаоидок фазових перетворень м I кр о структура цирконно та його сплав1в зазнавала ютотних змш. У зоноочищено-му цирконн шсля фазового перетворення спостер1галось

зб1\ыиення густини дислокацш. Багаторазове перетворення приводило до подалыпого п1двищення густини дислокацш i вишикування ix у пол1гональш стшки. Пол1гошзащя, активо-вана фазовим наклепом, заганчувалась практично повшстю теля десяти перетворень.

У цирконп з дом1шками азоту або кисню (0.05-0.35 ваг.%) вже шеля одного циклу перетворення виникали в значнш юлькосп двШники, розм1р яких зменшувався при збЬльшенш вм1сту дом1шок. У цирконп пластична деформащя, стиму-льована фазовим наклепом, в1дбувалася головним чином шляхом ковзання. Електронно-м1кроскопичною методою встановлено, що множинш стики зерен, як1 спостер1гаються металографично, уявляють собою мультипол1 потршних стиюв (ПС).

Виявлено стимульовану мехашчними напруженнями м1грац1ю ПС при В1дпал1 вольфрамових трикристал1в у електричному noAi напружшетю (2-3)Ю8 В/см. 1УПгращя ПС з локальними двограними кутами, яю дор1внюють я, су-проводжувалася стрибкопод1бними змшеннями мжротопо-графн ПС.

М!грац1я ПС, стимульована напруженнями, cnocrepi-галася також у циркона та його сплавах. ПС стрибкопод1бно пересувалися, ковзаючи уздовж одше!' з меж та утворюючи Т-под1бш конф1гурацп. Мшращя меж та ПС е одним з ос-новних мехашзм1в релаксацн напружень, як1 виникають унасл1док фазового наклепу шеля перетворення.

Вивчена температурна залежшеть ВТ у сплавах циркошю з РЗМ. При охолодженш, починаючи з 800 °С, величина декременту згасання мехашчних коливань у сплавах пере-вищуе його значения при HarpieaHHi. Спостер1гавшийся впер-ше ricTepe3ic ВТ зростав 3i зростанням концентрацп дом1шок РЗМ. У чистому цирконп пстерезю ВТ у досл|дженш облает! температур не спостер1гався. Зафжсоваш гартуванням структури сплав1в, яю утворюються у цьому температурному штерваль виявили, що розпад твердого розчину при охолодженш сплав!в циркошю з rrpicM або сканд1ем супро-воджусться утворенням вид1лень з когерентними i натв-

когерентними межами. Встановлено, що гистерезю ВТ у сплавах зумовлений процесами, якд пов'язаш з межами видиуень г1др1д1в РЗМ та циркошю.

Вид1л.ення поб1чних фаз, переважно г1др1д1в р1дюсно-земельних метал1в (РЗМ) та циркошю, вщбувалося на ребрах мжрофасеток 1 потршних стиках меж зерен.

У робст було виявлено, що легування циркошю дом1шками РЗМ набувае впливу на ВТ у температурит обласп 200-950 °С. Суттеве зростання логарифмичного декременту згасання коливань у сплавах циркошю з РЗМ починалося з 250 °С. У сплавах бьля 570 °С виявляеться широкий зерномежовий шк ВТ аналогично шку, який спостерЬ гався у зоноочищеному цирконп. Збьлыпення концентрацп дом1шок скандпо або ггрпо до 0.1 ваг.% приводило до зсуву зерномежового шку ВТ приблизно на 40-50° до високих температур, що св1дчить про збьльшення енергп активування зерномежово1 релаксацп.

Даш ВТ були застосоваш для розробки способу виб1ра режима гартування пол1морфних матер1ал1в. Визначаючи максимальне значения ВТ ( "м!жфазний" шк) та враховуючи, що при щх умовах у матер1ал1 е найб1лып розвинута м1ж-фазна поверхня, провадили гартування зразюв у струмеш охолодженого гелаю. Зафжсована гартом структура циркошю та його сплав1в виявляе фасетування меж зерен та одно-часно спостертаються структурш домени з малокутовими межами у тш зерна. У результат! гартування мщшсть спла-в1в 2х з 0.15 ваг.% Бс зб1льшувалась на 24% при одночасному полшшенш пластичних властивостей: границя текучосп на 40%, та выносного видовжування на 15%.

В глав1 третш вивчеш релаксацшш процеси на межах фаз при алотрошчних перетвореннях. Вивчення законо-м1рностей згасання пружних коливань на шфразвукових частотах було використано для з'ясування юнетики росту ново! фази, застосовуючи теорто Кривоглаза М.А. Виб1р вида функцш, якими можна описати законом1ршсть змшення амплггуди мехашчних коливань з часом та IX параметри, робився на ЕОМ.

Вивчена природа ВТ при мартенсггних перетвореннях у конструкцшнш стал1 марки 034XH3TCB. Виявлений при 220°С niK ВТ спостер1гався у штервам температур пере-творення. На основ! результате ВТ обчислена енерпя акти-вацп процеса, яка AopiBinoe 27 Ккал/моль. Одержане значения енергп може бути взнесено до процеав виникнення вакансш при мартенатних перетворюваннях.

Вивчення законом1рностей згасання амплитуди меха-шчних коливань з часом виявило, що на початковому еташ зр1ст ново!' фази здшснюеться тангенц1альним змщенням м!жфазних дислокацш. У подальшому з часом пров1дну роль у ВТ вид1грають втрати, пов'язаш 3i зр1стом ново!' фази по закону нормального перемщення меж.

В дисертацшнш робот1 показано, що метода вим1рюван-ня ВТ може бути використана для реестрацп початкових стадш процесу перетворення. Вивчення ВТ, пов'язаного з перетворенням, дае значно точннш даш початку мартен-ciTHoro перетворення шж даш, визначеш стандартними методами.

У циркона зонно1 плавки закон спаду амплггуди коливань з часом в обласп м1жфазного шку носив гшербол1чний характер у штервал1 початкових вщносних деформацш МО'5 - 810'5. Встановлено, що п1двищення розтягуючих напружень до 95 г/см2 не змшюе характеру кшетики росту фази i м1жфазна межа пересувалась шляхом сшрального росту.

В юдидному циркони (чистота 99.7 ваг.%) при пере-охолодженш, що виникае п1дд1ею зсувних напружень, поряд 3i сходиновим ростом виявили i нормальне змщення меж. Додатков1 розтягукга напруження приводили до того, що picT фази здшснювався виключно мехашзмом нормального змщення меж.

Вивчено характер перемщення м1жфазних меж при перетворенш сплав1в циркошю з РЗМ. У сплавах цирконпо з РЗМ (0.01-0.1 ваг.%) дом1шки, поадаючи на зломах меж фаз та \нжфазних дислокащях, гальмують Тх рух. У зв'язку з цим при зсувних деформащях 10"6 м1жфазна межа пере-мщуюеться в основному за рахунок утворення двом1рних

зародив. У низьколегованих сплавах при п1двищенш почат-кових зсувних деформацш вище 510'6 закон змши амплпуд коливань з часом носив гшербол1чний характер, що свщчить про спиральний зркгг фази. Зроблено висновок, що, як 1 у зонному цирконн, мели малолегованих сплав1в менш розми-шж у юд1дному цирконы, тому перехщ до мехашзму "нормального" росту пщ д!ею напружень не вщбуваеться.

Встановлено, що у сплавах при збшлпенш концентрацп ггрш зр1ст ново! фази спиральним мехашзмом в1дбувасться при пор!вняно низьких зсувних деформащях.

В четвертш глав1 розглянуп релаксацшш процеси на межах зерен та потршних стиках зерен.

Досмджено м1кротопографпо потршних стиюв (ПС) меж зерен у вольфраму яка сформувалась внасл^док переб1гу початково! стадн зерномежово! релаксаци. Для меж зерен в нев1дпаленому вольфрам! характерна наявшсть нерегуляр-них мжровистушв I фасеток висотою м!жплощинних вщ-станей у гратщ зб1гаючихся вузл1в. В1дпал приводить до формування пор1вняно великих фасеток I зменшенню атом-но'1 шорсткосп. Лшшна густина мжрофасеток зменшува-лась з 2108 до 4-107 м"1. Безпосередньо б1ля ПС спостер!галось зб1льшення густини нанофасеток до МО9 м"1.

Як у холоднодеформованому, так I у в1дпаленому вольфрам! розподк ПС по двогранним кутам м1ж межами зерен виявляв три максимуму поблизу до купв я/2, 3/2я та л. В1дпал приводив до зменшення дисперси двогранних купв та п1двищенню максимуму близько до кута 3/2 я.

Виявлено, що межа зерна у бжристалд субмжронного розм1ру шд д1ею мехашчних навантажень, близьких до теоретично! границ! мщносп, може перейти до високоакти-вованого нер1вноважного стану при низьких температурах. У процеа експонування при 21 К у пол1 пондемоторних сил густиною 17 ГПа спостер^алося стрибкопод1бне змнцення меж. Напруження поля на примежових в1др1зках знижу-валося з 5,7-108 до 5,2-108 В/см. Енерпя випарювання спадала до значения 2,1 еВ/атом.

В1домо, що гелш, вид1лений на межах зерен у процеа

експлуатацп реакторних матер1ал!в, приводить до попршення IX мщностних та пластичних властивостей. Незважаючи на штерес до щс! проблеми, до початку виконання дисертацш-но! роботи була практично в1дсутня шформащя про релаксацшш процеси, шдуковаш локальними напруженнями, як[ супроводжують адсорбцпо гелно на внутрашнх поверхнях роздку.

Були досл1джеш змши будови когерентних меж зерен у вольфрам! п1д д1ею напружень, спричинених м1жзеренною адсорбщею гел1ю, упровадженого в бжристали шляхом низькоенергетичного юнного бомбардування. Знайдена м!жзеренна Д1латащя, викликана локальними напруженнями, шдукованими абсорбщсю атом1в гелно. Величина м1жзеренно! дилатаца досягае 0,23 нм, залишаючись ¡стотно менш структурно! ширини великокутових меж зерен. Спостер1галося зниження енерга зерномежового дефекту пакования до 0,16 Дж/м2 та зб1\ьшення ширини ядер зерномежових дислокацш до (1,8+0,2) нм.

Як показали електронно-мжроскопичш досмдження цир-конао та його малолегованих сплав1в, область впливу потр1й-них стигав зерен 1стотно перевершуе Ух структурну ширину. У циркона та його сплавах ширина облает! впливу була в штервал1 0,7-1,5 мкм. В обласп впливу потршних стиюв переважно спостер1галась емкпя реннткових дислокацш, ширина пристикового дислокацшного факелу зб1галась з областю впливу стику. На в1ддал1 в1д потршних стиюв переважними областями ем ¡си реннткових дислокацш були ребра фасеток, але в цьому випадку дислокацн формували не факели, а плосга скупчення. Експерименти по гартуванню циркошевих сплав!в показали, що збш>шення юлькосп мжрофасеток супроводжуеться П1двищенням ресурсу плас-тичносп матер1алу.

Анал1з юнно-мжроскошчних зображень, зроблених посл1довним польовим випаруванням, дов1в, що у примежо-вш обласп можливо формування планарних областей з шдвищеною та знижеыою атомною густиною. Виявлеш у робот! особливосп тонко! будови примежових областей

-И-

повинш впливати на поведшку точкових дефектов 1 можуть бути в1дпов1дальними за р1зницю м1ж дифузшною та структурною шириною меж зерен. При ршенш питания про ф1зичну ширину меж зерен необх1дно враховувати про-тяжшсть обласп з аномальною поведшкою планарно! гу-щини.

У дисертацшнш робсп проведено юнно-м1кроскошчш досллдження дифузшно! проникносп азоту увздовж меж зерен у навколишнш мюцевосп потршних стиюв у вольфрам ¡. Дифузшне насичення меж зерен азотом здшснювалось при 1200-1600 К. Оцшка атомно! концентрацп центр1в переваж-но1 м1жзеренно! адсорбцп у пристиковш обласп дала значения (6-8)-10'2. Атоми азоту, адсорбоваш на межах у процеа дифузшного вщпалу, локал1зовувались в обласп товщиною (2-3) параметра решггки, приблизно збп-аючись з структурною шириною меж.

Максимальна локальна концентращя азоту спосте-рпалась поблизу зерномежових дислокацш (1,2-108 атом/см). Поперечш розм1ри обласп переважно! абсорбцп ато\пв азоту на таких дислокащях складала (0,12±0,03) нм, що приблизно в1дпов1дас д1аметру ядер зерномежових дислокацш. При 980°С значения дифузшно! проникносп у вольфрам! дор1в-нюс 1,110"15 см2/с б1ля потршних стиюв та 910"18 см2/с на в1ддал1 в1д ПС. Дифузшна ширина потршних стик1в, визна-чена як середня ширина пристикових д1\янок меж зерен з п1двищеною дифузшною проникшстю, виявилась р!вною 45 мм, що суттево бЬлыпе структурно! ширини.

ВИСНОВКИ

1. В области температур надпластично! течп полжрис-тал1чного циркошю виделений шк внутр1шнього тертя, параметри якого поеднують ознаки, характерш як для пстерезюного дислокацшного, так 1 зерномежового внут-ршнього тертя.

2. Встановлено, що непружш втрати при розпад1 твердого розчину ггрпо або скандда у цирконн пов'язаш з розаянням

енергп на межах утворених вид1\ень. Виявлено, що бь\ышсть виддлень пдруув циркошю та РЗМ розмщеш на межах зерен.

3. BaraT0pa30ßi а о ß перетворення цирконпо та його твердих розчишв приводять до шдвищення густини дислокацш, утверенню систем спещальних меж, густина яких суттево залежить вщ концентрацн aomiuiok.

4. Виявлеш та проанал1зоваш особливосп дисипацн енергп, пов'язаш з м1жфазними та зерномежовими про-цесами у низьколегованих сплавах циркошю з р1дюсно-земельними металами. Легування циркошю дом1шками РЗМ приводить до формування пор1вняно досконалих м1жфазних меж та стимулюе спиральний 3picT hoboi фази.

5. У цирконп та вольфрам! виявлена скачкопод1бна Mir-ращя стиюв меж зерен, стимульована мехашчними напру-женнями. Скачкопод1бшсть мп-рацп зберегалась до р1вня, що близький до атомного.

6. Виявлено особливосп нанофасетування навколо по-тршних стиив зерен. Встановлено, що в1дпал при температур! зерномежового niKy внутр1шнього тертя приводить до зменшення дисперсп двогранних купв пом1ж межами бЬ\я потршних стиюв.

7. Досмджено особливосп адсорбцн дом1шок проник-нення на межах зерен. Адсорбцшна ширина меж зерен AopiBHioe ix структуршй шириш; дифузшна ширина потршних стиюв на порядок перевищуе ix структурну ширину. Була виявлена М1жзеренна дилатащя, шдукована адсорбщею aTOMiß гел1ю, яка супроводжувалась зниженням енергп зерномежового дефекту пакування та зростанням ширини ядер зерномежових дислокацш.

Список лггератури за темою дисертацн

1. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Ажажа В.М., Выогов П.Н., Великодная O.A. Влияние многократного а <=> ß превращения на микроструктуру циркония // ФММ. - 1973. - Т. 36. - Вып. 4. -С. 870-873.

2. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н., Великодная O.A. Исследование кинетики аллотропичес-

кого а <=> ß превращения в цирконии различно й чистоты // ФММ. - 1973. - Т. 35. - Вып. 4. - С. 863-865.

3. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н., Великодная O.A. О механизме превращения сплавов циркония с иттрием // ФММ. - 1975. - Т. 40. - Вып. 5. -С. 1059-1063.

4. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н., Великодная O.A. Распад твердого раствора иттрия в цирконии // ФММ. - 1976. - Т. 46. - Вып. 1. - С. 195-197.

5. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н., Великодная O.A. К вопросу о механизме мартенситного превращения малоуглеродистой стали // Мартенситное превращение в металлах и сплавах. - Киев: Изд-во "Наукова думка". - 1979. - С. 69-73.

6. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Великодная O.A., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н. Высокотемпературный максимум внутреннего трения в цирконии // Взаимодействие кристаллической решетки и свойства металлов. - Тула: Изд-во ТПИ. - 1980. - С. 110-112.

7. Гарбер Р.И., Харитонова Ж.Ф., Великодная O.A., Ажажа

B.М., Вьюгов П.Н. Гистерезисное внутреннее трение в цирконии // Внутреннее трение в металлах и неорганических материалах. - Москва: Изд-во "Наука". - 1982. -

C. 72-73.

8. Великодная O.A., Корниенко A.A., Ажажа В.М., Вьюгов П.Н., Гарбер Р.И., Николаенко A.A. Внутреннее трение и структура малолегированных сплавов // Вопросы атомной науки и техники. Серия: Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение. - 1989. - Вып. 3(50). - С. 69-73.

9. Гарбер Р.И., Ажажа В.М., Великодная O.A., Вьюгов П.Н., Харитонова Ж.Ф. Определение оптимальных параметров закалки циркония и его сплавов по данным внутреннего трения // Вопросы атомной науки и техники. Серия: Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение. - 1989. - Вып. 1/4/, 2/5/. - С. 114-117.

10. Lazarenko A.S., Mikhailovskij I.M., Rabukhin V.B., Velikodnaja O.A. The microfaceting and grain boundaries migration in the vinicity of triple junctions // 38th International Field Emission Symposium.-Vienna. - 1991. - P. 3-14.

11. Mikhailovskij I.M., Rabukhin V.B. and Velikodnaja O.A. On the enhancement of the Diffusion Permeability Near Triple Junctions // Phys. Stat. Sol. (a). - 1991. -Vol. 125. - P. K65-K70.

12. Великодная О.А., Лазаренко A.C., Мазилова Т.И., Михайловский И.М., Рабухии В.Б. Миграция границ зерен, индуцированная внешними напряжениями // Металлофизика и новейшие технологии. - 1994. - Т. 16. - N 1. -С. 86-88.

13. Березняк П.А., Великодная О.А., Мазилова Т.И., Михайловский И.М. Тонкая структура границ зерен в вольфраме // Письма в ЖЭТФ. - 1994. - Т. 59. - N 8. - С. 515-519.

14. Березняк П.А., Великодная О.А., Герасименко В.И., Дранова Ж.И., Михайловский И.М. Межзеренная дила-тация, вызванная адсорбцией атомов гелия // Вопросы атомной науки и техники. Серия: Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение. - 1994. -Вып. 1/61/ . - С. 41-46.

15. Lazarenko A.S., Mikhailovskij I.M., Rabukhin V.B,, Velikodnaja O.A. Nanotopography and grain boundaries migration in the vicinity of the triple junctions. // Acta Metall. Mater. -1995. - Vol. 43. - N 2. - P. 639-643.

У роботах [1-4, 8, 9] дисертантом проана^мзоваш особливосп дисипаци енергп, як1 зумовлеш межфазними проце-сами у цирконн, у роботах [5-7] здобувачем вивчено високо-температурне внутршне тертя, обумовлене процесами на BHyrpiniHix межах под1лу. Дисертантом проведене [10-15] досл1дження атомно! структури меж зерен та MiKpo-структурно! зерномежово! релаксацп потршних стиюв.

Velikodnaja O.A. "Relaxation processes on inner surfaces in metals and alloys". Thesis for a degree of candidat of physical and mathematic science on the speciality 01.04.07-solid physics. Kharkov State Polytechnical University. Ukraine. Kharkov. 1996.

The results of 15 papers on relaxation processes on internal boundaries in metals and alloys are defended. The peculiarities of energy dissipation due to interphase and grain boundaries processes in Zr alloys with rear-earth metals are analysed. The nature of internal friction at phase transformation in materials was found. It was found that multiple phase transformations in Zr and its alloys formed the coincident site lattice structures. The processes of microstructure relaxation at boundaries were studied on atomic level. It were determined the peculiarities of triple junction structure after thermo-mechanical treatment.

Великодная О .А." Релаксационные процесы на границах раздела в металлах и сплавах". Диссертация в форме' рукописи на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.07 - физика твердого тела. Харьковский государственный политехнический университет. Харьков. Украина. 1996.

Защищаются 15 научных работ, которые содержат результаты экспериментальных исследований релаксационных процессов на внутренних поверхностях твердых тел. Выяснены и проанализированы особенности диссипации энергии, связанные с межфазными и зернограничными процессами в сплавах циркония с РЗМ. Установлены закономерности поведения и физическая природа внутреннего трения при фазовых переходах. Показано, что многократные полиморфные превращения циркония и его сплавов формируют структуры с специальными границами. На атомном уровне изучены процессы микроструктурной релаксации границ зерен. Впервые определены особенности строения тройных стыков зерен в поликристаллах, которые подвергались механико-термическому воздействию.

Ключов1 слова: релаксацшш процесси, пол1морфш пере-творення, юнна польова мжроскотя, потршш стики.