Синтез и физико-химические свойства гексафтороарсената лития тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.01 ВАК РФ

Плахотник, Андрей Владимирович АВТОР
кандидата химических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Днепропетровск МЕСТО ЗАЩИТЫ
1994 ГОД ЗАЩИТЫ
   
02.00.01 КОД ВАК РФ
Автореферат по химии на тему «Синтез и физико-химические свойства гексафтороарсената лития»
 
Автореферат диссертации на тему "Синтез и физико-химические свойства гексафтороарсената лития"

УКРШНСЬКИИ ДЕРШШИИ Х1И1К0-ТЕХНОЛОПЧНИЙ ШЛВЕРСИТЕТ

ИСХ. Ц На правах рукописи

Лля слдзбового користусанш» , ькз. ¡Í. I—

1ШХ0Т1ПК Пндр1й Володимирович

СИНТЕЗ I Ф13ИК0-ХШЧН1 ВЛПСТИВОСП ГЕКСПФТО РО'ПРСЕНАТЫ Л1Т1В

02.00.01.' - неорганична xi«ia .

■ • WTOPríEPflT

AHcepiauiî на здобцття паукового ступени, кандидата xímHhhx наук

ДШпропетровськ - 1994

Дисертац1ею е рукопнс.

Робота виконана в 1нстнтут1 загалыш! та неорган!чио! х1ыП 1ы. Н.С.Курнакова. РАН.

Надковий кер1виик - доктор хШчних наук,

професор Ю.В. Кокунов

0ф1ц1йн1 опонентн -'доктор х!ц!чних наук,

В,0. Гельыбольдт - кандидат х1м!чнлх наук, доцент О.Б. Втеыешш

Пров 1 дна орган1зац!я - ДнШропетровський деряавний

ун!верситет

М' 'ШЬРк994 соки о 13

Захист в1дбудеться "^Г" 994 року о годин! на

зас!данн1 спец1ал1зоваио1' вчено1 ради Н 03.05.01 в Укра!'нсько«у деряавноыу х1м!ко-техноло. !чноиу цн!оерситет1 (320005, и.Дн1пропетровськ-5, пр.Гагар1на, 8>.

3 дисертац1ев ыохна ознакомится у б!бл!отец! Нкра1'нського дериавного х!н!ко-технолог!чного ун!верситету. ■

Автореферат роз!'сланий "'Мг Е^'^ИИ^УМ

року.

Вчений секрвтар спец1ал1зовапо1" вченоУ ради К 03.05.01 канд. техн. наук, -о

доцент м*п< Срий.

/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТНАЛЬШСТЬ ПРОБЛЕМ. Серед матер1ал1в. як1 використову-ються в паи час в сучасмих перетворивачах та накопичувачах енергП. одним 1з найрозповсюдкеШиих залимаеться гексафтороарсе-нат л!т1п. Электрол1ти. ' до складу яких входить ця с1ль та дипо-лярн1 апротонн! розчинники (ДАР). вЩзначавться високою електро-проводн1ст». ста51льн1стю, ефективн1ста циклування. З'язляаться й 1 на 1 досить перспективн! галуз1 використання НАб^ - одериаиня нап!впров1дник1в, ка1ал1затор1в, електродних натер!ал1в. Проте в яодн1й з краУн СнД не налагодаено нав1ть нап!впроиислове вироб-ництво цього продукту, цо зв'язано з недостатньою внвчен1сты фто-роарсенатних систем, в тому числ1 процес!в взаемодП' арсенат1в з р1зиими фторувчиыи реагентами. Вахке еконоы1чне становище та об-мезенкть сировинних ресурс 1 в. а такоз в. ;ока варт1сть на свIто-вому ринку змушуе проводит» лошук новнх рац1ональних способ1з синтезу Ш5Р6- . як 1 монуть бути покладен! в основу сучасних тех-нолог1й.

Значний !нтерес як для теорП'. так 1 для практики створення лШевих дяерел струму, особливо л 1 т 1евих акумулятор!в, являвть розчини фторид 1 в в суа1нах ЦАР. При цьому гарних результат!в за зфективн1стю цшмування мозна досягти при використанн1 близьких за природою I властиьостями розчинники наприклад проп1ленкар-бонат (ПК) - етиленкарбонат (ЕЮ, . тетрагЦроФуран (ТГО) - 2-ке-тилтетраг!дрофуран (2НеТГ0) -. оцо. Специф1чна сольватац1я в системах такого типу чиявлена надзвичайно слабо, цо дозволяв просл1дкувати ряд б 1льи тонких ефект1 о, як! впливають на транспортн1 властивост! електрол1т!в 1 переб1 г електродних про-цес 1 в.

МЕТА РОБОТИ. ДослЦити процеси взаемодП мив'яку 1 Лого спо-лук з р1зними фторувчими реагентами та розробити на основ! одер-ганих данях рац1ональн1 способи синтезу гексафтороарсенату л1т1в високо! якост 1.

3 кетою пояснения природи н1«частковоУ взаекодП' в системах 1ЛЕЕХ - ТГФ - 2НеТГФ слв Е - В, Аз; х = 4 або 6 в1дпов!дно) вив-чити ф1эико-х1м1чну повед!нку фтороконплекс!в л1т1и в цих розчин-никах в широких ¡нтервалах склад1з середовица 1 температур, а таков конкурувче коыплексоутворення 1он1в И*" з молекулами ДАР.

НЙУНОВЙ НОВИЗНА, йетодаыи ЯИР ® Г 1 функц1опального анал1зу влерше вивчен1 процеси взаемодП арсенату л 1 тI¡о з розчинами фториду водна. Встановлено незвичайний для х1м11 комплексних фто-рид1в факт зрЬстання вы1сту гексафтороарсенату при введены! стадП' упаривания розчин'в. Заф1ксовано утворення оксофтороарсе-нат1в л1т!ю.

В системах ИЕР^ - ТГФ - 2МеТГФ встановлено суттевий вплив природи анЮна 1 сфоряульована г1потеза про наявн1сть кооператив-ног взаемодП' частинок з утбореннам багатоцентрових структур.

ПРАКТИЧНА тНШСТЬ. Розроблен1 способи синтезу високочистого гексафтороарсенату я1т1и. який в1дпов1дае вимогаы до матер1ал18 л1т!евих акуыулятор1в. Електрол1ти, як1 и!стать зразки продукту, усп1шно випробован! в реальних виробах з р1зниыи твердими кагода-ыи.

Робота виконувалась у в1дпов1дност! з планами Наукових Рад АН Укра'1'ни та Рос Л по пробленаы "Синтез I глибока очистка неор-ган1чних сполук" та "Електрох1ы1я".

ЯЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТ9. В робот! використан! кетоди ядерного магн1тного резонансу на ядрах Е. функционального аиал!зу, виШрювання ивйдксстей сп!н-гратово1' релаксацП ядер ?И, кондук-тиметрП', в1скозиметр1'1, денсиаетрП, герногрйзН:етр 11. 1Ч-спект-роскопП', реитгеноиетрП та 1н.

НА ЗАХИСТ ЕМНОСЯТЬСЯ:

-К1ль:<1сн1 дан! про процеси комплексоутворенна в системах - НЕ - НдО та ИН^АзОц - НЕ - На0 в р1зних уиовах;

-розроблен1 способ» синтезу гексафторсарсотту л 1тIа високоГ як0ст1:

-особливост! Ф1з1ко-х1ы1чно1" повед1ш;и гексафтороарсенату 1 тетрафтороборату л1т1в в суьииах апротошшх розчинникЮ - тет-раг!дрофурану та 2-ыетилтетраПдрофурану е широких 1итераалах температур та склад!в середовнца.

АПРОБАЩЯ РОБОТИ ТА ПУБ/НКАЦН. Результат!-, роботи допов1дались на сиипоз1ум1 по галоген1дах (Москва, 1860р.), на Всесовзних симпоз1уках з х1мП' неоргаи1чних фторид1в (Полевськкй, 1987р., Череповець, 1930р.), на Всесопзн1й кокференцП" з р!дк1сних лук->шх метал1в (Апатити, !988р.) на Бсесоаних парадах з л1т1евкх даерад струау (Новочеркаськ, 1990р.. Саратов, 19.42р.), на Ук-¡>а1'нських респубглканськпх конференциях з неорган'чно!' х 1 ы 1V

(Иагород, 1986р.. С1мферополь, 1983р., Унгород, 1392р.), на нау-ково-техн1чних нарадах з ф!зико-хШчних та електрох!м1чних вЛастивостей 1онних пров!дник1в та Ухнього використання з техн1ц1 СКи'1В, 1966р., 138Sp.).

За темою дисертацП надруковако 3 статт!, 8 тез допов1дей, одержано 2 авторських сз1доцтва.

ОБСЯГ I . СТРУКТУРА РОБОТИ, ДнсертаЩйна робота викладена на 181 стор1нц!. вклвчае 24 таблиц1, 45 рисунк1в. Бона складаеться va вс-тупу, л1тератцркого огляду, викладання та обговорекня экспериментальных даних, висновк1в, списку цитованих дкерел, який м!стить 178 найменувань, та додатка.

ОСНОВНЙЯ 3HICT РОБОТИ

1. ДОСЛШЕННЯ ВЗА6М0ДП АРСЕНАТУ Л IT I КГ 13 ФТОРИДОМ ВОЛНЕ) 9 В0Д1ШХ РОЗЧИНАХ.

РеакцП' комппексоутворення в водних фтороарсенатних системах досл1дкен1 методами ЯМР 19 F ("Игакйг-^^'^еталон С С J 3 F i. еле-ментного та Функц1онального анал1з1в. Як миш'яком1стк) сполуки використан! HcJflsüy. LiH¿Азабо LlAsOj. В спектрах ЯМР ,9Т систем lijAsO^ - HF - H¿0 ф1ксуиться сигнали при 44.6, 45.8 1 57.0 и.д., як! налевать в1дпов1дно икс- та трансфертам тетрафторо-днПдроксоарсенату. fisF^lOHjJ i пентафторог1дроксоарсенату. flsFyOH-. а такай синглет в 1 д IIF. ЗбЬльяення мольного сп1вв1дно-гення F:As. а такоя концентрацП' фториду воднп в систем! приводить до подавленна сигнал1в в1д тетрафтородиг1дроксоарсенат1в 1 зб1льшення iHTeiiciiEHocTl сигналу.в!д ftsF_<0H~. Утворення Asr4~ не рееструеться н1 в св)5оприготооаних розчинах, Ш п!сла ектрину-ванкя в к1лька д15.

■ Ситуац!я дйео зм1наеться при зам1щенн1 одного з протон1в ор-tomuii'skoboí кислэти ча ion Li'1". На рис. 1 сп1встаэлек1 спектри систем HjñsOíy - HF - H¿0 и LiH^íisO^ - !if - H¿0 при початксвому dmíctí фториду водна ?ü% та мольному сп1вз1дноаенн1 F:^s Олизько 7, записан! через «¡лька годин п>сля контакту реагенпв, На-яан1сть lona jiítíb зб1льиуе шпядгЛсть утвервння гексафтороарсена-ту - в спектр] lú рееструеться квартет 1:1:1:1 с хШчнич зеувин 015 м. д. та константою cniii-cniHOBOi взлемочН' 332 Гц, який нале -вить, без cyaiúBy. аШону flshg-. Скгнали siд AsF^(QH)¿*b mix уко-

■ П •

вах не розр1зняються на фон 1 спектрометра, а основною формою внступае пентафтороПдроксоарсенат. При тривалому витринуванн! розчин!в ¡нтенсивШсть сигналу в 1 д АгР^-ОН~ децо зменшуеться з од-иочаснии зростанням 1нтенсивност1 сигнал!в в!д АзР^ОНэ/и Пб.^". Напевно, це в!дбуваеться в результат! реакцП диспропчрцЮнуван-ня

2 Аэ^ОН

+ АБК^ (ОН

(1)

Рис.1• Спсктрн ¡13ПйОу-ИКоЛбО

ЯНР ИР -- НР

Р систем «¿0 (а) та - 1Ь0 (о).

Нами зроблена спроба оц1нки констант ст1йкост1 ото-рог1дроксоарсенатних комплекс!в. В умсвах эксперимент1ь для цис-АзР^(ОНЭд>*~ 5-Ю"-2, для транс-йзР^.(ОН)£~ р^ МО"', дли АзР^СОН).^ = ЗМО"5. Таким чином, тернодннан1чна ст 1йк1сть фто-рогЦроксоарсенатних комплекс1в змениуеться в ряду транс-Аз^ОНй —-«-иис-Лз^(ОНАзЕ}-ОН". Зм1на терыодинай1ч.чоУ та к!нетич-ноК ст1йкост! в ряду Йз^ШП^Г/г мае протилеиний характер, який часто зустр!чаеться в х1ыП' фторо'-омплекс1в р-елемент1в.

Нами досл1дкен 1 такол процеси взаеиодП' арсенатц л1т1в з вод-ниыи розчинани НР в уковах нагр:вання та повного випаривання. На рис. 2. показан! спектра ЯНР 19\ водиих внтыао.ч продукт 1 ь випа-рювання сум!ней метаарсенату л!т!в з 40У. розчнном Нг при р!зних

Г, -

сл1вв1дновеннях Р : йэ. Вве при сп!вв!дноненн1 = 2.7.

рееструеться квартет в1д АзР^Т зб!льиення сг1!вв1дношеннл до В перетворше його в дом1нукчий серед сигнал!в о 1 д фтороарсенатних форм.

Факт значного зб1льаення вм1сту насичсно фторовано!" фории при нагр!ванн1 водних розчин!в е незвичайнин для х1мП комплексных фторид!в 1 пов'язанкй. певно, з доШнантов ;(1нетичних фактор1в. а такоа з особливостямн впливу И * на р!вновагу 1 к!нетику перетБорень у розгляиутих системах.

Рис.2. Спектри 9МР " F водних витя*ок продукт1в взае-мод11' арсенату Л1т1ш з HF в умовах повного упа-ррвання при иочатковнх мольних сп1вв!дноиеннях F:fis, р!вних: 2.7 (а);

5.5 (б);

8.0 ÍB).

Ц1каво, ао в продуктах вииарпвання виявлено не ззреестрован! ран}ие сигнали при 130 I 153 н.д. Зникеин.ч l'xHbüY (нтеиснзност! 1з зб1львенняи сп!в!днояення F:fl5, повед1нка при введен»! Фториду водню i половекня в сильному лол1 дозволяе висловити Мпстезу про утвореннк в умоэах де<?'5циту води оксофторск^мплскс1в иии'яку. ñsOjf'H fls02F5"". аналоМчних оксо^торокоиплексаи фофсфору.

2. СИНТЕЗ I В/ШСШ0СТ1 ГЕКСЙФТОРОЙРСЕНАТУ Л1Т1Ю.

Використовуача результат» дослЦаення пооцесс1в взагиодП арсенату л1 т 1ю з Р, нами розроблено иетод синтезу ЬШ^ , якай грунтуеться на використанн! я« фгорушчего реагенту водних роз-чин1в НР. Визначено основн1 фактови, як1 впливавть на х1д реахц1й утворення гсксафтороарсенату на коаН1й 1э стад1й процесу. Вибран! оптимальн! значения концентрацП фтористого водню. мольного сп1в-в1днове1Шя Р:йэ. тейператури -упарваання, киькост1 иикл!е фторування. На рис. 3 показано вплкв сп1вв!дноаенниа на зих1д щльового продукту в першоиу цикл1.

Л* _ . ;

с «

Рис.3. Вплнв концвн-траци № 1 иолького сгпвв1днйыенна Р ; (\з-<£> на вих1д гексафторо-арсенату л!т1га-/

. »в . (» 1/г а - • гг л> 'а> ^ .

Зб1лызення сл1вв1дноаейня Р:й2 в интервал!

и 1

8-14 суттево впливае на вих1д прадикту; вплкв подальиого зб1льие!ша цього сп1вв1дновення вве незначчий. Разом з тим, новиправдано зб1льау-етья витрата реагеит1в, енерговитрати на випаравання, тривалкть процес1в и об'ем апаратцри.

Незвааавчи на значний ступ1нь фторування арсенату л 1т!ю (виИст Ь]Й5РС б1лызе 50%, практично повне переведения арсенату л1т1ю в проШвн1 форни), запропонована процедура цэ не дае иоали-ьост! отриаувати продукт, який задоволькяе виыогаи для л!т1свих акуыулятор!в. Показана необх1ди1сть вьеденнп заклачно! стадН Фторування та зроблено виб!р 11' оптиыальннх паракетр1в. Су-кутПсть ус1х використаиих засоб1в дозволяе адеркати продукт, який ы1стить 93.72 оснсвноГ речовини I не 61 льше 0.С2У. вологп. що в!дпов1даг р1вна «пост! кращих эразк!в заксрдонних Ф1ри (Авт. св1п. СРСР Но. 1751953 >

3 иетозз розвиракия смровикно* бази синтезу ' зисокочистсго нами досл1двен1 процзси ьзаскоцН эленентиих Фтору та

мии'яку з лриеднаннан утворених кислот ЛьвУса до фториду Л1т1ю за брутто--реакц1ез

2 + 5 Гг >2 Й5 = 2 ЬгПзР^ (2)

Встановяеио ваглису роль температурного реяиму,. показана ноз-лив1сть одеряання продукту, акий сповна в!дпов!дае вимогам до материал^ для л1т1евих дирел струну (Йет. св:д. СРСР Но.1593117). Вм!ст основноГ рвчоожш складам 99Л"/.\ основною дом!икое е фто-

рид л!"1з (0,5

.ОХ), лкнй легко в!дд!ляеться на стад 11 приго-

тування электролИу, На рис. 4 показано спектр зразка Ь1А б Р^, . Спектр склада<гтьса 1з основного сигналу з1д ЙзГ6~, домшс! знахо-датьса на р1вн1 чугливост! прнладу.

Показана такоа номив!сть сдернанк.': чистого г?кса?тороарсе-нату л1т!й п рикористанкла трифториду хлору за реакц1ев

лР = 5 С1Р 2 ИЯгР, (3)

5 + 2 йэ + 2

М,£0

о го ¿0 3/1 '¡С $.о Сй ?й во зТТоо из но ¿И/чо'Ъо ш г'пЭ

Рис.4. Спектр ЯМР ладного розчкну ?рззка продукту ЬШ^.

Одеряан! зрачки ИР^ доел! дкено рент:-8н&граф1ччим та !"-спектроскоп!чмш ¡¡этодами. Тйрнсграо1 грана нас одкн вндоефект при 280-300 С, ¡¡ш:й вЦпоз1дае страт! иаси за реамМез

ЫйзР« -+ ЙЯБ,-} (4)

Зстанозлйна висока разчинШсть гексафтороарсенату лтя в 61льност1 апротпнних розч;шьик!в, я»1 використовувться в практкц) л1т1евих х1и1чних двгрел струну (ХДС), за синяткоа 1,2-дник-токе!етану.

3. ВЛАСТИВИСТ1 Р03ЧИН1В ИАзР6 I В СУМ1ИАХ ТЕТРЛГ1ДР0— ФУРАКУ ТА 2-МЕЩТЕТРАПДРОФУРАКУ.

Розчини гексафтороарсенатц л 1т1п в апротонних розчинниках, в тому числ! в суммах тетраПдрофурану СТГФ) 1 2-метилтетрагЦро-Фурану (2МеТГФ). використовують в практиц! л!т1евих ХДС, як1 ба-гаторазово перезарядзаюгься. Разом з тии, природа н!ачастинно1 взаеиодП' 1 нехан1зиу перенесения заряд!в в таких розчияах ззли-«аеться предметом дискус!й. На рис.5 показан1 залоаност! елект-ропров!дност! розчин1в ШЕ^ (а) та ЫАб^ (б) е суи1вах ТГФ 1 2МеТГФ в широких 1нтервалах склад!в середовица 1 температур.

100 50 100 ТГ-Ь ТГФ1Мг

Сидсржшае, мол. %

100 ТГФЗМе Содержат:«, иол. %

Рис. 15. Залевност! питоыо!' електропров1дност! III розчин!в

LIBF4 (а) и LIAsFß (б) в!д складу апротонного середовища:

1 - -40еС; 2 - -30°С; 3 - -20"С; 4 - 0°С; 5- +25"С; 6 - +40°С: 7 - +50"С.

У випадку ЬIйзР6 1зотерми маоть характер, близький до л1н!йного; при переход! в!д ТГФ до 2НеТГФ . пров1дн1сть зиен-юуеться В"2 рази, и випадку ИВЕ^ спостер!гаютьсл незначн! в1дхи-лення в!д адитивност!, як! зросташть при зниженн! текпзратури розчин1в. Посл1довне заы1цеш1я ТГФ на 2ИеТГФ зиенвуе електро-пров1дн1сть зкачно б!лыае - кайее на порядок.

1зотерыи густини в тих ае координатах близьк! до л!н!йпих, проте у випадку 1ЛВЕ> зростання нэлярного сб'ему при переход! е!д ТГФ до ¿ИеТГФ значко Ылыее. I тзау в напрямку зростае значения

в'язкостей розчишв, неззааавчи на близость в'язкостей розчин-ник1в. Щкаво. ¡но у випадку [ЛАэ^ 1зотерми в'язкост! пиказупть в1д'емн1 в1дхилення в1д адитивност1, як! св!дчать про азэемне руйнузання структур розчинник1в, в той час, як у випадку 1.1ВР^ вони близьк!. до л1н1Аних.

Сукупн1сть одерманих експерииёятальних даних дозволила нам в доповнення концепцП' утворення ¿онних пар висунути г!потезу про наявн1сть в досл!дйених розчинах чооператипно1' взасмодП' 1он1в, асоц)ат?в 1 молекул розчишшк1в з утвсренням багатоцентрових структур р1зно!' густини 1 ворсткост!. Для перев!рки ц1е1' Мпотези нами були вии!рян1 нвидкост\ сп1н-гратово! релаксацП ядер (рис. 6).

Рис. 6. Залеян1сть мвидкостей сп1н-гратовоУ релаксацП ядер в!д складу апротонного середовица 1 Н розчин1в , ИВ^ (1) и ШйРс (2).

1(хГ ' 50 100

•{ГФ ТГФЗМе

Содержание, мол. %

Факт участ! ан1он!з в формуиа!ш1 град1ента електричногс пила навколо ядер^И е безззлеречним. Разом з тип. якби взаемод1я в розчинах була обиеяена утворениам 1омшх пар, з позЩЦ рад1цг.а ан1она варто б»ла б чекати б1льи високих швидкостей релаксацП для ИВ?/* . Доел!д показуе протилеане. Очевидно, вир1вшопання град!ента елентричиого поля зз'азано з наявн1ста зпорядкиааного оточенкя Iона в йагатоцентров!й структура

Залеиност1 кориговано!' електропров!дност1 1 тернодинаы1чк1 розрахункм в!лышх енергЫ переносу 1л + !з ТГФ в 2МеТГФ, а такой полоаення ыаксииуна на рис. 5 св)дчлть на користь переваяно!' сольватацП 'Ю!пв 1Л + молекулами ТГФ в Прр1внянн1 з 2МеТГФ. Разом тик, зведеннь «бтильно! групп в оС-ггслоаення до итеаа киенз зб1льсуе його електоонодпнор!исть 1 М1цн1сть "в'язку иолекули з ли1ем. Протс ря с:пуац!я характерна лиие для комплекс¡з склааи

!:!. ЗгНльшеннз числа, молекул розчинника, зв'язаннх з и , до чо-тирьм призводить до ослабления зй'язку 11-0 внаслЦск прог-ресуочзги впливу стеричних утруднень. В таблиц! 1 приводен! результат« розрахукку енерг!й зв'язк!в методой ССП КО Ш0. В наиих уксгах найв!рог!дн1ша реал!зац1я тетраедричногс оточення !он1в И'* 1 утворення комплексов складу 1:4. Таким чином, експерккен-тальк! дан! узгодауиться з квантово-хШчнийи розрахунками.

Теблиця^.

Нормальна ст!йк1сть кокплекс!а 1Г" с ТГО та його

метилпох*днмнк.

Комплекс ЕШ-О), Комплекс ЕШ-Э).

кДа/цоль кДа/коль

192 171

ЬГ—гКеТГФ 222 1Р-"(гМеТГО>4 155

И+--2,5диМеТГФ 24? И"И---(2.5диНеТГФ)4 134

4. Д0СЛ1Д2ЕННЯ РСБОТН ДШС5ЯХ ЙШУЙ5Т0Р1В 3 Р131ШМИ ТВЕРДИЛИ КЯТОДШ I ЕЛЕКТРСЛ1Ш ЫАзРй - ТГФ - 2МеТГФ. .

Зразки одернаних в робот 1 гексафтороарсенату л!т1п ! электродов на основ! суи!згй ТГФ 1 2МеТГ<? викопистак1 нанн длл зиго-товленш! нарт1й даерел струиу типорсзы!р!в И20 1 2325. В таблиц! с сп!вс1азлен1 результат випробувакь злеыент!в К20 з аиалог!чни-ни сер1йниии виробами пЦприеметва "ЕЛ1ЙК". Дан! таблиц! 2. а таков волгг-аыперн! характеристики елеыент!в. знят1 до навантаження 0.25 - 0.5 й св1дча1Ь про бьльш високу напругу зленент1в з одно-часнии снижениям ваги.

Иа рис.. 7 показано еплив числа заряд-розрядних цикл 18 на емн1сть елемакт1в при р!зн!й-густил! струму, складов! електрплиу ! катодного ьатер1алу. Оснсзно втрата скност! в!дйувасться на перших иикл-2*, прете дзд! енн1сть зм1ншеться незначно. Елект-рол!ти !з зразками МйзГ^ , одерааиими в дан!й раблт1, показу««, ыоалшметь реалгзецп Шлькох десятк1в цикл! в при глибин: резряду до 70л.

Таблица 2

Пор18нлль.ч1 результат» аипробувань злемент!в типорозн1г'У Д20, Сер1я нО"-злэйенти п!дприемстаа "ЕЛ1ЙК". сер!я "Б"-наш1 дан!.

Елементи серП "Я" Елемеити серП' "Б"

Но. Ёага. Напруга. " Напруга- при Напруга при'

8Л8Н. г, Р031ИКН. наванташш г. 1 розшш. извантаж.

ланцыга.З _10? ЕЙ, В I ланцюга.В

1 59.76 3.08 ■ ?.аз 82.77 3.45 3.18

2 97.08 3.18 2.36 83.35 3.46 3.12

3 94.05 3.13 2.38 84.10 3.42 3.14

4 У1.02 гл7 2.76 84.28 3.43 3.20

5 87.70 3.09 2.7? 83.37 3.43 3.15

б 33.30 3.12__ 2.Я2 а

so л/

Рис. 7. Залекнхсть розрядно1 еиност! эленент!в типороз-и1ру 2325 в1д числа ЦИКЛ 13 3 р1зними элгктролпашк 1- ШГ, + ш; + ДГ, 2,3,4.5-

ИйбР6 +2Ме7ГФ+ТГФ.

Катодний матер!ал: 1,2,3.4 - игиА-: 5 - 'ГШ.

Гусп'.на струму I, ий си"г:

1,2,5- 0.5; 3- 1.0: 4- 1.5.

Елскт?отзхн1ч»1 вии1ри в Мй серП' були внконан! В. 1 .Гаврмлякои,

висновки.

1. Методами ЯМР-спектроскоп11', функШональнаго i еленентного анал!зу досл1даено процеси озаеыодЦ в системах HjAsO^- HF - H¿0 и LiH^AsO^- HF - Н20. 'Встанзвлено, то в звичайних умозах в1дбу-ваеться переваяно утворенла комплексов' ñsF^ í ОН С цис- i транс-1зокери) i fisFyOH" . Утеорення ан!она гексафтороарсенату л1м1туеться к1нетични!«и факторами та катал1зуеться 1онаки Li+.

2. Розрахован1 константи CTiflKOCTi Фторог1цроксокоиплекс1в мша'яку (U). Показано зб1льыення тернодинам1чно'1 ст!йкост1 в ряду

транс-flsF^ (0Н)г~-цис-AsF^ (0H)J-flsF^OH-. 3 використанням

результатов експериыент!в та л1тератур)шх даних встановцено, цо зи!на термодинаи1чно1' Г к1нетичноТ ст1йкостей в ряду фторокоып-лекс!в AsFft(OII)£-,i (п = 4 - 6) мае протилевний характер.

3. Виявлено незвичайний для Фтороацидоксмплекс1в Факт збIль-иенпя Еиходу гексафтороарсенату при зведенн! стад11' нагр1вакня 1 упарювання сум1ией ыетаарсенату л!т1ю 1 водник розчин1в Фториду водню. Вад1лен1 1 досл1дяен1 ochoehí факгори, котр! впливаить на прочее утворвння LiflsFg - концентрац1я HF. сп1вв1дноиення Fifis, температура 1 кат1онний склад розчину.

4. 3 використанням даних про процеси взаеыодП' в кислих Фто-роарсенатних системах розроблено метод одервання гсксафтсрозрсе-кату л i т!с bhcúkoY лкост!. який базуеться на двостад1йноиу фтору-ьанн! метаарсенату л1т!ш воднии розчинон HF. Спос1б дозволя? ре-ал1яувати эколог1чно чисту замкнену схему 1 значно зыеншити ви-трату узкого фториду водню.

5.Вивчена взаснод!я злементних фтору 1 киш'яку в систем! газ - твердо т!ло. Показана стад1йн1сть прот1канкя реакцП' i суттева роль температурного реачыу. На п1дстав1 одерканих результат!в розроблено метод синтезу високочистого Liftsi^ . який базуеться на подШ стад1й фторування миш'яку 1 утворення комплексу.

6. Лосл1двен! ф1зико-Х1м1чн! влас.ивсст) - эляктропров!д-iiicTb, густнна, б'язк1сть, ивидк1сть_ сл1н-гратово1' релаксаиП' ядер ?Li рсзчин1в гексафтороарсенату 1 тетрафтороОорату л1т!ю в су«!щах готраг1дрофураиу 1 2-митилтетраг1дрофурэну в ииреких Нпорвалах температур i склад!в опротоккого серсдовяца. Показана суттева в1дя!нн1сть характеру м1вчастково! взаемодП" для голей з р!зним' фторокомплекснин ан!оном. Вкявл^но ряд кетриз!а.пьних

нластивостей систем, як! не сн1виадають з новедИшои розчинник!в.

7. Зляхон cniвставления вшидкостей сгнн-гратовоУ релаксацП" ядер L1 аналог1чних розчтйв LiAsF и LiBF встановлено факт участ! aiUoniu в форыуваши градкнта электричногн пиля навколо ядер л!т:п.На iriдст^вi них даних. а такой .ч урахуванням характеру зи1ни густиня, в'язкост! i карнгованоТ електропроиЩиост! залро-нпнопаиа гипотеза про утвирчиня и розглинутих системах оага'о-цептропнх структур, uni иключаить я себя ionii, лсицати ! ыоле-кули розчшшика.

3. В«н 1 ряпi ввидкост! penaitcauiï ядер Li в рицинах перхлорату. тетрафтороборату i гексафюрасг 'енату л1т1ю в 6inapi(iix ciiMiaax ;нзних апротонних розчишишв - I,3-диоксолану, тет-раМдрофурану, ¿-метнлтетрамдропурешу, ацетон¡трилу. В 61 льеост! ¡ншадкЛв остановлена наивность славо виявльно! пере»<шюУ сольпа-тацГУ ioiiiu Li , а такоя нплии природ! anioiia. Розрахован! t*iiep-. г i У Пббса переносу Li в aiieroui трил ( G = Î <Д.к/уоль i:: ЙИе'ГГФ 1 Г. - 5.3 к/!»/ноль ¡з ТГФ).

3. Викннано розрахунки еяектршшоУ i npocTupouui структур« тетрапдрофуранц i його исгильних пах1дннх - 2а'иТГФ и 2.5-ди-МеТГО, а такоя ïxiiix комплексов 1:1 i 1:4 з 1опааи Li . Показано, 'до введения кетильних труп в .-полмення зб1льауе електринну густину на атом! киенн i змИрше комиле.чеи 1:1 » ряду ТГО 2йеТГФ 2.!);ДИ-МеТГ0. Б комплексах 1:4 дсм'шувчич ояк-торпч с просторов! утруднепня, в результат! чиго епнрпя зв'язку Li - 0 зиеиаусться по ipi виедешгл кигигышх грун » фураноие

И i.!! [)ЦО .

10. Розчкия гаксафгораарсенату Jiriiu и cy»i«<ix ТГФ - 2йеТГФ цапано 'иипройува.и як електрол1ти л!тн.вмх акуиулитор1в типо-розя1р1в 232.4 i R20. Електротомпчн! ! скаи.'уатацши хаппшн-ристики mtporî и» пере ¡¡издать похззники ïxiilx аналсг1в, jkî ¿¡ipoû ляяться п кра'шах СИЛ.

Осношжй 3MicT дисертацП' вик/иденц таких роботах. 1. Ковтун S.B. .Сухонсрхов М. Ф. .Плихотинк О. .Пцпорсзов fi.С. Исследование в'заныодейетьия фтур.1 с ^ссфоуг.л, мы-и ..mm :t олоном в среде хидкого фтористого водорода. //'T'jhcu докл. Uni ikec. Симпозиума по хични пеоргамич. фторе,до». -- Полонской. 1987. - с. 13?.

2. Шембель Е.М., Стриако A.C., Максвта И.М., Недужко Л.И., Плахотник П.В. Использование фтористых солей лития в неводных электролитах высокоэнергоемких химических источниках тока. - Таи хе. - с.418.

3. Ыембель Е.И.. .Стрикко Й.С.. Недушо Л.И. .Мартыненко Т.Л., Плахотник A.B. Использование неводных электролитов на основе литиевых солей различного анионного состава. // Тезисы Uli Всес. конф. по химии и технологии редких щелочных элементов. - Апатиты. 1988. - с.179.

4. .A.c. Но.1593117. СССР НИИ С Ol G 23/02. Способ получения

гексафтороарсената лития. / Буслаев fO.fi.. Ковтун Ю.В., Непорвэов. B.C., Плахотник A.B.. Плахотник В.Н. - Заявл. 0П.02.1389; зарегистр. 15.05.1990 (без права публикации).

5. Товмаш Н.Ф., Ильин Е.Г.. Плахотник A.B., Зозулик А.Н. Исследования процессов фторирования метаарсеката лития // Тезисы докл. XII Якр. респ. конф. по несрганич. химии. -Симферополь. 1989. - с.61.

6. Тозмаи Н.Ф.. Мишустин А.И., Плахотник A.B. и др. Структурные и сольватационние эффекты в растворах электролитов для литиевых аккумуляторов.// Тезисы докл. I Всес. совет. "Литиевые источники тока". - Новочеркасск, 1990. - с.47.

7. Плахотник A.B.. Кокунов S.B., Афанасьев В.М., Товмаш Н.Ф. и др. ЯМР-спектроскопическое исследование систем MAsOj -HF - Н^О. //Тезисы докл. IX Ьсес. Симпозиума по химии'не -органкч. Фторидов. - Череповец. 199^. - с.265.

8. A.c. No.1751359. СССР ККИ С 01 Q 28/02. Способ получения гексафтороарсената лития. / 5услаев ¡O.A.. Товнаш Н.Ф., Кокунов П.В.. Плахотник A.B., Афанасьев В.Н . - Заявл. 25.05.1990; зарегистр. 01.04.1992 (без права публикации).

9. Мишустин А.И.. Товмаш Н.Ф., Плахотник A.B. Стандартный химический потенциал катионов лития в 2-ыетилтетрагидра-Фуране.// ¡¿урн. фигич. химии - 1991- т.65. - с.1411-1413.

10. Товмаш Н.Ф., Гаьриляж В.И..Мишустин Д.И., Плахотник A.D., Афанасьев З.М. Особенности райоты литиевых источников тока в области пониженных температур. // Тезисы докл. II Певец, по литиевым источникам тока. - Саратов. 1392. -е.!25.

- l.i -

И. Плахотник A.B.. Кокунов В.В., Товмаи Н.Ф. и др. Влияние природа фторокомплексного аниона на физико-химическое по- * ведение растворов в смесях тетрагидрофурана и 2-метил-тетрагидрофурана. /./Тезисы докл. XIII Укр. респ. конф. по неорганич. химии. - Уагород, 1992. - с.14?.

12. Плахотник Й.8., Говмаш Н.Ф.. йиэдстин А.И., Кокунов. Ю.В. Свойства pactBopoß LIBF^ и LiftsF« в смесях тетрагидрофу-рана и 2-ыетилтетрагидрофурана. //Коорд. химия. - 1993. -т.19. - No.l. - с.19-22.

13. Пинчук В.М., Плахотник A.B., Пинчук Т.В. Пространственная и злектрош:ая структура комплексов иона Li+ с тетрагидро-фураном и его кетилпроизсоднымн. // 8урн. структурной химии. - 1394. - т35. - Но. 1. - с.134-138.

/

/

/