Структура ядер lр-оболочки, процессы рассеяния электронов и бета-распада тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.02 ВАК РФ

Київський університет ім. Тараса Шевченка

Р Г Б ОД На. правах рукопису

4 - А г '

Савченко Олексій Леонідович

УДК 537.312.62; 539.14

СТРУКТУРА ЯДЕР 1 р- ОБ ОЛОНКИ ТА ПРОЦЕСИ РОЗСІЯННЯ ЕЛЕКТРОНІВ І /З-РОЗПАДУ

01.04.02 — теоретична фізика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математнчних наук

Київ - 1998

Дисертацією б рукопис.

Робота виконана на кафедрі квантової теорії поля Київського університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор фізико-математичних наук

Тартаховський Віктор Костянтинович, Київський університет ім. Тараса Шевченка, •

" професор кафедри квантової Теорії поля

• фізичного факультету. •

Офіційні опоненти: '

доктор фізико-математичних наук Філіппов Генадій Федорович, Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, завідувач відділом,

доктор фізико-математичних наук Бурлак Генадій Миколайович, Київський університет ім. Тараса Шевченка, професор кафедри теоретичної фізики фізичного факультету.

Провідна установа:

Харківський державний університет ім.О.Горького

Захист відбудеться “ 23 ” • берр^снл, 1998 р. о(б) 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.08 при фізичному факультеті Київського університету ім. Тараса Шевченка (252022, м‘. Київ-022, просп. Академіка Глушкова, 6).

З дисертацією можна Ознайомитись у бібліотеці фізичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка (252022, м. Київ-022, просп. Академіка Глушкова, 6).

Автореферат розісланий и іО Л.ШІІі /і 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ~ ’

доктор фізико-математичних наук, '/ТҐ'

професор ( ґ/к\ Л.В. ПОПЕРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми та постановка задачі. За останні роки проводилося багато експериментів, у яких досліджувалась взаємодія пучків легких радіоактивних ядер зі стабільними ядрами мішені. Вимірювання перерізів розсіяння для нейтрононадлишкових ядер, таких, як 8Яе і11 Ьі, дали для їх радіусів Я результат, який помітно перевищує очікуваний для залежності Я ~ \/.4. У багатьох статтях робилися спроби дати пояснення таким значенням перерізів розсіяння. У більшості з них було досягнуто добре узгодження розрахованих одно-та двонейтронних енергій відділення з експериментальними. Проте отримані теоретично середньоквадратичні радіуси багатьох нуклідів помітно відрізнялися від дослідних.

Значення одно- і двонейтронних енергій відриву та середііьокпа-дратичних радіусів масового розподілу, знайдених за даними вимірювань перерізу розсіяння, дозволили припустити, що деякі ядра біля межі ядерної стабільності мають нейтронне гало, яке простягається далеко за межі протонного розподілу і суттєво збільшує масові середньоквадратичні радіуси в порівнянні з їх стабільними ізотопами. ГІри цьому припускається, що при заданому Z зарядові радіуси ядер майже не змінюються з ростом числа нейтронів, у той час як нейтронні (і масові) радіуси помітно збільшуються. Наприклад, було одержано, що зарядовий радіус від 1Ве до иВе змінюється всього лише на 0.14 фм, тоді як масовий радіус зростає на 1.52 фм.

Як відомо, точний розв’язок рівняння Шредінгера для системи із А частинок при А > 2 одержано тільки у деяких окремих випадках для невеликих значень А. Тому при розгляді багатонуклонної задачі використовують, як правило, наближені методи.

В рамках варіаційного принципу енергію та хвильову функцію системи із А нуклонів можна знайти з умови мінімуму повного функціонала енергії

_ < фп\Н\фп >

" < Фп\Фп > ’

де хвильова функція фп задовольняє звичайним граничним умовам та умові оі- гогональності < ф„\фт > ~ 6пт. .

У даній дисертаційній роботі була Зроблена спроба побудувати максимально гнучку пробну хвильову функцію багатонуклонного ядра, яка б залежала від просторових, спінових та ізоспінових координат кожного нуклона, не нав’язуючи їй попередньо ту чи іншу структуру, але спираючись при цьому на загальний принцип мінімуму функціонала (1). Додаткова ’’гнучкість” пробної хвильової функції, у порівнянні з функціями традйційних мікроскопічних моделей, з’являється завдяки незалежній деформації ("поляризації”) окремих одночастин-кових орбіталей. Крім того, проведено проектування хвильової функції на стан із заданими значеннями кутового моменту та його проекції • на вісь 2.

Метою роботи є:

1. розробка послідовної мікроскопічної теорії багатонуклонних систем для вивчення на її основі конкретних кількісних та якісних задач ядерної структури;

2. визначення залежності результатів від застосування процедури проектування на стан із визначеним повним 7 або орбітальним Ь моментами;

3. визначення основних спектроскопічних характеристик ряду ядер Ір-оболонки, в тому числі нейтрононадлишкових ізотопів гелію;

4. знаходження порівняльного часу напіврозпаду ядра 7Ве, що роз-падається^захоплюючи електрон із атомної оболонки (К-захоплення);

. 5. обчислення формфакторів електромагнітних переходів у ядрах та перерізів розсіяння без врахування поляризації електронів і орієнтації ядер; розрахунок поляризації ультрарелятивістських електронів, розсіяних на орієнтованих ядрах.

Наукова новизна одержащ’їх результатів:

• у дисертації вперше враховано незалежну деформацію (’’поляризацію”) окремих одночастинкових орбіталей з одночасним проектуванням хвильової функції ядра на стан із визначеним зна-ченшш кутового моменту та його проекції на вісь Ъ\

• теоретично описано аномальну залежність від числа нейтронів енергій зв’язку ізотопів гелію на основі багаточастинковогб га-мільтоніану з використанням єдиного для всіх ядер ефективного

з

центрального обмінного нуклон-нуклонного потенціалу,

• метод, що використовувався в дисертації, дозволив узгоджено ■з експериментом описати ряд властивостей ядер та процеси, які йдуть з участю електромагнітної (розсіяння поляризованих електронів на орієнтованих ядрах) та слабкої (спонтанне захоплення ядром 7Ве електрона з атомної оболонки) взаємодій.

Наукова і практична цінність. Результати дисертації можуть бути використані при дослідженні нейтроно- і протононадлиш-кових ізотопів та для опису ядерних реакцій за їх участю, а також ефектів, пов’язаних із поляризацією при розсіянні електронів та орієнтацією ядер.

На захист виносяться наступні положення:

1. Знайдено аналітичні вирази, які дозволяють розрахувати спектроскопічні характеристики основних та збуджених станів ядер із врахуванням незалежної деформації (’’поляризації”) окремих одночастинксвих орбіталей з проектуванням хвильової функції ядра на стан із визначений значенням кутового моменту та його проекції на вісь 2. Розрахунки проводилися на основі Ґіагато-частинкового гамільтоніану з використанням ефективного центрального обмінного потенціалу. Було проведено повну антиси-метризацію хвильової функції ядра по всім нуклонам і враховано кулонове відштовхування між протонами.

2. Проведено чисельні розрахунки характеристик ядер ір-оболонкн (лНе, ®Яе, 8і/е,7 Ы, 7Ве) з використанням единого для всіх ядер нуклон-нуклонного потенціалу; одержано якісне узгодження з експериментом як для енергій зв’язку, гак і для середньоква-дратичних радіусів. Описано аномальну залежність від числа нейтронів енергій зв’язку ізотопів гелію. Показано, що енергії зв’язку ядер суттєво залежать як від вибору потенціалу взаємодії, так і від врахування деформації орбіталей та проектування на стан із визначеним кутовим моментом.

3. Обчислено порівняльний період напіврозпаду /3-нестабільного ізотона 7Ве як в основний, так і в перший збуджений стан ядра

7и. '

4. На основі знайдених хвильових функцій розраховано мультипольні формфактори ядер вЯе, 7Ьі, 7Ве, перерізи та поляризацію ультрарелятивістських електронів, розсіяних на ядрах 7 Ьі, 7Ве. Проведено також обчислення кінцевої поляризації електронів Р1 як у випадку пружного, так і непружного розсіяння для ядер 7Ьі, 10В, 2Н з використанням оболонкових зредукованих матричних елементів. Виявлено чіткі екстремуми у залежностях ,Р'(д) (q

- переданий імпульс), положення яких не залежить від початкової поляризації електронів Р. Значення переданого імпульсу деІ( , для яких досягаються ці екстремуми при заданій орієнтації ядер мішені, суттєво залежить від теоретичних припущень щодо структури ядра і можуть бути використаними для експериментальної перевірки правильності ядерних моделей.

Апробація роботи та публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 9 роботах (п’ять із них - у вигляді статей). Матеріали дисертації доповідалися на Міжнародних нарадах в Москві 1996р. та в Обнінську (Росія) 1997р., а також на семінарах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України та кафедри квантової теорії поля Київського університету ім.-Тараса. Шевченка.

Особистий внесок автора. В роботах, що виконані зі співавторами, особистий внесок автора полягав в обговоренні постановки задач, виконанні всіх основних розрахунків і формулюванні висновків.

Структура та обсяг дисертацій Дисертація складається із п’яти розділів, висновків та списку використаної літератури із 78 найменувань. Робота містить 111 сторінок, включаючи 23 рисунки та 24 таблиці.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

.У Вступі (перший розділ) обгрунтовується актуальність теми, відмічається новизна, наукова та практична цінність роботи, дається огляд літератури.

У другому розділі викладено загальні положення мікроскопічної теорії, у рамках якої проводилися обчислення, а також отримуються загальні розрахункові формули.

Повний нерелятивістський гамільтоніан для системи із А точ-коподібних нуклонів вибрано у вигляді суми операторів нуклон-нук-лонної і кулонової взаємодій та оператора кінетичної енергії. У якості двочастинкового потенціалу нуклон-нуклонної взаємодії було взято ефективний центральний обмінний потенціал

л 1 5 / (г-гЛ2\ - -

Е Е Е^І1,2Г+1ЄХР (2)

і>;=15,ї =0 п=1 \ )

де проекційні оператори Рз та Ру відбирають стан двонуклонної системи, що має спін 5 та ізоспін Т; гі - радіус-вектор нуклона і; параметри ^25і12Г+1 та /(„ підібрано так, щоб потенціал (2) передавав у рамках мікроскопічного варіанту 8и(3)-моделі Еліотта енергії зв’язку і середньоквадратичні радіуси "реперних” ядер 4Не, 1йО та 40Са, задовольняв умові насичення, а також враховував би властивості ядерної матерії (енергія на один нуклон, модуль стисливості та умова мінімуму функції Е(к)/А при значенні к, що дорівнює імпульсі’’ Фермі).

Для побудови мікроскопічної хвильової функції, яка була б влас-ною функцією оператора квадрату повного кутового моменту «Я із заданим власним значенням hгJ(.7+1), було використано відому техніку проектування. Із внутрішньої хвильової функції Ф(п,к, що е власного функцією оператора Jz із власним значенням НК, можна спроектувати стан

гІ>п,{К) = 6іІК*іпЛ , ' (3)

де проекційний оператор Юнга визначається наступним чином:

• (4)

У цьому виразі Иу к (П) є Б-функцією Вігнера, яка залежить від трьох кутів Ейлера П = (0і,02,0з), а ЩО) - оператор скінченних тривимірних поворотів. Середнє значення деякого оператора Гамільтона Н на хвильових функціях (3) можна записати у вигляді інтеграла Хіла-Уійлера: •

_ /<ГОД^(П) < ФтЛІЯ|Д(П)Фіп,к > - , *

J /гіПІ)^(П) < Фт,*ІВДФ<п,к > '

При описі ядерних систем принцип Паулі грає визначну роль, тому вибираємо внутрішню хвильову функцію ^іп,к У формі детермінанту Слетера • .

фіп,л- = -^ЛєЧМгі)) , (6)

= 1,2,...А, * = 1)2,.. .А.

Одночастинкові орбіталі у>„(гі) було взято у вигляді

<Ри{п) = Фі>(и)хЛі) > (7)

. де Хи(і) = АмЛО ~ спін-ізоспінова частина одночастинкової хвильової функції, а Ф„(гі) - просторова частина, яку вибираємо у вигляди

хвильової функції тривимірного деформованого осцилятора:

<Мп) = |п>*;п*{аД,с„} >= (8)

де Н„ - поліном Ерміта.

. У традиційних мікроскопічних моделях параметри а„, Ь„, с„ є однаковішії для всіх орбіталей. Ми вважаємо, що кожна орбіталь має свій власішй набір параметрів а„, Ь„, с„, які виступають у якості варіаційних параметрів і обчислюються з умови мінімуму функціонала (5) повної енергії ядра. Це дає задогу помітно покращити теоретичне значенім енергії зв’язку в порівнянні з експериментом.

У рамках багаточастинкового підходу основна складність аналітичних обчислень пов’язана з розрахунками матричних елементів операторів фізичних величин. У даному випадку задача, фактично, зводиться до знаходження інтегралів перекриття двох внутрішніх функцій Фіп.д- та Фіп,а' = Л(П)Фі„і/і- з одиничним оператором, операторами кінетичної та потенційної енергій. '

(П?т,) і нейтронних (ЯгтІ) розподілів. У іаалратшгх дужках приведено відповідні експериментальні значення.

Характеристики 4Яе 6Яе ьНе 71і 'Ве

Е, МеВ 28.296 [28.296] 29.682 [29.267] 31.569 [31.360] 37.73 [39.25] 36.14 [37.60]

Нгтв і фм 1.500 [1.57] 2.160 [2.48] 2.385 [2.52] 2.34 [2.33] 2.34 [2.31]

. фм 1.506 [1.57] 1.746 [2.21] 1.775 [2.15] 2.25 [2.27] 2.41 [2.36]

. фм 1.495 [1.57] 2.340 [2.61] 2.556 [2.64] 2.41 [2.38] 2.25 [2.25]

На першому етапі обчислень було отримано парціальні матричні елементи (одно- та двочастинкові). Далі, на їх основі знайдено необхідні ЗА-вимірні інтеграли, що входять до (5).

У третьому розділі приведено результати обчислень основних спектроскопічних характеристик ядер 4#е, вЯе,8Не, 7Ы, 7Ве (Табл.1). За допомогою єдиного для всіх ядер нуклон-нуклонного потенціалу вдалося одночасно якісно описати як енергії зв’язку цих ізотопів, так і їх середньоквадратичні радіуси. Для дзеркальної пари ядер 1 Ьі-7Вс розглянуто також вплив на енергію зв’язку кулонового відштовхування між протонами. Досліджується залежність результатів обчислень від вибору нуклон-нуклонного потенціалу, врахування деформації ядра та проектування на стан із визначеним кутовим моментом.

У четвертому розділі розглядається процес спонтанного захоплення ядром 7Ве електрона з атомної оболонки. Розраховано поріп-няльний період напіврозпаду /<

іад+І^Ііад

де чисельник

Тлблтш 2: Теоретичні та еіслериментальні значення І£ а для розпаду в основний і перший збудженим стани ядра 7Ьі. .

1Ве + е -»7іл + 7Ве + є” -і1 Ьі* +

^ {*е«Р 3.25 3.44

ї^ііісог 3.22 3.45

3.24 3.48

суттєво залежить від константи векторної взаємодії ду і, відповідно, не є цілком визначеним (різні автори часто використовують різні значення для Г) так само, як і для відношення констант аксіальної та векторної взаємодій дл/ду)- Основною теоретичною проблемою є об-' числення матричних елементів Мр (м.е. переходу Фермі) та Мат (м-е-переходу Гамова-Теллера).

У Тіібл.2 приведено три значення \% /< для двох компонент /3-переходу: одне з них відповідає експериментальній оцінці, а два інших обчислено за формулою (9) для різних значень Б та £) = 6250 сек., ^ = -1.24 і О = 6144.8 сек., ** = -1.268. " .

ду . 'іу

У п’ятому розділі на основі знайдених у третьому розділі хвильових функцій розглядається пружне розсіяння ультрарелятивіст-ських електронів на ядрах Ір-оболонки, зокрема на ядрах 7Ьі, 7Ве. Розраховано диференційні перерізи розсіяння (Рис.1) та мультипольні зарядові формфактори С0 і С2 без врахування поляризаційних ефектів, а також-кінцеву поляризацію Р1 поляризованих у початковому стані ультрарелятивістських електронів, розсіяних на орієнтованих ядрах (Рис.2). Було проведено розрахунки кінцевої поляризації електронів Р' у рамках оболонкової моделі як у випадку пружного, так і непружного розсіяння на ядрах 7Ьг, 10В. Обчислювались також поляризація електронів при розсіяйні на орієнтованих дейтронах. Залежності Р'(д), де д - переданий імпульс, мають чіткі екстремуми, положення яких не залежить, від початкової поляризації електронів р ■ . . ' • •

У Висновках приводяться список публікацій, у яких викладено основні результати по темі дисертації, та положення, що виносяться на захист.

Рис. І: ЛиференціЛниЛ переріз пружного розсітпія неполяризов&них електронів ця неорі-е/гтованих дзеркальних ядрах 71і (криві 1, 2, 5), тВе (криві З, 4). Криві 1, З ~ внески мультиполів СО і С2, криві 2, 4 - мультиполів Дії і МЗ (розрахунок без проектування). Крива 5 - результати обчислень з використанням процедури проектування (СО- і С2-иультиполі). Енергія електронів - 2 фм-1.

Рис. 2: Залежність поляризації розсіяних електронів Р від квадрату переданого імпульсу в3 для різних ступенів поляризації падаючого пучка Р = Р(ц — 0) при пружному розсіянні на ядрах 7Ьі з аксіально симетричною оріснтлиіею. Вісь симетрії ядер мішені утворює з напрямком падаючих електронів кути: (б)-4У, (в)-90°. Енергія електронів - 2 фіґ~1.

Розрахунки проведено із варіаційними хвильовими функціями.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ .

1. Основні характеристики ядер Ір-оболонки можуть бути описаними у рамках варіаційного підходу з урахуванням принципу Паулі, незалежної деформації ("поляризації”) одночастинкових орбіталей та проектуванням мікроскопічної хвильової функції ядра на стан із заданим значенням повного кутового моменту та його проекції. Було досягнуто якісне узгодження з експериментом як для енергій зв’язку, так і для середньоквадратичних радіусів масового, протонного та нейтронного розподілів ізотопів *Не, 6Не, 8Яе, 7іі, 7Ве з використанням єдиного для всіх ядер ефективного центрального обмінного нуклон-нуклонного потенціалу взаємодії та однодетермінантної внутрішньої хвильової функції ядра. Подальше покращення моделі можливе як за рахунок модернізації нуклон-нуклонного потенціалу, так і при використанні більш складної внутрішньої хвильової функції ядра (враху-

вання кластерних ступеней вільності та застосування багатодетер-мінантної хвильової функції).

2. Теоретично описано аномальну залежність енергій зв’язку ізотопів гелію від масового числа. Розраховані нейтронні середньо-квадратичні радіуси ядер 6Не, 8#е виявилися суттєво більшими, ніж протонні, що відповідає експериментально виявленом, факту існування у цих ядер нейтронного гало.

3. Показано, що результати розрахунків суттєво залежать як від вибору нуклон-нуклонного потенціалу, так і від врахування деформації ядра (незалежної деформації одночастинкових орбіталєй) та застосування процедури проектування на стан із визначеним повним кутовим моментом і його проекції.

4. На основі знайдених хвильових функцій було розраховано порівняльний період напіврозпаду відносно наддозволеного (3-переходу 7Ве + е~ -»7 Ьі + ие як в основний, так і в перший збуджений стани ядра 7и:

5. У рамках розглянутої моделі було знайдено зредуковані матричні елементи операторів мультипольних переходів при розсіянні ультрарелятивістських електронів на ядрах 6 Не,1 Ьі,1 Ве. На їх основі розраховано мультипольні зарядові формфактори, перерізи розсіяння без врахування поляризаційних ефектів, поляризацію розсіяних електронів у залежності від переданого імпульсу, початкової поляризації електронів та орієнтації ядер мішені. Аналогічні розрахунки було проведено для 2Н, 7Ьі, І0В з викорисіанням оболонкових зредукованих матричних елементів для останніх двох ядер. Показано, що залежності для кінцевої поляризації електронів мають чіткі екстремуми, положення яких суттєво залежить від використаних теоретичних моделей, що може бути корисним для експериментальної перевірки правильності цих моделей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тартаковський В.К., Фурсаев О.В., Савченко O.JI. Поляризація електронів, розсіяних на орієнтованих легких ядрах // УФЖ. 1996. Т.11, No.l. С.12-16.

2. Фурсаев А.В., Тартаковский В.К., Савченко A.JI. Поляризация электронов при упругом ed-рассеянии // Извест. ВУЗов. Физика.

1996. No.7. С.87-91.

3. Стешенко А.Й., Савченко O.JI. Ефект "поляризації" орбіта-лей для ізотопів гелію // УФЖ. 1997. Т.42, No.3. С.288-293.

4. Фурсаев О.В., Тартаковський В.К., Савченко O.JI. Явища поляризації при розсіянні ультрарелятивістських електронів на орієнтованих ядрах // Вісник Київського універ. Сер.: фіз.-мат. науки

1997, No.l. С.344-350. .

5. Ste&henko A.I., Savchenko O.L. An investigation of mirror nuclei

1 Li and 7Be by the method of polarized orbitals // УФЖ. 1998. T.43, No.l. C.10-12. .

6. Fursayev A. V.,' Tartakovsky V.K., Savchenkb A.L. Polarization of. іесоіі electrons in d(e, d)d. - Київ, 1995. - 13c. - (Препр. / HAH України. Ін-т теоретичної фізики, ITP-95-28E).

7. Тартаковский В.К., Фурсаев А.В., Савченко A.JI. Ориентационные эффекты в d(e, e'Jd-npouecce // Тез. докл. Международного совещания "Ядерная спектроскопия и структура атомного ядра" (Москва, 18-21 июня 1996г.). - Санкт-Петербург: Наука, 1996. - С. 168.

8. Savchenko A.L.,.Tartakovsky V.K., Furtayev A. V. Variational calculation of 7Li electron charge form factor // Тез. докл. Международного совещания "Свойства ядер, удалённых от долины стабильности” (Обнинск, 10-13 июня 1997г.). - Санкт-Петербург: Наука, 1997. - С.252.

9. Ste&henko A.I., Savchenko O.L. The orbitals "polarization” effects for helium isotopes // Тез. докл. Международного совещания "Свойства ядер, удалённых от долины стабильности” (Обнинск, 10-13 июня 1997г.). - Санкт-Петербург: Наука, 1997. - С.252.

Савченко О.Л. Структура ядер 1р-оболоики та процеси розсіяння електронів і /З-розпя'д}’. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.02 — теоретична фізика.

— Київський університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено теоретичному вивченню у рамках варіаційного підходу мікроскопічної структури ядер Ір-оболонки. На основі єдиного для всіх ядер нуклон-нуклонного потенціалу розраховано основні характеристики ізотопів лНе, б//е, вНе, 7 Ы, 7Ве. Розглянуто розсіяння ультрарелятивістсьхих електронів цими та іншими ядрами з урахуванням поляризаційних ефектів. Знайдено порівняльний період напіврозпаду /3-нестабільного ядра 7Ве.

Ключові слова: Ядра Ір-оболонки, мікроскопічне наближення, бета-розпад, розсіяння електронів, поляризація.

Савченко А.Л. Структура ядер 1р-оболочки, процессы рассеяния электронов и /3-распада. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физикоматематических наук по специальности 01.04.02 — теоретическая физика. — Киевский университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1998.

Диссертация посвящена теоретическому изучению в рамках вари." чионного подхода микроскопической структуры ядер 1р-оболочки. На основе единого для всех ядер і./клон-нуклонного потенциала ра-считаны основные характеристики изотопов 4Яе, 6Не, *Не, 7Ы, 7Ве.

. Рассмотрено рассеяние ультрарелятивистских электронов этими и другими ядрами с учётом поляризационных эффектов. Найден сравнительный период полураспада ^-нестабильного ядра 7Вс.

Ключевые слова: Ядра 1р-оболочки, микроскопическое приближение, бета-распад, рассеяние электронов, поляризация.

Savchenko A.L. lj>-siieii nuclei structure, processes of electron scattering and /3-decay. — Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 01.04.02 — theoretical physics. — Taras Shevchenko Kyiv University, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to theoretical investigation of the lp-shell nuclei microscopic structure in the framework of variational approach. The basic characteristici of *He, 6He, 8 i/e, 1Li, 1Be were calculated by using of the same nucleon-nucleon potential for all isotopes. Scattering of the ultrarelativistic electrons by these and other nuclei was considered with taking into account of the polarization processes. The comparing half-life for the 7Be /3-decay was coinputcd. •

Key words: p-shell nuclei, microscopic approach, beta-decay, electron scattering, polarization.

Савчепко Олексій Леонідович

Структура ядер Ір-оболонки та процеси розсіяння електронів і /3-розпаду. (Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичішх наук.)