Связь поверхностного заряда мембраны нейтрофилов с функционированием клеточных сигнальных каскадов тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.10 ВАК РФ

РГ6 од

,, . , , НАЩОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ

' '...Хм 1ЯР^НСТКТУТ БЮ0РГА1НЧН01 Х1М11 ТА НАФТОХ1МП

На правах рукогшсу

КАЛАШН1КОВА ЛАРИСА 6ВГЕН1ВНА

ЗВ' ЯЗОК ПОВЕРХНЕВОГО ЗАРЯДУ МЕМБРАНИ НЕИТРОФ1Л1В 3 ФУНКЦЮНУВАННЯМ КЛ1ТИННИХ СИГНАЛЬНИХ КАСКАД 1В.

02.00.10 - Б1оорган1чна х1м!я, х!м1я природних

та физшлогччно актиьних речовин; 14.00.?.5 - Фармакология

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата б1олог1чних наук

Ки1в - 1994

Дисертащею е рукопис. Робота виконана у в!ддШ медико-б1олог1чних проблем 1нституту б!оорган1чно1 xiMii та нафтох!мН HAH Укра1ни.

HayicoBi кер1вники:

0фщ1йш опоненти:

Пров!дна установа:

доктор медичних наук, професор, ОЛ.Луйк

кандидат б1олог1чних наук Р.М.Скрима

доктор х1м1чних наук, Г.С.Шаповал

доктор медичних наук, професор В.Д.Лук' янчук

1нститут оргашчно! х!мП НАН Украхни, м. КИ1В

Захист в1д0удеться - rjbaJtcA- 1994 р. на

зас1дашп спещал1зовано1 вчено! ради Д 016.65.01 в 1нститут1 (Иооргашчно! xiMli та нафтох1мП HAH Украгни

(253660, м. Ки1в, вул. Мурманська, 1).

. 3 дисертащею можна ознайомитись в б!бл1отещ 1нституту ÖioopraHi4Hoi xiMii та нафтох1мП. HAH Украгни (253660, м. Мгв, вул. Мурманська, 1).

автореферат рсшсланий " " }"<Л/ ?/-CJ{ 1994 р.

Вчений секретар . спец1ал1зовано1 вчено! ради

Д.М.Федоряк

АктуальШсть проблемы. Зовншн1 плазматичн! мембрани, як в1домо,

в найважлившим структурно-функцюнальним элементом, який забез-печуе бшрегуляторт ироцеси в кл1тинях. У вс!х «Яолопчних реак-щях беруть участь макромолекулярш структури мембран, що мають заряджен1 груш, яш формують поверхневий заряд юптини, i, таким чипом, обумовлюють !х електрок!нетичн1 властивости Чисельними досл!дженнями [С.С.Харамоненко, А.М.Ракитянська, 1974, М!рошников A.A., 1986, Козишць Г.1., 1986] показано, що патологхчш змпш miiтиннок aKTHBiiocTi та зм!ни властивостей кл1тини, зв'язаних з ii BiKOM, супруьоджуються зм1нами поверхневого мембранного потон-Ц1алу.

Дослгдженнями останшх poKiв [В.П.Кухар, 0.1.Луйк, 1991) показано, що вс1 найб1льш важлив1 прояви tanraiiHoi актавност1 опо-середковаш регулюючими механизмами, HKi зд!Яснюютъ сприйняття, проведения i 'реал1зацш' зовшшнього сигналу кд!тиною. Найб1льш важливими i ушверсальними в дв! сигнальт системи: аденилатцик-лазна (АдЦ) i Са/пол1фосфо!нозитидна (Са/ПФ1), - для яких, в основному, Biдом! принципи opraHi3auii i функц!онування, а також характер регуляцп ними кл!тинних в!дпов1деЙ. Проте, проблема ре-гуляш 1 Еказаними месенджерними системами величини електричного заряду кл1тин залишаеться абсолютно невир1шеною. Б1льша того, аналог!чним чином питания практично не ставилось. Разом з тим, з'ясування npoueciB, як1 лежать в основ! б!ох!м1чно! регуляцП величини електричного заряду юитинжн поверх:п, важливв на лише самв по coöi, але i для розумпшя молекулярних мехашзм!в д!1 широкого коля лгкаргьких рвчоыш.

Зручним- сО'иктом для доел! дмошы nici проблеми е юитини 6i-ло! кров! '- иол!мор£нояд<эрн! лейкоцити (ГиМЯЛ), функциональна ак-•гиенЮть яких знаходиться шд строго детермшованим контролем Са/ПФ1- 1 АдЦ-систем сигнально1 трансдукцП. Щнним ¿нструментом для експерименталыюго анал1зу механi 3mib спряжения мембранного потьнц!алу ШЯЛ з клггшшши сигналънмми каскадами в ф1зЮлог!чно активш речовини (ФАР), як1 проявляють в1дому за слрямоваш стю Д1Ю на ui каскада. При так!й постанови доеличження вдавться не т!лькй оцишти принципи уиравл1ння кл1тинним иотенщалом з участю головних меоендкбрних систем, але й одержати додаткову 1нформац1Ю про механ1зми д1£ викаристаних ФАР на лейкоцита. Останнз мае важ-

лиье значения з точки зору звстосування цих речовин у кл!н1ц! для л1куваиня р1зних захворювань, в патогенез1 яких ПМЯЛ В1д1грають важливу роль.

Мета роботи: вивчення механ1зм1в регулювання поверхневого заряду кл1 тип гранулоцитарного ряду' 0! ло! кров! головними месендаерними системами кл1тини при д! 1 на них р1зних фармаколог!чних речовин, як! моделюють функщональний стан юптини цими системам^. Задач! досл!дження полягали у наступноиу;

1. Досл:дити зм1ну олоктрофоретично1 рухливост! (ЕФР) нейтроф!-л1е при вплив1 ФАР з в!домою спрямован1стю д1! на ун1версальн1 кл!тинн! системи сигнально! трансдукц!1: АдЦ 1 Са/ПФ1.

2. Виявити роль зовн1шньомем0ранних рецептор!в в процес! спряжения систем кл1тшшого 01орегуляторного метаОол!зму з мехашзмами управл!ння кл!тинним зарядом.

3. Г1ор1вняти вплив найб!льш характерних фармаколог]чних агон1ст1в 1 антагон!ст1в головних месендкерних систем на електрок!нетичн1 характеристики ПМЯЛ з д1ею тих ко речовин на два вида в!дпов1дей електрозбуджуваних кл1тга1 з в1домим (гладком'язев1 об'екти) 1 нв-в1 домим (електрокерован! Са2+-канали нойрошв молюск1в) спряжениям з реакц1ями сигнальних кл1тишшх каскад!в.

4. Розрахувати електрокшетичн! характеристики ПМЯЛ - С-потенщал та густину поверхневого заряду мемОрани (о) - для 1нтактних кл1 тин 1 при дИ досл!джуваних ФАР.

5. Провести кореляц1йний анал13 результат!в визначення впливу ФАР на електрокиютичн! властивост! ПМЯЛ з ефектами тих же речовин на модельних в1дпов!дях кл!тин 01ло1 кров! (хемок!нез, хемотаксис, Е-розеткоутворююча здатн!сть л1мфоцит1в з эритроцитами барана) 1 агрегацй тром0оцит!в.

6. Досл!дити зм1ни електрок!нетичних властивостей ПМЯЛ при патолог! I 1 оцпшти на цьому фон! характер впливу деяких фармаколо-г1чних речовин на ЕФР лейкоцит1в (як модел! экспериментально!„патолог! I використовували пожодження !сн!зупчпм вищхшчянням). Наукова новизна;

1. Вперим ьстановлено, що ФАР, об'^днаш т1льки сшлыюю спрямо-ван!стю Ешшву на кл!тинн! сигнальн! каскада, проявляють 1 сгпль-н!сть д! 1 на поверхневий заряд мемОрани. При цьому, речовини, що активують АдЦ каскад та !нПбують Са/ПФ1 систему, знижують, а речовини протилекного типу д!1 - зб!льшують заряд поверхнево! мемОрани кл!тшш.

2. Показано, що в1Д'емний електричний заряд мембрани нейтрофШв шдтримуеться за рахунок активацп Са/Г1Ф1 1 гальмування АдЦ систем сигнально1 трансдукцп i контролюеться КТ-чутливими Салками, незалежно Ь1д поступаючого на них зовншнього сигналу.

3. Встановлено, що реестрац1я ЕФР ПМЯЛ монсе Сути достатньо 1нформативним методом для анал1зу молекулярних мехашзм!в д11 ф!з1олог1чно активних речовин.

4. Розрахоьан1 коефП(1енти корелящ i Mix ЕФР ПМЯЛ 1 доел! джувани-ми показниками кл1 thhhoi актиьност1 при BiuuiBi ФАР дозволяють зробити ьисновок, що визначним у д11 л1к!в на вивчен! ФункцН юптини е загальний характер д11 (активам я або пригшчення) л1-KiB на баланс активностей двох основних сигнальних систем кл1тини.

5. Запропоновано новий cnociO лаОораторно! д!агностики променевих уражень, який використовуеться в практищ спец1ал1стами БРТ/НЦ АН Украгни.

Теоретичне а практичне значения робота. Результата досл1джень мають принципове значения для пояснения молекулярних механ1зм1в роал!зацП ф1з1олог!чних функшй досл1джуваних кл!тин, а також вияенення мокливост! спрямовано1 кррекци ix активное^ при пато-лог1Чних станах. Розрахунок електроюнетичних характеристик, що грунтуеться на виявлених законом1рних змшах електрофоретично! РУХЛИВОСТ1 ПМЯЛ При ДП KCeHOOiOTIIKi в, дпзр.олчв бьлыи ЦПРЧЛ 1 н-терпретувати б1орегуляторн1 яьида на молекулярному pi вн i .

Анал13 ф13ико-л!м1иаих npouecie, u;o лежать ь ochjhl спряжения функ1ионс1Лыюги стану KJiiTiiii.i i ьластиьостйЯ И плазматично! мембрани, дозволяв пояснити мехашзми дп л1карських та ¡нших ф1-зкшэНчно актиьнил речовин. Це розширюв мчж! застосування в1до-мих фармакологi чних прйннра'ПБ i Ыдкривае моиливост1 створепня нових Л1карських 3aco6iB.

Виявлена стльшсть в принципах дП препарат1в мокв бути ви-користана в Tepanil патолог1чних стан1в, зокрема променево* хво-роби..Одержан! дан1 поглиблюють уявлення про патогенетичш меха-Hi зми розЕитку променвво1 хБороби i сприяють вдосконаленню схем i cnoco6iB д1 агностики та Л1кування дано! патологП.

Рвал1зац1я одержаних результатов. На основ! проведених досл1джень запропонований новий cnoci6 лабораторно! д1агностики променеuix уражень, який використовуеться з 1989 року у ВРНЦ, розроблен! р0-

комендацП по п!двищенню ефективност! cnocoöiB Д1 агностики та схем л1кування дано! патологП.

Апрбац1я результат!в робота. Основш результата роботи допов1дались i обгоьорювплиеь на I Всесоюзн1й канференщ i з н^йронаук (KiTiR, груд^нь 1986); на TV конфоренци мо.подих ечених м.Киева "Амуалъш ¡шгошы фирмшюлопi i токсикологи" (1987); на Всесоюзному симлоз!ум1 "Б1ох1м1я-медициш " (Лежнград, 1988); на що-р1чних наукових коН'1».-р:-нц1ях 1Б01К АН Укрыни; на наукоьих ceMi-нарах в1дд1лу мвдико-СПолопчних досл!дж«нь i на заеданиях Вче-Hoi ради 1Б0НХ (1994 р).

Робота Калашниково! Л.е., Дегтяра B.C., Поди ГЛ. "Стерео-титл механ1зми дй ф1з!олог1чно активних речовин в межах ун!вер-салыгих систем сприйняття, проведения i реал1зацП зовн!иш1х сиг-нал1в кл1тиною" пос1ла друге м!сце на Всесоюзному огляд!-конкурс!. серед молодих вчених i спец1ол!ст1в в галуз! фармакологи в 1988 роц1.

г За матер!алами дисертацИ опубликовано 9 друкованих poöiT. Результата досл1джень використаш в фундаментальна монограф! I "Х1м1я б1орегуляторних ripouociB" (ред. В.П.Кухар, 0.1.Луйк, 1991), яка в вступом до нового спеЩального розд!лу öiooprani4Hol

xiMil.

Об'ем 1 структура дисертацИ. Дисертащя викладена на 155 стор!н-ках машинописного тексту 1 складаеться 1з вступу, огляду Л1тера-тури (5 розд!л1в), результат! в досл)дж<?нь (5 роздтв^. заштен-ня, ьисновк1в, списку л1тератури та додатку. Робота Проииосгрова-на 40 малинками i 5 таблнцями. Список л!тератури нараховуе 130 першоджерел.

1. МЕТОДИ ДОСЛДОЕНЬ Виб1р ДАР та принцип под!лу на групи.

Для анал!зу механ1зм!в спряжения електрою нетичних характеристик ПМЯЛ 3 Функц1ями ГОЛОВНИХ месенджерних каскад1 В ВИКорИСТОНукаИ ФАР з Biдомою направ.п«тстю дП на оетаиче. 3ri дно класиф) кач' i л1карських речоьин (ОЛ -Луйком та ia.,1934, ПйрабШНу б{лыш егь ФАР можна под1лити по направленост1 ди на головш системи сиг-нально! транедукщ1 на активатори (+) та пригшчувач1 (-) аде-Hi-латциклазно! (I) обо тшфосфо1нозитиджн (II) системи. Щ ефекти прийнято позначати "+I", "-Iй, "+II" та "-II", в1дпов!дно. Таким чином, речоЕИни можна розд1лити на дв1 основш категорп !з

стереотишшми поеднаннями ефект^в типу "+I/-II" та "-I/+II", тоб-то речовшш, що активують проведения сигналу в АдЦ-систем1 1 од-ночасно гальмують Са/ПФ1-каскад, i речовини i3 зворотним поеднан-ням Д1й на головш месендкерн1 системи.

Bei досл^джуват в poöoTi речовини, р1зн! як по свогй х1м!ч-Н1й Судов!, так i по фармаколоНчних властивостях, за. одшею або дек1лькома ознаками мехашзм1в ix дП були в1днесен1 до одше1 з двох вид1лэних вшц9 категор1й. Вибран! ФАР в експеримонтах вико-ристовувались в д1апазош концентраций В1Д 5-10-4 до 1-Ю"6 моль/л. При цьому у б1льшост1 випадшв спостер1гались однонаправ-леш ефекти, тому для них в робот! приведен1 т1льки результата дослШв з концентрац! ер МО"' моль/л як найбыьш достов1рн1 i 3i ставиш.

Метод кл1тинного електрофорезу. Об'ектсм досл!дження були пол1-морфноядерт лойкоцити (ПШ) кров! mypiB породи Wlstar, ьид!лен1 1з гепаризовано! кров! в град!внт1 центрифугування ф1кол-Барографа н. MepTBi кл1тини склали не б!льш 3-5%

Принцип метода електрофорезу детально описаний в робот1 6.В.Долгой (1985). Результати експеримент]в представлен1 як середа! значения електрофоретично! pyxjuraocTi. Достов1рн1сть отри-маних результат1в оц!нювали статистично по методу Ст'юдента. Метод внутр1кл1тинно1 перфузИ. Досл1дконня проводили на не1ден-тиф!кованих ¡зольованих нейронах виноградного слимака Helix poma-tia.

В досл1дженнях був застосований метод внутр1кл1тшшо! перфу-зП, розроблений для досл!дження iomiot пров1дност1 плазматичних мембран нейрон!в молюск1В [Костш П.Г., Кришталь O.A., 1977). .

Метод реестрацИ скоротливо! активност! гладких м'яз!в. Як об'акт

досл!джоння використовували смукки !з сечовода морсько1 свинки 1 рог!в матки Bariтних щур1в породи Wlstar. Для досл!дження гладко-м'язевих препарат!в сечовода морсько! свинки застосовували метод подв1йного сахарозного Micraa [Mugrldge K.G., 1984], а препарата матки доел!джувались методом, описании у poöoTi (Р.И.Скрима та iH., 1987].

Метод моделювання промэневиж уражень. Досл1ди проводили на щурах породи Wlstar вагою 150-200 г. Опром1нення здШснювалк однора:о-во з експозиц!йною дозою 250 Р за Й.хв на впарат1 РУМ за наступим х умов: П-!ЯП кР, 1=1 п M.i; fii цотинь дкермло-ноьерхия - 30 ом;

ф1льтри - 0,5 Сии мм А1. Вим!рювання ЕФР проводили методом MiK-роелектрофорезу через 1 1 4 доби шсля опромшення. Паралельно з ЕФР визначали загалыгаприйнятими методами сумарну к)льк!сть лейкоцит! в 1 лейкоцитарну формулу. Досл!дауван! препарати вносили в кров опром!нених тварин In vitro.

Kjilal4Hi досл1дження проводились у 1986-1987 p.p. на 6a3i ВРНЦ AWH СРСР. П!д спостереженням знаходилось 58 oci6. чолов!чо! стат1 в1 ком в!д 30 до 65 poKiB, як1 були onpoMiHeHi 1он1зуючою рад1ац!ею при виконанн! po6iT по л!кв1дац!1 насл1,дав аварП на Чорнобильск!й АЕС. Бизначення ЕФР ПМЯЛ цих людей проводили методом м1кроелектрофорезу.

Обчислювальн! метода. Обчислення величин С-потенгЦалу i густиш поверхнового заряду мембрани здШснювали за допомогою програми Matched. Для корелящйного анализу та статистично! обробки експе-римонтальних результат!в використовували програму Statgraf. Побу-дова граф!к1в i Пстограм зд!йснювалась граф!чним редактором "CoPLOT".

2. РЕЗУЛТЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТ1В.

2.1. М1кроелектрофоретичне досл!дження нейтроф!л1в.

Для вивчення залсж}юст1 поворхлевого заряду мембрани ПМЯЛ в1д активност1 досл1джували зм1ни ЕФР ШШ1 тд впливом ФАР з в!-домими стереотипами д11 на месендкерн! каскада.

ЗПдно з отриманими даними (мал.1), д1я на нейтроф!ли р!зних ФАР приводить, в б1льшост! випадк1в, до змш 1х ЮР в пор1внянн! з контролем. Ц! зм1ни в!др1зняються як по ступени вираженост!, так 1 по направленост1 дП.

Було встановлено, що речовини групи "+I/-I1" знижують величину ЕФР досл!джуваних кл!тин на 22-49%. Виняток складають папаверин, норадренал1н, вольтарен, кофеин та емб1х1н, як1 но проявили достов1рного впливу на досл!дкуваний показник.

Для перших чотирьох i3 перел!чоних вшце п'яти npenapafiB, в!дсутн!сть дП можна пояснити 1х неоднозначним впливом на ак-тивн!сть кл1тинних сигнальних каскад1в. Одночасно eM6ixiH е кла-сичним представником "+I/-II" групи. Але, цей агент, який вико-ристаний в наших досл!дчх у форм) riдрохлорида, при ф'1КсацП на мембран! ИЯЛ в високих концентрыи я? може нчдати i'H додатковий негативний заряд. Цв п!дтвердили експерименти, в яких даний препарат досл1джувався в д1апазон! концентрац!й 5-10_л - 1-Ю"6 моль/л. Зниження концентрацП у вказаному д1апазон1 приводило до

+1/-Ы . V ■ -I /+II

Мал.1. Вплив досл1джуваних ФАР на елоктрофоретичну рухлив!сть ПМЯЛ кров!-щур!в.

iHBepclt ефект1в в1д п1двищвння до гальмування ЕФР. Цэ даз змогу допустити, то при зниженн1 концантрацИ ембШну зменшуеться вплив його власного заряду на ЕФР 1 починають проявлятись залиш-ков1 (при даних кокцентрац1ях) пригн1чуюч1 ефэкти, обумовлен1 гальмуванням Са/ПФ1 та активац!ею АдЦ-системи.

В ц1лому, описана сер1я експ0римент!в даз змогу зробити вис-новок, що речовини "+I/—11 ™ категорП зменшують BSP, а- такой. I нэгативний поверхневий заряд ПМЯЛ. Шд д1вю bcIi цих фарнпрепвра-т1в "-I/+II" групи: толбутам1ду, ме затону, обэидану, клокШну,, лэвам1золу, 1онофору А 23178 i ВауК 8644, в1дбувалоса. додаяйрнв зб1льшвння показника кл1тинно1 активно«! на в1дносно

контрольного значения. Виняток склав левам! аол, яки? н» проявив достов!рно1 д!1 на BSP нейтроф1л!в. Отжа. рачовшзг ц'.'вТ груше здатн! спричиняти достов1рнэ зб1льшетя велпганя поверхабвого заряду доел!давних кл1тин.

Результата описано! серИ експеримент1в показали, що нас-т1льки р1знор1дн1 препарата, об'вднан1 т1льки загальною спрямова-н1стю впливу на кл1тинн1 сигнальн1 каскада проявляють 1 сп1ль-н1сть в Д11 на величину ЕФР, а отже 1 на поверхневий заряд мемб-рани. При цьому речовини "+1/-II"-типу, як правило, зменшують, а "-1/+1I"-типу - п1двищують ЕФР. На основ1 цього мокна зробити висновок, що генерац1я мембранного потенЩалу зд1йснювт>ся за ра-хунок актавац11 системи Са/ПФ1 1 гальмування АдЦ. .

В нчо.тупн!й сери ексшр!мент!в досл1джували вплив на ЕФР кл!тин б1ло1 кров! коключного токсину (КТ), який блокув ГТФ-зв'я-зуюч1 б1лки (С-б1лки) цитоплазматично! мембрани, котр1 проводять сигнали, що гальмують АдЦ 1 активують Са/Ш -каскад ("-1/+П").

Встановлено (мал. 2), що КТ в концентрацП 1,0-10"7 моль/л 1стотно (на 66%) знижуе ЕФР ПМЯЛ. Це Шдтверджув зроблений вище

Мал. 2. Вшшв досл1дкувани1 'feAP на ЕФР нативних ПМЯЛ 1 на фон1 обробки кл1тин КТ. По oci ординат в1дносн1 (56) зм1ни ЕФР на нативних (I) 1 попередньо оброблених КТ (II) ПМЯЛ; 1-атроп1н; 2 - димедрол; 3 - кофе1н; 4, Б,-толбутам1д; 6, 7 - Bay К 7665; 8,9 - циметид!н.

висновок про те, що мембранний потетЦал зростаа при аятивац11 Са/ПФ1 i гальмувaHHi АдЦ-каскаду.

Були проведеш також досл1дження сп1льно! дИ КТ i р1зних ФАР, що використовувались в попередшх експерименталышх сор1ях. КТ i досл1джуваш агенти використову вались в попередшх д1ючих концентращях. Експериментально встановлено, що на фон! пригш-чення ЕФР, викликаного д1ею КТ, препарати обох груп: як "+I/-II", так i "-I/+1I", - ьикликають шдвищення мембранного потенщалу ПМЯЛ. Таким чином, для речовин групи "+I/-II" в1дбуваеться обер-нення ефекту в!д гальмування ЕФР на 1нтактних кл!тинах до акти-вацИ на лейкоцитах, оброблених КТ. Речовини категорП "-I/+II" Шдвищують ЕФР в обох ципадках: як нативних, так i оброблених КТ. Проте на шптинах, що були шд д1ею КТ, ix ефект вираиений значно б!льше Hi« на 1нтакт1шх ПМНЛ.

Як встановлено [ОЛ.Луйк, В.П.Кухар, 1991], за в1дсутност1 61 орвгуляторного стимулу "-1/+1I" категорИ КТ не впливае на функщ ональну актившсть ПМЯЛ, що оЩнюеться по tx хемотаксичшй або хемокiнетичнifl активность 3 цього вгашшае, що механ1зм шдтримання елнктров!д'емного мембранного гклоншалу неЯтрсфШв коитролюсться, на ыдапну в!д iimmx функщй цього виду кл1тш 6iло! кров1, КТ-чутливими С— битами незалекно В1Д поступаючого на них зовн!шнього сигналу.

1з сказаного вищо мокна зробити висновок, що в1д'емний мембранний потенщал ПМЯЛ ni дтримуеться шляхом активацП системи Са/ПФ1 i пригшчення АдЦ-мисенджьрного каскаду. Суттвву роль в цьому регуляторному механизм! грае Сазальна функц1ональна актив-HicTb чутливих С-б1лк1в.

2.2. Вплив досл!д*уваних речовинна_електрозбуджуван! кл!тичи.

На ць«му erani роботи дое/иджували ефекти речовин тих же ipyn на пот! к CaZt чбрйз елек1'рочутлив1 кальц!ев1 канали мембрани нейрона молюска. Враховуючи особливост1 елоктрофцз1ологiчного експерименту на даному об'ект1 не уявлялося можливим детально оц1нити вс! сполуки, досл1джен! на ПМЯЛ. Тому в досл1дах на нейронах Helix pomatia досл1джували т1льки деяк! найб!льш характера речовшш. Такими для групи "+I/-II" були вибран1 атроп1н, димедрол, BW 7Б5С, емб1х1н, теоф1л1н. Серед представник1в протапекного класу ФАР дослiджували обзидан, клофел1н i тол0утам1д.

Встановлено, що атрстн при апл1кацй ззовн1 мембрани зво-ротньо блскув калыиевий noTiit з 1С50 = 1,4±0,4 тМ. Граф1к доза-

-ефокт мое круту концентрат Яну залежшеть, яка в1дпов!дае б1мо-лекулярному сполученню або реакцП СЛльш високого порядку. Блокада при низьких концентрат ях, як правило, повшетю зворотня з врахуг.анням поступового спадання Са2+-струму в ход! внутр1кл1тин-но! перфуз! 1.

При внутр!кл1тинному застосуванн1 атроп1н практично не впли-вае на елоктрокерований пот1к кальц1» в мембранах нейрод!в молюс-ка.

Це стосуеться 1 блокатора Н,-рецептор1в г1стам!ну димедрола, який при зовШшньому прикладанн1 оборотно блокуе потенц!алкерова-ний иот1к Са2+ через в)длов1дн1 канали мембрани нейрона. Половин-не пригШчення п!ковог амшНтуди вх1дного кальц1евого струму (1С50) наступало при концентрат I речовини 2,3-Ю^моль/л. Залеж-н1сть е^кту в!д коннентряц! I блокатора в1дпэв1дзе бимолекулярному гь'Л'<увзнн,о або рсакц!! б1льш високого порядку. Знэчних змш киники чктиьац! I та ¡нактивацп кальш мвого струму, Повн1стк) зйблокованого як атропином, так 1 димедролом, не спостер!гаеться. Як 1 для атроп!ну, блокуюча Д1я димедролу суттево залежить в1д тестуючого потенц!ялу.

Д1ю ВЛ 7ББС на калыпеву гфоп1дн1(?ть кл1тинно1 мембрани дос-л1джували в д1апазон1 концентратй ЫСГ5- 1 •10_7моль/л. При концентрат 1 В№ 755С 1•10 "г моль/л ефект не спостер1гався. При зов-н1шньому застосуванн! цього агента в д1апазош концентрац1й 2,5»10_6-2,5'1СГ8 моль/л на окремих не1дентиф1кованих нейронах (28% вс!х досл!д1в) Ь1н п!двищував величину максимально* кальц1е~ воК пров!дност1 на 14-35%. При дИ ВПК 755С у вказаному д!апазон1 концентратй рееструвався також зеув положения максимуму вольт--амперно! характеристики для кальц1евого струму.у в1д*емну сторону по ос! потетцалу на 14г6мВ (з 9% вс1х проведених досл1д!в).

Кр1м того встановлено, що ВИ 755С не впливае на потенц1алза-лежну кальц1вву пров!дн!сть при його внутр!кл!тинному застооуват?-н1 в д!апазон! концентрат й Шд 1-1ГГ' до 4,7П* Ю-5' М'лпь/.п.

Емб1х1н блокуе калыиевий струм минш ифвктиыю, Н1ж атроп!н 1 д!медрол. 1С50 для ц!е! речовини складае б1ля 1 мМ. Палежн1сть ефекту в1д концентрат г в!дпов1д'с)е мономолекулярному зв'язуванню, або реакцП нижчого порядку. При д!1 цього агента спостер!гзються деяк! зм1ни кшетичних характеристик струм!в.

ТеофШн - блокатор цАМФ-ФДЕ, також блокуе кальц1ев1 струми (1С >5,0 мМ). К1нетика реашдй цього агента в!дпов1дае мономо-

лекулярн1й ревкцН або реакцП нижчого порядку.

При досл1джен! препарат!в альтернативно! групи: клот д1на, обз1дана 1 толбутам1да, - як1-небудь достов1рн1 вгшиви на струми кальц1ю не виявлен! н1 при зовн!пшй, н! при внутр!кл!тиншй ап-л!кац1ях (речовини досл1да:увались в концентрац!ях, як1 знаходять-ся в Д1апазон1 в!д 1М0~б до 1-1СГ3 моль/л).

Таким чином, б!льшост! (4 1з 5) досл!джених ксеноб1отишв "+1/-П" типу д!1 властива здатн!сть пригн!чувати потенц!алкеро-впн! кальц1ев1 струми мембрани нейрона молюска. Досл1дкен1 ФАР групи "-1/+П"- неактивн! на цьому об'ект!. НеобхШю в!дзначити, що в1дом1 активатори Са/ПФ1 системи, такьяк лвйкотричн Сд, акти-вують Саг+-канали т!льки деиких нейрон!в, а синтвтичний аналог диацилглщеркну - олео1лацетилгл1церин переважно блокуе 1х.

1з викладеного вище мокна зробити висновок, що для електро-керованих Саг+-канчл1в нейрон!в молюска спряжения з головними ме-сенджерними каскадами не достатньо однозначне, хоча бкпьчИсть ре-човкн, ЯК1 блокумть Са/ПФ1 1 активують АдЦ-систему, ироявляють властив!сть гальмуЕати кальц!евий струм.

На скоротливих гладком'язевих препаратах досл!джували ефокти тих же 8 речовин, що 1 в експериментах на поодиноких нейронах.

Встзновлено, що 1з 5 речовин типу "+1/-П" т!льки димедрол, В'И 755С 1 теоф1л1н мають виражену властив1сть гальмувати скоро-чення гладких м'яз^в сечовод1в 1 матки. Емб1х1н в максимальн!й досл1джувашй концентрац!! проявляй лише тенденц!ю (0,1>р>0,05) до 1нг!буючо! активност1. Атроп1н взагал! "не активкий на препаратах сечовод1в, а на смузкках матки нав!ть навпаки - проявляв сти-мулюючий ефект (мал. 3).

Слабк! ефекти ем01х!ну можна- пояснити його швидкою г!дрол1-тичною 1нактивац!ею одного з двох хлорстальних ,радикал1в, як! присутШ в молекул! ц!е! речовини. • ' '

Кр!м того, в силу свое! мало1 г1дрофобност! емб!х1н може в недостатки м1р1 досягати сво!х м!шеней на м!оцитах.

В!дсутн1сть Д11 атроп1ну на сечову протоку 1 активуючий ефект на препаратах матки можна пояснити тим, що поряд.!з блокадою М-хол!норецелтор!в м!оцит!в, яка приводить до' гальмування системи Са/ПФ1, в1н блокуе 1 пресинаптичн! М-хол1норецептори нер-вових зак!нчень, як1 в в гладком'язевих препаратах. В результат! АдЦ система активуеться на пресинаптичному р!вн!.

О Обавдаи

1.....1

Атроп!«

Ыал.З. Скоротлива активн1сгь гладких м'яз1в при д11 атроШну 1 обзидану.

Э ц1лому, сл1д все ж зазначити, цо основна частина спостереже-них ефект1в препарат1в "+1/-И" тшзу на гладком'язевих об'ектах полягае в гальмуванн1 скорочэння. Найб1льш активною речовиною ц1а! груш на даних об'ектах виявився препарат В* 755С, який 1 був б1льш детально досл1дкений.

Пригн1.чення г1перкал!ввих скоротливиХ в1дпов1дей сечово! протоки спостер1галось п1д д1ею Ш 755С з концентрацию < 1 -10" моль/л), а практично повне (95±4%) пригн!чення виникало при кон

е

центрацП блокатора 1-1СГ5 моль/л. Цей агент не впливав на г1по-натр1еву контрактуру кл1тин сечово! протоки, що св!дчить про в!д-сутн!сть !нг!буючо! дН вказаного блокатора на механ!зм натр1й--кальц!евого обм!ну. Одержан! дан1 дозволяють допустити,' що бло-катор л!покс!генази ВИ 7Б5С впливав, переважним чином, на елект-рокерован1 кальЩев1 канали гладеньких м'яз!в.

Речовини групи М/-1!" активували скорочення кл1тин гладких м'яз!в, але не на вс!х об'ектах. Так, клоншн, активуючи скорочення сечово'£ протоки, гальмус рухливу актившсть матки.

Обзидан, навпаки, активуючи скоротлив1сть м1ометр1я, прояв-ляа д!ю пригн1чення на препаратах сечово! протоки (мал.З). Б1льш однотипними ефектами на даних об'ектах в!дзначаеться толбу-тдм1д, який нэлаб 8 першому ьииадку досто0|рно стимулюючу д!ю, а В другому - доси'гь ч1 тку теидош|1ю до активацП.

В!дм!нн!сть в ефектах клон!д! ну 1 обзидану на р!зних об'вк-тах мокна, як ! для атроп!ну, пояснити впливом цих речовин одно-часно на пре- ! постсинаптичн! а2 ! р-адренорецептори в1дпов1дно. При такому поясненн! став зрозум!лою 1 однонаправленн! сть ефект1в. толбутам1ду, осК1льки ця речовина не мае рецепторного типу д!1.

В ц!лому, сл^д в1дзначити, що результата визначення вшшву речовик двох досл1джуваних груп на ЕФР лейкоцит!в значно. б1льша в1дпов!дають под!лу ФАР по характеру впливу на головн1 месенджер-н1 системи, н1ж досл!ди на мембранах нейрон!в ! скоротливих гладеньком 'язевих об'ектах. Причому рвестрац!я ЕФР ПМЯЛ може бути достатньо ¡нформативним методом для проведения такого анал!зу.

2.3. Обчислювальний анал!з електрок1нетичних характеристик ПМЯЛ.

Основними електрок!нетичними характеристиками кл1тин в ЕФР, С-потенщал ! густина поверхневого заряду кл1тшш (о). '

Були розраховаш £-потенц1ал 1 густина поверхневого. заряду ПМЯЛ для 1 нтактних кл!тин 1 на фон1 д11 дооШджуваних ФАР.

При анал!з! одержаних розрахункових даних (С 1 о) ч1тко простежуеться картина, характерна для зм!ни величини ЮР нейтро-ф1л!в п!д впливом речовин груп "+1/-П" 1 "-1/+П".

Значения С-потенц!алу 1 густини поверхневого заряду нейтро-ф1л!в достов!рно зб!льшен! в!дносно контрольно! величини при д!1 на юИтини речовин групи "+1/-П". При д!1' препарат!в групи "+1/-П" во.пичини рочрягоряних електрокгнетичних хярлктеристик ь р1|ЗН1Й М1р1 ЗНИ'КСН! \\cpi Е'.НЛНО 3 КОНТрОЛЬНИМ зньчонним. .

2.4. КореляцШгий анал!з.

Додатково були оц1нвн! кореляцН м!ж показниками функцш-нально! активност! юптин кров! (хемокпшз, хемотаксис ПМЯЛ, б-розеткостворююча здатшсть л!мфоштв миш! ! агрегащя тромбоцит! в кров1 щур!в) 1 поливаниями ' електрокшетичних характеристик ШШ на фон! д!г досл!дкуваних препарате.

Використан! функщональш показники юл тин крот вивчались при трьох концентрац!ях ФАР: 1-1СГ4, 1-10-5, 1-10~б моль/л. Окре-м! функц!ональш показники тд д!ею використаних речовин в р1зних концентрац!ях зм1нюються по р!зному. Тому кореляцН !з зм!нами ЕФР розраховували для кокно! концентрацП речовини окремо.

Критер1ем'оЩнки взаемозв'язку м!ж вивченими реакщями кл!-тин служила величина коеф1ц1ента кореляцН. Одержан! кооф1щ енти статистично достов!рн!, величина !х вшюсно невелика ! зм1 иметься в межах в!д 0,2 до 0,54. Враховуючи загалыюприйнят! градацП коеф!ц1ент1в кореляцН [Д.Сепетл!ев, 1968) при анал!з1 сдержаних даних мокна говорити про пом!рно виражений позитивний зв'язок мш функц!ональною активн1стю нейтроф!л!в та IX електрокшетичними характеристиками. Зв'язок електрокшетичних явищ ПМЯЛ ¡з спонтанною рухливною дктивн!стю (хемок!нез) виражений сильн1ше (0,37<г< <0,54), н!ж з спрямоввним рухом нейтроф!л!в (хемотакси) - 0,2<г< <0,46. Зв'язок м1ж електрок!нетичними характеристиками ПМЯЛ ! б-розеткоутворюючою здатн!стю л!мфоцит1в виражений слабко (г<0,3), А коеф!ц1ент кореляцН м!к поверхневими електричними властивос-тями мембрани нейтроф!л!в ! агрегацию тромбоцит!в вказув на до-сить слабкий негагивний зв'язок м1к цими характеристиками.

Проведен! корелящйн! розрахунки п!дтверджують основний вис-нобок дано! роботи про позитивна спряжения механ!зму п1дтримання електричного потвнц!алу ПМЯЛ з роботов Са/11Ф1 системи ! негативна - з активн!стю АдЦ. 0ск!льки аналог!чний характер спряжения строго доведений для хемотаксису ! хемок!незу, зрозуммо, що найб1льш виражен1 кореляц!йн! зв'язки вдазться зарееструвати при Д11 ФАР на один 1 той же тип кл!тин. "Тому результата досл!д1в на Т-л!мфо-цитах в меиш1й м!р! корелюють !з зм!цами ЕФР, викликаними тими ж речовинами на ПМЯЛ. Це ж отосуеться виявлено1 тенденцН до негативно! корвляцП даного показника з ьпливом речовин на агрегац!ы тромбоцит!в.

2.5.Вплив 1он1зуючо1 рад!ац11 на електрок1нетичн! властивост! ГЗМЯЛ.

2.5.1. Досл1ди на опром1нених щурах.

У поперодшх досл1дах встановлено, що найб1льш !нформативни-ми строками для досл!дження ЕФР нейтроф!л;в на фош дП 1ошзую-чого випромшювання е при досл1джуван!й модел! опрсмшення 1-ша 1 4-та доба П1сля ди рад1ацП.

Було встановлено, що в процес1 розвитку променево! хвороби ЕФР нейтрофШв суттево зм1нюеться, 1 ц! зм!ни мають р!знонаправ-лений характер.

Так, через добу теля д! I ¡он1зуючого випром!нювання, ЕФР нийтрофШв суттеьо знижуеться, а на 4-у добу спостер!гаеться протиложний ефект. Таким чином, в першому 1з вибраних термШв спостереження дгя рад!ацП сама по соб1 в1дпов1дае впливу препарате типу "+1/-П", а в другому - гтрепарат!в "-1/+П". Вия-влену фазн!сть зм!ни поверхневого заряду мембрани в першу добу шсля опромшення лейкоцит! в мокна пояснити прямою Д1гю рад1ац11 на кл!тину. Останне зводиться до гальмування Са/ПФ1 ! активацИ Ад1/, оск1льки В1 домо [ОЛ.Луйк, 1987], що в вгасористоЕуваних дозах юшзуюче випромшювання гальмув кл1тинн1 реакцИ, як! реа-л!зуються за рахунок активац!! Са/ПФ1 ! гальмування АдЦ.

0триман1 експериментальн! дан1 дають змогу зробити висновок, що ЗМ1НИ функц1й кл!тинних сигнальних систем, що викликан1 за першу добу прямою д!ею рад!ац!1, в оборотными, так як через три доби в к.п1 тинах т! е( к попу.пчпП т! ж функци зч'ьчго/гься в з£п-ротньому напрямку. Зг1дно з результатами ц1в£ серИ експорименпв можнч допустити, и»о в б1льш п!зн!й ть-рмш (на 4ту добу) в опром!-неному орган!зм! з'являються фактори, ¿пи гальмують функцН АдЦ ! эктивують Са/ПФ1 систему, тобто', проишють первинному ефекту 1он1зуючо! рад1ац!Ь

Були проведен! досл!дження по вивченню.впливу деяких л!к!в •41/-II" типу на ЕФР нейтрофШв опром1нених тварин. 3 наведених лених даних видно , що головн1 кл!тинн! сигнальн! системи на фон! р1знонаправлених зм1н, викликаних опромШэнням, збер1гають здат-шсть реагувати на д!ю л!карських речовин. Ц! факта, по-перше, тдтверджують, що зм1ни фуншцй кл!тинних сигнальних'систем мають оборотний характер, !, по-друге, дають змогу зробити висновок, що на фон! опромшення можэ значно п!двищуватись чутлив1сть кл!тин до л!карських речовин. Останне май важливе прэктичне значения для юпн!чно1 рад!олог!1.

2.6.2. Кл1н1чн1 спостереження.

На мал. 4. навед9н1 г1сюгракш статистичного розпод!лу зна-чень ЕФР лейкоцит!в кров! людини обох досл1дхуваншс груп. Видно,

Мал. 4. Пстограми розпйд1лу значень БФР. А - умовно здоров1 люди; Б - особи, як1 перебували п1д д1ею 1он1зуючого. вшром1ню-вання; по оо1 абсцис - д1лянки значень ИР; по ос1 ординат - частота спостерекност1 (%).

що у эдорових людей розпод!л даного показника близький до нормального "закону розпод1лу з пор!веяно невеликим д1епазоном розки-ду значень. Середн1й показник ЕФР в ц1й груп1 становить 1,29±0,0Э МКЫ'В/СМ-С.

В rpyni oci6, HKi були шд д!ею 1он1зуючого випром!нення, • статистичний розпод1л значень ЕФР мае значно б!льш складний характер. Для оц1нки д!агностично! рол! методу ЕФР ПМЯЛ виходили з приведених вгаце г1стограм. Bci обстежен! в залекност1 в1д заре-естрованих значень ЕФР були розбит! на 3 групи:

а) 1з значениями ЕФР 1,2-1,4 мкм-в/см'с характернимп для здорових людей;

б) i3 зкиженими значениями ЕФР 0,5-1,2 мкм-В/см-с;

в) з п!двищеними знааченнями ЕФР 1,4-2,7 мкм-В/см-с.

Дал! по сукугшост! даних клш!чного i лабораторного обсте-ження хворих теж Д1лили на 3 групи:

-категор!я А - XBopi з об'ективними ознаками променево! патолог! ï. Величина ЕФР ПМЯЛ зб!льшена в!дносно контролю.

-категория Б - особи, що страждають захворываннями, як1 ви-никали п1сля перебування в 30Hi i можуть бути нампдком дП ioni-зуючо! paAiauiï. Величина ЕФР ПМЯЛ зникена щодо контрольного значения.

-категор1я В - особи, що не мають захворювань, виникноння яких могло б бути пов'язане з д!ею 1он1зуючого випром!нювання. Значения ЕФР чаотше в!дпов!дае норм! (1,2-1,4 mkm-.B/cm-c). '

Необидно В1дзначити, щб в досл^жуьашй rpyni ос1б вс!х трьох категор!й були Biдсугн! онколохччи!, в тому числ!, онкоге-матолог!чн! хвор!, хвор! на rocTpi !нфекц!йн1 захворювання та 1н-lui катвгорИ хворих, у яких ЕФР мохе суттево зм!нюватись без за-лежност1 в!д зв'язку ет!олог11 захворювання з променевою Д1ею.

Вказана обставина дае п1дставу |вважати, що зм1ни мембранного потенц!алу нейтрофШв у хворих категор!й д1йсно обумовлен1 д!вю V !он!зуючого випром!нювання. Kpiм.того, цим мохна пояснити в!дсут-HicTb суттевих в1дхил9нь значень ЕФР у б1льшост! ос1б категорИ В, не дивлячись на наявн1сть у них тих чи !нших патолог!чних стан!в, не пов'язаних з впливом рад1ац11.

Описан! результата кл1н!чних спостережень однозначно св1д-чать про те, що_ п!дходи до л!кування таких хворих повинн1 визна-чатись диференц!йовано. Були складен! методичн! рекомендацИ щодо д1агностичного використання методу ЕФР в кл!н!ц1 промененво! патологи, як1 схвален! 1 впровадхен1 в практику спец1ал1стами ВРНЦ АМН СРСР.

ЗАК1НЧЕННЯ

ГОЛОВНИМ результатом роботи, у В1ДП0В1ДНОСТ1 3 К К основною метою, е вперше встановлений факт керувашя поверхневим зарядом мембрани за допомогою yniверсальних кштинних сигнальних систем: АдЦ та Са/ПФ1. При цьому активац1я Са/ПФ1 i (або) гальмування АдЦ зб1льшуе поверхневий негативний заряд, а при обернет« cnißBiдно-шеннях функцШ сигнальних систем цей заряд зникуеться.

При досл!дженнях електрокпштичних характеристик кл1тин кро-Ei до сьогодн1 було прийнято рахувати що поверхневий заряд мембрани визначаеться переважно х1м!чним складом кл1тинно1 поверхн!. У в!дпов!дност1 з цим варто було чекати, що зм1ни електрок!нетич-них характеристик в процес! дозр!вання кл1тини або при патологП мокуть в1дбуватись в 4aci, пропорц1йному б!осинтетичним ритмам зам1ни мембранних компонент!в. Не виключались також змпш, що за-лекать в!д ступени експонування тих або 1нших заряджених груп на кл1тинну псдаерхню внасл1док конформац!йних перебудов бЮмакромо-лекул.

0станн1м механ1гмом, як правило, пояснювали наявн1 малочи-Сельн! спостерекення 3Miн поверхневого заряду юйтини п!д впливом ФАР. При цьому особлива роль выводилась прямим взаемод1ям ФАР з поверхневими зарядке ними трупами [Раррапо А. е. а., 19881, диянка-ми зв'язування Ca'*'2 (Sowemimo-Coker е.а., 1989], або IX впливу на проф!ль в'язкост1 гл1кокал!ксу поверхневого шару мембрани.

В наш1й poöoTi показана достатньо однозначна залежшстъ електричних характеристик поверхневого шару мембран в!д активнос-т1 головних месенджерних. каскад!в. Широкий Haöip речовин, якими ми д1яли на месенджерн1 системи, практично виключае пряму д!к> ФАР на поверхнев1 зарядкен!-групп ибо iHiui ф!пико-х1м1 чн! пяргймри гл!кокал!ксу. Такого чину прям! дП в використоьук-ших. концентра-ц!ях могли давати т!льки деяк! доел ¡дку ваш речовини, зокрема -емб!х!н, як це обговорювалооь у в1дпов!дному роздШ роботи. Bei 1нш1 досл1джуван! речовини, що проявляють подЮний вплив на БФР, р!зко в!др!зняються один в!д одного'як xiMlHHo, так i за механ1з-мами д!1 1 практично не мокуть однотипно взабМ0Д1ЯТИ безпосе-редньо з 0!опол!мерами зовн1шньо! поверхн1 мембрани. Досл1джуван1 ФАР були об'еднан1 т!льки у в!дпов!дност! is стереотипами ix фар-маколог!чно| д!1 на кл!тинн! сигнальн1 .системи: "+I/-II" або "-I/+II" в'прийнятих нами умовних позначеннях.

Отримэш нами дан! дозвсляють вважати, що величина поверхке-вого заряду мембрани визначеться динам! чною работою ил1 тишшх сигнальних каскад!в. Це св!дчить про те що поверхневий заряд мембрани, в!рн1ше його зм1ни, е одютм 1з елемешчв функц!й сигнальних систем кл!тини. Ранше про це не 1снувало яких-небудь уявлень. Таким чином, зм!ни поЕврхневого потенц!алу мембрани такой в одною ¡з найб1льш вэжлиеих под!й в сигнальн!й трангдуяцП, I ц1 зм!ни заложить не ст1льки в!д трансмембранного переносу шив, а й ьизнач.литься, головним чином, конформащею експонова-нг.х назови! кл1тини (Попол!мер] в, що несуть заряджен1 групи, а т.чкож !ншими Ф!зико-х1м1ч11ими властивостями гл!кокал!ксу. Виявле-н* достятньо висок! кореляцй електрок1нетичгг:и властивостей ПМЯЛ з !ншими функц!ями них кл1тин (хемотаксис, :<:омок1нез, фагоцитоз, дегрануляц!я, викид лейкотриен!в та !шшх 01орегулятор1в), що нпщюються за рахунок гальмування АдЦ 1 активацИ Са/ПФ1 I В.П. Кухар, 0.1.Луйк ., 1991]. Виходячи з цього можна зробити висновок, що динам!чн! зм1ни електрок1нетичних властивостей лейкоцит1в 8 не засобом реал!зац!1 яко! -небудь функцИ, а компонентом робота систем трансмембранно1 сигнал!зац!1. Встановлена в дооШдах з КТ' залежшсть електроюнетичних властивостей ПМЯЛ в1д стану С-б1лк!в шдтворджус висновки про безпосереден!й зв'язок поверхневого заряду юптини з функц!ями II сигнальних систем.

Поряд з поглибленням уявлень про механ1зми сигналыю! транс-дукц! 1, отримаш дан! е ще одним вагомим Шдтвердженням концепцИ б!орегуляторно[ стереотип!г. Одним ¡з вксновк1в, що випливяе з дчно! концепц!I, е доц!льн1сть проведения трвинного. скрин1нгу новях ФАР на кл!тинних модельних системах, у яких характеристики, що оШнюються, найб!льш однозначно пов'язан! з роботом головних сигнальних каскад!в. I оц1нка ЕФР ПМЯЛ е одн!ев !з найб1лып при-датних моделей для первинного скрин1нгу. '

В досл1дах з кро'ю людей, як1 були п!д д1ею !он1зуючого ви-рромш№ання, показано, що даний токазник е також дуже важливим в д1 угнсстичному В1днс>шенн1. ' Висновки:

1. Встановлено, що електрок1нетичн1 властивост1 ПМЯЛ кров! щур!в контролюються активн1стю систем кл1тинно1 сигнал1зацП: АдЦ 1 Са/ПФ1. Зпдно з отриманими даними речовини ""+1/-11" категорП зменшують ЕФР, а отже ! негативний поверхневий потенц!ал мембра-ни нейтрофШв, а речовини "-1/+П" категорП п!двищують величину

електрокшетичних характеристик. Таким чином, отримаш результата показали, що генараидя заряду мембрани ПМЯЛ здШснюеться за рахунок активацП Са/ПФ1 1 гальмування АдЦ-системи.

2. Показано, що механизм тдтримання негативного поверехневого заряду мэмбрани 1ВШ контролюеться КТ-чутливими й-01 лками, неза-лежно в!д поступаючих на них зовн1шшх сигнал1в. Це п1дтверджув висновок про 0езпосередн1й зв'язок негативного поверхневого заряду мембрани нейтрофШв з функщонуванням юптинних сигнальних каскад!в 1 п1дтримуеться шляхом активацП Са/ПФ1. системи та пригн1чення АдЦ-месенджерного каскаду.

3. Характер впливу речовин двох фармаколог!чних груп на б!омодел! п1дтвердауе справедлив!сть використаного в дан!й робот1 нового п1дходу до класиф1кац!1 ФАР ! дае змогу вваиати, що оЩнка ЕФР ПМЯЛ е адекватним ! 1нформатив1шм методом скрин!нгу нових ФАР.

4. Зм1ни ЕФР ПМЯЛ на фон1 д!1 1он!зуючо! рад1ацП, а такой зм!на чутливост! * кл!тини до фармаколог!чних речовин в них умовах об-грунтовуе необх1дн1сть диференц!йованого п!дходу до л!карсько! терапН урвжень !он1зуючим випром1нюванням. Це дозволяв викорис-товувати показник ЕФР як д!агностичний тест, який впровадзкений в практику спеЩалЮтами ВРЩ АМН СРСР.

6. Результата проведеного кореляц!Иного анал1зу м!ж показниками функц!онально! активност! юптин кров! 1 коливаннями ЕФР нейтро-ф!л!в на фон! д!! досл1джуваних препарат1в п!дтверджують висновок про те, що негативний поверхневий потенц!ал мембрани ПМЯЛ п1дтри-муеться шляхом активацП Са/ПФ1 та прип^чення АдЦ-систем сиг-налъно! трансдукцП. Максимальний коеф1ц1ент кореляцП встановле-ний м!ж ЕФР 1 показниками активно! рухливост! ПМЯЛ. .

QcHOBHi матер1али дисертацН викладет в публ1кац!ях.

1. Скрыма Р.Н., Луйк А.И., Калашникова Л.Е. и др. Влияние блокатора липооксигеназы BW 755С на функционирование структур обеспечивающие Са-зависимые процесы // Нейрофизиология. - 1987. -т.19. - J66. - с. 841 --845.

2. Калашникова Л.Е., Дегтярь В.Е., Скрыма Р.Н. Механизм действия различных высокотоксичных веществ в пределах фосфоинози-тидной системы вторичных мессенджеров //Сб.:"Биохимия - медицине", Ленинград, "Медицина". - 1988.- с. 92-93.

3. tfa^brt-iv/'va Т,.Е., . pcgtyar V.E., Slvryma R."., bulk А.Т. Regulation of nerve cell Ca-oharmels by llie intermediate products of phospholnoaltid.es exchange //Abstracts of 4th International Congress of cell biology. Canada, Monreal. - 1988. - p.264.

4. Скрыма Р.Н., Луйк A.M., Калашникова Л.Е. и др. Особенное-, ти влияния лейкотриена Сд и блокатора его биосинтеза BVV 75БС на сократительную способность гладких мышц и функционирование потен-циалозависимых кальциевых каналов нервной клетки //Нейрофизиология, 1989. - т.21. - №2. - С. 262-264.

5. Скрыма Р.Н., Кухарь В.П., Калашникова Л.Е. и др. Действие лейкотриена ЬТСД на кльциевые каналы соматической мембраны нервной клетки и тонус гладкомышечных органов //Нейрофизиология, 1989.

- т.21. - КЗ,. с.24 - 31.

6.Дегтярь В.Е., Скрыма Р.Н., Калашникова Л.Е. Нейрофизиологическое изучение клеточных механизмов регуляции полифосфоинози-тидной системы вторичных мессенджеров олеоилацетилглицеролом, лейкотриенами и их ингибиторами // "Актиальные вопросы клеточной биологии: факторы роста, дифференцировки, злокачественной трансформации", Ленинград, "Наука". - 1989. - с. 87.

7. Метелица Л.Д., Калашникова Л.Е., Могилевич С.Е., Луйк А.И. Использование показателей Е-розеткооСразующей способности и электрофоретической подвижности для комплексной оценки функционального состояния лейкоцитов // Клиническая лабораторная диагностика (на депоненте). — /903 •

8. Калашникова Л.Е., Метелица Л.А. Использование моделей клеточной активности1для первичного скрининга физиологически активных веществ // Республ. межвед. сб. научн. тр. Физиологически активные вещества (в печати).

9. Калашшкова Л.6. ,• Метелиця Л.О. Лейкоцити, як модель для первинного сершйнгу ф1зшлог1чно активних речовин //, Фармацев-тичний журнал (у друщ).