Теплофизические свойства композиций на основе полиолефинов и модифицированных наполняющих тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.14 ВАК РФ

N3 0.1

ОдеськиЯ дерлавний ун1верситет 1меш I. I. Мечникова

На правах рукопису

ВОВДАРЕНКО Сергей 1ванович

ТЕПЛ0313ИЧН1 ВЛАСТИВОСТI К0Ш03ИЦ1Я НА 0иН031 ИОЛЮЛИНШВ ТА • МОДИФIКОВАНИХ НАПОВНЮВАЧ1В

01.04.14 - теплоф13ика 1 'молекуляраа ф1зика

Автореферат дисертащI на здсбуття паукового ступеня кандидата .'¡Изико-математичних наук

Одеса - 1994

Робота виконана в Укра1нському державному педагог 1чному университет 1М.М.Е Драгоманова.

Науковий керхвник кандидат ф1аико-мат еьшичних наук, доцент Е М. Барановський

Оф1Ц1йН1 опоненти : доктор х1м1чи;:х наук,

професор Задорожний Васш1ь Георпйович, 0;;еський технолог1чний институт харчовоI промясловост1;

доктор х1Шчних наук, професор Шилов Валер;Л Еасильовкч, зав. в1дд1лом молекулярно 1 ф1зига под1иер1в 1ХВС АН Укра1ни.

Провина оргашзащя - 1нститут бюколо5дно! хтн АН Укра!ни.

Захист дисертацП В1дбудеться 1994 року на зас1-

данн! спец1ал!зовано1 ради, шифр Д 068.24.03 з ф1эико-математич-•ч наук (теплоф1зика 1 малекулярна фзика) в Одеському державному ун!верситет1 ¡м. 1.1. Мечн1кова (270100, 0деса-100, вул. Петра Великого, 2).

3 дисертацюо можна ознайомитися в науковий б1блютещ Одеського университету.

Автореферат роэ^слано "г/и^ииЛ 1ддз р.

Вчений секретар спец1ал130ван01 ^ мУ

ради, канд. ф1з.-мат. наук, доцент с. Е Маргащук

■ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблема. Сучасний рi Е9нь розвитку теплоф1эики пол ¡мер ¿в та компоэифДнпх MarepiasiB на ix ochobi не дозволяв уэагалънити взаемоэв'язск модифтуючих факгор1в, надмолекулярное структури та теплофзичних властивостей (ТСВ) як пол1мер1в,так i хс!Я103Щ1й на ix 0CH0Bi. Розз'язання uisi Baxsraoi проблею? ви-магае подалъшого нагромадження фактичного експериментального мз-тергалу в дазий ranysi. KpiM того, створення нових тшмерних композиц!йних MaTepiajiB (ПК.!), прогноаування ix властивостей TiCHo пов'язан! э наявнютю наукових основ управления ф^зичними процесами, як! протгкають на меяи "жшмер-наповнювач".

Еажлива роль у розробцх та виробництв! нових ПКМ належнть розвитку та вдосконаленн» фзичних методов мод;;ф1кацп В1Домих M3"epiajiiB з метою створення полп.крних композита, як1 мали б задан1 технологi4Hi та експлуатацШн! властивосп.

Основными ф1зич.чи:д; способами модиф!кацп пол1мер1в, як! набули значного посирення, е введения до складу останшх pisnnx за природою i влг.стивостями диспе'рсних наповнввач^в, ix сушпив, а такод эшна ф1зико-х1м1чних особлизостей nosepxHi дошшск. Та-Ki способи В1др1зняються високою еконоы^чн^стю, технологi4HiCTio i особливо ефэктивш при застосуваши до пол1мер1в, щр кристал!-зуиться.

Як показугоь роботи НС. Лтатоиа, RR Шилова та шших досл1дник1в вахливим фактором, я кий визначае теплофхзичя! та ®i-зико-мэхан1чн! властивост1 ПКМ е шдсилення адгез1йжп взаемоД1i наповнязача i полимерно! основи. Цим пояснюеться значний iнтерес до cnoco6iB ыодиф1кац1 i твердих поверхонь, яш могли б забезпе-чити шцний эв'яэок полiмерши молекул з поверхнеи наповнювача. Таке Шдсилсння взаег.юд! i можлиЕе пляхом адсорбцШгого модиф^ку-взння дисперсного'Miнерального наповнювача поверхнево-актившпя! речовинами (ПАР) та сполуками, ¡цо ix шстять.

Тагам чином, системзтлзован! та комплекса досл1дження впливу природи, BMicTy i стану nosepxHi дисперсних нкэькомолеку-лярних нап0внювач1в та ix сумшей з високомолекулярними наповк®-вачами на ТФВ i структуру полюлефшв та композита на ix основа б актуальной задачею, яка мае наукову i практичну Ц1нн:сть.

Робота виконувалась у рагмах галузево1 комплексно! науко-во-техн1чно1 програьгл i ксординувал^ь наукозся радов АН Укради з проблема "Теплофизика", реестр. М 01.8.80 081493.

"ата рсботи псдяггг у ко:.-пл9кснс!.г/ вивченн! вглгау

- г -

куючих факторт, а саме: вшсту, природи, ф1зико-х!м1чних особ-ливостей пэзерхш дисперсиях мшералыпя наповкввачт., сумсей дисперсиях еластомера з мШерзлом на характер теплового руху в композициях на осноз! полюлефшв, IX структуру 1 ТСЕ

Для реаанзацп вказано! мети були поставлен! там задач!:

- одержати експерименгальн! залежносг! ТСВ вибраних шниме-Р1В в!д температуря та об' а,того вмхсту домхкок з метой прогно-зування властизостэй ПКИ на !х основ! за ыдоьет.гл теоретичная моделями;

- комплексно досл1дити вплив ф1эико-х1м1чно! природи по-верхн! каол1Н1ту на структуру г теплоф!зичн! властивоси шше-тилену та пол шрот лену, а таксж ШШ на !х основ 1 з метою оптимального вибору модиф!катора твердо! погерхн! на основ1 ПАР;

- теплсф!зичнимн методами досл!дити вплив модиф1куючих фактор! в на параметр« мгжфаэаого вару (ЬШ), а також провести ана-л!з адекватност! вибрано! модел1 1ЯЙ для поли.'.ерних систем, якл м!ст;ггь кодкф!кований наповнювач;

- ДОСЛ1ДИТИ вплив сум;Е1В морального напопнювача з дисперсним еластомером на структуру 1 ТФВ як пол1мера у склад! 1КМ, так 1 одержано! композицП в целому;

- перев!рити адекватность застосування в^домих моделей тео-р 11 узагальиено! пров!дност1 до об'осп в, щр досл!джуються з метою вибору найбиаш оптимально!;

- розробити ф1зичну модель складно! пол!мерно! композици, яка мгстнтъ С!нарн! дисперсн! наповкювач!.

Каукова новизна

1. Еперсе комплексно дослужено вплив природи вуглеводнево-го радикалу молекули ПАР на основ! б!с-четвертинно! аькшего! сполуки (ЕАС) як модиф1кагора поверхн» дисперсного каол!Н1ту на теплоф!зичн! властивост! та структуру широкого класу полюлеф!-Н!В ! КОМПОЗИТА на !Х основ!.

2. Естанозлено, кр яаявнхсть на твердой поверхн! адсорСова-¡юго шару модификатора зм!нюе термодинамгчн! та кшетичш пара-метри процесу 13отерм!чно! кристашзацп, шр проявляться у гпачпсму эбхлызенн! ивидкост: кристал!зац!! пол!мер!в з розплаву та зменшенн! значения 31льно! енерг!! торцьових граней кристалл. Модкф1куючий ефект у даному напрямку значно зростаБ при введенн! до склад/ довголанцюгово! молекули БАС юн!в Сс1 .

3. Показано, цр'знижэння теплопрозхдксст: ПКМ на ссисв! 121 та модиф1 кованого каол!ну позв'язане з механ!змом формування граничних кар>в висско! гетерогенност! ! зумовлене наявн!стю у

склад! молекули БАС !0Н1в 'летал^в (А1 , Си , СМ ).

4. Вперюэ проведен! комплекст д0сл1длэння ТФВ 1 структура гошолефшв та композиций на !х основ!, як1 М1стять дисперсний еластомер та сумш останнього а шнеральнш наповнювачем. Ззпро-понована ф1зична модель композицн на основ1 полюлефшв 1 су-мШ!в минерального та еластомероного нап0внювач1в. Обгрунтована та показана молгивють регулювання властивостей ПКМ шляхом змиш сп1ВВ1Дношення дисперсних эластичного та м!нерального наповнвва-41 в.

5. Показана можлив!сть застосування Юнуючих моделей в рамках теор!! узагальнено! пров1дност1 до прогнозування процес1 в теплопереносу в композитах на основ1 полюлеф1н1в та шнерадь-них.наловнювач!в.

Практична значим!сть роботи

1. Комплексне вивченкя впливу вмюту, природи, ф1зико-х1-м1чних особливостей м!неральних наяовнювач^в на ТСВ 1 структуру полюлефшв е вкладом ' у роаЕитск ф1зичних уяалень про процес теплопереносу в полаюрних ко/лоз ид Ян их матер!алах.

2. Результата роботи сприятимуть розвитков! ф!зичних прин-цишв оптим!зацП як експлуатащйних, так 1 технолопчних властнвостей пол1мерних материал!е.

3. Одержан! експер;шентальн1 дан1 по к^неттц та термодина-мщг 1эотерм1чно1 кристал>зацн пол1олеф!н!в у присутност! моди-ф!кованих наповнювач1в можуть бути використан! при розробц1 опт имам них, з точки зору економи сировини та енергоресурс1в, технолопчних режим)в переробки ПК!.{ у вироби.

4. Запропонована' ф1эична модель складно! гетерогенно! системи, яка враховуе начвнють граничних Еар1в дозволяв прово-дити розрахунки теплопров!Дностх пирокого класу композиции.

5. В результат! практично! апробацП запропонован! комлози-цп впроваджен! у виробництво корпусних вироб!в та обладнаншт текстильно! проьзкловост!, деякг види технологично! багатоопера-Ц1Йно! ! транспортно! тари на Республиканскому ¡нженернсму центр! "Роспол!кер", ¡до дозволило отримати у 1990 рощ економ1Ч-ний ефект 35,0 тис. крб. Результат!! роботи впрова^хено у нав-чзльному процес! на кзфедр1 загально! ф1зики УДПУ ¿м. 1.1 И Дрэ-гоманова при читаши курс1в "ЕиСран! розд!Ли молекулярно! ф1ги-ки" 1 "Теплофизика поли:ер1в та пол!1.:эрних ксмпоэкщйних мзтер!-алхв", а такс* при шдготогц! курсопих 1 диплсмних ро51т студентами ф1гигХ)-).;!17е;.:ат;-ли;ого факультет/ сп?Ц1альностей 2104 та 2105.

Осношц положения, ян1_ виносяться на захиет:

- експериментально встановлений вплив' природи вуглеводнево-го радикалу молекули' ПАР' у вкгляд! модификатора noaspXHi дисперсного каолшиу на теплоф^эиши властивоси та стуктуру п0Л10Лвф1Н1В, тер)/юд1ш'ам1чн1 та клнеткчн1 параметри процесу iao-TepMiUHOi кристал1зац1i ix э роэплаву;

- cnoci6 ф1эично! модиф1кацГ1 лол1мер1в шляхом введения до складу останн1х структурно-активних наповнюзач1в на основi орга-нокаол^ну;

- експерга/.ентальн! результат:! досл1дження за допомогою комплексу теплоф^зичних i прямих структурних методiв впливу об'емного BMicTy, природи, ii3HK0-xiMi4HHX особливостей noeepxHi М1неральиих наповнювачов, а також cyMimiB минерального наповню-вача з дисперсним еластомером на TSB i структуру ПКМ на основ! полюлефинв;

- встановлена можпивють застосування модельних уявлень в рамках узагальнено! георп пров1Дност i для прогнозування теплоп-ров1Днос-1'; вказаних ксмпозйцгйних матерiалiв за допомогою элементов 1Н1+ормац1й1шх технологий.

Апробащя роботи

OcHOBHi результат« дисертащйно! роботи допов^дались та об-говорювалчсь на: Всесоюзной нау,<ово-технiчнift конференци "Експлуатац1йн1 зластивсст! конструкц!йних пол1ыерних матерia-л1в" (Нальчик, 1984), 2-й Есесоюзнхй науково-техн1чн!й конференци "Високонаповнен1 композиц1йн1 матер1али, розвиток ix вироб-ництва i застосування у народному господарствГ' (Москва, 1984), 31-му miжнародному симпозиум! IUPAC (Мерзенбург, НДР, 1937), 3-й Всесоюзна науково-техн1чн1й конференци "Композицииi пол!мерн1 матер1али - властивость виробництво i застосування" (Москва, 19Э7), 1-й Всесоюзна науково-техн1чн1й конференци "Актуальн! проблема технологи композиц!йних MaTepianiB i радЮкомпонентЧв у м>креелектронних шформащйних системах" (Ялта, 1990), Ук-paiHcbKift фозичн^й. конференци (Jlt-BiB, 1991), звнних наукових конф<?р^нц)ЯХ УДПУ j м. Ы. П Драгоманова (1934-1993 p.p.), ЛДП1 iM. Т. Г. Еевченка (Д>такськ, 1990).

HyCjiKaui i. За чзтерхалами дисертаци опубл1ковано чотир-нэдцять роб!т.

УУ ем 1_ структура роботи. Дисертащйна робота викладена на 144 CTopiHKax машинописного тексту, мютить 73 рисунка, 13 таб-иць. 169 найиенувань цитовано! Л1тератури та 7 додатк1в.

- 5 -

ОСНОВОЮ! ЗМ1СТ ГСЕОТЯ У зстул! дана загадка характеристика роботи э оглядом на сучаснп'/ стан проблема досл1дхгкь, обгрунтззана и актуальность, г.остазлено мета 1 задачо дослоджння.

У перпому рс'?л!Л1 проведено анализ сучаснсго стану теоре-тичних та експэримэнтальних дссл1д.га.чь процэсоз знутропнього теплслеренссу в пол!мерах, ср кристал1эу'7гься Придьтено увагу згстакорленна особливостей будови полюлефон1з, розгляду теорий теплопроводкосто частксво-кристалочних поломер!в та компсзицой-них катер1ал1в на ох осково. Проаналозсвано кзяено в диератур! з1домсст1 про вплив структурних фактор1в на процеси внутризього теплопереносу з ПКМ.

Рсзглянуто досягнегшя 1 показано недолиси оенуичих модель-них уязлень для опису процес1в внутритасго теплоперекосу з гетерогенных системах (ГС) на оскоз1 пэлюлофоШз та нпзькомолеку-лярних твердих тол. Зробленэ висноеок про недсотатшсть фактичного експериментзльного -материалу для встакозле.чня загальних критерив застосовноот! наязнкх методов ыэделазаняя вкаганпх систем. Здойскено анализ способ1з мздифокузання пеломэрких мате-р1алов 1 оскэвних факторов, яко зизначакть ТОЗ ПКМ, а тахсх ф:-зпчних принцип!з напсвнэ:;ня полом>?р1з. Розглянуто 1 проаналозо-зако фактора, як1 чинлть основкий вплив на еволщио структур«, термодинамику та кл нетику кристал1эацо1 полюлефон1з у присут-носто монеральних наповнювач1в.

Другкй розди прксвячен/й характеристик об' ектов досл'.д-лйння, мютить технологочн1 параметр:! режимов прпготування зраз-коз ПК!,', способ;: гомсгенозащ о компонентов для отрицания композиций, атаках описания методов дослодження. Вкбор об' ехпв та методов дсслоджння базувззся на анал1з1 наявних у лотератур1 в1до!.:остей, псэуксвих експеримантах та у зодгтоводнссто до поставлен:« задач. Кеобходно було водобрати ряд поломеров, яко б зодрознялися за будовою макромолекулярного ланцкга, але мали близью теплсфозичн1 та Лна» фозично зластивост! з тим, ирб комплексно просл1дкува?и вплиз точного модиф1кух;чого фактора в зале.>лост1 вод молекулярних особливостей сб'есгов. "••

У результат! винчения л1торатурних дзних та попередньоо оцонки Еластивостей поломер1в, ад кристалозуються 1 ПКМ на ох осноз 1, об'ектами досл1Д№ння були вибран! так1 представяикн по-л1олеф1иозсго клзсу:

- пол1етилен ниэькоо густики (ПЕКГ), ТУ 605-1856-73 марки 16303-076;

- nc.iieTKr.eH гисоко! густини (1ЕВГ), Д?р>:стгндгр? 16538-77 марки 2C2CS-C0E;

- пол'.пре:п.-.4Н (ИЛ), Дэригтандарт 26995-85 игр:-::; 21030.

С.глд газкачити, пр на сьогоднишя день вхдомз значка К1ль-

к!сть poSiT-, у я:-и.х автор;;, кзг.ржлзд, В. М. Смола, В. П. До лек, А. М. Тарарз, А. 3. КасперсгклЯ та iHui зьертаються до визчення цих об'сгамв. Але у багатьох зипздках шли мюце вузькоспрямова-Hi доел чтения ?1льки д:яких аластигостей, або доела длувзвся один пслпгер з зикорпстанкям Л1тературних данпх по ¿нжм, чи пор!Ен:-свалкся полiкерн з ютоткими зхдмгнностями у xiMi4Hift природ!, щр вносило лзен: трудней до анал1зу впллау скремих факто-pia. Для рсзв'ягаккя постазлених 21щэ задач зикористанкя даних ct'siTsa s доцк^ним це Я тому, цэ зонл налеалть до гкучетлакцж-гоеих псл1у.ер1в, якх криетал1зую?ься i кг ягах евдоння напсвки-вач;з в1д5иваеться у энгчяхй м*р!.

Зк5;р HanoEHBBa4iB для перзрахованих вицэ полюлеф;к!в зд!яснюзазся за такими крктергяш:

1. Eci М!керальн: наповшсвач! псеинн1 31Дноситхся до одного ряду по л:н1! pcs:.iipiB частпнок,. ирб повн1стя в;:ключитк фактор дисперсности останках як такий, цо чинить один з оеновних впли-BiB на властизост! та характеристики ПК!£

2. Для вивчення вплкву природи капоЕН.юзачхз на ТФВ i структуру полюлеф1Н1В всi дисперсна дотеки повинШ в^рхзнятися за формою частикок, мшералончним та xiMi4HKM складом.

3. 'Для реал1гацП мети досл1джнь у Tift И частши, де еиз-чзеться вплив фхзико-хпуйчнпх особливостей nosepxHi частикок на перерахозан! властпзсст! та характеристики, наповнквач; поеия:-Л мати однакову природу, алэ piSHi Поверхнев1 властивост;.

■1. Каяовнюааш бтарно» cyMiiai noBifflHi кати у значшй uipi • В1дмп:н1 ф1з;'.чн1 властизостх для того, ирб диференцгдЕати вплиз кожкого з них як ыодиф1кувчого фактора на ТСВ та стуктуру псше-тклену та полшроШг.ену.

Для вивчекня в::лизу об' «лного вмюту i природи м!неральних нап0внквач1в на структуру i ТСВ полюлеф1Нових композиций Сули викорпстан! pioHi за природою диспс-рсн! мшерали: пдратован! с ил 1 кати алкмги!» M^Otj^O^} (глолшч), jiM-ii^ (фельд-Елат) та карбонат кальцко СаС03 (крзйда).

3 1снукч!'.х ф1зичних та х 1 м 1 чних метод1в модифхкацп напов-Н!свач1в для полп/.epiB необхшю було ШдЮрати такиЯ, ср забез-печуаав Си эменмння Езашэдп mix частниками, руйнування ix аг-ГегипЕ, г.:дьицен::я структурно! актизност! яаповкювача та "ого

дюф^зацп по в!дношенню до пол1мерного середовища. Цнм вимо-гам в1дпов!даз адсорбцЫкнй cnociö модиф1кування поверху частинок каолшу катюнактивнои ПАР, яка заноситься до класу б!с-четвертинних ашШевих сполук (БАС):

Модиф1кован1 зразки каол!ну були одер*ан1 шляхом обробки зиходного м!нералу водним розчином ПАР при сШвв1Дношенн1 као-Л1Н : ПАР - 1:20 э розрахунку 3,0 мае. X ПАР в!д Млькост! каол»-ну. Тверда фага з суспензп вид1лялась центрифугуванням з наступним суш!нням при Т-378 К до пост1йно1 маси. TaKi умови за-безпечували утворення на поверхн! мшералу адсорбщйного моношару, про шр св1дчать роботи 3. Д. Овчаренка та cniBpc6!THiiKiB. Адсорбц1я ПАР npoTiKae, головним чином, за ¡онообмшним механ!з-мом, пv приводить до утворення М1ЦНИХ ЗВ'ЯЗЮВ довголанцггових радикалiв молекул ПАР з обшнними центрами каолину та ефективно! пдрофоб^зацп його noEepxHi.

Каповнювачами 6iHapnoi cyMini були вибранг дисперсна крейда та еластомер. Останнпд служив др1бномолотиЯ гумовий порошок (ГП), який був отрицаний пруяно-деформац^йним подр16нонкгш вул-кан1зованих В1ДХ0Д1В виробництва гумово-техн1чних виробгв з гу-мово! сушпи 6005-СК1!С-30АРКМ-2 в инженерному Центрi "Рсспол1-мер" за методикою М.С. ЙПколопова.

Характер внутр1ЕНЬСМолекулярних взаезлод1Й у полнкрах i граничних шарах вивчзеся шляхом визначення теплоф1зичних власти-восгей ПКМ : пит о мо I тепловтосп (Ср) (похнбка 2,5 Z), тепло-пров1дност1 (1 ) (пехибка 5,0%), густини (р ) (похибка 1,0 X) та ¿нших ф!зичних характеристик: модуля пружгост! (£), коефЩ1Ента механ1чних втрат (tjß ), як1 були визначен1 ультразвуков™ методом з похибкою 5,0 7..

Термодинамi4Hi та К1нетичн1 параметри процесу ¡зотерм1чно5 кристал1зацп ПЕ i ПП визначались методам диференЩально! ска-нуючо! калсриметрп (ДСК) таоб'емно! дилатометр!i.

Вивчення структурних особливостей пол!мер!в у-, склад! ПКМ зд^йснювалося прямнми методами: оптичжн та растрово! електрон-но1 MiKpoeranii (ОМ, ?ЕМ), ширококутопого рентген!вського розс!яння (IEKFP) та опссередковзниш - т9плоф!зичними. За дспо-могою EKFP було визначено ступшь кристал1чност1 X ПЕКГ, ПЕЕГ i ПП з похибкою 8,ОН. За дангая! об' емно1 дилатометр! i стутнь кркс-тал1чност1 виз началась з похибкою 1,0Х., за даними ДСК - 67.. Ос-

KiJibKH кожен а наведенкх метод1в вхдсл^дковуе тшки певну спе-цифшу надюлекулярно! структурою для визначення ступеня крис-тал!чяост1 полюлеф1Н1В було використано три незалежних методи. У третьому рг'пдгл1 представлен! досл^дження вплкву молеку-

лярных особлквостей ПЕНГ, ьикеральних наповнювач1в основ i.

ПЕЕГ, ПП, а також BMiCTy та природа на 1QB i структуру композиций на ix

0ск1льки використан1 MiHepaniHi наповнювач1 належать до одного дисперсного ряду,то резкий теш эб1льшення величина 32 ПИ в залежно-

CTi В1Д BMiCTy flOMiHÖK

при малих значениях ■ tf> (0.1- 1.0%), як показали комплексна досл1дження ступеня кристаШчност1 (рис.1), зумовлень го-

ЛОБНИМ ЧИНОМ, P036ix-НОСТЯМЯ у XX ф13ИЧН1Й

природ i. 3 4iei тбчки вору, J^flWjMi]

характеризуемся високою поверхневою акгивн!стю колоiдальних Частинок, HKi маять тдвшдену пд-роф1льн!сть, адсорбщйну та катал!тичну здат-HOCTi, про- ср сз1дчать числе нн1 роботи <5. Д. Ов-чаренка. ЛхАгкьОь також належить до али,юсил1кат1В, але його крксталчна структура у по-piBHHHHi а каол1Н1том далека Biд модель Одиничнх частинки фель-дшгату мають голкспод!бну форму i поступакзться перед каол1ном у план! поверхнево! активности вр ставить ix на друге Miciie по структуроутворюкшя дгI на полiмер. Зменшення величини при

(/>5 7. поз'язане з процесами амсрф^заци ПП та п!двшценням де-Фектнссп компогици. Про це св^дчать прям! структурш д0сл1д-.'рннл ?.'л дсг.омогсю FEM, а також ззлежнсст! emictv дефект!в " на-псйн-шй систем! »»д-конц-нтрзщi дсмшок (рис. 1, крив! 1а ¿а),

Рис. 1. Залежном! ступеня крис-тал1чност! ПП та об' алюго BMiCTy де-фекпв у композициях, щр м^стять ка-ол1н (1, 1а),крейду (2, 2а) та фельд-Епат (3, За) В1Д BMiCTy наповнювач!в.

- о -

рсзрахозаш за правилом адитивносто. Введения до окладу ПП фель-дстату га крейди (25 - 20 7.) приводить до утЕорекнд ке б1льие 79 X дефекпз. Присутность така! ж колькосп дисперсного кзолш-ту супроводжуеться утзореяяям 12 ~ дефектов.

Калоримэтрпчяо досл1д-хення показали, ар зодхи-ленна значеиь питомоо тепло екностi полi пропiлено-301 мзтрицо зод СР кэна-повкекого Ш вказуе на змхни сумарноо рухлнзосто КоНеТИЧНИХ одиниць,нов* я-зано з зар:ац;я:." сгрук-турних,термодикамочккх та шкетичних napri!.:2Tpi3 по-ломеркоо матриц!. Еведен-яя до складу ПП каолоноту у ьсьому д1апазсн1 (j> приводить до кайбольз ai-дчутккх змон Ср (рис. 2, крива 1 та 1а). Пптсма ТеПЛО E!£HiCTb no.iiwepEoi оснози змониетъся при цьому в меиах 1,77 - 3,07

кд*/(кг-к), цо сводчить

про Водчутний вплив час-тинск каолон1ту на характер теплового руху макромолекул та ох сегментов. Цьсму у зкачной Mipi сприяють форма, еи-сока поверхнева екерпя частхкок алжосилокату та ix здатнють до агрега-Hii. В1дяоз1дко, болясфе-ричнi та голкоподобно частники крейди та фельдппату 'приводить до зм1ни теплоемносто В1д 1,72 до 1,92 кДл/(кг-К) (крива 2) у пс-р-еому випадку, та вод 1,81 до 2,Q-3 k#V(kt-K) (крива 3)- у другому. Тобто, за гктивнютя впливу на характер теплового руг/ в ^ напознювач!, пр досл1дхузарися знаходяться в ряду: каол1Н > крейда > фельд'лпзт.

Рис. 2. Ззлежност i плоемяосто ПП (1, 2, 3) цой на його основi (la, вмосту каолону (1, 1з), крейди (2, 2а; та фельдшату (3, За).

питсмоо те-та компози-2а, За) вод

Оппс температурил залеж-юсто свидкост! кристал1зацп Суз проведения сляхом застосування 51експонекц1ального р1анянпя для модели з когеректнкки поверхнями зародкоутворення (нуклеацп):

(2)

дедЙт- теплота плавления, яка взнесена до одинищ об'ему; 6а -тозщлна позерхневого зародка кристалгзацн, що визначаеться параметрами кристал1чноо гратки;^ : 6~г - ¡/Ижфазна поверхнева енер-гоя бокозих 1 тсрцьових граней гетерогенного зародка (ГЗ); I -температура криетглзацп; дЗ^ф - енерг!я ак.тивацо! процесу е'язко! течи, яка Еизначаеться ровнянням В1ль'ямса-Лендела-0ер-ро; к - стала Еольцмана. Ее личина д , эпдко Гофмана та Уокса, Еизкачаеться таким р1екянням:

/7,г2-/05Т/[51,бЧТ-Т^)], СЗ)

дэ 7а. - температура склузання. Як показано у роботах ¡й С. Лша-тоьа, ^нстанта валово! евидкост1 кристалозацн Кп. мода бути ьи-рахена спова1дноп:енням:

It 4 ю1

•«

Д ВЛФ _ I К• "7m

*?.503ЦТ Т-дТ ' (4)

да jin - константа, яка характеризуе число (ГЗ) о. максимальну издмстъ ix росту;7m - ровнсватаа темлература плавления; К^ =» =к ¿"И-м), рсзрахукки к;кгт;гчкнх i термодика:,ичних параметров криеталозгцоi ПП були проведен! для всього ряду MiHepa-льких напогнюзачов.Ер викорнстовузалися у данхй poCoTi i одержано за допокогов спецоалько рсаробленого пакету прикладных прсг-рам С103, реалозоЕаних у рамках onepauitaoi системл !,S DOS 3.30.

Результ^ти внзначення питомо! тепло «.¡ноет i Ср , температур склувзк:-:я i стрибка теплоеинсст1 при склуванн1 показали, "¿0 введения каповнювачов розноо природи у BCix випадках, ¡цр роэглядалися супроводлуеться ростом 7j. л зниленням Ср. Це зумов-лс-но зменшенням 1нтенсивносто руху макромолекул на\сегментально-му poBHi ькаслодок выключения деяких :з них з участо у процесо склуванкя. Як показують дан1 таблиц 1, величина стрибка тепло-емносто ПП при склуваннл ^находиться у прямой зале>ност1 Bifl фо-гпчнлх особлпвсстей дисперсноi фази. Доапазон змони а Ср в залеж-носто вод I? гростае в ряду mt-крейда, ПП+ф-гльдппат, ПП+каол1н, zp сэодчпть про розну эдзтнють дисперсних монерал1з до виклв-

чення частили клнетичних одиниць полшзра з участи у релаксаць1-ному переход!.

Таблиця 1.

Значения температур склузанкя Ту, К (чисельняк) та стриб-ка питомо! теплоемност! при склуванн\&Ср, кД*/(кг-К) (знамеяник) пол!проп!лепу, наповнэного каол!ном, крейдов , та Фэ^адшатох

Композиция 1 1 1 »

ПП + : пп + : ПП +

(/ , об1 г- каолш ! крейда ! фельдшпа?

ПП ненаповнений 261 /0,330

0,1 ¿63/0,123 : 262/ - : 262/0,324

1,0 266/0,095 : 265/0,317 : 267/0,280

5,0 269/0/069 : 267/0,255 : 268/0,254

10,0 279/0,063 ; 278/0,246 ! 282/0,237

20,0 286/0,057 ! 289/0* 233 : 297/0,172

30,0 295/0,050 1 291/0,159 ! 295/0,117

Обробка температурных та концентратйних залежностэй питомо! теплоемкост! Ср композиций ПП+каол^н, ПП+крейда, ПП+фельд-гспат з урахуванням стрибка теллоемноет! при склуванн! дозволила

Афч* л

отржат;: значения таких параметр!в м^жфазного кару:^ }С/, , та л 1 ; Ее личина ефектизно! товщгаи а Ъ може п! длягати

ц!леспрямозанс!/у рэгулхаанню иляхом зм!ни природи напоЕнювач^в та IX об'емкого вмюту з полимер!. При цьому нзЛбыьк ютотн! зм1ни величини ¡Ъ мавть м!оцэ в области мзлих значень (р (до 1,0 %). Зменкення дТ у композитах ПП+каол!н длг 31Д 0,0" до 0,1 % супрозод'жуеться ущшненняы МОТ та рсзпусенням пг-тикера у пор!внянн! з ненаповнеюш ПЛ.

Розрахунки теплощхшдност! ПКМ к основ! ПП, проведен! за допомогов засоб1в обчислювально! техн!ки показали,шр при Т=293 К з облает! малого з«!сту наповнювачхв ((р < 1,0 залежност! 1= апрсксимуються р1зняяням Кратера:

Аву = Яв ♦ См(Л„-Яя). (5^

деЯ^- теплопрозгдтсть гашозицп;Яя - теплопрг-чда^ть полимера; Си - сб' кя:а частка наповнювача. Р1вкяння оппсуе хеп-лопрозитсть ГС, у яюа те"перенос з, йсьлггься паралйльнэ 1

незалежно по кожному компоненту. Кезалежний теплоперенос по манере "ъкому капоаннвачу можливий при ил умов!, що контактуюч! частники з б1льщсю теплопров1дн!стю утвориють просторов! агрега-ти,розм!р яких сп!Ерозм1рний з тсвциноя зразка. Еетановлено С18-19],ир так! агрегати при даних умовах приготування зразк1в утво-рюються при 1р >1,0 X. Для композит й ПП+крейда та ПП+фельдспат вхдхилеил залежное?! %■=■$((?) в!д прямо! Л1Н1! почикавгься при вм!ст! домилск рлд 3,0 до 5,0 7., оск!льки частники даних м!нера-л1в менп схильн1 до агрегацП внаелдак притаианних !м ф!зи-ко-Х1М!чних особливостей. Утворення просторових структур крейди та фельдтаату почингеться при дещо б!лызих значениях {р , нхж це мае м!сце для каолШту, для якого характера агрегати зрещених пластин неправильно! форми ! б!льио! питомо! поверхн!.

При вм!ст1 каолиу В1Д 1,0 до 15,0-20,0 7. теплопроз^Шсть задов хлано опксуетьск р!внянням Шксвелла - Бургера - Ейкена для частинок пластинчато! форми:

Для систем ПП + крейда та ПП + фелэдшпат задовхлъне'ствпа-дагчя теоротичних розрахунК1В з дзними теплоф1экчного експери-м-нту спостер!гаеться при використанн! р!вняння (6), трансфорш-ваного для вкпадку частинок б!лясферично! форми.

четвертому розд!л1 представлено експериментальн! результати та !х анзл;з стоссзно впливу ф-:гкко-х!м

I чКНХ ССС^ЛЯЕССТ8и ПО""

ьерхн!, дисперсного каолппту на ТОБ ! структуру П0л10леф!н!в, а такол термодинам! чн1 та к!нетйчн! параметри !х кристалл зац!! в присутност! кемодиф!кованого та модифхкованого каолину.

Дилатометричн! доелдаення показали, цр густина композицхй нгаке розргховзяовано! за правилами адитпвнсст1 густини матриц! Д^ ; э ростом об'«/.кого вШсту нэпсвнввач!в р^зницл у значениях _Д,01та_/Ц, монотонно зростае, а при вм!ст! дом^лок бельке 20 % р!зко збиывуеться. Це можна пояснити утворенням у ГЕМ велико! кьлъкост! макродефект!в внзелхдок коагуляцп ан-;зод!а-метричних частинок каол1ну, яка супроводжуегься утворенням знач-них просторозих агрегат!в ! неповного змочування твердо! поверх-Я1 яол»мером, а такол формуванням розпукеного шару макромолеку-лярних ланцкячв на мед! розд1лу "пол!мер-каповнювач". Цьому сприяе наявн!сть досить л!оф!льно! поверхн1 частинок каолхну, а тзкэж !х низька саор!днен!сть до ал!фатичного вуглеводню - по-Л1проп!Лену. Каявн!сть у довголанцкговому радикал! молекули ПАР

реакщйноздатних {0Я1Я металл приводить до зшмення р1зниц1 м!ж

_ Рис. 3. Енергограми

-------130терм1чн01 кристал1за-

цп ПП у присутност! не-модиф!кованого каол!ну. 1 - 0,03 7.\ 2-0,3 ?.; 31,07.; 4-5,0 5-10,0 %; 6-30,0 %.

Анал13 термодинам1-ки та кинетики кристал1-заци ПП у лрис:''ност1 модиф!кованих ПАР 1 спо-лукога ПАР Сс1 частинок каол1ну, виходячи !з за-лежостеЯ питомо! потуж-ност! тепловидолэння В1д часу криста."1зац11 .а вм!сгу наповнювачав, показав, ар у пор!Внянн; э ПАР-модиф1ковакого наповнюзача чинить

л

рядом ПП+каол1н наявн1сть протиле.таий ефект (рис.

3, 4) : швидкють крис-1 тагиэацп р1зко зростае, а максимум ендот«эрмп при. 0,3 X дом!Еок змошуеться' по 0С1 в напрямку змен-! сення часу на 30 7. (рис.

4, крива 2). При малому вмют1 дом!шок (до 1,01) у розплав! полимера, цо кристал!зуегься домоную-;

Рис. 4. Еноргограмп 13отерм!чно! кристалла-, ци ПП у присутностх мо-' диф1ковэ'ного ПАР каол1ну; 1-0,03 Г.; °-0,3 %; 31,07 4-5,0 5 .0,0 %; 5-20,0

•

"7 \

\

А'"

чим б мехашгм, поЕ'язаний а утворенням 1 ростом центров кртста-Л1эац1к Шзидк1сть проглсання процесу при використащи модиф!кованого наловкювача значно перегищге в1дшв1дну швидкють у композициях а немодк^кованим каолином. 3 шдвищенням вмюту напов-нквач1в зрортае роль обмеження молекулярно! рухливост1 ланцюПв молекул Ш, причому, у вшадку з модиф! кован им ПАР каол!ном така роль виявляеться бкчьш ч1тко. При вм1ст1 дом1шок втце 3.0 X виз-начальним стае процес выводу тепла з материалу, я кий кристал!-зуегься.

3 метою виявлення вэаемозв" язку молекулярно! рухливоси у граничних парах та ф1Эико-Х1М1чнкх особливостей поверхн1 М1не-рального наповнювача Суло проведено пор1Вняння Ср в галежосИ в1д вм1сту напоЕнюзача та стану його поверхн^. Наявнють довго-ланцюгових молекул ПАР на твердШ поверхн! приводить до авуження штервалу зм1ниС(3 В1Д 0.8 для ПКМ э немодиф1кованим каолгном до 0,6 кДл/(кг- К) - для композиций э модиф1кованим. ПАР каолшом. Еведення до моле кули ПА? шн1в кадшю приводить до ютотного звуження ¿нтервалу зм1ниСр**" до значения 0,3 кДж/(кг-К). Такх ЗМ1НИ питомо 1 теплои/лост1 ШШ св^дчать про значний модифкуючий б£ект. пов'язаний з присутнхстю на поверхн1 дисперсного каолш-ту адсорбованих молекул ПАР - з одного боку та зм1нои природи орган1Чного радикалу ПАР пляхом введения до складу останнього ШН1Е кадмш - з другого. Механизм активуючо! дп ПАР у даних пол1мсрних системах виэначаеться властивостями внутриднього адсорбцШюго шару, який утворений полярними трупами поверхне-во-а(с твно! речовини, тр зв'язан! з твердою поверхнею та зов-Шсяього, який утворений ор^еатованими до полшера вутлегодне.ви-ш.адикалами. Зоенютя частика адсорбщйного шару у певн1й, позначен 1Й на гм1нахС(Г''" м!р1 эв'язуе частину молекул ПП, обме-жуючи IX тепловий рух.

Одержану експериментальну зэлежнють теплопров^дностг ПКМ на основ 1 ПП В1Д вмюту немодкф^кованого та модиф!кованого као-лту було умовно розбито на чотири облает 1 (рис. 5), ЯК1 в1дпо-В1дають р!зно«у тешу 1 напряму змши Я 1 як1 охоплюнгь характера делянки у .В облает 1 I (до 0,6 - 1,0% наповнення) теплоп-ротдн1СТь материалу залкшаеться незм^нною. Очевидно, при введение до склзду композицП досить мало! К1ЛЬКост1 каол 1 ну, особливо з пдрофобхзованою поверхнею (рис. 5, крив: 2-4) мае м!сце високий стутпнь його диспергування в об' еш полимеру, внасл1Док чого ¡зольован! частники наповнювача, як1 макть б^льы високе эначання X не чинять Ютотного епливу на процес перекосу тепла в

данчй ГС. Деяке глдзицення Л композиин кагржшц! облает! в насл!дком складакна дГх дзох факторов : стр;-ктурниг,; зонами по-л-;мера-матриц! та в лас ним внесксм наловнязача до !нтегрально1 теплопрсв!дкост! сигтеки. Значения теплопров!дност! при цсьму

зменЕуягься в ^axe^ocTi в!д природи вуглеводнево-го радикалу молекули ПА? в ряду: ПП+Км • ПАР- Al, ПП^й.-ПАР, ПП+Км • ПА?-Cd, ПП+Км-ПА?-Си 0,27 до О,-22 Вт/(м-К). ОдержзниЯ ефект змек^эння Л ПЮ.1 з введенпм до адсорбованог" ■¿ару модкфквтора. íohíb металл, головним чином, зажск (Cd,Cu) г.оз'язаниЛ з механизмом формувакня гран;гч;;пх sapia деепть висоно! гетерогенност;. В сбласт! II ГО,5-5,QZ на-позкення) В1ДМ1чена тен-денц1Я до монотонного росту Л систем;:, тл спричи-нено дом i.чукчи:.) вкеском теплопров1дност1 напоьпю-взча до теплозих власти-востей '-омпоэиди. lv тенсивне зрсстання теп-лопровхдност! дос.лджува-нпх ксмпсэйфЯ з переходом залежкост! з облает' ; IГ (siíict ks-повншач!в 5,0-15, ;Z) по-в'язане з коа: ляц! ей ка-нлшу. С руктуроутворекню напечизача сприяе моза-!чна будова поверхн» частинок каолiну, де присут-п д-тянки, як! несуть позитивния та негативний заряди.. АдсорбоЕ н; ка noi,.pxHí твердо! фаги дом!екк у еигляд ПАР pi эг"1 рироди епов i .тангаж темп росту 1 ГОМ внаслхдс,. ;,еяких таг"акод У SopMj -»кн. тргох-м!р -,-кеперервни! коатуляц-йно! структур;: я^по'чюзача. Прпсут-

гис. 5. 5алежност1 ступени кристал!чност! ПП (a) i теплопро-вiдностi композиция на його ochobí 21д bmíctv каолхну з píbhoh природою поверхнi.

тстъ 10Н1в кадмою та улдо у даному випадку чинить найбклы; лид-чутнпй ефект (рис. 5, криз1 3 15). Зменшення теллопроз!дносто композита Ш + К-0Л1Н та ПП + Км-ПАР з облает! IV (15,0-20,0 7. вмосту ,;смшок) пслсЕнетася утверенкям зкачно! колькост! широта !.:ахродефэкт1з структура, у току число, пов^рянкх пустот, як: е додаткоз:»! таплавим опором на гляху розповевдиеккя теплового потоку.

П*ятий роздДл прнсвячено досл1дкенню впливу дисперсиях минерального та елзстомеркого надовкюзачоз на ТФЗ 1 морфолог1ю ПК!.! нл основ: полюлеОгНхв. Стркмак1 експеркментальн! дано, ¿>: анализ, пор!вняння з водомиыи у л1тератур1 дозволили запропонувати ф-еичну модель композицп з б1нарким нзловнзовачем, на сснозо яко! Сули проведенг розрахунки теплопров1дкост1 даких гетерогек-них систем. При побудов1 тако! ыодело було викориетано принцип угагалънено! пров-;диост!. Система, ¡до досд!джувадась, розгляда-лась як п'ятккомлонентна, цо складаеться з поломерноо оснсви з теплопроводности/!,, та об' емним ем 1 с том (¿>„ , еластомзрного напоз-кквача (/ е _ 4>е ), морального каповнввача а такох мол-

фазни- сар!в МШ н1 та .ШЯ 2 (/„¿«л, • утворених

на позерхнях дисперсиях еластсмеру та шнералу, в1дпсз1дь:0.

Г. Д'льнеЕнм, Н Б. Ковьчовнм, КЫ1 Ззрочкяком, Б. С. Ко-лупасвим показано, цо ефектетн! ксефоЩенти узагалькено! провод-нос? о .истем з упорядковакою або хаотично» просторозими структурами роЕ1П, якзр цо структури адекзатно. Ппотеза про адекватность --аотично! та упорядкованоо структур передбачзе ровность :х ефективних властиЕостей, якчр властивосто компонентов о ох об' ¡нкй ВМ1СТ однаковь Такз пркпупэнкя дозволяв вести розраху--кок теллопроводносто дослодяуваних композиции, застосовукчи метод елементарноо кошрки. Оскольки упорядкована структура мае дальнЫ порядок, то е можлизим видолення елементаркого об' ему (рис. 6, а), простим повторенкяп якого мохе бути одержана еся гетерогекна система.

Еиксристання адоабатичкого способу розбизання кошрки неекгнчекко тонкими, кепроникнимл для потеку плойками А - А1 дозволяв проводит« розрахунки теплових опоров окремих части..; об' к.г/ за формулами для плоско! еттш. Тепловий опор елементзр-ного масизу (рис. 6, б^:

Р ^ О К«? _ ,?ч

дэ Д , 3 » С * вдело зклйЧЭпЬ т*"пу 2) 3, 1 5\ т» ~ За~

гальшгз дозлияз i глзгр поперечного перер!эу елемептарно! кошр-ки. Ериймаючи до уваги зз'язок и1% И ,В , С \Ч) , як показано

• Рис. 6. До розрахунку ефективно! тепгопров1р"ос-т! 5-ти компонентно! системи: а - розбивка ком^гш несконченио тонкими ад!а6атичзта1 плогинами А - й-, б-тепловий опор елгкенгзрво! иошргси.

Г.М. Дульнвзим та ПП, Зар}чяяком, сшввхднопеняя (7) п ^етво-рюэтъея до вит ляду:

1 _ % | У> , |

Шдставивши значения теялов1*х ^пор1В еле энтарних ком ¡рок у р1яцяння (3), полна отриизтн вираэ д. ; розрахунку ефь.-гпртчо! тепл^проводност! п'ятикемпг энтно1 сист^мп, тэ здовольняе гра-

ничним переходам:

Яп

а

п

_Л__Ъ.

«-К,) 5

п.

1-

п.

J__(£а

(ЫО 5

и.

. 4

н-ко

Фп. 5

II

1 —

«■-»с,)

Фп

5

\

де

)п

л в Хм Л*.

2п

Лп

(9)

НА^ 1 АнфШ 2.

Запропонована модель мохе бути ааетсоована для роарахуншв ефективно! теплопров1дност1 вирокого класу шшмерних компози-Ц1Й, яка шстять 61нарнхй наповетаач. &обх»дно зазначити, щр використання формула (5) обиэяеяе Ппотезоп про адекватнють хаотично» та упорадковано! структур. Друге оОыедення полягае у справедливости сшьвдаошення (9) Пльки для мехашчних суишив. Кр1М цього, запропонована модель мохе Сути застосована до енотом, у яких компонента знаходяться у вигллд» замкнутих вкл»-чэнь . неперервной матриц».

ОСНОЕН1 РЕЗУЛЬТАТ« ТА РЖШЕКИ

1. За допемогою тешшф»зичних та структурно досл1дхень вот-човлено, щр актквнють мшералъних на;:сьнивач1в по виновен-н» до пол»прошлену эростае в ряду:

каол»н > крейдз > фельдгпат. На основ» концепцп гранично» фаз и резкрито причини 1 с тот кого впливу частииск каол1Н1ту на хараоггер теплового руху в ПЛ.

2. На основ» вивчення процееу ¡зотершчно» кристал»эац1I покззано, пр В1дхилення в»д р!вняння Авращ пов'яэане з прот1-канням даного процееу га дьс-иа мехашгмами:

- одночасний р1ст кр!'.стал1чних утворень на ГЗ разного типу;- иаяЕН1С-ть процес»в вторкнно» крнстал1зац11, якл полягають в удосконаленн1 утЕореких кристалтв.

3. Модкф1кац1Я поверхш каол1ну бхе-четЕергинною амонхезов сполуксю адсорбт е» остааньо! ка частники ¡,и нералу ¡стотно у улик; ь к1 нетику ; термодинамику крпстал1зацп дослодхуваних пол1е-тилетв та пол ¡прош лену, цэ впрзз-дгтьея у:

- 19'- s6i лыпенш ейдкост! кристал1зацн ГШ, ПЕНГ та ПЕВГ;

- змексэнн1 енергп активацп процесу зародкоутворення, яке характеризу сг ьсл зег/лкноа ai ль но i енергп тсрцьових граней кристалу.

4. Еперше одержан! енергограми прсцесу i30TepMi4H0i кркста-Л1заци полипропилену св1дчать про можлизгсть щлеспрямозаного регулхэакнд тармодинаулчних та к-;неткчних параметров д.: :ого пронесу напознювачам!, 31дм1ннк!.ет за влзстивост.тги поверхн1, а та-кож домлкками piñHoi природи.

5. SMiKa природи вуглеводневого радикалу молекул;! БАС у результат! введения до його складу i0ni3 металла (СИ, Си) приззо-дить до П1дзки,ен01 активнее?: зовнИньо! чаотини здеорбщйного шару, цо спричинюв остотний вплив на характер теплового руху в досл^джуЕаних шШолеф1нах i ТФЕ компоэнцШ на jx ochobí. Дана частина шару модификатора значноп mí рою лтфкИзув поЕерхнв твердо! фаз;: по в-;дноЕеккю до полимерного середовида.

6. Шр^вняння результат i в теплоф1зичного експерименту з резрахунковими даки;£5 дозволили встансзит:; адекватнють зибраккх моделей теплопроводной i в рамна:с узагальяено! Tecpii прев iд-

hoctí.

7. Значного модкф1куючого ефзкту в напрямку зменшення те^-лопровхдност! ПН/ досягнуто в результат! оникекня агрегацп м1-яерального наповнжвача шляхом адсорбЦ1 i на частниках останнього БАС э Р13НСЮ природою орган!чнсго радикалу.

8. • Запропонована ф!зична модель с.сдадко! комозицп з полимерною основою та óiHapHiMf напознавачгми, яка враховуб ная"-HiCTb м1жфазних napiB з влаеким! теплопров!дн1сти та об' емким

2MÍCTOM.

тттсттгтгаг'г т

.ij íhnx-^i А

1. Барановский В. М. , Ескдарэнко С. И. и др. Блия'"-:? жкз-ральньсс наполнителей на теплофизические свойств- jcoko-наполненных композиций на осно. ПЭНД // Эксплуатационные свойства конструкционных полимерных материалов-Тез. докл. Есесоюэн. науч.-техн. конф. - Еаль кк, 1984. -ч. 2. -с. 29-30.

2. Скворцов В. П. , Пйрстнев а П. , Авдеева-Тимошинь. А. Ю. , Барановский a 1L , Бондарекко С. И.. Гинзбург Л Р. Модификация свитыми эластомерами высс"онапол::енных композиций на основе ПЭНД // Еысохонаполненякэ композиционны.. полимерные материалы, развитие их призводстза л ркманенкэ з народном хозяйстве: Te¿,. докл. Все ось... науч. -техн. конф. -

- 20 -

Хйсква, 1985.- ч. 2. - с. 143-150.

3 Еондаренко С. И., Скворцов R П. и др. Теплофизические свойства антифрикционных и конструкци'„члкх полимерных материалов на основе некоторых поллолефиноз // Полимеры

3 сельском хозяйстве: Тез. докл. регион. научи.-техн. конф.- Нальчик, 1985.- с. 80-81.

4. Во: '.arenko S. I., Baranovsky V.M. , Skvortsov V.P.,Lyash-koT. V., Komik A.A. Investigation of polymer compositions on the basis of high density polyethylene by the differential colorymetry method // 31-th IUPAC 1/akromolecular Symposium, Marsburg, 6DR, June 30 - July

4 19S7. - p. 85.

5. Кулоэнев В. H., Скворцов В. П., Шерстнев П. П. , Еара-новский В. М. , Бондаренко С. И. Композиции на основе поли-олефинов, содержаще дисперсный эластичный наполнитель // Композиционные полимерные материалы - свойства, производство и применение: Тез. докл. 3-й Есесоюзн. на-учн. -техн. конф. - Москва, 1987. - с. 11-12.

6. Барановский Б. 1-Í., Бондаренко С. И. и др. Теплофизические свойства полиэтилена низкого давления, содержащего дисперсный эластичный наполнитель // Киев, 1983. - Деп. . ■в УкрНИИНТИ 01. 07.19.83, N 1723-Ук83.- 11 с.

7. Еондаренко С. И., Барановский В. М. Вопросы современного моделирования двух- и трехкомпонентных полимерных композиционных материалов // Киев, 1990. - Деп. в УкрНИИНТИ-02.10.1930, ¡I 1636-Ук90. - 10 с.

8. Барановский В. Ii , Еондаренко С. И. и др. Теплофизические свойства композиционных материалов на основе изотакти-ческого полипропилена и т'луховецкого каолина // Киев, 1890. - Деп. в УкрНЯЮТИ.02.10.1990, М 1638-Ук90. -12 с.

9. Барановский В. М. , Тарзра А. М. , Бондаренко С. И. и др. Исследование процесса кристаллизации регияопластоз на основе ПИ' при повышенном давлении // Пластические массы.-1992, II 3, с. 69-90.

10. Лапинский В. R , ломик А. А., Вертоградский В. R , Бондаренко С. И. Обработка на ПЭВМ результатов, Полученных в ходе проведения теплофизических исследований полимерных композиционных материалов // Применение вычислительной техники и !''¿тематических методов в научных исследованиях: Тез. докл. научн. -техн. конф. .Севастополь, 1990. -с. 14-15.

11. Еондзренг-о С. И. у. др. Влияние модификации минеральных

- 21 - "

наполнителей на структуру и теплофизические свойства полипропилена // Актуальные проблемы технологии композиционных материалов и радкокомпоиезтов в шкроэлектронных информационных системах: Тез. докл. 1-й Ееесоган. научи. -техн. кокф., Ялта, 1S90. - с. 165.

12. Барановский Е М., Хомик А. А. .Лядко Т. В. , Бондаренко С. И. и др. Некоторые физико-механические свойства полиурных композиционных материалов на основе фтороплзста-4 и кокса //Трение и износ.-т. 11, N 5,1990. с. 873-881.

13. Bondarenko S., Polyschuk О., Kuzrrenko A. Effect of3 allurn i no-s ili cat еs surfase state on thermo-physical properties of polypropylene composite materials // USFC, Lvov, 23-27 april 1991.- p. 117.

14. Барановский В. Л , Гаджиев Т. М., Хзйри Э. С., Бондаренко С. И. Влияние содержания и поверхности частицы каолина на теплофизические свойства полипропилена // Изв. аУЗов : Нефть и газ. - 1992,- И 9-10. - с. 55-58.

Подписано до друку 0^.12.1993 р.Обеы 1,2.Формат 60*8" I/I6. Друк офсетния.ТирЛООпр.саи.ЗоЭ.Безплатно.

Д0Д УДПУ 1м.М.П.Драгоманова,Ки1в,Пирогова 9.