Тритерпеновые гликозиды стеблей плюща крымскогоHedera taurica Carr. тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.10 ВАК РФ



№

v НАЦЮНАЛЬНА ДКАДЕМ1Я НАУК УКРАШИ Ф13ИК0-Х1М1ЧНИЙ 1НСТИТУТ ¡м. О. В. БОГАТСЬКОГО

//W/í

и

У L-" s

"Jь

На правах рукопису ЦВЕТКОВ Олег Якович

ТРИТЕРПЕНОВ1 ГЛ1КОЗИДИ СТЕБЕЛ ПЛЮША КРИМСЬКОГО

HEDERA TAURICA CARR.

02.00.10. — Бшоргашчна xímíh, xímíh природних та фЫолопчно активних речовин

АВТОРЕФЕРАТ

дисерташТ на здобуття наукового ступени кандидата xímí4hhx наук

ОДЕСА — 1993

Робота виконана на кафедр1 оргашчно! хшп Слмферопольського державного ушверситету.

Науковий кертник:

кандидат xiMi4HHX наук, доцент В. I. ГРИШКОВЕЦЬ.

ОфщШн1 опоненти:

доктор xiMi4HHX наук, професор Ю. Е. ШАП1РО,

доктор х1м1чних наук, професор М. В. ПОВСТЯНИЙ.

Пров1Дна оргашзащя: 1нститут 6ioopraHi4Ho'i xiMi'i та нафтохшп (м. Кит).

Захист вщбудеться «20» грудня 1996 р. о 10 г. на заЫданн! спе-шал1зовано1 вчено5 ради Д.05.14.02 при Ф1зико-Х1м1чному шституп ¡м. О. В. Богатського HAH Украши за адресою: 270080 м. Одеса, Чорно-морська дорога 86.

3 дисертащею ыожна ознайомитнсь у науково! 6i6fliOTeui Ф1зико-XiiniMHOro ¡нституту iM. О. В. Богатського HAH Украши.

Автореферат розшланий « ' / » листопада 1996 р.

Вчений секретар спец1ал13ованоГ , вченоТ ра; кандидат х1м!чних наук

Л. А. Л1ТВ1НОВА

; ; . 1 Загальна характеристика робота

Актуальн!сть робота. Тритерпенов! гл1козиди належать до ласу ф!з!олог!чно активних речовин, як1 мають широкий ггактр Д11. Рослини, як! м1стять в соб! тритерпенов! ГЛ1К0-ади, в!ддаша васивалися в народи 1й медицин!,, як косметичн! зсоби та для la!. Екстракти рослин с!М8Йства Araliaoeaa, акта як, жень-шень (Рапах), элеутерококк (Eleutheroooooue), зф&пвра (Scheffiera) та арал!я (iralia) широко в1дом! як дептогенн! препарата., Проте вироблення лхкарських, кост-1чних засоб1в та харчових продукт^, hkí м!стять тритерпв-зв! гл1козиди., л!м1туютьса обсягом сировинно! Оази. Необ-[даЮть II розишрэння та р1зномаЯ!тн1сть ОЮлог1чно1 актив-ют! гл!козид!в внзначають погзук простих та достуиних за-.hhiikíb 'рослин/з цйгниш властивостями. Вид!лвшя тритар-1Нових гл1козвд1в, внвчввня властивостей та взаемозв'яз-■ xiMi4HHZ структур з б!олог!чноа активМств в актуальная i- будуть спршти розпшраннй арсеналу л!карсъкцх препарат1в. цЫ1 точки зору значний 1нтервс становить р!д плющ (Hede.),- оскалы® налэдаь до с1кейства Araliaoaae, а деяк! вида ого роду (Bedara beliz, Beásra caacaaigena та Hederá calca) здавна вживалися у народн!Я медицин!.

Нота робота. Мэтор дисзртац1йно1 робота було ввд1лення встановлення структур гл1козид!в !з стебел плица кримсь-го {Redera taurlca Сагг.) з використанням р1зник х1м1чних год1в та метод1к спектроскоп!! ШР та оц!нка б!олог!чно1 гйвност! вид1лених гл1козид1в. Для досягнення мети робота 5бх1дао було розв'язати так! задачи:

- ЗД1ЙСНИТИ ВИД1Л6ННЯ з рослинно! сировини суш тригер-ПвНОВИХ ГЛ1К08ИД1В

- роздимти суму гл1козид!б на 1ндав1дуальн1 сполуки;

- визначити будову ввд1лених гл3.козвд1в р1знйми хишчними га ф1зичнимк методами;

- провести б!олог1чн1 випробування вид1лених гл!козвд1в.

Наукова новизна та практична ЩннЮть.

- в результат! робота ввд£я9Но 21 тритерпенойий гл!козид, з яких 7 тритерпенових гл1козид1В - нов!-сполуки;

- в стеблах ВЫега !сшг1са впершв виявлен1 кисл1 гл1кози-Ш з заливками глюкуронок)! кислоти; '

- вшрше виявлвно глйсозида, як! мютять ацатильну групу у вуглеводн!й частинД, та гл!козид д ртерцфАкрваною.етзнолом карбоксильной групою залижу глюкуроново! кислоти;

-"у робота, показана ефективн1сть нонана та тосбу експери-мент1в для вл-днесвння сигнал1в скелетыих протон!в у гл1кози-дах'з 4-5 сахарамн та методик сжеьврш та лозку для п1д-твердхення посл1довност! сполучадая вуглвводних залишк!в;

- визначена гемол!тична активн!сть вид!лвнях гл1козид1в та встановлена 13 залежн!сть В1Д структурных параметр1в;

- встановлена 1нг1б1руюча д!я тритерпенових гл1козид1в на процес кЗльчення нас!ння та^показана 1х цитостатична активиста. -

Ащюбац!^ робота. Основн! результата робота допов1дались на п^дсумкових конференц1ях профэсорсъко-викладацысого складу С1г4еропольского держун1верситету (1994, 1995 рр..) та заявлен! на Х2Д Укра1нско1 конференци з органХчно! Х1м11 (м. Харьк1в, 1995 р.) та Микнародному симпозиум! з сапониив

; . • 3

(США, м.Чикаго, 1,995р.) та I Всерос1йськ1й конфэренцН з бо-тан!чного расурсознавства (Рос1я, Санкт-Петербург, 1996 р.).

Публ1кацП. За мат&р1алами дисертаци опубл1ковано 4 статг! та тези 5 допов1дей.

Структура та обсяг дисертэцП. • Днсвртац1я викладена на 137 сторинках машинопису та склада еться э огляду л!тератури (гл. I), обговорення результат1в (гл. П), екстарименталъво! частини (гл. И), висновк1в; та списку л!твратури, до якого включено 130 першодаврел." Робота шшстрована 15 таблицами чта 14 малюнкаш. = ' ,

Конкретний особистий вклад дисертанта. Робота в цЗлому виконэна дасергантом самост!йно. ШР-сшктроскоп1чн1 досл!д-жвння виконан! су стильно з бЗд.н.с. 1нституту органично! хИШ. РАН, д.х.н. О.С.Шзшковим.

ОСНОВШЯ БЩСТ РОБОТИ I. ВщЦлешя та роздхлонги трятарпенозих гтИкозидгв.

Для видШнкя гл!козид1в з стебел плода кримського сиро-вшу екстрагували 70% водним етанолом, екстракт концентрува-т та розбавляли','водою. Малополярн1 гл1козиди екстрагували хлороформом, а глгкозиди середньо! полярное?! - бутанолом.

Препаративно розд1лешя гл1коззд1в проводили хроматох'ра-Нчно на сшикагел! у р1зних системах розчинник!в. При роз-цлянн! малополярних гл1козвд1в одержали 1ндив1дуальн1 гл1-юзиди б^-а,Б1;-с, Б^Е, та фракци та гм, ях1 кладен! з пар близъких по рухливост1 гл1козвд1в. Розд1лэння ракц!й на 1ндав1дуальн1 гл!козида проводили рехроматографу-

ванням на високоефективному м!кросферичному сил1кагел1 Sil-pearl.

Суму гл1козид1в середньв! полярност1 розд!ляли аналоПч-но. При цьому одержали фракцп St-G, st-H, st-l та гл!козвд st-J та. st-к. РоздШння фракцИ st-'o на сил1кагвл! дозволило одвржати фракцЮ st-G0, компонент st-Cj та сумип глйсози-д!в st-ca та st-g3. Р0зд1л9ння фракцИ St-G0 проведено аце-тшшванням, хроматограф!чним роздиинням ацетат 1в з подаль-

пшм дезацетилюванням. Сум1и глйсозидхв st-Ga та st-Ga розд!-

*

ляли на сил1кагел1 з прищаплешши гептилькиш групами. Фрак-ц!я st-H розд1лена на гл1козида st-H4 та st-H2 рехроматогра-фуванням на сил1кагел1.БИреаг1. Аналогично фракц!я St-I бу-ла розд1лена на пэревакн! глшззиди St-I¿» St-I^ та MiHopHj ГЛ1К03ИДИ st-i3, st-i*. ' •

• В результат! одержали' ¿1 тритерпеновий гл1козид - тау-розида st-a, -bi, -в2, -о, -dlt -р2, -в, -р, — g0_4,. —с0_а, "qi» -g3, -hj,, -h2, -it, -i2, -ia, -ihf — j, -k.

Назви, структури та bmíct гл1козид1в в рослин1 наведен! у таблщц 1. .

П. Встановлення будови глхкозид1в. ■ 3 мвто» визначення вуглеводного складу глйсозидк п!ддава-ли повному кислотному г!дрол1зу 2н. с?3соон. Для з'ясування посл!довност1 моносахаридних залишЮв у вуглеводних ланцвгах вживали чаотковий кислотний г!дрол1з 1н.сг3соон. Для розщеп-лення глккурон!дних зв'язк!в використовували ферментативная г!дрол1з ринковим препаратом р-глккурон!дази.■ Попередню 1донтиф1кац1ю caxapiB та агл!кон1в гл1козид1в п!сля кислотного гхдролхзу проводили методом ТШХ шляхом пор1внйння 3 bi-

Тоблщя 1 5

CT эуктури гл1козид1в стебел плюща кримського Hederá taurlca

л Таурозид СТРУКТУРА' *Вм1ст,Я

1 St-A • Ага^» П 1,3-10"a

2 St-B4 Rha^Ara®-* I 1,6.10'3

3 St-Ba Glo&* П г,5-ю"3

А st-c Rha^Ara^ П 5,5-10"*

5 . St-Dt ClofÜLAra^ n 4,5-10"2

б St-Da W^Glo^* П . 2,0-10~a

7 St-B GloUA^» I 6,0-ю"3

8 St-P GloUA^-» П 3,3-ю"2

Э 10 St-G0.2 Ara«. П Ale^Glo (6-OEt) ¿XoUAÍ3-* H ^Glo^Glo^-^RÎia з.з-ю'" »U 1,6-10

11 Ага^ Ц JcioA-ßcio 3,3«10"a

12 8t-Gj Ига^Ага^ I ^Glo^Clo Д-^Km 1,6-10~3

13 st-o3 йш^Ага"-* П 2,5'10"3

14 St-H4 : Gieß-. Е JaicJLPGioJ-ORha .6,o-io"3

15 :. st-H2 ИщО^лга^ Я JcioA-ßcio^-^ia

16 St-It •1,3-10"2

17 St-Ia RhaOLi+GloP-^-H 5,01o*"3

18 19 20 St-I3 St-I» St-J - TOIOUAP- I ^огоЛ^аиЛ^ша 6¿Ao . G1-OÜÁ&* П Дяс^-^ЯоД-^а 6¿A0 GI0UA&* I 8,3'10~* 1,3'10"3 6,6'10"S

21 St-K GI0UA&* П ^Glo^Glo^Rha i,3-io"a

I - олеаноловая кислота, П - хедерагэШн, Ara - ь-араб!ноп1ранозил, С1с - в-глвкоШ-ранозял, Sha - ь-рамноШранознл, GlcUA - тз-глюкуроноп1ранозая, * В nepesnaai на суху сировину.

домиш зразкаш моносахарид 1в, олеанолово! кислоти, хедера-гемну та 1цших агл1кон!в. Лужний г!дрол1з використовували для селективного в1щцвплекяя ^углеводного ланцвга, зв'язано-го ацклгл1козидним зв'язком з агл!коном. (Держан! проген1ни анал!зували за ТШХ з вШвлши зразками монодесмозидних гл£-К03ИД1В.

Встановлення повно! структура тритарпенових гл!ксзид!в проводили застосуванням спектроскоп!! ЯМР. Оглядовий ШР~ стактр дав змогу визначати число моносахаридша зашшк!в за характерная дубдетними сигналами аном!рних протон1в в слаб-кому пол! та у ряд! вшаде!в тип агл1кону за спвциф!чно роз-щепленши сигналами прс®он1в Н-3, Н-12, Н-18 та Н-23А.В та синглетними сигналами метильних груп при четвертичних С-ато~ мах аглисону. ■ •• ■ • • • . *

Типи гл!козидних зв'язк!6 м!к моносахаридами залишками визначалися на основ! анал1зу. ПМР-спектра повного ацетату глхкозиду в 1нтервал1 3,5-4,2пл., де для незамИцених саха-р1в знаходяться лише сигнала скелвтних протон!в Н-5, Наход-ження в цьому 1нтарвал1 сигнал!в Шшх сквлетних -оротон1в визначае в1дповидний тип зв'язку. Додатково тили зв'язк!в та послЛдовност! з' еднування моносахаридша залишк!в Шдтверд-жен! спостережэнням ядерних ефект!в Оверхаузера (ЯЕО) в одномерному вар!ант1 (експеримент САМЕТЯРШ) або двовим!рному оксиеримент!» шкпг.

ВШюсення сигнал1в у ШР-спектрах гл1козид!в та 1х нов-них ацетат1в сд!йснювалося на основ! двовикИрно! гомоядерно! кореляЩйно! спектроскоп!! ОСОТ. У рядх випадк!в вцзнесення проводилися за допомогою методики естафетного переносу поля-

ризацН (одяом!рний вар!ант НОНАНА - експерименту; та анал!-зом пер<зр1з1в по иа двовим1рних спвктр1в повних кореляц1й (TOCSY).

М1сдя локал1зэцП вуглеводних ланцюг!в в аглхкон! гл!ко-зиду такоас визначалися анал!зом ПМР-спектр1в повних ацета-tíb. Однак б1льш надШю цв штання вир1шувалося на основ! "С-ЯМР cneKTpiB. В1даесення сигналíb у "С-ЯМР спектрах ви-конувалося шляхом з!ставлення з л.Лтературнши даними за xím. зсуваш для агл1кон1в, незамхщвних метилглйсозщЦв, для д1-та трисахаридних фрагменив, а також з урахуванням ефактш глйсозилювання.

1дентиф1каЩя таурозид1в stJA, -в«, -в,, -с, -D,, -G,,

st-G,, -Дч, -Н, та -н».

Таурозида st-A, -вх, -в2, -с, ~í>,, -gx, -Ga, -G3, -s4 та -н2 1Д9нтиф1кован1 за ТШХ з ранйпе вид!ленкмя глйюзидами з лист1в та плод1в Hederá taurioa. Структурн zjix гл!козид1в аавед9Н1 у табл. 1 та додатково пздтвердген! даними кислотного та лузшого г1дролиз1в та з!ставленням IX "С-ЯМР спект-piB з л1тературнтаи даними в!домйх зразк!в.,

Встановлення будови таурозипу st-cn_,.

У склад1 таурознду St-G,,.,^ кяслотшш г!дрол1зом виявле-íi араб1ноза, гликоза та хедвраген1н. При луккому гздрсл1з1 держано прогент, 1дентшгаи8 з араб!ноп1ранозвдом хедераге-:1ну (таурозиду st-A), цо визначав часткову структуру

подальше встановлення будови виконано 1з викоркстанням

даних ШР-сп9ктроскоп11. У ПМР-спектр! повного ацетату. St-G0_± 1дентиф1кован1 сигналя трьох моносахаридних залишк1в - ара01ноп!ранози та двох гДкоп1раноз.Знач9княКССВ ано-м1рних протон1в (» 8Гц) визначають а-конф1$урац1ю гл1козвд-ного зв'язку для араб1нози та р- для глюкоз. В1днесення сиг-яал£в скелетних прогон!в, як1 в1дпов1дають конкретному моно-сахаридному загашков!, виконан1 за доиомогою НОНАНА-бкотери-мент1в (Мал. 1):

"W

W

• в-1»' I

—11_UMÍMM_llüJL

ЦМ i

n»

Мал. 1. Одном1рн1 спектри HQHAHA та фрагмента р1зннцевих спектров ЯКО тзурозиду St-Oj,.!. ■

Однозначн! вЩнесення сигналив протон!в Н-2, Н-3 та Н-4 у залишках глюкоз викован! !з залученням спектроскоп!! COSY за наявн1стю у спектр! в!дпов!даих крос-п!к!в (Мал. 2):

Мал. 2. Фрагмент спектру cosy ацетата таурозиду st-Go^.

За пологзняям сигнал1в залишки араб!нози та одн!е! з глюкоз в к!нцев1ши. . (1 —»6)-Тип зв'язку Mis залишками глюкоз зизначоно спостероЕвнням ЯЕО, коли передопромШения протону 1-1 Gio"T викликав появу у р!зницевому спектр! сигналу прото-iy Н-6 Glo ".передопромШення H-I Агаг викликав появу сигналу

протону Н-3 агл!кону. Таким чшом, таурозид стано-

вить собою 3-0-а-ь-араб1ноп1раноаил-Й-0-р-генц1об1озид хе-дераген!ну. Цай гликозид у рйслинах с!м. АгаНаоеае ран!ше не був знайдений, алв вщЦлявся з АкеЫа (с1м. Ьаг-

<1!гаЪа1аоваа).

Доказ будови таурозиду 5^-1,.'. • •• • ■. , •

Повним кислотним г!дрол!зом у склад! 511-1^' виявлен! глюкоза, рамноза, араб1ноза та хедерагензл. Луаиий г!дрол!з показав, що проген1н з здентичний а описании вщв 3-0-р-р-глхжоп!ранозил-(1 —»2)-0-а-ь-араб!ноп!ранозидом хедерагв-Ш.ну. (таурозиду 514)^). .Остаточнв • встановляння структури гл!козиду проведено з взшванням ЯМР-сгактроскопИ. Анал1зом ШР-спектру повного ацетату зь-11, виконаним як описано ви-ще, встановлено, що гл!козид мае два вуглеводних ланцюги: по С-3 атому агл1кону - д!сахаридний фрагмент 01о^-»Ага^» та по С-28 атому - трисахаридаий фрагмент Структура Б1;-14 додатково п!дтверджена поргвнянням його "С-ЯМР спектру з «л^тературними данями для гл:1козид1в з фрагментами аналопчно! будови. Таким чином, таурозид стано-вить' собою 3-0-(3-1)-глшоп!ранозил-(1 —»2) -0~а-ь-ара01ноп1ра-нозид-23-0-ос-ь-рамяоп1ранозил- (1 —>4) -О-р-о-глюкощранозил-(1 -»6) -0-рЧ)-глюкоп!ранозид хедерагеМну.

До цього глйсозид тако! будови вэдзлявся з FatQia Japónica, Caltha polypetala та Pulaatllla cmpóneZIa.

Встановлення..будови таурозиду st-Р».

У склад! st-Da повким кислотним г!дрол!зом Бйяклен! рам-ноза, глюкоза та хедерагенгн. Частковий'кислотний г!дрол!з глл.козвду дае рамнозу та nporeHiH, !дентичяий з глюкоШрано-зидом хедерагенхну (таурозиду st-Ba). Ггаш зв'язк!в (1 —>2) у д!сахариду Rha "^-»Glo' та (1 —»3) mík cío'та агл!коном встановлен! анал!зои ШР-спектру повного ацетату аналогично таурозиду St-Go.i та додатково пхдтвердженх спостереженням ЯЕО у ДЕОЕии1рвому вксперИ-MeHTi roesy при наявност! у спект-pi Kpoc-niKiB протон!в Н-1 "-Н-2' та Н-1' -Н-3 агл1кону (Мал. 3):

Мал. Зч Фрагмент спектру ROESY ацетату таурозиду St-Da.

Структура st-D¡¡ додагково пщтзердквна пор1внянням його "С-ЯМР спектру 31 спектром таурозиду st-Ba та з л1таратурними даними для к1нц8Во! рамнопфанози. Таким чином, таурозид st-Da становить собою 3-0-а-ъ-рамноп1ранозчл-(1—»2)-0-р-в-глюкоШранозид хедераген1ну та в новою сполуков.

Встановлення будови таурозиду а^!».

За даними повного кислотного Пдрол1зу таурозид . склаДвний з рамнози, глюкоз'и та хедераген1ну. ПрогензД, одврасакий лужним г1дрол1зом, по ТШХ 1дентичниа з вищеописа-ним • 3-0-«-ь-рашоп1ранозил- (1 —»2) -0-(3-о-глюкоп1ранозидом хедерагенЗлу (таурозиду . .•

Анал1зом ПМР-спектру повного ацетату ег-1а визнзчен! склад • глз.козиду з двдх залишк1в рамноШранози та трьох заяишк!в глюкоп1ранози, (1 —*2), '(1 —*4) та (1 —*6)-типи зв'язк!в у вуглеводних фрагментах та -

Тили зв'йзк1в та м!сця локал!зац11 вуглэводних фрагмент!в п1дтвердавн1 «спектром МЕЗУ за крос-п1ками протон1в Н-1 Ига" - Н-2 01о', Н-1 Юга"'" - Н-4 01о "" , Н-1 _ С1о т - Н-б 010"' та н-1 (¡1о' - н-з агл1л<ону. В1днесення сигнал!в у "с-ямр спектр! гл1коеиду виконан1 шляхом зЮтавляння з даними "с-ямр спектру та л!твратуршши даними для трисахаридного

фрагменту. Таким чином, таурозид St-la являв собою З-О-а-х-рамноп!ранозкл-(1 —»2) -0-§-1)-глшоа1ранозил-28-0-<х-Ь-рамно-Шранозил- (1 —»4) -0-р-1ъглгкоп1ранозил- < 1 -»6) -0-р-1>-глщоп1-ранозид хедераген!ну та в новою сполукою.

Таурозиди st-в та st-P за данима повного кислотного та ферментативного ?1дрол1з1в мютять £-глюкуроноп1ранозу та агл1кони олеаноловую кислоту та хедерагенлн в!дпов1дно. Луж-mtít г!драл!з таурозид 1в st-в та st-P не викликав будь-яких зм1н в 1х будов1, що св1дчитъ про монодэсмозидну природу гл!козид!в та знаходкення залишку глюкуроново! киалоти по С3-ои rpyni агл!кону, тобто гл!козида являвть собою в!дпо-вцно 3-0-р-в-глккуроноп1ранозиди олеанолово! кислоти та хв-дераген1ну. Дан!*структур« додатково п!дтвердаен1 спектрами ШР та "С-ЯМР. Ран1ше гл1козида тако! будови зустрачалися в AraUa cordata, Hederá nepalemls, Scheffiera Шргезза та Tetrapanax papyrlfentm.

Встановленяя будови таурозид!*. st-J .та St-к.

У повному кислотному г!дрол1зат! таурозид 1в st-J та st-к 1двнтиф1кован1 глтакуроновая кислота, глюкоза, рамноза та аг-ííkohk олеаноловая кислота та хадерагеМн в!дггов!дао. Проге-

н!ни з та Б1;-к, одержан! лужним гздролхзом, 1дентичн1 3-0-р-К-глйкуроноп1раназидш олеанолово! кислота та хедера-ген!ну (таурозидам Е1-в та з^).

За анализом 1ШР-шектр!в повних ацетат1в та Б1;-к, виконаним аналопчно видеописанам гл!козидам, визначено, що по карбоксильное груп! при С-17 атом! агл!кону знаходиться трисахаридний фрагмент Таким чином,

таурсзида та st-к становлять собою 3-0-р-В-глюкуроноп!-ранозил-28-0-а-ь-рамноп!ранозил- (1 —►4) -О-р-Б-глюкопхранозил - <1 -*6 )-0-(3-1)-глюкоп!ранозиди олеанолово! кислоти та хедера-ген!ну 1 в новями тритерпеновими гл!козвдами.

"Эй-К В=ОН Встановлення будовк таурозид!в та

У склад! Б1;-13 та за результатами пошого кислот-

ного г±дрол1зу 1дентиф!кован1 глюкоза, рамноза, глюкуроновая кислота та аглхкож: ояеанолова и:слота та хедерагент вищо-вШо. ПрогенШг, одержан! лужним ппрол^зом, Шонтичн! з вищеописаними 3-0-(3-Б-глюкуроноп!ранозидами олеаноловох кислота та хедераген!ну (таурозвдам Б1;-Е та б^?), При обробц! гл!козид!в та st-x^г водним розчином ам1аку визвачено

часткове утворення з них бЗльш полярних таурозид!в БЪ-а та Б-ь-к, що дозволило припустите наявн!сть ацильно! групи у глгкозвдах Б1;-13 та 31-1». ,

Питания про природу та м!сьце локал!зац!з. ацильно! групи

вир1ввно на основ! анал!зу ПМР- та "С-ЯМР стактр!в. Внесения сигнал!в у ПМР-спектрах гл!козид1в виконано на основ! перер!з!в по о)2 двовим!рного спектру тосзу. При цьому х!м. зсуви сигнал!в ус!х скелетных протон!в, за винятком Н-8 С1о"!Г практично зб1гаються з такими для таурозид1в St-J та а

сигнали Н-6А.В 010^ змицен! у слабке поле на 0,2 м.ч.Це обу-мовлюв положения адильно! груш при С-6 атом! залишку с1о/". Кр1м цього,' у "С-ЯМР спектр! сигнал атому С-6 01о"т також в!дчував низькопольовий зсув (2,0 мл.) в!дносно до Х1М.зсу-в!в ситнал!в в!доов!дних атом!в у таурозидах Э1;~<т та Э1;-к, до п!дтверджув наявн!сть 0-ацильно1 групи при С-6 С1о"г. Ана-д!з внсокопольного злтервалу ПМР-спектру поряд з синглетними сигналами сьоми СНз-груп агл!кону та синглетом 0-СН3 метило-зого еф!ру залишку глюкуроново! кислоти дав змогу виявити дан трьохпротонний сингле? 3 в 1,88 м.ч. у звичайному для щетат!в!нтервал!.1,8-2,2 м.ч., а у 1аС-ЯМР спектр! додат-'.овий сигнал С-атому з х!м. зсувом 26 м.ч. Структура тауро-!йд!в та з^Гц. визначен1 як 3-0-р-и-глвкуроноп!рано-

ил-28-0-а-1г-рамноп!ранозил- (1 —>4) -0- (б-О-ацетил-р-В-глско-1ранозил)- (1 —6 )^-0-р-0-глюкоп!ран0зидй олеанолово! кислоти а хедераген1ну. Щ. гл!козида в новими сполуками.

зг-13 и= н

Встановлення будови таурозиду st~Q„_».

Теурозид st-G0_s за результатами повно1'о кислотного г!д-ролазу складений з глккуроново! кислота, глюкози, рамнози та хедерагенХну. Проген!н, одержаний лухним г!дрол!зом, 1денти-чний за ТШХ з твурозидом st~F. Дазацетилювання таурозиду st-G0_a метилатом натр!ю у метанол1 дав продукт !дентйчний за хроматограф!чною рухомЮ^ю з таурозидом st-к. 1дентичн! та-кож склад ц!х гл1козвд!в за результатами повного кислотного г!дрол!зу та 5х прогвн1ни, одержан! лухним г!дрол!зом. Однак noBHi ацетати st-G0_a та st-K в!др!зняються як за ТШХ, так i за ШР-спектрами. ■ • ■

У ПМР-спектр! повного ацетату st-G0_2 !детиф!коваа! сиг-нали скелетних протон!« залишка глкзкуроногйранози, двох за-лишкхв глижопхраноз та залишку рамыоп!ранози, який за положениям ■ сигналiB в к!яцевиы.' За обликом будови прогенШу st-Gb_2 вишпшав, цо по карбоксильн!й груп! при С-17 атом! аг-л!кону ^ знаходкться трисахарвдний фрагмент ньа<|-^01<Д-£* Glo^U. Посл!довн1Сть зв'язк!в та м!сце локал!зац!х вуглввод-них. фрагмент!в додатково п1дтвврдаен1 спектром roesy ацетату st-G0_a, як описано для таурозиду St-Ia. У ШР-cneKTpi ионного ацетату глЛкозиду кр!м цього, спостер!гаються два "трн-плетних" сигналы з & 4,20 та 1,26 м.ч., сп!вв!дношетшм 1н-тегральних !нтенсивностей 2:3 та загальною КССВ 7Гц. Експа-рименти за годв!8ним резонансом показувть взаемний cnifi-cni-новий ЗВ'ЯЗОК ц!х ДВОХ груп UpOTOHiB т!льки м!ж собою. Де-тальний анал!з !нтервалу 4,2 м.ч. виявив ряд слабких Шкхв, як! належать до цього мульгаплету, що дало змогу алтерпрету-вати його як АВ-часпшу сашово! системи АВХд, дв АВ -прото-

ни групи -0-СНа-, а сигнал з О 1,26 в триплетом групи -СНз,

Таким таном, залишок глюкуроново! кислоти етериф1кований етанолом 1 таурозэд 81;-0о..а являа собою 3-0-(6г-0-втил-р-в-глккуроноп1ранозил) -28-0-а-1<-раиноп1ранозил- (1—►4)-о-рчь глвжоп!ранозил-(1 —*б)-0-р-1Ьглшоп1ранозид хедерагвнШу та в новою сполукою.

Анал1з структурвид1лених гл1козид!в показув, що вони в поххщ! олеанолово! кислоти та хвдераген!ну. Вид1лен1 гл!ко-

зида в як moho-, так i бЮдесмозидами. Вуглеводний ланцюг по г1дроксильно1 rpyni при С-3 атом1 агл1кону малополярних гл1-козид1в мае такий самий моносахаридний склад, як i у серед-ньополярних гл!козид1в, що св1дчять про 1х генетичний взае-мозв'язок. Структура вуглеводних ланцюгхв по С-3 атому агл1-кону в тштовими для гл!козид!в рослин cím. Araliaoeáe моно-та д!сахаридаими фрагментами Ara® , Кш^-^Ага^ та АггЯ-, як i переважають у рослинах род1в Acanthopanar, Fatala та Hederá та фрагмент Kha^-»Gio&-, що ран!ше не зустричав-ся. .. . . •-• ■ "> ■ '■■■■•"

Структура вуглеводного ланцюга при С-28 aTOMi агл!кону являв собою головним чином типовий для ряду рослин cím. Ага-liaoeae трисахарид i рхдше його 6-0-мо-

ноацетильне похлдне.

Ш. Вивчення б1ологично1 активносп гл1козид!в.

У ijpoiteci роботи вивчено гемол3.тичну дйз осндвних три-терпенових гл!козид1в 1з стебел Hederá taurlca на еритроцига людини. Визначалася концентратя глисозиду, яка викликае 50% reM0Jii3 (HDsd) 2% суспанзИ еритроцит1в п!сля ¿нкубацН су-м1ш± протягом 30 хв. при 38*С у ф1з!олог1чному розчин!. Ви-користовувалися к1яцев1 концентрацИ гл!козид1в в tu 1 до Ю^цМ. При цьому вшшлено, що монодесмозидн! глйсозида ма-ють дуже високу гвмол1тичну актЕвн1сть та HDso для них ле-кить в меках В1д ю"а до а бюдеснозидн! гл1козида

на два порядки меньш активн! та hdso для них лехить в 1нтер-вал1 в!д ю"* до ЗцМ.

Taûuuufi г 19

ГежуЦтична активнЮть основних трнтерпвнових rJiiRO-3BAiB i3 стебел тиаавд крииського (HDso - концентрата, яка вяклвкав 50% reraxia в умовах експерииенту )

Гл1К03ИД HDS0[lîi/x Гл1крзил HDso уи/л

St-A " 2*10 , . St-Gi

St-Ba •2-10°

• st-c f-to's : St-I,. 3*-10~ *

St-D4 St-K 3*10°

St-P 2»10~* .' . " i

Вивчвно вплив людського сироваткового альбум1яу (ЛСА) на гешл1^ггау1д1ю гл!розвд1в. Установлена, що уведвння в 1нку-бацШну сум'Иа ЛСА в концентрат! вице "мг/мл. починав при-гн1чувати гемоМтичну' д!ю гл1козид1в та в к!нцэв1й концентрат! 10 МГ/МЛ IIOBHiCTD 1яг1б1руе гвмол1тичну акгивн1сть тритэрпенових гл1козад!в. КовдентраЩя, яка викликав Ь0% за-хист, складав 7 мг/мл.

Додатково проведен! випробування росторегулюшо! вктив-HocTi основних. гл!козид1в 1з стебел Я «fera taurica. Отливали вшив рл1коэзд1в (таурозид1в st-c та st-н, ) на процес проросту нас1ння. Для досл1дження викорастовували нас1ння BiBca irociBHoro (Avena satlva Ь. ciM. Роаоеае). У ход! робота вивчалась д!я гл!козид1в у концентрат! в!д 1 до При концентрациях гл1козид!в в!д ю~*уМ та вида спостер1га-тося:пригн!чення проросту нас!яня, ала через деякий час (2-5 116) насання в1ддовлввало здатнЮть проростати, що св!дчить ipa цитостатичний характер д!1 тритэрпенових гл!козид1в.

В И С н О В К И

1. 1з стебел плица кримського Небега ХаигХса Сагг. с!м. АгаНаовае вид1лено 21 тритерпеновий гл!козад. 3 них 8 в мо-нодесмозидн! гл!козиди та 13 - б!сдвсмозидн1, 6 гл1козид!в в пох1дн1 олеанолово! кислота та 16 - гедераген1ну, при цьому 7 гл!козид1в - нов1 сполуки.

г. Показано, що таурозида б<;-а, Б^в,,, Б^с, Б*-ва та являють собою в!дпов1дно 3-0-а-ь-араб1ноп1ранозвд хе-дераген1ну (I), 3-0-а-1г-рамноп1ранозил- (1 —»2) -0-а-Ь-араб1-нотранозиди олеанолово! кислота та хедерагев!ну, 3-0-р-в— глшоШ.ранознд хедераген:Шу та 3-0-р-1>-глюкоп1ранозил-(1 —► 2 )-0-а-ь-араб1ноп1ранозвд хвдерагон1ну.

3. Встановлено будову нових таурозид!в Б-Ь-Вз та Б1;-1а як 3-0-а-х-рамноп1ранозил-(1 —♦2)-0-§-и-глюкоп1ранозид хе-дераген1ну та 3-0-а-Ь-рамноп1ранозил- (1 —»2)-0-р-В-глюкоп1-ранозил-28-0-а-1г-рамноп1ранозил-(1 —»4) -0-р-Б-глккоп1рано-зил-(1 г-*6)»0-р-В-глшоп1ранозид хвдераген1ну. ,

4. Доказано будову таурозвд!в Б^с,^, Б^з^ та st-H1 як< 3-0-а-1г-ара01ноп1ранозил-28-0-р-генцЮ01озвд хеде-рвген1ну, 3-0-а-ь-араб1ноп1ранозкл-28-0-а-1г-рашоа1ракозил-(1 —^4)-0-р-генЩоб1озид хедераген!ну, 3-0-р-в-глюкоп1рано-зил-(1 —»2) -0-а-ъ-ара01ноп1ранозил-28-0-<х-1г-рамноп1рансзил-(1 —►4)-0.-р-генц1.об1озид хедвраген1лу та 3-0-&-1>-глюко1шра-нозил-28-0-а-Ь-рашюа1ранозил-(1 —»4)~0-р-генц1об1рзид'хеде-раген!ну. Таурозид Б^Н^ в новий тритерпеновий глЗлсозид.

5. Показано, що таурозида зъ-на та 5*-оа являють собою 3-0-а-1«-рамноп1р8Нозил-(1 —*2) -0-а-ь-араб1ноп1ранозил-28-0-а-Ь-рамноп1ранозил- (1 —4) -О-р-генцЮбЮзиди ; олеаноло-

ч 21

>1 кислоти та хедераген1ну та 3-0-а-1-рамноп1ранозил-(1 —>2) мх-г-араб1ноп1ранозил-28-0-р-гвнц1об1ознц хедераген1ну.

б. Остановлена будова таурозвд1в st-в та st-p як 3-0-р-глпкуроноп1ранозид1в олеанолово! кислоти та хедераген1ну, нових таурозид!в st-j та st-к являкщих собою З-О-р-гнглю-роноп1ранозил-23-0-а-ь-рамноп1ранозил- (1 —»4)-0-р-гвнцю-озиди олеанолово! кислоти та хедераген!ку. . 7. Встановлена будова нових таурозид1в st-i9, st-i„ та -св-а як 3-0-р-1>-глюкуроноп1ранозил-28-0-а-Ь-рамноп1рано-п-(1 —>4) -O-ß-D- (6-0-аце тил-глккоШранозил) - (1 —»S)-0-p-D-акоп1ранозиди олеанолово! кислоти та хедерагенту та 3-0>- (в-0-еткл-гликуроногт1ранозил )-28-0-а-^1г-рамноп1ранозил-—♦4)-0-р-генц1об1озид хедерагев1ну.

8. Виявлвна ви'сока Темсйцтична активнЮть вид!лених мо-[есмозидних гл1козид1в. Показана 1нг1б1руюча д1я людського юваткового альбум1ну на процос гвмол1зу. Визначена íhtí-уюча Д1я гл!козид1в на процес проросту нас1ння. •

Основний зм1ст робота викладено в публ!кац1ях: г. Шашков А-С^Л^ишковец В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я. герпеновыэ гликозиды Hederá taurioa. XI. Строение тауро-зв St-o4, st-H¿ и St-Ha из стеблей плюща крымского.// Хи-природ. СООДИН.-1993.-* 4.-С.571-579.

2. Шашкзв A.C., Гришковец В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я. герпеновые гликозиды Hederá taurioa. ХП. Строение тауро->в st-c0_4, st-oa и st-G3 из стеблей плща крымского.// [Я природ, соедин.-1994.-Ä 6.-С.82б-в23.

3. Гршковац В.И., Цветков О.Я., Пашков A.C., Чирва В.Я.

Тритерпеновые тликозида Hederá taurioa. ХШ. Строение тауро-зидов St-l4 и st-la из стеблей плюща крымского.// Биоорган. ХИМИЯ.-1995.-Т. 21.-JJ6.-C. 468-473.

4. Гришковец В.И., Цветков О.Я., Шашков А.С., Чирва В.Я. Тритерпеновые гликозида Hederá taurioa. .Ж. Строение глико-зидов st-c0_a, st-J и st-K из стеблей плюща крымского.// Химия природ. соедин.-1996.-# 6.-С. 781-787,

5. El-Tahir A.R., Grishkovets Y.I., Tolkaoheva N.V., Tsvetkov O.Ya. Hemolytio aotivity of the triterpene glycosides from- oriinean ivy Hederá taurioa Carr. Sympoaim on Saponins: Chemistry, and Bioiogioal aotivity. 210th ACS National Meeting, Chioago. 1995.-Abetr.-Page ACFD-146.

6. Chirva V.Ya., Grishkovets 7.1., Tevetkov O.Ya., Sha-

, .--г' '

Bhlcov A.S. Comparative Study of Some Redera Speoies Glyoosi--

de Content. SympoBiura on Saponins: Chemistry and Bioiogioal; aotivity. 210th ACS National Meeting, Chioago. 1995.-Abstr.-Pago AGFD-208. ' ''; .-

7. Цветков О.Я., Гришковаць B.I., Ч1рва В.Я.Тритерпено-Bi ГЛШЭЗИДИ 3 стебел плюща кримського Hederá taurioa Carr. Х2П Укра1нська конфэренц1я з' орган1чно! xiMiI.-Харыав.• 1995.: Тези допов1дей.-Ч. 3.- С» 555. .

В. Гришковец В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я., Яковшин Л.Я., Годин С.В., Кондратенко А.Е., Арнаутов Н.Н. Сравнительное фитохимическое изучение видов рода плющ - Hederá ъ.

*

I Всероссийская конференция по ботаническому ресурсоведешяо. -Санкт-Петербург.1996.: Тезисы докладов.-С. 82-83.

9. Гришковец В.И., Годин С.В., Цветков О.Я. Ингибирова-ние процесса прорастания семян тритердановнш гликозвдами из

различных органов Hederá taurioa. I Всероссийская конференция по ботаническому расурсоведению. -Санкт-Петербург.1996.: Тезисы докладов.-С. 83-84.

" ■ ~ 'Л* ,

к' У-

Цветков О.Я. Тритергоновне гликозиды стеблей шшца крымского Hederá taurioa Сагг. Диссертация в форме рукописи на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности Q2.0Q.1Q - Биоорганическая химия, хюжя природных и физиологически активных веществ. Физико-химический институт им. А.В.Богатского НДН Уйраины..' Одесса,- 1996. Защищается 9 научных работ, в которых 'сообщается результаты выделения, разделений и установления структуры . 21. тритэрпе'нового глико-зяда из стеблей Hederá taurioa на основе химических и физико-химических методов. Показано, что 7 тритерпеновых глико-зидов являются новыми производными олеаноловой кислоты и хе-дерагенина. Установлена гемолитическая и цитостатичеокая активность главных тритерпеновых глияозидов.

Tevetkov О.Ya. Triterpens glyooaideo of- stems of Crimean vy Hederá taurioa Carr. Thesis is presented for the oandi-ate's degree oí the ohemioal soienoee by the speciality 2.00.1Q - bioorganio ohemietry, chemistry of natural and hysiologically aotive oompounds, A.V.Bogatelcy Physioo-Che-ioal Institute of the National Aoademy of Soienoes of the kraine, Odessa, 1996. The 9 soientifio puplioation are de-snded, where the results of isolation, separation and truotural investigation of the 21 triterpene glyooaides

Jrom Hederá taurioa вteme on the basis of oheirtioal and phy-eioooheraioal methods have been reported. It was ehom that 7 triterpenio glycosides appear to be new derivatives of olea-nolio aoid and hederagenin. Иге hemolytio and oytostatio activities of the main triterpens glyoosides has been revealed. . " ."■>.

Kxotobí слова: Araliaoeae, Hederá taurioa Carr., тритер-пеков! глйсозиди, гл1козиди олеанолово! кислоти та хедераге-н!нуг 'Н та "С-ЯМР.