Усталостное разрушение тонких изотропных пластин с внутренними трещинами при осевом нагружении тема автореферата и диссертации по механике, 01.02.06 ВАК РФ

Плащинская, Алла Викторовна АВТОР
кандидата технических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Киев МЕСТО ЗАЩИТЫ
1993 ГОД ЗАЩИТЫ
   
01.02.06 КОД ВАК РФ
Автореферат по механике на тему «Усталостное разрушение тонких изотропных пластин с внутренними трещинами при осевом нагружении»
 
Автореферат диссертации на тему "Усталостное разрушение тонких изотропных пластин с внутренними трещинами при осевом нагружении"

ШВСШЙ ЮЛ1ТЕХН1Ч1ЙЙ ШСТИГУТ

На правах рукотшсу ПЛАЩШСЬКЛ Аяла В1кторсижа

УД|С Б39.376

РУЙНУВАНШ'ВВД втоии тонких. 130ГГОШИХ ПЛАСТИН 3 ВНУГРЩШШ ТРЩИАМН ПРИ -' ОСЬОВОЦУ ИАВА1ГГЛЖЕНШ

«ах 01.02.06 - ,пинаы1ка, мГпн1сть машин, прила^1в та апаратурн

. АВТОРЕФЕРАТ

.пио.ертацП на эдоЛугтя вченого ступени кандидата техн1чних наук

Ки1в - 1993

Робота виконана в 1т:титуг1 мехал1ки АН УкраШи

.Науковий кер!вник : доктор техн1чних наук ГОЛУБ В.П.

у

ОфЬШМ 'монета : доктор Твхи1чш1х наук , професор БОРОДЛЧЬОВ 1.1. М.

доктор технГчних иаук НАЗАРБНКО В.М.

Г!ров1лиа оргаШзацЫ: 1нстагут проблем м1цност1 АН Укра1ни м.Ки1в

Вахиог^даоертшЩ в1д0удвзься " У/" ^¿¿З^^^У 1993 р. 0

/^ годин! иа эао1даМ11 спец1ал1зовано1 Ради Д 068.14.04 КиХвоького пол1техи1чного 1нстигуту (252056, Ки1в-56, проспект Паремогя, 37, Ш - 1201 КорпЛ, ауд.166

3 дисертац1е*> махна ознайомятйся у б1бл10тец1 1нотитуту меашЦки АН Укра1ни : •

Автореферат роз1слано " * CM^L^ ХЭ93 р,

• / /

Вчений секретар '//f't

опеЩая1зовано1 Ради />/ кандидат техн1чних наук ^ I доцент е.е.ОШщекко

А Н О Т Л Д I Я

Дисертаи1Рда работа прпеепчена лослГл'кеш!» к1нетикп ру"нуван-ия г,тони 1зотропних пластин а тр1п:ншш при плоскому напружено- , иу йтан1. Для рир1шеннятДе1 пр^лемп зрчйленя нта постановка эада-и1 поЛупопи тегреткчно! модел! н1не?ики трГг.:п птом:' в межах меха-н1кн иепереренсго поткгдшения I на г:1Р гсюв1 пойулована тсор1я руй-нунаиня в 1л втеми тонких 1эотролииг пластин з внугр1:ад1ки трГтина-ии з врахуванняы дволтадГРпост! прессу ру^нуг.гллл та закону зиГню-пвння плаптично1 зпни у мримн1 тр1тяни, то ру/асть^я.

Й межа у пг.будсл атх ыделер отриман! анал1т!*чн1 пирази для эа-иежнсстГ руху та доржгни гр1пшни нтсми в 1л одела шкл1в

ч&вакт&жекня, а такс* розраховаиа трипалГсть 1нкубаи1?ко1 11, <1нетика руРнувзння в1д втоми га лпвга>.1чн1сть тонких 1зотропних глаотин, послабление концентраторам'.! напружень р1знс1 геометрично1

¡)0рМ1'.

Автор загинае

-. пр1ср1тетн1сть ионгеш'ГК механГкк нслерервного пошкод^ення' фи побудовГ коделеР трГлин втеми у-плоских пруяиГк т Глах, яо лоэ-юляютб з гднних позкп1{* описатл двоетал1Рн1е?ь пронесу руйнування >1д етэ!/и I вра*увати вплив поточного стану матер1алу на яГнетику (у^нувяння; -

- »детод, за л°псмогок я к ого огримано аналГгичне р1шення дл я »значения шэидкостГ росту тр1®;ни в томи у неск1нчен1Й 1зотропн1в лагтин1 при гиклХчному навантаженнГ

- методГну розрахунку к1неткк!т руЯнування в 1л етоми. крихких • атер!ал1в на оонов1 конпегшП егало1 пластично' зони, а плаетичних атер!ал1в - на основ! конпеппП змТнно! пластично! зони.

ЗАГАЛЬКЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ!!

ДчууальнХсть пройкегаи Б процес1 ексшг/атування багато в1доов1-далышх доталГв сучаскн тшш пщнадаюгь п1д д1ю складного ' спектру зовн1ши1х навантажень,- що змИиються в достатньо широкого ,. д1а«азон1. Еагатор1чний досв1д експлуитувашм тагах уШкалыш ЛонструкцИ як л1тальи1. апарати, -установки транспортного призна-' чения, ракетн! комплекс;!,' оистемк трубопровод];;}, со1дчять, що одиХею з пр;таш 1х завчасиого вихэду-Хэ ладу с )фшк1 руйнування в!д втеки, Особливо актуальна ця проблема для конструкц1й, що виготовденХ 1э високомХцяюс ;латер1ал1в, як1 мавть р!зн1 концентратора папружень та "I, що зазнавть в1брац1йне иавапгажешй» Ирикла-дом моауть олужптп анХсщ1йи1 двэтуни та елеыентл планера лХтака, 1 корауси мгрських суд1в та скр11шдаИ колонн морсышх Свердловых платформ, внутр1кориуен1 прястроХ атоынях реактор1в, тонлообиХн- , ШШ1, скр1пляк>ч1 вироби,

Досл1джеикя останнГх двох десятир1ч е галуз1 мсхшЦкя тр1щин втош дозволшш' отримати вагшш1' теорот;гчи1 та експериментальн! результата. Суттешй внесок зробили О.С.АвдрейкХв, В.В.Болот1н, . ' М.М.Бородачьон, В.СЛванова, С.Коцанада, У.0.1.1ахутов, С.У.Морозов, В.З.Партон, Г.С.Шсаренко, П.Р.Пер1с, В.0.СтрЬ;ало, В.Т.Трощенко, ' Г.П.Черепанов, Ф.Ердоган, С.Я.Ярема га 1нш1. Ними побудован1 функ-ц!ональн1 зайелшост! швадкостХ розповсвдкеши тр11цин втош вХд роз-, маху коефХцХента 1итенсивност1 налружень, сфорглульован1 ушви по-• "татку- руху ";гр1щгои та сп1вв1дноиення'для оцХккя трявалост! 1нкуба~ цХйнМ стадЦ. В елсперилё"итальн1й чаетин! розроблено методик« реестрам!! кХнетгаш трХщш! втоии та оцЪтл ц1кл1чно1 тр1щиност11и .' коотХ, лХдтвердаено 1си; -ашш пласмгаю1 зош! у -вершив! тр1щиии .' втош, що рухаеться, сфор«ульсвал1 закономХрност! шшшу режиму . навантажещш на зросташш трХщин втош, побудояано граф1чн1 залежное т! шввдкост1 росту гр1шин втома в!д числа ц1кл1в назантаження • двд ыироного класу иатер1ал1в.. '

л - Разом з тал, цХла низка шгаань теоретичного га експерименталь-ного характеру, в задачах механХкя ру!Шувашш в1д втош пока що но • вирИпена; Зокрема, практично вХдоутн! модел! росту трЬцин втош, що вяходятъ за межи апрохсллацШш/. спХввХдношеиь. Використашм кое$1ц1онта 1нтенс-етзност1 напружень в лкостХ головного визначаетого паралетру дозволяв по влаотиеостал ыатсрХала шзначити к1потшсу

руйнування елементГв коиструкц1й, Прете структура вихГднюс шзна-чаючих р!внянь е емЩричнов, оск1лыск будуеться на основ! оброОки «■екснергадентачышх данах росту гр1щин. Подалышй розвяток цього пХдходу опрямовано на розишрення розрахування характерна тик тр1-вдюстХйкосП матер!ала, на отк нелХнХйкшс дХлявдк дХаграма руй-нуванвд в!д втомя I не пов"язано з побудовои "крлтерХальяюс" моделей. Практично вс! Хснушч1 п1дходи дозволдагь вцрХшита тХльки задач! руйнування г1л з трХщинаг/д. 1нкубац1йна суад!я не розглдда-етьсн. 0динячн1 робот, вдо е-в цьому наирямку, використовувгь дво-параметричн! модел!, коли ГнкубацХШга стад!я I стад1я розповсвджеши тр1щтщ розглядшться з\р1зяих ПОЗИЦ1Й. Но враховуеться також в Хснуючшс моделях I впдив на швадДсть руг/ трЬчтщ втомм розмЩендх ло>об"ему т!ла мГкроиошкоджень, в тояу числ! I по фронту руху тр1-щшш.' - _ ' . ' :"

Метоц поДотд е яобудова теоретично! модел! руху трХщин втомя в умовах плоского налруженого стану з врахуванням даостадЩност! прочесу руйнування та вир1шення на II основ! задач но розрахутгу н!~ нетики руйнування в1д втош тонких пластин з ноицеитраюраш иа-Прукень.' • •

Наукова новина робота полягяе в тому, ¡до:

- дана постановка плоско1 задачи роэрахунку кГнвтики трХщин ЕТ01.щ на основ1 механШ! яеперераного полкоджешш}

- побудован! модел! росту тр!щия втомн в тошшх Гзотрогаш: пластинах з внутр1йн!ми трГщинаш та концентраторами напружень некаион1чно1 форми з врахувашшм даостадШгостГ процесу руйнування та закону змВдавання плаоткчда1 зошг у вершин! трХщшш, що руха-стшя; • '

- отриман1. анал1тичи1 виразя дяя &алежност1 швидкост1 росту та довашш тр1щяни втош в!д числа цйсл1в яавантаязиня в тонк!й неск1нченн1й пластин! э врахуванннгл зм1шю1 I стало! довжин пластично! 301Ш в процес! руйнування в1д втош. •/

Д остов! рнХоть по данах результатХл склздаотязя в тоцу, ¡<\о отри-ыана структура визначавчях рХвшшь ыодел1 зародхення та- росту трХщин втош не суперёчить структур!. Ыдоинх ранХше еш!рячних сп1в-в1дношень. Пря побудов1•модел! та вяр1шенй1 задач пикористан1 добра в1дом1 метода, засновач1 на застосуваш)! властнвостой 1нтв-гральиого нэретворзняя Лапласа, аарокстнцта нейовяих гамма-фуяк-ц1й, чиседьного методу Гаусса для ойчмелення ьизначешсс 1нтеграл1в. Результата розрахунку'к1нетака росту трГцип -втом* та вкопарЬав-

ташж даних узгйджуються як!сно, а в к1льк1сному э!даошеян1 е величинами одього порядку. ■

Практична ц!нн!сть дксертац1йвд1 роботи полягя« в тому., що:

- в якост! базового експерименту цри иобудов1 модая1 служить

. крива втош гладких зразк1в при симетричноиу цикл1' та границя теку-,чост! магерХояу;

- еформульо»ан1 рзкодавдацП.по рацЮнальноод вякористанню ' ■ впгначаетях рХшинь моделей при нир1вс1ш1 задач руйиування При .втом! пластин, виготовлсних 1з крихкюс- та пластичЯих иатер1ал1в;

- роорахсяаиа тривал!сть 1нкубацШо1 стадП, к1неткка руйну-вания ,в1д втош та довгов1чн1сть тонкие 1зотропшх пластин, по-слаблсиях кокцэкграгараш лалружжь р1зко1 гоометр,тчно1 форда: круговш отвором, .вузысои вЦлинои, центральним круговим отваром з налами рад1а1ьям.и тр1щшаьш, цо виходять на його контур, як1 моде-' лшгь сияов1 панел! фюзеляжа та крал' лГгака,

0три;.ш1 результата дисертац1йяо1 роботи викликаютъ теоретичной та йрактшшжЦ Гнтсрес, шкуть бути використаШ при роэв"язанн1 : проблем прогнозузанкя довгов1чноот1 де-яюое едементХв конструкций» виготовлених 1з високом1цних матер!ал1в, як1 маюгь концентратори• ианруясень р!зно1 фории, та як! гнаходягься п1д д1ею в1брацШшх ' навантатень (елементя ав1а1Ш1Шо; двигунХв, планера л1така,' кор«ус1в мороъких суд1в, окр1шшгочюс колон морсышх базових платформ, внутр1корнусн1 прастро1 атомних реактор 1в, теплоосВДншнси, скр1п-лявч! виробн), ' '

АдробахЦя роботи. 0снови1 полонеШш та реэультати дисьртад1й-но1 робота допов1даляся наХП, ХУЛ,'ОТ наукових конференциях . мзлодпх вчених Гисгатуту иехайки АН Укра1ни (1991-1993 рр.), на ХХГУ НауковГй нарэдГ з проблем у!щгост1 двигуйв (м.Москва, 26-30 кв1т|ш 1992 р.), на конф&ренцП "Нроблеш надежности я долголёч--' . ноем" (м.Моема, 1992 »V), на науковИ нарад! "Термовязхоуяруго- , пластические процесса дефоршроваяня в элементах конструкций"' ■ (м.Канов, 27-29 травна, Т992 р.), на 17 с1шозГумГ "Прочность ш-.-• териалов и элементов конитрукцай при сложном напряженном состоя- ' 1Ш" (М.Севастополь, 18-20 червия 1992 р.).

В повному обсяз1 дисертацШна робота обговорювалась на ови1на-$1 в1дд1лу кехшЦки повзучост1 Хнотитуту механ1ки АН УкраХни п1д кер1вияцтвом доктора'тахн1чннх наук В.Д.Голуба, на семШар! "Меха-н!ка руйнувашш I втома" 1нстктуту шханХки АН УкраХни д1д кер!в-шэдгвом доктора фХзико-шгемапгошх наук А.О.КамХноького, на семХна-

р1 Гкституг/ проблем мЩноот1 Д| УкрШни п1д кер1вшщтвом доктор,» тохнГчшх наук В.0.Сгр1нало, на оепШар! кафедря "ДпнаыТка га м1цн1сть машин" КЩвоького полГгехц1чного 1нсгитуту н!д керхьшщ-твом професора, доктора техлГчних наук М.С.Мсжаровоькога.

ПубдТкацП. Основа! результата доол1дяень но тон! дииертад'Л , опу<Шкован1 в роботах

Структура га обояг роботи. ДисертацХШт робота окяадастьоп 1з вступу, чотирьох глав, заключения, .списку л1тератур«, цо мГотить 146 найменувань. Иовшй ойсяг даоертацП Г54 сторГшш, н тому чиол1 51 иашгок.

ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

В багатьох ваюшвих елеменгах сучаних конструкцИ в удавах дП тривалих щшлГчних навантажень вшшкають трХдвш, це приводить згодом до руйнуважш та передчасюго виходу конструкц1й з ройочого ладу. Вшшшешш ?р1щин в умавах' вгош проходить не завдшш акт« п~ • ному эроотанню навантаження. , а чврез розвитон в1дпов1дши гдакодку-ючих процес1в.

Клаончний п1да1д до шр1шешш задач трнвалох'о руйнуваши скла-даеться з трьох отапГв. Перший пов"язаняй з визначешшм початково-го налруженого стану. Другий - знаходаенш иаШЬлш напружена м1сць у консгрукцП та розрахупок умоз вюшшешш мгкрогр1щшш. На заключи!¡1 стадП анал1зуеться рост та розповсхщжзння тр1щини. Для ошоу руху гр1щш1 втоми, як свХцодть аналХз л1тературних дшшх, <51лш поширеними с крХтерП механГжи тр1щш та мехшЯки неперврвно-го пошкоджемш.

Механ1зми зародкення та росту трГвцга р1зношш1тн1 та оклада]!, та в цГлому вош1 обумовлшться процесаш, що проходять <51 ля вершина вже 1снуючоГ трГциш або в околиц! будь-якого 1даого дефекту п1д д1ею прияладеиого навантаження. Це, головням чином, трайа мати на уваз1 при пойудов! моделей росту тр1щяи втоми.

В наш час в з'алуз! розробш моделей руйнуваши в!д ьта.ш глина ввд1лити два Щдходи, Перший - емп1рячииЛ, коли функцГональна за-лежнХсть м1я ивидкГстю та де-якш.ш параметрами в1дпов1дальш!Ш за руйнувагащ в1д втоми вотановлюо?ься за далими ойробкн багатьох експеркмент 1в. Друтдй - теоретшлшй л!дх1д, який базуетьск иа ьиио-ркстакн! еволюцШшх -рГвнянь, що задають кГнетику процесГв, ;т;с1 приводить до руй1г/вшшя в!д вт01.ш.

ФункШональнГ залсжност1, як! иобудотаЩ на оонов1 кр1терНв механ1ки тр1щин, сшисують т!лыш сгад!» росту трЩиш, 'та базують-ся на окспериментах 1з зразками, що мають початков/ тр1щину. Б1лыи перспекгишлми дал по будови моделей росту ,тр1щи в тот е п1дх1д, ' запропонованяй Качановим, заонованя;: на концепц1лх мехаЩкя непе-рервного лошкодкення I розробленял для т1л без трХвдн, як1 знахо-дятъся в умовах повзучост1.

В робот1 нсбудовшш шдель рооту гр1щшш втог/л з врахуванням двоотадГйноат! процесу руйнування вЩвтсмл. Модель побудована на Саз1 вир1и1ешш задачГ руИнувашш то)псо1 неск1нченш1 пласгяни э початковою гр1гвдною довжиною г £<, , яка знаходаться в умовах одноосного цикл1чного наваятаження (мал.1)

. = б'а -ИЛ ЩЬ ' ' (I)

де - ампл1гуда напруження, 4 - частота, -I чао наваитаження.

П'тттттттл.

«г 1

г Ш , ж

с

мал.1

Система визначаюгих р1внянь мае вягляд ' <у,у -о

- - £ .5,/к - ¿6

М = * •

и$(х ,о)=о '

'Ц ({¿(п.), п) = 1

мал. -

(а)

(б) (в)

(2)

Система (2а) - осно'внГ р1вшшня теорП лрукност1; (26) -система, яка тд1стнть еволицШне рХвняння, яке пов"язуе шввдк1сть накошгчення пошкоджеиня uri {х, и) 1з зм1ною наируженого стану

S^v ( х. п ) , а такой иочагкову умову; (2в) - умова руху фронту руйнування; , £ц - компонента тензора нанруаень та дефэрмацГй, в1дпов1дш; Vj - нормаль до поаерхн! в точц1 х

/с - коефВДент Пуассона; Q - модуль зсуву; И (.• ) - функ-ц1я ХевГоайда; п= ■ t . - наперервшй чао.

При р1шенн1 сисгеми (2а) для 1деалъно-прушюго т1ла розлодХл иапружеиь в околиц1 вершини тр!щшш юе взгляд

с^лГг-' (3>

б^хх = fy = yfyiTT

1з (3) вишшвас, що напру кешщ в вераин! тр1ияни с1нгулярн1. Однак, наоправд1, в реальных гатер1алах напруження обмежеЩ. Де пояснюеться титл, що у вершяни тр1цшш втоми формуеться пластична зона розм1ром Л ( It) .В к1нцев1й зон! трХщиня дошнием

X С Ь наяруження СГ^ , для пружнЬс т1л, вважааться обмеженим границею текучост1 матер1алу GV • 3 врахуванням iuiacTinnoI зони та закону навантажепня (I), закон розподГлу на-пружень записуеться таким чином .

■GwЫ it (п) п)- ^ V iiU} • Atn Mi) (4)

Якщо мати на увазГ, що tyy. Та пГдставити (4) в

систему (26), тод1 отримаемо р1вняння

1-Нйд)]' С»

о

яке пов"язуе напруженай стан в варашГ трГщини з величиною пошкоджеиня в точц1 оС на фронт! руху тр1щияя в як1й-завгодно момент часу П . Вираз (5> з врахуванням кр1тер1я руйнування (2й) "та двостад1йност1 процесу руйнування дая залезшост1 довздаш тр1щиня втоми ¿j в!д числа циклГв ыохна яривести до вигляду

Д9 л» - чао пичагку руху трЛцшш; #

В (С) такс® иокдадоио, що на 1нкубацШ1й стадП = \ »

Для часу початку руху тр1щини втоми н* , якщо мати на уваз1, що п ^ а? , отршаемо р!вняння

И =

(1 < С, (б^) Iй (жш , (?)

Щоб вяр!шгя рГвняняя (6) в атадХтичному вигляд1 за допомогою де-кЫькох выаЕн, эробимо перех1д в1д розм1рша величин до безроэ-м1рщк, в1д йрнг1нал1в до зображень. Еикориотаемо при дьому методику, що була -занролоновава ВЛ.Аотафьевим. В цьому раз! р^вншшя (6) вводиться до р1взшння Вояьтврра першого роду • •

а рГеницеви« ядром в!днооно функцП /

. Тут

2 =, ¿(Л); $ -(М ); ¿4 ; с1<11= Л / • •

к &

с?-- с/й -,р--уе«, /^¿-¿ьугу;

у = Г ¡Г5*« ** (¿Яг) е^т] . •

Вииоряставши дал1 перетворекня Лапласа та формулу Д1р1х»а для ой-чгслешм подвигах 1нхеграл!в, р1вшвюя (6) можна заяисатн у ви-

гляд!

< { гг , / ХЧ^р)/'!,/ » л

р г(1-г>т). о)

Для перетвореннн Лапласа Р) в!д фушсцП ^ У маемо • ,

ср(р)~ Р1И-']ГЬ< (Ю)

г(1'Ъ м)

де Г [■] та ГС')- неповнХ гамла-фузшЩ. В (10) також покладено, що при ¿=£ л оС'

Яйцо вякорастагя дога неповншс гаша-функцХй аппрохсшлацИ.що мавта взгляд ,

п г ч • ->> -рн? *** :

тод! для к1нцевого р1юеши р1вняшщ (9) маемо

пя

Зробшо перех1д в1д рГшешя а зобращениях (12) до орпг1иал1в

¿Г1 =

дал! до розмХрнт. величин, та отрямаямо рГвнягащ дач швядаос-г! росту тр1щин. ■ '.',.

Таким чином, р!шеши р1вкяшя (6) вводиться до слоте.'®! р1в!шнь

».-[м*>е, с«?.)** А.-.'члгНгГ Ш)

або з врахуванняы за&Шш Л С- V Т/^ = Д К

г * . ^

л. = [(> к*) " их I

(15)

НайбХдьв характерной ооойлйв1стю лобудованоГ теори е враху-вашгя шдаву поишодкень, цо накоплчшшся по фронту руху тр1щиаи втор на II шшдк!сть (мал. 2). Особлив1сть отршаних р1шень в1д-значавться також тшл, що ивидк1сть росту тр1щш1 втош заяекить в1д закону зы!ни довхшш пластично! зови в процес1 руху тр1щини. Туг розглянуто два випадки, копя довжяна пластично! золи, стала та . змГнва величали.

Припустило, що довдтш пластичш1 зони вязначаеться'початковою довжинов трГщшш, Тод! шодо-винористата дая А( £0) , напршошд, сп1вв!даощешш

а\г р, . сю

аналог 1чнв по структур! р1шаннв Райе а для втош, п1сля нескяадних ператворень отримаемо рГвняшя для швадкосИ росту трГцини у вя-гдад1 1

/

mtd e узагальненням вЗдомих емп1ричних сп1вв1дношеиь.

В 61льшост1 випадк1в, коля зм1нювться довжина тр1щиш, зм1-нювться такая I довжина шгастично1 зони. Бакони зм1ня пластично! эонл можуть бутя огряшн1 1з сп1вв1дношота, отриманих по модел! Дагдейла, поправки на шгастячнГсть 1рв1на, по сп1вв1дношешш Рай-са для руйнування в1д втоми, та 1ш1.

Якщо плаотична зона J ((?>) зм1шегьоя'за законом, який був огршаний 1з иодел1 Дагдейла, год1 структура р1вншшя для швидкоот! тр1щтш 1э слстеми (15) перетворветься до вигляду

■ С [sin k' (ж,)] ■ або у наблшсешну влгляд1

¿fe С

Дня вирЬпзння задач мэханГкя руйнувашя в1д втоют на ochobI эапройонованрго пГдходу, яеобхГдно визначита значения границ1 те-кучоог!. матер1ала та характеристики опору руйнуванню

в!д втом» Cj. та ' kj . Ц1 параметра вязначаються 1з стандарт- ' них експериментГв яря осьовому нйвантаженн! гладких цил1ядрячних зразкй, оск1льки sol точки гладкого зразка в равяомЬщими, а 1и- ■ кубац1йна сгад1я спГвладае з повням ру£нузапяям. Це'йуло доведено також експерименташ на гладких зразках з круглою, квадратной, плоскою формами поперечного перетину, де 1якубац1йна стад1я дор1в-нювала 96-98$ загально1 довговХчносг! I практично не задежить в1д р1вня надружень, та теометрП аразкГв. '

Система вйзначаочих рХвнянБ для знаходження коеф!ц1еят1в C¡. I мае вигляд *

(18) (19)

- (ь^ = 6а.• Ь"1-

¿П

{ЩО

' /

С* К 1-иГг ) > и,г[Щ1)*о О , шЛаЩъУО

Щ ( =0

1з (аз) знаходшю р1вшши для числа цикл1в до руйнування гладкого а разка .- - •

1

(21)

¡'озглянеыо шаишвосг! побудовано1 ыодел1 на щшкдад1 р1шешш задач руйнування в1д втош тонких 1зотрошшх пластин з р1зшш концентраторами яапружень для двоэг клас1в ттер1ал1в: крихких

(эп-т. г-гоч, е, * .¡л - ю[нца *. цикл] -1, ¿5-9

64 = НПа ) та пйастичнкх (щ-55 М&Ц, Т~15С?С

' С*» 1.1-10'** [НПа,-цикл]'1,

Доя штер!ала ЭП-718 заотосоьувалася концелцГя стало1, а для ХН 55 ЦЩ - зи1шю1 пластично! зонн.

Дос 11дкувалася к1штина росту зр1едн втош в пластин1 з почат-ковою иряи}л1н1!Шоп ц1лшюю доваашою 2 4.а (мал.За). Тривал1сть 1нкубад1йдаго пзр1о.~ вязначайася 1з р1вюшш

1 о, у : . '

= Г(<> МС* {* (**») ^ Г

(22)

Структура рШшшш для вшвдкост! росту трЬцшш втош по концешЩ сонлЬ ,-коли врахОвуеться поправка :1а '.хлаотичнГоть 1ра1на, мае аяглдд

м

^ИспЧ^-)]

(23)

Лря Д(Р,)-им ■У^ (}. kfJh „г

НН.Ш1

64. J I

«

а)

мал.З

Ьм

i»1 fa' nfowvifuF

J

fO* Ю* 10 • [qwu.

б)

■ic = 5 .ГО"3"

в)

3' зростанням р1вия напружень .(мал.3(5, to - ъ . ю wu Ga - ЪОР (1), 400 Сг) ; -500 (ъ) 1нЛл 7 ) та зроотаяням по-чатково1 доевдни тр1щшш (мал.Зв, • gx = ?>оо мПа., ¿--Sid} ( f)• 10~l(2j ; К S- W- (2) 1м] ) зростае I шввдк1сть росту трГщшш. При р1шонн1 задачи про руйяуванля пластами з гладким круговим отвором рад!уса £ , тривалГсть ГнкубацШо! стадПдор1ви»в- .

' - i (и к,) С, ( ' I Ыь ]

-1

(25)

При виэначенн1 кГнстшш росту тр!щиш зроблено прппущеняя, що ■ за час 1нкубад1йяо1 стадИ зародауеться тр1щина довжнною 'а 0,1-1О-3м. Залежн1сть для швидкост1 росту трВщши при Л(£ ес//л{ tee виг ляд (23), а коли

НЧ

Якио к!льк1сть тр1щйн дорЪзшое -к - I, тодГ

А К =

[¿О.,)] I

5 +

±EL'

(27)

а при 4{ = 2 ■ .

Д * • К • . (28)

Якщо зроотае рад!уо отвору, тод! процес руйнуйалня в1д вгош преходить <51льш 1нтенсивно (ыая;4б, £ -0,5-Ю'3'10; <0 (2) у

(,5" «Я(5) [/ч]; Си> ЗОР (ЧЛа •). Результата обчислень ях1сн0 301-гэвться з скспердаентадышыи данями (мал.4в, - ¿50 (О : -. -300 (2 ) ■ 550 (33 Ш7а1 ; . )♦

БирХшен! задачи руйнувания в1д втовд пластин з крутовшд отво-рои та одг.1еп, двоыа, та системою ыалих сшлетрйчно розташованих рад1альшгх .гр1вдн, що виходять на ёого контур (мал.5) -

Якщо к = I, -к = 2, тод1 впрази дяя Л К сд1виадають з (27), (2&), в1диов1дда,

при к з . »■■■. г ,

'.^-г-ГгС^Я"* ]

■де 5-- £ . л-'С^Х)'1

мал. 5

мал. б

При рЬмешй задачГ.колй па контур отвод' виходить одна трШпга, розглядалися два вяпадкя: коли враховуеться поява друго1 трГщтш-

г- - - ) I без врахувалня ( -— ) (мая.6а); При (палому числ! . тр1ч;т, що .зиходять на контур огвору к = I, 2, 3 тр1щшш з мэншою початковою довжиною зростаЮть бйстррле (мал.бб; ¿с ■*({)•, ю*-(г): 1,5-10 г е<х~$оо пп*). 31 эбхль-

шенням кЬвдсост! тр1щии & = 5. 8 ....ивЩ{1оть-.росту тр1г;иня збХлъгауеться (мал.бв; (!) { - (х)~ к - 2 (з)- к-=.«-). Якщо на контур огзору виходить система трХвщп, тод! дал; цього отвору 'характернГ тВс сам! ефекти, 130 харалтерн1 Т для гладкого. отвору.

ОСЗЮНЯ РЕЗУЛЬТАТЫ РОБОГЛ

1. Да^а лостановда плоско! ьадач1 трцвалого руйпуаант в1д втсяш на основ! коицелцП механ1ки неперервного дошкоддашя з врахувашшм двостад1йноаП процеау руйнування.

2. Побудована теоретична модель зародкення та росту трХщини вхоми, яка узагальнве в1домГ емп!ричн1 спГввХдношення та яка вра-ховуе закон змГни пластично! зоии у вершшш тр1щини. Розглянуто вшадки, колп пластична зона стала 'величина, що заложить в1д по-чатково! довжини тр1щиш та в!д прикдадешя'о напруаенпя, га коли пластична зона зы!ншться а . часом. Дани рекомендацП що ф вяко-ристання конценцН стало! пластично! зони для кршских матер!ал1в, а зм!нно1 оластично1 зона дня пластичних матер1ал1в. "

3. Вир!шен1 задач! визначення к1нетшси руипування вХц втоми тонки* !8отрошшх одастнн, що иавть концентраторы напружеяь, як1 моделдагь скрХплякг-! еламенги конструщГд, cjuobI панел! фюзеляжу «а крня л!така.

Основн! результата рскЗоги в1добрахен1 в наступних дубл1кац1ях: !. Плащнокая A.B. Определение коэффициентов интенсивности напряжений в ортотрошюй пластине, ослабленной круговым отверстием и Двумя малыш радиадьнама трещинами // Труда ХУ1 научной конференции молодых ученых Ин-та механики АН УССР, Киев, 21-27 мая, 1991. 4.1. С. 149-154. Деп. в ВИНИТИ 12.II.91 & 4259-B9I. -'2. Плавднская A.B. Напряженное состояние в вершинах малюс трещин npil двухосном растяжении анизотропных пластин. - М.: .Изд-во ЫАИ. Тематический сборник тезисов научных докладов "Проблемы надежности и долговечности". - с. 10—II.

3. Голуб В.П., Плащинская A.B., Пантелеев Е.А. Расчет усталостной долговечности пластан с концентратором с учетом двухстаДийности разрушения // ХХ1У Научное совещание по проблей! прочности двигателей. Тезисы докладов. Москва, 26-30 апреля, 1992. -

С. I7-IB.

4. Голуб В.П., Плащянская A.B. Циклическая долговечность гонких пластин с трещинами о учетом поврездешюсти материала // Научное совещание "Терыовязкоупругоиластические процессы дефоршрова-Ш1Я в элементах конструкций" Тезисы докладов, Киев, 27-29 ¡лая,

, — С. 21.

.5, йвшщшокая A.B. Едияние анизотропии материала на величину пре-

делыюи нагрузит пластин о трещинами п условиях плоского напряженного состояния U 1У симпозиум "Прочность материалов и олемонтоо конструкций при сложном ншгряжотюм состоянии". Тезиса докладов. Оевастополь, Ю-20 лгал, 1992. - С. 59-00.

6. Площшюкяя A.B. Кинетика роота уоталоотной трещины н изотропной нлаотине о отверстием при одиоооиом погружении // Труди ХУЦ научной конференции молодах учеких Института механики АН Украины, Киев, 19-22 мая» 1992. 4.1. С.1Г0-ГГ5. Деп. в УкрИНТЭИ 07,07.92.

7. Плащинская A.B. Влияние величины пластической 30im на кинетику роота усталостной трещины // Труда ОТ научной конференции молодах ученых Института механики АН Ухсраиш. Киев, 18-21 мая, 1993.4.2.С. 103-107. Деп. в ПГГБ Украины 16.08.93, * 1765-Ук93.

8. Голуб в.П., Плащинская A.B. Ькдель усталостного разрушения тонких изотропных пластин с.трещинами при осево?л иагру.тении // Прикладная механика (здано до друку).