Тритерпеновые гликозиды стеблей плюща крымскогоHedera taurloa Саrr. тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.10 ВАК РФ

■А ^

ууъ

' НАЦИОНАЛЬНА ДКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ v J Ф13ИКО-Х1М1ЧНИЙ 1НСТИТУТ ÍM. О. В. БОГАТСЬКОГО

/ / / U¿ А

/ 7 / г" ¡ // На правах рукопису

- йу ¿ t'

. 1

/■-у

ЦВЕТКОВ Олег Якович

ТРИТЕРПЕНОВ1 ГЛ1КОЗИДИ СТЕБЕЛ ПЛЮЩА КРИМСЬКОГО

HEDERA TAURICA CARR.

02.00.10. — Бторгашчна xímíh, xímíh природних та ф13!олопчно активних речовин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата хшиших наук

ОДЕСА — 1998

Робота виконана на кафедр1 оргашчно! хши Омферопольського державного ушверситету.

Науковий кер1вник:

кандидат х1м1чних наук, доцент В. I. ГРИШКОВЕЦЬ.

ОфщШш опоненти:

доктор xiMiHHux наук, професор Ю. Е. ШАП1РО,

доктор х1м1чних наук, префесор М. В. ПОВСТЯНИИ.

Провщна оргашзащя: 1нститут бюоргашчно5 xiMii та нафтсшмп (м. Киш).

Захист вщбудеться «20» грудня 1996 р. о 10 г. на засщанн} спе-щал1зовано1 вчено? ради Д.05.14.02 при Ф1зико-Х1м1чному шститут! ¡м. О. В. Богатського HAH Украши за адресою: 270080 м. Одеса, Чорно-морська дерога 86.

3 дисертащею можна ознайомитнсь у науково! б1блютсщ Ф1зико-XiMi4Horo шституту ¡м. О. В. Богатського HAH Украши.

Автореферат розшланий «. /9 » листопада 1996 р.

Вчений секретар

спещалвовано! , вчено! ради, /Г л г кандидат х1мшних наук сУГ4^»

Л. А. Л1ТВ1НОВА

Загальна характеристика робота

Актуальн1сть роботи. Гритерпевов! гл1козкда належать до пасу ф!з!олог!чно активних речовин, як! мають широкий тектр ДИ. Рослини, як! мютять в соб! тритерценов! гл!ко-iM, в1дцавна вживалися в народнШ медицин!, як косметичн1 асоби та для lai. Екстракти рослин с!мейства Araliaoeae, эких як, жень-шень (Panax), елвутерококк (Eleutheroooooue), ¡ффлера (Scheíflera) та арал!я (Aralia) широко вЩом! як laxrroreHHi препарата^ Проте вироблення лз.карських, коскэ-[чних 3aco6iB та харчавих продукт!?, hkí м!етять тритерпе-IBÍ ГЛ1К03ИДИ, л!м!туються обсягом сировинно! бази. Необ-.дшсть И розширэння та р1зномай!тя1сть бЮлоПчно! активист! гл!козид!в визначають пошук простях та доступних за-HHHKiB рослин з Щннша властивоотяш. Вид1л81шя трктер-нових гл!кознд±в, вивченвя 1х властивостей та взашозв'яз-х1м1чних структур з б1олог1чцоа активнютю в актуальными ■ будуть сприяти розиирашиз арсеналу л!карських препарат!в. Uiel точка зору значтай 1нтврэс становить р!д плющ (Нвйе-), оск!льки налеяить до с!шйства Araliaceae, а двяк1 вида эго роду (Sedera bellx, Hederá caucastgena та Hederá col-xt) здавна вкивалися у народн1й модацин!. Мета роботи. Мвтор дасзртацШно! робота було ввд1лення встановлення структур гл1козвд1в 1з стебел плвда кримсь-^о (Hederá tavr t са Carr.) з використанням р!зннх х!м!чних 'од!в та М0тод1к спектроскопи ЯМР та оц!нкэ б1олог1чно! TCBHOCTi ВВД1Л9НИХ гл!козид!в. Для доскгнэння мети роботи 0х1дно було розв'язати так! задачи:

- ЗД1ЙСНИТИ вид!лення з рослинно! сировшш суми тритер-пенових х'л!козид1в

- розд!лити суму гл!козид!б на 1вдив1дуальн1 едалуки;

- визначити Оудову вид1леник гл1козвд!в ^зними х!м1чшвди та ф1зичнимй методами;

- провести 61олог1чн1 випробування вид1лених. гл!козид1в.

Наукова новизна та практична ц!нн!сть.

- в результат! роботи вид!лено 21 тритерпенойий гл!козид, з яких 7 тритерп9нових гл1козид1б - нов1-сполуки;

- в стеблах НЬФга 1ссиг1са впершв виявлвн1 кисл1 гл!кози-ди з залишками глюкуроноЬо! кислоти;

- вперше виявлвно глйюзиди, як! м1стять ацетильну групу у вуглеводн!й частин!, та гЛкозид этвриф1крванрю.втйН0Жзм карбоксильной групою залишку глзокуроновох кислоти;

-"у робот! показана ефективн1сть нонана. та тосбу експери-менг!в для в!днесення сигналхв .скелетних протон1в у гл1кози-дах'з 4-5 сахараш та методик самеьбмй та ЮЕЭТ для п!д-твердження посл1довност1 сполучання вуглеводних залишк1в;

- визначена гемол1тична активнЮть видШених гл1козид!в та встановлена И залежнЮть в!д структурных параметр!в;

- встановлена ШгШруюча д!я тритерпенових гл!козвд!в на процес кхльчэння нас!ння та_показана 1х цитостатична активнЮть. . -

Анробац!# роботи. Основн! результата роботи допов!дались на шдсумкових конференЩяк нрофэсорсько-вшаадацькога складу Схмферопольского держун1верситету (1994, 1995 рр-.) та заявлен! на Х2П ¿'крахнско! конферанци з оргашлно! х1м!1 (м. Харьк1в, 1995 р.) та Мхяснародному сишоз!умх з сапон!н!в

(США, м.Чикаго, 1.995р.) та I ВсаросШськЛй конф&рёиш. з бо-тан1чного ресурсознавства (Рос1я, Санкт-Петербург, 1996 р.).

ПублЛкацН. За матер1алами дисертацИ опубликовано 4 статт! та тези 5 допов1дей.

Структура та обсяг дисертацИ. • Дисертатя викладена на 137 сторинках машинопису та складаегься г огляду лхтератури (гл. I), обговорення результата (гл. П), експеримэнталъно! частини (гл. Ш), шсноек1в та списку л!твратури, до якого включено 130 пэриоднервл. Робота шшетрована 15 таблицами чта 14 малинками." = '

Конкретвий особистий вклад дисертанта. Робота в ц1лому виконана дисертангом самост!йно. ЯМР-сп8ктросксп1ча1 досл!д-5К8ння вжонат сусШльно з вЗд.н.с. 1нституту органично! х.ИШ РАН, д.х.н. О.С.Шалзсовим.

ОСНОВНИИ 5ЩСТ РОБОТИ .

I. Еядхлвшя та роздЫония трягврпенозях гл1козйд1в.

Для вщЦлення гл!козид1в з стебел плща кримськЬго сиро-вину екстрэгували 70% водним этанолом, екстрзкт концентрува-пй та розбавляли;'водою. Малополярн! гл!козиди екстрагувалн хлороформом, а гл1Козвди сервдньо! полярност! - бутанолом.

Препаративна розд1ледая гл!козад1в проводили хроматогра-Ично на сил1каг9л! у р!зних системах розчинник1в. При роз-11лянн1 малополярних гл1козид1в одержали 1ндив1дуальн1 гл1-юзиди ЪЪ-А, Б1:-с, 5<;-Е, Б^Рта фракци 31:-в та Б^с, ях1 кладен1 з пар близышх по рухливост! гл!козвд!в. РоздШння ракц!й на 1ндав1дуальн1 гл!козиди проводили рвхроматографу-

4 ■ ..........:Л.„- .

ванням на високоефективному м1кросферичному сил1кагел1 ..sil-pearl. .

Суму гл!козвд1в середкьв! полярност! розд1ляли аналопч-но. При цьому одержали фракцИ st-G, st-н, st-l та гл1козида st-J та. st-к. Розд1лэння фракцИ st-'G на силйсагел! дозволило одержати факц1ю st-G0, компонент st-Gj^ та сум!ш гл1кози-д!в st-ca та st-G3. Розд1лвння фракцИ St-GB проведено аце-тилюванням, хроматограф!чщш роздшгнням ацетат!в з подаль-шм двзацэтилюванням. Сум1ш гл1козид!в st-Ga та st-G3 розд!-

Я- ■ ■ . ■ ■ 1- .

ляли на сил1кагел1 з прищепленими гептилъними групами. Фрак-щя st-H розд1лена на гл1козиди St-H4 та st-Ha рехроматогра-фуванням на сил1кагел1. silpeari. Аналогично фракц!я st-l <3у-ла розд1лена на горввэжа! гл1козиди.st-l¿, St-ta та м!норнЗ

глл.к03иди st-l3, '

• В результат! одержали 21 тритерпеновий гл1козид - тау-розида St-A., -Ва, -С, -Dj., -Da, -Е, • -Р, -G0_±, -G0_a.

-0^, —Ga, -G3» -Hv. —На» -la» -I3» ——Jt -к.

Иазви, структура та bmíct гл1козид!в в pownrai наведен! у таблиц! п.

П. Встановлення будови глхкозщЦв.

3 метою визначення вуглеводного складу глисозиди поддавали повному кислотному г!дрол1зу 2н. ср3соон. Для з'ясування 1юсл1довност1 моносахаридних залишк!в у вуглеводних ланцюгах висивали чаотковий кислотний г!дрол!з 1н.с?3соон. Для розщеп-лення глюкуронщшх,зв'язк1в вмкористовували ферментативная гЩрол1з ринковим препаратом р-глнкурон!дази. - Попередни 1дентиф1кац1ю caxapiB та агл!кон1в гл!козид1в Меля кислотного г1дрол1зу проводили методом ТШХ шляхом пор1вшшня з в!-

Таблица Î 5

Ст] руктури гл!козид!в стебел плица кримського Hederá taurtca

» Таурозид СТРУКТУРА' *Вм!ст,?5

i St-A Ara^ Q 1,3-10"a

2 St-B± ИшЯ^Ага^ I 1,6.1o"3

3 St-Ba Glo^* Q г,5-ю"3

А st-c Kia^-^Ara^ S 5»5*10~a

5 St-Dt GloP-^Ага^* П 4,5.10"2

6 St-Dj Rha^fGlo^* П . 2,0«10"a

7 St-B 01ошД* I 6,0-1o"3

в st-? GIOUAP- П 3,3'10_a

9 10 St-G0_4 \. St-0o_j Ara«, n Aléjelo . (6-OEt) .¿IOUAP- ÏÏ -n 3,3-10 1,6.10""

11 St-Gt Araa-+ П •Ано-ЗДлоД-^ПЬа 3,3-10"2

12 St-Ga I Jcio^-Pcio^Rha 1,6.1o"3

13 St-G3 Ига^Ага^ П ЛгЮ^Дпо 2,5-Ю"3

14 ; St-H* : С1о&* П ^Glo^Glo*-4-?Rha 6,0'Ю"3

15 ', St-H2 Rha^Araa-+ ÏÏ Joio^GlcJ-^Fha 1,3'Ю"4

1S St-It Glo^Ara®-» ÏÏ ^GloAJcio^Rha ч,3-ю~а

17 St-I2 KhaCL^G^ ц ♦PqioAJGIO»!-^ 5,0.10"Э

18 19 20 St-I3 St-I,, St-J -TG10UA&* I 6¿Ao . Gl^UA*3- П ^GIO^GIO^-OW Час GloUA&* I ^GloXPoio^Kia 8,3«Ю"% 1,3«ю"3 6,6-1 о"

21 St-K . GlcUA&* П Alo*5JGlo^?Rha

I - олеаноловзя кислота, Д - хедэраган!н, Ara - ь-араб1ноп1ранозил, Ole - в-глюкоп1ранозял, Rha - L-рамношранознл, GlcüA - и-глюкуроношранозил,

* В переклад! на суху снровину.

домими зразками моносахарид1в, олеанолово! кислота, хэдера-ген1ну та щших агл1кон!в. Лукний г!дрол1з використовували для селективного в1дщепл9няя «углеводного ландвга, зв'язано-го ацилгл1козщщим зв'язком з агл!коном. Сдержан! проген!ни анал!зували за ТШХ з в1домими зразкаш монодесмозядних гл1-

к03ид1в.

Встановлення повно! структура тритерпевових гл!козид1в проводили застосуванням спектроскоп11 ЯМР. Оглядовий ПМР-спектр дав змогу визначати число моносахаридних залишк1в за характерными дубдатшши сигналами аном1рних протон±в в слаб-кому пол! та у ряд1 випад$1в тип агл!кону за специф!чно роз-щеплениш. сигналами npcffOHlB Н-3, Н-12, Н-18 та Н-23А.В та синглетнями сигналами метильних груп при четвертичних С-ато-мах агл1кону. ■ . ■ • • ' '' V

Тили гл1когидних зв • язк!6 Miz моносахаридними ззлишками визначалися на основ! анал1зу . ПМР-спектра повного ацетату глгкозиду в 1нтврвал1 3,5-4,2 м.ч., дв для незамздених саха-piB знаходяться лише сигналы скелетних протон!в Н-5. Наход-жання в цьому 1нтервал1 сигнал!в 1нших скелетних протонов визначае вздоовидаий тал зв'язку. Додатково тили зв'язк1в та посл1довност1 з'еднування моносахаридних залишк!в П1дтвврд-аена спостережэнням ядерних ефект!в Оверхаузера (ЯЕО) в одномерному вар1ант1 (эксперимент cametspih) або двовюирному ексшримент!» BOESY. , - ■ ;

ВЩнесення сигнал1в у ШР-спектрах гл!козид1в та IX пов-них ацетат1в сдШснювалося на ochobí двовим1рно! гомоядерно! корелящйно! спектроскопн 00SY. У ряд1 випадкхв вЗднесення проводилися за допомогою методики естафетного переносу поля-

ризацн (одном1ртй вар!ант НОНАНА - ексдаркмекту / та аиал!-зоы nepepi3iB по и3 двовим1рних спектр1в повних кореляцШ (TOCSY).

■ М1сця локал1зац11 вуглвводних ланцюг1в в awiiKOHi гл!ко-зиду також визначалися анал1зом ПМР-сдактр1в повних ацета-tíb. Однак <51льш надЛйно це пнтання вир!шувалося на ochobí "С-ЯМР спектр1в. В1днесвння сигнал1в у "С-ЯМР спектрахви-конувалося шляхом з'1ставлення з Л1.тературнши даними за х!м. зсувами для агл!кон1в, незам1шёних метилгл1козид1в, для л1-та трисахаридних фрагмвнт!в, а також з урахуванням ефэкпв гл1козилювання.

1дентиф1кйц1я таурозид1в stJA, -в,, -в,, -с, -Р., -д.,

st-Qy, -G,, -н, та -а,.. '.■,..•-.'

Таурозида st-A, -Bt, -Ва, ~G, -ах, -Ga, -G3, та -на 1дентиф1кован1 за íüK з ранйпе вид1л9нима глакозидами з raiCTiB та плод1в Hederá taurioa. Структура ц!х гл!козид1в 1ав9Д9н1 у табл. 1 та додатково п!дтверджен! даними кислот-юго та лузшого г!дролиз!в та з1ставленням ix "С-ЯМР спект-iiB з лд.тературниш дашади в1домшс сразк!в.

Встановлення будови таурозиду St-qn_..

У склад1 таурозиду St-G0_± кислотшда г!дрол1зом виявла-i араб1Ноза, глюкоза та хедераген1н. При лужному. г!драл1з1 церхано проген1н, 1дентичний з арабШШранозидом хедераге-1ну (таурозиду st-A), цо визвачае часткову структуру

Подальше встановлення будовн вяконано 1з викоркстанням

даних ШР-сп8ктроскоп11. У 1ШР-спвктр1 повного ацетату 1дентиф1кован1 сигнали трьох моносахарвдних залишк1в - ара<51ноп!ранози та двох гЛЬкоп!раноз. Значения КССВ ано-м1рних протон!в (я 8Гц) визначаоть а-коцф1$урац!ю гл!козид-ного зв'язку для араб!нози та р- для глюкоз. В1днесення сиг-яал1в скелетних протон!в, як! в1дпов1дають конкретному моно-сахарвдному. залишков1, виконан! за дакомогою НОНАНА-ексаери-мент!в (Мал. 1):

«« < ^ ||

ЦТ У и »*■ м м ' Л ¿л__Д_

л •

и

т

Мал. 1. Одном1рн1 спектри НОНШ; та фрагмента р1зницевих

спектр 1в ЯЕО таурозиду Б

Однозначн! в!днвсення сягнал!в протон!в К-2, Н-3 га Н-4 у залишках глюкоз виконан! !з залучвнням спектроскопil COSY за naflBHicTB у спектр! в1дпов1дних крос-uiKiB (Нал. 2):

Мал. 2. Фрагмент спектру COSY ацетата таурооиду st-G,,.!.

За полоаенням сигяал!в заливки ара<5!нози та одн1б! з глюкоз в к!нцевими. (1—>6}-Тип зв'язку Mis залшкаш глюкоз зизначено спостереженням ЯЕО, коли поредопром1н9ння протону 1-1 С1олт виклякав появу у р1зницввому спектр! сигналу прото-iy Н-б 01о".первдопромШння H-I Ara' викликав появу сигналу

протону Н-3 агл1кону. Таким чином, таурозид стано-

вить собою 3-0-а-1г-ара01ноп1ранозил-2&-0-р-генц1об1озид хе-двраген1ну. Цей гликозид у рйслинах с!м. АгаИаоеае ран Пае не був знайдвний, ала вид!лявся з А1геЫа (с1м. Ьаг-

<Иг;аЪа1аоеае).

Доказ С.удови таурозиду ;;

Повним кислотним г!дрол!зом у склад! виявлен! глюкоза, ракнооа, арасЯноза та хедерагенон. Лужний г!дрол!з по-казай, що 1гроген!н з гдентичний а описаним вице 3-0-р-])-глюкоп!ранозил-(1 —>2)-(>-«-1г-араО!ноп!ранозидом хвдераге-н3.ну. {таурозиду 51-1)^). Остаточне ' встановляння струкгури гл1козиду проведено з вкиванням ЯМР-сгоктроскоп!1. Анал!зом ПМР-спектру повного ацетату З*;-!^, виконаним як описано ви-ще, встановлено, що глхкозид мае два вуглвводних ланцюги: по С-З атому агл!кону - дюахаридний фрагмент аГо^-^Ага^ та по С-28 атому - трисахаридний фрагмент .

Структура Б^;-!^ додатково п1дтвбрджена пор1внянням його ЯМР спектру з ¿итвратурними данями для гл1козид1в з фрагментами аналог!чно! будови. Таким чином, таурозид стано-вить собой 3-0-р-Б-глюкоп1ранозил-(1 —*2)-0-а-ъ-араб1ноп1ра-нозил-23-0-а-ь-ра?лноп!ранозил- (1 —»4) -0-р-в-глюкоп1ранозил-(1—6)-0-р-1)-глюкоп1рэнозкд хедвраген!ну.

До цього гл!козид такох будови вид!лявся з Fateia Japónica, Caltha polypetala та Pul3atlZla campanella.

Встановлення Оудови таурозиду st-D,.

У склад! st-D2 повним кислотним пдролхзом тязлвШ рам-ноза, глюкоза та хедвраген1н. Частковий -кислотний rispo л i3 гл1кози.ду дае рамнозу та праген1н, !двнтичний з глюкопхрано-звдом хедерагвнз.ну (таурозиду st-Ba). Тши зв'язк!в (1 —»2) у дхсахариду Rha "^-»Glo'' та (1 —»3) Mis Glo'ra аглйсоном встановленх анал1зом ШР-слектру повного ацетату аналогично таурозиду St-G0_1 та додатково пхдтверджен! споствреашням ЯЕО у двовимхрвому бксперимент1 ROESY при наявностх. у спект-pi Kpoc-niKiB npoTOHiB Н-1."-Н-2' та Н-1 '-Н-3 агл1кону (Мал. 3):

Мал. 3-. Фрагмент спектру ROISY ацетату таурозиду st-D2.

Структура Б1,-1)а додатково Шдтвердкена пор!внянням його "С-ЯМР спектру з! спектром таурозиду Э1;-Ва та з л1тературними даними для к1нцево! рамношранози. Таким чином, таурозвд 3*-1>2 становить собою 3-0-а-ь-рамноп1ранозчл-(г —*2)-0-р-1Ь глюкоп!ранозид хедераген1ну та в новою сполукою.

Установления будови таурозиду-'аг-!^.

За даними повного кислотного г1дрол!зу таурозид Б*-1а складений з рамнози, глюкоз'и та хедераген!ну. Проген1н, одержаний лужнш г!дрол1зом, по ТШХ 1дентичшй з вищеописа-ним- 3-0-а-Ь-рамноп1ранозил-(1 —»2)-0-р-п-глюкоп1ранозидом хедераген1ну (таурозиду Э1;-Б2).

Анал1зом ШР-сшктру повного ацетату визначен! склад ■гл1козкпу- з дадх залишав рамноШранози та трьох залишк!в глишШранози; (1 —*2), (1 —*4) та (1 —»6)-тигш зв'язк!в у вуглеводних фрагментах та .

Тиш зв'язк1в та м!сця локал!зац11 вуглвводних фрагаенпв Шдтверджен! «спектром ЮЕЗУ за крос-п!ками протон!в Н-1 Кш" - Н-2 С1о', Н-1 Ит"'" - Н-4 С1о "" , Н-1 С1о ^ - н-б 01о"' та Н-1 С1о' - н-3 агл1кону. В1днесення ситнайв у "С-ЯМР спектр! гл1коеиду виконан! шляхом зЮтавляння з даними "С-ЯМР спектру Б^Ба та л!тературниш даними для трисахаридного

фрагменту. Таким чином, таурсзид St-Ia являв собою З-О-а-1-рамноЩранозил- (1 —*2)-0-^-1)-глико1х1ранозил-28-0-а-ь-рамно-шранозил- (1 —*4 )-0-р-1>-гл1коп1ранозил- (1 -»в) -О-р-хнглюкот-ранозид хедерагвн!ну та в новою сполукою.

Таурозиди st-B та st-p за данима повного кислотного та ферментативного р!дрол1з1в мЮтятб 0-глюкуроноп1ранозу та агл1кони олеаноловую кислоту та ходераген!н в1ддов1дао. Лух-ний 1'1дрол1з таурозид!в st-B та st-P не викликав будь-яких ЗМ1Н В IX будов!, що св!дчить про монодосмозидну природу гл1козид1в та знаходаення залишку гликуроново! кислота по

Са-ОН rpyni агл1кону, ТОбГО ГЛ1К03ИДЯ ЯВЛЯЮТЬ СОбОЮ В1ДПО-

в!дно З-О-р-в-глюкуроношранозида олэаноловот кислота та хе-дараген1ну. Дан1* структури додатково П1дтвердган1 спектрами ПМР та 13С-ЯМР. Ран1шв гл1козвди такох будови зустрнчалися в ¿ralla cordata, Hederá nepalenaia, schefflora Ыргезза та Tetrapanax papyriferm.

Встановлення будови.таурозид!в st-J та st-к. У повному кислотому г1дрол1зат! таурозид!в st-J та st-K 1дентиф1кован1 глюкуроновая кислота, глюкоза» рамноза та аг-iíkohií олеаноловая кислота та хедэраген1н в!дпов1дно. Прого-

н!ли з Б^ та й^-к, одержан! лужним г!дрол!зом, 1дентичн1 З-О-р-в-глюкуроноШранозидам олеанолово! кислота та хедера-ген!ну (таурозидам Б1;-Е та Б(;-Г).

За анал!зом ПМР-спектр!в давних ацетат1в ЗЫ та ви, виконаним аналогхчно ввдеописаним инкозидам, визначено, що по карбоксильнох груп1 при С-17 атом! агл!кону знаходаться трисахаридний фрагмент Таким чином,

таурсзиди Б-Ь-^ та Б-Ь-к становлять собою 3-0-р-в-глюкуроноп1-ранозил-28-0-а-ъ-рамноп!ранозил-(1 —►4)-0-р-Б-глюкоп!ранозил - (1 —»б)-0-(3-1>-глйкоп1ранозида олеанолово! кислоти та хедера-ген!ну 1 б новями тритерпеновими глхкозидами.

Встановлення будовк таурозид!в Бта У складх Б1;-1а та Б*-!* за результатами повного кислотного гадрол!зу !дентиф!коваШ. глюкоза, рамноза, х-люкуроновая кислота та ашкони елеэиодова кислота та хедераген!н в!дпо-в!дно. Проген!ни, одержан! лужним г!»црол!зом, хдонтичн! з вищеописаними З-О-р-с-глюкурошяЦранозвдаш олеаноловох кислота та хедераген!ну (таурозидам Б*;-Е та При обробц! х,л1козид!в Б1;-13 та Б^з:^ водним розчином ам!аку визначено часткове утворення з них б1льш полярних таурозид!в та Б-ь-к, що дозволило припустити наявнють ацильнох групи у гл!козидах з-Ь-13 та бъ-1„.

Питания про природу та м!сьце локал1зацИ ацильнох груш

вирИвено на основ! анал!зу ПМР- та "С-ЯМР спектр!в. В1днз-овтя сигнал!в у 1ШР-сгактрах гл!козид1в виконано на ochobí mpepi3iB го oj3 двовим1рного спектру tqcsy. При цьому х!м. зсуви сигнал!в ycix скелетных протон1в, за винятком Н-6 cío"* практично зб!гаються з такими для таурозид!в st-J та st-K, а сигналя H-SA,В Glo"' змйцен! у слабкв поле на 0,2 м.ч.Цэ обу-мовлюв положения ацильно! груш при С-6 атом! залишку giq"\ KpiM цього,' у "С-ЯМР спектр! сигнал атому С-6 Gio"* також в1дчував низькопольовий зсув (2,0 мл.) вшосно до х!м.зсу-bíb сигнал1в в!дпов1дних атом1в у таурозидах st-J та st-K, ш,о пщтверджув H3HBHicTb О-ацильнох. груш при С-6 Gio"\ Ана-л!з високопольного интервалу ГМР-сгоктру поряд з синглвтними сигналами сьоми СН3-груп агл!кону та сингле том 0-СН3 метилового еф!ру залишку глвкуроново! кислота дав змогу виявити эдан трьохпротонний синглет з б 1,88 м.ч. у звичайному для ацетатíb !ктервал! 1,8-2,2 м.ч., а у 13С-ЯМР спектр! додат-«звий сигнал С-атому з х!м. зсувом 26 м.ч. Структура тауро-)ид!в St-l3 та st-l„ визначен! як 3-0-р-1ьглюкуроноп!рано-ш-28-0-а-Ь-рамноп!ранозил- (1 —»4) -0- (6-0-ацетил-р-С-глюко-с!ранозил)-(1—»6)-0-р-в-глвкоп!ранозиди олванолово! кислота •а хедераген!ну. Щ. гл!козиди в новими сполуками.

St-I3 Н= Н ' St-I„ й=ш

Встановлення будови таурозиду Бг-о,,.».

Таурозвд за результатами повного кислотного г!д-

роМзу складений з гликуроново! кислота, глюкози, рамноза та хедераген!ну. Прогнал, одержаний луком г!дрол!зом, 1денги-чадй за ТШХ з таурозидом В!;-?. Дезацетшшвання таурозиду

метилатом натр!ю у метанол! дав продукт !дентйчний за хроматограф!чною рухом!с?ю з таурозидом 1дентичн! та-кож склад ц!х гл1козид!в за результатами повного.кислотного г1дрол1зу та прогенИш, одержан! лукним г!дрол!зом. одаак повн! адатати Б^с0.а та в^к в!др!зняються як за ТШХ, так 1 за ПМР-спектрами.

У ПМР-спектр! повного ацетату В1;-0о_2 !детаф!кован! сиг-нади скалетшх протон!« залшка глюкуроноп!ранози, двох залипнув глшкоп^равоз та залижу рамноп!ранози, який за положениям сигнал!в в кзлцевим; За обликом будови проген!ну с0_2 вишпшае, що ло карбоксильн!й груп! при С-17 атом! аг-л±кону знаходаться трисахаридний фрагмент Шш

Посл1Довн!сть зв*язк!в та м!сце локал1зац!х вуглевод-них фрагмэнт1в додатково п!дтвердаен! спектром К01БУ ацетату 8*-ав_,, як описано для таурозйду Б1;-1а. У ПМР-спектр1 повного ацетату гл!козиду кр!м цього, спостер!гаються два "тра-плетних» сигнали з & 4,20 та 1,26 м.ч., сп!вв1даошвнням Ш-тегральних Лктенсивностей 2:3 та загальною КССВ 7Гц. Ексна-рименти за подв!8ним резонансом показують взаемний сп!н-сп!-новий зв'язок ц!х ддаох груп протон!в т!льки м1к собою. Де-тальний анал!з !нтервалу 4,2 м.ч. виявив ряд слабких Ш-кхв, як± налекать до цього мульгишюту, що дало змогу ЮТерпрету-вати його як АВ-чвстину етйнова! система АВХ;,, де АВ -прото-

ни групи -0-CHa-, а сигнал з в 1,26 в триплетом групи -CIL,,

Таким чином, залишок глюкурояово! кислоти втериф1кований этанолом i таурозид Bt-G0_a являв собою 3-0-(6r-0-eTM-p-D-глюкуроногйранозал) -28-0-а-1г-рамноп1ранозил- (г —»4) -o-ß-D-глшомранозил-(1 ^6)-0^-1Нглшоп1раназид хвд9раген!ну та в новою сполукою.

Анал1з структур вид1лених гл1козид1в показув, до вони в поххдн! олваноловог кислоти та хедераген!ну. Вид1лен1 гл!ко-

зиди е як moho-, так i б!сдесмозидами. Вуглеводний ланцюг по гддроксильно! rpyni при С-3 aTOMi агл!кону ыалополярних гл1-козид1в мае такий самий моносахаридний склад, як i у серед-ньополярних гл1козад1в, що свхдчять про !х генетичний взав-мозв'язок. Структура вуглеводних лантоПв по С-3 атому агл1-кону е типовими для гл!козид3.в рослин cím. Araliaoeae ыоно-та дЮахаридгаши фрагментами Ara® , Rha<í-^*Ara^- та Glo®-^* ara® , як! переваяають у рослинах род!в Acanthopanax, Fat3ia та Hederá та фрагмент Rha^-^Glo®-, що ран!ше не зустричав-ся. . . ; ■. > ■

Структура вуглеводаого ланцюга при С-28 атом! агл1кону являв собою головним чином типовий для ряду рослин CiM. Ага-liaoeae трисахарид Kha(í-^*Glo^*Glo^- i pü®8 його 6-О-мо-ноацетильне дах!дне.

Ш. Вивчення 6ioAoiW4Hoi активности глхкозвдхв.

У гцюцес! роботи вивчено гемол3.тичну д!ю • осндвних три-терпенових гл1козвд1в 1з стебел Hederá tauríca на еритроцити лвдини. Визначалася концентрация глйсозиду, яка викликае 5056 гемол1з (HDso) 2% суспензИ еритроцит1в п±сля й$кубац!1 су-Mimi протягом 30 хв. при 38*С у ф1з1олэг1чному розчин!. Ви-користовувалися к1эдев! концентрат! гл1козид!в в!д 1 до ю"5цМ. При цьому виявлено, що монодесмозидн! гл1козиди ма-ють дуже високу гемоМтгау актевнЮть та HDso для них ле-хить в межах в!д Ю~а до icf'pM, а б1едвснозида1 гл!козиди на два порядки меньш активн! та hdso для них лекить в штер-вал1 в!д 10"4 до 3|jM.

Таблщя 2 19

Геж»й точна активнЮть основних тритерпенових raiico-зад1в ¿3 стебед шосца криыського (hds0 - концентрат я, яка викликаз 50* гежшз в уиовах експериывнту)

Гл!козид . Глйсозил f t- HDso ЦМ/Л

St-A • -i* * 2*10 , , St-G¿ >10"*

St-Ba *2И0°

•st-c i-io"* : St-It э'-1 о"1

St-Dj . 3-10- St-K о З'Ю

st-? 2'10"* • ■ *

Вивчвно впяив людсысого оироваткового алызум!ну (ЛСД.) на гемол1йгтау'д!ю гл!т?озид!в« Установлена, що уёедення в !яку~ бац!йну сум'1а ЛСА в концентраци ввде 5 "мг/мл починав при-гн1чувати гемол1тичну д1ю гл!козид!в та в к1нцев1й концентрацию мг/мл повн1стю íHTiOipye гемол!тичну активн1сть тритерпенових гл!козид!в. Концентрац!я, яка викликав 50£ за-хист, складае 7 мг/ил.

Лодатково проведен! випробування росторегулшчо! актив-hoctí основних. гл!козид!в 1з стебел Redera, tceurtca. ОЩнвва-ли вплив гл1коэид1в (таурозид!в st-c та st-Ha) на процес проросту настня. Для досл1даання використовували нас!ння BiBca'nociBHoro (Avena sativa L. cím. poaoeae). У ход! робота вивчалась д1я гл!козид!в у концентрац!! в1д 1 до ю"арМ. При концентратах глйсозид!в в!д ю"4цМ та нище спостер1га-лося пригн!чення проросту нас1ння, ала через деякий час (2-5 д!б> нас1ння вадновлювало здатн!сть проростати, що свщчить про цитостатнчний характер д!1 тритерпеновнх гл!козид1в.

-ВИСНОВКИ

1. 1з стебел плода кримського Вебега Хаиг1са Сагг. с!ы. АгаНаоеае БВДЛленО 21 тритерПеыовиЙ ГЛ1К03ВД. 3 них 8 в мо-нодесмозида! гл!козидк та 13 - 0!сдесмозщда1, б гл!козид!в в пох1дн1 олеанолово! кислоти та 16 - хедерагенХну, при цьому 7 гл!козид!в - нов! сполуки.

2. Показано, що таурозиди Б1;~а, бъ-в,., вь-о, та Б1;-в4 являють собою в!дпов!дно 3-0-а-ь-араб!ноп!ранозид хе-дераген!ну (I), 3-0-а-1г-рамноп!ранозил-(1 —♦2)-0-0!-:Il~8paбi-нoпipaнoзвди олеанолово! кислоти та хеде.раген!ну, З-О-р-и--глхкошранозвд хедерагемну та 3-0-р-в-глшоп!ранозал- (1 —» 2 )-0-а-1г-араб!ноп!ранозид хедераген1ну.

3. Встановлено будову нових таурозид!в 51;-1)2 та Б1;-12 як 3-0-а-1г-рамноп1ранозил-(1 —>2)-0-р-в-глюкоп!ранозид хэ-дераген!ну та 3-0-а-ь-рамноп!ранозил-(1 —»2)-0-р-1)-глюкоп1-ранозил-28-0-<х-1г-рамноп!ранозил-(1 —►4)-0-р-1ьгликоп!рано-зил-(1>6)-О-р-В-глюкопгранозид хедераген!ну. ,

4. Доказано Оудову таурозид!в та Б!;-!^ як 3-0-а-Ь-араб!ноп!ранозил-28-0-р-генц!об!озид хеде-раген!ну, 3-0-а-1г-араб!ноп!ранозЕЛ-28-Ога-1г-рамноп!ранозил-(1 —>4 )-0-р-генд1о0!озид хедераген!ну, 3-0-р-1)-глшоп!рано~\ зил-(1 —»2)-0-а-1г-араб!ноп!ранозил-28-0-«-1г-рамноп!ранозил-(1 —*4)-0гР-генц!об1озмд хедвраген!ну та З-О-Б-В-глюколира-нозил-28-0-а-1г-рамноп!ран&зил- (1 —>4) -О-р-генцЮб^озид хеде-раген!ну. Таурозид в новий тритерпеновий гл!козид.

5. Показано, що таурозиди 81;-о2, Б1;-н2 та в*-о3 являють собою 3-0-а-1г-рамноп!ранозил- (1 —»2) -0-а-1г-араб!ноп1ранозил-28-0-а-1г-рамноп!ранозал-(1—»4)-0-р-гвнц!об!озиди олеаноло-

.■.:■■..: . . 21 )i кислоти та Х0дарагвн1ну та 3-0-<х-1>-рамноп1ранозил-(1—>2) йх-Ъ-араб1ноп1ранозил-28-0-р-гвщ1о01озид хедвраген1ну.

6. Встановлена будова таурозид1в st-B та st-p як З-0-ß-■глюкуроноп1ранозид1в олванолово! кислоти та хедераген1ну, ; нових таурозид1в st-j та Sfc-K являющих собою 3-0-ß-D-r;m-роноп!ранозил-2а-0-а-1г~рамноп1ранозил- (1 —»4) -O-ß-гвнЩо-озидя олванолово! кислоти та хедораген1ну.

- ?. Встановлена будова нових таурозид!в st-ia, st-ik та ~с0_а як 3-0-р-1>-гликуроноп1ранозил-28-0-а-1г-рамноп1рано-л-(1 ~»4) -Q-ß-D- (б-О-адетил-глккоШранозил)-(1 —»6)-0-ß-D-вкоп1ранозида олванолово! кислоти та хедвраген1ну та 3-0-о- (е-0-втил-глюкуроноп1ранозил )-28-0-он1г-рамноп1ранозил-

—*4)-0-р-ГвНЦЮб103ИД Х0Д8раГ9Н1ну»

( 8. Виявлена висока 'ГемоМтична активность видШвних мо-19СН03ИДНИХ гл1козид!в. Показана 1яг1б1руюча д!я людського х>ваткового альбум1ну на процес гвмол1зу. Визначена tari-)уюча д!я гл!козид1в на процес проросту нас1ння. •

Основний 3M1CT робота викладено в публ!кац1ях:

1. Шашков A.C.,Л'ришковвц В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я. терпеновыэ гликозиды Hederá taurioa. XI. Строение тауро-,ов st-oA, St-н^ и st-Ha из стеблей гслвда крымского.// Хи-

природ. С09ДИН.-1Э93.-* 4.-<3.571-579.

2. Шашков A.C., Гришковец В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я. терпеновые гликозиды Hadara taurioa. 31. Строение тауро-эв st-0o_4, st-<3a и st-os из стеблей плвда крымского.// ая природ. со0дин.-1994.-й б.-с.агб-а28.

3. Гризгковэц В.И., Цветков О.Я., Шашков A.C., Чирва В.Я.

22 ;...' — :

Тритерпеновые гликозида Hederá taurioa. Ж Строение тауро-зидов st-i4 и st-la из стеблей шшда крымского.// Биоорган. ХИМИЯ.-1995.-т. 21.-J6 6.-C. 468г473.

4. Гршковец В.И., Цветков О.Я., Шашков А.С., Чирва В.Я. Тритерпеновые гликозида Hederá taurioa. .Ж. Строение глико-зидов st-G0_a, st-j и st-K из стеблей шшда крымского.// Химия природ. соедин.-199б.-# 6.-С. 781-787.

5. El-Tahir A.R., Grishkovets V.I., Tolkaoheva N.V., Tsvetkov 0.Ya. Hemolytic aotivity of the triterpene glyooei-des from'orimean ivy Hederá taurioa Carr. Symposium on Saponins: Chemistry, and Bioiogioal aotivity. 210th ACS National Meeting, Chioago. 1995.-Atostr.-Page АСИЫ46.

6. Chirva V.Ya., GrishkovetB V.I., Tsvetkov C.Ya., Sha-shkov A.S. Comparative Study of Some Hadara Speoies Glyoosi-de Content. Symposium on Sapónins: Chemistry and Bioiogioal aotivity. 210th ACS Rational Meeting, Chioago. 1995.-Abstr.-Page AGFD-208.

7. Цветков О.Я., Гршковець B.I., 4ipBa В.Я. - Тритерпеко-Bi глхкозида 3 стебел шшвда кримського Hederá taurioa Carr. Х2П Украхнська конфврекц!я з- орган1чно! xiMil.-Харыав. 1995.; Тези доповхдей.-ч. 3.- С. 555.

В. Гришковец В.И., Цветков О.Я., Чирва В.Я., Яковишн Л.Я., Годин С.В., Кондратенко А.Е., Арнаутоз Н.Н. Сравнительное Цитохимическое изучение видов рода плиц - Hederá х. I Всероссийская конференция по ботаническому ресурсоведенюо. -Санкт-Петербург.1996.: Тезисы докладов.-С. 82-83.

9. Гршковец В.И., Годин С.В., Цветков О.Я. Иагибирова-ние процесса прорастания семян тритерпеновыми гликозвдами из

различных органов Hederá taurioa. I Всероссийская конференция по ботаническому ресурсоведвнию. -Санкт-Петербург.1996.: Тезисы докладов.-С. 83-84.

Цветков О.Я. Тритерпеноше гликозида стеблей шяаца крымского Hederá taurioa Сагг. Диссертация в форме рукописи на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.i0 - Биоорганическая химия, хишя природных и физиологически активных веществ. Физико-химический институт им. А.В.Богатского НАН Украины./Одесса,- 1996. Защищается 9 научных работ," в которых сообщайся результаты выделения, разделений и установления структуры,21. тритерпенового' глико-зада из стеблей Hederá taurioa на основе химических и физико-химических методов. Показано, что 7 тритерпеновых глико-зидов являются новыми производными олеаноловой кислоты и хе-церагенина. Установлена гемолитическая и цктостатичеокая активность главных тритерпеновых гликозидов.

Tsvetkov О.Ya. Triterpene glycosides of- stems of Crimean vy Hederá taurioa Carr. Thesis is presented for the oandi-ate's degree, of the cheroioal soienoes by the speciality 2.00.10 - bioorganic ohemistry, ohemistry of natural and histologically active oompounds, A.V.Bogatslty Physioo-Che-ioal Institute of the National Academy of Soienoes of the kraine, Odessa, 1996. The 9 scientific puplioation are de- . ended, where the results of isolation, separation and truoturar investigation of the 21 triterpene glycosides

"rom Hederá taurioa stems on the basis of ohemioal and phy~ eiooohemioal methods have been reported. It was shown that 7 triterpenio glyoosides appear to be new derivatives of olea-nolio aoid and hederagenin. The hemolytio and oytostatio ao-tivitieB of the main triterpene glyoosides has been revealed.

KsOTOBi слова: Araliaoeae, Hederá taurioa Carr., тритвр-neKOBi глйсозида, гл1козида олванолово! кислоти та хедераге-HiHy, *Н та "С-ЯМР.