Учет влияния магнитного поля Земли в задаче частотно-углового зондирования ионосферы. тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.03 ВАК РФ



Харк1вський державний ун¡верситет

он

На правах рукопису

Литвиненко Галина Валер!1вна

Вшгив магн!тного поля Земл! у задач! частотно-кутового зондування 1оносфери

01.04.03 - рад1оф!зика

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата ф1зико-математичних наук

Харк1в - 1996

Дисертац1я являе собою рукопис.

Ройота виконана в Рад 1оастроном1чному ¡нститут! НАН Укра1ни та в 1нститут1 косм1чних доел¡дкень Австр!йоько1 АН.

Науков! кер!вники : доктор ф!зико-математичних наук, професор

0фЩ1йн1 опоненти:

1. Доктор техШчних наук, професор Солодовников ГенадШ Костянтинович СХарк1вський в Шськовий ун1верситет).

2. Кандидат ф1зико-математичних наук, доцент Тирнов Олег Федорович СХарк1вський державний ун!верситет).

Пров 1 дна орган 1 зад 1 я - НацЮнальний Ки!вський ун!верситет

1ы. Тараса Шевченка.

Захист в!д<5удеться " " % 1996 г. на зас!данн

спед1ал1зовано1 вчено1 ради Д 02.02.07 Харк!вського державной ун!верситету, 310077, Харк1в, пл.Свободи, 4, ауд. Ш-9. I

3 дисертаЩею мохна ознайомитися у <Ябл!отец1 Харк1воького державного ун!верситету, 310077, Харк¡в, пл.Свободи,4.

Ямпольський Юр1й Мо1с1йович, Р1НАН Укра!ни,

доктор Хельыут Рукер, 1нсгитут косм1чних досл!джень Австр1йсько! АН.

Автореферат роз Iсланий

Вчений секретар спец1ал!зовано! вченоI ради

//Чеботарьов В. 1.

Актуальн1сть роботи.

У дисертад1йн1й робот! розглянуто одну з актуальных роблем сучасно! рад!оф1зики - д!агностику ЮносферноГ плазми.

зв'язку з! зростаючими насл1дками техногенного впливу на авколоземний простJp оотанн)м",часом переважаючого розвитку абувають неконтактн!, дистанц1йн1 методи рад Iозондування оносфери, що використовулть в же 1снуюч! види випромИговання як риродного, так 1 штучного походження. До природних сигнал!в эжна в!днести наземн! Снаприклад, випром1нювання блискавкових эзряд!в) та косм1чн! Свипром!нювання дискретних джерел, ад1огалактик, косм!чного фону, рад!оем1с!ю планет, Сонця 1 .1.3. До штучних в1дноситься широка мережа наземних ад!омовних та зв'язкових станШй у д!апазон! частот в1д сотень )логерд]в до десятк1в мегагерц]в.

На основ 1 використання короткохвильових сигнал!в (КХ, tanазон частот /=3*30 МГц) наземних передавальних станц1й у ад!оастроном!чному 1нститут1 HAH .УкраПш <5ули створен i та озвиваються так! методи досл!дження навколоземно1 плазми, як рикаустична д!агностика та частотно-кутове зондування оносфери. Вим1рювання КХ пол!в б1ля меж1 "мертвоIм зони озволяе досить точно визначити просторово-часову структуру оносферного шару, tío параметри сигнал!в, що приймаюгься у ц!й бласт!, духе чутлив! до зм!ни характеристик плазми.

У методичному план!, щодо розвитку прйкаустичноI ,1агностики залишалося в!дкритим питания про вплив магн!тного оля Эемл1 СМПЗ) на, структуру КХ сигнала dl ля каустики, а, начить, 1 на точнЮть реконструкц11 Юносферних параметр!в. Як -1домо, реальна навколоземна плазма являе собою ан!зотропне ередовище внасл1док впливу на не! МПЗ. Магн!тоЮнне озщеплення сигналу призводить до посл(довних фокусувань

промен¡в звичайно1 "О" та незвичайноГ "X" компонент; npi вим1рюванн 1 пол!в поблизу "мертво 1" зони воно рееструетьс: приблизно в 15 % в1падк!в спостережень. Тому розв'язання задач прикаустичноI д!агностики Юносфери з урахуванням ан!зотропниз властивостей плазми е актуальним з точки зору мсдашвост використання 01льшого od'ему експериментальних даних т; отримання 61льш точних значень параметр¡в Юносферного шару.

Урахування магн!тного поля Земл! важливе також 1 npi реал!зац11 методу частотно-кутового зондування Юносфер! СЧКЭ1). Суть методу полягае у вкм!рсванн i частотних залежносте! вертикальних кут!в приходу 6С /Э КХ сигнал!в на похилИ однострибков!й радЮтрао. За отриманими у експеримент! даниш про вар1ац!1 6С/) реконструюеться проф!ль електронно1 густиш Юносфери WefzJ. У дисертац!йн!й робот! вперше на основ розв'язку прямоI задач! з урахуванням магн!тного поля отримаж оц i нки похибок метода ЧК31 при його реал1зацп без урахуванш МПЗ.

Для розв'язання задач! рад!од!агностики ЮносферноГ плазм у робот 1 також: використовуеться випром!нювання косм!чии: джерел. Зокрема, розглянуто ефект фарадеевського обертанк: площини поляризацИ спорадичного декаметрового випроы1нюванн: СДКЮ Юп!тера, то зумовлений ан!зотропними властивостяш середовища, у якоыу сигнал розповсюджуеться. Визначено, головним е внесок впливу Юносфери у величину кут; фарадеевського обертання ochobhoI Biel ел!пса поляризацИ. Ц 1нформац1я виявляеться суттевою при оц1нц! точност реконструкц1I характеристик Юносфери за вим!рюваннями ефект; Фарадея у задачах рад!опросв!чування навколоземно1 плазми.

3 урахуванням 1оносферних ефект!в розповсюдження у робот в!доыим методом вперше розрахован! найменш! можлив! частот!

рийому спорадичного декаметрового випром!нювання Юп!тера в алежност1 в¡д геоцентричного схилення планета, часу та м!сця постереження, а такозк висотного розпод!лу параметр!в оносфери. Розв'язання ц1е1 задач! стимулювалося кспериментальними спостереженнями рад!овипром!нювання планета а можлив1стю синхронно! д!агностики навколоземно! плазми. Метою дисертац1йно! роботи е:

- оЩнка впливу магн!тного поля -Земл! при розв'язанн! ¡адач рад!од(агностики !оносферно1 плазми методами :рикаустичного та частотно-кутового зондування;

доел1дження можливост! використання спорадичного ;екаметрового випром!нювання Юп!тера у задачах 1ад1опросв!чування (оносфери та визначення параметр1в самого дерела випром!нювання. Методи досл!дження.

Визначення параметр!в 1оносферно1 плазми зд!йснсвалась на »снов) пор!вняння екслерыентальник даних з ориг!нальним юзв'язком зворотньоГ задач! для вибраноI модел 1 середовища. Експериментальне вивчекня характеристик короткохвильових игнал ¡в базувалося на використанн1 багатоканального :огерентного приймально-вим 1 рювалыюго комплексу, який йуло юзроблено у Р1НАН Укра1ни на основ! найсЗ!льшого в св ¡т 1 ,екаметрового рад¡о- телескопу УТР-2.

Наукова новина виконаних доел¡джень полягае у наступному: ) вперше враховано вплив магн1тного поля Земл! на точн!сть юконструкц! I параметра модельного Юносферного шару у методI :рикаустичного зондування !оносфери сигналами КХ д!апазону; О на основ 1 обчислювального визначення траекторних ;арактеристик КХ сигнал!в у магн1тоактивн1й плазм! оц!нено :охибки методу частотно-кутового зондування Юносфери, котр!

виникають за рахунок нехтування магШтним полем Земл!;

3) вперше проведено розрахунок м!н!мальних частот спорадичного декаметрового випром!нювання Юп1тера, як1 можуть бути прийнят! наземними обсерватор!яш, в залежност1 в1д географ 1чного положения спостер!гача, гоецентричного схилення планети та 1оносферних умов;

4) досл1джено ефект Фарадея, що спостер!гаеться у динам!чних спектрах ДКМ випром!нювання Юп 1 тера; це дозволило оЩнити похибку реконструкц 11 кута поляриизацП джерела та вплив !оносфери Земл! на параметри сигнал1в, до приймаються.

Практична значушЛсть роботи. Отриман! у робот! результати використано для полшшення точност I експериментального прикаустичного зондуванн? Юносфери, а також у метод! ЧК31. Розрахунки та анал!з дозволили уточнити параметри моделей Юносферного проф1лю. У подальшому вони можуть бути застосован! при проектуванн1 та експлуатадИ КХ рад!ол!н1й р!зного призначення.

Результати досл1дження парметр!в декаметрового спорадичного випром1нювання Юп!тера мавть практичну ц1нн!сть для рад!оастроном1чних спостережень. Дпробац 1 я результат 1в дисертацП. Головн1 результата були представлен! у вигляд! допов!дей на таких конференц!ях та симпоз(умах:

- III обласна конференц!я молодих вчених та спеа!ал1ст1в "Актуальн1 проблеми астроф!зики та рад!оф1зики" СХарк!в, 1990)

- Науково-техн!чний сем!нар РНТТ PES Iм.Попова "Розповсюдження та дифрактя електромагн1тних хвиль у неоднор!дних середовищах" ССмоленськ, 1992);

- XI Шжнародна конференц!я з г!ромагнн!тно1 електрон1ки та електродинам!ки (Алушта, 1993);

- Шжнародний сипоз1ум "Магн1тосфера зовн1шн1х планет" С Грац, Австр1я, 1994);

- XIX та XX Генеральн! асамблеI Ёвропейського геоф!зичного союзу (Гренобль, Франц!я, 1994 та Гамбург, ФРН, 19953.

Об'бм та структура дисертаЩГ, Робота складаеться з 1 Вступу, трьох глав, Висновка та перел1ку цитовано! л1тератури С69 найменувань). Бона м1стить 100 стор!нок друкованого тексту та 27 малюнк!в.

Эм!ст роботи.

У Вступ! обгрунтован1 актуальнЮть вибрано! галуз1 досл1джень та 1х наукова новина, сформульована мета дисертацИ, з'ясована практична значущ!сть роботи. У цьому розд1л! викладен! основн! результата та положения, що виносятьея на захист. Наведен! структура та короткий зм1ст роботи.

У перш!й глав! розглянуто метод прикаустично! д!агностики 1онос$ери як для випадку !зотропного середовища, так 1 з урахуванням впливу магн1тного поля Земл!. Оск!льки на меж! "мертвоI" зони ¡нтерференц1йна структура поля духе чутлива до стану !оносфери, використання сигнал!в у ц!й облает! е зручнимим з точки зору розв'язання зворотн!х задач рад!од¡агностики. У рол! вх!дних параметр!в використан! дан!, ио були отриман1 за допомогоп приймально-вим!рювального комплексу на баз1 гостроспрямовано! антенно! системи декаметрового радЮтелескопу УТР-2: кути приходу сигнал!в, IX доплер1вськ! частота, енергетичн! спектри, поляризаШйна та просторова структура поля. Вим1рювання зд!йснювались на коротк!й однострибковШ мерид!ональн!й рад1отрас1. Роль передавача виконувала станШя Служби точного часу та частота РВМ См.Москва). При вим!рюваннях робоча частота вибиралась таким чином, щоб вдень вона була нижчою за МЧЭ С максимальна

частота, що застосовуетьсяЗ, а вноч! - вищою. Внасл1док цього ; перех!дн! пер1оди Сзах1д, сх!д Сонця) межа "мэртвоГ' зон! перетинала приймальний пункт, I спостер1гався ефект фокусуванн; поля. За допомогов гостроспрямованоI по куту м!сця антеш радЮтелескопа вдавалося розд!ляти верхн!й та нижнШ промен!. Приблизно в 15% випадк!в при переход! робочоI частоти через МЭ' спостер1галось фокусування двох магн!то1онних компонент: "О" ■ звичайно! та "X" - незвичайно!. Для реконструкц 11 проф1т електронноГ концентрацП використовувалась парабол (чна модел! Г-шару Юносфери. Сферичн1сть Земл1 та горизонтальн1 град1ент! у 1оносфер1 при розв'язанн! зворотньо1 задач! не враховувались. Вся сукупн!сть експериментальних даних розд!лялась на дв! групи. Вим1рпвання першо1 групи використовувались длг визначення параметр1в !оносферно1 плазми, а друго1 - дл? перев!рки несуперечливост! вибрано1 модел! та коректност1 розв'язку задач! д1агностики.

У першому параграф! викладено метод прикаустично1 д!агностики Юносфери для випадку !зотропноГ плазми. Показано, як з! сп!вставлення розрахункових 1 експериментальних даних для кут!в приходу та р!зниц! фазових шлях!в нижнього та верхньогс промен!в визначаються основн! часов! залежност! параметр!в модельного про$!лю електронно! концентрацП у !зотропному наближенн1. Для перев!рки несуперечливост! реконструйованоI модел) використовувались вим1рювання ампл!туди та доплер¡вського зм(кення частоти для верхнього та нижнього промен1в.

У другому параграф! наведено результати в!дновлення проф!лю електронно I концентрацП ¡оносфери методом прикаустичного зондування з урахуванням МПЗ. Параметрами, щс рееструвалися, були кути приходу промен!в двох магн!то!онних

компонент, енергетичн! спектри та швидк!сть перемицення дифракц!йно1 картини по поверхн! Земл!. При побудов! граф!чних розв'Я2К1В трансцендентних р1внянь, що пов'язують параметри модельного Юносферного шару Сгт - висота максимуму електронноо! концентрат I та /п - плазмова частота) з тими, що вим1рюються у експеримент! С А1о х - р[знкця фазових шлях 1в верхнього та нижнього промен!в та рах - кути приходу нижн!х промен!в О- та Х-компонент), використано метод пошарового 1нтегрування променевих траектор!й сигналу у магн!тоактивн!й 1оносферн!й плазм1. Пор1вняння розв'язк1в, що визначались чисельно, з експериментальними даними дозволило реконструювати ¡оносферн! параметри у поточн! момента часу.

Для перев!рки правильност! визначення характеристик 1оносферно1 модел! також використовувались дек!лька п!дход!в. Показано, що при розв'язанн! задач! з урахуванням магн!тного поля Земл1 вдаеться з високою точн1ств реконструювати параметри модельного проф!лю електронно I концентрат г Юносфери. Сп I вставлення гт та / , отриманих в 1зотропному наближенн!, з результатами розрахунк!в цих же величин при урахуванн! ан!зотроп!1 дозволило оц1нити похибку методу прикаустично! д!агностики при нехтуванн! МПЗ.

У друПй глав! дисертац!йноГ роботи розглянуто метод частотно-кутового зондування ¡оносфери СЧК31), що використовуеться для розв'язання задач! рад¡од¡агностики 1оносфери. Вх1дними параметрами для розв'язання зворотньоI задач! методом ЧК31 е частотна залежн!сть вертикальних кут1в приходу ВС И. що вим!рюеться експериментально. У наближенн! геометрично! оптики зворотня задача формулюеться у вигляд! ¡нтегрального р!вняння Абеля, що пов'язуе 0СП I в!дстань 0 м1ж передавачем та приймачем з параметрами плазми, що знаходяться.

У першому параграф 1 розглянуто розв'язання задач1 ЧК31 для 1зотропно1 шюско-шатгаво1 Iоносфери. Розв'язок 1нтегрального р1вняння Абеля виз . .ався при умов!, що неперервний проф!ль електронноТ концентрац!Г ¡оносфери розбиваеться на ряд сегмент1в, кожний 1з котрих апроксиыуеться своею моделлю. У рол! апроксимуючих функШй сегмент!в були вибран1 в!др!зки парабол, що дозволило змоделювати проф1ль електронно1 концентрац!I всюди, в тому числ1 1 поблизу його максимума, та забезпечило неперервнЮть перших пох!дних у точках зшиву сус!дн!х сегмент!в.

Вид парабол на р1зних в!др!зках проф1лю МвСг) мохе бути р!зним. У робот! запропонована процедура вибору виду парабол !чно! функцП, що необх!дна для апроксимацП то1 чи 1ншо1 д!лянки Д? (г). Визначена узагальнена система алгебраГчних р!внянь для розрахунку параметр 1в иодельно! функцП на кожному сегмент!. Алгоритм реконструкц1I проф1лю Мв(г) Iоносфери методом ЧКЭI перев!рявся, по-перше, за допомогою чисельного моделювання. По-друге, по запропонованому алгоритму були оброблен! експерментальн1 дан1. Показано, що параметри !оносфери, розрахован! методом ЧК31 та визначен! незалежно за методикою вертикального зондування Юносфери у сп1впадаюч! момента часу, добре узгоджуються, що св!дчить про ефективнЮть розробленого алгоритму.

У другому параграф! розглянуто вплив магн!тного поля Земл! у задач] частотно-кутового зондування 1оносфери. На основ! обчислень траектор!й магн!то1онних компонент сигналу у плазм! отримано оц!нки довжини рад!отрас та 1х ор!ентац!1, для яких нехтування ан!зотроп!ею [оносфери призводить до суттевих похибок реконструкц!I проф!лю М0(г).

Третя глава присвячена досл!джешн> частотно-кутових

характеристик спорадичного декаметрового випром1нювання Юп!тера, то пройшло через Юносферу Эемл! 1 було прийняте наземними станЩями.

У першому параграф! виконан! розрахунки м!н!мальних частот прийому ДКМ випром1нювання у випадку, коли в 1доме•геоцентричне схилення планети, час та м!сце спостереження, а також заданий розпод1л Юносферних параметр!в у модельному наближеннI. Розв'язок знайдений у межах геометричноГ оптики з урахуванням сферичност! Эемл!, але при знехтуванн! МПЗ. М1н!мальн1 частота визначасться шляхом чисельного розв'язання трансцендентного р!вняння, що пов'язуе значения центрального кута у (.у ~ кут з вершиною у центр 1 Земл! м!ж напрямками на приймач та точку входу променя, що розглядаегься,' на верхн!й меж! (оносфери), який визначаеться геометрично та шляхом розв'язання задач! про розповсюдження. Були "розглянутГ'двI модеп! Iоносфери: а) безк!нечно тонкий шар та б) парабол!чний розпод!л WaCz). Отримано оц1нки дозволених кут!в рад!оспостер!гання планети, при котрих для розрахунку м1н!мальйих частот прийому з найменшими похибками може бути використана та чи !нша Юносферна модель.

У другому параграф! досл!джувалося питания про в1рог!дн!сть визначення кута поляризацП спорадичного декаметрового випром!нювання у джерел 1 на Юп1тер! та точнЮть реконструкц11 повного електронного вм!сту (оносфери у вертикальному стовШ за спостереженнями ефекту Фарадея. Розрахунок кута фарадеГвського обертання fl проводився чисельно. Були оЩнен] похибки, яки виникають за рахунок використання квазипоздовжного наближення, при розрахунку кута поляризацП джерела випромШювання, а також у визначенн! частки внеску р!зних фактор!в СмIжпланетне середовище, магн!тосфера Юп1тера

чи 1оносфера Земл!) у величину фарадеГвського обертання ДКМ випром1нювання Юп!те«а. В рол) модел 1 !оносфери для розрахунк!в викорис оувався шар Чепмена, параметри котрого шдбиралися так, то б задовольнти стуктур1 фарадеТвських смуг при реестрац!I динам1чних спектр!в декаметрового спорадичного випрм!нввання Юп1тера.

Показано, що основний внесок х величину обертання площини поляризац 11 ДКМ випром¡нювання дае Юносфера Земл!, як це припускалося ран1ше СВарв1к I Далк, РШхмаа). Шдтверджено також висновок Лукашу та Боджада про те, що головна в!сь ел)пса поляризац¡1 джерела 1о-В на Юп!тер! приблизно паралельна магн!тному полю планета.

У Висновку приведен! основн! результата, та висновки робота, а також в)дображено особистий внесок авторки. На захист виносяться:

1. Алгоритм реконструкц!! проф!лв електронно! концентрацП ¡оносферного шару за вим!рюваннями траекторних характеристик КХ сигнал!в поблизу просторово! каустики на меж! "мертво!" зони з урахуванням магн!тного поля Земл!.

2. Метод частотно-кутового зондування юносфери на основ 1 апроксимац!! висотного розпод!лу електронно! густини в!др!зками парабол. ОЩнки впливу МПЗ на точн!сть розв'язку задач! д¡агностики 1оносфери та вибору оптимальних рад!ол!н!й у задачах ЧК31.

3.Розрахунок м!н!мальних частот спорадичного декаметрового випром1нпвання Юп!тера, як! можна спостер!гати на поверхн1 Земл!, у задач! рад!опросв1чування ¡оносфери на основ 1 двох моделей електронно! концентрац, 1! .

4.1нтерпретац!я результат!в спостережень ефекту Фарадея у динам¡чних спектрах ДКМ випром¡нювання Юп!тера. Шдтвердження

г1погез про те, ко :

а) основний вплив на величину фараде1вського ойертання мае земна 1оносфера;

d) основна в!сь дкерела Io-В паралельна до магн!тного поля ЮШтера.

Публ1кац i Т за темоо дисертацIf:

1. Литвиненко Г. В., Ф!я1пов Ю. Ф. Азиыутальн 1 поверхнев1 коливання у феритових дискових резонаторах, Допов1д1 Академ И Наук УРСР, сер1я А, кв!тець 1990, стор. 65-69.

2. Ladreiter, Н. Р., G. V. Litvinenko, M.Y. Boudjada, and Н. 0. Rucker, Faraday rotation in Jupiter's decametric radio emission used for remote sensing of the terrestrial ionosphere and the emission's region at Jupiter, Planetary and Space Sci. , Vol.43, N 12, 1995, pp. 1595-1605.

3. Litvinenko, G.V., H.O. Pucker, and H.P. Ladreiter, On the minimum ground—based observable frequency of the Jovian decametric emission imposed by the terrestrial ionosphere, Radio Sci., Vol. 36, N 1, 1996, pp. 227-231.

4. G.V. Litvinenko. Ladreiter H.P., and H.O. Rucker, The-ionospheric influence on ground-based observed of Jovian decametric emission, Annales Gecphysicae, Supplement III to Vol. 12, 1994, C. 692.

5. Ladreiter, H.P., G.V. Litvinenko, M.Y. Boudjada, and H.O. Rucker, Faraday rotation in Jupiter's decamotric radio emission, Annales Geophysicae, Supplement III to Vol.. 13, 1995, C. 776.

Q. Галушка В. Г., Егорова В. Н., Кольцов В. В., Литвиненко Г. В., -Пикулик И. И., Ямпольский Ю. М. , Восстановление профиля электрон-

ной концентрации ионосферы по данным частотно-углового зондирования. - Препринт // РИАН УССР, N 59. - Харьков, 1992, 20 с.

7. Литвиненко Г. В., Филиппов Ю. Ф., Азимутальные поверхностные колебания в гиромагнитных системах. Тезисы докладов III областной конференции молодых ученых и специалистов, Харьков, 1990, стр.9.

8. Галушко В. Г., Литвиненко Г. В. Восстановление профиля электронной концентрации ионосферы по измерениям прикаустических полей с учетом МПЗ // Научно-технический семинар РНТО РЭС им. А. С. Попова "Распространение и дифракция электромагнитних волн в неоднородных средах": Тез. докладов. Смоленск, 1992, с. 154-195.

9. Galushko, V. 6., and 6.V. Litvinenko, The accounting of geomagnetic field effect for the frequency—and—angular sounding of the ionosphere method, Proc. of XI International Conference of Gyrofrequency Electronics and Electrodynamics, Alushta, Ukraine, 1992.

10. Litvinenko, G.V., H. P.Ladreiter, and H.O. Rucker, The ionospheric influence on the low-frequency limit of ground-based observed Jovian decametric emission. Preprint, Space Research Institute, Austrian Academy of Sciences, January 1994, 15 pages.

11. Litvinenko, G.V._, H.O. Rucker, and H.P. Ladreiter, The low-frequency limit of the ground—based observable frequency of the Jovian decametric radiation Proc. of International Simposium "Magnetosphere of Outer Planets", Graz, Austria, 1994.

Литвиненко Г. В. Учет влияния магнитного поля Земли в задаче частотно-углового зондирования ионосферы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.03. - радиофизика, Радиоастрономический институт НАН Украины, Харьков, 1996.

Диссертация содержит результаты 11 научных публикаций по исследованию влияния магнитного поля Земли на решение задач радиодиагностики ионосферной плазмы методами прикаустического и частотно-углового зондирования. В работе показана возможность использования спорадической декаметровой эмиссии Юпитера в задачах радиопросвечивания ионосферы Земли и определения параметров самого источника излучения.

Ключевые слова: Юносфера, декамэтрове випром!нювання, магн1тне поле Земл!, звичайна та незвичайна компонента сигналу. Litvinenko G. V., Account of the geomagnetic field effects in ionospheric frequency-and-angular sounding problem. Thesis in partial fulfilment of the requirements for the Candidate of Sci.' CPhys. and Hath.) degree, Institute of Radio Astronomy, National Academy of Sci. of Ukraine, Kharkov, 1996.

The Thesis contains the results of 11 scientific publications connected with the researching of the Earth's magnetic field influence on the solution of the ionospheric plasma diagnostics problem with the method used the properties of HF signals in the vicinity of the caustic and with the frequency-and angular sounding of the ionosphere method. The possibility to use the Jovian sporadic decameter emission is shown in given work for the Earth's ionosphere radioscoping problems and for the radiation source parameters determination. Keywords: ionosphere, decameter radiation. Earth's magnetic field, ordinary and extraordinary signal's components.

Наукове видання

Литвиненко Галина Валер Пвна

Вплив ыагн!тного поля Земл! у задач! частотно-кутового зондування ¡оносфери

В¡дпов!дальний за випуск Пономаренко П.В..

Подписано до друку 13.05.96 р.. Формат паперу 60x80/16. Пап!р

офс.. Офс. друк. Об'ем 1 ф!з.д. л..

Заказ N 26. Тираж 100 прим.. Безкоштовно.

Ротапринт 1РЕ НАН УкраГни, Харк1В-85, вул. Акад. Проскури, 12.