Акустическая спектроскопия гликолов и дисперсных систем на основе полипропиленгликоля тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.14 ВАК РФ

г: . од

1/т*тг»«-»гитт \гитт>тгг»нтлФт?л1 тн тдт>Агм пптотлтт/л

1 ;') ^'П .пп^

1 - : :V О —

Но ТТ*>ОГ»0^ Т>ЧП5Г«ТТТ*Г1 V и ¿ЦЬ • »А/и С

СТГИБУЛЕВИЧ

АКУСТЙЧНА СПЕКТРОСКОП«! ГШОЛЮ ТА ДИСПЕРСИЯХ СИСТЕМ НА 0СН0В1 П0ЛШР0ШЛЕНГЛ1К0ЛЯ

, Спвц!альк1сть 01.04.14 Тбплсфхзика I молэкулярна ф1зика

Л ИФПРИГТГРГГФ

П I I л. и 1

дшсертацП на здобутгя вченого стугюня кандидата ф 1 здао -математачних наук

итлтп _юос;

Робота виконзнз в КиГвсысому университет! Jm. Тараса Шевченка.

Науковий кар ¡вник - доктор ф^зико-математичних наук Сперкзч B.C.

0ф!ц1йн! опонвнти - доктор фiзико-мэтематачних наук, професор Маломуж М.П.;

кандидат xiMinma наук Клэпко В.В.

Пров!дкз оргзн!зац!я - IKXXB 1м.А.В.Думакского КАКУ.

Захист вiлбудеться -ЗА " 1995 р. о И год.

на ззс!данк1 cnsui ал! зевано!' раж Д С58Л822 по ззхисту дасер-Tauifi на здебуття нзуковего ступеня К78 ф13«IK0~ MSТ8шиТ|1ЧНпА наук при Кигвському ун!верситет1 гм. Тараса Шевченка за адресов: 252022, Ки!'в-22, МСП. проспэкт Глуаковз, 6,, фхзичнкй факультет Кшвського ун!вврситвту iM. Тараса Шовчэнка, ауд. .

3 дасартагПев можна ознайомэтись в б!бЛ10тец1 КкТвського ун1версит8ту 1м. Тараса Шевченка.

Автореферат роз!слзнкй " с/-^ " isAeU' kU^y 1995 p.

Вменил евкрэтзр спец!8Л1зеваноi рада

доктор ф!зико-матвматачних наук ч П0ПЕРЕНК0 Л.В.

♦1 О

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть робота. Теоретичш 1 експерименталып доел:успения р1вноважних I кшетичних властивостей !вдишдуальних ргдан \ дасперсних систем е ода ¡ею ¡з важливих задач сучасно! ФI зики I х1м11. Гнтенсивкий розвиток техшки 1 нових технолог!й 13 застосуванням дасперсних систем потребув знания властивостей таких речовин в широкий облает! параметр1В стану. 3 ¡ншого боку, розвиток фундаментальних досл1даень з метов бтльш повного розу-М1ння природа р1даого стану, повинен базуватися на над1йних експериментальних матер!алах. Зокрема, виявлення молекулярних ме-хан1зм1в релакеащйних процес1в в широкхй област1 параметров стану може сприяти розв'язанню одного !з центральних питань фгзики рхдкого стану - питания про природу теплового руху. Тому роль-експериментальних досл1даень в шй облает! е визначальною.

Метою робота в експериментальне досл1даення акустичних спектр¡в ряду 1ндив1дуальних речовин I дасперсних систем; визначення тер-модииам1ЧНих 1 кшетичних характеристик нер^вноважних процес1в^ як1 мають м!сце при тепловому рус! в доелгджуваних об'ектах; виявлення загальних законом¿рностей повед!нки цих процес1в для використання !'х в методиках розрахушив ! прогнозуванш властивостей р!дин; интерпретация виявлених законом!рностей.

Наукова новизна досл1джень. Вперше проведен! комплексн! доел! дження рIвноважних I нерхвноваяних властивостей ряда р!дких гл1кол!в I дасперсних систем на !'х основ!; в досл!даених р!дких системах виявлена залеишеть поглинання ультразвуку В1Д частота -акустична релаксац!я; запропоновано молекулярн! квэз!х!м1чш мо-дел! спостережуваних релакеащйних процес1в; запропоновано метод

розрахушив розм1р!в агрегат!в в дисперсних системах; за допомо-гою методов нергвнаважно!' термодинамгки г хги1чно1 кшетаки виконано анал13 конкретних механизм:в акустично спостережуваних релэксащйних процес1в.

Практичне значения робота. Результата робота можуть бути ви-користан1 в молекулярн!й ф1зицг для визначення структурно-дина-мхчиих характеристик р!дин; в фгзичшй эпм1I для визначення роз-М1р1в агрегат1в в дасперсних системах I вивчення мехашзм!в швидких процес ¡в, як! приводять до асощацп молекул; запропо-нована емгнрична залежн!сть м!ж коеф!щентом кшематично! в'яз-кос.Т1 I малекулярною масою глшол1В може бути застосована при розрахунках в'язкост! для ¡нших невивчених глшол1В.

Под!бнив анал13 корелящй експернментально випчених р1вноваж-них 1 нергвноиажних властивостей досл!джених об'скт!в може бути корисним при розробщ молекулярно!" теор11 ргдкого стану. Одержан! в робот1 експерименталън! результата створшгь передумови для розвитку I створення метод!в управлхння нерхвноважними процесами.

Результата експериментального досл1даення густани, коефщ!ента зсувно'1 в'язкост1, поглинання 1 швидкост1 поширення звуку можуть бути рекомендован! державшй служб! дов!дкових даних.

Автор захицав:

1. Розширений 1 уточнений банк експериментальних значень поглинання I швидкост1 поширення звуку, густини, коеф!щента зсув-но! в'язкост] ряду гл1кол!в, пол!проп!ленгл1коля I дасперсних систем на основ! аеросила ! метилаеросила.

2. Модел! 1 метода опису молекулярних механизм!в акустично спостережуваних релаксац!йних процес!в в досл!да;ених об'ектах.

3. Експериментально виявленш вклад в акустичну релаксацш доглиджених дисперсних систем процесив утворення агрегатов I розрахунок IX розм!р1в.

АпробаЩя робота. Основш результата доашдаень висв^тлеш у допов!дях: на мгжнародшй науковШ конференц!1 (Махачкала, 1992 р.); I укра'шсыий конференц П' "Структура 1 фгзичн! власти-восэт невпорядкованих систем" (ягавтень 12-16, 1993, Льв!в); I угорсько-украшськШ конференщ'1 по екологН' карпатського рег1-ону (30 травня -2 червня, 1994, .Ужгород); XIII европейсыпй конференц! i по х1ми поверхш (11-16 вересня. 1994 р., Кшв), нау-ковому сем1нар1 кафедри молекулярно: ф1зики.

По матер1алам дисертацП опубликовано 10 роб!т у вигляд! нау-кових статей 1 тез допов!дей.

Об'ем I структура дисертащ I. Дисертащ я складаеться 13 всту-пу, 4 роздШв, висновк!в, списку Л1тератури I додатку. Загаль-ний об'ем дисертацП' складае 156 сторшок машинописного тексту. Дисс-ртащ я мIстать 15 малюнк!в 1 43 таблиц!, включакяи 22 таблиц! додатку з первинними експериментальними даними, список Л1тератури !з 140 найменувань.

КОРОТКИЙ ЗМ1СТ РОВОТИ

У встуш обгрунтовано актуальность теш, сформульован! мета, наукова новизна, практичне значения робота та вшесеш на захист положения, апробащя робота, об'ем I структура дисертащ1.

У першому роздШ представлений короткий л!тературний огляд статистичнюс теор!й г динам1"ки р!даш; викладено термодинам!чну теорт релаксащйних процеств в р1динах, що базуеться на

принципах нер1вноважно'1 термоданам¡ки; розглянуто метода, як! застосовуються при виршенш кшетичних р!внянь; простежений зв'язок релаксащйних процес1в з атсустичними властивостями ршсих гомогенних I гетерогенних систем; розглянуто питания поширення звуку в дасперс.нних системах; дана загальна характеристика термодинам1чно'1 теорп релаксац1йних процессв, кваз1х1М1чних моделей теплового руху молекул, що використовуються при анал!31 й 1нтерпретацп одержаних результатов.

У другому роздШ коротко описан! будова ! принцип робота ек-спериментальних установок для вим!рювання коефщ1ента поглинання (а) ! швидкост! поширення звуку (с) поздовжшх акустачних хвиль у д!апазон1 частот В1Д 5 до 3000 МГц. Для вим!рювання коеф!ц1ента поглинання звуку використан! метода резонансного (5-110 МГц) ! нерезонансного (300-3000 МГц) збудаення монокристала кварцу ! ш-обата лЖю. КоефщГент зсувноГ в'язкост! вздовж криво! ртвноваги р!дина-пара вшйрювався за допомогою кашлярного вискозиметра. Густину вишрювали п!кнометричним методом. В!рог!дн!сть робота експериментальних установок старанно перев!рялась з1ставленням Л1тературних ! одержаних нами даних для добре вивчених р1дин. Наведено докладний анал!з похибок вим1рювання. Сумарн! в!дносн! похибки вишрювання величини поглцшання, швидкост! поширення звуку, коефгщента зсувно!' в'язкост! I густини в залежност1 В1Д умов експерименту

~2 ] = 2 ~ 10%; 6{с) = и'01 " 0ЛЯ;

6(Г>а) = 0,5 - 3%; ¿(р) = 0,05%.

Одержан! експериментальш даш опрацьовувалися за допомогою ЕОМ.

У першому параграф! третього рогд!лу коротко ознайомлено з

объектами досл1дження, !з сферами IX застосування. Наведено огляд лптратурних даних по експериментальному досайдженню механизму теапового руху в глгколях.

У другому параграф! наведеш результата вишрювання густини I швидкост! поширення ультразвуку.

У третьому параграф! говориться про мехашзми в'язко1 теч1I в гл!колях. Атоми 1 молекули вслх речовин (за винятаом можливо р!д-кого гел!ю) можуть утворювати динам !чш слабк! або сильш зв'язки "х1м1ЧН0Г0" типу, тобто взаемод1я м!ж будь-якими сус!дшми атомами або молекулами супровадауЕться переразгаш лом електронно! гус-тини з виникненням часово-впорядкованих молекулярних структур (асощат1в 1 комплежпв) ! залежить не т1льки В1д в!дстаней мш 1'хшми центрами, але й в!д напрямку в простор!. Молекули глшо-Л1в мають да: г!дронсильш 1 еф!рш групи. Це дозволяв молекулам Ш0Н)2 (двоатомний спирт) приймати участь в чотирьох М1»молекулярних водневих зв'язках (МВЗ) 0-Н...0 або С-Н...О. При невисоких температурах молекули гл!кол1в можуть утворивати розгалужеш просторов! шшмерн! структури з енерг!ею зв'язку на 1-2 порядки меншою в!д енерг!"! х!м1чних зв'язк!в. Тод! перем!щення молекул редкого ПЕГ при тепловому рус! повинно, як правило, супроводаува-

тися процесами розриву цих зв'язшв. Елементарш процеси розриву м1жмолекулярних зв*язк1в формально мояна описати реакщею:

Мп А* -С А+ —» М„ + Мг,

к1

де Мп - кваз!молекула р!дкого ПЕГ до розриву м!»молекулярного зв'язку (зв'язк!в), Мр I Мг - частани Мр шеля розриву м1 иг,юлекулярних зв'язкгв; А*- активний комплекс, А+ - його пере-XIдний стан; к1, ! к+ - константа швидкостей реакц!й утворення

А*, повернення А* у початковий стан Мо I виникнення !з А* пере-х!дного стану А+, шсля чого обав'язково проходить розрив м!жмолекулярних зв'язк!в.

Температурна залежшсть коеф1щснту зсувнох в'язкост! може бути записана у вигляд!:

1 -5 Р Г ^

■т».- ".в 10 аг ехР[ тй ] = 11'8 10 'яг ехР -н2

ехр

ДН77

(1)

де а - трансм101йний коефщгент (¡мов!ршсть того, що в активному комплекс! а" виникне перех1дний стан А+), М - мэлекулярна маса, р - густана: дС*. дН^ I д5*- в1дпов!дао зм!ни В1лыш'1 ентальпп, ентальш 1 1 ентропхI активац:\ в'язко!" течи.

3 параметр!в, що входять в рIвняння (3.3.1.) безпосередньо може бута визнвченв Т1льки величина дН^.

дН* = - к -(2)

1> эф )

Для розрахунку величини дБ* можна використати сшвв!дношення: дн; = <дз;, о)

Т* - коливальна температура коливального центру активного комплексу. При плавленн! проходить р1зка зм!на мехашзму реакщй розриву ! перерозпод!л м1жмолекулярних зв'язшв М1ж молекулами кристалу. Температуру плавления Т х = I* можна розглядати як коливальну температуру процес!в розпод!лу та зм!ни числа м1жмале-кулярних зв'язк!в мш молекулами в активному комплекс! А*. 3 р!вняння (1) сл!дуе, що при температур! Т = = Т*:

да; = дн; = о

2,93 Ю"2 рШ

! (4)

Заленапсть величин дН^, ! ж В1Д молекулярной' маси описуеться

р1вняннями:

дН^ = 2,55 + 5,69 1пМ дБ* = 61.8 + 10,93 1пМ 1ш = -11,37 - 1 ,5 1пМ Нами отримаемо вираз для розрахунку коеф!ц1ента к I нематично!"

В * ЯЗКОСТ! гл1кол1в:

1> = ^ = 6,05 10 - ехр

Г .307

684

-т- - 0,31 М 1 (5)

Т

Перевага форму ли (5) в тому, що вона не и ¡стать фгзичних величин, ЯК1 потребують додаткового експериментального визначен-ня, I дозволяв безпосередньо розраховувати коеф1ц1ент кIнематично!' в'язкост1 гл1кол!в знаючи т1льки молекулярну масу.

У четвертому параграф! приведен! результата вишрювання коеф!-щенту поглинання ультразвуку в гл1Колях. Досуйдаення показэли, що в гл!колях спсстер!гавться залежн!сть поглинання в1д частота -акустична релаксащя. Експериментальн1 результата показали, що в межах похибок залежшсть а//2 в1д частота для ЕГ, ДЕГ, ТЕГ I ПЕГ-200 (при Т > 31ЗК) описуеться р!внянням з одним часом релак-сащI, а для ПЕГ-200 (Т < 31ЗК), ПЕГ-400, ПЕГ-600, ППГ-425 I дисперсних систем на основ! ППГ-425 - р1внянням з двома часами релаксацм. Показано, що низькочастотна область пов'язана з кон-фармащйними переходами, а високочастотна - 13 структурною релак-сащвю. Наведено параметри, як! характеризуют, прост! облает! дисперси.

У першому параграф! четвертого розд1лу розглянуто поворотно-¡зомерну релаксац!ю в гл1колях.

Анал13 лгтератури присвячено! конформащиним перетворенням показав, що загальне число конформер!в для одиничного ланцгога моле-

кули ПЕГ I ППГ буДе дор^вншати 9 ¡з яких 3 найб1льш термодина-мгчно ст1йкк транс-транс (ТТ), транс-гош (ТС) I гош-гош (СС). На мал.1 схематично зображена потенщальна енерг1я внутршнього обиртання фрагмешчв молекули ПЕГ, як функцп кута повороту. Най-суттевшими для нас характеристиками в координата п'яти мш1му-М1в: одного транс-транс (0), двох транс-гош №=±120°) та двох гош-гош конформащй (^=*240°).

Мал.1.

Конформащйш переходи молекул внасл!док поворотно'1 !зомер1I

описуються схемою: к12

I тт та

к21

к23

II ТС ^ Сй

к32

ш са

тт

- и -

Осшльки система замкнена, та Cj + с9 + с3 = const (с1? с^ -концентрац!У конформер!в ТТ, TG та GG в!дпов!дно) i кьчыисть зм1нних дор1Внюе двом. В цьому випадку в систем! повинно бути два незалежних процеси. В дисертащТ показано, що основний вклад в поглинання звуку, обумовленого поворотно-iзомерною релаксацией вносить реакщя I. Було розраховано термодинамi4Hi i кикетичш параметри поворотно-!зомерно'1 релаксаци, концентрац!i конформе-piB. 3 ростом температуря концентрац!я ТТ зменшуеться, a TG i GG зб!льшувться.

Виходячи з одержаних нами експериментальних даних i проведених розрахунк!в можна зробити висновок про те, що понижения температуря допомагвв у творению регулярно!" сп!рал! типу 7/2. Особливо сильно це проявляеться в ГЕГ з б!льшою молекулярного масою.

У другому параграф! розглянуто механизм структурно!" релаксащi в гл!колях. В одноатомних спиртах асощата Ап, як правило, мають ланцюгову структуру. В цьому випадку поглинання звуку в одноатомних спиртах можна описати за допомогою реакцп: k12

AnrzMAm + A.. (7)

п t-r- m 1

21 •

Розрив ланцпга майже з piBHom iMOBipHicra може в!дбутися в будь-якому М1сщ, i тому в реакцп (7) може прийняти участь будь-яка ланка асоцгат!в Ап. 1нша справа в двоатомних спиртах (гл!колях). В цьому випадку к1льк1сть м!жмолекулярних водневих зв'язк!в (МВЗ), що виникають Mi« асощатами Am i А,, HenocTiftHa i залежить не т!льки Bifl rn i 1, але й в1д положения acouiaTiB по в!дношенню один до лншого. Тому в двоатомних спиртах протекав не одна, а ц!лий ряд реакц!й виду (7), як! в!др!зняються числом або ввдом роз!рваних МВЗ i константами швидкостей реакций.

I *nl — Ча + kl

II Ч& — ¿in + A1 (8) H V — Am + Al- -

Тут символом A^ позначена молекула комплексу А^, в якому асощ-ата Am i А^ з'вднан! мш собою так, що загальна енерг!я ix зв'яз-ку найменша; символом А^ - комплекс, в якому асоц!ати зв'язан! так, що загальна енерг!я ix зв'язку б!льша Hi« Ап1, але менша шж АцЗ 1

Неабх!дно в!да!тити, що для кожно'1 груш реакшй ¡снуе одна акустачно спостережувана реакшя. Bei !ш! природа! реакцП щв!' групи у в?дсутност! зовншнього поля не мшяють енерг!ю системи, вони лише перерозподi ляоть концентрац! i р!зноман!тних асоц!ати-BiB, не зм1нюючи загального числа кожного виду МВЗ. Тому вони акустачно не спостер1гашъся.

Експеримент показав, що в досл1дауваних гл!колях структурна релаксад!я сл!дуе р!вняння> з одним часом релаксац! i

Припу скати, що константа шввдкостей i константа р!вноваги вс1х реакц!й виду (4.2.2.) однаков!, р1вняння

% V— Ащ + А1 4-2'3-

можна розглядати як р!вняння одно!" нормальноi реакцП, причому

концентрац!я [А^] = ^Ср - дор!внюе сум! концентрац!й вс!х асо-

ц!ат!в,починаючи з димер!в, а концентрац!У [А^З i [Aj] однаков! i

piBHi Jbp = lAnp3 + ' p*l

Тому

[ V [Ап-] [А1] J

При б!льших ступенях асоц!ацп р »1 - [А^] = [А^] (А^]. Одержимо, що = | к12-

Для досл!джених нами гл1ксипв умова р >51 виконуеться. На мал 2 зображеш залежност1 1п(к/Т) в!д обернено"! темпера-тури. 1з мал.2 вишшвае, що при Т = Т* = 390 г 20К функцп 1п(к/Т) = /(Т-1) - перес1каються, тобто спостер1гаеться ¡зок!не-тичний компенсащйний ефект. В одноатомних спиртах 13ок!нетична температура дор!внюе 410К. Було розраховано величин д!Г, дБ* , к I в!дношення вгльног енерг! I активац!!' дЕ+ до стандартноI флук-туащI енергп реакц!йного центра активного комплекса:

дЕ^ ПТ*

-2 1п2и. (10)

Результата розрахунюв величин а 1 ..дЕ^/КГ* показали, що для реакцШ розриву МВЗ IX значения не залежать в!д молекулярно!' маси тл!кол1в. Тод1, знаючи дЕ+/ЙТ* для одно!" !з однотапних реакщй I Т* для друго!' тако'Г реакцП, по одному !з значень константа швид-кост1 к12 при~будь-як!й температур! Т * Т* можна розрахувати дН* 1 дБ* I, виходячи з цього, визначита залежшсть к12 В1Д Т в тому !нтервал! температур, Де механ!зм реакцП не зм1Нюеться.Необх1дао в1дм1тити, що розраховаш нами значения величин Т*, а I дЕ+/М?* для двоатомних спирт!в (гл1кол!в) в межах похибок IX визначення сшвпа дають з аналог5чними величинами для одноатомних спирт!в.

Дал! розглянуто акустичн! спектри дисперсних систем на основ! ППГ-425, аеросилу ! бутасилу. Проведен! вим!рювання в дисперсних системах таких концентраций: \% 1 5% А-300 в ППГ-425 та ! 5%

бутасила в ППГ-425. Коеф!ц1ент поглинання звуку вшпрювали в д!апазон! частот в!д 5 до 1200 МГц. Акустичн! спектри досл!джува-них дисперсних систем складаються з двох простих областей релак-сац1i. Розраховано параметри, що характеризуюсь ц1 облает!. Розрзхунки показали, що Ai, b± i «кл//2 в дисперсних системах перевищують аналог1чн! значения для чистого ППГ. 1з зб1льгаенням концентрац{!' дисперсноi фази ця р!знвдя зб1лыиуеться.

В припущенн!, що надлшкове поглинання звуку в дисперсних системах визначаеться взаемодтею агрегатов з дисперсiйним середови-щем, отриманий фушшдональний зв'язок м!ж поглинанням 1 розм1рами агрегат!в. Несшвпадання теоретично: криво"! з експериментальними значениями в област1 частот вище 150 МГц вказуе на те, що запро-понований механ!зм для пояснения низъкочастотно! релаксацп' не описуе високочастотну область.

Результата вим!рювання швидкост! поширення ультразвуку в дос-л!джених дисперсних системах показали, що в системах аеросил-ППГ

вона зменшуеться, а в системах бутасил-ППГ вона збгльшувться 13

зб1льшенням концентрац!I дисперсно'! фази, що на наш погляд пов'я-

зано з модиф!кац!ею аеросила.

0СН0ВН1 РЕЗУЛЬТАТА I ВИСНОВКИ

1. Проведен! систематачш досл!дження акустичних спектров, густини та коефтщенту зсувно'1 в'язкост! в ряд1 глтколгв ! дисперсних систем на основ! пол!прошленгл!коля ППГ-425 в д!-апазон! частот в!д 5 до 2300 МГц ! !нтервал! температур в!д 283 до 353 К на лшп р!вноваги р I дина-пара.

2. Експериментально встановлено, що акустйчш спектри низько-молекулярних гл!кол1в (з молекулярними масами до 150) обумов-леш структурною релаксащею, а у високомолекулярних - як

. структурною релаксащею так ! конформац!йними перетвореннями.

3. За допомогою методхв нер!вноважно'1 термодинамики I х!м!чно!" кШетики розраховано термодинам!чн! I кшетичн! параметри кон-формац!йних переход!в, а також концентрац! I конформер!в. Показано, що при пост1йшй температур! значения величин, як! характеризуют конформац!йн! перетворення зб!льшуготься з ростом молекулярно!' маси.

4. В рамках модел! кваз!х1м!чних реакшй для структурно! ре-лаксац!I виявлено !зок!нетичний ефект реакций розриву слабких м!жмолекулярних зв'язк!в, розраховано трансм!с!йний коефщ!БНт, встановлено, що будова активного комплекса реакц!й розриву м!:шолекулярних зв'язк!в в досл!джених гл!колях однакова.

5. На основ! проведение досл1даень коеф!ц!ента зеувно!" в'язкост! ! густини запропоновано емп!ричну формулу для розрахун-

К1в коеф1щенту кшематично!' в'язкост1 глпсол1в в широкому диапазон! молекулярних мае 1 штервал! температур.

6. Експериментально встановлено, що в дисперсних системах спо-стерхгаеться надлишкове поглинання (при иг1 << 1) по в1дношвиню до чистого ППГ-425. Воно обумовлена наявшетю в дисперсши систем1 агрегат!в. Величина виявленого надлишкового поглинан-залежить В1д модиф!кащ I поверхш аеросилу.

7. Показано,'основним мехашзмом поглинання звуку в д1апазош частот 5-150 МГц являеться взаемод!я М1ж агрегатами. Запро-поновано метод вим1ршвання розм1р1в агрегат!в за допомогою акустичних досл!джень. *

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1I 0ПУБЛ1К0ВАН1 В ТАКИХ РОБОТАХ

1. Чуйко А.А, Сперкач B.C., Огенко В.М., Танцюра Т.П., Ганнк Л.Н., Дубровина Л.В., Стрибулевич А.Л. Акустические спектры ряда полипропиленгликолей. Поворотно-изомерная^ релаксация// ВМС. 1Э91. Т 33(A). J6 6. 0. 1155-1159.

2. Руденко А.П., Стрибулевич А.Л., Гамера A.B., Сперкач B.C. Исследование влияния дисперсионной среда на теплофизические и кинетические свойства золей аэросила// В кн.: Тезисы докладов Теплофизической конференции СНГ. Махачкала.24-28 ишя.1992.С.13

3. Огенко В.М., Сперкач B.C., Ганюк Л.Н., Дубровина Л.В., Стрибулевич А.Л. Влияние пирогенного кремнезема на кинетику образования линейных полиуретанов// Укр.хим.журнал. 1993. Т.59. Ji 1. С.93-95.

4. Стрибулевич А.Л., Сперкач B.C., Гамера A.B., Остапченко С.Г.

Акустогна спектроскоп!я дасперсно'1 системи аеросилнкшпрош-лентшколъ// В кн.: Тези допевшей ПершоУ УкраТноько! коифе-ринцн "Структура ! ф!зичш влаотивослч невпорядкованих систем". Льв!в. 12-16 жовтня. 1993.

5. Стрибулевич А.Л., Сперкач B.C., Танцюра Т.П. Досл!дження в'яз-копружних властивостей полiетиленглiкол;в// В кн.: Тези допо-в!дей Першо'1 Укра'шсько!' конференщ1 "Структура i ф!зичш вла-стивост! невпорядкованих систем". Льв!в. 12-16 жовтня. 1993.

6. Сперкач B.C., Стрибулевич А.Л., Руденко А.П., Танцюра Т.П. О механизмах акустической релаксации в дисперсной системе аэро-сил-полипропиленгликоль//Укр. физ.журнал. 1993. Ji 12. С.1793-1796.

7. Sperkach,V.S., Terenchuk S.A., Strlbulevich A.L. Acoustic spectroscopy of dispersed system polypropylenglycol-aerosil// In book the 1st Hungarian-Ukrainian Conference on Carpatian Euroreglon Ecology. - Uzhorod. 30 may - 2 June 1994. P.41.

8. Spex'kach.V.S., Terenchuk S.A., Strlbulevich A.L. Acoustic spectroscopy and ecology //In book the 1st Hungarian-Ukrainian Conference on Carpatian Euroreglon Ecology. - Uzhorod.

30 may - 2 June 1994. P.44.

9. Strlbulevich A.L., Sperkach.V.S. The influence of agregation on the acoustic properties of dispersion systems polypropy-lenglycol-methylaerosil// In book the XIII European Chemistry at Interfaces Conference. - Kiev. 1994.

10.Strlbulevich A..L., Bulavin L.A., Sperkach.V.S., Tansura T.P. The structure dynamic properties study of the dispersion system of polyethylenglycole - aerosil// In book the XIII European Chemistry at Interfaces Conference. - Kiev. 1994.

Стрибулевич А.Л.

Акустическая спектроскопия гликолей и дисперсных систем на основе полипропиленгликоля.

Диссертация на соискание учоиой стопени кандидата физико-математических наук по специальности 01.04.14 - теплофизика и молекулярная физика, Киевский университет им. Тараса Ш&вченка, Киев, 1995.

Защищается 10 научных работ, в которых проведены систематические исследования акустических спектров ряда гликолей и дисперсных систем на основе полипропиленгликоля с аэросилом и метил-аэросилом. Предложена эмпирическая формула для расчетов коэффициента кинематической'вязкости гликолей в зависимости от молекулярной массы и температуры. Выполнен анзлиз вероятных молекулярных механизмов релаксационных процессов. Установлено, что избыточное поглощение в дисперсных системах обусловлено наличием агрегатов, рассчитаны размеры агрегатов. Показано, что их размеры зависят от модификации поверхности.

Strebulevich A.L.

Acoustic spectroscopy of glycol and dispersive systems on the base of polypropylene glycol.

The dissertation is applied lor candidate degree in physico-mathematical sciences according to the speciality 01..Q4.14 -physics of heat and molecular physics, Kiev Tarasa Shevchenko University, 1995.

10 scientific papers are maintained in which the systematic investigations of acoustic spectra of some glycol and dispersive systems on the base of polypropylene glycol with aerosyl and methylaerosyl are performed. The empirical formula to calculate kinematic viscosity coefficient of glycol in the dependence of molecular mass and temperature is suggested. The analysis of probable molecular mechanisms of relaxation processes is carried out. The excess absorption in dispersive systems 1з determined to be due to aggregates. The sises are shown to depend on the surface modification.

Ключов1 слова: акустична релаксащя, дисперсш системи, агрегата, активний комплекс, гл1коль.