Экстракционно-атомно-абсорбционный анализ минералов и горных пород с применением комплексов металлов с ароматическими гидроксамовыми кислотами тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.02 ВАК РФ

ШЯваККЙ УI it BUCHTET tmeiil ТАГЛСА EIHWIOCA

РГ6 ОД

- 5 ИЮН 1995

Na прпвэх рукоииоу УДК 543.42 422

САМЧУК AllATOJlM 1ВА1К)ВИЧ

ЕКСТРАКЦ1ЙНО-АТОМНО-АБСОРВЦШЯИЙ AtUUll3 MtH&P/UltB I Г1РСЫШХ ПОР1Д 3 ВККОРИСШ1Н! KOMIUlBîCÎB МЕТАЛIFi Î3 АРОМАТИЧНЫМИ Г!ДРОКСАМОВШИ КИСЛОТАМИ

02.00.02 - аиял^ична х!м1я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття вчеиого ступени доктора xiubuiux тук

Ки5в-1»5

Диеертац1сю с рукопцс Робота виконаиа в лаборатор!! р1дк1ених вллмент!в 1нституту геох1м!5, м1нералог11 I рудоутпоряшн» НАН Укря||м

0ф1ц1йн| опоненти 1. Академ!к АН ви-цо? япсоли

Украпад, доктор х| ничьих наук, прсЛвсор Шедцук 1ван Олекс!йо*ич

2. Доктор хМчних »тук, прсЛесор Тананайко

' Мирослава Михайл!вил

3. Доктор х1м)чних наук, старяий нчуковий сп!рроб!тник Л{ниик Петро Микитопич

Проводив уетанова 1иститут геолог!вд«х

наук ПАН Укра?ни

&.хис? в!дбудеться " в 1995 р. о И. 00 иа

вас}данн| спец}ал!зовано1 ради Д 01.01.11 у Ки1веькому у»1рерситст1 Тараса Шевченка /252033, Кихв, вул.Во-

лоцимирська, 60. Велика Х|ц!чна аудитория/.

3 дисерт«ц1ех> мокна ознайомитись в науков!й б1бл!отец! Ки1рського унгнерситету. ^

Автореферат роглсланий

Вчоний секретарь спРЦ1пл1эоваиог / В.Ф.Горлач .

ъчоног ради,кяпдидпт хтмхчних наук

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОВДГИ

Актуалыксть проблем». Ношук корисних копялин, ство-рення власнох М1нерпльно-сировинно1 бази на Украхнх I не-розривно поп'язан! э цим питания охорони наиколи«пього ее-редови'ца набули на сьогодн1Ш1ий день периючергопого аначо-ння. У зв'язку а цим на перпий план постнкт, питании внолЬ тичного контролю природних об'ектхв. При цьому виниквб; потреба в розробцх иових методов аналхэу природних об'ектхв, як! мали б високу вибхрков1сть 1 ниаьку мечу виявлення, 'цо дозволило б виэначити метали на ргвнх 0,1 клярку або на порядок ничсче встановленох величмни гранично допустимо? кон-цент рацхI,

В зазначеному напрямку перспективним шляхом виргиення проблемы р, аокрема концентрування м{кроелемент1в э IX няс-тупним визначенням у фаэг крнцентрату за допомогом птомно-абсорбц1йнох спектрофотометр! х.

На сьогоднгин1й день атомно-абсорбцхйна спектро^отоме-тр!я зарекомецдувала себе одгам хз найбоыа е^ектиышх методов анал1тич1Ю1 ххмН. Проте, пряме птомно-абсорбгпйие визначення низького вмхсту влементгв в природних об'ектпх - досить складна аналхтична задача, I не бавг>дч мо клипе у зв'язку хэ впливом осноси на анал1тичниП сигнал i подо-стат.чьою чутливхстю. На наш погляд, одним перспектишшх способ1в П1двищения чутливостт х пибхрковосН АЛ~пн>тэу, порпд 1Э вдосконалеиням апаратури : вшсорнегяннлм моциМкя--тор1в, е погднания його то екстржщН'ним х сорбцШтн коп-центруванням.

Ношук еЛ'гкгивних пналгтичних систем для атомно-абсорб-ц! Иного внзначеннл элемент {в о природных об'с.ктах показав, цо найбхль'п перспективними мояуть бути екстракти комплексе металI в 1э ароматичними гчдроксамовими кислотами /АГК/. Цг ренгенти мають ряд ппреваг у портвиямнх 13 традицШмми. Це поря за все моклиметь використання АГК як унхверсальиих реагентхв для екстракцгйного концешрувания г роздхлення елемент1в та при модиф1кац!1 сорбент1в. Особливий титерес стпновить безпосередньо пряые введения екстракт:в комплексе метялгв в атомгзатор - полум'я або гра^тову П1Ч, цо дозволить !пдви:цити чутлиэхеть х вибхрковхсть виэнлченнл.

Мета роботи. Дослхдкеши екстракцтйних, сорбцтйких 4 спектрофотометричних характеристик нових аналттичних систем на основт комплексов мотал^в хз ароматичними гчдроксамовими кислотами для тдвицення чутливост! I виб1рково'ст! аток*-но-пбеорбцхйиого визначення м1кроелемент1в в геологхчних об'сктах; роэробиа Нбридних метод{в анал1зу м1неральио2 сировини та об'ект1в навколишього серед о вица.

У зв'яэку з цим в робот1 були поставлен! сл1духго1 задач! .

1. Виясиити моклив1сть використання А ~циннамо1лфе~ н1лгтдроксилам1ну, дифен!лт1окарбам1лг1дроксао<5оЙ1 кислоти як перспективних екстрагент1в для концентрування м{кроеле-

М(?НТ1В.

2. Дослгдити умови сорбц!йного конце(ггрування мгкро-елемеит1в эп допомогою полгакрилоштр1льних I вупльнмх сорбепт1в модиф1ковоних гчдроксамовими кислотами.

3. Дослгдити поведпи<у екстракт1в комплекс!в в граМ-тов!{1 печ! I иолум'!: визначити оптимальн! умови терм1чно¥

обробки та механ1эм атом1зац1? екстрактчн комплекс! в м'тя-л!в гэ ггдроксямошми кислотами.

4. З'ясувати вили в властивостнй оргян!чних рогчипнрк!н ! реагентгв не йормування анялгтичного ятоммо-абсорбцШю-го сигналу } коеф1цгонт атомного поглиншшя.

5. Розробити комплекс рнсокочутлиннх методик окстрпк-цМно-атомно-ябсорбгцйного виэмачення Си , , СЖ , З.п. , XI , Со, Уа. , , 7€ , Бе, V , М0, Яд , Ли , 7с п г!\<?рЪ>ких породах, мтнералях I природних водах.

6. Розробити методики сорбц!йн-о-атомно-абсорбц1йно-го ви значения Си. , С^ , ЭСк. , Ли, Ад в при род них об'ектах.

Наукова новизна. Сйормульовано новий напрямик н «налг-тичн1й Х1мГг - атомно-абсорбц1йна спектроЛотометр^я екс-трокт!в комплексов металг в 13 ароматичными гЦроксамокими кислотами та зпстосування II в анплгз1 ггрських пор!д I М1нерал!в.

В результат! дослхдження поведшки екстракт!в комгитк-сгв металгп 13 ароматичними кислотами в грайхтовхй ппч! вcтafioвлeнo оптимяльнг угави гх термгчно? обробки та меха-нгзм атомгзац11.

Одертанх експерименталып данг, якг дозволили встано-вити загальнг законом:рностг э приводу впливу П[мродК:;.ор-

гвгнчмих роэчинникгв I реагентов на формування анпл!тично-

/

го атомно-ябсорбцтйного сигналу в неводному середопичи 1 коефщ!ент атомного поглинання.

Показана перспектитпстъ эаст.сування модийткаторгв у зв'язку 1з эростанням ефективност! атошэндтт екстрякттв комплексов.

4 -

Оц»ф,пн1п експериментйльш данх роэчинност} комплексов метвл1в 13 аромятичним* Ндроксамовими кислотами в орга^ч-них розчишшках та IX бптрних сумшпх, Виявлено та вивчено явиде синергизму при розчинеши комплексе моталгв !з аро-мотичиими гхдроксамовими кислотами в бптрних сумгпах орга-1ичних роэчинникпч хлороформ-метанол. хлоройорм-1Эоамхлори!! спирт, беиэол-метннол. Розраховпнх кое(Мц1пнти синерге-тичних ефект1в. Показано, що ЦАЯ'А I його аналоги мають високу екстракц1йну емтсть.

Виичеи1 умови I хгмгзм екстракц1Х комплексе метал1в хэ М -цшшямохл^нхлпдроксиламхном /ЦЛОГА/ : його аналогами - л -циинамогл - л/ -п-толхлфешлйдроксилампюм /ЦГФГА/ I дийен^тхокарбамхлтчдроксамовою кислотою /ДОТГК/. Визиаче-»1 значения констант екстракцП комплексе Си , Хп , Ае , Му ЦАФГА. Показано перспектив1псть застосу-

вниня 13Ш'А, ДВТПС як екстракцхйних реагентов для концен-трування I розд1лення елементхв та подаль'пого використання екстракт1в в атомно-абсорбцтйному анэл1з1.

Встановлено високу сорбц1йну емнгсть вугхльних I полг-акрилонгтрильних сорбентхв моди^хкованих г1дроксамовими I тгоггдроксамовиш кислотами. Вияченх умови сорбцгйкого кон-центрувяшя елементхв за допомогою сорбентгв типу С1Ш0-Д7ГГК, ГК-ЛАН.

Практичне значения роботи. На основ1 проведених дослхд-жень розроблено сисгеку аналхтичного контролю м1неральнох сировини 1з використанням гхбридних методхв.

Розроблено комплекс методик екстракцхйно-атомно-абсорб-цхЯного ризчачення мш, свинцю, кадм1Ю, цинку, нхкелю, кобальту, гал!Ю, 1ид1Ю, тал1ю, ванадхю, мол1бдену, зал!за.

ялюмЬИю, берил1ю, полота, магнхю ь Нрських пороплх, jiy-дах t мгнерялах.

1'орроблено мстоцики сорбнлйно-итомио-абсо^битИного ми>--начення М1д1, сшшп.о, наддаю, цинку, яолотп, ср!бл;1 стосукпннчм Byriibimx тв полхэк^илнй-рилышх волокнистих copÖenriB, моди|Мковяних ггдроковморими кислотами.

Гоэроблено методику про^рио-мгомно-чбсорбпхЯного пиа-качення платини i гшлад{ю в гхрськик иороч.ях.

Роэробленя методике i-roximiчног о монгторишу t» яясго-сува'нням copdeurtn, Morwi гковпних яронятичними rfпрэксямо-вими кислотами як геоххшчних бар'оргп.

Г'озроблек! методики хар.чктеризуються низькоо мг<ою mi-явленнч, нисоким вхдтворвнням X точнхстю. Методики »»пробован! тз нпровад»hui п х^мхко-ан'злп'ичних лчборяторт^х i'f;o-ххмхчиого npo/fiijiio: 1нсгитуту reoxiMii СВ РАН, !Щ1 Приклчц-нох ifiiffHKH 1ркутського университету, Вглоруському геологп-роэпхдувялыюму 1Щ1, 1нститутч reoxiMii тп Ярики >т»еролЬ| HAH Укрпхни.

Для роаробки Г1брид»их методЬ) анплхеу гикористопувя-ли колекцхю ьпнералЬ) т г1рських nopi.n Уку.ахнського криста-лхчного щита. Всього було дослЦчено хт>ЛчниЯ склад бгльпе 2000 проб мхнералхв i Г1рських порхд. Розроблен1 методики впровадченх в агестац1йному яналха1 гхрськмх порхд i мхня-рй лiв, грунтi f3 i ыулЬз для створення деркявних станпартних эра эк i в слхдуючих типхв: СГД-2 ДСЗ 521-99; СДГ-1 //£4233-00; СГХ-З ДСЗ'Л 31-85; СДПС-1 ДСЗ лг 2493-03; СНС-2 ДСЗ /V? 1245-70; СКД-1 ДСЗ ^6103; ССВ-1 ДСЗ^бКИ; С!ПС-2 ДСЗ /Vi 134^-78.

Способы екстракт^Ино-ятомно-нбсорбцйЫого рирмпчоння

ы1кких m(;tojiíh и ириродних об'сктах пЦтпердчет авторе»,кими онгдоцП'Лми.

На апхист ниносятьоя.

1. Внвчення умов г xiMiSMy eKCTpaitnix комплексов мета-/iíb Í3 sj -циннпмотл^рнхлНдроксиламшом i його аналогами. Результат роэрпхунку констант fiKCT¡eKi;ii комплекс!в

Си/2+/, ГН/2+/, /¿*/, Лс /2+/ ta РГА.

2. Результат винчения cop5uii íohíh метал i в э викори-станням вугхльних i волокнистих нолхакрилнхтрильних сор-

боитхв модийхкопаних ароматичними гхдроксамовими кислотами. JVuii про пи значения coj:<5riiPiioí емностх, селективности cojitíenTÍb.

Результат дослгд<соння умов i nponeci» aTOMÍsani'í »>кстрантхи комплекс!в метал i в Í3 ароматичними хпдроксамо-i-ими кислотами в иолум'1 та електротермхчному aTOMÍanTopi -rpft'ítTOHiií печх.

4. Реоультати досл1д-«еиня виливу природи оргтиачних роачишшкхв i peareirriB не Фор^ування атомно-абсорбщ ¡Inoro аиалттичного сигналу, i коейщхр.нт атомного поглинання.

5. Комплекс методик окстракцхйно-атомно-ябсорбцхАного виеначення М1д1, свитро, кадшю, берилш, цинку, ткелю, кобальту, тал1Ю, гал{ю, алюмппю, зплхза, титану, ванадш в Г1рських породах, мшералах i природних водах.

ü. Методики coii6niflKO-aTOMHo-a6cop6nifíiioro Еизначення М1ДХ, цинку. КОДМГЮ, сринцю в природних водах.

7. Методики со[^5ц1Пно-йтомно-абсо{/бц1Пного виэначення золота, срхбла, плитини i пялад1Ю в геологхчних об'вктях.

Ссг пауков! виснонки дисе^ацхх" були шроблещ i «Формульовенг автором дисертац1рмо'1 роботи.

7 -

АпробицЫ роботи. ОсноннI результпги роб от и б/ли прндстаилен1 та обговорен! на мгкннроцних, ъсесопяних, рес-публхконських кон?>еренцхях, у тому числх: XI Мгкнпроднч конберемщя но атом|йП спектроскоп I Москва, 1У90 р./.Всесоюзна конФ»'ренцтя по атомно-абсо^пйиому нналхоу /м.Сгверо-Донецьк, 1900 р,/. Всесоюзна конТ.еренцгя по методах концепт рушшня в анаяхтичнтй хЪ*11 /Москва, 197? ])./, Всесоюзна кон^еренцхя "Оргтйчнх реагенти в апалхтичн1й XI-мп" "Ки1в, 1903 р./. Всесоюзна кон^еренцгя по охоронх вхд вабру.днвння стхчними водами водойм внутр!а1цх мор1п /Тб1л1-сг, 1967 р./, Всесоюзна кон^еренц1я по геоххмГг техногене-зу АНнськ, 1991 р./, Всесоюзна парада "Теоргя I практика геохгмгчних аоаукхв ДНнськ, 19ВВ р./, Республпсанська кон-(^еренц1я по аналгтичнтй Х1М11 /Улгород, 19У5 р./, Нигн, 19^9 р./, Региональна кон^еренц1я "Аналггика Сибхру-06", Красноярськ, 1986 р./, "Анялгтика Сибгру-ЗО" /1ркутськ, 1990 р./, Азейбард-канська республхканська кон*еренц1я "Органхчнх реагенти в анал1тичн1й Х1М1¥ /Баку, №79 р./, Республхканська конАеренцгя "Рухомг йорми токсичних елемен-т1в в грунтах Украхш'" /Кихв, 1993 р./. !{а &асхданщ Науко-вог ради з анал1тичног х1м1х та екологхчного контролю.Ака-демхя наук ви'цог пколи Украхни /Ки1в, 1995/.

Публхкацхт. За матерхалами дисертяцГт опублпсовано 5? роб1Т, э них 4 монограй11 I доводок, б авторських св!-доцгв. 0сновн1 положения дисертацН опублисованх в моногця-фГг "Лналгтична х1мхя мхнерал1в", яка переклпдена на анпийСьку мову 1 видана у Голандхг.

Структура I об'пм роботи. Диеертуцхйнн робота склада-еться !з вступу, 5 глав, висновктв I списку цитогшног лх~

тиратур». Ьона виклпдена ма Л2 ( сторпду друковлного тексту г 'включай 50 рисумкхп, #1 таблицу.

Автор глибоко пднчний академ1ку 11а11 Украхни М.Н.Щербаку, пройесору Б.Ф.Мхцкепичу, ЯК1 сприяли розвитку даного паукового напрямку { здтЯс.нили гидтримну на рхзних етапах дослтд-кень.

основпий аист роботи

Перчш глава. У мг0 роэглянуто основн! пробломи та на-пуямки роэпитку анал^тичного контролю мгнеральяо'г сировини. Проведено порхьняльну характеристику екстракцхйно-атомно-абсорбцШшх метод?в визначення елементхв в природних об'ек-тах.

Геологгчнг матер!лли с одним хз найсклвднпмх об'пкт{в для анализу. СпецтМчт сть задач при анал131 Г1рських по-Р1Д. ГУД I мгнералп) Е<изночаеться тим, "(о при цьому виникас необх1д1ПС.ть виеначпти б1ль'зтсть ел*>мент!в пер1одичпо1 сис-теми в хнтервал1 концентрацхй В1Д 10""^ до десятой процен-т!в I в широкому р1зномаи1тт1 природних сполук, як1 необ-х1дно попередньо розкласти I перевести в розчин.

На основ1 проведеного аналгзу опубл1кованих робхт додо екстракцШ1о-атомно-абсорбц1Яного вналхзу систематизова»п да их за виэначуваним елементом, а такс* за природою об'ек-Т1п, що анотизуютьел. Приведен! екстракц1йн1 системи для концаптрування 1 послхдуючого визначення 49 елементхв, а твкоч значения'чутливост! визначення елеметчв в природних об'сктах.

В останнх роки асортимент екстракцШих реагентхв для концентрування елемент1в в ЬАА-аналхэ1 значно розиирився. Так, зной'пли застосування такх ефективн! екстрагенти як ви-

сокомолекулярих емхни, карбонов1 кислоти, сулыМди наЯл-и.ди-фенхлтхомочевина, ароматичнх Ндроксамов1 кислоти. Впровад-иения цих реагентов в ЕАА-аналх з! дозволило розробити.методики визначення елементхв хз чутливхстю до

Показано, що подалыпий розвиток МА-спектросконН буде пов'язакий насамперед Iз впровад^еннлм иових у^ектиышх екс-трагешчв, використанням електр.отермхчиих атомхзаторхв та плазмеи.-лх длерел, >цо дозволить пхдви'чити вхдтворетванхсть результатхв х понизите мелу виявленпя до 10

Розгляиуто Х1м1ко-аиолхтич!и властивоетх аромятичних гхдроксамових кислот. Показано, -цо гц реагенти мають цпшг аналхтичнг властивост1. цафга I його аналоги - бэдентатн} лхганди, якI взаемодгготь з багатьма метал-гонами хз утво-ренням вачскорозчинних у водх I добре у органхчних розчин-никах хелагних слолук. У эв'язку з тим, цо ароматичн1 г1-дроксамов1 кислоти е слабкх кислоти, ренкцГх утворен)1я хх комплексов гз металоми залекать в1д концентрацН водневих 10Н1в. Регулювання рН : використанад маскуючих речовин дозволяе досягти вибхрковост1 при екстракцп, Постхйний склад утворених слолук, низька розчинихсть у водд х досить висока в органхчних розчинниках ст{йК1сть реаг.нтхв 1 хх комплексе 13 метал-;1онами в кислому середови'цх - вех цх властивост1 особливо е^ективш для реялхзац11 практичних анг,л«.тичних задач при використаннх ароматичних гхдроксамових кислот як екстракцхйних реагентгв.

Зроблено висновок, и(о зостосувшшя егсстракт1в комплексов метал1В 13 ароматичшмц гхдр'ксамотши кислотами ян

аналхтичних форм для агомно-абсорбцхйного ашшау природ-пи х об'ек,"в б1льш перспективно н лорхииин.-а ¡з тряднцН!-

иими методами у плен! 1Йдвигцення виб1ркопост1 1 чутливост{ нншшчешм.

У друггй глав! розгляиуто результата досл{д^ення екс-трикцП елементхв за до&огою ароматичних гхдроксамоаих кислот. Попсредпьо проведено досл1дження розчинност* комплекс1в металхв 1э ца15га, ЦГФГА, БГФГА х ДИТА. Показано, гцо -вони добре роачиняиться в органхчних розчинниках. Так, в неполяр-них розчинниках роэчшшгсть комплексов росте в сл!дутоыу ряду СС14 ^ В ряду спиртхв розчиннхсть комплек-

«в збхль'нусться вЦ хзоамхлового до метилового. Встановле-но, що найкрацим розчинником для гхдроксамат1в металхв е хлороформ I М1Ш. Вивчення ропчинностг гчдроксаматхв метал1в в бпгарних сумхшах органхчних роэчинникхв хлороФорм-1зоам{-лорий спирт, бенэол-хзоам1ловий спирт, хлороФорм-бензол,1ао-вмхловий спирт-метанол при рхзному 5х ипввхдноиеннх, пока-зуе, тцо для деяких систем в эолежностх В1Д природи вибраних роочижшкхв спостерхгоються синергетичт ефекти. Поява си-норготичних ефектхв частхше всього мае м1Сце при поеднанш цонорного х апротонмого розчинникхв I обумовлена, очевидно, сольвотацхе». Розрахован! значения коефхцхентхв синергетич-них ефектхв, а тако* двухфазнюс констант стхйкостх комплексов. У зв'язку з тим, що розчинн1сть комплексхв в органхчних розчинниках г екстрагування взаемно пов'язанх процеси г змхнюютьсп симбагно, попереднх доелгдоения дали змогу прогнозувати вибхр органхчних розчиншкхв та IX сум1яей цля екстракц1Йного концентрування металхв у вигляд1 комплекс! в 13 ароматичными гтдроксамовими кислотами.

В роботI використовували екстрэкц1йнх реагенти: Я -ципн.1мо1лфе111лг1дрокс11лям1н /ЦА5ГА/, Я -цяннамохл- Я -.п~тол1лфешлг1дроксиламхн 1 дифенхлтхокарбомхлгхдроксамо-

- и -

ву кислоту /даГГК/, Виб1р цих реагент!в обумовленнй тим, »цо вони мають високу екстракцхйну сшгёсть, а екстрнкти комплек-с!в досить стхйкх до д11 окислювач1в, св!тля. Дня г<ипннчрп-ня оптимальних умов екстрпкцгх комллекс1в метял!в }а ЦА5ГА /ДСТГК, ЦГФГА/ вивчали зялеюнсть ступени екстрикцИ комплексов В1д рП роэчину та ионцентрацх! репгаичв

Проведен! дослхдкення дали змоху з'ясувлти, що комшн.-к-си металгв хз ароматичними кислотами утворюються ! екстрату-оться при рхзних умо--вах кислотностх середовища ! на пли яку реагенту. Так, 13 сильнокислого середовища рН^ 1 екстрагупть-оя нхоб1й тантал /5+/, молхбден /6+/, титан цчр-

котй /4+/; !з кислого середовища при рН 2-3 - галхй /3»/ Б1смут /3»-/, залхво /3*-/; хэ слабокислого середовища при рН 3-6 - м1дь /2+/, 1нд1й /3+/, спинець /2+/;при рН 5,57,8 - тал1й /З*-/, нЬ<ель /2+/, кобальт /2+/, кадм!й /2*-/, цркк /2+/; при рН 7-8 - магнхй /2+/, берил1й /2+/, стротцй /2+/. Аналхз екстракцШтх кривих показуе, що екстракцхя метал-1он1в за допомогою ЦАФГА /ЦГФГА.ДФГГК/ вхдбувавться у виглядх електронейтральних координацхйно насичених спо-лук у в1дповхдностх з рхвнянням:

Константа рхвноваги ексгракц11 буде мвти сл1.пуючин ииглпд:

X

/2/

б

звхдки - П рЯ - п Ц СЯЯ 10

да МЯ/ - рхвноважна концентряц1я комплекс!! и орпчичщй

фаз!; - р1внопачнп концонтрацхи ЦЛФГЛ /ДТ'ГГ.'Г.ЦГФГА/ н

- 12 -

i.[TmiÍ4Hiii ifviai; % - кое^щхент роэподглу.

Вико{истоьуючм одерканв piвилпня 2, були розроховащ аначення констант екстрпкцх! kommckcíb ЦЛФГА ta tfcL , Си. , Ьс i -Mg , як! вхдаовгдно доргвнють

l,2.10+ü;3,3.10+2; 2,3; 7,1.кгЭ?5,3.10"7;2.4.10~9; 2.2. Ю-7;3,2. КГ14.

3-1 ышчснили ^ -М -г^иннамохлфенглгхдроксиламгнати «•■тнл!ь роомгпуються в слгдулчий ряд: "¡fe /0,95/; Си /2,3/: Як, /3.4/, /3.95/, Йг /6.1/, /6,2/, Ле /6.8/.

/9.5/.

Тлким чином, значения p"i/2 i fy Ос комплексов ме-•гнли» ia H¡WI'A суттево вЦрхзняються, то дало мо^лив1Стъ ронробити методики екстракц1 ¡inoro роздоення ряду елементтв. Всг/1Н')плено, 'цо умови екстракцхйного роздглення молгбдену та ъояьфрому; молхбден KÍJibidcHü екстрагусться 0,05 М роэчи-ном 11ДФГА и хлороформ! при рН 1-4 в прясутностг 1 М розчину т')]1трпту ямонхю, п поль^рям в цих умовах не екстрагусться. Доеладдонт уиови енстрвкцтйного вхдц1лення вянздхп у ви-глядх Гюго комплексу Í3 ЦАФГА вгд Си , 9& . i И/'i is

0,1-1 i.! роэчиьу ItjSOjj. Bíirckchí умовк скстрчкцШюго роздх-лпння Ае i Мд у вигля,д1 комплексов iз ЦАФГА при рН 7,8-С.,6 в примут ноет i 0,1 М розчину ВДГА, а такоч - i/a. i Ctl у f4ir«iu;i комплскств is Д5ТГК при рН 1,-3.

Иропеденг дослтджеиня екетракцШюго концентрування Си , П , Ь с . U, Cd за допомотою ЦАФГА /ДУГГК/. При було проведено иивчиння зале^ностг ступени вилучення мгкроелеиентхи ni;x спптгдно'иеннп o6'omíd воднох i органично'/ к оипр нт fvi ц i i* окстрагуючого реагенту то чп су екс-t¡v)knii', Одержан! цант елпдчать про ts, 'j¡o практично ловне

вилучення доелтдшуваних комплекс1в спостер!тлеться при сп1в в!дношенн1 У0: в!д 1:1 до 1:50, а танок при 10-20-крпт-ноцу надлишку реагенту за 3-5 хв.

Таким чином, одержан: реэультати покаэують, 'до ЦАФГА /ЦГФГА.деГТК/ - е^ективн! екстрактйн! реагенти для коннин-трування 1 розд!лення м1кроелемент1в. Щ реагенти мають ви-соку екстракцхйну емнгсть I стгйкгсть як в кислому, так ! лужноиу середовид!.

В третхй главх роэглянуто реэультати досл1дчешт сорб-ц!5£ м1кроелементхв пол1акрилонхтрильними I вугхльними сорбентами, як1 моди^гкували гхдроксамовими кислотами.

Нами дослхдченх сорбцхйн! властивост1 волокнистих полх-акрилон1трильних х вуг1льних сорбент!в типу ПСПАН, СКНО-ЦАФГА, СКНО-ДИТК.

Дослхдчення ступени вилучення метал-1он!в на модийМкова-них сорбентах вхд кислотностх в статичному речим1 показуе, що оптймальн1 умови в б1Льлост1 випадкхв аналог1чн| умовам екстракцхх в1дп0вхдних елементхв за допомогою ЦАФГА ДОТГК /рис. { /. Практично повне вилучення металл-гонгв -Си /2+/. Рё /2+/, гн /2+/, Л*/2+/. Ве /2+/. № /3+-/, Зп /&■/, Ли /2*/, V /5+/, МО /6+/ на моди^Мкованих сорбентах в1дбуваеться при сп1вв1днояенн1 маси сорбенту до об'ему розчину М'У «1:1.10®, або на 1 л розчину необ-ххдно 1 г сорбенту.

При сорбцН мшроелементхв та ГШШ, СКНО-ДФТГК рхвно-

*

вага наступав через 45-60 хв. КоеАщгеит концентрування важких металхв досягае 1.10^. В ?ой *е час при порхвнснкг

а1 2

м, НС1

Гкс. { Звлехн1сть ступени рилучення м{кроелемент1в волокнистим сорбентом ГК-ПАН в}д рН роэчину. 1 -У ; 2 -Мо,\3 - Ре; 4 -Ца ; 5 - Си ; 6 - Эп ; 7 - Рб ■ 8 9 - 1п\ 10 - В«; И - /V/ ; .

12 - Со; 13 - Ли,

сорбцИ м1кровлеыент1в на немодиМкованнх вуНлымх сорбеи-тах типу СКНО, БАБ покаэуе, що вих{д у Фазу коипемт|>ату бе.

Уп . У а. » Cd , МО не к!льк!сний i склада« 60^-00?. Анализ 1зотерм сорбцГ! покаэуе, що максимальна еорбцМт емн1сть ГКПАН для Уа, Мй , Ли , Си, Рб , Зп , V , Té ,

Ztl * Cd i в1дпов!дно становить, мг/г: 126, 124,

335, 102, 90, 103, 76, 123, 71, 56, Ю. Встановлеио високу сорбц!йну вмн!сгь сорбент1в СКНО-ДФГГК, TÍOflAM, як! проявляют ь найб1лыпу спор1днен1сть до халькоФ1льних елемент!в. Показано, що модиМкованому вуг1льному сорбенту СКНО-ДФТПС характерна пор iвняно is ОКНО, БАВ (Ильи висока виб1рков!сть

C0p6qi'f BÍflHOCHO Ли, Ад , Си , 'fié , Co¿ в присутност! 5 7

10 -10 -кратких кглькостей К , На. , Cú, , Мд, />!п .

Таким чином, Ь^мобхлхзацхя Функщонально-аналгтичних — С — /V— — C-/V—

груп "о W ' lls i он

г!дроксамових i т1огхдрокйамових кислот на поверти! пол i» акрилон!трильного волокна i вугхлля сприяе п1двицешт сорб-ixíHhoí i. ihoctübh6ípkoboctí сорбцхх по в!дноиенню до окремих груп елементхв.

. Реакц!» взаемодГг íohíb метлхв ia дослхджувяними со{)бен-тами мочдаа вирззити слхдуючими рхвняннями:

пов1дно¡ п - число л!ганд1в, що взаемодшть з одним íohom металу; z - заряд 1ону комплексоутворювача.

Константа рхвноваги тако'1 реакцхх буде мати вшляд

- 16 -

1Йо.]\я перетворення одертсимо вирпэ

1дк = п - /5/

Використовуючи р1вняння 4,5, знаходили значения констант р!внокаги процесгв сорбцГ1 метал-1оН1в на сорбент! ГК-ПАН.

Гоэроблено методики сорбц!йного концентрування 77, Р$> , Сс(, Си, В£, Ли, № 13 використаниям моди^хкова-тх иолокнистих пол!акрилон!трильнкх t вуггльних сорбент!в ПС-ПАН, СКНО-ЦАФГА, СК1Ю-Д5ТГК при атомно-абсорбцхйному янал1Э1 гхрських порхд I при роднях вод.

Нами розроблено методику геохгмгчного мон!торингу навко-лишпього середовица гз використаниям сорбентов СКНО-ДФГГК, СКНО-ЦАФГА I 1К-ПАН. При цьому, сорбенти в капронових мшеч-кях розмгцали в район1 попутав родовип ябо Еиствлення техногенного забруднення безпосередньо в грунт, природнх води,мул, Птсля насичення сорбентгв м!груючими металами IX вилучали ! пналхзували. Встяновлено, що вмхст елементхв в штучних гео-х1м{чних бар'ерях-сорбентах, що насичувались б1ля джерел за-бруцнень в природних умовах, бхль'п контрасний у порхвнянн!

а гх поновим вмятом в грунтах, мулах, водх. Це суттово по-

<

легга.у я виявиги ореоли розсхпвяння глибокозалягаючих рудних т!л, в такс* техногенне забруднення навколи'&нього середовищв.

Таким чином, эастосування полхакрилонхтрильних ! вуг1ль-них сорбентхв, яК1 моди-Такували ароматичними гхдроксямовими кислотами, перспективно у планх п^вицення е^ективностх кон-немтрувашт мхкроелеметчв I послхдупчого хх АА-визначення в природних об'рктпх.

Четве;уга глава присвяченя дослхцкеннга повед1нки екстрек-ттп комплекс !в метплхп хз ароматичними кислотами при атомх-з«нп хх в граФхтовгй печх та полум'х. При пьому було встано-по осногнг эоконом1рностх з привуод впливу влвстивостей

- 17 -

орган1ч»шх розчинник!в 1 реагенНв на формування анал!тич-ного атомно-абсорбц!Иного /АА/ сигналу. При надход«еши про-би в полум'я обо гаэову сумЬя граф1товох печ!, як! явля*>ть собою низькотемператур»»у плазму, вхдбуваеться ц!лий ряд про-цес{в: випаровування, дисоц!ацхя, !онхзац!я, эбудчення молекул 1 атом1в, атом1зац1я 1 рекомбЪтц!я.

Цхлком очевидно, що створити едину ф1зико-математичну модель, яка дала б можлив!сть к!льк1сно оцЬшти вплив всхх фактор1в на Х1Д процес1в, склад плазми та форцування аналх-тичного АА-сигналу - надзвичайно складна задача I яка в ба-гатьох випадках не мае практичного розв'язку.

В атомнхй абсорбцй', так як I в молекулярн1й спектрофотометр! I, поглинання св1тла визначаеться законом Ламберта Цугера-Бера

Л -- (у /7 ; к 6с Цей закон е найбхлья унхверсалышы для узагальнення явиц х властивостей погликаючого середов!гца та оценки Пого спек-трофотометричних характеристик 1 вир{шення багатьох аналх-тичних задач.

Нами було досл1д*ено атомне поглинання екстрактхв комплекс! в мегал1в г розчингв комплекс!в металхв^органхчних розчинникас при ат0М1эацх'г хх в ацетилен-повхтряному полу-м«х та графхтовхй печх. Анал1а одержаних результат!в дав емогу видхлити слхдуюч! характер« особливостх атомного поглинання комплексхв.

1. Введения метал!в у вигляд! екотрактгв комплекс¿в

в полум'!, як правило, сприяе збхльиенню атомного поглинан-ня ! коеф1цгепт1в атомного поглинання.

2. Эбагачення горючох сумх'и! органгчними розчинниками

- 10 -

кеде до роэчииення гоометричних розм!р!в виал!тич1тх эок максимум!р «томного поглинання комплекс!в металгв в полу-

М'1.

3. 11а лроцвеи агом!зац!'1 комплексов мегал!в в полум*? I г-{'«(Т>1тонгй печх в эначнЩ м!р! впливають властивост! ор-гшнчних розчинниигв г реагент! в.

Анял!э п;>гх*>гл! в пигомого поглинання свгдчить про те, 4(0 спостертгягться суттевя р!эниц!я в геометричному розпо-дIл г аналхтичних оон максимального поглинання при розпи-ленн! в полум'я комплекств метал1в в органтчннх роэчинни-клх ! лодних розмчишв в!дпов!дних солей. У випадку розпи-лення водних розчишв солей метал!в в ацетилен-пов!тряне нолум'я аналгтичн! зони атомного поглинання энаходяться на висот! 0—10 мм над р!внем пальника, о при введен»! в по-луч'я неводних роэчин!в комплекс!в метал!в э ИГА, 1{АФГА -на висот! 11-16 мм. П{-и цьоцу втцбуваеться эб!ль'лення ви-соти внутргпнього конусу полум'я ! п1двмцепня кривиэни фронту горпшя не пераин!. Эростання к!лькостт радикал!в 011* СО* СИ* як! утвоупються в плазм! полум'я, при иведен-III еистракттв комплекс!в, в портвнянн! !з водними роэчи*-иами, сприяо стпоренню в!дновлювалы1ИХ вдастивостей полу-м'я т шдвндуо ступень атомтзацтх вачкодисоц!шчих спо-лук. Слгд в!.цмттити, гдо роамтщенмя аналгтичних зон атомного поглинання екстрактхв комплекств энаходяться в пря-м!й оалежностх в!д енерг!'! дисоц!ащ1 оксид1в дослгдяува-них метплхп /еН/: П /6,0/, Ыо /5.0/ ^/4,2/, Ре /4,3/, Г К /3/.)/, Сс£ /3,8/, Л». /3,8/, Си /3,3/, /2,6/. ЛнзНтичи! зони максимально': абсорбцИ комплексе Ме, , .Ъе тп ЦАФГА розмщеж у промтпй реашпйнхй зону по-

- 19 -

лум'я, а'вториннт реакц1йн!й зон! нолум'я - комнлекси С«, ?Ь . С4 • Я*, ТС . . Для дослгдщення впливу властивостей орган!чних роэчинник!в на атомне поглинання використовували екстракти комплекс!в метал1в !э ЦАФГА, БФГА, ДТТГК, я також розчини комплекс!в в орган!чних розчинникох та гх б!нярних сумгаах /табл. 1 /.

Таблиця 1,

Атомне поглинання екстракт!в * -ццннамо1л^ен!лг!дро-ксилам!нат1в метал!в у гсолум*I

Екстрагуючий В'яэ- Е.% М!дь 1нд!й Берилл

розчинник К1СТЬ Я К А К А К

1 2 3 4 5 6 1 0 9

Метил!зобутил-

кетон /л!Ш/ 0.42 54 0,52 6,5 0,24 4,8 0,82 5,5

Бутилацетат 0,70 40 0,33 4,5 0,18 3,6 0,10 4,5

н~Бутилоэий

спирт 3,3* 18 0,26 3,25 0,12 3,4 0,14 3,5

Ам!ловий спирт 4,65 16 0,24 3,0 0,12 2,4 0,12 3,0

1эоам!ловий •

спирт 4, ЕЮ 14 0,22 2,75 0,10 2,0 0,12 3,0

Гексиловий спирт 6,30 10 0,10 1,25 0,С1 0,8 0,08 2,0

Хлороформ 0,59 26 0,10 1,25 0,03 0,6 0,02 0,5

М1БК-хаоро6орм 2,72 30 0,20 2,5 0,10 2,0 0,10 2,5

М1БК-г зоамг ловий

спирт 2,60 32 0,29 3,25 0,16 3,2 0,16 4,0

М1БК-н-бути ловий

спирт 1,89 33 0,30 3,-75 0,Г 3,5 0,1П 4,5

Бензол 0,96 22 0 0

Бензол-Л11БК 0,69 .36 0,20 2,5 0,00 1,6 0,03 2,0

1 2. 3 4 5_б 7 8 9

Пелзргонова

кислота-!'.1Ш 31 0,20 3,5 0,14 2,0 0,10 4,5 Пеларгонопа

кислота 16 0,22 2,750,10 2,8 0,14 3,5

Ирим1тка. А - атомне поглинання^К - коеМцхеНТ эбглыпення атомного поглинання вхдносно води.

Гозрахован! значения коеф1цгснт!в атомного поглинання И , а тякоч коеф1ц}енти збгль'лення атомного поглинання у неводному середовиц1 в!дносно водного роэчину. Для б1ль~ ■оостт комплексов метал!в в неводному середовищ!

9

1(^=11 • 10 I переви'щге хх значения втдносно водних розчин!в в 2-о раз1В /табл. 2 /.

* Таблццяг 2.

Коеф1ц1снт атомного поглинання комплексе метал!в циннамо1лФен!лг}дроксиламгном в орран!чних розчинниках

Органтчний ро&чинник ^9 и. 10 # 9 к. Юу п. 10° £е й и. 10

1 2 3 4 5

Метил! зобутилкетон /141Б11/ 4,3 з.о 8,2 2,7

Бутилацетат 3,0 2,2 4,2 2,2

н-Бутанол 2,2 1.5 2,0

н~11ентанол 2,0 1,5 2,6 1.5

тэо-Пентанол 1,8 1,2 2,4 1.5

Гекспнол 0,0 1,0

и1БК~}эо~пеитатл 2,2 2,0 4,8 2,0

1

2 3 4 5

Ацетон

Метилетиякетон Ацетилоцетон

4,8 2,9 6,5 2,6 4,6 2,8 6,6 2,6 3,0 1,8 4,2 1.5

Найб!ль'Я1 значения для комплексе С« , 7« , ТС , Ае 1э ЦАФГА спостер!гаються при використанн! сл!дуючих орган1чних розчииниктв: метил!зобутилкетону /1Л1БК/.. бу~ тилацетату /БАЦ/, а найменп! - при застосуванн! гексило-вого спирту, хлороформу. Збтль'пення атомного поглинання комплекс!в метал!в !з ЦА5ГА /В®ГА/ вгдбуваеться в сл!дую-чому ряду органхчних розчинник1в: кислоти * спирти < ке~ тони. У середови'ц! орган!чних кислот атомне поглинання зростае в 2-3 рази для бхль'аостх комплексов, в присутност! одноатомних спирт!в - в 2,5-4 рази, багатоатомт спирти -гл1церин, етиленгл!ноль не сприяють вбхлыпеншс атомного поглинання. При цьому сл!д в!дм!тити, що найбхльюе зро-стання коеф1цхент1в атомного поглинання характерно для ке-тонхв, еф!р!в або сумххэй кетон!в ! спиртхв. Однею з причин, що обумовлюе зростання атомного поглинання при ввецен-их в полум'я екстрактхв або розчин!в комплекс!в в орган!ч~ них розчинниках е зб!льгаення е^ективност! розпилення цих систем в пор1вняннг з водою. Эг!дно формули Пуайзелп для середнього дх а метру капель вхч тим менший, чин менший по-верхневий натяг ! в'язкхсть розчинника. В!домо, що серед-н!й дхаметр капель аерозолю орга.пчних розчинник!п менпе д!аметру капель води. Тому !з зменменням дтаметру капель

- 22 -

аероэолю зйтльогу^ться швидкхсть випаровування роэчинника 1 эростэе ймов!ршсть переходу чясточок в атомний пар, який здатний поглинати св{тлову енергхю.

Результати вивчення впливу Лгэичпих властивостей, орга-Н1Ч)П1Х розчинник1в на атомне поглинання св!дчать про те.що змеи,пения в'язкост!, поверхневого натягу 1юэчинника сприяе збхльшетго атомного поглинання. Однак в1дмхчаються в}дхилек-ня В1Д цге1 законом!рностх.

Так, наприклад, АА-сигнали комплексов Си • Р& » Ле » Яд в середовичи !-'.1БК х вцетилпцетону рхако вхдрхзняоться при однакорхй я'яэкостх цих розчинник1в. В той же час неева-чяючи на те, цо в'яэкость М1Ш майне вдвое вица, нхх в'яэ-кгсть ацетону або метилетилкетону, для цих кетон1в атомне поглинання досл!д*увашх комплекс!в практично сл1впадяе. Неэадонхлыса кореляц1я атомного поглинання хз в'язкгстю спос.терхгаеться такок 1 в ряду спирт!в. Все це св!дчить про те, що на процес атом1зяци комплексхв метал}в в подуй'х кпливають но тхльки <$хзичн1 власти воет I оргамчних ровчинниктв. При цьому вччливу роль вхд1грають такоче I х1-М1чн1 властипост1 органхчних роэчинник1в, IX здатнхеть ут-вормвати сольвати. Для сольваттв М /1ЩГк/^п$о£тг помттно зроста»; абсорбцтя в полум'1. Очевидно, утворення сольваттв гхдроксамат!в метал1в перелкодзде гтдролтзу I синтезу важкодиогщюгчих сполук в част очках аероэолю.Сольвати комилекС!в пор1ВНяио 13 водними розчинами легко випп-ровуються х дисохитоть в полум*I за схемою:

ЯЯп • ЬоСг Н + СОг * ~7€гО Р/

Нами вивчена повед!нка при атом!зац{1 в гра|Мтов!й печ! екстракт!в хелатхв Си . Рб , , , 7п ,//¿,Йе, Мо ,

1Г э БФГА, ДФТГК, ЦМТА, БГОГА, а тпко* з рядом хнпих органхчних реагент1в. На Формувапня анялттичного сигналу пщ використанн! граф1тово1с печ1 як атомхэатора значний ьплив зд!йснюе природа екстрагованих комплекогв, у тому числх тх летючтсть 1 температура розкладу. Тому в даному вархантт ато-М1зац1х особливо вачливе значения набувають умови термгчпог обробки екстракт1в 1 IX термох1м1чн! властивост!. Нами вста-новлено температурно-часовх параметри на всхх стад1ях проце-су термхчно1 обробки екстракт1в: вийутування, озолення ! атом!-эац1|[. Перлу стад1«о-висудування екстракт1в, при як1й в1дбува-еться випаровування органичного розчинника, проводили при температур! 90-140°С на протяз1 50-90 с;стадш озолення екстрактхв проводили при температур! 400-1000°С на протяох 9-12 с, в залеиностг В1Д термхчно! стхйкост1 хелвтхв. Верхие значения температури обменусться летк1стп елемента, що визначаеться. Стадхю атомх'зацх1 екстрактхв хелатхв проводили при температур! 2200-3000°С на протяэ1 4-5 с /табл. 3 /. Анализ кри-вих озолення / залекност! атомного поглинання вхд температури А-Т/ екстрактхв хелатхв св1,дчить про те, що зростання температури на стадх1 озолення приводить спочатку до зб1ль-шення х стабШзаци, а пот1м - до зничення АА-сигнал1в. У эв'язку з тим, 'цо хелати Мо , V , Ь е , 7«, з ЦАОГА, БЗГА, ЦГ5ГА нелегко 1 розкладаються при пор!вняно ниаьк!й температур: 500-600°С , величина АА-сигналу для цих позначно змхнюеться при збхль;пенн1 температури. Для них систем на кривих озолення при температур! 600-1200°С сностерхга-еться плато ! эменления атомного поглинання при 1~00сс

/рис. г /.

Таблиц« з.

Умови TepMÍunoro п1рол!эу i aTOMÎsaijiï екстрактгв коиплгкс!в метал!в is ЦАФГА в граф1тов1й печ}

M /ЦАФГА/ Висуиування Озолення Атомгзацгя

• п Т°С t.с Т°С t.c Т°С t.c

MiBb 110 80 еоо 8 2200 5

Свиноць 110 60 450 8 2300 5

Кядмхй 105 90 600 8 2ЭЭ0 5

Цинк 120 120 500 10 2300 5

Щкель 110 100 ООО 12 2000 5

Кобальт 110 100 800 12 2900 5

Галгй 120 90 800 12 2400 5

1цд1Й 129 100 800 12 2900 5

Тял1Й 120 100 500 10 2600 5

Ал)пм1н1й 120 100 900 12 2000 4

Вiсмут 100 110 ООО 12 2500 5

Зализе) 140 1 120 900 12 2500 5

Верил!й 120 110 800 16 2000 4

Магнгй 120 110 900 12 2600 5

Молхбдеи 100 . 120 ООО 16 2800 4

Ванадий 120 120 ~800 16 2900 4

Титан 100 120 900 16 3000 4

Золото 100 80 800 12 2400 Ч

Рис.Я Звлежн1сть атомного поглинання екстракт!в

комплексов металхв ароматичными г!дроксамовими кислотами В1Д температуря на стад!? п!ролгэу. 1 - Т1/ЦАФГА/3; 2 - Ве/ЦАФГА/2; 3-7« /ЦАФГА/а; 4 Мо02/ИГА/2; 5 - ?Ь/С12-Б®ГА/2; б - Т1/1БФГА/8;

7 _ т{/даггк/з

- 26 _

На кривих терм1Чно1 обробки екстракт!в хелатхв спостер!-гаються максимуми при слхдуточому 1нтервал! температур: 500-600°С для М -о-!одобензо1л|*ен!лгхдроксилам!нат!в /1-БФГА/,

д -2,4-дихлорбензо1л- А -<?>ен1лг1дроксилам1нат1в /С12-БФГА/, дихл орок сих г пол I на т I в; 650-800°С для д»т>ен1лт1окарбам!лг1дро-ксиламхнат1в, д1етилт10карбам1нат1в, дитизонат!в. Депресхя АА-сигналхв для хелатхв 3-п, , 8 1-Б5ГА, С^-БОГА, 0х-С12 при Т > 700°С, очевидно, пов'язана в леткхстс цих сполук. Зменпення АА-сигнал1в для комплекс1в метал!в з ДФ1'ГА, НДз., ЖЦТК,очевидно, обумовлене частковою вагонкою сульйИ-д1в метал1в, якх утворюються на стад11 терм1чно1 обробки екстракт!в при.Т > 700°С. 1з приведених даних в табл. 4, Рис.2 моина зробити висновок, цо найбхлыпе атомне поглинання екс-трактхв комплекс1в в гра*Мтовхй печ1 спостерхгаеться при ви-користаннх як комплексоутворюючих реагентхв БФГА, ЦАФГА, ЦГФГА. Геометричнх розмхри хелатхв не маготь суттевого впли-ву на атомне поглинання екстрактхв.

За методикою, запропонованоо Б.В.Львовим, проводили до-сл!диення термостгйкостг х К1нетики термхчного пхрол1зу гх-дроксамових кислот, Розвиток процесу оцхнювали по абсорбцИ ! розс1Юваннп свхтла в облаетI 190 нм газоподтбними продуктами рог/сладу гадроксамових кислот, як I слад було сподхва-тись, найбхлых летк1 галогенопох1дн1 1-БФГА, С12-ЕФГА, а найбхлып термост1Шп сполуки - ЦяФГА, БФГА, За термхчною ст1йкхстю ароматичн1 гхдроксамовх кислоти розмхщумться в елIдутому ряду: ЦАФГА > ШГЛ > БГЗГА>С12_БФГА > 1-БФГА. При цьому показано, що при викорйстанн1 органхчних розчин-ншав однаково1 х1м!чнох природи, але з рхзними й1зичними влестивостями, такими як в'яэкхсть, поверхневий натяг, вели-

Тпблиц»4

Атомне поглинанкя екстракт!в хелат1в метал1в в залешност! в!д використовуваного реагенту /атом1 затор - гра|Ытова п!ч, ровчинник - толуол/

Реагент Мгдь Свинець 1нд1П Берилтй Мол1бден

М -Бензо1Л1Т>ен^-

ггдроксиламЫ 0,28 0.24 0,28 0,26 0,16

А -Ццннамо1лфен1л-

Г1ДрОКСИЛОМ1Н 0,28 0,24 0,27 0,26 . 0,16

/(-Ццннамохл- Л -

- п. -Т0л1л|1>ен1л-

Г1дроксилам1Н 0,28 0,26 0,28 0,26 0,18

2,4-Дихлорбензо?л-

|^ен1ЛГ1дроксидам1н 0,22 0,14 0,10 0,12 0,12

М -о-1одобензо1Л-

фен1лг!др0ксилам1н 0,18 0,16 0,14 0,14 0,14

ОкСИХ1НОЛ1Н 0,24 0,20 0,'16 0,24 0,14

Дихлороксихпюлгн 0,16 0,12 0,08 0,14 0,10

ДиброыоксохпюлЫ 0,14 0,12 0,10 0,14 0,10

Дитизон 0,14 0,12 0,10 - 0,10

Диетилдит10карбам1-

нат натр1Ю 0,14 0,12 0,12 - 0,12

Дифен1лтIокарбамгл-

гтдроксамова

кислота ' 0,20 0,16 0,14 0,16 0,16

чина АА-сигнал!в практично не эмпвоеться. На(Шлыпе атомне поглинання комплекс1в Са , Я , 7п, Ле , гР 1а ЦАФГА спостер!гаеться при використанн: таких органхчних роэчин-ник1в як толуол, М1БК, а найменше - в середовитцг чотирьох-хлористого вуглецю 1 хлороформу. Эмеилення атомного поглинання комплексов металIв в середови^! галоген1ш!Чуючих орга-н1чних розчинник!в обумовлено утворенням легколетпчих спо-лук типу МС1 як! виносяТься потоком 1нергного газу !з гра-ф1тово'1 печ1 на стадН пхролхзу ще до хх атом1эац11.

Пор1вняння кривих абсорбц!1 щтратхв Си., Сс{ , &с 1 в!дпо^вхдних комплекс1в 13 г1дроксамовими кислотами пока-зуе, 'до при цьому емгкюсться Форма, а також величина !мпуль-су абсорберI. Так, при атом1зацх1 екстрактхв комплексе ме-талхв 13 ЦАОГА/БОГА/ вхдбуваеться зсув 1мпульсн появи аб-сорбцх1 в область бхльга низькс>1 температур« на 100-200°С. Досл1Дження атом!зац11 екстрактхв комплекс!в Си , 7-п , 7~е, Я.*., Мо• V* Ае г® ЦА5ГА в граф1тов!й печ! 13 платформою 18 танталово1 фольги I без нег показуе, що Форма ! величина АА-сигналхв при цьому залишаються без зм!н для Си , Те , З-п. • а для М« , V ,.УЬс этишгься. Депрес!я атомного поглинання при атомхзацхх екстракт!в комплекс!в в графхтовтй печ1 обумовлена процесом карб!д!эац11. Карб!ди Ме » т/ , & С та 1клих елемеятхв утворюються при взаемо-д!1 елементхв 13 вуглецем граф1Тово1 печ!. У в!дпов!дностх !з концепцию Б.В.Львова, вир!шальну роль зменщення частки вхльних атомхв в графхтових атом1заторах в!д1грае ефект ут-ворення пхровуглецевих оболонок, як! перепкодкають випаро-вуванню речовин. Щ оболонки утворюються внасл!док частковох конденсац!! ! розкладу. молекул газоподхбних карбгдтв на

б!лып холодних,пор1вняно 1э ст1нками печ1,часточках проби. Проведенг нами електронномгкроскопгчн! дослхдчення топогра-«ЪгI граф1тово1 печт пхсля атом1зац11 екстракт!в комплекс}в при 2600-Э000°С св1дчать про те, що при використаннх як модификатору комплексу ТйО/ЦАСГА/э на поверхн1 печт утворюеть-ся покриття у виглядх платформи. Платформа блокуе активн1 центри вуглецю 1 його реакц1йну эдатнхсть до утворення кар-б!д}в 1 птровуглецевих оболонок ! тим самим сприяе еФектив-ност1 атомхзацИ екстракт1в комплексе металхв.

Дослхдчено зале*нхсть атомного погликання екстракт!в комплекс в вгд швидкост1 П1дняття температури на стад 1.1 атом1эац11. При цьокгу встановлено р1зке эростання атомного поглинання для V , Мо ; в той чсе час для Си . , ТС, Т.п. величини АА-сигнал1в мало змтнюоться. Це яви'це пбяснюоть-ся тим, (цо 'пвидкхсть атом1эац!1 ви-ца, нхк швидк1сть карб1до-утворення 1 тому час контакту екстракт!в комплекс!в хэ гра-Фгтовою поверхнею е домхнуючим фактором при атомхзацхх' тальки для тугоплавких елемент1в.

Биходячи хз одерканих результате дослгдиень, встановлено дв1 основнх схеми, за якими в!дбуваеться атомхзацхя екстрактгв комплексе металхв 13 ароматичними г!дроксамови-ми кислотами в графхтовхй печх. Легколетюч! екстракти комплексов метал1в С«., 9>6 » Те . Се£ , Ел, 13 Б5ГА /ЦГФГА, ДОГГК/ температура атомхзац11 яких 2200-2500°С, спочатку розкладаються, а дало терм1чно дисоцхюють до елементхв

ЛЯп, ■' <эоСу — МО + СО + с + НгС /8/ ■

ДО —- М (г) + 7«, 0Ь

/9/

- ,30 -

Комплекси метал!в у . Мо , 7< . Ь е 1а БФГА /ЦАФГА, ДОТГК/, температура атом1эац1I яких 2700-Э000°? внасл}док п!рол1эу розкладаюгься до оксидхв, в дал! вхдновлюються

МЯн. ■ ЬоСтг + СО**Пг0 /10/

но + с * — м + со !П/

МО + СО* —- 4 С0Ъ /12/

Таким чином, результати дослхдтсення повед1нки екстрак-т1в комплексгв тз ароматичними г!дроксамовими кислотами при атом1зац11 IX в полум* I та гря^хтовгй печ! показують пе{>-спективтсть .використання IX як аналттичних форм в екстрак-ц1йно-атомно-абсорбц1йному аналхзх у план! п!двищення чут-ливост! I вибхрковостх визначення елемент!в.

П'ята глава присвячена роэробцх системи анал!тичного контролю мЫеральног сировини 13 використанням Нбридних метод!в анал1зу - екстракц1йно-атомно-абсорбц!йного та сорб-ц1йно-атомно-абсорбц!йного. Розглянуто такок онал!тичнх схем» розхладу г1рських пор1Д.

У сучаснхй атомно-абсорбц!йн1й спектрофотометр! х проби вносять в атом1затор, як правило, у вигляд! розчинхв. Тому, до тегкршнього часу, актуальною залишаеться проблема вир!-шення ц!ег дуяе ваадивог анал1тично1 задач! - розкладу геолог!чшх об'ект!в з метою одер*ання роэчинхв, необххд-них для послгдувчого гхбридного методу аналхэу.

Проведено дослгдження повед1нки при розклад1 в кислотах ! хх сушлах ггрських пор1д х м!нерал1в - грансту, базальту, вапняку, турмалхну, ол1вгну, циркону, топазу, сфе-ну, берилу, колумбхту, молбденхту, сфалериту, галешту,

- 31 -

1льмен1ту, апатиту, монациту, каситериту, Т1п1нел1, паризиту, гранату 1 гентгеллвкгну.

Для розкладу м1нералтв I Нрських порхд 1 подалыпого ЭАА янал!зу використовували сл{дуючг аналгтичнт схеми:

1. В основу методу покладено розклад геологгчних 1 матер{ал!в при нагр!ватп в сумхи} /3:1/ хлористоводнево1 I аэотно'1 кислот.

2. Роэклад геолоНчних об'ект1в при нагр1ванн! в сумН! /10:1/ <*тористоводневог 1 азотног кислот.

3. Розклад геолог!чних об*акт:в при нагртваннх в сум!их /10:5:2/ (»1тористоводнево1, хлористоводневог I азотно! кислот.

4. Розклад ггрських пор!д 1 мхнерал1в за допомого» сум1-ш! /10:1/ (||тористоводнево1 I хлорнох кислот при нагрхванп!.

5. Розклад геологгчних матергал}в в автоклав! пхд тис-ком в сумш1 /5:10:2/ хлористоводнево'1, <!»гориетоводнево1

! с!рчано"1 кислот.

0. Комбхнований метод розкладу геолоНчних матерлал1в -ровклад в сум1ш1 /10:1/ С1рчано1 х азотног кислот I подаль-шому доплавленнх нерозчинного залипну 13 ЯО^.

Для оцхнки ступенп розкладу М1нерал!в х г1рських порхд визначали кое^щент вилучення елементхв /К/ хз твердо? <Т*ази I переведения IX в розчин. Проведена пор!вняльна характеристика аналхтичних схем розкладу для р!зних мхнераль-

НИХ ВИД1В.

Результати дослхдкень показали, чо природн! карбонати, пол{метал1чн! руди, сулыМдн! м!нерали розкладаються азотной { соляною кислотами за схемою 1. При використанш схем 2 13 розкладаються сульф1дн! х £юс<5атнх м!нерали I частко-во деякх сил!кати. Застосування цих анал1тичних схем для

розкладу пол!метал!чних руд забеэпечуе к!льк1сний переххд в розчин /К* 0,90/ таких елемент1в як Си, РБ Со ,

Сг$/, Т1 . Однак при цьому спостерхгаеться ниэький коефщ1ент вилучення елеиентгв при розклад! циркону, колум-б!ту, топазу, берилу, ишнелх. Найбхльш ефективний розклад ст1йких мгнералхв в1дбуваеться при застосуванн! автоклав!в 1 комб!нованого методу за схемами 5,6.

При визначеннг шзького вм1сту елеменгхв методом АА-спектрофотометрх1 досить часто виникають перегакоди, як1 пов'язан: 13 неселективним поглинанням. Нами було дослужено вплив основшх породоутворюючих елеметчв - кальц!ю, магн1Ю, алюм1Н1Ч, залгза, титану, кал1ю ! натргю на Форму-вання АА-анал1тичного сигналу в полум* х { граф1тов!й печ1. При цьоцу встановлено.що на АА-сигнал Си. Сс1» РЬ . 7п,

, Мо х Ве /0,1 ыкг/ш/ не нхливае присутн1 сть в розчин1 до 1 мг/мл Сл, М9 ,К , Ы» . ДепреС1я атомного поглинання досл!джуваних мхкроелемешчв спостер1гаеться у присутност1

, , 2г . Тг , яюдо IX концентрац!я у розчин1 боьша, ш* 2 мг/мл. При класиф!кац11 перешкод розглядали ф1зичн1 ефекти блокування, а також хгмхчну взаемодтю. Для усунення шкхдливого впливу сторонн!х хон1в на АА-сигнал застосову_али спектроххмхчнх буферн1 добавки. В робот! ви-користовували як буферн! добавки розчини аскорб1ново1, ли-монно1 кислот, ЦАФГА, оксиххнол1н, ЭДГА, ПАВ, а такои хлорид лантану. При введенн1 в розчин комплексоутворюючих I конкуруючих добавок в1дбуваеться зв'язування сторонн1х кат^юнхв. Щ реагенти, вступаючи в реакц1ю 13 сторожами компонентами х елементами, що визначаються, перегпкодкають утворенню термост!йких I ваякодисоцхюючих сполук.

Розклад i переведения проби в роэчин

Mo,V,Ti, Мб

Fe,Ga,Cu Pb.Gof, Л6,Лп

Be Mc^Tt Zn, Aq

АА-аналтэ екстрактгв комплекс!в металтв

Т=Л00-120°С t =о0-80 с

Т=450-800°С 1=8-16 с

Т=2Э00-Э000оС t=4-6 с

Рис. Схема, г1бридного екстракц1йно-атомно-

абсорбц!Иного аналтзу природгах об'екттв

11а основ! проведения досл!дхень розроблено комплекс методик екстракц1йно-абсорбц1йного визначення берил!ю, м!д!, свинцю, кадмгю, галхю, хнд1Ю, тал!ю, цинку, н!келю, кобальту, молгбдену, ванадхю в ггрських породах, »¡нервявх, рос-лингах матер1алах, грунтах, мулах 1 природних водах.

Розроблено методики екстракц!йно-атомно-абсорбц}йного визначення титану, нхоб1Ю, эал1эа, алюмЫ!ю, магн!» в г!рсь-ких породах.

Роароблено методики сорбц1йно-атомно-абсорбц!йиого визначення М1Д1, свинцю, кадмхю, цинку, золота 1 срхбла в природних об'ектах.

Суть Мбридних методов аналхзу природних об'ект!в вводиться до слгдуючого. Досл!дкуваний геояог!чний матер!ал розкладали I переводили в розчин за одн1ею а наведених раи1-ше анал1тичних схем. Створювали оптимальн1 умови кислотност! середовича за допомогою розчииу ам!аку або соляно'х кислоти, П1сля чого екстрагували гот иет^пв у вигляд! комплексов метал1в хз ЦАФГА /ДЮГК, ЦГФГА/ М1ВК 1зоам1ловим спиртом, хлороформом, толуолом. Одержан!.екстракти вводили в атомхзА» тор - полум'я або графиову п!ч. Термину обробку екстрак-Т1В комплексов металхв в граф1тов!й пе<и проводили за про-грамою.

Аналхтичгай сигнал елемент!в вимхрювали за поглинанням в}дпов1дних реэонансних Л1Н1Й. Вм1ст металхв энаходили по кал!бровочному граф1ку, який будували аа стандартними роз' чинами. Шкалу стандартов готовили аналог1чно пробам, прово-дячи через процес екстракц11 /рис. 3 /.

Вгдтворення результатов характеризуемся в1дносним стандартним в!дхиленням 0,04-0,09 /табл. 5 /.Правильнхсть

35 -

Таблицн 5

Результат« ЕАА 1 САА визначення елемент1в в природних объектах /пИО, Р=0,95/

Виг ст. п.юН

Матер1ал Метал ——■ • • атестовано С эна#дено . ¡4

Грянгт Си. 3,32 3,эс1,06 0,04

Сланець У6 1,50 1,4й±,12 0,03

Габро Со. 1,90 1,82^,10 ' 0,06

Трап бе 0,92 1,022*) ,06 0,08

Базальт Сс1 0,76 0,7210,03 - 0,04

Дун1т 96 0,76 0,8010,06 0,07

Ультрабазит Ал, 0,46 0,41^0,05 0,09

В1отит 2-ъ 0,25 0,2410,02 .0,09

Склерит 7 п 2,10 2,02^0,08 0,04

Ковел1т те 1,20 1.082*), 10 0,09

Каситерит Мо 8,26 8,ЗЭ10,10 0,02

Галенгт 1к 2,10 2,022*), И 0,05

Гранат V 5,02 5,102*),18 0,04

Кул Сс1 8,10 7j95i0.ll 0,03

Грунт тс 0,24 0.26^0,02 0,06

Гриби Р6 11,40 ll.30i0.12 0,02

Я годи Си 4 >10 4,022*), 12 0,03

Соонч Но 3,20 3,1010,09 0,03

Дуб Мо 9,11 9,2010,18 0,02

ГНдземн! води ' Ц 0,2310,08

/мкг/л/ 0,24 0,04

Те ж Ье 0,18 0,202*),06 0,03

методик проверяли за стандартный эразками гхрських порад1 кгё-нерал!в. Аналхэ одержаних результате свщчить про те, цо ате-стований вм1ст елементтв не виходить эа интервал дов1ри энай-деного вмхсту.

Пор1вняння результате анал!зу геолог1чних об*ект1в за роэробленими гхбридними методами та эа найкращими 13 в.-1домих свэдчить про те, ¡цо вони задовхльно спхвпадають. Проте поедна-ння екстракц11 метал-10нхв у вигляд1 коиплексхв з ЦАФГА /даТГК.ЦЕФГА.БФГА/ 13 посл1дуючим безпосередньо прямим виз-наченням елемент{в в екстрактах обумовлюе пережги даного гибридного методу у пор1внянн1 з традиц1йниыи, як1 полигають у тоцу, цо зростае. експрестсть, виб1рков1сть х чутливхсть ЕАА-анал1ву на 2-3 порядки. Розроблена система аналхзичного контролю з використанням комплексу гхбридних методик дозво-ляе визначати бхльш широкий круг елемент1в в природних объектах р1зноман!тного складу.

Ровробленх та эахищет авторськими свхдоцтвами гхбридш методики АА-визначення М1Д1, свинцю, кадм1Ю, цинку, Н1келю, золота^ ср1бла, мол1бдену,. ванадхю впровад«ен1 в ххмхко-анал1тичних лабораторхях геох1мхчного пройхлю в анал1з1 М1-нерально? сировини, а також в дослхд^еннях э такого вакливо-го напрям:у як екологхчна геох1М1я. При цьому були вивчен1 законом1рност1 розподхлу та встановлен1 $онов1 I аномальхи концентрацП токсичних елементхв в об'ектах навколилнього середовища /грунти, води, доннх осадки, сн1г/ в умовах мх -/Ко! агломерацхг в меках м.Киева, а такок для природах лан-дша|фг1в Пол1ССя. Гхбриднх методики' впровад-*ен1 також в М1х-лабораторному атестащйному анал1з1 м1нерально1 сировини. Прийнято участь в атестацхх I одержано 18 св!ДОцтв стандарт-

них зраэков горсьних пород, монерэл1в, руд, грунтов I мулов.

Б'/СНОВКИ

1. Сформульовано нориЯ напррмок в аналотичнол хомо? -атомно-абсорбцойна спектро^отометроя екстракт1в комплекс!в металов оз ароматичними годронсамовими кислотами. Показано перспективность застосувшшя оо в аналоэ1 горських пород та монералов у зв'язку оз збтльпоинпм ьиборковосто I чутливосто визначения елементов.

2. В результат! дослод<ення поведении екстряктов комплексов металов в електротермочному атомозатор1 - грв*1то-вой печо визначено оптимально темперчтурно-ччсово параметри процесов терм1чного п1ролхзу та атомозацто екстрактов. Вста-новлено механ1зм атомгэацоо екстрактов комплексов метал1в

13 годронсамовими кислотами в трастовой печо, гкий протокяе 'пляхом термочног дисоцоацоо або водновлення.

3. Дослод-*ено вплив природи органочних розчинникгв о реагентов на ^ормування атомно-абсорбцойного а.чал1тичного сигналу I коефоцоепт атомного поглинаннгт. Показано, ср в присутносто органочних розчинников збольпуеться атомке по-глинання металов 1 зростае чутливость визначення. ЦеН ефект обумовлений зростанняк е^ективносто розпилення екстрактов, а такот сольвзтац1ею.

4. Вивчена розчинность комплексов металов оз ароматичними годроксамовкми кислотами в органочних розчлнниках. Найкра^ими розчишшками для больносто годроксамят1в е хлороформ, М1ЕК. Встановлено, 'цо в деяких бппрних сумгпах органоч1шх розчинников при розчиненно комплексов спостеро-гаються синергетично1ёфекти, яко обновлено сольвэтлцоеэт.

l'oapaxortaiii значения коеФ1ц1ентхв синергетичних еФект!в при розчиненнт комплексхв в сумшах хлоро<Т>орм-13оам1ловий спирт, бензол-четиловий спирт,

5. Вивченг умови i xímísm екстракц^г комплексхв металл 1з Я -циннамо1лфе1плг!дроксиламп!ом, Д -циннамохл-фен1л- н -п-тол1лг1дроксилам1ном, дифен!лт!окарбам1лг1дро-ксамоьою кислотою. Естановлено, цо змЬпоючи кислоттсть се-редови'да, мегал-íoiw у вигляд! комплекс:в э ЦАФГА i його аналогами мочена роздхлити при екстракцп на окреш групп. Тик, Í3 сильнокислого середови-ца рН 1 екстрагуються Hio6iñ /5+/, тантал /5+/. цирконН! /4+/, титан /4+/, ванадгй /5+/, мол1бден /&+/; при рН 2-3 - гал1й /З*/, залхзо /3»-/; хз слабокислого середовица при рН 3-й - м1дь /2+/. hwifi , овинець /2+/;при рН 6-7 - тал1й /3»-/, кадм{й /2+/, щкель /2+/, цинк /2+/; в лужного середови;ца рН - мягмй /2V, берилгй /2+/.

6. Досл1дженх умови сорбцхйного концентрувяния мхкро-елемент1в - Av, Ад , Уа. , 7л , ТС , Си ,РЬ , 2.a , Сd .

Мо . V за допоиогою полхакрилоттрильних i вугхльних-сорбент1в, модифгкованих гхдроксамовими кислотами.

Показано перспективнгсть використання модифхкованих сорбент1в для геох1М1чного мониторингу.

7. Проведено поргвняльну характеристику аналхтичних схем розкладу Нрських порхд i м1нералхв для поелгдуючого атоммо-абсорбцхйного аналхзу.

Воткчовлено ефекгиьнхеть розкладу геолоНчних мате-piejiin в сумшг /10:5:3/ фтористоводневох, азотно? i cip-чано'1 кислот в автоклавах прв температур! 300°С, а та-кок при сплаплент проб 1з Zi&On. В цих умовах досяга-

еться практично повний роэклад мав!ть таких ст!йких м!нера-л!в як бернл, топаз, ставрол1т,инш1ель, циркон, колумб1т.

0. Роэроблено комплекс високое^ективних Нбридних методик визначення мгкроелемекпв в природних об'ектах:

- екстракц}йно-атомно-абсорбц1йне визначення Mifli, свин» цю, кадм{ю, цинку, Н1келю, кобальту, тал!ю , бершию в rip-ських породах, минералах, штметал1чних рудах, а тякож в грунтах i в рослинних матер{алах is застосуванням М -бен-Э01лфен1лг1др0ксилам1на, л -циннамо1Л|Т>ешлг1дроксилам1нв, дифен!лт1окарбам1лг1дроксаомово1 кислотн:

- екстракц1йно-атомно-абсорбц1йне визначення молибдену, ванад1ю, титану, волота, гал1ю i 1нд1Ю, заЛ1за, алюм1-hid i магнию в Г1рських породах is застосуванням г1дрокся-ыових кислот;

- сорбц1йно-атомно-абсорбц1йного визначення м{д{,цинку» кадмхю i свинц» в природних водах is застосуванням во-Л0К1ШСТИХ ПОЛ1ЯКриЛШТриЛЫШХ I ВуГГЛЬНИХ COp6eHTiB MOflHifii • кованих Г1дроксамовими кислотами;

- сорбц1йно-атомно-абсорбц1йне визначення золота, cpi6-ла, платини i палад1Ю в Г1рських породах лз застосуванням композищйних вугоъних сорбент1в.

9. Роероблен1 та захигцен1 авторськими св{доцтвами методики MA i САА-анал1зу Г1рських nopifl i мп!ерал1в впровад-«ен1 в аналгтичних лаборатор1ях reoxiMi4tioro продлю.

Основний smict дисертаци11 викладено в слгдуетчих роботах.

1. Самчук А.И., Пилипенко А.Т. Аналитическая химия минералов. Киев: Наук.думка, 1982. - 199 с.

- 40 -

2 Somcht A.7. / fiixp е.гт.ко А..Т. n.a. t уKcat cbemistzy of Mineral U tz e ckt.The Keiiier

lands ; VMU SCLE-NCE. tPf~£SS/ i987.~ <68p.

3. Мицкевич Б.Ф., Суцик ¡О.Я., Свкчук А.И, Физико-химические условия формирования экзогенных ореолов и потоков рассеяниям бериллия. - Киев: Наук.дуотса, 1984. - 180 с.

4. Есилчук К.Е., Open Е.И,, Щербаков И.Б., Шеремет Е.М., Скобелев В.М., Самчук А.И. и др. Гранитоиды Украинского щита. - Справочник. - Киев: Наук.ду?/ка, 1993. - 231 с.

5. Беслалько Н.А., Донской А.Н,, Елисеева Г. Д., Казанцева А.И., Козаченко А.И., Самчук А.К. и др. Акцессорные минералы Украинского ;дита. - Киев: Наук.думка, -

253 с.

6. Самчук А.И. Поведение екстувктов хелатов Tl , Jn ,Se,

Mo в графитовой печи при атомю-абсорбцонном анализе// Укр^им.курн. - 1935. - Т.51, V. 3. - С. 28^-291.

7. Сакчук А.И, Атомно-абсорбционное определение микроэле-

ментов в природных водах с предварительным концентрированием на хелатшх сорбентах // Химия и технологи« воды. - 1937. - Т.9,л* 3. - С.235-238.

8. Самчук А.И. Экстракционно-атомно-абсорбционный анализ гео-хи"кческих объектов // Химия и технология воды.-1994. - T.16./V« 4. - С.421-42^. .

9. Самчук А.И. Сорбциоьно-атомно-абсорбционное определение золота и серебра в природных водах // Укр.хии.чурн.-1939. - Т.55, 5. - С.491-Л94.

10. Пилипенко А.Т., Самчук А.И, Зкстракционно-атомно-аб-;-сорбционшй анализ природных объектов // Купи.аналит. химии. - 1937. -Т.42,/1^ _ С. 1170-1183 /обзор/.'

11. Самчук Л.1!.,■ Ковтун Г.П. Окстракционно-итомно-абсорбциои-пое определение серебра в горних породах ¡1 минералах // Дурн.анали г.химии. - IG7Ö. - Т.33, 10. - C.I924-I926.

12. С!пак З.Л., Сат.ук к.'Л. Экстракционно-атодао-абсорбцион-nof» определение м.чгния в минералах и горних породах // Уурн.пналит.хи-ии. - I960. - Т.30, 3. - С.51Ш4.

13. Савчук А.Н., Латыш И.К. Пробирно-ато"но-абсорбц!юнное определение платини и палладия в горних породах // Укр. хин. жури. - 1982. - Т. 48, .'■"б. - С. 528-640.

М. Самчук А.;:., Бондарь Т.К., Кокот Т.К. Окстракцнонно-птоадо-абсорСщионное определение бериллия в природных объектах, почвах и природных водах// Укр.хим.журн. -1985. - Т.51, !•» 4. - С.408-'III.

15. Саччук А.И., Казакевич ¡O.E., Данилова Е.Я., Хабаэо-ва Т.Л., Е>»ец л.Б. Атогио-абсорбционное определение тяжелых металлов в природных подах // Журн.алалиг. хи-ии. - ISC6. - Т.43, !■' 4. - С.в2&31.

1С. Савчук A.M., Казакевич Ю.Е., Ро"шюв H.H. Сорбционное концентрирование и атомно-абсорбцлокное определение тяжелых металлов в природных водах // Химия и технология вода. - IS68. - Т. 10, Г' 3. - С.238(240.

IV. Иилипенко А.Т., Са>*чук А.И., Зуль^игаров О.С. Экстрак-ционно-спеитрофото-етрипеское определение молибдена в виде раэнолигандного комплекса с /»/ -бензоил^енилги-дроксила»»!!но" и о-нитрофеннлфлуороном // Журн.аналит. химии. - 1985. - Т.40, !," 7. - C.I2C2-I2C6.

18i Пилипемко А.Т., И!пак Э.А., Саччук A.Z. Растворимость а/ -цинна"оил{>енилгидрокснла'''1!натов >«еди, индия и кад-"ия в бинарных сеслх органических растворителей //

Курн.аналит.химии. - 1976. - Т.31. - Т.31, № 2. -С.244-249.

19. Плшко Э., Мартини Э., Самчук А.И. Достоверность определения щелочных металлов в геологических материалах // Сб. Геология Карпат. Братислава. - 1985. Т.36, № б. -С.701-707.

20. Пилипенко А.Т., Шпак Э.А., Самчук А.И. Изучение экстракции /V -циннамоилфеннлгидроксиламинатов металлов // Журн. аналит.химии. - 1979. - Т.34, » I. - С.76-79.

21. Пилипенко А.Т., Саччук А.И. Экстракцнонно-ато»но-абсорб-ционное определение индия в минералах и горних породах

// Курн.аналит.хи»ии. - 1979. - Т.34, V- II, - C.2I29-2I33.

22. Мицкевич Б.5-, Са«'чук А.И., Сущик Ю.Я. Параметры растворимости редкометальных минервлов в различных геохи»»ичес-ких средах // Докл. АН УССР. - 1987. - Сер.Б, Ш.-

С.17-20.

23. Пилипенко А.Т., Самчук А.И. Экстракционно-ато»'но-абсорб-ционное определение микроэлементов в природных водах // Химия и технология води. - 1981. - Т.З, Ы.- С.343-345.

24. Пилипенко А.Т., Самчук А.И. Зкстракционно-атомно-абсорб-ционное определение бериллия в природных водах с использованием графитовой печи // %рн.аналит.хи»/иц. - 1982.-Т.37, 10 4. - С.614-618.

25. Пилипенко А.Г., Са\*чук А.И., Зульфигаров О.С. Экстракция

и атомно-абсорбционное определение молибдена с применением л1-бепзоилфенилгидрокскламина // Журн.аналит.химии. -1984. - Т.39, № II. - С.2051-2054.

- 43 -

26. Пилипенко Л.Т., Са«":ук Л.И. Экстракционно-аточно-аб-сорбционное определение микроэлементов в природных по-дчх // Химия и технология поди. - 1901. - 7.3, 4. -С.3'10-345.

27. Цат ял» 3.3., Самчук А.',".. Лккууляц^я металлов // В сб. Научи.трудов. Озеленение городов Укрчин». - Киев: Наук. ду»кп, I9C3. - С.Г?-76.

26. Пилипенко А.Т., Ряйулко О.Л., иаткоэскея Л.А., Савчук А.И. Дитиол-реагент для концентрирования и атомно-с.бсорбцнонкого определения никеля, кобальта и меди // Укр.хим.журн. - I9C8. - Т.54, Р9. - С.946-950.

29. Са>»чук Л.И., Мицкевич Б.5., Сущик О.Я., ¡Ераменко H.'i. Подпижнке фор"ы тяжелюс "ртпллоп в помпах Киевского Полесья // Геол.иурн. - 1993. - )?■ I. - C.6I-67.

30. Стадии к В.Л., Егоров G.C. , Мицкевич E.v., Самчук А.П. Сущик Ю.П. Тяжелые металл» в гидросети 1Сиелского Полесья // Геол.журн. - 1994. - <'.'• 2. - С.60-65.

31. Самчук Л.И., Тарковская H.A., Томашевская Л.И. Ато»ио-ябсорбционное определение кикроэлечентов в природных объектах с предварительна концентрированием на моди-фицированннх углях // У ."р. x!i ч. «урн. - 1963. - Т.55,

!■■ IG. - C.I050-IG53.

32. Ивплтитша О.М., Самчук A.il. Хи'«ическиП состав киновари ртутных месторождения Украины // 3 кн.: Минералогия и петрография рудщгх районов Украинского щита.-Киея: П»ук.ду«ка, IS8I. - 54 с.

33. ловинскиЯ Маничев С.Л., Куряепа И.В., Са-чук А.И. Эколого-геохичическое исследование природных срод в

условиях городской агломергщии. Киев: Препринт ИГОМ Ali УССР, 1991. - 36 с.

34. Ткачук Л.Г., Шнюков Е.Ф., Жовинский Э.Я., Самчук А.И.

и др. Литолого-геохимические исследования донных отложений западной экваториальной части Тихого океана. - Киев: Препринт ИГОМ АН УССР, 1973. - 34 с.

35. Самчук А.И., Мицкевич Б.Ф. Комплексообразовгшие бериллия в карбонатных растворах // Геохимия. - 1980. - № 9. -

С.1371-1375.

36. Корниенко Т.Г., Самчук А.И. Определение бериллия в природных водах // Укр.хим.журн. - 1972. - Т.38, И. -

С.917-919.

37. Мицкевич Б.Ф., Сущик Ю.Я., Самчук А.И. Бериллий в водах Украинского щита J J В сб.:Гидрогеохимические методы поисков рудных месторождений. - Новосибириск: Наука, 1987.-С.57-62.

38. Мицкевич Б.Ф., Сущик D.H., Самчук А.И. Форма миграции металлов как индикатор условий формирования потоков рассеивания рудных месторождений У/ Докл. АН УССР. -1983. - Сер.Б, № 8. - С.21-24.

39. Красножина З.В., Самчук А.И. Особенности химизма касситеритов из месторождений Памира // Докл. АН УССР. - 1983.-Сер.Б, 1? 3. - С.25-28.

40. A.c. № 1456888. Способ атомно-абсорбционного определения ванадия й молибдена /А.И.Самчук, Т.К.Кокот, А.Т.Пилипен-ко, - 1989. - Б.И. № 5.

41. A.c. № I588I0I. Способ определения золота и серебра

/А.И.Самчук, Т.К.Кокот, И.А.Тарковская, А.Н.Томашевская, Т.К.Бондарь, 1990.

\

- 45

42. A.c. P 1439494. Способ определения тяжелых металлов / А.И.Са»»чук, Ю.Е.Коэакевич, Т.А.Хабазова, Е.Я.Данилова, Л.В.Ечец.- 1988. - Б.К. № 43.

43. A.c. 'А 1606903. Способ определения тяжелых »»еталлов /А.И.Сяччук, А.Т.Пялипенко, О.П.Рябушко, Л.А.Батковская.-1990.'- Б.И. № 42.

44. A.c. $ II229G2. Способ атомно-абсорбционного определения бериллия /А.Т.Пилипенко,А.И.Савчук, Т.¡{.Бонд арь. - 1984.-Б.И.. ),* 4.

45. A.c. № I74Q056. Определение редкоземельных элементов /Сухан В.В., Савчук А.И., Савранский Л.И., МалаиэИ.Н,-

1992. - Б.И. ?? 26.

'16. Самчук А.И. Изучение экстракции п -циннаиоилфенилгидро-ксиламинатов металлов // Л Всес.конф. по методам концентрирования в аналитической химии. Тез.докл. Москва 6-9 Декабрая 1977 г., М.: Наука, 1977. - С.50-51.

47. Самчук А.И. Экстракционно-аточно-абсорбционный анализ природных объектов // В сб. Теэ.докл. XI Мекд.конф. по аналиг.ато>*ной спектроскопии. Москва, 19 июля-3 августа 1990 г.

48. Мицкквпич Б.Ф., Сущик Ю.Я., Самчук А.И. Использование физико-химических методов при ландшафтно-геохимических исследованиях // В сб.Геохимия ландшафтов и охрана окружающей среды.Тез.докл.Всес.конф. .Новороссийск,1982.-С.70-71.

49. Са^ук А.И. .Мицкевич Б.Я.,Сущик D.H. Применение хелатных сорбентов в мониторинге окружающей среды/3 сб.Теория и практика геохимических поисков в современных условиях. Тез.докл.1У Всес.совещ.,Минск, 1988_ - С.66-67.

Саччук Л.И. Экстракционно-атсно-абсорбционный анализ минералов и горних пород с применение" комплексов металлов с ароматическими гидроксамовычи кислотами, рукопись диссертации на соискание ученой степени доктора химических наук по специальности 02.00.02 - аналитическая химия, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, 1995 г., Киев. Защищается 52 научные работы и б авторских свидетельств, которые содержат результаты экспериментальных исследований экстракционных, сорб-ционных и атомно-абсорбционных характеристик аналитических систем на- основе комплексов металлов с ароматическими гидро-кса»ювыми кислотами.

Установлены условия и химиз» экстракции ко"плексов металлов с ароматическими гидроксамовы»«и кислотами; выяснены общие закономерности влияния свойств органических растворителей и реагентов на формирование аналитического ато»но-абсорб-ционного сигнала и коэффициент атомного поглощения.

Разработано комплекс гибридных методик анализа минерального сырья и объектов окружающей среды.

11лючов1 слова:

екстракти комплексГв, м1нерали,-атомне поглинання, г1бридн1 методики.

Samchuk A.I. Extraction atomic-absorption analysis of minerals and rocks using complexes of metals ulth aromatic hydroxamlc acids.

Manuscript of Doctor's degree dissertation on speciality 02.00.02 - analytical chemistry. Taras Shevchenko National University of Kiev, 1995. Kiev. 52 scientific uorks and 6 author's papers on results of experimental Investigations of the extraction. sorption and

atomic-ahsorpt Ion data of analytical systems based on complexes of metals ulth aromatic hvdroxamlc acids. Conditions and rhemlstrv of extraction of complevms of metals with nrom^t In hvriroxamlr. oniric and general Influences of nrfinntr solvents an the generation of thn analytical atomic absorption signals and coefficients of the atomic absorption vierp found out. ioome secondarv metTiods of analysis of mineral samples and objects of the environment have been devised.

Kev uords*.

extracts of complexis. minerals, atomic absorption, secondary methods.