Экстракция родонидных комплексов некоторых d-элементов с циановыми красителями тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.02 ВАК РФ

Р Г Б ОД

ІИпісгерсгво освіти Зкраіяи

2 и ИК)Н диівсрситзт інвні Т.Г.Іевченка

На правая рдхописд СТ9ДЕІШ5 Ярослав Іванович

ЕКСТРАКЦІЯ РОДАНІДНИХ КОМПЛЕКС ІЗ ДЕЯКИХ (1-ЕДЕЙЕНТІВ З ЦІАНІНОВИМ! БАРВНИШШ

02.00.02 - аналітична хікія

ЙВТ0РЕ5ЕРЙТ дисертації на здобдттп водного стдпвіш кандидата хімічні» вади

Каїв - 1334

Робота виконана на кафедрі аналітичної хімії йнгородського деркавного університету

ІШКОБІ КЕРІВНИКИ; доктор хіиічних наук, професор

Кіш Б.П.

кандидат хімічних наик, доцент Базвдь Я.Р.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор хімічних наук, професор

Танакайко Jf.lL кандидат хіиічних наук Доленко С.О.

ПРОВІДНА ЗПАНОВЯ: Дніпропетровський дернавний університет

на засіданні спеціалізованої ради Д 01.01,11 з хіиічних каук в Київському двряавномц університеті іи.Т.Г.Шевченка с252017. и.Кийв. вил. Болодимирська, 60. Велика хімічна аддиторія) З дисертацією моїнв ознайомитись в бібліотеці Київського держуніверситету.

Автореферат розіслано 894 р.

Вчений секретар -

спеціалізованої ради

Захист відбудеться

кЬ М-МіїЗк. 1994

кандидат хімічних наук, доцент

■В .Ф. ГОРЛАЧ

Актуальність тсии. Загострення екологічного становища , Підвищення вимог до якості матеріалів сучасної техніки, необхідність розширення методів діагностики початкових стадій захворгь вань лядини висуваить иорсткі вимоги до методів контролю за станом природпіх об’єктів і за ходои різноманітних процесів у технічних та біологічних системах. .

Вирішення ціої проблеми повинно сприяти вдосконалення методів аналітичного контролю, які б відповідали вимогам надійності, акспресності,-чутливості та селективності, В значній мірі таким вилогам відповідають екстракційно - Фотометричні иетоди аналізу з використанням органічних реактивів. Відомо, зо запровадження з фотометричному аналізі основних барвників (ОБ) дозволило розробити надійні та високочутливі методи визначення ряду елементіз: стибіз , талія , реній , танталу та ік. Такі методи грунтуються на використанні реакцій кокплексоутвореиия та екстракції іонних асоціатів (їй), утворених відповідними галогенід-шши чи окси-комп..іксами металів з ОБ . З аналітичній практиці в основному використовують трифенілметано: і. роданінові, тіазі-нові та деякі барвники ікиих класів. Однак, ряд недоліків,а саме: вузькі мені рН існування реакційно-здатної <$оряи. низька стійкість до дії світла та здатність до полімеризації дачо обметують область їх практичного застосування.

Мало досліджено екстракцій їй псездогалогенідіш (5СЛ"\К;~,

5еСН, ОСК , СЮ комплексів металів з ОБ. Хімічні особливості псездогалогенідів обмехдать нокливості їх використання для здер-канна аналітичних форм - ГЯ. Назідь для такого поширеного ліганду яким є роданід систематичні д-ліі зідсутні. Практичного застосування набули липв методи визначення тих елементів. ІА яких з галогенід-іояани досить слабо екстрагуються органічними розчинниками, а саме цинку та кобальту'.

Нам бачилось перспективний зизчення екстракції іонних асоціатів родакіднах комплексів елеиентів з деякими, новими ціаніновими барвниками, похідними 1.3.З-три.четлл-ЗН-індоліа. які характеризуються низькою основністю, інтенгавністя забарвлення та значною стійкістю до дії світла. Певний інтерес викликало дос-лідяенніі процесів екстракції ІЯ, в плані підбору екстрагентів, уьіов проведення екпрахції, а тако» впливу природи основного барвника.

Нота роботи. Систематична вивчення впливу природи та

концентрації реагуючих компонентіе на екстракції: іонних е.соціа-тів роданідних комплексів металів С їл, Со, Си, Рсі, Гі,, Ер ) з ціакіновіши барвниками та розробка зкгтраііціПпз-Фото'.втрі'ЧгіПл йбтодів визначення їх мікрокількостєй.

Йля реалізації поставленої метя необхідно було провести такі наукові та прпкладні дослідження:

- вивчити умови утворення та екстракції ІГ., ї;; склад, стійкість, екстракційні та слектрофотокєтричні характеристики;

- здійснити вибір екстрагента, враховуючи схожість властивостей комплексних та простих роданідних солей барві.лків;

- синтезувати та вивчити властивості ряду ціанінових барвлішів;

- дослідити вплив природи барвника на його реакційна здатність;

Наукова новизна. Вперізе запропоноване проводити екстракцію іонних асоціатів основних; барвників'з ацидоконплексани металів із водно-органічних середовищ, як єффективний спосіб покращення хіиікс-аналігичних характеристик екстракційно-фотометричних методів визначення елементів.

Проведено оцінку вплибу органічних розчинників, які зківу-ютьсг з водою, на екстракцію роданідних солей барвникІЕ та ІА. Вивчені умови комплекссугворення та екстракції ннзькозарядних катіонів, елементів ССи(І), йд( І), їпІІП, Со(ІІ), РсЗС 11), РЇ.С 11), Нв(ІП) з роданід-іонани та основними ціаніновими барвникам; і проведена порівняльна оцінка екстракційної здатності їй рі.зних елементів.

Синтезовано.ряд ціанінових барвників з високими молярними коефіцієнтами поглинання, вперше досліднєно їх реакційну здатність до аніонних роданідних комплексів елементів. Визначено основні спектрофотометричні та протслітичні характеристики ціанінових барвників -похідних і,3,3-тримєтил-ЗН-індоліЕ. ' Виявлено та дослідяеио взаємний вплив роданіду та органічного розчинник? на утворення та екстракцій їй. .

. Практична значення роботи полягає в розробці нових екстракційно-фотометричних методик визначення нікрокілько^тей цинку , иіді , паладій і кобальту в сплавах, водах, крові, напівпровідникових матеріалах.

. Показана принципова можливість екстракційного розділення та концентрування ряду елементів з близькими хімічними властивостями. .

Встановлено вплив природи і складу водно-органічного середовища «а чутливість та селективність методик екстракційно*

- 5 - .

фотометричного визначення елементів.

Розроблені загальні рекомендації по раціональному використання органічних розчинників, що зміпуються з ведои для спектрофотометричного визначення зяем^лтів -у вигляді іонних асоціатіз з основними барвниками.

На захист виносяться:

1. Результати дослідження закономірностей утзоргння та екстракції іонних асоціатіз роданідних комплексів елеаентів з основними ЦІаНІНОЗИМЯ барЗШІк'аМЛ.

2. Розробязняй спосіб покращення «кетрзкції їй, суть якого полягає з проведенні реакцій коаплексоутзсргння та екстракції :з водно-органічних серодовиа (в присутності доноркоактизних водорозчинних органічних розчинників (ДАР)!.

3. ’їехапізн впливу ДЯР на екстракцій їй.

4. Результати дослідження протолітичнпх властивостей нових ціанінових барвнииіз.

5. Оцінка впливу природи катіону елемента, ліганяа. барвника, органічного розчинника на екстракція утворених ними ІД.

З. Методики екстракційно-фотометричного визначення нікрокількос-тзй цинку, кобальту, міді та паладій в природних та промислових об'єктах.

Апробація робот::. Основні результаті! роботи представлені та обговорювались на ХГІ Українській республіканській конференції з неорганічної хімії (Сімферополь і989 3. Всесоюзній конференції "йнализ-^СЧ Іазвсьи 1030), Всесоюзній конференції молодих вчених

з екстракції (Донецьк 1990), IX Зсесоазкій конференції з екстрая-ціїіпдлер і З 31 і. Иівдаржавній конференції " Хиния радионуклпдов п металл-ионов з природних обьектах'Ч Мінськ 1392). ніянародній кок-заренції з екстракції органічних речовин "І5ЕС05-92"(Зоронез-1992 ), науково-практичних конференціях Ужгородського дерзуніззр-ситоту (і 989-13 У3).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 статей, тез доповіде:*, одеразно 3 авторські сзідгцтва на винаходи.

Структура та об’за роботи. Дисертація складається з вступу.

5 розділіз, висновків, переліку яітгратзри, ча цитугтьсз С 205 найменувань) та додатків. Робота викладена на 153 сторінках аанинописного тексту, яклвчає 22 таблкці і 37 яалвикіз.

В додаток аклвчено акт;) ^прозадяення розрзблаяих методик аналізу та копії авторських свідоцтв на зннаходи.

- Ь -

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТк.

Перми розділ присвячено огляду літератур;;, е акому розглянуть досягнення. ноіливості, обмеження та перспективі; використання основних барвників як реактивів для екстракційно-фстоис»-ричного визначення елементів.Відмічена недостатня розробленість теорії еі-сгракції ій, а саме таких питань, я;; критерії вибору барвника та Екстрагента, 3 другій частик; огляду приведено дані по методам екстракції роданідних комплексів елементів з основними барвникаки та проаналізовано коелшзі причини малочисельності цих методів. Усунення таких причин дозвплия' 0 розширити область практичного застосування роданідів та основних барвників для екстракційно-фотометричного визначення елементів.

СИНТЕЗ ТА ВИВЧЕННЯ СТАНУ ЦІДИШІШХ БАРВНИКІВ У РОЗЧИНАХ

, Для вивченні; впливу природи основного барвника на утворення їй синтезовано ряд однотипних ціанінових барвників, які відрізняються певними складовими фрагментами чи замісниками. Синтез проводили згідно відомих методик, ідентифікації» - хроматографією в тонкому шарі та спектрофотометрично. Встановлено, цо низькосснов-ні барвники, одервані у вигляді перхлоратних, йодидних або пор-фторидних солей, кожна перевести в краще розчинну у врді хлориди; форму пропускаючи розчини барвника через колонку з сил.-.нсссноениь аніонітом ЙВ-І? у клоридній форні.

Враховуючи здатність барвників до протолітичних та агрега-ційних взаекодій та заленність їх реакційної здатності від таких власті гостей, вивчено стан барвників у водних та водно-органічни^ розчинах за різних умов.

В кислому середовищі иає, місце протонуванкя барвника, яке опису-

О+

сться процесом: . + 2+ ' ]

Н+=ШГ Кпр= —х-------------X- -

І!г+];ГН+].

в лугноку- перехід в форму псевдооснови ( "гідроліз"):

. . ■ _ - [ЙСНІ .

й + ОК = КОН Кг=—т------

: [я+]-[он і

Протолітнчні переходи барвників чітко фіксуються спектрофотометрично. йк приклад, на пал. 1 приведено вплив кислотності перловица на спектри світлопоглинання розчинів барвника МХВТІ (скорочення в таблиці !). '

і залежності від кислотності середовища (і=іск); 1-рН 3,2-10,і; .М: 2-0,005; 3-0.05; 4-0,25; 5-0.5: 6-1.0:

7-1,5; 8-3.0; 9- рН 14.

Протонування барвника супрзводаується гіпсохромним зсувом аансїі-

м

купу поглинання до ЗБО нм. Аналогічно зсув з короткохвильову область (Лиахї 305 нм), а таков зиенвзннд інтенсивності світло--гтоглинання спостерігається і для гідролізованої форм::.

Білогарпфмічнкм методом встановлані константи протонування та гідролізу, а такая число приєднаних протоніз та гідрсксил-іокіа, В таблиці І приведені основні спектро?отоиатричні та протолітичні характеристики ціанінових 'барвників. ■ .

Отримані дані свідчать про сільву стійкість ряду ціанінових барвників до протолітичних перетворень в порівнянні з аідоииии барвниками інших класів-, їх високу інтенсивність забарвлення (Є --С5,4-15.5М04 ).

Певний інтерес викликало аивчвнна протолітичних ператворзнь барвників у заізаних водно-органічних розчинах, тзау 50 г таких середовияах часто спостерігається зиіаенна таутоаерних рівнсзаг

Основні спектрофотометричні та характеристики ціанінових бапгнп,

ск5 -сіц

Ri

Ид

j Dapb-j

Структурна форадла

гл- 1 HUh і I R1 .л мах £•11 р аП г " і

R2 Г. (

11 БЕЧ Н 1 5 Г 6,5 ’ і ,40 ' ' І 12, 2І

1 2 І аф-зй -о-<й Н 1 546 8.0 2 ,42 11. s|

1 з і КР-2С л~/п''сигснгсі Н 1 і 538 5.6 0,70 10,8

5 < ЙБЧ -TVw'ctl3' 7W/^n'-CH2Cii2CN ^Н-м'с*еснз СН2СИ3 5!Т1у-М-сн2Сн3 н$=< -CWL. і_лГЛ_н''сгь5 л=/ f '-CH2C«2CN Н . і 510 6,5 -0,34 11.3

5 СБЧ К 1 55Б 5.7 2.66 12.0

6 ЙЧ-ВБ н 1 540 5.5 1.61 11.4

7 ПБЧ н; t і 53 О' 5,4 0,16 12.2

8 КФ dCOOCHj і 550 0,0 -і,48 9.0

9 КЧФ . н і- 530 8,1 -1,12 10.0

10 6ШС -©т*8| s-щ і 556 10.0 0,72 -

11 5НІС 5-KDg 1 ' 580 9,9 0,31

12 RMKIC ■ —— • 5С00СН, - X 1 535 9.2 0,13 1

13 МХВТІ -оо и 1 560 8,1 0,95 12.1

14 2X1К jJ*XQ н 1.5 550 -7,9 0,22 -

15 ЛІК . «і ii ; 1.5 538 14,3 -1,82 13.S

16 БІК Л =Or'Di-3 сна ‘ ^ wjiO : н 1.5 536 9.2 -0,72 12.7

17 4ХІК н 1,5 593 8.5 1.30 14,1

1В 5НІІК 5-Н02 1.5 580 12,1 -3,48 11.В

14 еник £«з e-N02 1.5 535 15.6 -3,46 11.7

органічних реактивів і підвищення чутливості багатьох фотометричних реакцій в порівнянні з водними середозизами, Виявлено, що збільвзння концентрації органічного розчинника (ацатон, ДМФй, діоксан, ДЛСО та ін.) з суаіаі супроводжується сольватохроннин ( батохромним ) ефектои , одночасно спостерігається незначне ( до 20 У. ) збільшення інтенсивності світлологлинання розчинів

Квантово-хімічні розрахунки розподілу заряду в иолекулі барвників, проввдені напівокпіричник квтодой СКЗО свідчать, максимальний позитивний заряд (+( 0.24-0.25 )) зосереджений на С-2 атомі індоленікового кільця. Повна чекати. ;о при гідролізі сазз до цього атону Зуде приєднуватись гідроксильна група. Найбільгий зід’емиий заряд зосереджений на л-С атомі псліиетинозого ланцвгз (-(0,12-0.13)1 та ка атомі азоту п-ааі.чофенільноі групи {-(0,130,15)). Враховуючи результати розрахунків, а такої дані спектроскопії ПМР барвників з дгйтеро—грі!фтороцтоп.Ій кислоті та ЛУС0 (максимальні зсуви протонів спостерігазться для аетиленозкх груп, найблияче розмічених до атоау азоту і, искна говорити про пераааа-не приєднання протону до азоту п-ааінсфзнільнегз фрагмента. Хоч і ле безпосередньо, це пія'Бзрая'л'ється встанозленов кореляцією аів константами прогскузання та електронідганістЕ замісників (б параметр Тафта) при атомі азоту СрКг,г= А - 2,?С . де й-1,77 їла барвників 1-4. і Я-2,42 для 5-7). Наявність фенілького радикалу (баре ьики 3,3) призродить до вклвченкя протонса.чтивної пари «лгктраніз азоту з систему спразення . лс, супроводжується різкая заенаекчаа

я

1,5-

баряника. Крім цьогс у водно-органічних середовищах значно розпириг'ься інтервали домінування однозарядної Ціорми барвника. Зк приклад на Мал.2 лри-вяд9Н"ї залежність впливу рН на оптичну густину розчинів С5Ч з різнин вмістоя органічних розчинників.

їал.2 Вплив кислотності серодо-вивд ка оптичну густину розчи-

нів СБЧ у зоді(і). 102 ЛНФЯС 2 ),

2• і0 иоль/л С5Ч, 1 = 0,3 си

- ІО -

основності барвників . Аналогічне я в и ці в мас гисцє і для каро оцій ціновик барвників (14-19)'. Тому наГ'більг inpjHpwu* участкоі! про-токування даних барвників буде полійєтякоьіі.'ї ланцюг. Для карбе-:;: ані нових барвників pKRP збіяьЕдється з росток влектроі:одокорйі,гті гетероциклічних залишків, що входять до складу йоле куля бапвижа

Взагалі, між протонованими формами, імовірно, існуь рівново га.ска мсеє змівсдвагись в певну сторони с задекносгі від пр;:роді: Фрагментів груп замісників.

Дослідження агрегаційнях властивостей ціанінових барвників показало, що бони мавть низьку здатність де полімеризації. Проте В присутності великих ПО розміру аНІ-ОНІВ -TiC'L ГВрІГаЄТЬСЙ осадження барвників .ступінь якого spocras з ростом концентрації аь1 іону (SC/s", BF^_, CID^ , І та ін.).

Агрегація - процес, що негативно вплизае на екстракцій If.. Він призводить до зменшення виходи їй та до погіриення масопе-реносу через розділ фаз. Нами вста.-зелено, що б присутності у ке І0—30 об 7. водорозчинних органічних розчинників рівновага прсто літичних та агрегаційних процесів різко зміщується в бік утворенні! мононерної реакційноздатної форми барвників.

ДОСЛІДЕЕННЯ УМОВ УТВОРЕННЯ ТА ЕКСТРАКЦІЇ ІА В СИСТЕМІ ІОН КЕТАЛЙ - РОДАКІД - ЦІАНІ НОВИЙ БЛРБ1ШК.

Ряд елементів (Cu, Ag, Йи, Zri, Co, Pd, Pt, Ho, K. fn. In ) в присутності роданіду та ціанінових барвників утверювть нерозчинні у воді сполуки типу їй. Серед них тільки їй міді (І) та' золота(1,111) суттєво розчинні в ароматичних вуглеводнях . і добре ним екстрагувться. Екстракція іініях асоціатів даними розчинниками незначна і в більвості випадків спостерігається часткова флотація їй та значна екстракція простих роданідних солей барвників. Серед досліджених сумішей екстрагентів тільки с;;:пші гексану та ССЦ з активними розчинниками (циклогексанон.ацетофенон, ТБФ та деякі Іні.1 дали невеликий ефект. В той не час, при введенні у водну фазу органічних розчинників, ще■змішуються з водою (ДШИй, Фй, ДМСО та -ін.З/ДЯР/ та екстракції їй з таких середовищ ароматичними вуглеводнями спостерігається значний ріст ступеня екстракції їй (синергетичний ефект) та зменшення вилученні простої роданідноі солі барвника(антагоністичний ефект). Причому, ступінь вилучення їй досягає максимальних значень саме при введенні ДЙР до складу водно') фази , а не при використанні

суміші екстрагентів.

Ефект такого способд здійснення екстракції приведено на прикладі екстракції толуолом їй цинкд з барвником ПБЧ £Мал.З).

Аналогічні залежності отримано при дослідженні екстракції практично всіх -іонних асоціатів: однотипний характер кривих дозволяв говорити про подібність механізму утворення та екстракції їй різних елементів.

2-Діінп, 3-ДМФА 4-т. З-ІЇЯ: 5: С5^-.Н: і-0.05; 2-0.10; 3-0.20; 4 0,40; і.2- !0Н П5Ч. '

Із збільпенняк концентрації ДйР сг.тична гчстика ІЯ зростає, досягає максимуму, після чого змеяс-цеться. Екстракція простої ізлі йаовника з!«кяц€іься в присутності ДАР. і при концентрації ЛЛ? у вадніЯ Фазі ~іб-20 об. X практично не спсстгрігаєтьсд.

Концентрація ДАР,яка необхідна для досягнення яаксиааяьнога

ЗИЛУ'іеНІЇЯ ІА, ЗЯСНЗЦЄТЬСд в ряді їй > ЙОп > ЛУ5п Р *їйй 1 ЛійЯ ,

що співпадає з ростом йонорного числа по Гатаакї . Використання розчинників . які характер-/,зиптъсз низькоа донорнов здаткістЕ Сметанол, зтанод. ацэтон) практично нэ зглнвае ка екстракція 15 цинку та простої салі ‘арвника. У зазадкд загтракаіі і енних

ассціаті? елементів, по утворить стійкі роданідні комплекс*

( Pci. flu, Hg. Pt ) ефективними виявились і останні з приведених розчикяихіе, зле для досягнення максимішц скстр-зкції З'й нге&хід-но иатя білье як 20 об % розчинника а *огній £огі. £ той ве час, зростання екстракції їй не певна пояснити тільки донорнсе ад5т-ніств розчинників. Необхідно таког враховувати розподіл ДАР ми sorjb і екстрагентом та вплив ДйР ка стійкість ецидоиокллекса неталг. Внрсок коїкого з названихфакторів б екстракції їй різний і залвянгь, як від природи- ЛйР, та.ч і бід центрального іона. Наприклад при використанні діоксану (DN =14.8). максимальне вилучення 18 паладію спостерігається уяе при концентрації діоксану рівній 8 об,'/.. Іаовірно це знновлоєтьсі низьксл діелектричної прокккнісгв останнього та значним підвищенням стійкості ройанід-них комплексів паладій у водно-діоксанових сєредовиаіах. Підвищення стійкості роданідних комплексів елементів у водко-органзчних сзредоЕищах зумовлене зиєкїєнняи ступенн гідратації за рахунок зааїки колекул води молекулами ДЙР. При цьому ноне спостерігатись не тільки підвищення стійкості комллексів, але й зиє.чеєння кількості ацидолігандів в кординаційкій сфері, внаслідок конкуренції міх лігандом та ДЙР за центральний іон. Дані иал. 35 підт-вердЕуять вказані передбачення. Із збільвеннян концентрації рода-ИІЛУ вилучення їй цинку зростає, в цей хе час максимум екстракції зсувається в область вільних концентрацій ДНФА. Це мокна пояснити наступним чинок: при введенні у водну «разу ДР.Р спочатку

проходить витіснення молекули води в комплексі [ZnCSCNjj-H^OJ і

зростання ступеня екстракції їй де максимальних значень:педальне збільшення концентрації ДАР призводять до зменшення екстракції, що boss бути позязане з витісненням SCN-- іонів із кординаційної сфери і утворенням комплексі в типу [Zn(NCS)22S3 , які не вилучаються з основними барвниками. При збільшенні концентрації рода-яіду (мал.Зб криві 2-4) концентрація ЛМФА, необхідна для максимальної екстракції зростає внаслідок того , що збільшується кількість'комплексів цинку з більи високим зарядом l2n(HCS)^) та ін. , які погано екстрагапться основними барвниками.

ЛАР з високими DIS здатні сольватуваги не тільки ацидокомп-лекс, ьле й основний барвник. Внаслідок цього спостерігається

зuєниенне екстракції простих роданідних солей барвників в при-

сутності ЛАР , серед яких найбільш ефективним в цьому плані виявились Д1Ш, Ой, КФЙ, ЛИСО (Мал.4).

- 2! -

Cc;ici?b’i реэулгаги «ксгргацИ викладен! з роботах:

Oj.'.i.;:!. л. ?., Стцгенгк 5.И. йселедсоаиае к£мпл<?ксоо6раэования и ж:т?аy.un.i палладил с радвких-искй«а и цяокинозами красителями. /Каучииг разработки и достихеиия “.следах ученых - нароансну хоз«й-ству:7.ззисн доклад;:-. — У х г о р о z.: У к Г У. 1-3 siehs 1S99 г.-С.83. l . К;; г il.fi.. Бозгль -т.Р.-.Сгудркяк З.й. /сследоьалае кокплексообра-jcEa-iiu и экстракции цинкъ с роданид-исками и осковкикк красителя-ни/3 кн. XII икраннскбл р^лубликенская конференция по неорганической хими:1. Тч-зн;:; д;:-,..ад., т.П, Симферополь, 1ЗВЭ.-С. 303.

3. Кик Г;.П.,Студеняк л.»!.,Газель S.P. Экстракция »: уогоиетричес-Kos определение Палладия циаьиноЕНиа краситгллча /СсБреиеннхг яг-тодк анализа металлов, сплавов, объектов окщяаз^гЛ среда. Таз;;сч докл. Есесовзной конференции "йналнз-ЗС". <2-14 isshs. Хнезск.1320.

4. Студеняк Я.И.,Базель Я. Р. .Низ П.П. Экстракция а ^отокетркчгп'.ее определение цучка ; родан;:д ионами и цианинов;;:;;-; крьсптгд^.зд/Тгз. докл.Всесоюзной конференции колодах ученых ло экстракция.-Донецк: ДонГУ,1390.-С.54-55.

5. Кис П.П..Базель Я.Р.,£туде-кяк Я.я.„Зииокр-Я И.К. Способ определения цинка. Я.с. 354133 СССР.

5. Ёазэль Я.Р.,Кна П.П..Студеняк Я.«.,Зиыоиря И.И. Способ определения палладия. й.с.Ю37383 СССР//5гл.п. 1930.—К 23.

7. Кис П.П..Студеная Я.«..Базель Я.Р. Экстракционно-фотометрическое -Пргдзлекиэ меди в водау /5 кн. Современные аэтоди ко.-.троля качества окрукзгцэй среди и лицевых продуктов. Тез.докл.Зсесоазн. научкс-практич. конференции. Краснодар,1351.-С.

0. Кип; П.П..Базель Я.Р. .Студзняк Я.«..Кормов 2.Й. Экстракция рода-ниднзх комплексов элементов циакиновыни красителями из водно-органических сред /Тез.докл.IX З-сессжзней конференции по экстракции Лдлзр.1Э31 /Москва:1931.-С.235.

3. Студеняк 9.Я.,Кип П.П.,5азель Я.Р, Экстракция и фотометрическое определение квди в виде роданэдних кокплгксов с циакиновнии красителями /Таз,докл. межгосударственной конференции "Химия радионуклидов и металл-ионов в природных объектах” 31 марта-2 апреля 1992. Никск:БГН.-С.Ш.

10.Kish P.P^Studenyak Ya.L.Bazel Ya.R.,Uoronich O.G.,Ku.4hnir L.fl. Extraction of ion-associates of basic dyes froa uater-organics mediums./Intern. or&anS с subst.solv.extractI on conference.ISECOS’92. Uoror.s2h.I3S2.--U.l ,-P. 226-228.

11.Кип П.П..Студеняк Я.И..Базель Я.Р. Зкстракцконио-согоыатричос-кое определенно меди в водах.//Хихиа л технология води.1592.-т.14, N8.-С.573-582.

12.Кии П.П.,Базель Я,Р.,Студгпяк Я.И. Экстракция роданядких комплексов элементов основный» красителями из зодно-органических сред. Зксїраівдонио-фотоиотричесііое определение цинка. //2цра. аналит. хинин.-1952.-т.4?,И?.-С. 1233-1240.

13.Киш П.П..Студеняк 5.И. .Базель Я.Р, Зкстракционно-Сзтометричзс-ксе спредея<?з*г. кеда б сталкх и нпка&еіМл сплавах./73<ав.Лай. і39Е.

-;нг.с.9-11.

14.Киї П.П.,ойзель З.Р.,їтудгкяк Я.И. Зкстракционно-оогоиегричвс-

кэс определение цннка ь склавах на нккглвьсй основе.//Згв.лаб.і389 ІІ53.-С.12-М. .

і 5.5» єлб Я.Р. .Сгуденак Я.И.,Кии П.П. Зкгтракция и Фотометрическое скї «дг.ігьуі* палладия г присцтстгии роданид-ионов и сткрклооого кра сит;ля. /лоб.рузсб.Химик к хан.тгхк.1532.-,'.5: .Н7.-С.25-ЗС.

15. Газ с ль 5. Р. ,Студ»ваи Я.И..Кин ІІ.П. Состояние цианинових краси-

гслиЛ кя с с не в с 1,3,3-тр;!і;ст;:л-ЗН-пігдслі;л з з одна.': к еодко-оргаик-

ч._!сер*лох.//Езі>н. анаяит. глі'.л'л .-1333.-т. -13 ,ІІ4. -С. 631-643.

1'.’, Р'іОїль Я.Р., Стг*де- н^м 5.И., Ганич С.Н. ..Кии П.П., Зшісаря И.И, С:;.,:с5 спогділспа- мак. А.С. 1797014 СССР // Бш.И. 1923.-К ?.

'.г. Ра:ель Я,Г., Ст^,;с:;у;: Я.І., Кулакова Т.С. та ік. Особливості ::;стріКмі! рь,--;ї дьих иояплексів ілвнєнтіе ціанінегкнз барвниках» із і-:г.дчо *ргакічїіогс ссрі-дсслцс,./Тези доп. 47 ка-звоа. конф.ЗіХорсд iD93.-C.22.