Физические следствия из кирально-калибровочных моделей тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.02 ВАК РФ
Сабо, Тимеа Арпадьевна
АВТОР
|
||||
кандидата физико-математических наук
УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
|
||||
Ужгород
МЕСТО ЗАЩИТЫ
|
||||
1994
ГОД ЗАЩИТЫ
|
|
01.04.02
КОД ВАК РФ
|
||
|
УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ л-. На правах рукопису
г6 од
УДК 539.12
САБО Тшеа Арпад'тна
ф13ичн1наслщки13 юральних-кал1бровочних
моделей
Спещальшсть 01.04.02 - теоретична ф'пика
Автореферат дисертащ! на здобуття наукового ступеня кандидата ф!зико-математичиих наук
Ужгород - 1994
Дисертац1е1) е рукопис.
РсОота виконана на кафедр! теоретичной ф1зики
ф1зичного факультету Уггородського державного ун1верситету.
Науковий кер!вник - доктор ф!зико-математичних наук,
професор САБОВ В.1.
0ф1ц1?.н1 оионенти: - доктор фхаико-математичних наук,
професор енковсышй Л.Л.
кандидат ф1зико-математичних наук, доцент КАЧУРЛК 1.1.
Пров1дна уотанова - 1нститут електронноХ ф!зики
АН Украхни (ы.Укгород)
Захиот вЬбудеться " кЫтнд 1994 р. в 4к*° на зао!данн! опец1адхзованно1 вчено!" ради К 068..07.02 со ф1зико-матеыатичнлн наукам в Ужгородоькому державному ун1верситет1 Сауд. ® Ш )•
3 дисертац1бЕ моана ознайомитиоь у науков!й б!бл1отец1 Ужгородського державного ун!вероитету.
Автореферат роз!сланий " " <5ер&знЛ 1994 р.
Вчений секретар слец1ап1зоваао1 вченсй рада /р
доктор ф1аико-матем&тични! наук, прсфсо^^^^^^^БЛЕОКАК Д.
ЗАГАЙЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ЖТУМЬН1СТЬ_ТЕЖ. За останн! роки центральна м!оце у роз-витку квантозо!' тесгр15Е зайняли неабелев! кал!бровочн! поля Янга-~М!ллса. На П оонов! побудована перекормозана едина модель ола-бких та електромагн!тних взавмод!й Заянберга-Салама. е во! ооно-ви вважати, яо кварки взаемод!втъ м!ж собой шляхом обн!ну "ко-льоровими" бозонами-глвонами 1 що в!дпов1дна теор!я - квантова хромодинампш /Щ/ - опису сильн! взаемодП адрон!в. Щ дооить цобре погодауетьоя з експеринеятами в облает! великих енерг!й /малих в!ддалях/. При великих в!ддалях / г ъ I Зм/ зараз немав зад1йних йетод1в розрахунк!в. Однако з розвитком КХД появилась !оалнв1оть одержати в рамках цхв? фундаментально? теорИ диван1-су ззавмсд*й гадроя!влпрн низьких енерг!ях. Показано, що в низь-:оенергетичн1й границ! КХД приводить до нзл1н1йних к!радьних ла-•ранж!ан1а.
В сучасн1а внзькоевергвтичн1и к!ральн!й тзарИС н9л1к!ян1 а15аня1ани розглядаптъея як наиб !льи вдадиа п!дх!д для опиоу езонних процео4в в терн!нах непзртурбативно! КХД. Безумовно,ак-уальн!сть проблема визначазться необх1дн!отп побудови проотого 1арату, якай би позволив оиотематизувати велику к!дьк1оть еко-».ркнентадьаих данних в низькознергетичних-взазмод!®: влементар-к часток. Равная вказано? ароблапа в облает! низьких енерг!а Дяонпв'гьоя з дополотою побудови низькоенергетичного лагранз!-:у як граничного переходу в!д ВД. Визначення характеристик ективного лагранж!ану /ЕЛ/, %к ! яого сииа?р!й /топних та по-шзяих/ в ваяливоо задачей сучасно? ф!зжи елвмеятарвих чаоток.
Готорично ЕЯ винив як подадылаа розвиток алгебря отрум!а и 51^x51^ «а Зи^хЭи^ к!ральних груп сииетр1я. Викориотання ютод! ЕЯ нвл1я1яних рвад!эац1й к!радьних груп сяквтр^я дало
йсшшв1сть датн прооту та наглядну 1нтерпретац1в псевдоскаляр-них меэон1в як голдстон1всысих збудкень, hkí винихають при спонтанному порувенн! кхралъноТ симетрй. Використання нелШйних ревл1зац1й дало моелиб!сть поряд з часто феноменолог!чними методами прим1няти метод TeqpiY груп, диференц1ально¥ геокетрй' та топологИ.
Безуковво актуальшш е встановлення дальших зв'язкхв mík КХД та методой ES та обхрунтування метода ЕЯ на ochobí граничного переходу в КХД в область низьких енерг!й. При певних допущениях вдаетъся одернати не т!льки старий лаграна!ан Швхкгера-Байн-берга [1,2] та к!ральн1 аноиалИ' Весса-Зум1но-В1ттена [3,4] но i одергати hqbí внески в ефектявну Езаемод1х> мезонхв при викорис-та.кн1 !нстантон!в. Ф!экчний зм!ст bcíx внеск!в :се повн1стю не вн-яонений.. Лля ф!зичноХ переь!рки низькоенергетично! ГХД необх!дн1 новi i 6i5bs точн! екоперииентадьн! дан! по низькоанергетичним иезонниы процесаы. Бар!они в данн!й модел! вкикхапть як збудаен-ня оол!тон!в. Це б нова точка зору i дуге ваклива в нкзькоенер-гетичн!й ф!зиц1, тобто там де ке дуае ваадива структура об'екту /каприклад, в ядр1, де нуклонк виступають б!дьш ыенш як qiaos.
Кета ьоботк: полягае в побудов! нелШйних порушених Kipa-дьво-кал1бровочних дивамЛк, сииетр!я яких адалог!чна ожвтри KXJ з врахуванням 1ндукованого 1нставтонами ефективно? детерм!* вактно? взавмод!5 1 на 15 основ! систематизувати велику к!льк1-сть теоретнчних передбачень у в1дношенн! физики елементарних часток.
5аукова_новизна_найб1льш ваиивкх_резрьтат одержаних в днсе^тацН^
Побудоваквя низькоенергетичний ефективнкй лагранн!ан /ЕЯ/
як граничвий переход вхд Щ, но виразенип через спостережузан! поля. Запропонования та розробления. механ!зм порушення к!раяьно--кал!бровочних симетр1и. Проведена бозон1зац!я кварк!в з допомо-гсю зал1ни кваркозюс струм1в на з1дпов1дя! незопн! струми з одними 1 тими же кзантозими числами. При цьому мезонн! струми зна-ходяться а порушеного ЕЯ,' як! враховують не т^ьки акс1альну ано-иал!ю, но I 1нстантонну детерм1наятпу. ззавмод!п. Ей основ! цього р1шення Ц(О-проблема, пояснено правило ЛТ » 1/2 та "сп!новий кризис". Вперпз розрахован! иирини р!дк1сних розпад!в мезон!э та Зар1он1в, давть мояллз1сть як!сно'?а к!льх1сно перев!рити те-эретичн! насл!дки 1з теор!2 низькоенергетичннх сильнкх взавмод1я - квантов о! храмодпназИка.
Наркоза та_пдактична_ц1ня1оть ¡юбрти_.
Результата дисвртацП моауть йути використан* для експери-1ентааьно'/ перев!рки основних принципов порутпенноХ к!рально-ка-ибравочно! симетр!?, а также для одеряання таких гадронних ха-¡актернотик, як формфактори, статичнг характеристики нуклок!в, оиметр1в в рвакц!ях 8++ е" ■* f~, ширина розпад!в гадрон!в', оруяення парнос?$ в атомн!я ф!зиц1, для вияснення род! векторних а ако1ально-векторних мезон1з в теорП елементарних частак.
Одерзаний ефектавнии дагранахан ноже бути вйкориотаяии для озрахунк!в вс!х гадронних та г!перонних розпад1в, а також для эоретичного пояснения атсыво! спектроскоп!? та надпров1дност1.
Осковн! положения, _що в5шосяться_автором_на захист:
1. йобудования поручения ЕЛ, симетр1я якого аналог1чяа сикет-Н Ш.
2. Одержан! теаретичн! передбаченяя у вхдноиенв! розпад!в као-!вг як! поряд э перев!ркоо КХД-теорП давть мо*див!сть досл!дя-
ти феноыенолог1чну структуру Ей. Показано, що розпад К ^ 2л дае ио£.пке}стъ вид 1лити переходи з 4 Т = 1/2. С стен! приводить до 1снуьання нобих, а саме правих струм!в е едектрослабких вза-йкод1ях,
3. Вперше. одержано У- \ - V -зм1шування, як! дають моалив!сть пояснити СР-порутення е роэпадах нейтральнкх каон1в,
ь. Вперше розгяякут! аномальна взавмодП, як! дають'моеяив!сть поясним р!дк1 розпади ^ та V-»
Розглянут1 бар!они як' сол!?они, як! дають ыонлив^сть розра-згуваТЕ ампл!туди 5-хрильових ррзиалхв г).перо>пв.
6. Одеркая: аярини рад1ац*йнкх розпад!в мезонхв на оонов! ка-л1Сроврчко-1нгар1антного узагальнення члена Вес0а-Зум1на-В1тте-на на риледок вектопких та аколально-векторнюг Янга-Н1ллоовських полав.
7. Влерие розгляяуто 1нстазтонку де?ерм:нантну взаемод1ю квар-к!в," яка дала'мовлшвЗсть вяр1шитияе т1льки ¿Ш)-дроблеыу, но 1 ?ак звании моп1вовиЯ кризис*-'.
Алрооац1я_роботи 1 . Резулътати, викдаден! в ди-
сер»а1Ш, допов1дались. I обговорювадмся на IX я1кньроды1й Нарад1 по проблем! квантовой »ворIX поля Дубна, вересень 1991 р./, на йхжкародному оеи1нар1 по ф1зщ1 високих енерг!й /КиХв, вересень 1992 р./. на ХХУ конферешШ Ужгородсъкого дервазного ун1верси-тету /о!чевь, 1991 р./, на ос1ннхй шсолх колодих вчених /Москва ИДУ, аовтень 1989 р./, на М1кнародн1й Еарад! ф1зик!в Будапештсь-кого ув1верситета 1м. Етвеша Лоранда та Ужгородського^ уя!верси-»ета /травевь 1992 р./, а такие на наукових сеыхнарах 1ФВЕ /ь.цротвшо/, УхДУ.4а Ш> АЕ УкраХна та опубликовано в ? роботах.
Crp^KTyjsajra 20боти._ Дисертац1я складазться ia воту-
пу, чотирьох глаз, що м1стять ориг1нальн1 результата, закдпчення i списку д!тератури is 140 найменувань. Математичн* детад!, що не носять принципового характеру, винесено в Додатки 1-2. Робота катить 117 стор1нок машинописного тексту, в тому числ! 6 рисун-KiB i 4 таблиць.
3MIGT РОБОТ И
У scTyni ойгруктовано актуальн!сть теми, сформулаовано мету диоертац!йно? роботи t коротко викладено И зм!ст по главам.
В приводиться загальна теор ta nod уд от и нед!а1й
них реал!зац1и груп на п!дгруп1, детально розгдядуеться нел!н1ян1 реад1зацП к!радьних SU(3) х $ц(3) та U(3) х и(3) груа з л!неа-pi3auieD на п1дгруп! 5u(3), яка збер1гав парн!оть. Доойдаувтъся трансформации! властивост! под1в та 1х похшшс, як при перетво-реянях з константнями параметрами, так i вis параметрta, як! залезть в!д координат. Показана необх!дн!сть запразадавння кал^ровоч на пол!в в остайньому зяпадку. Еказаний метод побудова 1нвар1ант-шх лагранж!ан1з в*дносно данних груп. Показано, що функц!я %1л псевдоскалярная игзон*в ыозэ перетворвватися т1дьки по зобраленто
т*)-типу,дей -зобраззння групи 5Ц(3).Вияснекий зв'язок м!ж :иметр!вп квантово! хромодинамйси та к!радьними лагранж1анами.Роз-■дянутия загадьний п!дх!д до порупзних симетр!й.
В глав!. spuria обговорветься спектроскоп!« нонета поевдоска-ярних иезон!в та роль глвонно! 1/л(1)-аномад!Х при одержаны! роз-еалення мае ^'-ыезав*в. Р1ианш1 ц!в! проблема s найб1иьа рекрасним результатом, якиЯ одержаниа в рамках ВД. Ilea резуль-ат перевизначений в терм!нах недШйвих к!радьних дагранв1ая1з. зглянут4 теоретичн! васл!дки для розвад!з 0"-мезонia.
Ун!кальним в цьоыу в!дношенн! в роздал 2 л" , якая дае'ион-лив!сть суттево понизити невизначенност! феноменодогхчного ана-л!зу структура р^-член1в к!рального лагранк!ану.
Показано, що для зменшекня ампл!?уди розпаду К+->- л" + ж 0 (¿Т 3/2) в пор!вненн! з К0-зг+;ц ""(¿Т = 1/2), найб1льш сут-тево то, що за рахунок сильних взаеыодхи виникавть нов! вершини, як! включаоть як л!в!, так 1 правх компоненти фермхонних пол1в, типу (V- А)(У+ А): (^'«^¿у^ , ^ Матричн!
елементи таких оператор!® в переходах з ¿Т = 1/2 дарть значно сальших внесок в матричн! елементи, н&е загально прийнятI ( V -- А)( V- А). ..
Вперше в дисертацП запропонований метод обрахування ампл!-туд не^ептонних розпад!в ыезон!в, який в!др!зняеться в!д методу ьалентних кварк1в.
1. Бикористовувыо одернаний ГЧллыанон, Вейоом [5] ефекадвниВ лагранг!ан сдабких взаеыод!й, який врахсшуе сильн! взасмодН м!е кварками. Остаян!й вирахесться через чотирьохферы!онн! оператора и.-, сК 5 -кварк!в.
2. Переходимо зз!д кваркових под1в до ла^ранж!ан1в, як! вирага-сться через нонет 0~-мезон!в. Для пього робиться зам!на кваркових
струк!в на в!дпов!дн! незоне! струии з одними ! тики ее квантовн' ми числами /бозон!зац1я/.
При цьоыу мезонн! струни знахсаяться з сильного лахранЕ!ану з порушенов к!ра^ьноо Ц(3) х Ц (3) сиыетр!ев з врахузанняц акс!ельнох сиыетр!ЗЕ, тобто
У1 - А1 - - ' /-тЛ
де о^(>;), ]Ь;(х) - паракетрк групп 11(3) х 11(3).
В дан!й ройотх при розрахунках врахсвувалися як мал!, так
! велик! в!ддал!. Б!лызе того врахований 32 иякия порувув 1эо-топ!чну симетр!в. В результат! в!дношення
К • А(4Т - 1/2) / А( Л Т - 3/2) - 16. а в кварков!Я «одед! Я - и, а експериментальне значения порядка 2 о; Тин не некие а!!^л1з нелс-птонних розпадгв каон!в в к!ральн!п КХД досить нздхяно п!дтверг.-куе !снування правах отруы!в, як! виникагть внасл!док сшьпих в?а еыод!й М1а кварками /д!аграми типа "в1нгв!н"/. Лодаткова !н*орма-ц!я про внессж правих струы!в Суде дана ниже при розраХунках ра-д!ац!йних розпад!в К 21', К - лг^' , , структура випроы!
ИЕвання яких в основному визначаеться паасоннни д!агракамя з переходами з ДТ " 1/2.
Одерганйй И викорнстовуеться для пояснения СР-аорувення. )теп1нь СР~поругаення характеризуемся-паранетраан £т& б', як! зизначавться !з оп!вз!дновення
о- _ <гУ 1Н„1 Кь> ,
<зг*л1Н„1К4>
Параметр £ виникае в результат! пряного пэрэхеда — К^. ь внникае т!лькн в результат! прямого перехсща К^ -* 2 3" I сут-ев о залегить в1д нсдзл!. Для вяясневзя того факту, який механ!-м в!дпов!даз за СР-порушення нзобх!дяо екопзримзнталько зиы!ря-
I г .
а значення £/£ . Язвдо £ » О, то энсоск э £ /£ ввсштз. пйд-иабка взавиод!я, запропонозоза Волк!пятеанои з 1954 р. Суггзгз окрааення значения <£:'/<£ було сдораано в 1990 р. в екопзрпмеа-
X1 +
IX в ПаРИНАВ [б], де одержано такз значения &/£ и (-0.5 -
- I.4)I0-3. it виы1ри вказуиь на в!дхилення вхд надслабко!" вза-виодП. Ъ нав1я ыодел! показано, цо врахузання 4~ 1 -зм!шу-плякя, яке винккав внасл!док 1зосп1нового порушекня симетрН приводить до того, до ¿'¡£ на 30>' в1др1зпяеться ви "пхнгв1нових" знеск1в в Ш i знаходитьоя в к1льк1оному погодкенн! з експери-ментои.
Z.aji энайден! s-хвильов1 а«пл1туди нелептонних розпад1в rt-neroniB.' Oo-raHHi. винккають в моцел1 Ск1рыа. Теоретичк! передбаче-
ння «одел! задов!льно описують s -хвильов! акпл1туди розпад1в rt-
* ♦
перон1в, за внклвчекням розпаду 5Г "пж . Амоя1туда цього роэпа ду у Bctx моделях з врахуванням контактно? взавыодН piBHa нулю, ао протнр!чнть експеримонту. Шо в!дноситься р-хвильових аыпл1туд розпад1в rtnapoHlB, то в ц!е «одел! теоретичн! пзпедбачення Bifl-р1эняЕ?ься на 5G& в!д експвряменталышх. Нав1рно. для одеркання раально! к1шс1оно1 Tsopti й ар tout в необх1дн1 додаткав! теоретич-fit tosi.
На вашу душсу б!льз реальной ннзькоенергвтичнов иоделло в ЕЛ, яки2 опнсув як нормадън!,. так 1 аноиальн1 взавмодН СГ-ыезо-His s векяоряимя С S e I ) i ако1адьно-векторнини С S - г)Х7Ы водель досд1дяуеться в Tjmia глав]_.
Пшазаяо, що ЮС5 волод1з таков днскретноа ciraeTpiCD, яка не враховувалаоь в И, а оамз Р » P°(-I) (Р - ператворення пар-пост i), a - чзшло гадронЬ у вершинах. В дисертац!? побудова-внй ыодифЬсоэаниЯ к1ральн2й лагранж1ан з врахуванням вииезгада-hoi симстрИ i запровадаено кал1бравочно-1нвар1антним чином еле-
ктромагн!тну взаемод!п. Узагальнвэти глобальну U(3) х ц(3)-си-
+
кзтрid на к&Шровочну, запровадявн* векторн! Г" - поля. Останн! запрозададн! так, во мае м!сто векторна доы1нантн1сть, тобто
V
2
7
/V
Таким чином, побудоваиий лагранг!ан в'клгг-эк в сес'р тк :\,»г-онн!,.так 1 електромагн!тн1 аномал П. В раш:ах ц;е'; с.-\Т-
яан!'теоретичн! передоачену.я в!дносно вс!х рал'а-ц}гоз;:.^-.!?
в ИХ. Ми маемо на уваз1 - !нстш!тош: - кдаскчн! розв'язку нел!^ ^йних польовкх р1внянь з нетрив!альног> тополог!вю. 1нстан7 0ни -- один !з перших прихлад!в флЬхтуацН храненного паяя, як1 не опа-¡уються теор1ес збурення. Р1шили нел!н1лн1 пнга-Н!д--совськ1 р!в-1ЯННЯ для гдвон1в Белав!н, Поляков, аварц та Тспк!н в 1975 р.[7]. ;к уке в!дн!чалоая в трет!и глав! глпонна алоыалхя враховувал&ся !еноменолог!чно, запровадхувчи в к!ралъннЯ лаграна!ан глпонк! поя у вид! топояопчного заряду. 3 четверт!й глав! асказаио, со рахування !нстантон!в е единое можлив1стю р!пити Ц(1)-прооле!»7-ак ефект окреыого 1нстантона з розм'ром $ 1 центром г х0 прило-ить, як показав т'Хофт [я]» ло сл!дупчо! добавка до ефектгвкого !ралъного лаграна!ану
й_четзе2Т1_й_глав!_ вихористовувться налб-!льп яскраве нв
Густава !нотантон!в одернана в робот! т'Хофта
ъы). í.svld^-^yexpí-^cl - -¿v,
Г 'l oí.(ft) X6 <*-(»tJ ^ j
J 9 ^ ( J^'/A «„„) Конотавти Акхд, ?t буди визначен1 в уотод! правил сум
KXZ .
А200 НеЗ, - 2 ГЪЗ'1, - - (250 КеЗ)3,
- 200 SteS, ¿ - 0.154. ¡Поля ö030Hlaaqti
й L = j [detll +e.c.]>
U - exp C2Lf/F, ).
Врахування AL дало козша1йть не т!дъки зир!шитк UCO--пробдвну, ко I. аояоязти ексаврянент по вим!рованнв nepeptay глубок о-напруаньо го роза!1шалня полярпзованнх лептон!в на поляризован оку протон!, як! булп виконан! в SLAC [9] та ввропеПоьк!й neonato коддаборацП в 1938 род! [10]. Було одержано, но
^ (х.й2 - ю л - о Д14 10.012,
äs - структурна $уккд1я поляризаваного протона, яка зв'язана ts ontsou протона. 3 -sassla исдел!
цо знаходнтьоя в ях!оному аогодженв! з експериментоы.
В заключен! зформулвозано ccbobbI результата проведеного досд!дхення:
I. Побудовакд ниэьхоенергвтична дннам!ка hqsohíb як граничнив перех!з в!д та. Проанал!зазанни найб!дьш эагалыш цхдх1д нарушения оинетрЦ з аох!двшш.
2. Теоретично одеркап! '>1зччн1 иередбичг.няя у в1дцояен;'.1 р!д-ких розпад!в иезон!в. лосл!дкена структура сдлбкях гапрогллх стру-нхв, як! давть внесок в "правило Л Т - I/?. Розглшута проблема ЗР-порупення в розиаднх незои1в. Проанал1зов(ш! насл1дк;:, як 1 ви-никапть з ексиерьмент!» M3I в сейл/ для надслабхо? «одел*. T.aD-гься теоретичнх передбаченья для e-I-екту СР-цоруыекья c;;KeipiY.
3. Розрахован! 5 -XBiaboBi амил!туди нелептонних розигл1в rl-iepoHiB. Останн! в модел! виник&ють як нстриь1адьне збудяения со-
iiTOHXB.
В модел! векторной домпшытност! . з зрахувайням к!ральних шоиал1й Веоса-Зум11!о-п1ттеьа роэрахован! парц1адьн! п'.фиии pos-[ад!в KaoHiB. Показано, що к1ралый аномал1Y практично пгаь1ото изначадть структуру вапрон1нввапич в рад1ац!инону розпад! каон!в.
5i BHpimsHa проблема "оптового кризису", икий зв'язаняя з на-им значениям ако1ального заряду нуклона. Пояснен1 експерцаеьти, к! були виконан! в sl АС та ввропеяоьк!я мвонн1й коллаборааИ НС, Показано, що при розрахунку матричнкх eaeuemis струи!з по ротонним станам HeoöxisHO врахувати непертурбативну взавыод!в зарк!в з Лнстантонами.
OcHOHHi £езультатиL до_ув1твли_до дисертапП^ оп^блiкованi_в_роботах: Сабо Т.А., Сеннк В.Н. Распад нейтрального Н-везона // РН.- 1990.-Т. 35. П2,- С.1767-1769.
2. Сабов A.B., Сабо Т.А, Распады адроноэ а нарушенные ирально-халибровочные моделях о учетом инотантоноэ // УФ1,-993.- Т.38, »8,- C.II27-II3I,
3. Сабов З.й., Карбованец М.И., Сабо Т.А., Сенык Б.И.
Нелеятоккые распады каоков в нарушенной кирально-калибровоч-HOSi теория // Прикладные научные исследования. Научно-техки-сборник. Кяеэ-Ухгород, IS?0.'-C.?9-33.
¿J Sabov V.I., Sabo Т.Д. Neson Decays with Instantons // HAORON'S - 92. Proccejinj-s of ttie International Workshop oft Elastic and Diffractivo Scattering. - iff, Kiev, 1992. - p. 9b - 101.
5. Sabo T. A. luteal К Meson Decayss // ANUAi< '93. Sena tTilivJ. - Universitatea "Tiroisoara, Romania, 1993. -
6. Caion В.'И.. Спбо Т.А. ИнстактонныЯ эофект для спин-эависямоЯ 1уикики // Практика научного экопертмента. Научно-технический сборнях. Шез-Укгород, 1993.~ C.II8-I20.
7. Сабо Т.А., Сабов В.И. Инстантонныя вакуум и спнн протона // Ядерная физика.- 199Ц.- Вып.12. /в печати/.
ПТБРЛГУРА
1. $chwin£er J. Particle Symmetry // Рпуз. Цасс. В. - 1967. -Vol. 24. - P. 373 -375.
2. Weinberg S. D/naaical Approacn to Current Algebra ft Phу». Bay. Lett. - 1967. Vol. 13,. - P. 185 - 190.
3. Victea £• Global Aspects of Current Algebra. Preprint /
Princeton University, New Jersey 03544. - 1933. - 17p.
4. Uess J., Zuraino B. La^ran^ian Metnod for Ctiiral Syrnmet-' nes // Phys. Rev. B. - 1969. - Vol. 177.- P.2239 - 2251.
5. Gilman F.J., Wise M.B. Effective Hamiltoniao for JS - 1 Wea*. Nonleptonic Deca/з in tne Six-quark Model // Pnуз.
6. Rev. D. - 1979. - Vol. 20, N 9. - P. 2392 - 2407.
6. Yamanaka T.A. A new Measurement of CP Violation Parameter ¿'/£ • Preprint / FERMILAB, 90/14 - E. - Batanrai, Illinois, 1990.
7. Belavin A.A., Polyakov A.M., Schwartz A.S., Tyupkin Vu.S. Pseudoparticle Solutions of the Vang-Mills Equation // Phys. Lett. B. - 1975. - Vol. 29. - P. 85 -90.
S. 't Hoof t G. How Instantons Solve the L'{1) Problem //
Phys. Rep. Lett. B. - 1988. - Vol. 212. - P. 511 -520. 9. Saum G et. al. New Measurement of Deep-Inelastic e-p Asymmetries // Phys. Rev. Lett. - 1983. - Vol. 51. - P. 1135 - 1142.
10. Ashman J. et al. A Measurement of the Spin Asymmetry and Determination of the Structure function g^ in Deep -In elastic Muon-Proton Scattering // Phys. Lett. B.- 19S£. - Vol. 206. - P. 364 - 372.
№ 1 "
Шписано до друку 14.03.94. Формат 60x84/16
Замовлення 698. Тираж 100.
ВВК "Патент", м. Ужгород, вул. Гагарша, 101