Термохимия и физико-химические свойства растворов сложных эфиров в системах вода-диоксан, вода-2-пропанол тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.04 ВАК РФ

Ларина, Татьяна Васильевна АВТОР
кандидата химических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Харьков МЕСТО ЗАЩИТЫ
1993 ГОД ЗАЩИТЫ
   
02.00.04 КОД ВАК РФ
Автореферат по химии на тему «Термохимия и физико-химические свойства растворов сложных эфиров в системах вода-диоксан, вода-2-пропанол»
 
Автореферат диссертации на тему "Термохимия и физико-химические свойства растворов сложных эфиров в системах вода-диоксан, вода-2-пропанол"



дашший ун1берситет

На правах рукопису

ЛАР111А Тетяна Василхвна ^

ТЕРМОХШЯ ТА ®13ИГО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИГОСТ!

розчш1в сюшшх еф!р1в в системах

ВОДА - ДЮКСАН.ЮДА - 2-ПРОПАНОЛ

02.00.04 - фгзична Х1(мя

Автореферат

дисерта^ иа здобуття паукового ступеня кандидата хгшчних наук

Харк: в - 1993

Робота виконвна в Харк1вському дергавному ун!верситет1 на кафедр: фгзичио! ххмп

Науковий керхвник - доктор'хгмхчних наук

Лебхдь Валентин 1лл1ч , ХДУ

0$1Щйн1 опоненти - доктор ххмхчних надк

Чумак Вгталхй Дукич , КП1 - кандидат ххмгчних наук Кгреев Олександр Олександрович ,Х1П1

Провхдна установа - 1нститут ххмх1 неводних роэчитв

РАН ( м. 1ваново )

Захист В1дбудеться п 1993 р в 4 год.

на засхданш спец{алхзовано1 вченох ради Д 053.06.06 в Хар-кгвськону державному ун!верситет1 ( 310(777, м. Харыв, майдан Свободи, 4, ауд. 7-80).

3 дисертавдею можна ознаПомитися в Центральна науковхй б1бл1отещ Хармвського дериунхверснтеху

Автореферат в1дправлено *20п 1993 р.

Вчений секретер спещалхзованох ечсно1 ради, кандидат х1м1чних

наук, доцент Л.О. Слота

сть роботи. 1нгерес до дослхджень властивостей розчишв неелектролитхв викликан двома основнимн причинами: розчини цхкавх як об'екти вивчення для теорН розчпнхв I физики р1дкого стану, по-дргуге, внвчення оргшичних речовшх цхкаве тим, що вопи "моделюють" окремх функцх ональш групп та зв'яэки в б1олог1Чних молекулах, »ому що саш бхолотпи об'екти дуке складзи для внвчення. Кр1М того, водио-оргшичнх сумшх широко використовуюа'ься в рхзних галузях х1мхчно1 технологи та в практиц! ндукових дослхдкень як розчинники.

Такок необххдно вгдмхтити, що вивченню розчшив електролг-тхв у водно-органхчних сумхшах присвячено багато робхт, в той час як розчшш неелектролхмв у змшаних розчинниках дослхдже-нх ще недостатньо.

Основнин напрямком сучасних дослхдяень е одеркання терно-динашчних характеристик, I гермодинашчний метод, завдяки його ухи версальноста, зкаходить гаироке використвнмя. Найб1лып вакли-бими термодннам1чними параметрами стану розчшив, що дають данх про енергетику м!кмолекулярнох взаемодН ( ШВ ), е енталыийнх характеристики, ям найбхльш точно ыокуть бути визначенх кало -риметричним методом.

1нш1 методи допомогають у розшифровщ механизму отищ. 351-зико-ххм1чн1 властивост! р1дин визначаються яг: структ.урндаи особливостями, так I характером ШВ. Встановлетш ¡илыисних зв'лзкхв структурних га енергетичних характеристик хз фгзико-зц-М1Ч11НЫЧ властивостми являе одну з головних проблем георп розчшив. Актуалышн я одеркання I сгнвставлення реэульта'пв р1э -них методгв, тоцу що р1зн1 методи по-р1зному сприймають особли-вост1 структури та ШВ.

Об'сктом вивчення в роботх був ряд складних ефИрхв. МолекУ-ли складних еф1р!в не схильнх до самоасоцхацП за рахунок водне-вих зв'язк1в. Проте хх молекули маать високг дтолыч моменти I поляризуем!сть, та проявлдать ус1 типи ун! версалышх мп-иолеку-лярних взаемодгй. Складах ефхри мають широке пракгачне застосу-вання.

Робота являе собою частику доелгддень, що проводиться на кафедр! фхзичнох ххм11 ХПУ з планово: теми "Досл1дження термо-диншйчних властивостей р1дких розчинхв, багатокомпонентних х багато^лловпх систем (пифртеми 2.19.1.3, Постанова преэидН АН

УРСР » 474 в1д 27.12.85, номер регхстрацй 0186,0133656).

М21§_Ш?боти: Досл1лженкя структурних особливостей х характеру ШВ в розчинах склатиих ефг р1 в - метилацетату, етилацета-ту, бутилацетату, Iзоб.утилацетат.у, ашлацетату г хзоамхлацетаху в сумшох вода - Д1 океан та вода - 2-пропанол. В завдання до-слхдкснь входило експериментальне визначення енталыий розчинен-ня, густини розчинхв, розчинностх , ивилкост! зесш, одержання кривих хнтенсивностх розс1ювання рентгемвських променхв при Т = 298,15 К.

- одержан! ентальпп розчинення еф1рхв в сум1шах вода -д! океан, вода - 2-пропанол по всьому складу змшаного розчинника I визначеш периа ентальпхх розчинення; розраховат ентальшх сольватацй та еитальщ1 переносу ;

- одервтнх 1нтенсивн0стх роасхяння рентгешвських прометв для подв1йних х потр1йних систем, на IX основх розрахован1 коор-динацх йнх числа в чистих рхдинах ;

- вмцрлш швидкостх звуку в подв1йних1 потрхйшх системах, та розрахован1: молярний час розповсюдкення ультразвуку, стислив1сть,константа Рао, ацустичний 1мпеданс, та вхдхилення В1Д адитивност1 вказаних величин ;

- визначенх густини розчишв, та розраховаш молыи об'еми, надлишковх мольнх об'еми ;

- виэначена розчиншеть ефхрхв в чистих х змшаних розчин-никах по всьочу складу сумщей ;

- на основ1 результатов, одержалих рхзними методами, проведено аналхз будови, сольватац1йно1 зд1бност1 змшаних розчинни-кхв I стан молекул еф1р1 в I самого розчинника в розчиш та хх вплив на розчиншсть, об'емнг власгивостх, твидкгсть з^вуку.

Практична ц1нн1сть^робртй. Величини ентальпхй розчинення одержат згшш з сучасними вимогамя х.мо»уть бути рекомеидова-нх як дов1ЛНИков1 даш, (йнветавлення енергетичних х струкаурних параметр!в, одерканих рхзними методами, розширюе Iснуюч1 уявлен-ня про характер ШВ в апротонних I протолгтичшх розчинниках.

Цублхкащх 1 апробащя роботи. По тем1 дисертацп опубл!-ковано 3 статтх и 3 тез. Матер!али дисертаци докладались на

П Всес. конференцп "Ximih i застосування неводних розчишв" (ы. Харкхо, 1989р.), "Проблени сольватацы i комплексоутворения в розчннах" (¿i.Ibshobo, 1989р.), ХШ Всес. конференцхх э xi-Mitmoi термодинашкй i калориметрИ (м.Красноярськ, 1991 р.).

Дисертащя складаеться з всгуцу, трьох розл1Л1в, списку лхтератури та додатду. Робота представлена на 167 сторонах машинописного тексту, ыгстить 28 таблиць та 35 рис.

коротким аист говоти

У вступ! обгрунтодуеться актуальность роботи, ii мота та практичле значения,

В литературному оглядх розглядаються питания, якг стооують-ся ыхкиолекулярних вэасмодгй в гндивгдуальних i змхшашх розчин-никах i особливостх розчинення неелектролт.в у водно-оргашч-нихрозчинниках. Даеться стислий аналхз властивостей змгшаних розчинникхв вода - Д1 океан, вода - 2-пропанол i розчишв неелек-ТрОЛ1ТХВ в них. Розглянуто струкгурнх особливостх i мхвмолеку-лярнг взаемоди в складних ефхрах.

В експерхменталш1й частин1 приведена характеристика засго-сованих в робот1 методгв дослхдкення i розрахугшв ф1'зико-Х1М1ч-них величин i експериментальних даних.

Очистка речевин здхйсшовалась згшю в1Домим методикам. Ви-готовления змхшаних розчинникхв проводилось ваговим методом з точн1стю + 1,10~'*.

Вимрювання 1нтегральних ентальпхй розчинення проводилося в герметичноод високоцутливоцу мхкрокалориметрх з хзотеркичною оболонкою, в ролх датчика температури користувалися термхетором CT-3-I9. В мостов1й схемх пикористов.ували тот лост1йного струму Р.3009, до якого гцдклгачали потенциометр КСП-4, з автоматич-ннм эаписом змхни температури на протязх всього екепериыенту.Тер-ыосгатування води в оболонщ зд1йснювалося з точнхетю + 0,008 К, Для nepesipKii надхйностх роботи калориметричнох установки були вимхрянх ентальшх розчинення KCi у водх при 298,15 К. Одерка-Hi величиня збхгаються з Л1тературними даними.

Описана методика обробки експериментальних даних i оцхнка похибок. Абсолютна похибка вимхрэвань не перевищувала 0,1кЛк/цоль.

» Таблиця I

Пера1 енталып! розчинення ефхр^в (л, - ) в системах вода - Д10ксаи, вода.- 2-пропанол

мае.?» мал,! метил- етил- бутил- 1зо0утил- ам1л- 1зоам1Л-

ацетат аиетат ацетат ацатат ацетат ацетат

вода - Д1овсан

■ 0 0 ~9,йЗ£о,07 -9,7510,07 -9,7310,08 -14,5410,07 -0,6010,10 0,4010,10

■ 5 1.06 -8,8510,07 -7,52Ю,02. -8,86Ю,07 . -11,2110,05 1,3510,02 0,9110,07

12 ' 2,71 -4,9710,02. -7,2710,08 - 7,9110,04 • 1,9310,09 1,9510,02

¿0 4,86, - -З.бОЮ.Об -2,5510,01 -5,6110,02 - 5,4910,06 3,1210,03 3,1910,03

45 14,33 0,0010,05 3,Ь41и,04 Ь, 96Ю.05 6,6810,06 9,54Ю.04 10,27Ю,05

70 32,29 -2,6810,08 2-, 72Ю.06 5,8510,08 5,4810,09 7,4310,08 6,62Ю,03

I а'г 40,22 -3,6510,08 2,09Ю,07 3,7010,06 3,49Ю,0г 4,9410,03 4,7310,02

90 ь4,79 - -3,75*0,08 1,6110,04 3,35Ю.06 2,98Ю,05 ' 4,0210,02 3,1210,03

1 100 100 1,0910,08 1,4210,02 ■1,88Ю,02 2,2710,04 2,0810,04

вода - 2- -пропанол

5 1,95 -5,28*0,03 -Ь, 23Ю.07 - 0,7710,03 1,1410,06 -

12 ' 3,22 -0.74i0.02 . - 4,0810,05 4,42Ю.06 5,6010,05 6,3510,05

¿0 6,97 4,59±0,04 6,46Ю,05 15,53Ю,16 14,2910,08 21,92Ю,02 17,6710,02

45 19,69 . 5,6810,08 5,8910,04 ■7,3710,03 7,2710,04 10,0410,04 9,2910,03

70 41,15 4,3810,04 4,6410,05 6,0210,05 5, ЮЮ.ОЗ 6,0310,05 5,3610,02

62 57, и '3,0210,02 4,39Ю,03 5,0610,02 5,1010,05 5;5810,03 5,2010,03

90 72,95 5,09Ю,05 4,б5±0,04 4,7710,03 4,9610,05 5,50Ю,04. 5,2410,07

100 100 6,ЗИ0,0б 6,4940,01 5,7510,02 6,3110,05 7,2310,04" 6,7410,03

Вгдносна похибка складала 0,6 %. ■

Вшярювалня густини проводили на вгбрацгйному густоыгрг БИП-2; Абсолюти величини густин вшгрввалися э точшстю I • 10"^ г/см3. Даш по гуетинг використовували для розрахунку ыолыздх об'емгв систем та гх надлишових величин.

Експериментал:.н1 дифракц1йнг кривт хнтенсивностг знхмали на сергйнонУ рентген! вському дифрактометрг ДР0П-Ш,{, в якиП внесено конструктив!« змгни, яК1 дозволяюсь доел! дс/вати речо-вини в р1дкону стшй.

Для винхривання гпвидкост{ ультразщгку корист.увалися цифро-вим лазерним гнтерферометром, створеним на баз! розробки Кау-наеького пош^схнт'шого ^етитуху. Над115нгсть робота установки перев!рялася вишрювшшяы швидкоси ультразвуку у водг, в серп з п'ятидесяти вингрювань вгдносна поыилка не перевщувала + 0,001 %. Дана методика обробки експериментальних двних та одержання ргэних параметр!в.

В робот! було проведено калориметричне доелхдкення 1нтег-ральних ентальпгй розчинення (лН^ ) еф!рхв оцтовог кислоти (метил-, етил-, бутил--, хзобутнл-, амл-, гзоамгл - ацатат!в). В системах вода - д! океан, вода - 2-пропаноя, по всьовд складу сум1Ш1 при 298,15 К. 1нтервал концентршц1 ефхргв 0,0001 - 0,3 . моль/кг розчинника. Залекшсть вгд концентраци ефхру

мае лхнгйний характер, значения в меках похибки не

залежить В1Д концентрацп ефхру. 3 експериментальних л були розраховаш перш ентальпй розчинення ( <з Л^р ) як середах величини одерканих значень з статистичною обробкою (табл.1). У вод1 х сумгшах з великим вшетом води розчинення йде з екзо-терм!чним ефектом, а в Ьщих сумIшах I неводному розчиннйцу - э ендо-ефектом. Екзотермгчнхсть розчинення ефхрхв в водх пов'яза-на з явюцеы Г1дрофобно1 Г1Дратацх1 неполлрного радикала еф1ру. На величину лИр^ чинить вплив не тхльки розыгр вуглеводнево-го радикаду, але й положения полярно! грог пи, тому що з нея по-в'язана мокливхеть утворення водневих зв'язкхв х диполь-диполь-них взаемод!й.

Залегай сть в!я складу розчинника мае екстреыаль-

ний характер з максимумом ендотермхчност! при концентрацы бхля

7 мол.% 2-пропанола, та ~-12 мол«$ дхоксацу. Екстрецум, що спо-стерхгаеться, с результатом р1зких змш структур« розчинника, зв'язаних э утворенням коМплексхв, складних з молекули неелек-тролгту-оточеног кхлькома Молекулами води, що зберегли водневх зв'язки I утворили новх водневх зв'язки, а такок з наявн:ста перевакнох сольватахух еф1ру одним з компонент! в змшанного роз-< чинника.

При.зб1льшенн1 вмхсту спирту в систем1 спостер^гаеться зникення ендотермхчност{ розчинвиня, яка досягав м!гамучу в межах ~ 40 - 75 мол.% 2- РьОН , 1 незначне збхльшенНя ендотер-мхчностх <3 Нр^ в чист оку спиртх. ТакиЙ характер залешостх по-в'яэан з пхдсиленням електроноакцепторних властивостей водно-спиртового розчинника за рахунок у творения асощат!в вода -спирт, в пкгос вода зв'язана з спиртом водневим зв'яэком через один власний протон I кисень. Електроноакцепторна здатнхсть сис-теми вода - 2-пропанол мае екстремальний ха'рактер з ы{н!мумом в межах (7-Ю мол. % 2 - РгОИ ).

Зменшення ендотерм1чност1 перших ентальпхй розчинення.з обхльшенням вмхсту дхоксавд в сум1шх,викликано схильнхстю молекул Д1океану 1нлуктувати воднев1 зв'язки з молекулами води I утвор!овати активн* асохцати, яы проявлять донорно-акцепторн! властивостх. 1эзбхлыпенням вмхсту Д1океану росте х к{льк1сть активних комплексов ак до 70 мол, % ДО, де водневх зв'язки у во-д1 в основному зруйноввнх 1 перегаъаятъ асоц!ати води з д! океаном.

?йсце знаходкення максимум!В на залекностях перших ентадь-гай розчинешя В1Д складу розчинника виэначаеться природою ор-гашчного сшврозчинника, а висота максимума росте з ростом ве-личини хуглеводневого радикалу в молекул! еф1ру.

3 перших ентальшй розчинення були розраховаш ентальпп сольватацН I ентальшх переносу по формул!:

^ Меем в л Мр}

'сам л пр) л пака

для ^иауалунку ап ВИП, » тону вали рхвиданя Ватсона ',

Для роэрахункуд//вип » В1дсутн1х в л!тератур1, викорис-

ииМ. маня.

Шс «Й

1-\Ъ0Ас

Йг0

меМ., илчп

Шс

¿■ЛтОА

Рис. 2. Д1аграми розчишюст1 трьохкомпонентних систем

- вода - -2-пропаиол - ефхр; 2- вода дхоксан -ефхр)

да ^кип_ - температура кигання, ¿у БИП,КИП, - теплота випа-рювання при температур! кигання, <2 - температуря! поправки.

Одержан! даш представлен! на мал. I.

При эхставленш залеяност!^ Ц пер^ = (■Хг ) еф1рхв з води в водно-оргашчш сум1сн спостёрггаеться эаконон1рн1сть: для су-М1шей водачкоксан в облаем максицуод ( мол./» ДО) в1дбува-еться зм1на ендотершчноси в ряду ¿Лт ол

для сумхшей вода-2~пропанол ("7 мол.5? г- РгОН) РЯД -МОЛс ¿¿¿ОЛс < г^ОЛс < < с ВиОЛс 3 ростом ЕМ1сту неводного компоненту в оумгшг ендо- . тершчшсть ¿Н пер_ монотонно зненыцуеться в ряду: с'^/т)ОЛс? ьДгпОДс ¿¿УеОЛс '■¿¿'¿ОЯс <ВоШс<гЗиОЛ (за епнятком

Л?ОЛО. ■ -

Об^ьш^тасттоста^^озадшхсть

Визначена взаемна розчгавдсть компонентов в дослшуваних системах: вода - 2-пропанол - ейяри, вода - д1 океан - е£1ри (ефг-

ри: , ЗоОЛ^ЗМс, с^ОЛ >.

Результата представлен! на рис, 2.

3 ростом вм1 сту неводного компоненту в суши розчинш сть безперервно росте, нахил хзотерми р1зко зростае, П1сля концентрата I неводного компоненту, що вхдповгдае ыаксимальшй стаб1Л1-

заны структури розчину ( ~ 10-20 мол.$ ДО; нол.^ ,

¡до добре узгодзуеться з термохпдчними дослхднешяш. Рсзч;мн1сть сфхрхв в водно-спиртовкх суМ1шах б1лыаа, ш> у водно-д1оксанових, I в усгх вкладках зыснщуеться в ряду сА/еОи^с? > >ЗогСУ<Ь

3 ростом концентращх неводного компоненту в сумшах розчин-Н1сть оф!р1в росте, значить в!льна енерггя Пббса монотонно змен-щуеться, отке змхна енергп Пббса при перенос еф1р1В з годи в змгааш розчинники а Спер < О . 1з термох!М1чних дооглдг.ень ви-язлено, цп О , значить 73 $#,>0, /7а3.г&/ >/л И пер I

Отоп можно ввакати, що основний внесок у змхну енергы Пббса переносу вносить ентропхйний фактор.

На шдстав1 вгалряних густин були розраховага мольш об'еми 1 IX надлишков1 величини для дотжуваних систем. Результати розрахункЬв представлен1 на граф!ках (рис. 3).

В спирто-водних сумхшах надлишковг об'еми негативна, з мпп-мумом в облаем 15-20 иол.% 2- РьОП , величина яксго

Рис, 5. Заледасть надлишкового об »ему вхд складу розчин-ника в сум:шах вода - 2-пропанол, вода - ¡иокеан, при рхзних додатка етилацетату (шх ст етилацетату: I - 0; 2 - 0,3; 3 - 0,6; 4 - 0,9 моль/кг роз-чюдаика)

вться при зб1льиенкх кисту ефхру в сгпцтах. 5 водно-даоксано-вих суммах,з ростом концетрацй еф1ру,залежн1сть надлишкових об'емхв В1Д складу розчинника набувае »3 -подабний характер а шнхцумои в облаем 7-Г7 иол.%, та максимумом при 60-70ыол.% ДО.

Рентгеноструктурний аналхз розчинхв ефхр1в

Методом дифракцхх рентгенхвських проценхв на р1 динах проведено вивчення структури водно-орган1чних систем на основх да океану, 2-пропаноду та етилацетату. На гадстав1 одерканих кривих 1нтенсивностх (рис. 4) проведено порхвняльний аналхз структур -них змхн у системах, цо вивчались, Д1 океан 1 елилацетат характеризуются двоих рною моледулярною структурою а р1вном1рною упаковкою молекул по тицу "пильного газу" з в1Дстанню молекулами 5,68 А, да океан мае б1лш упаковку. 2-пропанол характеризуемся наявнхетю двох тигав структур: перша - по типу даок-сану, друга - "остр1вна структура", що в1дпов1 дае асодхатам. До-дання води до спирту веде до зменшення концентрацп молекулярних комплекс!в спирту I утворенио особливих структур вода - спирт, за рахунок водневих зв'язк1в.

Додання води до Д1океану приводить до поступового зы1нення криво1 ¿нтенсивност1 да океану в залекностх вхд вшету води.Спо-стер!гаеться одночасне виявлення максимумов, що характеризуют

Рис. 'i. KÎ систпм в - М- ДО (1 - IOO ; 2 - 6Ь ; 3 - ; '( - 5 : 5 - 0 моя, Л ДО) ; б - Н,0- ДО -Ш0е ( ППе - 0,5

моль/кг '.'»зчинника) поэначяиня як н (а) ; в г- РгОИ ' (j - 100 i ¿ - 73 : 3 - ?0 ; 'i - 7 : 5 - 3 ¡ 6 - i ноль J 2- Ac*/ J ; г - H,0- Z-PiOH -dOJk (. /?£*,,,,= 1 0,5 моль/кг роэчшшика) поэначення як в (.в)

структури чистих Д1 океана I води. При анал1зх трьохкомпонент-них систем вода - да океан - егилацегат I вода 2-пропанол -

• етилацетат встановлено явице селективно! сольватаци молекул ефхра водою в водно-да оксанових суыхшах_,1 спиртом - в водно-

^спиртових.

* *

Ультраакустичн! дослх дкення

На шдстав: вкьирлнох швидкоси розповсюдкення ультразвуку розрахована стисливхсть. Одерканх даш, представлен! на

Рис. 5. 3алеемсть стисливостх В1Д складу розчишика у сумшах вода - 2-пропанол та вода - да океан при р1зних додатках етилацетату (вм!ст етилацетату: I - 0; 2 - 0,3; 3 - 0,6; 4 - 0,9 моль/кг роз-чинника)

Залегай сть стисдивостх ( ^ ) вхд вмгету неводного компоненту в сум!ш1 мае екстремальний характер з ыШмумом в мегах ^ 10-15 мол.?6 ДО та иол.% 2-пропаноду. Вода 1

спирт являють собою полярш рхдини, що легко утворюють асоща-тн, при зм1щуванн! яких в1дбувавться руйцування асощатхв в одшй або в обох р!динах, що й веде до зменшення стисливоси.

Положения енстрег.(ум1 в сш впадав з одержанный при термох1М1ч-них дослхдженнях. Д од а ваш л е<Ы ру до води та змгтаного розчинника приводить до протилежних результат!в: так, у водх зменщуеться, а в сумшах зростае по М1рх зб!лмпення

концентрат! ефхду. При додаваищ малих к1лькостей ефхру до води Яде эмхцнення II структури за ра$унок гхдрофобнох ггдрата1Ц1. При додавант еф1 ру в сумш1 реалгзуеться сольватащйний механизм взаемодН , що приводить до збоьшення стисливостх розчину, В робом також розраховаш: констянти Роо {Я ), мо-

лярний час розповсюдження зцуку ( мол. ) акустичний 1М-

педанс та хх вхдхилекня вхд адитивностх, характер эмхн яки* пхд-тверкуе рисловлен! мгркування Про властнвост1 розчшхв.

ШДСУЫКИ ровота

I. На гадстав1 вмирянкх хнтегральних ентальп1й розчинення -еф1рхв (метил-; етил-; бутил-; лзобутил-; ам г л-; гзоачг лацетат) в дхоксан1, 2-пропаиолх х гх сумгаах з воде® по всьоцу складу, розрахованх перш ентаяьпй розчинення, ентальпхх сольватацхг х енталынх переносу ефхрхв. • -' '

Встановлено, ^о залежтеть перших ентальпхй розчпнения еф1ртя ( л Н¡у ) ыд складу рм1ттпного розчиншткя «ас еястре-мальний характер з иаксичумш ендотермчиост! в оСластх ~7мол.% 2-пропянолу I ^ 12 мол.% дхокеану. Максимум, витсликан стябх-лхэуючии впливом малпх домхпоп дхокешф г 2-пропаноду на структуру води, а також яаявихстп селективиох сольватаци молекул ©£гру молекулами одного з компонегшв зм1ванного розчинника. Зиентчення ендотермхчностх перших ентальпгй розчинення при по-дзльяому зб1льшенн1 вмгету 2-пропаноду I незначне зростоння ен~ дотерм1чност1 в чистому спиртх пояснено посиленням електронсак-цепторних властивостой змшаних розчинникхв, за рахунок утворен-ня асот.цатхв еппрт - вода. Зментення ендотермхчпост! пертлих ентальшй розчинення 1з эбхлышшями.исху дх океану в сумщ1 винлн-кано здхбнгсгп дхоксану хндуктувати воднев1 зв'язки з молекулами води I утвортовати активнх комплекс».

2. Положения максимумхв на залекностях перших энтальшй розчинення В1Д складу змтаного розчинника обумовлаятьсп природой органичного спхррозчинника, а висота зростае з ростом дов-гини пуглеводневого радикалу в молекулх еф!ру.

3. Вивчена взаемна розчиншсть компонент!в в дослхджува-ннх системах: вода-дгоксан-ефхр; вода-2-пропанол-еф1 р I побудо-ванй дхаграми роэчинностх. На основ1 хзотерм розчинностх пхдтвер-дкено 1сцування зони найбхльщох стаб1лхзац11 розчину, ио визначе-на при термохп.хчних дослхдкеннях. Розчиншсть ефхр1В в водно-спиртових розчшшиках вице, нхк у еумщах води з Д1 океаном, х в уехх вил ада: ах зменьщуеться в ряда ¿УеС^с > ¿Г/СМс > >

спх вставления даних розчинностх I термоххмхчних дослхдкень встановлено, що основний внесок • в змхну енергхх Пббса переносу дае ентротйний фактор.

4. На пхдс.тав1 вимхряних густин для подвхйних и потр1йних систем розраховаш мольнх об'еми та хх В1дхилення В1Д адитивнос-тх. В спирто-водних сумхшах надлишковх об'еми негативш, з М1нх-мумом в област1 ~15-80 иол.% спирту, величина якого зменщуеться при аб1льшеннх концентрацй еф1ру. В водно-Д1оксанових сумшах з ростом концентрацй еф1ру залекнхеть кадлищових об'сыт в набувае

.л? - под1бний характер з мхшмумом ^ 7-Г7 ыол.% ДО х максимумом в облаем лу 60-70 ыол.% ДО .

б. На пхдетавх кривих хнтенсивноси, одержаних методом ран-тгенографх1, проведено пор1вняльний аналхз структур розчинникхв та розраховат координац1йн1 числа для хндивхдуальних р1дин. Дг-оксан х етилацетат характеризуются однородною, двомхрноо молекулярной структурою з р1вномхрним у паку ванн ш молекул по типу "аильного газу", з бхлып компактною упаковкою у д1оксапу, н1к у етилацетату. Для 2-пропаноду характерна наявнхеть двох тигав структур: перша - по типу Д1 океану, х друга - "острхвяа" струк-1ура, вхдповгдакма асощатам, що утворюються за рахунок воднвво-го зв'язку. Встановлено явище селективнох сольватацН молекул еф1ру молекулами води в водно-да оксанових сумхшах х молекулами 2-пропанолу в водно-спиртових сумшах.

6. 3 одерканих даних про шввдшеть розповсюдкення ультразвуку розрахован1 адхтабатична стисливхсть, молярний час поши-рення утльтразвуку, константа Рао х акустичний 1мпеданс та IX В1дхилення В1д адитивност1. Встановлено експериментальний характер залежност1 стисливосм В1д складу розчинника, з ыхимумом ~7 иол.% спирту, -^10-15 мол.% дхокеащ'. Полокекня екетреку-мхв спхвпадае з одерканими при термоххмхчних Д0СЛ1Днешях.

Збгльшення концентрацы еф!ру в вод: приводить до змениення

стисливост1 розчину, в той час як в змшаних розчинниках стелив! сть эбглыцуеться, що пов'язаио з розницею в структур! роз-

чншв.

Основний зм1ст роботи в1дображено в статтях:

1. Лебедь В.И., Александров В.В., Ларина Т.В. Термохимия растворения эфиров и кинетика омыления в системе вода-диоксан // П Всесоюзная конференция "Химия и применение неводных растворов" (1989г): Тез.докл. - Харьков: 1989. - Т.1. -с. 129.

2. Ларина Т.В., Керн А.П., Лебедь В.И. Энтальпии растворения и кинетика реакций омыления этилацетата в системе вода -диоксан // 1У Всесоюзное совещание "Проблемы сольватации и комплексообразования в растворах" (1989г): Тез.докл. - Иваново: 1989. - Т. 2. - С. 213.

3. Определение термодинамических характеристик переноса растворенных частиц различной природы из воды в водные смеси на основе одноатомных, янухатомннк спиртов и эфира / В.В.Алек-сггаров, А.П. Керн, Т.В. Ларина и др. // ХШ Всесоюзная конференция но химической термодинамике и калориметрии (1991т1): Тез.докл. - Красноярск: 1991. - Т.2. - С.202.

4. Термохимия рпстворов эфиров в годе и водных растворах диокся-па при 298,15 К / В.В.Александров, Т.В. Ларина, В.И. Лебедь

и др. // Л.Ф.Х. - 1991. - Т. 65. - № I. - С. 212-214.

Г). Керн А.П., Ларина Т.В., Лебедь В.И. Термохимия рпстворов сложных эфиров уксусной кислотн в смесях вода - дисксан и вода - пропанол-2 при 298,15 К // Дурн.хим.терм. и термохим,-1992. - Т. I, »1. - С. 115-118.

6. Рентгенография водно-органических систем на основе диоксана, 2-пропанола и этилацетата / Т.В. Ларина, В.В. Кузнецов, В.И. Тростин, А.П, Керн, Е.А. Никологорская // Известия вдзов. Химия и химтехнология. - 1993. - Т. 36,. ?№>. - С. 97-63.