Анодные процессы синтеза функциональных полимеров на основе ароматических соединений тема автореферата и диссертации по химии, 02.00.04 ВАК РФ

МШСТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1Ш ДЕРЖАВНИЙ УШВЕРСИТЕТ "ЛЬВХВСЬКА ПОЛ1ТЕХН1КА'

На правах рукопису Для службового користування Екземпляр

ПЛЮСНША ТЕТЯНА АНАТОЛИВНА

АН0ДН1 ПРОЦЕСИ СИНТЕЗУ ШК1Ц0НАЛШ1Х П0Л1МЕР1В НА ОСНОВ1 АРОМАТИЧНИХ СПОЛУК

02.00.04 - фгзична х1мхя

Автореферат дисертацп на эдобуття наукового ступени кандидата х!М1ЧНих наук

Льв1в - 1994

)

Дисерташя е рукописоы.

Робота виконана на кафедр: фтзично! та колохдно! xi:/.ii Льегвськсгс державного университету :мен: 1вана Франка

Науковий кертвник: д.х.н., професор Ковальчук 6.II. Науковий консультант: к.х.н., ст.н.сп. Акстмонтьева 0.1.

Офтцтйнт опонснти: д.х.н., професор Феоктистов Л.Г.

к.х.н., ст.н.сп. Токарев B.C.

Ведуча органтзашя: Втдцтлення фтзиио-хгмт! i технолог!I горючих копалин тнституту фгзично! хтмгi АН Украхни.

Захист втдбудеться "£_" 1994 р. в 1э00

на эас'данн' Спешалтзэвано1 ради Д.ОоЬ.оо.Об при Дер-кавно:.^ ушверситетт "Львтвська политехника" оа адресов: 29^046, Львтв-13, пл.Сп.йра 3/4, корп.Ь, ауд.339.

3 дясертацгею межа сзнайо:.:итись у Науково-технтчнтй £5;блго' Державного унгверситету "Львгвська полттсхнгка" за адресов: Льв1в-1з, вул.Прзфессрська, I.

Автореферат роз:сланий " ^ " ^hCt(6t*<J( Iyj4 p.

ЬчениЯ се.чретар споцтал;осванэ1 вчено! ради Д.Gib.об.Со,

У/'1

доктор ул:.пчних наук, професор 'Л.С.Чуйко

■ ' " "l 1

ЗЛШШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.'

АктуолыИсть теми. Рсзвктод новгх неуковмшх технолог!Й, по-

з'язаиих 1з створешщм сучасних систем зпппсу I збереяення 1нфср- " лац!!, перетв0рювач1в енергг!, електрохроших прпстро!в, одерлай-1ям захисних антикороз!йних покркть, зумовлюе необхшпстъ синтезу нових функцйональних пол^мерних матер1ал1вг здатиих поецнуватн >ластивост1 моталхв та нап!впров1дишив з перевагагли пол1мер!в: ^иевкзною, легкости, пластичи1стю. Так: матер1али можуть'бути держан! при введешп високодисперсних наповнювач1в в.пол1мерн! ма-'рыц, або шляхом синтезу пол1мер1В, що м1стять систему, спряжених ОТ - ЗБ'ЯЗК1В. .

В зв'язгу з достушПстю вкх1дно! сировшш, перспёктквними для интезу функц1онлльнкх пол£мер1в е ароматична сполуки: бензол, фе-оли, анШн та 1х пох1дн1, що дають змогу одержуватиматер1али ¡з начною антиксроз!йною ст1йК1стю, П1двиценою адгез1ею до гПдкладки, .такой вксокою електрох1Мгчною' активном. ,

Дисертац1йна робота е продовненням иауковс-дос.Л1 дних роб1Т ка-здри ф!зично! та коло ¡дно! ххмП Льв1вського державного ушверси-эту, В1ДП0В1ДЭе пр!оритетному напрямку "Нов1 речовини I матер!али" рамках деряавних науково-техн^чних програм: 7.1.3. "Нов1 матерI-ти функцгонально! електрон1ки" та 7.3.1. "Функцхсналын пол!мерн! 1тер1али та !х ксмлозити", а такок виконаиа у в{дпов1дност1 з про->а.мою фундаментальных досупдаень Шн1отерства освгти Укра!ни. по

"<Ызичн1 та Х1М1ЧН1 основи створення нових пол1Вкових матер1-г!в електроинс! технпш", номер держреестрацП 01 93 У 00 9886, каз Мпшузу 78 В1Д ¿1.03.91 р.

Метоп дано! роботи було досл1дхення процес1в електрох1!,ично-одеряання та модиф1кацН функц1оналышх поЛ1мер!в на основ1 оглатичнкх сг.олук та розрсбка метод1В електрох1м1Чного синтезу вих Г1"атер1ал1В як з власнсю пров!да!стю, так \ наповнених елек-зпров1днкх композит¡в. Розв'язання дано! проблеми вимагало де -пьного вквчешш умов електрох1м{чного окисления вих1даих арома-?них мояомергв, а такоя досШдаення ф!зико-х!м!чних властивос -а скнтезованих матер1ал!в.

Наукова новизна. Комплексом електрохгь^чнях метод1в досл!д -¡а електрохШчна повед1нка фенолу та його о-, м-ам!нозам1щешк, итрофенолу I бензолу на платиновому 1 графитовому електрогдх.' шдено, що ам1нозам1цен1 феноли в кислому середовиц! здатн! ояя-ватксь за участю двох функциональных труп: г1дроксилу, прп

ü=0',6-1,0 В/необоротне двохелектронне окисления/. i амшогрупи, б д1апазон1' потенц10Л1В 04).,4 В /оборотн-iii одноелектроннкь перенос/. За допсмогою е.пектрох1Щчних метода вкзначен1 -шнетичщ парамет-рк переносу заряду в hpoueci -електросЕнтезу полгмерхв. Ьнакдено, щ'о найбиьш. вксоку електрох!м!чну актшлпсть мае о- амшофенол /константа Швидаост! гетерогенного переносу, заряду К§=3,2-1.0~о см/с, коеф1Ц1ент ~дифуз1: - 6,7.10-!з. сы^/с. /Бстановлено, що структура та властивост! одержэних сполук головним чином вкзначаються . ' взаемниы розташуваиням'зам1сник1в в молекулах вих^днкх, амшаоено-Л1в.-Так у випадку м- амЫофеполу мае Micqe посл1цовне сполучення елемептараих ланок, подобно до Й0л1ан1лшу, юд1 як у вкпадку о- амгнофенолу спостер1гаеться утворешш. пол!гетероцшопчши сполук. • ' - . '

. . ДоЬл1Д);!едо особливом! електроокислення шедол!в в лужному се. редовищ! .в .присутностf ненасичених сполук. Показана моклшлсть .непрямого пицПовашш процесу псшкеризащI стиролу продуктами -ёлектроокксйекня фенолов. ■ .

■-При-анодному одержана! метгалопол!мернкх комаозит!в вш;ълена момшйсть дез!нтеграц1 i Шдгевих i .галгевих 'анод1В в орган!чш-:х та всдноорган!чних середщшдах, що значно ni дсшшеться в присутно-CTi ненасичених мономерних'сполук. ■ - " ' . .

Запроподовано шляхи стаб!л1зацП електроактквиих пол^мернпх матср1ал!в при модаф!кац1I пол!ал!л!ду мйгокерявми саелукамк. Ък-ходячи з проведених досл1Лкеиь знайдено.умсви синтезу '6 новях спс-лукг в'тому-числ! кошюзиццших на ocuobi ¡нд!ю та гадио.

- Практичнё значешш .роботи. Ьиходячи з-одержаних результат ¡в розроблеШ HOBi метода .синтезу функШ оналышх пол!мернкх MaTepia-Л1в: резиотквних пол!мерних гШвок з. пГдшщеною адгез!ею до jiin-кладхи на баз! фенол!в i стиролу /А;с. ii L24oö27/', -розроблепЬ електропровххцп матер1алк з ni двн;дено~>о' тсрм^чною хтаб!лыпстю /A.c. 1772110 та A.c.. .»> 1в1оа59/, як! мокуть бути застосоьал! для створення електрохрожих пристроив та перетворювач1в eneprii, запропо&овано cnociö одержання металопсл1мернкх комцозшчь на ос-HOBi ¿ндш Та гал1ю для створення електропров1дних пол!мернкх клеТв /A.c. СМЬб^Ю/.

AnpoäarjiH роботк i публшацП. Ochohhi результата рсботк до-пов!далиеь на Всесоюзна; конферелцП по полярогра^л i, Дншропет-ровськ, 1983 р. ,11 Всесоюзнш нарад! по cyieKTpo.xiMii срга;-ичних сполук, JlbBiB, 1986 р. ,12 Всесоюзна нарад! по електрохШ i оргп-HiHHüx сполук, Алма-Ата, 1990 р.,1-му Франко-УкраГневному еккпо-

з!ум1 "Конденсонана речовина. Структура та властивомГ'.ЛыПв, 1993 р. „М1яшарода!й конференци з'ф!зики I технолог]! тонких шН- • бок, 1вано-Франк1вськ, 1993 р. ЕвропейсШЬ кшференцП "Ф1зшса магнетизму", Познань, 1993 р'. ,сем!нар1 "11М1Я I технология прог-ресивних полхмерних композицшшх покритв", Кихв, 1993-р. По.тем! дисертацп опубл!ковано 20 роб1т, в тому числГ4 авторсышх св1-догцва. . .

Положения, що вкаосяться на захист: -

- результату експерименталышх досл1джень електрох1м1ЧНо! поведении ампю- 1 штропсх^даих фенол!в та бензолу на платиновому, графитовому електрод! в кислих водаих та органичных розчинах.а такой фенолу та його псХ1днкх-/крезол1В, ам1но-, д1трофенол1в'/ б лу-•янону серещовиц! на платиновому I зал!зному електродах; •

- кшетичнг.законоиНрпостх' процес1В синтезу функц^ональних пол|1.:ер1в на- основ! арог.тэткчних сполук; . 4 .

- споссби о'дерканпя резйстивних полШернкх гШвок на основ! псл1скс1фен1лсну, модкфПссваних стиролом, а такок електроактивних■ полулегших пскрить на баз! ампюфенолгв;

- методк одержання металопол{мёр1Е. в процесс анодно! дезта -.теграцП ¡нд1евих I галгевих електрод1В.

Структура I обсяг.ройоти. Дисертаигя складаеться з п'яти роз-дШъ, висьовШв та списку лИератури. Робота викладена на 148 сторшпх машгнописного тексту I г,пстить 17 таблиць, 42 рисунка. Список литератур:; нараховуе 110 джсрел.

ЗМ1СТ РОБОТИ '

Ь перцци глав! зроблено огляд л!тератури, присвячено! вив-чекню .особлквсстей скдтезу функц!ональних пол!мер!в_-Розглянуто шшхи одеряання-та модифгкаци резистивних пол^мерних шпвок на СС11СВ1 феиолгв, а такой електропровIдних пол1мерних матер!ал1в з власною пров1дн1Сть I металонаповнених композит!в.

Ь доугпЧ глав г приведен! ф1зико-х1м!чн1 характеристики ви -Х1днлх речевой та методики, якг використан! в роботь Дослгдаешш :с':бливссте1! синтезу Ьункщснальних полIмерIв проводилось за допо-тегою сучасних електрохп.пчнпх, спектроскоп:чних глетод!в, зокрема лпп:,но1 та цшшчно! всльтамперокетри з застосуванням стащснар-[*::х та обертсвих едектрод1в,1Ч- УФ-, ЕПР- спектроскоп!I. При-дос -Л1д^енн1 властивсстей пслгмерних штер1ал1в були вгасористан! тергло-грав1метричпий анализ, електронна та сптична м1кроскоп!я, рентгено-сгруктурнлй алалхз.

Очистка реактив(в та вих!цних речовин проводилась за Ыдсмимк методиками. Чистота мономеров складала не меньше нш ü9,97w. /мае/ оснозно! речовини. bei розчини готували на б^дкетшшт!. При вольта-мперометричних'досл1 даепнях як електрод поршшння використовувався насичении хлорср^бний електрод.

Ь наступнкх трьох главах викладенх результату, по досл^чеиню особлив'сстей синтезу функц1.оналышх пол1ыер1Ь при анодному окислен-Hi ароматичных сполук, а також в умовах .електрох1М1Чно! дез1нтегра-цЛ 1НД1евих та гал1евих аиодгв.

^e^TpoxiMifl фенолу та його noxiдаих^_лу!:шому середовкдц -Для ycniuiHoro Бир1шецня,.питань, що пов'язан! з пошуком умов синтезу нових функцхональних пол!мер1В велике значения маз досл1ц-ження електрох1Рл1чно1 поведШки вих!дних мономерних сполук в р1зних середовицах,' вивчення ме'хашзму переносу заряду, визначення Kine -.тичних параметрхв процесу.

Число електрон1в,яК1 приймають участь у npoqeci , окислешш фе-НОЛ1В визначаеться,протон-донорними властивостями середовица. Так, ■ в киелих середовкщах спостерггаеться вхдаеплення в1д молекули фенолу двох'електрон1в, тод! як в лу.тлих-найбиьш -¡мовгрним е одноелек-троннии перенос з утноренням вьтьних радика'лышх часткнок.

Методами лПИйно! та цккл1чно5 вольтамперометрЛ показано, що на платиновому електрод1 в водному розчшП Г1дроксиду натрШ в прк-сутност1 фенолу в облает! потепшал1В 0,6-0,8 В/х.с.е/ cnocTepira-еться neocSopoTHiü анодний максимум струму, що Ь1Дпов1дае окислению фенолу. В другому цшин розгортки потенщалу вхдбуваеться значне зменаешш струму окисления фенолу, внасл1док екра^увапня noBepxiii електроду шаром пол1окс1фен1лену /110Ф/. 3 метою досл1 доения умов гопвкоутвореыш та кшетики росту ПОФ, проводились ьсльтаынерсмет-рпчнi ы:м1рювання па платиновому, граф1Товому i зал1заог.,:у елсктче-Д1. Величина максимального струму окисления фенолу в даш;х умсвах зростае 1з збхльшенням вкх1дно1 концеатрацЛ фенолу, при цьому спс-стерггаеться змщення пстенц!алу максимуму сккслснпя ь ааодпу сб -ласть. йнайдено, що даний пооцес характеркзузться значениями щ;:риш: п!ку /£щ/, йяизькими до 96 iwt3, що в1дпсЕ5дае сдиселикт^опнс-у переносу П1д час реакцЛ. Середне значения констант;; швид»ост1 гетерогенного переносу заряду, розрахкзне в G,i ..I резчпи riдрокегду натрш для кснцентрацЛ фенолу Ь-Ю'^-СД " склчгае ü.U-LCT'3 см/с.

Ьгходячи з вольтакиерометркчикх десд^оьь значено, го счисления фенсл1В на з2Л!зному електрсд1 ci:cc7epirauT:,c." ь r.ianasoni потенц!ал!в С,60-1,2 Б, що ЫдпсЫете густкнак стру::у L я

- У -

mA/cm¿ i супроводжуеться утворенням шнвки, i дентиф i ковано! зг1дно даних 14 спектроскоп! í як пол I оке ¡фен Ненова.

Найбиьш Щ1 льнi шпвки на поверхн! утворкаоться при викорис -тана i неза.мщених, або м-зам1!депкх фенол1В. Сукушисть перетворепь, що'приводить до появк 110Ф могша зобразкти наступим.) чином:

I. 'Одпоелектронне окгслення феноксганюну, з утворенням ра -дышльпих частинок: _

О-О" — 0-0'+е /1/

Х1Н01даа i зеке риз mi я феноксильного радикалу:

>0-0 А/

L5. изазмсД1я но типу "голоьа-XBÍCT" з утворенням дйг.-ерннх продукт1ь:

О-О' + xS>=o — О-о-О-сТ* н+ /ь/

До поя};:5 полплеру приводить багатократне окислення-рекомбхка-ш я радикалов.

3 кетсю покрлцешш (}лзеко-х1м1Чнпх характеристик IlOi-шпвок нага досл1даепо iicmkbcctí ix иодифймци. Оскгльки вьлый ради-калк, що утвсрюються на nepmiи стад1 í окисления фенолу, за данкми JJIP достатньо стасллый, пр.'1сутн1сть 1х в cncTewii була використа -на -yin збудкення полп.'>еризац11 Пшжх сполук, зокрема виЦлових мо-ac:.:epiü. лк акцептор ьЫьнпх радикал1в був ыкбраняй стирол . Знай-дено, то при полшондеьсац!i фенолу в присумосТ1 стиролу зиачно ль^уетвея «аса гшъга; /р;-:с.1/,що мене бути пов'язане з участю стрслу ь npoueoi росту цел!корни* ланцкг!в.

Рис.i.. Зале;1Н1сть маек по-лК'ерно! шпвки в^д пс-теашалу електроду при по-Л1коадедсац1! фенолу /L/ i в прксутност! 2,7-io~2:.i стиролу /'¿/. Концентрат! фенолу i гчдпекепду натеку яв i¿. te ¿^s piH ~0,1

Одночасно спостерггодться утвореаня полимерного продукту в сб'бг.ч DeaKiiiiiHoro середовица. Maca пол!меру в об'ем! зростав ¡з зб!лкче.лт opra¡ii4no'i салацовс! розчшшика /метанол, дплетнлеуль-фекегд ца i.Huii/, що ксткво пов'язаио з полегташям транспорту "а-крсрад;.;:ал1в з псверхн! б об'с'.:. 1моа|рио, во. лсряд п утхоселсш'. «сл!сксi'feníлену, В1дбуваеться fкхпiг:еш;ил провесу дашгерямц! i ст!.ролу ч енокскльнкгш ра ~;:каламп:

О-0'ЧСН2=СН — О-0-СН2- С1Г C-aHs ¿6U~

- о -

",'пса пол ¡меру на псверхш електрсду i в ctí'cwi зростае ¡з

зб'1льи.еннягл концентрацп фенолу Л стиролу i залегать Е1Д прироци

та положения за'.нсника в фешльнопу К1льц1. /Рпс.и/-. 2 ____ ___

°,г * **Ccr./¡>*H Ркс.2. Залежпсть маек пс-

лгкеру в oó'er.ií в^ коп—

центрацП фенол ¡в /1-3/ ¡

стиролу /4 ,Ь/ в 0,1 М ке-

танолыюму p-ai NaOH ,

при CCT=ü,7-10_i:M Д-3/,

С(1еп=0,16 Ы /4,Ь/. 1-м-

амшофенол, '¿-А -фенол,

3,'Ъ -и-штрог.екол. аг o.-t ав ~

11айб1лыда швидк|сть поЛ1меризац11 в об ■ ei.ii досягаетъся в при-сутност i п-И1трофенолу. У вппадку м-ам{нофенолу i крезолу утворю -ються нерозчкшп в вод! i cpraiiiHHiix розчинниках шивки, що пере -шкоджають протисанню пол!меризац1 í в об'емК

В 1Ч-спектрах матер*алу покркття, одержаыого в прнсутностг стиролу, спостер1гаеться додаткова ему га поглшшаан середцьо! ¡нтеисив-accT¡ в сбласт1 2850 см--*-, що дезьоляе прпп.устпти ¡снувакня зв'язку типу At*-0-CH£v Клектрох1к1чна пол1Кснденсац1я фелол^, проведена в ; прксутносп стиролу, дозволила усунути яедолши 1105-шйвок, а саме, покращити адгезпо та еластичн1сть,з"еништи nopiXTicTb, выасладок чо-го npoTni;opo3ÍiiHa стШисть покркть зб1льш:;лась в 4-3 раз[ь.

Особливое?i одеркання електроактиенпх полЦгернкх шар! в на основ i aMitionoxi дних ¡LeaojiB в кислому сеоедонпц!

/ж показали наел досл!я*ення,при окислсши ^еыолу на платиновому електрод1 в оозчинах cipnaaci кгслоти jo концентрации фенолу 5.10"^ М спостер1гаеться hítkeíi граничнин струм, при (Нльшех значениях Сфен -анодна хъиля з максимумом. Г/аксимальнии струм електроски-слення л1н1ёпо зростае ¡з логарифмом концентрацП фенолу i шв1:цк!стю розгорткЕ потенщалу. Рсзрахунок kí.'ókoctí електпс!пь за вольтампе-рокетричнкш даними показав знчченняп, блкзып до 2, що В1дпов1дае окислению фенолу до kr О* ,'у Ь1дпсв1дн0ст[ до р1вняння:

<С>-ои ->- <¿3>"=o + 2е + н+ /о/

ЬигЛрювання на граф1товому дисковому сбертовсму елептоо.тп показал:: иезалеыйсть граничного стру:.:у окисления bíf. шведкост! обертан-

ня електсоду. Середне значения осзоаховане за р1внянням <уш сбертсвсго електрсду складае 4.8.LO-0 см/с.

Введения електроХ1М1чио активного аглшюго заулсника в молекулу фенолу cyi'ïueo вплиезз на vexanîsM його окисления. Досл1даення показали, що для даькх спслук ira вольтамперограмах спостер1гаеться припай!,-,i два аноднкх т.'дксг.:лу:.'.и, характер еволюцп яккх р1знии при пшипчшй розгортц1 потснщалу. Так при Ë=0,G-0,9 В для о- i и-aMi-нофенолу на плэтпювому електрсд1 ма:оть î.iicije необоротш иаксгмугли струму, що в1дпоъ1Ц!э::.ть окислению дзнмс спслук за участю гчдроксиль-Hoï групп /рi вняшш 5/.При цьому переххд вщ м-до о-похьдиого викли-кае значнкй зсув потенщалу гакснглуму в катодну область. Пор1вняння peaKuiîLHoï зцатност1 фе«тв, ироведеие на основt рсзрахунку Kg , зг1Дно загалького шнетичного р1Бняння, дозволило встановити, цо нанбьяьш високу скислювлльну здатн1сть мае о-аг.Шюфепол /табл.1/.

Таблица 1.

лЬ^етпчн! па раме грн окисления фенолу та кого амШозаг/лщених в г i

позчин cip4auoi кислотп. С^ен =0,1 i", лГ ='/0 мБ/с

назва

!_____.7:атер1ал електроду

платила

фенолу : "с к ! i " W ! i :-.;,/с:-« ¡л сер. » ¡Шс "ок b Цк мД/ск'

¿епол ; 1,01 c,i:0 I 1,4b î 1,2 1,00 0,07

V-?:'.îi.c .еисл 1 Г, 90 0,10 ! 1,55 j С ,4d 0,90 0,03

v.-"!".'.inc.; енсл ■ С l,i;5 | ¿,1 0,70 0,16

l'pa ¿it

ТГ"

П

iob

т/с.

сер.

1,25 ! 4,8 1,34 1 ¿,5 1,42 j 9,8

lb::г;:iсто с.-гсгеаья дещо вкща на платпн1,' н|н на граф!т!, про що c^iдчэть 6I.1KL incoici значения К,. Цикл! та вольтамперна крива пла-т:"кс]-.оге ьлж.оьх/ - С ,5 рс.зчшп с1рчано! кислоти б присутност! c-s "Ij.o: еьслу япг-смьлеиа на рис.3.

ill Lir;/ih.v bii LecCcpcTHboro двохелектронного переносу при окислен:.! it тс:.с- л;, яас.дяч '»еамНя за участю at/Лногрупи носить оборот- •

i■ хтмкгеп.Т.-и, 2- дИтзои! ±¡=0-0,5 Б при окйсленн! м-ам1нофеиолу ^■сттсп с_г с— тлтт!; подокс-какснмум, величини струМв якогс-

?сст':. I. .:рс7с^i >п :.г;?:;а1:,ш потенциалу виасл!док утворення на по-repxi:i тру с- :<?г>с'.;-;.-ьпг.1 речов::ни. Процес скислешш-вfдаовлення

,'". г,о ВС- Ун,

гл?!ВХ--.::густьоя значениями дЕ=Еск-Ев{д та Ещ, близьки-|Л-лов|дпв огдоелектроняому переносу /табл.2/. При

!,ЬС'-*У значеш..-! i сбоостиъого редокс-потенцiалу 15 R залишаються

¡:c.r.ïiuiK.œ при if «isO-ЪСС та/с.

Гссл! доения ел««?рсх!м1чно1 повед!нки о-ам1нофенолу в 0,5 M резчиц с|рчаьс! кислоти показало, що в д1апазон! lfe0-0,b В cnocTepira-

ються два оборотных редокс-лШ;, максимума яких зростають в проце-С1 багатократно! розгортки потенщалу.

Параиетри окисления м-ам!нофенолу на платин! /Таблицк

-т-

Т." в1д дЬ 1ск/1в!д ТУ

В Б мВ в кв/с

0,40 0,34 60 0 ,37 0,48 20

0,40 0,34 60 0 ,37 0;оЗ 50

С,40 0,34 60 0 ,37 0,71 1а.

0,40 0,34 60 0 ,3? 1,00 200

С,40 0,34 60 0 ,37 1,00 500

ля

Г/с ¡^^¡хЮ^/с

! 1,Ь

4,а

Значения К^ приведен: для ■ граф1Тоього електрсду.

Знакцено, що процес окислення-Ыдновлешш о-ашнофеаслу характеризуемся значениями ; незмпшу.м'л в д^ащзсш жидкостей розгортки 10-10С иБ/с. При подальшому зб1льцепн1 тГ спостер^гасться зсув 1 анодну область, що пов'язане, ¡г.'.оВ1рно, з галькуван-

яям стад! 5 електронного переносу, обумовленим опором плгвки.цо утьо-ркеться на поверхш електроду. Розрахушси, проведен; за вольтакпе-рометричнимк даниш^иоказали значения близыи до 57 мВ, що хид-пов!даз одьоелектроаному переносу Шд час редокс-релкц! I.

Рис.3. Цикл1чна вольтамнерна крива платинового електроду в 0,5 И розч:ш!.. с!рчано1 кислоте в ир;:сутяост1 0,1 о-ашнофенолу. 1,2,3-но;.:ера цишйв розгортки потенспалу.

Знаидено.що цдятГб200 кВ/с спостсрхгазться лПШла залегли сть I в!д тГ^' ,що дозволяа визначпти величину!) ,табл.2, икирквапня на сбертсвому граф!товому електрод! показали, що на^бьчыл впсску електрохУ.ичну активность в реакциях окислювалыюго спслучснья май о-агЛьофенол, про'що св1дчитв значения К5=6,2-10~''|см/с.

Зг!дно з данимп 1Ч-спектроскопП, для пол1ыетаам1на£онольно1 пл1бки характера смуги поглинаиня, що в1дпсв1 дають в!лыпи г1дро-кспльнН! груп!, а такок ароматичним НН-фрагментам. Для матергалу покриття на основ! о-амшофенолу споотер^гашться смуги аоглпнааня, характера! для ефнраого кисшо, а такоя МН -франгмент1Ь. Да;и ЦиА.а такох 1Ч-спектроскоп! I дозволяють пркпустити, що у внпадку м-амлно-

фенолу зПдЗувзстьоя сдес-'ашю лл1вск ¿з структурою, подМадо до пс-л!анШну, тод! як у выкшу о-аг.:1нофенолу,в «иалазоа! К-0-0,Ь В вд.глнвим в проПкашл раакцп; ща--т1ззцН.

Доел!д;::ення елекгоох1".1чно1 поведшии пл1ьок на осноы о-ам!-110,1 енолу показало, .40 при Гх анощип полярпзац!! спсстерГгаеться один оборотикй в1дклт:к с/ру.'.-у, цо характеризуемся значениями д Ь'=50 гВ, %=0,17Ь 1), 3,=60 -"В, ко по змШпвться в Д1япазо1И 1Г» • э^О-ЬОО 'с. утчеыл 1ск/1,1п близьке по сцинкш. Одерпзн! значения ял;; д ^ I Е- св1цча*гь про ох?1оегск70ошшк перенос П1д час ре-докс-реакп11.

Для пл1вск нч осьсь! п-аг.лнс.^енслу хпрдктерна б!лыа склацва еш:трох1г!|чип пс:.ед1шп. В д|апззсн! Ъ'=-С,3+Ю,0Ь и ип » -В кр::вП; спостер1гзоться чоткрк оборотных редокс макскиуми, струю; якпх зро-ставть в процес! циклования потеналалу ./Рис.4/. д^, залкшаглься кезг.шшпми прк \Г=20-2С0 яи/о, 3 0К'Зы д, близьке до одошц!. При ^-■0,2 .В сиостер1гаеться не оборотлив какспяум струму, яки;; моке бут:; пов'язапш. з окислениям вьяьно! 14 дроксг.льпо! групп, цо входить до складу полр.;еру.. Ьна;.депо, цо плавка на оспин м-а;.йко1енолу характеризуемся електрохрокнгаяг властивостяки, 1й властна! кольоров! переходи В1д безбарвного до жовтого, зеленого, фиолетового, черво-ного.

Вкходячг. в ъсльтамперопегрнчнпх дзних рсзрэхован! значения еи.ектнвппх ко«г;.1гЦелт1в дгг^уз11 в югШпх а^1но|<енат{в. Пси пьсм.у наьбьтк! сноске эвачеаня Т> е<> для пол1-;.".-пгльчофзьолу ?,^«10~5сг^с, точ дк для плп-:о;< на основ: о-а:"лно';.енолу, дана ве -личина дср1гн;с^ ¿.О-Ю^ог^/о, чс сбу'дашю б1лыи ьпеоку провгдшеть полГ-п^лио^еполу. ГШяки па осьсв! змШо енол!в явля:оться перспек-тйьнгет гтердалаж ^уика1оаальио1 е 1екгрс1Пкй,глодуть бути вккорсс-

тип гх створсння електпохосш::х ишг.х електро.чшгх пристрэГв.

1Цд1:катор1Е, сенсср1в, датчи^в та

Рус.4. ШжПчна' вольтамперна крива пел I!/. е т аэ м 111 о У, ел о льн о I чл1ыа: в С,о пезчкн! с1рчяио! кислоти. ¡;п;'рагж позначен! но-мери циШи розгерткк потеац!-алу.

плектруЛгМчне сдер-:аянл та }.юдаЫкзц1я псл[ан|л_1 ну П0Л1аи[Л1Н мене бути одержаний при х!м!чному синтез1, або елек-трох!М1Чни-л шшхом в кислому середоввд!. Ьга!рювання, проведен! г,'е-

тодсй циклично! ьочьташепо'гетрП показали, що окисления анШну па чкот1и шгатинх мае м!спе в облает! потехш!ал!в, що переввдують 0,9 В. ТонккГ: шар пол{ашлшу, про утворення якого свщчать слаб1п катода niiu; ь звосотньоку цпхл! розгортки, левнта чипом "мо"к;1-куе" псЕеохпа платинового аноду, в результат! чого окисления псл1-анШну полепауеться.

Ь настугшпх циклах розгортки ¿ з'являвться редокс-ппси, що Elдпов1 цавть оккспс-вхдновнк;.; реакциям в пелхмер!. Знацдено, щодЕ пШв практично не залежить В1дтГ, однак струми глаксимугЛв не зав-яда зм|ншгься лш!йно зт!1^. 01!дасг.ення струм!в катодного i анодного саксимущъ йлкзьке до одиндщ для nepsoi i друго! редокс-скс-те.та i "дор!в:1Юе 2,0-2,5 дл,', третьо!. Таким чином, проведен i доел i д-нешш показали, що окиспс-ьгциок-п реакцП, що таить Micne при электросадкешп пол1анШну г.а.таь два з i оборота i i; характер, Тк при-тагйннпп дкХУз11ло-К1иетЕчний контроль. К5, резраховапе за методом Школьсона складае ¿,3-10~^ см/с.

з гретою стабШзацП ¿¡зико-хипчппх характеристик полханШ-иу, проведено isoro кодх]лкашю олхготлепныд: спопуками. Зьокцепо.що доиШси олхгсыеру лдг-1 ь кьшгост! 3,й-1сГ4 - 7,0-10"% не еплп-ьають на форку та пслскення ре докс-максклукiь, прктааа.шхх елек -троосацкешю пол1анШну. Однак у присутноет1 ол!го;;еру дещо г;.:еп-шуеться глса покриття. Значения its при цьому складаз о,3-ю~^ с::/с. Иослхцшшя електрох1.",йчно1 'поведхшш ол i гоферу в ;:е угловах показало, що при ±И),7Ь-0,У b biдбувасться iioro окисления, що совпадав з потенциалом окисления псл1ш!л!ну. lie в|даркиае мсклябост! MoflEjlKaaiI полханШну в ьшент tero одеркашш, що прш»сдЕть до пол!шаення адгезП, 'í¡3íu;o-xíi.:í4¡ii:x та ельктрохилчнпх характеристик глатерхалу локриттл, а такогк терш чно! стаб1Льност1. Лоолщдлеп-ня тер.\цчяо! стаб1льнсот1 глатерхалхь, показало, що для зразгЛв, одерг.апйх в присутност! ДьГ-1 злачно зменшуеться тершчнин резолад дрг Т=20с-250с'С nopiihhüo до немодиф¡кованого пол^апШну. ,V;oei:Jí-кашя псл1ан!л1яу кежз бути проведена i при xiKi4:;c-.;y окисленш ?Шл1ну пероксодксульфатаглп лухних металíb та акш!а. При пьо;лу сдссганi зразки характеризуется значною еледтропэсы днхетю

10" -2,3.io-2 Ом*1 с&ГА, при bkíctí ДьГ-1 0-0,103 Г! на' моль сульфату аыл!ну.

¿-ектрохкЛчнин синтез npoBijuroc лолй,;ер1Б на ockobí бензолу та його за;лк;ешта

Tcpv.ocTiiiKi пол i мера ыоууть бути oaepíaai при викорнсташЛ бензолу, да$еа!лу, та «ниих ароматичных KCHavepir. i> аьъ.зну з да госл1яш1о иеяливоот! .адодюго синтезу ксл|п .па^а^цу /ш7

ripa вккорпсташи каталгзатсргв AIC15 iCuClî-2H2p.Lr.;:..'îiliHi вольтам-иерогппги:, сдетезн! на платиновому електрод! па Joui перхлорату те-трзб./г:лапоь|-э в дакет£ф>рмам1д1 /д:.Ы/,вказують на електоох!м1чну ¡ьертшеть бензолу прп Ъ=0-1,7 В. 1> прксутномЛ хлср::ду алюмппю з'яьллеться гакс;:мугл струму, цо поаяза;шЬ, очевидно з окис-

лениям актнььгх частпнок, цо утворкжться при взаемсдЛ ï бензолу з AlCIj. Я;: гтрап'/лс, утверення таких комплекс in сир::яе катогдому В1Д-коалеьа», сзссгер!галось uar.n у в::падку ацетилену i бремхду fii-кели. uci: рсзгсчт;и У звсрстньсму вапрякку ф|ксу:ться кзтевд! шк-с:::лум::, хар штерш идя пслипраХегилену. a пр::сутност1 с1рчано1 кислот:: спсстер^гаь-ться подальше ni ды-денпя струг.'у еппелення, впасл!-дск' утвсре:.ня нротснсьано! с:ср::л бензолу, ¡у прсцесi багаfократяо! рсзгсркск nciciiniasy вдуваемся утьооошш на поверх»! пару еле-ктроактгЕьсï речсв;:ни. Кат'Шзуючэ дгя хлориду :/Лд1' таксд проявля-еться прп ¿¡»С,7 Ь. Сднак, р|зксму зросташпэ струму окисления пе -редуе анодаий максимум £=0,о-0,4 Б. Сдерган! дан; дзють мсглпз1сть пркпусткти утворвг.пн при потешпалах первого максимуму комплексу сп1ькатал!зптсрз*м1г: нолекултя: бензолу i иезначшг/к кь-шсостяда ьо.тс: /о.х.5/. У попсутпост! AICI3 уъ.-орепня такого комплексу не-спсстери'аег.ься, ыдбуваеться лгие згйчення потенциалу окисления бензолу в кагогду область.

iSo*/fАРис.Ь. инкл:;чна встьтамперна крива.

еяеккшз из платкаовоау електрод!. Wle.. 0,1 ТБАП в ШдЛ. ¿,Ь,4 - у npi'cyi'Koc/i C.ia -Jt ссзчшу бензолу та 0,01 :.; CuCI2- 2НаО . Ыдпсь1дпо neoL.i:„, друг:;:. i Toexfii кшсж роз -гери;:: потеиЕцалу.

О ".enzoui 2 дтхх yt/cur* tchkî ал!ьки .могуть бути аэстоссва-'III, зскрема, як мс»ЗЛкатсри псьерхн!.

Синтез исл!иара*ен1леыу в ч;.:;ет::.'1Л.срма:.п дЛ мс~е бутк. спсса-п::.\ за цспо:.'огс£ иастушю! схеж:

Утвсреыш д::^ен1льп:::; ¡:л!ьск спсстер1гзлссь нам:: прп елек -1'рол1з1 ccsei. д1аьс1Но.

Сдергоиш! пол! мель ¡з с:руктурса подобно:? до Ни булс нами прсведене при ьпьористанш як вих1днсго мсна\:е?у п-н1тро£еаслу.

.Значено, со при'окислешп п-штрофеислу на платиновому елекарод! в дамемифоркам!ц! в присутност1 АЮ3 таСиС14-2М20 як i у ви-падку бензолу спостер1гавться анода i максимума при ¿=0,6-1,0 Ь.До-давання cip4aao¡ кислом сприяв иого електроскксленшо. вагатократ-не цкклювания потенпфалу нркьодить до уморения на noBepxni елек -троду пл!бкй, електрох1?41чйо активно! в диапазон! иотеиодалхв 0,6-0,3 л. .Результат!:. 14 -спектросксш i св1дчать про ¡снування ri црсксилыю! групп б структур! пол ¡меру, то дозволяв припустит:: утвореиня продуктíб спслучеиия з C-G зв'язкаю: Mis ароматпчними фрагментами. '

. JyrcKTDox ir.'iмне одертання фуикщ ональних металопол!мерцих композит^.

Лрсматич!и мснсмери /стирол та ilcro аналоги/ мсг:уть бути в:жо-ристан: як вих1Д1п речовини для синтезу пол!мерних кокпозицШшх матер!ал1в. оавдяки легкоплавкость bhcokííi тепло- та електропро -в i диост í, ст i иксст ¡ до Д1 i агресивнкх середовид ыкроке застссуван-ня як наповнюьач! мокуть знаити дп;онодпсперсн! ¡иди: та галНа.

Доел i дкеннк елек'1рох1М'[Чно5 поведпи:и ивд1ю в водао-оргаьйчпих ¡"ергашчних середовыах показало, що в процесс пого aiiодеюi поля-ркзац! Г, поряд з i oí; i зац ¡ею bíдбувавться прсцесп дезштеграиф¡, що супровопдуеться полесю в розчиял до i био дисперсиих иетал1чнвх час -тинок. Lвидкicть fle3¡HTeri;au¡I зоостац ¡з збгльиекня части: ерга -Очного розчианика i стае суттевою при bmíctí opraii¡4iicro ксмло -аента не кенве ai ж 40"' /с б/. йсльтажгери! дса-й^ения, npoüer.euí на |нд!евому елшетрод! в за1Еавоку во то- Д'-'СО резчин! пока^али.що в даних умовах пасива:пя елекгреду не в!дбувавться mine до потеа-OiosiB 3,0 Б. Клектрсл1з в гальваностатпчних уговах при i > b r.j\/c.Mt\ приводить до пс-глзи лрхбнсдпсперсного п.лЛа. Дшпп процес niдсилюеться при зб1льшешй аьеднехе стоу;.-у, а такс:;: пои введена! ненасичених копоглерких сислук. За. своею дезпиегруючою дхе^ мсномери кскна розтавувати в ряд: стирол > метилакрнлат> в!и!ла -

оетат > акрилаитрил.

■ , Таблица 3.

ы:плпв умев електролгзу аа т^трааШ Шц1ш-а оисдДв

вп:а глп нопц. i:í.':¡:cüc¡¡t¡b

¿.0" д-.:со

¿С :.< д::

стирол;/

ir.:-:

¿::cr::\ хв.

Гуетина

Реальн! MacoBi в'¿рати, г.

'60 0 ,ь640

ЪО 0,4201

100 0,5032

110 0,7540

Уг.:ованп ви-xiд за с/ стоу,''ов/ /о_

328, i 323, В

480,3

Аналсг1чн1 залекаост1 одержан! при використаши галгевого аноду. ~ , • • ~ .

Лри ввечен1 ь.рсзчии пероксодисульфату кал1Ю, поряд з дез!н-теграцшо металхв в!дбуваетвся I'ПоЛ1меризащя мономер!в, що су-прсводнусться утворенням металлол!мерних комлозит1в. Процентнии-вм!ст.металу в композит! в зпачнп; м{р! заленить вгд природа I концентрацП веххщюго мономеру, складу розчинника, а такоя густи-ни струму, В1ДП0В1ДН1 да!П представлен! на рис. 6.

Так, напрпклл",, ь прксутност! метилакрилату'та акрилон!трилу не вдэеться сдерггатк композите !з ьм!стом металу (Лльшкм н!я 205?, в той час як у випадку стиролу, вглгст ¡ндШ може досягти 805?.

Рис.6. Залезкнхсть маси /1,3/ , металопол1меру г метального шдпо /2,4/'В1д концентрацП стиролу /1,2/ I акрилонIтрилу /3,4/. КонцентрацП, и:Д'.;Ш-80л об. .пероксодисульфату калПо 1 ,9-10~%. Час___ * , електрол1зу 30'хв.

12-с-/о?м

"еталопсли-ер::, одерклн! в присутност: ¡ндгю I галгю характе-ризрться высокими значениями електропров!диост1 1.З-Ю^-Ь^-Ю"^ Ом прп ьгл!ст! ке?олу '¿С-60п' мае. 1 мопуть бути викоркотан!

для стгсрення на 1х основ! нол1геош:х елекгропров1даих клеевих композглчв.

Ь_И.С_Н 0_ъ.О

1. £осл1 дгеис ф1зпнс-хг<г141н закс-нот-п рносп електрох!М1Чного синтезу та модкМкаци ¿ушш1си.,глкшх псл1.чер!Е на осповг фенолу та його иох1дш:х, бензолу, зиШиу, стпрсяу з виксристанням елек -тредннх "атер!ал!в р1зпсю типу /Р+ .гр'арт бпОс^п^а . зал!зо /в ведшие, сргэн1чш:х та з'л1шч?х середсвищах. Зпаидено, що меха-1пзм окисления аремтгпчних спслук внзначазться протондонорнкми властикостямп серецовища, природою та положениям зам1сникГв в аро--атичпему шлып.

2. ¿а дспомогоа всльтамперометричнпх иетод!в та спектроско -ихчко встаьозлено, що в лунному середсвзд! ьчдбуваеться несбсрст-ас еддо&шегренне окисления фенолу та .'¡его зампцеяпх /;:резол!Б, ».г:!ио£снол!в/ з утзор,еыням радикальних ¡нтер:.:вд1ат1в, здатних 1н1— а;;.1.ати прсиес пслН'.ерпззцП пепаепчеипх спслук. '-л д!а::ззсн1 по -теш1я.?1з --0,5-1,0 Ъ слектрсскг.слаш.г. с-, ssi.il *.еипх ¿е.~.С71ь -

сул:ост1 ст: ролу приводить до утверення пемлезицил:';; .;с:.р::ть

на оал131 'I стал!. У випадку п- пох1днпх фенол1В переважае процсс пол!меризац1! в сб'еми

3. Досл1двено електрстицчну поведЬшу фенолу та кого с-, м- амшопсш дних в кислому середовыц на платиновому \ граТЛтово-му електродах. Показано, що 1зсмерн1 амиофеполп здатН1 сккслюва— тесь за участю двох функц1снальнг.х труп: гирсксплу, при ■ь=0,6-1 с а /пообсротне двохелектроние оккслення/ 1 ам!догрупи,ь дхапазон! пстенц1алгв 0-0,4 Ь /оборотили одпоелектроннии перенос/.

.4. Знайдеао-, щ'о'при електролШ амшофенол^в в дгапазон!

Б в1дбувазться утворення, електроак'пшних пл^вок.структура та властивост!-яких "залегать В1Д зьаемГого рсзтаиування замхсьи-к1в в ароматичному'К1ЛЬП1. У випадку к-амЬюфенолу мае м1сце поел! довне'сполучепня елекентарппх ланок, педгбно до п0Л1ан1Л1ну, тод! як для о-амшефенолу спостер^гаеться утворення .сполук,зв'я-зск мш ароматичнкми фрагментам в яккх зд1исиаетьск по млецк ам1-но- I Г1 дрокссгруп.

5. Исказан-о, що в-присутност! галогеншв ад-юмшш та ¡Лд1 в орган1Чнрму середовкцц процес, електрох1М1Чногс окисления бензолу ' та п- нIтрофеиоЛу -проткав з утворешшм на поверхн1 платкак ерха-н1чаих шар1в, електроактиьних в д|апазон! пстенц!ал!в 0,6-0,6

6. 3 метою покращения ф1зико-механ!Чш:х властивостап та терм1чно! стаб1льност1 псл1анШнсвих пл1вок досл!даено углов;: .

IX модкф!кац1 \ ол!'гомерн1-ш:-спслук,а№1, при едночасному окксленн1 анШну ! модифхкатсра в д!апазсН1 пот'енц1ал1в- £¿=0,6-0,8 л ь кислому с ере довили. ■ '

V.. Запропоновано метод електрох1М1Чного одеркашш функц1она-льних металопол1мерних композит ¡в'б умовах анодно! дезштеграцП ¡нд1евих I гал1евих електрод^в .в водно-орган1Чп1ус середоввдах /при вм]ст.1 срган1Чного'розчишика 40-10С?/ в присутнсст! ненасичених сполук. Знайдено, що найбгльш впеокии дезгнтегруючии ьплг.Б мае стирол.

8. Скнтезован! на основ 1 ароматичнкх спелук функц10нальн1 .полШерк чскуть бути викорветан! цяя одеркання'антикорсз1Шшх пс-тпмернех пенрить на баз: фенолу I стиролу; для перетворювачгв . еаергП, електрохрекних пркстроЧв, завдякп'висскгн пеигдост! ре-докс-процес1В /Деф^О-Б.^ю"5 с^/с, 1^=1,0-7,(М(Г4 см/с/.для стБорсння елекхрспровI щех лол1кертех клееевх кокпсзнт1В на'ос -пев 1 шдко та галги.

Сспсвнин зг.пст дисертацп вккладенкп б наступних роботах:

1. ловальчук ь'.Ц., Гавр;.лева Т.Д. Сссбепности электрохимического окисления Jenела на стальном электроде. // Тез.докл.. УШ Всесоюзного совещания по пелярегрчфки, 19В4.-Днепропетповск, 1984.-1.2.-С. 187-18b. .

2. Л.с. 1к;4оЪ<й7, L3ÖI С 25 Д 9/06 /Коваль'чук в.П. .Аксиментьева , Шпоснкнл Т.А./СССР/,-.; 3821997 .Заявлено С.12.Ц4.-

о. ловальчук Е.П,, Мнрккиц Л.А., Аксиментьева ü.li. .Ллюснина Т.А., '

лндерка U.M., Крупак И.II. Сссбепности формирования полиакрила-ми "да;; пленок на г.'.едннх электродах в присутствии дпазосседпие-нии //Язкокрассчнкб матерг.алк и ёх применение.-1986.-Вкп.2. С. bü-tíb. ',

4. Ксвальчук ü.Il., Аксиментьева L.K. ,11л:оснина Т.А. Злектрохимичес-ксе получение уеталлспслгмерсь// Тез.докл.'XI всесоюзного совещания по электрохвгжк органических ссеткневкй, 1986,.- Львов -Москва, 1986-.- С. 28ъ-290.

Ь.- Аксиментьева" "в .И"., Ьакордонскип-B.il. .Плюснина Т..А. Электрохимическая модификации, лелканплина эпоксидным: соединениями // Тез. . дскл. АП Всесоюзного совещания не электрохимии органических сс-йтинент,;.'., Í9V0.- ИсскБа-Кзрагонца, 1990..-С.. 191-192. .

6. Дкскмептьева В.II. ,Плюснкна Т.А. .Ловальчук В.11. .Закордонйкип d.U. влияние условии электросинтеза на кинетику скислительнс-г'. гс сочетания' к всЗльтаг.терше. характеристики пелианклина //Там та,-С... 211-212.' , - •

7. Ковальчук ij.il., Аксиментьева В.К. ,Пл.-оснина Т. А., Паздерсши'; к)., Панкевич Т.В. ,>лчук 0.". Электрохимические свойства полиаие -тилена // Там :::е, С. 194-195. ' ;

3. A.c. 1563210, Ж C-C8F 2/58 -/¿{свальчук.Ь.П, .Плюснкна Т.А., Аксиментьева В.И./СССР/.- » 4326747.-Заяъленс 10.II.8?.

у. A.c. 1772110, "KÍS С CdSf '73/02.. С 03U 63/02. Способ получения полкзшушия /Аксиментьева ú.M. , За кордон с ки i. В.П.,Ко'вальчук В.П., !1л:сснина Т.А./СССР/.- .' 4843036. Заявлено 25.5.90, опуб.

' 30.10.92. Б»'!.:: 40. ; ' ■ • "

1С. A.c. 1810359, :"КП С 08-У 7о/СС ,lí 01BI/12. Состав для получения элекгропрово.'уза.е! о материала /Аксиментьева л.К. .Плюснкна Т.А., Lia ко рдс i i с кий В.II. .Ксвальчук В.П./CCCP/.-.'í 4863399/05. Заявлено 11.09.90, спуб. 23.04.93. Бия. И 15.

- lb -

" П. Плюснина Т. А.,Ковальчук £.П., Аксиментьева Е.Л. ¿»лекгрохими-ческая полкконденсация фенолов в присутствии стирола //3.общей химии. -1992 .-Т.62.-Был.4. - .C.759rVöI. . ,12.'Аксшентьева Ü.I.,Ковальчук 6.11., оакордчнський о.П. ,Плгасш-. ' на Т.А. ДослтДження елекгроххм1чного осадження та модиф!кац11 П0л1ан1лтну циклгчною вольтамперометр1ею // Бтс.Львтв. -ушв., . сер1я_Х1М1чна.-1Э92.-Вип.й2.-С.49-64.

13. Длюснша I.A., Аксгментьева 0.1. .Електрохтмгчна полшеризалтя, • бензолу-// Taw ке, С.58-61. .

14.- Плюснина 'I.A., Ковальчук Е.П., Аксиментьева E.ii. Электрохимическая, дезинтеграция индиевых анодов в присутствии непредельных соединений//^.общей химии.-1992,Т.62-Вып Л2.-С,23о3-26оо.

15. Ковальчук Е.П.^ Аксиментьева'Е.И., Плюснина Т.А., Электрохимии . ческое получение тонких резистивных пленок на основе фенола -

и" его производных // Композиционные полимерные материалы. -

1992. - Вып.52. C.;5ö-ö9. ,

.16. Artyia v.™., Aicsiaentyeva O.I.,4rtym I.I., Elusnina T. A., ivielnik O.Y. Structure and thermostability of polymer conductors//Abst. Hkraine-French. Symp."Condensed Katter:3cience and Industry"..-pviv.-I993.-p.88. '

17. Aksimentyeva O.I.,Artym-V.T.,Melnik O.X..Plusnina T.A. Magne-■tic properties of, polymer conductors// Abst. European Conf. "Ebysics of magnetism'93" .- Poznan.-1993.-P.237. . 18. Артим В.Т., Аксхментьева O.I.,Артим 1.1.,Длюсшна Т.А.Електро-хрэмний ефект i термостабтльнтсть полтмерних провгдниктв в умовах електрох:м!Чного впливу//Тези дсп.1У Шжпародно! конф. о физики та технолог!i тонких шпвок.Г993.-1вано-Франк1вськ,

1993. Ыат.Ч.1 - С.148. '

19. Ковальчук.Е.П., Аксиментьева" Е.И., Плюснина Т.А. Электрохимическое получение композиционных покрытий на основе электроактивных полимеров // Тез.докл.секинара по химии и технологии прогрессивных полимерных композиционных покрытий,1993. -Киев 1993. - C.I2-I3.

20. Артим В.Т., Аксгментьева 0.1.,Мельник О.Й., Артим I.I., JIy-цик Н.Ю., Плюсшна Т.Д., Тиванчук Г.Т. Структура та'властивос-Ti полтмерних наптвпр0в1дник1в у тонких шарах // Втсн.Львтв. yHiE.,cepia фтзична,1Э93. -Вип.25. - C.I27-I3I.