Численные методы решения обобщенных спектральных задач для полиномиальных пучков самосопряженных операторов тема автореферата и диссертации по математике, 01.01.07 ВАК РФ

Подлевский, Богдан Михайлович АВТОР
кандидата физико-математических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Львов МЕСТО ЗАЩИТЫ
1995 ГОД ЗАЩИТЫ
   
01.01.07 КОД ВАК РФ
Автореферат по математике на тему «Численные методы решения обобщенных спектральных задач для полиномиальных пучков самосопряженных операторов»
 
Автореферат диссертации на тему "Численные методы решения обобщенных спектральных задач для полиномиальных пучков самосопряженных операторов"

РГ6 од

¡О^ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. I. ФРАНКА

ЧИСЛОВ! МБТОДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ УЗАГАЛЬНЕНИХ СПЕКТРАЛЬНИХ ЗАДАЧ ДЛЯ ПОЛШОМ1АЛЬНИХ ПУЧК1В САМОСПРЯЖЕНИХ ОПЕРАТОР1В

Спет'альтсть 01.01.07 — обчислювальна математика

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ф>зико-математичних наук

2 9 МАЙ

На правах рукопису

ПОДЛ Е В С Ь К И И Богдан Михайлович

ЛЬВ1В— 1995

Дисертвц1ша в рукоаис

Роботе викляяиа в Гяститут! прикладам. проблей ыехаШки 1 математики Я.С. Шдстрягоча НАН Укра1ни.

НауковиЯ К8р1вишс: кандидат ф1зяко-штвыаткчних наук,

СТ.Н.о. ЕШНСЬКИЙ АНАТ0Л1Я 1ВАН0ВИЧ

0ф1ц1йн1 шокввти; доктор ф1зико-ыатёматичша наук,

. лрофвсор ШИНКАРЕНКО ГЕОРИЙ АВДР1Й0ВИЧ

доктор ЗДввко-иатвматичнш наук, ОТ.Н.с. ХЛОБИСТОВ ВОЛОЩШР ВСДОДОШИРОВИЧ

ПровХдва устаноаа: Державин* ун!верситет "ДьвХвсыса пол1техн1ка"

Захнст в1дСудеться * черная 1995 р. о 15-00 годин1 на зас1давн1 опец1вл1завано1 вчено1 ради К 04.04.05 у Льв1вському державному ун1вврсятет1 1м. I. Франка ( 290602, Льв1в, вул. Ун1-верситетоька 1, ЛДУ, ауд 261 }

8 дасертац1ею мота озиавшитись в б1бл1отец1 Льв1вського дервавного ун1верситезу.

: ©г

Автореферат роз1слакнП МЛ" ^ ^ 1995 р..

Вченяа секретер

Шец1ал1эозаыо1 вчево! рада Остуд1н Б.А.

ЗАМША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть проблема. Багато теоретачних 1 прикладнях питань математично! ф!зикя, мехаМки та Хяших наук породхують спектральн1 задач1 для операторнозначнйх фунжц1й. Эокрема, ряд обернет« задач стосовио синтезу нштрсм1нюючих систем зводкться до нел1н1Ёних р1в-нянь' типу Гаидерштейна, як1 мать невдиниЯ розв'язок. При доел1д-жени! к1льк!сних 1 як1свих характеристик розв'язк1в тагах р1внявь необх1дно знаходити розв'язки в1дгеов1дних л1н1Яних однор1дних 1н-тегральних р1внянь з нел1н1йшш спектральним параметром у ядр1,тоб-то виникае проблема досл1дкеншГ 1 розв'язку узагальнених задач на власн1 значения. Розв'язання ц1е1 проблеми дав мохлив1сть отримати 1нформац1ю ще на стад11 проектування, вибираючи аптимальн1 щодо рознив 1 електродинвм1чних характеристик кипром!1шоч1 системи, тсб-то проводит обчислювальний експеримент..

Спек*ральна задача, взагал1 кажучи, в досигь складною проблемою иатематично! ф!зики 1 II розв'язання пов'язано з значними труд-нощами як при теоретичному досл1дженн1, так 1 з обчислювально! точки зору,

Достатньо повно досл!д*ен1 д1н1Ян1 (класичн1) задач1 на власн1 значения. В багатьох вкладках для них 1сиують загальн1 результата Цснування власних значень, 1х д1Ясн1сть, кратн1сть, розпод1л, структура множили власних вектор1в 1 1яш.), а тако* ефективн1 метода знаходхе! 1Я 1 оц!нки власних значень.: .

Узагальнен1 задач! на власн! значения, зокрема з пол1ном1аль-ною залежн!стю в1д параметра, досл1джен1 це недостатньо повно. Вони виникають при иоделшанн1 складнях задач математично! ф1зюда, чнм пояснюеться 1х актуальн1сть та значний 1нтерес досл1дник1в до роз-робки метод1в та алгоритм1в 1х розв'язання.

Основи загально! спектрально! теорИ голоморфных оператор-Функц1й 1, зокрема. пол1ном1алыгах операторних пучк1в закладен! в роботах М.В.Келдиша, де розвинен! потутГ анал1гичн1 метода, як1 основан1 на вивченн1 1х резольвент. Щ результата пот1м були посилен! I узагальнен1 в роботах Д.Е.Алахверд1ева, Г.В.Радз1евського, та 1нш. .

3 прикладно! точки зору серед р!зних оператор-функц1й найб1ль-ио! увап; зас уговув.клас пол1нсм!альних операторних пучк!в з еамо-опряженими операторами-коеф!ц1ентами. Взклиеий 1х п!дклас складають

г1пербол!чн1 операторн1 пучки, спеетральн! задач! для якнх допускаюсь вичорпне теоретичне досл!дкення i розробку числових алгоритм1в Ii розв'язання.

На даиий час визначилися дек!лъка л!дюд1в до розв'язку такт узогальнешх задач. В основу одного з них покладена факторизац!я опера тощих пучк!в з наступним доелХдаевням спектральных характеристик мноаник!в. Такий п!дх1д бере св!й початок з роб1т М.Г.Крейна та Г.Лангера i розвинезшй в. роботах А.С.Маркуса , 1.В.Мереуци, ВЛ.Ыацавва. Кого обчислювалъним аспектам присвячен! робота Х.ДЛк-рамова, В.Н.Кублановсько!, В.Б.Хазанова, В.Б.Михайлова, А.Фр1кера.

ЬшШ напрям пов'язаний з вар!ац!йним описом спектру пучка. Такай п1да;1д бере ов1А початок з роб!т Р.Да£ф!на, де розглядалася спектральна задача для сильно дёмпфоввних квадратичлих операторпах пучкХв. Тут, по сут1, було отримано узагальнення в!домого класично-го м1н1иаксного пршщипу характеризацИ власних значень. В подаль-вому такий п1дх1д отримав св!й розвиток в роботах Е.Роджерса, К.Га-делера, Ф.М.Реза, Д.Скотта, а такоа Ю.Ш.Абрамова, Р.Тернера, Б.Вер-нера, Г.Восса та !нш..

Розробляеться ще один вакливий непрям досл1дження узагальнених спектр&пыдис задач спец!ально для пол!ном1альшх пучк1в самоспряже-них шератор1в. В1н базувться на л!невризацИ по спектральному параметру, тобто звы!н! шх1дао1 нел!н1йно1 задач! екв1валентною л1-HltoB задачею в б!льш "широкому" простор!. .Л1неаризац1я використо-вувалася в роботах А.1.Бал1нського, В.Н.Кублановсько!, П.Мюллера, К.Шнейдера, Р.Лвхыана, В.Б.Хазанова 1 !нш..

Вихористання л1неаризац11 при досл1дженн1 пол!ном!альних операторам пучк!в самоспрякешх оператор!в особливо доц!льно в тих випацках, коли в1дпов1днай л!н1йниЯ пучок вдаеться симетрувати дея-кам саыослряженш! додатно визначеним оператором.

Питания скметрування л!неаризатор1в окремих клас!в квадратична пучк1в смюсарягених оператор1в в неск!нченновим!рному простор! розглядалося ке в роботах К.Гвделера ! П.Мюллера. Однак, потр!бно в!даначнтм, цо мохлив1сть побудова сиыетризатор!в Сула суттево обу-швлена квадратичною залежн!стю в!д параметра ! спец1вльниш1 влас-тквсстями Bora оператор1в-ксеф1ц1ент1в. Для пучка n-го порядку з оОмевеимма саюспряже1наы операторами задача дословна АЛ.Бал1н-

'V I'

Метой дано! робели в:

- розробка методу симетруввння для доол1дхення узагальнених спектралыгих задач;

- узагальнення вар1ац18ного и1даоду до доел1д»ення 1 знагод-ження спектра лъгах характеристик узагальнеких слектролыадх задач для лол1ном1ялших операторних пучк1в дов1льного порядку;

- вобудова схем 1 алгоритм1в стац1он»рмих та нестац1онарних багатокрокових аналог1в 1терац1йгаа иетод!в для зяаходження влаоних эиачень 1 власних вектор1в пол1ном1альдах пучк1в;

- проведения чиолових розрахунк1в по знаходженню влаоних зна-чень 1 власних воктор1в ряду узагэльнених задач, як! виникають при досл1дженн1 як1с1шх характеристик нел1н!Яних р!внянь в теор11 синтезу випроы1н»вчи1 систем.

Наукова новизна полягае в тому, цо:

- здШснена математична постановка звдач! симетрування для по-л1ном1альних операторних пучк!в самоспряжених олератор1в (як обме-жених, так 1 диференц1альних) дов1льного порядку;

- запропоновано критерИ та деяк1 достатн1 умови знаковмзначе-Ност1 симетризатор1в 1 покн1стю розв'язана задача 1х побудови;

- показано ефективд1сть вюсористання методу симетрування на приклад! задач на власн1 значения з спектральниы параметром в кра- -

. йових умовах;

- запролонована } обгрунтоввна вар1ац1йна характеристика власних значень для р1вном1рно (ц1лком) г1пербол1чних операторних пуч-к1в;

- побудовано схеми 1 алгеритми багатокроковнх аналоПв 1тера-ц1йних метод1в для знаходжения спектральких характеристик таких задач; '

- запропоновано п!дх1д (побудовано алгоритм та проведено чяс-лов1 розрахунки) до чисельного розв'язання задач1 знаходження пер-иэ! точки розгалуження одного типу нел1н1Йних 1ятегральних р1вяянь.

В1рог1дн1сть отриманих результат1в забезпечуеться строгим ив-гематичним обгрунтуванням георетичних результат1в, доведениям зо!я-иост1 1терзц1йнихПроцзс1в, вотановленням двосторслн1х оц1нок для бласних значень, а тако* хорошим погодосекням числових розв'язк1п з

В1Д0ЩЕ£И.

Практична л1кн1сть .робота полягев в тому, що в н!й повн1стю . завершена побудова тесрИ методу скиетруванкя для пол1ном1алышк пучк1в самоспряяенкх опервтор1в (як обыеаеша, так 1 диференц1аль-иих) довольного порядку, Заетосування методу симетрування дав иаж-. лмв1оть використовуватм при досл!даеик1 в1даов1дда нелШйних s:;-дач метода класично! тесрП i отримувати на цьому шляху результате, як1 узагальншть в!дон1.

Поеднання методу симетрування з вар1вц1Еним п!дходои огшсу спектру дозволило обгрунтувати вар1ац1йиу характеристику власних значень операторного пучка 1 на ц1й основ! побудувати числов1 алгоритма З-i поауку (причому обчислення проводит» не сере ходячи в прое-*г1р бХльш виеоко! posulpaocri), Зохрема, програмна реал1зац1я $а-прапанованого алгоритму знаходкення точки розгалуження розв'яаку нел1нШюго 1нтегрельного р1ришня безпосередньо вюсористана при розв'язуваня! практичных задач синтезу ишром1шоючих систем,

Апробац1я робота 1 публ1кац11.' Основа 1 полокення J. окрем! результата дасертадШю! роботи дсдав1далися i обговорювалися на УХ та XII Всесоюзному сем1яар1 з питвнь ситЛзацИ обчислекь ( Алуш-tb,198i ; Одеоа, 1989); I, V, VII те IX Конференциях молодих вче-икх 1в статуту пршишдешх проблем механХки 1 математики АН Укра1ни (Льв1в, 1973,1977,1979.1981); РеапублАканських сем1ларах Науково! ради АН Украина з проблема "К1бериетмка" (Льв1в,19В8; Ки1в,1989); I-lí Всесоюза 11 науково-техн1чн18 ксдаферевцИ "Лристро! 1 метода ирюсладно! електродинамАки" (Одеоа, 1988); Нвуково-технХчвшу cml-üspi "Проектуваиня рад1оедейтроаа»1 цркотро1в s заотосуванням САП?" (йахадшЛв. 1990).

Зй матер1влами даоертацИ адубл1коввио 12 наукових роб1т.

Структура 1 об сиг диоертацП. ДвеертаЩя окладаеться з вотуиу, чотарьох ризд1в1в, висйовк!в 1 сшоку лДтератури, «кий включав 105 и«вм«шувань íirepayypaa« jptepeí i mí стать 111 отор1нах тексту.

аэдст ДИСЕРТЛЦИ

У вступ! подгаю короткий огляд i енвл1з лАтератури з дано! проблематики та обгрунтов'вна актуалыйоть вибрано! теми. Виклвдеиа мета роботи, сформульоваяо основн! положения, як1 виносяться на эвхист.

" Перший розд!д присвячешй!» головяим чином, побудов1 . методу симетруввння для г1пербол1.чних пол1ном1влыадх оперяторшх пучк!в еямоспряженмх оператор!в. Основна увага ирид1ля0ться зв'яэку м!я спектралъними характеристиками оператор«* пучк1в 1 1х л1неариза-тор!в, пабудов1 i опиоу мкожини вс1х симвтрйзатор1в, й-тркож кри-Tepi» i деяким достатн1м умов ом «гмвтровакост!..

Розглядаютъся пучки виду

bfU = Х""1!^ ... + XL^jt 1Я (1)

э операторами-коеф1ц1енташ Lt, t=0,1.....п , як1 налеявть де-

як1й мноэеин! оператор1в Х(Н),. де Н - г1льберт1в прост1р над полем д1йсниж eöo комплекснях чисел з скаляриям добутком (•, •) 1 нормою !•! . в - спектральний параметр. Множима опвратор1в Я(Н) Mose бути множиною во1х л!н1йних неперервних ( в(Н) ), ц1л-ком неперервних ( Вл(Н) ) 1 ск1нченновим1рних ( В"(Н) ) операто-pin, як1 д1ють в Н , а таков мноаиною во!х лШйних замкнених ?)ператор1в ( Ъ(Н) ) з сгг1льно» облаотв визначення 0(Ь), вЦльною в II.

Ягацо 1 D(L*i)^D(Li), (=0, ... ,п , то пучок (1) иаэи-

ввоться самоспряяетш. Сямоспряженнй пучок (1) називавться rinep-

Оол1чним, якио 1Q»0. 1 при Vj/*0 во! торен! pt(y), f=l.....п ,

многочлена (L(\)y,y) д!йен1 i р1зн1.

Опечатку розглядввться задача л1неаризац11 пол1ном1яльного пучка. В простор!. Н - прям1й (ортогональн1й) сум1 п xonltt вя-?1дного простору И ( елементй э Я позначяються через у =ГУ, у , ... ,51%)1, 2 а скалярная добуток s кьому ли-

ы »v %

эяачаеться формулою (y,z) = £ 0/t,z() ) вводиться оператор

- а -

i показувться. цо пучки L(\) 1 1(\)=\1-2 спектрально екв1вэ-лентяJ ( I - одиничний оператор в npocropi Н ). Л е ы а 2. р(1)=р(1)^ 0(1)=е(Ь). Л е ы а 3. ofil)*c (I). ac(lMe(i), ap(L)=or(i). Тут Ор - точковий спектр, - неперервний спектр, ог- залиико-внй спектр.

Л е м ö 4- Пара [Xify() в власною- парою пучка (1) тод1 1 т!лыш Т0Д1, коли (Х{,(у4Д(у{.....- власна пара оператора (2).

Заувакення. Для пучка (1) поряд з л!неаризатором I мояиа викориотовувати такой Лнеаризатор LT. При цьому op(LT) ~ б(L) 4 а власн! вектора у I z отератор!в LT i L зв'язан! сп1вв!диовенням у = Sßz , де

S/S^z ; z^l L kmly , Ä--1.2.....п . (3)

(«о

л «,

з области визначеная Ь('S0) = в D(LQ), щ1льною в Н , коли £{с Ь(Н)

1 D(SoMl . .коли I(c 8(R1.

Оск!льки при л1неаризац11 пол1нои1 ального пучка самоспряжеши оператор1в втрачаеться властив1сть саыоспряяеноет!. то двл1 роз-глядветьоя питания симетрування оператора I .

Озна чення. Оператор I г1льбертового простору Н на-зиваеться симетррваним, якщо в простор1 Н 1снув скалярний добуток [•,•) , в!дносно якого L о симетричним. ТвкиЯ скалярний до-буток I•,•) називаеться симетруючим для оператора I .

Якдо скалярний добуток I •, • ) записати у вигляд1 t •, •) = = (S-. •) , де S- симетричний в.1даосно (•,•) додатно визначений оператор, то симетрованяй оператор I задовольняе сп!вв1дношенню (Sl)*' SZ .

За доноыого» отератор!в LI та дсв1льного многочлена з д1Дсншя коеФ1ц1ента«и

^ р(\) --а^а^-3* U)

в npocropi С Судувться оператор

S = Sjxl) , (5)

чдгы «кого справедлив! так! твердгення.

Л е м © 5. Сперэтср 5 - с;:метругчш2.

Т е о р е м а 1. Будь-якиЙ з скмет^ячпп» сгперптор1й йиду (5), де р(\) - д1'Ясняй мяогочлей i D(S)=D(S„)t о скмэгрйзэтором one-

«v - v/v ^ «iv о

рвтора L ¿ тобто fSi; =Síi

Т о о jj е м а 2. Kesoil ШюгоЧлей (4) üoa Д1йой1 Kopetii áj< &г< ... < «t 4 i "Год! укоай

(-')}1Ша{)у.у)*1%(й>j/h >t¿0 V¡f s p(L) , U1.2...., ti-i, (é) о нео0х1дннми 1достатп1мп для того, сой сдав*рйзатор S = SQp(l) оператора L дув р!ш)Ш1ряо лодатпо внзйвчюш!» тосто

' iSy.y) » iíy.h, f>0 Vy <* D(L)>

При цьсяу, формулою (5) опиеуеться- вся «по«та сжметрязатор1в ri-пербол1чного пупса виду <1).

Сйектральнимп зонаш ПЛербол1чйого пучка (1) пазиваються мнсаанз я{, ,... ,п , вс1х знапепь функц1онэл1в pt(y) йа ода-íriráilñ сфер1 простору ¡!. Очеввдпо» cío спектральн! зонй в на пустыми зв'язнямя обыетенгаш пАдшокотяка д1йсио1-прямо!, у об то иро-ulsimm (sao точкомл), як1 не ггератшаотьсл. Одояк, вони иокуть мети сп!лън1 гранпчн! точга. Якда ít íí^ П я* - е. . то говорить, до спектрзлый зояи Sj 1 Е1дя1лен1. Пучка з такши вла-ctoboctibci.bcIx ix спйктрзлътгах зся огрдаэет пазву сильно г1пербо-Л1чнм, вбо р1шсм1рпо г1лврбоя1чнз2 пучз;1в.

Щдкреёлнмо, мо в reopsal г деапся скэ1валей37те, одмк б1льа практкчке о' 'сання р1вяоа1ряо rlirepda.ni'tísa пучк1в. В рол1 «мок, що розд1ляють зона, Еяетупаоть Kopsni «ногаздэна якяй. га-

користозуеться пра псбудов1 спгетрязйтор1в оператора i .

В робот 1 влд1ятаться таяеяг клао г1пэрбая1пткх пучк1в, для йкях' питания и1дд1лепосП Is спхгриыт sm Ю!р1пуои>оя особливо просто.

О з н 8 ч в й я я. Пучоя 1(\) Пйэюаатьей ц1лкш rlnepeo-л1чним. ямцо вякопуеться умова

С»8ШУМ.8'(УЛ)) > О . П)

gfy.ij = lM"'cori»Ms',;acfrí;^...tleit!l,9fy;tcse_<ryj. "•

сЛу) • t (п-n)ak(y>a^(y) , aу), i«0.1.....п.

к*п I ■ , » -

(»0,1.,!. ,г«-1, Й»0,1.....П-1.

В формул! (7) - 4езут1аятэ двох многочлен^.

Для уедах .цучхАв справедлива т^ке з?»ердукешя. Теорема 3, Я«1\о пол1ноы1алъний одераторшй пуча; 1Ск) дзЦкоы г1нер<5ол1чыий., то скыегризатор S ,оператора ¿ (Зуде pliiHo-wlpiip додатаю виан&ченяы, причому S будуетьсд за формулою

S* j г»

fi S¿(L.yQ> ,

= ■лля <5.удь-«кого ф1кооводаго ü0 g да.; .

У дщпадках, коли е мажливХсть ац!кити фунхцЛоиали (1{у,у) аьерху i эздзу, вдяадярться корисшм <Яльщ простой критерДВ додатг иоД йиавдч&ноо'г! оииетразагора. Однак в!и е лиые достатлЛм.

Г ,е о iP е,е Л- Нвкай ifXp - опервторний пучок веду ,(1).

¿ £ * l/,.J/),. и^Х), .^>0, уу с jDCI;..

.Яадо .да чр^дь-^якоыу ti , А-1,2,..- ,п-1, виксдауютьоя умови

■го р1ыюм1рио додйтно №значений симетррзатор S оператора 1

будувтьоя so допомогою оп1ш1дношеняя

= -

""чкуе, нкцо lüBHouipao обо .иДлком р1пвр<Зол1ч)шй опара-

юргмй:пучок в0о г1цербол1ч1Шй пучок, ,який задоволъияв ¿иовам теорем»! 4, то вигДдну нелШйну задачу ыожна замХнити екв!валентной. аодячвю про спектр оператора Í який,ыиштруеться cauocnpaseiuiu додитно визначешш оператором S ..

В робот1 заироионоваио .конкретле заотосуваяня методу симетру-ымт для доол1да»янн. одного клаоу задач на влзсн! значения э адшм ияршатрш в нряйоылх ушпах. Показано, «к задачу aa<>Wi! до иол1ном1алъного пучка з самосоряжеиимп опвраторами-коя-<J>iUÍiíHfíjas: 1 ьизнячм^н иэгЦр чисел,як1 забезлечуняь виконання умов 'f<?{jpswss «гсчууо побудувати додатний сиыэтриватор сулроводаушого оизрчтура.

•1ак«м чином, заогоаування методу сиывтрувшня при досл1д*ешЦ .»Ц^оицщнх «-¡л 1я ifeHiíх сиектрэдьнлх задач, дао мозыгцв1сть отриму-вяти дин itiiс ¡ьладсч-и кдасичяих результат^. П*вн1Я реядАзацП та-k'^iut.-^víTW ¡(fwicb.H4¿Hi аэотуцн! роздали jxtóoTU.

- а -

Ирисвйчеяйй по«удов1 уэвгальпвкИХ о)1йл1й

гелия 1 В8р1ац1йнс«у сппоу власти эначёиь г1йярбол1чш1к пучк.н,

Опечатку розглядяётьйя г1пербол1чниЙ опероторний пучок ряду (1)з овмеяепнш оперйторями-коеф11ивнтпми , тоста е ,

В простор! И -ВВОДИТЬСЯ ФУИЙЦОЙЙД

(в)

к

ЯИ-.)

(9)

'Форлултоетъся прингот Радея 1 доведаться теорема-.

Т й о р е м а 5. Як^о Пучок эадоВольнйв у>*овй (6),

тод!

^ Шп

у

дё г* визначпотъея за .допомого» (9)-, в власна "пара 1(\).

Аналйг1чюЛ результат отримаяо 1 для г1тгерДсийчногв пучка а гЦлкой неперервними тй дифе'репи1йлыгими огхератор!«а~коец1 ектями, яюгй сформулъоваяо у вигляд1 теорем.

Теорема8. Якщо пучок (1) :з Щлком тгеперервнимя еямо-¿•ггряжешши операторами, кизначйоат на сеПарйбельвому г1ЛьОертояо-му простор! Н, з В(Н) звдовольняв умовй (6)-, тод! задача т

нласн1 йнпчсн.тя 1(\)у = 0 мае зчисленпу множину д1йстлс я л пени* ^начеиь, нка дсЯгаеться дб нуля

\ •> '"> V > ... О

¡1 й!дпоп!дну пепяу ортснормовяну гюол1лопн1аъ тиютих нектор1в

[у*.}, ТС5ТО

» О , у) « Ь . /-1,5.....

0 власн! значения ддя seil и ь 1 шзвачаються як максдаум узо-гальиеиого Çynimauiizy Редзя (Ô).

Т е о р с « с 9. Якдо лучок (1) з дйференд! а льнами самоспря-¡кещ&ш 'етюрагорг-ул задовольняв уыовн (6) та шконуеться умова ilrß,il) > V,Ay.У), Vñ>0 vy с D(L), де ßfx; - область шзначешш дучка, уод1 задача на власи1 значения .= О мае зчисленну

•шсетиу дЛСзщг» ^ласках Едшчень, як! не ).1а»ть ск1иченыо! гранично! Ï041C! ■

à,< ... < la< ... -í о

1 в1дооз1дау nosay ортсиорыоваиу шсл!доеш!отъ власига вектор!в {</j} . ïoôîo

Ul}>V} * О . i/J с JXL) , >1,2.... ,

о алаон! апзчаш jysa bcís п в 1 иизиачгшться як ы!н!муы уза-гальыедого фушаЦоиглу Релея (в).

В тратьом.у иобудовад-il снслогн отац1онарш12 I иеота-

ц!онариих ¿тораоШшх кэтод!в та слгораггм1в для узагальнено! спектрально! аедач! s пол1цс«!аяьнш! операторным пучком. Вони базують-ся на lîlHlwlaauli сбо ыакашАзтЦ! узагальиеннх фупкц!онал1в Релея.

Длл аздач! ¡iü слгсш! значит L(\Jу =■ О , де L(X) - гАпер-0ол1чщЖ опоратар1шЯ пучен: вдду (1), запропонована загальна. схема п -крокоиого 1тсрац1елого нетоду розв'язку задач! у вкгляд!.

<el»1,2, ... ,п-1),

Обо

^.VV.VVA-,* -- (11>

№»1.2, . ,11-1),

< Pt - l^apsulÉíii параметра, tt=n, n+ 1, .... . iteo a Л ß un валелгать в!д Ьдакса v , зюбто un коздому

кроц! !тервц!1 сони э посг1йшолз величинами, тод! отрнмуомо стец1-онариий 1терац12шгЯ метод 1 нгетац1онарний в протилегшону канадку.

В заленност1 в!д того, як визнзчаюгъся параметр« « , ¡3 , а; такоя вектора Л., Л„, ... ,Л„ . отршуегьсл тсй чл 1нккй 1тера-ц1йиий метод.- .... .

Алгоритма, як! дал! розглядазоться, булушъся з врахувшндм ■* того, що град1быги

' • (12)

ФушаЦоналу (8) на ксгшсиу кроц! Судуть ортогс:!влык«и м1з .собою..

А л г о р ц у м 1. По дояксму набору фушоЦ2 , .. •, уп « Н назначаемо у„ + 1 , у = 1,як розв'лзск (10), де

Л»-».' .* - * (13)

а власн! значения шукавться за долсдагоэ сп!вв!днопзш1Я

ДО

<ч<

Л

^.(.Д-ц,),!.! . .» »

, Ь в I .

¿V, .•

(«I '

Пзраметрн <*„ + 1! впблраиться з умов а м1н1ыуму фунгаЦоналу (14) .1 улови ортогональном! град!ент!в цього фунгаЦоналу но кожному кро-ц! !терэц!йного процесу, в!дпоз1дао. Для лара»етр!в 1 ,в.

робот1 даписвн! в!дпо»!дн! сп!вв1дноаення. ' ' • ,

Алгоритм 1 о л - кроковии аналогом методу спряиеиах град^ен-т!в длл знаходаення власнах значень 1 власщсс вектор!в г!пербод1ч-1шх операториих пучк!в.

Аналог1чш1Й алгоритм отримуеться; якщо викорастовуватй 1тера-ц1йний прочее (11), для якого Приводиться Bol необх1дн1 сп1вв1днб-шення.

Яйцо в1даовитис>1 в1д обчислеиня ри йа кокн1й iiépauii Í но-класти о; тод1 за допомогою 1терац1йних процг;с!в (10) ta (11) отримуемо 1нш1 алгоритми; як1 будуть для задач! L(\)<j = 0 баг'а-токроковишг аналогами методу спуску (п1дйому). В цьому иипадку по набору функц!й _yt ,ys, ... е И визначатоться як розв'язок (10),а власн! значения вйзначаються за допомогом (14) Анолог1чний алгоритм отшму'етьея з шкористанням ехеми (11).

Ильше того, 1терац1йн1 процэси. (10) та (11) описуютЬ такой 1 так! стац!онарн! алгоритм;!, як п - кроков1 аналога степеневого методу та методу обернено! 1терац11.

. Застосувакня теореми Тешля в npoueci алгоритму обернено! Ьч-рацП дозволило отриматй посл!довност1 двосторотйх оц1нок власного значения .1, таким чином, обчислити floro з б1лыпога точн1с-тю'. Числова реал!зац!я такого алгоритму демонструеться на приклад! задач1 для квадратичного пучка диференц1ал' них оператор1в.

Таким чином, 1тера'ц!йн! процеси (10) та (11) об'еднують в ' рамках едино! схеми алгоритми, як1 е багатокроковяш аналогами методу спряжених' град1ект1в, методу спуску-, á також степеневого методу та методу обернено! 1терац11.

В четвертому роздШ запропоновано п1дх1д (гюбудовэно алгоритм та проведено числов1 розрахунки) до ■ чиселъного розв'язання задач! знзходження першо! точки розгалуження одного типу нел1в1й-них 1нтегралышх р!внянь, як1 виникають при синтез! автен за ¡задано» ампл!тудною д1а1фамою напрямленост! (ДН).

- Взр1ац1йна постановка задач1 синтезу приводить до нел!н!йного 1нтегрального р!вняння

ли = j cig , (15)

-i ■

нке мае нееднняй 'розв'язок. Тут ~ Ш антенн, Р(£) - задана

амшйтудаа ДН, с - параметр, який характеризув електричн! розм1ря антенн 1 величину кута, в якому задана F(£J ,

^(.са-Е.'Я

= .............; '

К!льк1сть розв'язк1в рХвшишя (15) залехить п!д значения параметра с 1 вигляду задано! функц11 ? . Вкявляеться, «\о ода« з розв'язк!в р!вняння <15), якгЛ вигшсуаться в явному вигляд!, Дернув для вс!х значень с>0 1 вАн в единим для ыалих с .* Але .практичней 1нтерес в 61льшост1 вшщдкХв мяють якраз т1 розв.'язки, як! в!дга-лужуються в!д п ершиного (тривХального) ростом р

Задача .знадодаекня точки С , в як.!й 'пХдбувает-ься вДдгалукен-пя рсзв'язку в1д первивдого, вводиться до визначення власних значень узагальнеио! спектрально! задач! на власн! значения в-дду '

V = У(с)\> , (.1.6)

.з !нтегральним оператором

Г , . ■■ , ■

Т(сМ1.с) * ..... , .. Ф . М)

дэ - первинний розв'язок рДвняяня (.15).

-Запропонований п1дх!д до знаходаення точки розгалужекня полагав в зам!н! задзч1 (16) задачею з 1гол1ном1аль!1о з'алежною ,в1д спектрального параметра оперяторнознзчною фунгаЦею 1 добудов1 алгоритму чнсельного знаходження II наймекшого власного значения, .числовэ реал1зац!я якого даа наблюдения до точки розгалукення ви-.х!дно1 задач!. З.застосуванням .методу симетрурания ! алгоритму оберкено! 1терацП, запропоноваши в.попереднХх, розд1лах робота, було чисельно знайдено наймешие ,власне .значения,спектрально! звда-,ч! для пол1ном1ального пучка, тобто була.знайдена.перша точка роз-г&лухення розв'язку рХвиядая (15) для дек1лъкох.тшЦв задания р.а~[ грам. . 1 ■

Зроблено анал!з числозих результата.

В1дзначадться, що вказаний п!дх1д до розв'язувшшя зядь а .(1.6) не.приз'язаний до .конкретного.талу.антен X_ меже бути виксрие-, ..тений для здаходаення точек .розгялух^няя в!доов1даих нед1н.(йяих .рХвнявь для р!зного тяпу еипоом1н/кчих ..систем'«

В висновках фэрмулшться осношХ результата работ . та деяк! напрямки мокливого продовкення досл1деойь.

0СК0ВЙ1 ИЗУЛШТЙ. РОБОТИ:

1. Розроблево загалышА п!дд1д до побудовз 1 опиоу мноиши вс!х сиыетризатор1в пол1иса1влышх пучк!в самоспрязгейих оперзтбр1в (пк неперервних, так I да$орекц1вль!Шх) дов!льного порядку.

2. Встановлаяо крптерН то дэяк!, в1дпосно прост1 для перс-в1рки, достотн1 умови 8какои53Нйчекорт1 ск*87разатор1в.

3. Запропоиоваво * роад1воввзо конкрэтив засТосування методу симетрування для. доелЛдяекая одного класу задач на власн1 значения з спехтральким параштрш и крайетзя уиовах.

4. Обгрунтовапа вар1сц1£па харакгераокжа влаених значень для Пол1ном1альнл2 пучк1в доз1лького порядку з сокоспряяешага непе-рервнимя, ц1лкоу Ееперэршазя! та д^фзретЦакьнйма операторами-кое-Ф1ц1еягада, сшетрпзаторз л1нсарпзвтор1в яквх волод1ють влаетивос-тями знаковЕзначеиост!.

5. Побудовано аналога сттЦшарнях I нествц1онарних 1терац1й-них иетод!в звахоетешш влаоют значень 1 плаених вектор1в р1вно-м1рно (ц1лкоя) ПвербоМчнах олвраторнлх пучк1в.

■ 6. ЗапрокскаВЕЯО иовяй п!дх1д (побудовано алгоритм 1 проведено числоЛ розразфоа) до чпселыюго розв'язуванвя эадач1 зваход-кешя перзо£ дааа роэгаяуЕзппл одного тепу нел1н1Дних 1нтеграль-нах р!виянь, як1 Екпагасть в тсорИ сгптезу вййроы1нхючпх систем.

СШШ СШБЛВШДНМХ Р0Б1Т ПО ТЕШ ЛИСЕРТАЩ1

1. Байгаокй А.Й.", Гкдагвтшй Б.М. К всстросу о двусторонних . оцокках собстваищх значеиза подшжсалышх операторных пучков // Мат.катода и &гз.-ыэх. поля. -1976. -Еып.Э. -С.94-95.

■ ■ 2. Балкнский А.И., Пйдвевкай! В.Ы. Вараацпопиая характеристика собственных, значений некоторых полкномиальнше пучков дафферен ; циалышг операторов. // Мат. метода к фяз.-ыех. поля. -1983--Вал.17. ^С.17-21, 3. Вал1шскйИ А.Н., ПодяевокЕй Б.М. Узтод последовательных приближений в задаче о собственных значениях пучка да®фэренци-: альных, операторов . // Мат. метода п фяз.-мех. поля. -1983 . -Бил.1Ь. -С.18-21. ' '

4. Подлевсгай Б.M. О свмоеопрмженних операторных пучках, спектрально вквивалентных симосопряжеиним операторам // Укр. мат. хурн. -1984. тЗб' У 5. -С.660-663,

5. Подлевский Б.М. Итерационный алгоритм решения обобщенной задачи на собственные значения для полиномиальных операторных пучков // XX Всееоюзн.семинар по вопросам оптимизации вычислений, Алушта, 6-8 октября 1987г.: Тез.докл. -Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 19Я7. -С.165-166.

6. Балинский А.И., Подлевский Б.М. Метод симметризации в обобщенных спектральних задача*. -Львов, 1989. -ЗВс. -(Препринт /АН УССР. Ин-т лрикл. пробл. механики и математики: 25-8*3).

7. Подлевский Б.М. Некоторые градиентные методы в задаче о собственных значениях полиномиальных операторных пучков самосопряженных операторов // Мят.метода и физ.-мех.ноля. -1990. -Вып.32. -С.49-51.

8. Подлевеький Б.М, Деяк! алгоритми розв'язку спектральних задач для пол1ном1ал1них олераторних пучк!в. -Льв1н, 1990, -14с. -(Препринт/АН УРСР. 1н-т прикл. пробл. механ1ки I математики; 15-90).

9. Подлевский Б.М. О равномерной положительности симметризатора // Мат. методы и ф»з.-мех. поля. -1991--Емп.34. -С.12-15.

10. Андрийчук М.И.,Василькив Я.В., Войтович H.H..Ковальчук A.M., Подлевский Б.М., Савенко П,А. Синтез излучпщих систем по заданной диаграмм« направленности // VHI Всесоюзн. симпозиум по дифракции и распространению волн, Львов, 1991 г.: Тез, докл. -Москва: ИРЭ АН СССР. 1981. -Т.1. -С.271-273.

11. Сввенко П.А., Подлевский Б.М. Комплекс программ анализа и синтеза линейных, плоских и конформных ФАР и двухзеркальнш антенн // Научно-технический семинар по проектированию p;i-диовлектронмого оборудования с применением САПР, Николаев, 14-17 августа 1990г.; Тез.докл. -Николаев: Николаевский филиал КИИ дальней радио<лвязи, 1990. -С.37.

12. Подлевский Б.М., Романенко В.Я., Рыкэлюк И.И., Савенко П.А., Ткач !4,Д. Пакет прикладных программ синтеза плсегах »нтенних решеток по заданной ймшмгудмоЙ диаграмме напр.т^енносуя // Программные средства машиностроении. -Киев; Ии-т кибернетики им. В.И.Глукковв АН УССР, 1990. -С,43-51.

Особистий вклад. Bol результата, що складають основний зм!ст дисертвц!йно1 робота, отриман! автором сймостХйяо. В публ1кац!ях, як! написан! в сн1вавторетв1, дисертаятов! нвлекить! в робот! {1] - обгрунгуйаняя двос!горонн!х оц1нок власниХ значень пол!ном!альгшх ойераторних пучк1в та побудова алгоритму, в робот! Î2] - побудова узагальненого функц1оналу Релея та обгрунтуваняя вар1яЩйно1 характеристики власних значвнь, s робот! [3] - побудова алгоритму та обгрунтуваннй методу посд1довних наблмжейь* а твкож чиолов! розра-хуИки, в робоТ! £63 - вступ4 параграфи 1,2,4 та п.Э.2 1 н.5.1 параграф^ 3 1 5, в робот! {10} - побудова алгоритму та програмнэ рв8л1зац1я задач! синтезу л!и!йно1 антени, в робот! [11] - побудова алгоритму та програмна реал1зац!я (комплекс програм) задач1 синтезу л!н!йно! та плоско1 ФАР, а також постановка задач! ¥а програмна реал!зац!я задач! аяал!зу дводзеркально! випроМ1ню«чо! св^геми, в робот! [12]- - побудова алгоритму та програмна реал!за-ц1я задач1 синтезу плоско!•антенн по задан1й ампл!тудн1й д!аграМ! наврямленост!. ;.'■•.

Bohdan Podlevfeky. 1№ mmtCtl UETHODS OP SOMJTIOH 0? ÎHE G№RAIIZED EIGENVALUE PROBLBiS FOR IHE POX.ÏMOUIAL BEAMS 0? THE SEtF-ADJOINT OPERATORS

Thee Je for a master'e degree (mathematics and physios) spe- ' ojaltzed field 01.01,07 - computational jjiatheisatJos.

Ivan Franco Lviv State University, I»viy, 1995..

The numerical methods of solution of the generalised eigenvalue problems are profjoeed and grounded. Thie methods te oon-struoted on the basis of the probltm of eyitmetriszation for the ¡.polynomial operator beams with the eelf-adjoint operators completely solved in this sojenti/io work. '

Богдан Подяевекий. ЧИСЛЕННЫЕ (жгода РШЕВДЯ ОБОНЦЕННЫХ ШЕИТг РАЛЬНЫХ ЗАДАЧ ДКЯ ПОЛЕКОШАЛЬШХ ПУЧКОВ СШОСОПРЯХШШ ОПЕРАТОРОВ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата физико-математических неук по специальности ,01.01.07 - вычислительная математика

Львовский госуниверситет им.. И.Франко, Львов, 1995

Предлохеш и обоснованы численные методы решения обобщенны* задач на собственные значения. Эти методы строятся на основе полностью решенвой в дьнной работе проблеме симнетркзйцим дл» цоливо- " циэльных пучков самосопряженных операторов.

Ключов! слове: узьгальнена спектрельне задача, псд1номХвльтай пучок, самоспрякен! оператора, еиметрування, власн! значения, >