Эффекты локальных межэлектронных корреляций в металлоподобных соединений на основе валентно-нестабильных 4f-элементов тема автореферата и диссертации по физике, 01.04.07 ВАК РФ

ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. 1ВАНА ФРАНКА

оа

На правах рукопису

КОТЕРЛ И Н Михайло Дмитрович

ЕФЕКТИ

ЛОКАЛЬНИХ М1ЖЕЛЕКТР0ННИХ КОРЕЛЯЦШ В МЕТАЛОПОДШНИХ СПОЛУКАХ НА 0СН0В1 ВАЛЕНТНО-НЕСТАЫЛЫШХ 4ьЕЛЕМЕНТ1В

01.04.07. — физика твердого тма

Автореферат днсертацп на здобуття наукового ступени доктора ф!зико-математичних наук

Львш — 1994

Днсертащя е рукопис.

Робота внконаиа у Льв1вському державному ушверситеп ш. I. Франка.

Офщшш опоненти:

— Доктор ф13ико-математичних наук, професор СВЕЧКАРЬОВ 1гор Вадимович

— Доктор фЬико-математичних наук, професор МИХАЛЕНКОВ ВЫтор Серафимович

— Доктор ф!зпко-математичних наук, професор ГУРСЬКИИ З'новж Олександрович.

Пров|дна оргаш'защя

Кшвський державний ушверситет ¡м. Т. Шев-ченка.

Захнст дисертацп вщбудеться ЛиссО/Щр^ 1994 р. о год,

на засианш спещал1зовано1 ради Д.068.26.05 при Львшському державному ушверситет! ¡м. I. Франка (290005, м. Львт, вул. Кирила ; Мефод1я, 8).

3 дисертащею можна озпамоммтися в науков1й б1блютсщ Льв1вського держушверситету (290005, м. Львт, вул. Драгомапова, 5).

ЕНдгуки на автореферат у двох при\арниках, заевщчеш печаткою, просимо надсилати за адресою: 290005, м. Львт, вул. Кирила ! МефодЫ, 8, ф1знч-ний факультет, вченому секретарю.

Автореферат роз1слапо А ____1994 р

Вчений секрстар специг.изованоI ради Д. 068. 26. 05 доктор ф13.-маг. наук, професор

Л. 6. НОСЕНКО

загалша. характеристика роботи

Ахтуальшсть теми. На деяому еташ розвитку сучвсжп ф1зики твердого Tira особлива увага пряд!ляеться проблемt врахуваши м1желектронних кореляшй. 3 дапоп проблемою ticho пов'язаш так1 Фуддаментальн! питания, як доелiдавння характеру основного стану (метал чи Д1влектрж), колвктивган явид магнетизму, надиров 1даос-Ti та ряд (штх. В залэжзост! в|д вибору досл!джуваного об'екта М1жвлактронн1 корвляци можуть проявлятися як мал! поправки до одаоелектронних bîsktib, а(5о Еиступати основними Факторами, що вазяачапть властквостх нрглсталу.

За останнз десятиргччя у Ф13ИЦ| твердого т^ла ' сфорчувалися окрочi напрямки доел i даю нь (Ф1зика систем з промiжгоа валонтнiста (СПВ), важкима Форманами (СВФ), концентрованжх кондо-систем (ККС), високотвмяерзтурно/ надпров1дност1 (ВТНП)), eniльнов рисою яких s винчения вяливу сильних м^желектрошгах кореляц!й на ф13йсч-Hi властивост| кристал!в. Нзявшсть значпоï enIновоï та зарядово! Н8стаб1льшст1 педозаповнених I- та d- оболояок р i дк i снозомельних (КЗЕ) i порох 1ДСЕВС элемент¡в в таких кристалах приводить до лраз-ципово! перебудови еиергетичного спектру в облаетt епярпй Ферм! та аномальнок повод¡шш OiXbisocTi Ф1зичних властивостой. Bapimrm складом та зовн tarai ми умовами, у таких системах можна ¡нщнзвати Фвват переходя (Ш) типу "нал i вгтрон ! даже - метал", "антифаромзг-Н1тпгай метал - метал з перанормованими параметрами - вадаров1Д-ник" та isai. .

Особлиго яскраво локальш корелящйа1 вфвкти проявляться в СПВ та СВФ на ослоп i р(дк1сноземельнзх елемэнтш. Як i свою умовов ïx появи в утворання конф ¡гурац1Яного кросовэра (сшв1снуваная юн1в з pismara конФ1гуращями), який приводить до сильного дана-м>чного пэремпзування локзл1зованих Г-сташв i3 зоннами. В гааз|-частанковому наближэш! ефэкт таког пбрадизацг ï виюгахаа у творения вузысо'1 смути Фврм1ввських збурень б ¡ля рiвня Ферм! (Ер) або королящйно'! tohkoï структура (КТО) g,(Е) в густиш зонних стан i в N(Ep) з шириною Гг~10 +10 еВ. В ряд! моделей СПВ чи СВФ структуру gf.CE) розглядаззть як результат перенормування пиршга. (Гг) та глибини залягання в зон! пров1дност1 (Ef) атомшя 4f-ct8hib, hki взэбмодютъ 1з зонними шляхом звячайшн апдерсо-HlBCbKO'i гЮрадизацН. KpiM того, в ряд 8льтврнэтивних моделей, як* виходять з ¡снуваннл CTtfcotx локал!зовзншс магнгтних момент!в (ЛММ), що посл1довно екранузоться электронами прошдност!, чи

вузьких зон а Фдуктуашями сшновей густини. Утворення КТО в таких моделях визначевться разного типу взаемодгяма I параметра gj.CE) суттево залегать В1Д ваОраного на 0 лихо пня. !снуе також проблема вкспоримонтального доел!дхзння КТО густини стан¡в, так як викликано вксивримсштом збурення приФврм^ввськоУ оОласт1 енврге-пгчного спектру СПОЕС) можв суттево вгштати на основн* парамэтри ^(Е). Особливо це стосувться спектроскоп¡чних метод¡в доел г дав н-ня, при яких раал1зуеться сильна збурвння система ( ШФормац!я про Г! осаовний стан вимагае складно!' модально! обробки вкспври-менту. Биаьш ¡нФормативними при вивченн! природа: КТО ^ (Е) можуть Сути мотода з низькоенвргетичяим збуренням основного стану (теп-лофхзичн!, магн(тн1, електроф!зичн! та ¡нпи.).

Явжцв локальних корвляц^й мае чисто багатовлвктронний характер. На двниа час нэ ¡снув достатнього розум!ння мехашзм^в його виникнання, нэ розробЛ8на теор1Я для К1Льк1сного опису ФП в СПВ та СВФ. В зв'язку з цим проблема полягае у систематичному вивчен-н! природа основного стану, спектру його елементарних збурэнь та И впливу на фIзичнI властивост! СШ та СВФ.

В модальному в1днопвши найб1лып вфвктивним при розв'язанн! дано! проблема в вивчення сполук, гцо .метить Се(УЬ) та й-первх1ДН1 элемента. Валентна нестаб;лън/сть (ВН) ¡ошв Се про-являеться в Флуктуации М1Ж конф1гураЦ1ЯМи Сеэ+(Г1) I Се4+(Г°), як[ виклшаьть внутр!шньоатомн1 корвляд!! в локалгзованих станах. ВН юни УЬ можна розглядати як д!рковий аналог ВН Се. так як флу-ктуаци мш конФ1гуращями УЬЭ>(Г13) г УЬ2*(Г14) е адекватш ®лу-ктуащям д1рки станами Г+ 1 Г°. Шляхом пор|вняння ВН стан 1 в Се та УЬ в одоий крастал^чшй матриц! в можлив!Сть вид ¡лита в чистому вигляд! вплив ефект!В локал»зацП Г-стан ¡в на само явщэ. В1домо„ що для Се, який знаходнться на початку лантанокдного ряду, можэ проявлятпея орбIтальна настаб!льн1сть Г-стан¡в (винд з колапсу електронно! ор01ти). У випадку УЬ лантанотднв стискування 1-стан1в суттево з01льтув 1'х локал1зац1Ю, а високай стутнь засв-лоност! дозволяв розглядати !х "затарожаними" при м1жконФ1гура-ц(йшхх Флуктуац1ях.

Характерною особлив¡ста парендних й-елемонПв в сполуках на 1х основ! в активна учаоть недозаповнених й-стан1В в Формуванш ПОЕО. ВзаЁМозамиденшш й-еламэнпв (чи аам1щвнням на р-влемэнти) в егшлуках з ВН РЗЕ можна щланапрямдвно впливати на основа! характеристики внергвтичното спектру кристал1чно1 матрицI Г-система (плавна вм(на положения Г-р1вня в1дносно Щ., густини зонних ста-

HiB в облает! Ер, параметрiв локально! в-Г-пбридизаци та ih.) I проел»дкуватн за ix взавмозв'язком з режимом сшнових (зарядавот) 4>луктуац|й на f-центрах.

Поряд з Фувдамэнтальними питаниями «изшеи твердого т(ла, ви-вчення даного класу матер! ал ¡в е важлавим при створенн i основ ф t-зичного матер18лознввствв сполук та сплавiв на основ» Г (d)-елэмантiв, як» знайтли широко застосування в твхнщ».

Мета робота полягала у ваяв-гаин! основяих законом¡рностай Формування та вшшву на внергетачний спектр i «»зичш нластивост» ВН станiв РЗЕ (Ce.Yö) в мэталопод»бних системах на ix основ».

Виконання робота перадбачало:

- система типе досл»да»ння явищ переносу, магштних та спектроскоп ¡чнм характеристик сполук систем R-M, R-M-X (R=Ce,Yb та "penepni" елементи La, Y; М-перех1ДН| Зй-елеманти; Х-р-елемвнти III та IV груд) та тверда розmsiB на их основ», в яках рэшпзу-вться ВН РЗЕ;

- розробку над»йних методов визначення основнах характеристич-них параметр!в ВН РЗЕ;

- розробку вфвктавно! методики досшджвння еноргетичного спектру валантних електрон»в складних сполук на основ» Г- та с1-елбмент1в;

- встановлення взавмозв'язку основних параметр »в енвргетичного спектру валентно! смуте з р1зними режимами ВН РЗЕ i побудова на Ц1й основi модельного опхсу яваща;

- анал1з облает» моашивого використання новях матер)алiB.

Об'екги досшдаэнъ взбирались таким чином, прб охопита весь

спвктр можлявих стан»в 4 f-o болонки РЗЕ у маталопод1бялх сполуках в»д магн 1 тного да немагн1тного з максимальним ступе нем ковд>»гура-ц»Яного зм»иуваная.

Наукова новизна робота. Впарта проведано комплексна вивчення пряФерм1евсько1 обдаст» енархутачшго спектру та «¡зичних власти-воствЭ нових метажзшдЮниг сполук типу RMn, RMnXm (R- валэнтно-нэстаб»льний Се та Yb. К-дарвх»дн» Зй-елементи, Х- р-елементи III та IV груп), на основ» якого встановлан» осповн» законом¡рност» появи та сгеб1л»зацН всього спектру стан!8 РЗЕ в»д мага/тного до стану насичено! валантност» (Ca) чи резонансу «луктушчих конф»-гурац»й (Yb).

розроблено новий п»дх»д до »дентйФ»кац»1 Ш стаже .РЗЕ , в сполуках, яюй полягав у виявланн» характерного в»дклику на там-пературних залвжностях магнитно! сприйнятливост» та ковфщгентгв

пэреносу на атомш за.чщвння в шдгратц! РЗЕ, що дозволило б!льш вдакватно характеризувати р 13111 резими сп 1 но визе (зарядовая) флук-туац|й на Г-центрах.

Запропонована новв модеичкаШя наближення сильного зв'язку для експрвсного газначення основних характеристик енергетичного спектру валентних електрон1В складних сполук на основ! Г- та й-влемент1в, яка зеклшчаеться в поелдовному врахуванн! екранування локализована^ стазов в криствл1 зонними станвми з-типу.

Виявленяй новий клас ККС СеСоХ та СеКе^Хд, в яких спостэр!-гаеться ефвкти сшв!снування низькорозмфних конд^вських (Се) 1 магн1тнах (?е, Со) шдграток (вплив ФП в шдгратках на ПОЕС, "розмивання" КТО густини стан 1 в шд Д1ею магштоактавних М-вламент|в).

Впершв показано домшупчий вплив сшнових флуктувц|й на Фор-мування локально'! КТО е,.(Е) густини стен «в в ПОЕС для вс^х режи-М1В кот 1 гурац 1 йного змшування ВН Се та йога В|дсутн1сть в окра-мому випадку "резонансу" конф!гурац ¡й ВН УЬ.

Запропонована нова модель ФП 31 змшощ валвнтност! 1 на Щй основ i побудрванл клзсиф¡кац|йна схема для сильно корельовашгх металошшбних систем, що М1стять ВН Се та УЬ.

Одержан! в роботI результата комплексного доел* дав ння сполук систем 1г-М, К-М-Х та ¡х узагалънвння, знайден! законом¡рност! Формування ВН РЗЕ 4 поОудована систематика складавть основу перспективного паукового напрямку у ф1зичному матер 1алознавств1 - ф г-зикв Г-елактрошых систем з сильними локальними К0реляд1ями.

Основщ пауков 1 положения, як! виносяться на захист.

1. В мэтзлопод I Оних сполуках типу та КМ^Х^ засолашсть 41-оболонки ¡ошв РЗЕ визначавться пврвважно вм|Стом 1 типом X-та М-компонанти, роль яких при Формуванш стан»в ВН полягае го-ловним чином в регулшанн1 гдибини залягання " на вза е мод 1 ючого" г-р!вня в зон! пров|дност1. При цьому заселен¡сть виявляв еФекти групування 01 ля значень -0.9510.05, 0.85±0.05 та 0.65*0.05 для ВН Се { г£*0.90±0.05. 0.50±0.05 та 0.15+0.05 для ВН УЬ.

2. Стабшзац1я стан ¡в Се в мэтаяопод»бних сполуках В1д маг-Штного до дамагштного а насиченоп валвнтн1ств визначавться сшкв|днотвнням шх конд!вськов температурою основного дублету, загальним розщэплвнням 4Г-р1вня кристал1чним полем та енерпею першого збуреного иультишюту (.1-7/2). Режим СПВ та насичешн ва-лентноот! (ОНВ) в результатом Ш з конд»вського стану Сеэ+ в стан а 01льш високим ступвнам орб1тального виродаюння. у випадку сис-

тем з Yb 3MIH3 ступаня орбитального виродтення доповнгеться новам станом "резонансу" з повним вироджонням Флуктувэтих кснг¡гурацгй (Yb'" , YbJ )-

3. Дом|нупчим мехашзмом впливу на взлентний стан РЗЕ в спо-луках типу RMn, RM^X^ в ефоктивна сбмпша взаемсд:я, яка вязнача-еться головним чином глиОиною заляганпя "новг;:емодипого" Г -р i вня в Schi пров*дност:. ЗмIна одиоелектрспноi андврсотвсько: г:бри-дизац! I та кулотвсько: м:жцентрово': взаемод:: нэ s визначальною при Форму ваши ствтв ЗН РЗЕ.

4. Основа: Ф13ЭТН1 властивост: систем з ВН РЗЕ в режим: не-когврвнтлих слiнових (зарядових) Флуктуац:й можна описати в одно-частинков:й мо до л i энерготичного спектру утворешшм в ПОЕС ст:й-koi КТО густили стан in лоранц:вська: фарми. При цьому кооф :ц:ент диференц:ально: тормо-о.р.с. е одя:вв з наЯб:льз чутливих характеристик локальних корэляща на Г-центр: i може бути покладений в основу класиФ!КйЦ11 таких систем.

5. Умовоп прояву 8Ф0КТ1В кореляц:й в Г-влектротих системах чисто локального характеру е велико кулотвське в:дштовхування на Г-центр: (l;fr), яке зпсчло поревизцуе глибину залягання "новзавмо-дютого" f-piBiifl в зол: пров:дясст: (ef) та энергия андорсонт-сько! г:брздизсцм Г-сташв з зонними (Гг), причому Uff»Ef>rf.

Практична та наукова ц:нн:сть дисертац:йж>: роботи визнача-еться сукупшстз вксперименталъяих та теоретичних данях, одэржа-них при комшюкснсму досл:да»нн: локальних м:.телехтропних кореля-Ц1Й в ККС та GIB цор:ю (:терб:ю). Одержан! дал: маоть принципове значения для разробки проблема "нест i йкого" магнетизму СШ та ККС, застосовност: класичних модельних уявлень ф:зикл твердого Т1ла до опису М1ЖЧЗСТИНК0ВЯХ вфвкпв i сприяотъ становлении ф:зи-ira сильно корельоваяих Г-елехтронних систем як окремого розд:лу сучасно: Физики твердого т:лз. Зепропоноввна в дан!й робот: кла-с:к-1кац:Яла схема i-електронних систем може бути використзна для штуку нових матер ¡ал:в з прогнозованими особливостями в ПОЕС та в1дн0в[дними :м ф:зичними властииостями.

На основ! лрово до них досл:дтапъ показана мозамвють одержзн-ня матер:алin з особливо низькам твмпоратурним ковФ:ц:ентом опору (- 1СГВ град-1) та васокои таршелвктричроп чутлшистю (Л5/ЛТ -1+5 мхЗ/К*) в облает: температур Т<150 К. На о:срем: матер:али одержано 2 авторських св!доцтвэ на винахtд. . ' •

Особистий внвеок автора. В роботах, ¡цо ляг ля в основу дисер-тяцн, автору палезить постановка задач:, участь в п реал¡зад:*

та ашшз! результат i в досл1да»нъ. Автором особисто побудован! ф iзачнi моделi алектронних фазових переход!в 3t зм1наю валентнос-tt РЗЕ, явищ переносу, розроблвн! методики визначвння основних характеристичних параметров ВН РЗЕ та теоретичного досшдавння енергетичного спектру, проведен! окрам! чиселън! розрахунки.

Апробащп робота. Основа! положения та результата дасертаЦ1 i долов i дались t обговоршвались на наступних конферэшиях:

1. II1-V Всвсопзних науковах конференциях з ф1зики i xímíí р!дк!снозвмальних нашвпрв1дшшв: Töuici, 1983; Новосибфськ, 1987; Саратов, 1990.

2. XVIII Всесоюшй конференц1 i з Ф1зики магантних явищ. Ка-JtaiH, 1988.

3. III Всвсовзшй конФеренд!i "Квантова xímíh i спектроско-aifl твердого Т1ла". Свврдловськ, 1989.

4. Конфвренцп з ф i гики нигьких температур. Казань, 1992.

5. III—V Всесоюзних конФврвнц!ях з кристалох!мп ¡нтермета-Л1чних сшлук: Льв1в, 1978; 1983; 1989.

5. I Всесовзшй кощ>еронц1 i з високотемпературно! нвдоров|д-hocti. Харк!в, 1988. .

7. IV Всесогон1й на рад i "Салави piäkichm метал ib з особли-вими фiзичними шшстдаостями". Москва, 1980.

8. УральсыиВ школ) "Ренттешвськ! i електронш спектра та xímí4hhS зв'язок". Свардловськ, 1990.

9. VII Уральсыий пкол!-вЗ з матн1твих р ¡ дк Iсноземельних на-ШЩр0В>ДНИК1В. Свэрдловськ, 1983.

10. X Всесоюзному симпоз1ум1 г влектронно! будови та ®1зико-xtMi4H¡a властавостей тугоплавких сполух'к сплав!в. Льв!в, 1983.

11. Всесоюзна школt-сем|нарi по проблемi npoMixaot валвнт-hocti. Шацьк, 1385.

12. XIII та ХУ Всвсопзних нарядах з рентген¡вськоi та влакт-роннок спектроскопа. Льв!в, 1981; Лан!нград, 1988.

13. III BcocoTOHia нарад! з виоокотамператураоI надпров1д-bdotí. XapxtB, 1991.

U. VIII ВСЭСОГОШЖУ СШСЮЗ!уМ1 8 вКТувЛЬНИХ щюбмви Ф13ИКХ та х|ип р!дк!свозамядьяих сполук. Апатита, 1991.

15. III Подьоыео- роо!йаько- укра1нському сем 1 нар! "f-öXBKrpoHHl матер1ада", Дьв1в. 1992.

16. М!*народа!» конференцив <цзики парах(даих метал ¡в. Дарадтадт (Шмвччяна), 1992.

17. I Ы! «народному контрес! "Укра1на-Франц!я" з ф!зики кон-

денсованих систем. Льв»в, 1993.

Пу&нкацП. По матер ¡ала! дисертацп опубл!ковано 80 друко-ваних праць, одержано 2 авторских св!доцтва. Описок основних публ1квц!й подано в к(нц» автореферату.

Структура I об'вм дисертацп. Дасвртац1йна робота сшюдавть-ся 31 вступу, шести розд!Л!в, двох додатк!в, висновк!в, списку цитовано! Л!твратури ! м ютить 280 стор1нок, включают 68 рисунков, 16 таОлиць те список л (тора тури з 310 госилань.

00Н0ВНИИ 3MICT РОБОТИ

У встуш обгрунтована актуальн i сть теми, мета робота, показан! ваукова новизна результата, та ïi практична ц»нн!сть, сфор-кульован! основл! науков! положения, що виносяться на захист, дана коротка анотащя змюту дисертац!Йно'< робота та основних результата.

В торшону розд!лt робота коротко розглянуто питания елект-ронних фазовиг переход îb I стабшзаци стаж в з пром!»шю вале hthî сто РЗЕ в сполуках. Показано, що ochobhî труднощ! у наборt модельного шдходу при ошс! данях яшщ пов'язан! з наобх1дяютв врахування ряду взвемодШ з! сшвм!рними енврпяма та нвдостэт-ньои точн|Ств визначення деяких характеристичных параметров, зок-рвма заселвност) Î-стан iB (nf ). 3 анаЛ1зу юнуших мэтод1в експв-римонтального вязначення заселеност! f-стан!в зроблено висновок про горспвктившсть повдвання магн!тних та спвктральних характеристик РЗЕ, як1 в|даосяться да метод!в з р!зним р!пнем збурэння досл1дхувоно'| система.

Проведений детальний анал!з стану теоретичних досшдаюнь рентген iвських'RI-л j -абсорбц»йних спектр»в (РАО) ВН РЗЕ, особли-востей к!льк!сного ошгсу !нтенсивност! 1111-крао при знаходженн! rij.. Показано, що розкид зяачень nf, знайдених з експеримантальних Ljjj-PA0, для одного 1 того х стаду ВН РЗЕ мохе досягати -20*30%, що значно перевищув теоретично можливу похийку (~5 X). На ц^й основ! запропонована методика обробки I^-PAC, яке дала можливють суттвво змэшшта ншуичий розхяд експеримвнтальних значеяь засе-ланостей Г-ctbhib бе та УЬ в ивтапоподГбних сполуках. В пряпущви-н| визначального вшлву не форму л!Н!й Îjjj-PAO часу релаксац! I ♦отоелектрона в ба-зош та (двнтячаост! двох*зм1туваних конф 1*гу-рац<8 РЗЕ в початконону t к(вдевому станах иштрачких елвменив 8жв!рвост! 2р-5с1-пвреход!в, !нтвнсивн1сть шглинення опясувалась

деома Л1Н1ЯМИ лоранц!всько1 Форми з в1ддав1дними агсЬе-под/Ошш складовими крав поглинання воинами станами (без врахування фонового поглинання). Характера парометри такого розкляду 1111-РДС, одержание на дифрактометр! ДРС-2М при Т»300 К, для ряду сполук наведан» в табл. 1 (шзрамотри ГеГГ, ДЕ, в1, 02 познвчавть в!дпо-

Тэблиця 1.

Результата розкладу на складов! 1111-РА0 ! засело ноет 1 4Г-стан(в церт (пг) та !терб!в (п*) в маталоподЮних сполуках.

Сполука ГеГГ,еВ АЕ.еВ в1,еВ аг,ев Пг(г£)

Се(Ц3 10.5 8.2 4.8 3.8 0.70±0.02

СеГе4А1в 9.0 8.0 5.0 2.0 0.77±0.02

0еМа31а 8.4 8.4 4.2 4.2 0.75±0.05

СеСоСа 8.0 8.3 4.5 4.5 0.85±0.02

СеНШ 8.0 8.3 5.5 5.5 0.89±0.03

СеСг^Б^ 8.2 - 3.5 . - 1.00+0.05

УШ1Се3 9.0 6.8 5.0 3.5 0.55+0.02

УЬШ1п4 9.0 7.2 2.0 3.5 0.48±0.02

*й0идА1в 9.4 6.7 2.5 2.5 0.59+0.05

УЬСид1п 9.0 6.9 5.5 5.5 0.90±0.02

УЬ^Ш 9.5 - 7.0 - 1.00+0.02

в!дно ширкну двох лоренщвських л(н1й, ргзницп енврхЧй м(х ними та зеува агсгв-под1бвих крага поглинання зонними стенами в! дносао ?х цвнтр1В мае (рис. 1)).

Даш розкладу вказупть на в1даосну ст1йк1сть р!знид! енерпй м!8 станами зм!шуваних С4Г"+1 ] та С4Г"] конф!гурашй для р!зних СПВ Се та УЬ. При цьому ГеГГ для сполук з Се як юно королю з ва-лвнтним станом (ГеГг-п"1), у випадку сполук з УЬ ГеГ1.«*сопаг, шо св!дчитъ про в!дм!нн!сть в шхан!амах Формування СПВ Се та УЬ. Визначевня п,. (г£) з точшетю <5% досягааться для сполук з слаб-хам кристелгшим полем, воли ширина незаселанои частишх Бй-зони 2 еВ) е двщр менишю шкриви 2|хЭ//2-р!вня (Г2р=3 вВ), збуре-шго чаоом жнття оотовно! д|ржи. Поява значим дол1 ковалентноо-мштомних ав'язк!в в сполуках типу й^^ щшводать до вб!ль-ввння щр накликав славке роащвплвння л!Шй 2р-5с1- переходу (» юс наотдок, еб*лывенвя шхжбки вгзначвння г^.

-11В режим! стабшзацп ста-Шв ц!лочисэльно1 валентност! (пг, Пу 1.0) IX 1дентиф1кад1я проводилась ва основ) вишр»-вань магн1тно! сприйнятливост! (метод Фарадея, томпературний ¡нтервал вим!рпвань 4.2 - 500 К*).

На основ! систвматичних досл!джэнь засоленосп Г-стан!в РЗЕ в сполуках типу !?МП, КМг>Хт та сумюного IX анализу з аиа-логчяними результатами для спо-лук з участи 4й- та 5й-елвман-т(в було виявлэно певнв групу-ванвя валентних стан I в б ¡ля значвнъ пг=0.95±0.05, 0.85+0.05 та 0.65+0.05 для сполук з Се та nfO-0.90i0.05, 0.50*0.05 та 0.15+0.05 для сполук з УЬ (рис. 2.). Кохн1й облает! знача нь пг (п^) мозша поставити у в!дпов!д-нють характврну шведтку електроф Iзичних, тешкхмзичних та маг-штних властивостей, за яков мэталоподЮн! сполуки з ВН Се та УЬ сл1д клаелф¡кувата як ИКС, СПВ, СНВ та резонансом Флуктуипчих конфiгурац•й (СРФК). В робот! вперше виявлан! ! описан! характвр-н! ознаки окрамого класу сполук СНВ Се та СРФК УЬ.

В К1НЩ розд!лу проведений якгстшй анал!з температурно"! ста-б!льносТ[ заселеност! Г-стан!в РЗЕ. В сполуках з Сэ темдвратурна чутлив!сть заселеност! коралш з п значениям (йпг/<1Т-пг), при цьому максимум йпс/йТ спостэр!гаеться в сполуках з харэктаристич-ноп температурою сшнових Флуктуац1й (ТзГ)» близьков до температуря Дебая (8ц) 10й К). У випадку сподук з УЬ таког ко-рвляцн на спостар!газться.

3 сукупност! проввданих досл!джзнь зроблаяо висновок, щр при. Формуванн! валентних стан!в Са та УЬ вааишвими як атомн! характеристики РЗЕ, так-! параметра зокяо'Г структура кристал!чно! матриц! Г-системя. Порушэння елвктрон-дIрково! "сгматри" явища НИ п

\ 5720 5730 5740

& Енерпя, еВ

Рис.1. Розклад Са 1111-спектру поглинання в CeNi3 на складов! (а) та крива в!дхилань творе-тичних нормованих ¡нтенсивнэс-тей в(д експэримэнтальних (б).

"Низькотемпвратурн! вам(рпваяня (Т<80 К) проводились на каФэдр! Ф1зики мэталгв Ки1вського даржун!вврситету !м.;Т. Шевченка.

' (

1.1

n»

0.9

0.7 -

0.5 L-

y-Ce

a-Ce

a)

-12-

N(n,). BiflH. од.

N(V). в1дн. од.

1.0

0.5

0.0

УЬМ»

- УЬМЛ

fi-Yb

- la—Ybl YbXe

6>

Рис. 2. Облаетt значень заседвностей 4Г-стан1в 0e (r^) (a) та Yb (nj) (fl) в чистому метал! !.споиуках та rtc-тограш густиа ix розпод1лу (N). Справа шаначан! облает! значань nf i nj, як! властив! концантрованим кон-до-системам (ИКС), системам 8 пром!хшш (СПВ), васиче-; вою (СНВ) валонтн!стх) та з "резонансом" «луктуиспих коацгурац!» (СВИС).

ополуках 8 Ое та ¥Ь омд пов'язувата в суттввою в1дм!ншстю параметра а-г-пбрадизацп. для в!д[юв!дша адвмаяыв та данною орб1-тальнов нвстг.О ! льн t сто Г-стан1в Ов.

В другому розд|д| наведав* результата систематичних досл!-даань вшишу валазтаа-нвотабишвдх iOBtB Oe(Yb) на Ш5Е0 широкого tuaoy сдалук, в псих рвал!8увтъся весь спектр мд.пиш» стаакв Шдгратхж FSE (MSTHiTHi .1 аэивгаШ! ККО, СШ, ОНВ та ОШ). Sa ооаов! шмряввнь в tstepeui температур 4.2-6CQ К аюктроошру

(р), термо-в.р.с. (S) та магнiтаоï сприйнятливост» (%) показано, що вФекти вгшшу локальних кореляц1й в шталопод1бпях системах з Ce(Yb) в одночастинковому представленаi еввргетичвого спектру можна описати у творениям КТО густани сташв gj.(E), закреплено'! б ¡ля р1вня Ер.. OCHDBHt параметра тако'< структура визначапться з опису явищ переносу в моделi вузькях зон.

У випадку групування заселепост! 4f-оболонки Се б¡ля значень tTj.biO.95iO.05 (сполукн типу Се^, СеМ^) можна вид1лити ряд характерных особливостей в Формуванн! КТО gj.CE), за якима запропо-новано под1Ляти цар(ев( ККС на групи з pisicra ступеней орб(таль-ного виродження основного стану кондо-дентра.

Груду ККС з низьким орб i таль ним виродженням склада »ть систе-ми з мзлимя та силышми кристзлгчнжи полями (КП)

, де - температура Кондо основного дублету, Л^ - еяэрг/я 1-го збуреного КП 4Г-пгдр/пнл). Для дано»" групи ККО властивий прояв пэреважно двох экстремумов р(Т) (чи його маг-hithoï складовоу) j S[T) в облает» температур ?>îcch~c|;T/Nr (Tcoh

- температура когеренгносп eniнових Фдуктузц1й, Nf - ступень ор-бiталъного виродження основного стану). В модэлi вузьких зон за-лэхяоетi р(Т) i S{1) добре описуються в црицущенш утворвння в ПОЕС двох niKiB КТС ßftt(E) лоренц!вськог Форми i незалежного на них розс*ивзння носив заряду (правила Harriсэна та Гортера-НордтвЯма). При цьому КТС g^tE) можо бути вихлякана роз^пванням HociïB з переворотом сшна на основному дублет^ I0> (hîk розташо-ваняй ви^е pîbhh Ферм). Efi>D) або на хаотично розшд^лених взаз-модлгак сп¡нових парах (niK нижчв р:вня Ферм:, efl<0). КТС В,-г(Е) викликана вапружним розешванням з переворотом сшна на переходах 10>-»11 > та 10>-»12> (11>, 12> - перший та^друтай збуре-ний КП 4Г-шдр1вэнь) i завжди розташовзна над Ер (ef>0). Встанов-лэно, Ер ¡свуа критична знвчекня в!ддал1 Mis конд!вськиш f-центрами (ö(Ce-Ce)cr «4.6 1), при перевищенш ffitoï вфвкгд парно ï взавмодн ив проявляться. Локальна КТС в ПОЕС визпачавться сумютои Д1ви KOiWiBCbKOï oOniHHDï вззамод* ï ( Jsf ). КП та парнаï взземодн копд i вських центр ¡в. В окремих випадках, коли ч!тко вздуто на одно- чи деаптава структура р i S, з явжц переносу можна одвржати наблахвш KiXbKiCHt ощзкя ¿CF1(&CF1"(i-i3)TSmji)iS, TSmaxa

- температурнэ полояэвня S^^, викликаного ^-а(Е)), когщвсько! взовшд1 ï основного дублету Сээ+ (^^smax)/-2, ?Smaxl - температурив положения викликаного КТС g^tE)). Анализ групп добра вивчэних ККС даного типу доповнэний ортЧнальнимз досл1Джоннякя

ККО СеСи4А18 з 41'гко вирвазним роздишнням внэск!в в р I 3 основного та збуреного КП дублет¡в Г-р1Вня.

Груцу ККС Се з середа ¡м орбггальним виродаенням утвзриоть система; з 0.1<И^Т/ДСР1<0.2. В роботI виявлано » вперше досшдае-но ряд новях ККС ромб1Чно'1 структури (СеМСа-,, СеСогА1в, СеСоСа4), в яких дане сшвв|дношення виконувться завдяки аномально низьким АСР1/к (<50 К). Характерною рисов таких ККС е:

- особливо низьк! значения ТсоЬ («10 К), що 1дентиФодеться $ер-м!-р!данною делянкой р(Т) (р=р0+АГа для Т<ТсоЬ);

- наявшсть на залвжност! магштно'!' складово? електроопору рю(1пТ) двох Л1Шйних Д1Лянок з в1дношенням коеФ^внпв 1х нахил!В <*2.3, яка, зг(Дно дом¡пк сто* моделI Кокблена-ШриФФера, В1ДП0В1даа температурной зм!Н1 кратност! виродження кондо-центра з Мг»4 до N^,=6 при ТМСГта1/1<;

- вдаовдають тарда-е.р.с. залэашосп 3(*ГМкТ/1е1 )(2и?/3)-ег/ ; ■ з т3тлх=( У2/%)сг^+е^)1^2-(о.з+1 ,о)дСР1/к

(Гг, ег - ширина ! положения в!дносно р!вня Ферм! шка КТО

- в(дпов1ДН1Сть залежност! закону Кир ¡-Вайса при Т> ^сгплк^ з 1Ш на Г-дватр; |леГГ*«2.5 Цд та ЛММ • основного стану при

- ст1йк1сть Т5тлх до атомних замщвнь в п!дгратц! Се.

Високв орб«тальнв виродаання Г-сташв Сэ рвал!зуеться в ККС

» нт

а температурами тк ^к^ршах^» якш В1ДПОВ1даа часткова аарядова нестаб!льшсть Г-с тан ¡в (п^О.0). Сл)д вид1лити наступи! характераI особливост! даних ККС:

- шдгратка Се е зижди немагн!тшв при Т-»0 I з ростом темпврату-ри спостар1гавться стаб1Л!зац!Я магн!тного стану Се3+;

- наявнють екстрамушв на залеааостях р(Т), Б(Т) та %(Т), як! кожоа описати в кода л! вузько* зона введаншш в ПОЕС шка КТО ^(Е) а параметрами Гг<х(Г^+^)/е{.«Т1С та ег>=Ггоге(1тг/6>;

- висока чутдивютъ температурного полоаэння максимум!в ^ртдк^&лах^хтжк^ атошаж замицвнь в шдгратаах Се, М- та Х-алокантчв, ори яких характерна экстремальна повед!нка темпэ-ротурно! залвзшост! абвр1гавться тишки у випадку Б(Т);

- температурив полоаэння максимуму тврмо-е.р.с. визначаа харак-теристачну температуру ККС (Тк«-2Т5тлк).

Трупу сильно виродаэшг ККС утворкшгь сподука СеН1 , СеЗПд, СеРйз та ш. В робот! наведай! результата досл!дгань аових ККС

тиау CeFegXg (X=Al,Ga) (орторомб1Чна структура, власкай структ. тип) з офактами сшвюнування магштно* (Fe) та кояд*всько< (Сэ) шдграток, як» доповнювть дану групу. CniBMipHicTb температура магн)тного впорядкування Ге-п1дгрзтки (TN«-60 К) з висш.очутливою до складу Тк (-lO2 К) дав мохливють розглядати ККО CeFe2Xg як важлив! модэльш об'ектя. Запропоиована модель взавмодипжс шд-граток, якi являть собою одномipni ландпжки з адитивнлм вшзпюм на ПОЕС ФП si 3MiHoa валентностi Се тэ магнитного порядку в п*д-гратках Fe.

На приклад i досундеэнь явищ переносу в сполуках талу С&М^ з поем iдовним зб!льиенням ефэктавнох валентност! Се ах до несичэняя показано, що для СПВ Се збар1гаються характера! ознаки ККС з ви-соким орб1Тальним виродаанням ^ Сгани насиченог

валентностг характэризувться 1.5+2.0)• 103 К i особливою тем-napaTypHOD ста01льшств nf. Вшшв КТО {^(Е) на явжца переносу в СНВ моав бути cniEMipHHM i3 зоннами вФвктамн кристзлiчвоif матрица Це вякликано тиы, що picT валентност! Се в СеМп супроводжу-еться зростаяняз* густини зонних craHiB (И(Ер)-п^1) i явище СНВ cnmicHye 3i сп¡новями Флуктуац(ями в 3d-30Hi.

Серед нових СПВ Се, виявлвних в ход! досл1джевь сполук сис-теми Се-М-Х, особливу увагу приввртаэть сполуки СеСоХ (Х=А1, Ga, власний структ. тип) з магштяоп шдграткоп Со .7 (jg). На

В1ДМ1НУ вiд ККС CeFegXg, в яких Се- та Ке-шдграткя суттвво "ек-раноезн!" Х-атомами, в СеСоХ cnocTepirasTbca сильна взземодт Сета Со-шдграток (довжина зв'язк1в Се-Со становить -2.5 А, що значно моншз суми мэталгчннх рад!ус1в Се та Со (-3.1 А)), яка приводить до розмивання КТО gf(E) i на явищах переносу на проявляться еФвкти СПВ Св. На даний час СеСоХ в единим прикладом система, в як1й мохляве спостереження ефвктов абмэження cnmoBoi' складрво! з-Г-переход1в в ражям! СПВ Св.

В К1НЦ1 розд!лу проведений анализ результатов доел¡дань особливостеа утворення КТО gf(E) в сполуках, що мютять УЬ. В зв'язку з низькями КП в даталоподiОних системах (лайб ¡ли типовi значения A^^^/ksSO К), 6iJibnocTi вивчених ККС УЬ властавий стан высокого орб!тального вироджаяня (Nf=3) вжз при Тк~10 К. Залеж-hocti S(T) добре описуоться в soaaiB модел1 одним шком gj.(Е) ло-psnuiBCbKo't форми, розташованим нижче р!вня Ер. 0ц1нка пнраматр!в КТО за даними S(T) добре узгоджуеться з оцiнками в модвлi локально i Фврм1-р|дини. Одшеп з суттввих в!ДМ1нпостэй Mix системами з Се та УЬ в можливгеть досягнути режиму флуктуац!й Г-д!рки з

П^~0.5 (СРФК).

Впвршв показано, що в СРФК КТО ^ (Е) повшста розмиваеться I залвжпостI р(Т) та Б(Т) е подобиями до спостврвжуваних в класич-них мэ толах. Вшшлвш СРФК УЬСи4Л10 та УЬ.ЧПп4, для яккх р(Т) В1ДО031дае закону Блоха-Гршайзвна з аномально низьким залиашовим опором (р(0)*2 мкОм-см) та БМЗ в широкому ¡нтервал! температур. ВластквостI СРФК вквзуить на сптову природу КТО густини стан!в в ККС Са(УЬ), якв утворветься внасл!док нвпруяяих Б-Г-пэреход1В з порвворотом сп¡на.

Трот1й розд!Л присвпчвний систематичному винчении впливу атомних зам1Щвнь на КТС густини станIв в ПОЕС систем з Се та УЬ. 3 мвтоя контрольованоI змши впергетичного спектру кристал1Чно!' матриц! Г-влвктронноI систвми використовували ¡зовлоктронш, електронно- та д!рко-под!0гп типи атомних зам1пузнь.При !зовлект-ронних звм11ооншис типу Со«-»1д, А1*-*Са, Б1»-»Се основним вфвктом в зм!на об'ему елемонтарно! ком|рки. Це приводить перевааяо до зм1-ни андврсон1Всько'1 б(й)-Г-Г1брадизац1! при нвзм!Ш1|й. густши зон-ншс сташв ИСЕ^). Зам!вдннями типу Г<1«-»Си, А1»-»31, Са«-»Се зм!шо-еться эФвктивна елвктронна концвнтрац!я, що дозволяе вар ¡тати положениям Ег 1 ввличиноп N(Ег), якщо в значна крутизна енергв-тично! зале5шост1 !Ч(Е) в облаетi р!вня Ег. При звм!щвнеях типу Ге«->Со, Со«-»Ш ЗсЗ-аламонт мэншого порядкового номэра виступае як ид1рконай" аналог до замицуванаго елеманта б»дьшого порядкового номврв. В залежяоет! в«д рожиму ВН Се та типу атошшх зам!щень в дрсл1д«ув8них системах можна !шц1шати ФП з! змигаэ валентного стану вар1ивашшм р^аних парамэтр1в вшргатичного спектру криста-л1чно1 матриц!.

На приклад! ККС СеШп вивчана чутлавють Т3гаах та характеру швед1нки рга('Г) до атомних зам^щвнь. Виявлано, що в 1ахСе1_хШ, 1ахСе1_хН1а чутдив!сть ТКгалх висока в облает» склад!в з пг<1.0 1 Тк^х(х)»сопз1 при пг«1.0, що в!доов!даа чисто ковд!вському стану С? (напр., для 1лхСе1_хШЕ йТ^^/йх—15 К/вт.%) (СКхС3.4) I -О К/вт.% (х>0.4)). При цьому зы!шз тангенса кута нахилу (Арм/Д(1пТ)) л<н!йно'[ дишнки рм(1пТ) а ростом х вказув на змэн-ввння конд1роько'1 взаБшдп на Г-центр 1 чврвз парамотр и^^'ЩЕр)!. 31 льи шидка стаб1л!зац!я стану Се3+ сшстер!гавться пря зам!щэнн1 N1 еламантагги «Ильшок валэнтност1 (для Св(А1хЯ11_х)в 01&йак/йХ'—40 Я/вт.% при х<0.1). Внаыидок вдаш-ноот! валентностей -^«З.О) ашншвння Т£тлх сл!д пов'язуата 3! зеувом р|шя вер»! (6Ер) та, в!дшв!дао, зм!нов глибини задя-

/ Ц

гвння Г-р1вня в зонi пров»дност» (ef). Використовугчи д8н» вим1 — рпвань ковф m¡ента тэплоемност» 7 для стюлук-вналопв з La в нв-Олвженн» SBQpcTKOí смути проводились оц1нки збурень енаргетичного спектру кристал»чно"» матриц» f-систами (BE,,, SN(Ep), 6ег). Под»б-н» досл»дкэвня впливу атомшпс зам»щень на nf та КТО ^(Е) буж проведан» для сполук CeNlaSia та Ce&jAlg. 3 анал»зу одэряаних ре-зультат»в зроблвно висновок, щр для систем а гружшаяоп засвле-Н»стю 1^=0.85+0.90 ФП до стану з nf=1.0 iHiuimrbCH BciMa типами атомних замицень з характерной гасоков чутливютв до ümíhh

Стан Се з п,.«=1.0 «¡ксувться стаб»л»зац»бю Tg^^, появои лога-рИФМЛНИХ Д|ляиок р(Т) типу кондо-дом1шхи i кирi -вэйсiвськоу по-ведизки хСГ). ФП з» зм i ¡сою пг заверпуеться при Т^Г, <ACFl, тоОто при переход» в»д високого до середнього ступеяя взродгання. Вияв-лена корелящя з засола:истю 4Г-оболонки в области значень

Пу-ЬО в одгпсю з нзЯбíльа васокочутливих методик ¡дэнтатикэци ККС з чисто сп i новями Флуктуац»ямя (nf»1.0, Т£т< Д^ /к) та слаб-ков зарядовой нвстаб1льв»ств (nf"0.9, T(C>ACFmях), чого на вдавть-ся одэржатн з допомогою Lj х г -РАС досшджзнь.

Досл1ДЖ9нням твердах розчишв на основ» CeNis з замечаниями (в межах структурного типу CaCiig) Ce»-»La, Ni »-»Cu, Ni *-*Х (Х=А1, Ca,Sl,Ge) вхявлвао говну ст1йк»сть nf в СНВ при наявност» суттв-вих acyBiB Tg^^ (-200 К). У вшадку твердих роздан i в La^Cej _XNI та LaxCe1_xNi2 парэх»д Са в ковд»вськ22 стан проявляется вже для z¡€.2. Для твердого резчицу IaxCe1_xNig конд»вськ1 Д1лянка росту на з'являвться у scia доагпдаувзша облает» складш (Ххф.9. Оц»нка по пэр»одах гратки зб»лыпення об'азд пвраог коорданащйног и>ври Ди в laxCe1_){Nl5 щи ДхО.4 становить -Ю-'4 Р, що пэреви-щув под»бн» зм»ня Ли в (Ce.La)Ni та (Ce,La)Ni2 (Ди-2-Ю~3 А3 та -6-Ю"6 Р вхдповтдно). Ст1йк»сть nf при 3MiH» густини зонних стзн»в N(E^.) та положения Ер. ч»тко варажена в Се^^Ш^^ (рис. За). Яюдо розглядати зм»ну паул»вського парамагнетизму LaíCi^N^.jjJg (х(300 К)) з» складом як характеристику повад»шси N(Ep,,x) в Co(CuxNi1_3t)5, то видно як»сну кореляц»ш, властиву СПВ Ce ('fl|ce"Tsiuuí"N^EF^' алэ т1ЛЬ1Ш Д®1 склад 1в х>0.2. Зам i сотая Ni на Х-елемонта виявляать залежшеть швидкостi зеуву ТЕтг)< вгд ва-леятност; Х-элемвнтя. В»дм»ннють при цьому в po3Mipax »зовалвнт-них элементов на значениях dT£max/dx нэ проявляешься (рис. 36).

3 проввдених доел»дявнь зроблвно висновок, що шдвивдна ста-б>льн1сть СНВ Се викликана переходом Г-оболошси в. стан особливо високого ступаня виродлэння з Nf=14, зумовленого сшвм»рн»стю Тк

Рис. 3. Залаашост! температурного положения максимуму термо-в.р.о. (Tfimax) для твердого розчину Co(M5(Kí1_x )s (а,0), валентного стану Ое (в^) в CeCOi^N^^Jg та MaraiTHoí сприйнятливостI (х) при Т=300 К для аналога la(CuxNí1_x)s Bifl складу (а).

в BHeprieB 1-го збуреного мультиплета J=7/2 (Т^Д^^О.й еВ). Це викликаа додатков! канали Б(й)-Г-г1бридизвцп t суттаво зб1лыиув ввергiю зв'язку Г-CTaHiB Се з зонними.

Роздал закшчувться вавл13ом особливоствй ФП bí зшнов вв~ льытностi Yb на приклад¡ ККО YblnCu^ (куб1чна структура типу MgSnCu^) з резким ФП, ¡ндукованим температурой. На основ» вширю-вань р(Т), S(T) та %(Т) вдарше показано„ що даний ФП е просторово иооднор^дким t'KKC YbInCu¿ при Т<40 К можна розглядага як сукуп-HiCTb конд1Всышх f-центр i в двох тип! в з ТК1 «ACFmx i TKa»¿CFmjix.

Четвертой розд1л присвячений вивченню особливоствй у творения внерготичаого спектру валентних влектрошв в сподуках типу СеМ^ та CoM^Si^ (М*Fe,Со,Ni, Cu) методами рентген1всько( BMicitaoi (l'EC > та Фотойлактронно! спектроскоп i i (ФЕО)*, а також э викорис-ташим тьоретичних дрыпдквнь мода® ¡кованим методом MÍO. 3 метою вотановяезня рол! кедозаповнешх Зй-оболанок М-еле манта в. Форму-ванзи НН станiв Св особлива увага прид1лвна сполукам типу CoNln

мВим1ршашя проводились в 1нститут( мотало4>13ики АН Украини.

К

та СеМ^д.

За даними вимрювань К»а-, та Мгэ-ем1С!йаих смут

N1 в сполуках СвИ1п з п-1, 2, 3, 3.5 та 5 валентна зона мае пврв-важно £}(з)-характвр, под ¡Оно до маталтогс. N1, I 11 ширина (Яс1«'5.5+6 еВ) майжа не зала жить В1д складу (п). Протг гирина Зй-смуги в СвН1п в чутливоя до п (*эас'5, 4 та 3 еВ в!дпов!дно для сполук з п=5, 2 та 1) при иазгл1ня!й глибин! залягання центра и ваги у валонтн1й смуз! (-2 еВ). Це викликвв гпзкв зменшвння т веку Зй-ствнЮ в загальну густину стан ¡в на р»вш Ферм! ЩЕр), яка теж зманщуеться. Якюш зм1ни И(Ер) в СаШ^ добре корелвють з експаримантальними значениями коезиц!-нта 7 елвктронног скледово* твшгаемност! для в!доов!дних аналог!в з 1а. Виявлен! кщэння ем!с!Шшх смут N1 та 1х кораляц!я з вмютом N1 в спо..уках вказу-тъ на двянэ перенесения электронно! густили в»д Оа до N1, яке зростав з ростом п.

В зв'язку з можливим дом!нувчим вшшвом вфвктивного переносу заряду АО (СсЫ-Н) на Формування стан!в ВН Св важливо проел¡дкува-ти за поввд!нкоа рентген !всышх ем!с!й л: смуг на приклад г псев-доб!парно( система Се^Ц^Си,,^, в як!й наявнють Си з заповла-ними ЗА-станами мала б суттвво впливата на такий первню. ДШсно, спостерожуван! змгщення Кр1 0-, 1Й1 та И^э-смуг N1 в Се(Н11_хСих)д аналог!ЧН! знайденим в СеИ1п. Однак, шд1бн1 зм1-щвння властав! такогс вм^йним смутам Си, що вказ!- на б!лья склг -ний пэрерозпод!л елактроннот густини мож атомами, Н!ж прямий парен!с заряду, ие п!дтвардкуаться дани?® ФЕС остовних рп. и, зг!дно яких енерг1Я зв'язку. Си 2рЭ/г-р!Вня зр -тав по м!р| зб^ль-шення вмюту Си в СеСН^^Си^^ при ш>ст!йн!й енаргп зв'язку N1

• 2РЭ^-Р1ВНЯ.

3 катов двтальн!шого винчения залезиост1 остовних парзиэтр!в онэрггетачного спектру валвнтних елек хзн!в Св(М11.^Сиу)3 вм складу Оула провэдан! зона» обчислення онвргвтачного спектру ви-х1днах сполук-аналог1В ЬаШд та ЬвСЛд модаз^коваяим методом ЛКА.О. На рис. 4 навэдэн! диспэрсН зол, повн! та пврцюльш густини стан ¡в ЬаИЦ. Розв'язування евкулярно! задач! зд.йсгтвалось в 22Г р1нноя1рно розпод!лвних точках 1/24 чветани зона Вр^ллввна. При побудов! кристзд!чпого полл праховувалось акранувашш потенциалов псевдоатом!в УеГГ (г) в крготэл! взйгИлья дафузнима зо.шими стана-ки з—типу. К1льк!сть вкрацупчкх пэ-олоктрошв вйзначалась з умови самоузгодкэнна шШдаих атомних кокИгурацШ з розраху^овими (узгодетвнл одвр=£..л для ковягурац^а 1а(5й1г6зоа),

Рис. 4. Енергвтичн! зона (в), говна та парц!альн! гус-

тини стенtв IaNíg.

Ni(3d9 a4s°-e) для LaNis та La(5dlí3630 a),' CuOd®^1'0) у ви-падку LsCUg. Вюцдний Оазис шстив 3d(M)- t 5Д(Ьа)-втош! Функцп (А®), В ЯКОСТÍ ЯКИХ ЕИКОрИСТОВуваЛИСЬ XBpTpi-®okíbcbkí АФ В1ЛЬН0-го атома та "направлен!" 4s(M)-, 6з(1а)-АФ, знайдвн1 з розв'язку р1вняння Щред!нгера для вкрашваного псввдоатома. Поправка нед!а-годальних матричних вламанпв ефвктивного гам!льтон!ану на ивор-тогональшсть валэнтних АФ до остовних враховувалась для 3s(M)-, Зр(Ы)-, 5а(1а)-, Бр(1л)-стан1В. Ochobsí характеристики зонно! структура для Lailg (M=Ni, Cu) иавадеш в тайл. 2. Одержан! параметра спектру [заселеност! отошпх стан!в (n3dCsdJ), ширина Зй-смуги (W3d), розтааування центр i в ваги 3d(5d)-cmyr в!дшэсно piBHH Форм i (E^d-E¡,, Ep-Egj) .еФактшший парен I с заряду Ia-»M (AQ)) добра узгодауються в дакиш PEO, ФЕС та значениями 7. 3 неведених данях видно, шр при зам mi Nl-»Cu в структур! Lai^ мез шсце зсув 3d-ctbh¡b в глибину валентно! смути {-1 вВ), яюй приводить до зканшення ix внеску в ЖЕр). Цв сущюводаувться амешенням noBHo'í гуаташа стан!в N(Ep), ростом энврги Ер та, в!дпов1дво, внеску 5й-сташв в засвлену частану валантсш смути, щр виюшкав iiümíthb змашення ¿Q.

3 правадвних дскшдевнь вздно, щр псевдоб!нарна система

Таблиця 8.

Характаристичш параметра енвргатачного спектру сполук ЬаМд (М=Ы1,Си).

Параметра ЪаСид

Ер, еВ -4.0 -3.1

Н(Ер), еВ"1<ат"1 1.37 0.55

М(Ег)а<1, еВ"1 • ат"1 0.92 0.10

оВ-.ат;1 0.37 0.40

пэ4, ел.-ат 1 9.23 9.80

п . ел.-от"' 9В 1.18 1.5

-3.5 -2

ПГ» 0В (3.5+4.0)" —

lC.-Vth.or' 63 вВ <^-САык>г. вВ ^ьеог> НДя-К -мель 1 2.2 2.0* 2.0 2.0* 39 -0.8 -3.0 1Б

Хг*р» МДЯ'К"*-МОЛЬ"' 34 —

ДО, елвктр. -1.7 -1.1

м - дат РЕС та ФЕС.

Се(Н11_хСих)3 та а аналог з 1а а особливо зручнзш дадальшм оО'актом для вивчення явищ ВН. так як дозволяв вар ¡тати в широких мвгах параметрами енергвтичного спектру, як! а вгшдаиет в б!льиост! дадвлей ВН РЗЕ.

Результата систематичных ронтгекосявктрвльнях доагпдезнь сполук систем Се-Ц-Б! (ЬМ'е.Со.Ш ,Си) показала, шо 1"х енергетич-киа спектр мае ряд характерна* особливостей, як! на чутливI до структурного типу чи складу сполукя. Цз стосуеться шрини валентно'! зона еВ), в як»й ^зогна вдд»лнти три смута. В область енаргШ —1++4 еВ вносять пэраваанп вклада Зр(Б1)- та Зй(И)-стани з деякоа добавков стан1в 3а(31 )-сикэтри. Низыгаенаргетачна область (-7+-12 еВ) ФОрмуаться головнам чином станами 3в{31)-симатра, як» частково пбрадазован» з3р(31)- та ЗЩМ)-станама. Сэра дня область в на рта тачного спектру з енэрппмя -5+0 еВ характеризуаться дршнутпм внзском Зр-станш з деякоо до-Шшкоп 4р-сташв М-елемевта. Склад чи тип И-елемента в сполуках Сег^Хд пизначаз головням чином ступень Пбрядазаьиг м!з стана?«

р1эпо! оимэтрп (шдсилэння коввдентного типу взаемодя з!

ароотанням вмюту 31 в рядах сполуя СвРа51-»С0Гег31г-»СвРе31а та 0эСо51-»Се0ог81й-»СеСо31э, р!ст в(р)-й-взввмодп 31 змевшенням порядкового иомара М-влвмонта).

Особливу увагу в досл»дауввних системах приввртають сподуки

типу 0642512« як1 вшшляоть виняткову ст»йк1сть до 8т0мпих зам!-щвнь по всIX трьох компонентах. На основ» дакшдаань магштних та елэктроф > зичиих власттооствй даних сполук в!домо, що посипдовна домагнет;гаэц!Я М-оломоитя по мф! заповнвння б-оболонки в ряд| Ге»Со-»М1-»Си супроводжувться стаб!л1зац|вю стан!в Свэ+ з утворан-ням особливо р1зко1 КТО у вападку Си, що в!дпов!дав ознакам СВФ.

11а рис. 5 наведен 1 ем1с!Йн1 снвктра М-влвмвнта та Бг сполук

Ег

лД

СвСо^и И

аД/ у

Рйо. 5. Ронтгошвськ! ешсайш спвктрн Ц-влаквнтт та в сполуках типу СаЫ^Б^.

Гио. 6. Повн* густиш стон!в сполук СеЦ^!,.

типу СеМг31а (Ы^е, Со, N1), сум)¡донI в едан!й енвргвтичниа шкал» зв енерпями 2з~, 2р-р!вшв та 2рэ^а-р|вня Ы-елвмента. 3 ш-р!ввяння опектрш видно, що оснопн. зм!нл анэргетачного спвкт].. в ряд! сполук в1добрагзотьси змшов 1нт8нсавнаст1 нашшв!в на та ^р» в-сыугзх. Валентна смуга для вс!ж сполук однако-ш структурованз 1 вшшкти законом !рн( зм!ни ПОЕС в вахко. Одна к, ш осшвнах ылксиадыах »ювнсшпюстэй Э1К» БИц д- , та

М1Ш г-смуг з задов1льнои точнютю мояаш визначити взаемиэ розта-шування центр i в мае засалено; частини густини стап»в Зр~, За- та Зй-сшвтрн i викариствти íx знвчвння при розрахуику (¡нвртетамно-го спектру в наСдижшт i ЛКАО. Тод» вар»ац1йшши параметрами н матрггошх вломвнтах гам1льтошану дощльао розглядати орб1тальн» штвнц^ли ioHiaauii та сфвричну складову (нтвгралш ¡сристал i много поля, як i визначають головним чином взавмпе розташувааня окре-мюс смут. На рис. 6 представлена поют i пстограми густини стан i н сполук C.eMgSig, одержан! на основ» розв'язування евкулярш» задача в 123 рiвномi'pno розподивши точкэх 1/2 частшш зош Бриттена . hpim загалышх особливостей епергетичного спектру, спостере-жуваних з вимфивань bmící0hhx спектр ib, розрахунок виявляв знач-ну 3Miny локал!зац1 i' 3d-стан i в в ряд! с. по лук та в1ддав1дну i'ít 3MíHy густини зоншы стан»в на piBHl Ej, (в мэжох значенъ -0.5+2 ел./вВ-ат.). Узгоджання розрахунку з данимл PEO досягавться при офвктивних конф1гурац1ях M(3ün+14s1) та 31(3а13рэ), що св»дчить про в»дсутн»сть помгтного истомного переносу заряду.

3 еукупност; проввдених доелi да® нь видно, щр сполукам типу OeMg та Cof^Sig властив» суттвв! шдмпшост! при Формуваши енвр-готичного спектру валентних электрон1в. Присутшсть р-елемента приводить до значного розшироиня (-5 еВ) ввлентно! смут, четкого И структурування, появи сильных ковалонтних зв'язк»в, як i сутта-во актив1зуоть Зй-стани М-еламанта, не виклккавчи пом1тша вфеш-тивних пэренос!В заряду. На в»дч»ну в»д псовдобшврноТ система CBíCi^Nij^Jg, змта N(Ej.) в 0&MñSl2 нэ сущюводжуаться суттевим енвргетичним зеувом Ер i переносом электронноí густини в околt f-HeirrpiB.

В п'ятому роздьи детально розгляиутий взаадази'лзак парамат-piB локально» КТО густшш сташв,. викликано» ВН РЗЕ, в параметрами внвргетичного спектру валентних влактрон1в на прикладi модаль-них oO'eKTiB типу СеМд та Cel^Sía.

Акал1з можливоствй зопних методiв при опис» внергвтьчмого спектру з участя 4Г-сташв показуа,. щр розходаання в огинках g(Ep) з експеримэнтом в привдиповим, особливо при стабшзац» ¡f ctbhíb Сеэ+, коли можуть проявитися вфвкти СВФ. 3 метою виачення механизму Формування КТО (Е) було розглянуто в рамках зонного тдходу вшшв М-елвмент»в на 4Г-стани Се. На рис. 7 представлен» Пстограми густини стая »в CeNlB, обчисден» модиФ»кованим методом ЛКАО з врахуванням 4г-стан»в. При побудовi кристал»чного потенц»-влу використовувались вкрановая» потвнцi ала псевдратоыив, знвйде-

/

ш для оподуки аналога ЬаШд. Вра-ховуоти з начну ггбридизашю 41-сташв з атомними станами ближ-нього оточення, яка шрэвтдуа <х збурення кристал!чним полом (ЛСГтА1е-(2+3)-Ш"г еВ) та енерпв сп¡н-орб (таль но I взаемодп (¿^"0.2 вВ для першого збурвного мультипла-ту), обчислання матричних елвмвнпв взаемод! I проводили-з використанням СФерично усереднвних 4Г-АФ. Щоб одоржати енергетичнэ положения "не-взазмодютого" 4Г-р1вня (в розумт-н( нахтування рБнормал1зац1еп його положения завдяки корвлящйним вФвктам), закртлоння його б!ля р1вня Ер. на проводилось, а засе-лвн)сть обмахувалась значениям г^ <»1.0. Завдяки Г1бридизацн 4н-, Зй- та 4Г~отан4В на р1вн! Ер утворивться шк густини стап!в ел./еВ«ат), для якого ощнка ков«>1Ц1еята 7 добра узго-джувться з експарименташшм значениям (Техр^ьеог550-95^ И2?11™ Г-смугл (Гг«0.3+0.4 еВ) в1дпов1дае л 0Ц1нкам з даних ФЕС остов-них р|вн!в. Замша ИЬСи приводить до двякого зменшэння Гг (-0.140.2 еВ для СеСЦд) при пометному зсув» Г-р1вня в назькоенер-готичну область (-2 еВ). 3 вшшзу матричних еломэнтш взаемодп з участи 1-стаН1В в СеЫ^ видно, цр ширина Г-смуги Гг визначаеться пераважно г^ридазацшп з-Г-типу (взаемод^я Г-й-типу складае -20 Ж в 1д взавмодп а-Г-тицу). У випадку сполук Се1уз1г загальний внэсок Зй-сташв в Г4брадизац1йяа розлшрання Г-станш в нехтуячв малим (-2+3 г в(д внаску Зр-стан(в Б!).

3 матов вивчення можливост! кореляд!йного вплаву й-станш втом¡в найближчого оточення на Г-а-Г1бридизацт проводились оцш-ки (-¿.-кулон 1вськоI М1ЖЦ0НТрОВО1 взавмодп (игй ). Для цього гфи-пускали, що ехрааувення Г-д*ркн здгйсшються "надлииковим" а-олоктроном, утвореним при переходах 4Г1 (5с1'т>Зс1п)-»4Г0(5ат''1Зс1п) чи 4{°(5с1т3с1г'''1) 4 парамэтр иГ(3 розглядався, як енврпя кулошв-сько 1 взавмодп Г-д*рки з СФврично усередненам потенд1алом такого й-елоктрона. Для сполук СоЫд та СвЪС,512 ощнки дашь ига«-2+4 еВ та -1+2 еВ вдаовдао. При врахуваяш екранування кулон¡есько! взвемодИ оонними в-станами у випадку СоМд игс, становить -0.2+0.5 оВ, що можв св1дчити про незначний вплав кулон¡всысог 1-(1-взаамодГ1' на значоная Гг.

Е. еВ

Рис.7. Густина стан1в СаМ1

з*

1з сукупност» провэдених д0сд1джань зроблано висяовок, щр зона» ощяхи дать значения эфэктивноу шярини 1-смути в кристалах (-0.2+0.4 вВ), як» е слабо чутливими до локально! структура внер-гвтичного спектру кристал»чно'( матриц! 1 як ¡ска узгоджуються з В1Д0мими даними ФЕС.

На основI провэдених оц!нок показано, що зв'язок КТО густини сташв з зонними параметрами крястал»чно! матрац» Г-системи к»ль-кюно описуеться в рамках домипково! модел» Андерсона (ДИА) в на ближе шп сильного орО»тэльного виродаення ->®) та значного кулон1вського в»дштовхування на I-центр» (11гг »Гг). При цьому ви-явлено, що дом^нушиЯ вплив на Формування КТО ^(Е) мав глибинв залягання "нввзаемодипчаго" Г-р»вня в зои; пр0в»дност» (ег) та ступ|НЬ його виродаення. 0ц»нка в наблиаенн» ДМА параметра ег да-ить значения в межах -1.0+-2.0 еВ (ег«-1.2 та -2.0 вВ для СеИ1а та СвСид в»дпов»дно), що в!дп0в»дав б»лызост» даних ФЕО для такого типу систем. Спостережуван» ЗМ1Ш е£ в сподуках типу СеМп, СеМпХт визначавться пвреважно вфвктивиим пэреносом заряду АО(Се-М) мха й-оболснками Се та М-влементом. Узгоджевня в рамках ДИА параметров КТС )/ег«Г{.) з зоннгога характеристиками

енвргетачного спектру (Гг, е^) у випадку псввдрб»нарних систем Св(М,Ш)3 вимагало зм1на орбитального виродзвння Г-р»вня в»д Мг«6 до Мг=14 в облает» переходу СШ Св СНВ Св. На ц»й основ» запро-понованз методика выявления ¡Ш^йовзних складом ФП Св з» зм|ноа ступэня виродгэння Г-р»вня, яка полягав в шбудов» залвзгост» 1пТк вгд складу (х) » знвходеэвн» в»даов1дЕюст» кута нахалу пря-№1 1п[Тк(х)3 в»дношвнш> ТЕг/игГ(. до та п»сля парэходу в стан нз-епчвно! валвнтност».

В к»нц1 розд»лу на основ» сястегдтизац» V дрсл»деэш. засолэ-ност1 Г-стан¡в РЗЕ та КТО густиня сташв заиропонована шва мо-

1.0

«0.5

0.0

Се

кТк-Дсгюм кТх-Дзо

1.0

40.5

0.0

кТ^Дспам \

Рас. а. Схема Ш з» зм»ша валоигност» Се та УЬ в мзта-лопод»бних сполуках.

ДОЛЬ ФП 3! ЗМ1Н0П ВЗЛ8НТН0СТ» РЗЕ (рис. 8). ЗПДНО дано! МОДОЛ! для цор!ввих мэталоподЮних систем хврактврн1 два ФП 1-роду 31 зм1нов ступаня орбIтального вироджвння при Тк"ЛСРтах/к та Т^Ддо/к. ФП МЗИТЬ В ОСНОВНОМУ СШНОВу Природу I ЛОГКО «ДЭНТИф!-

куэтьоя на оснав1 вим!ршвань р(Т), Б(Т) та х(Т). Зростання сп!но-вого "ступеня в1льност»и Г-влектрона при м!жзонних б-Г-переходах накликав стрибкошдобне зростання Тк в облает! ФП. У випадку спо-лук з УЬ елвктрон-д|ркова симэтр!я явица ВН порушуеться I роал1-зувться новий стан - СРФК. В режим! СРФК температура Тк транедор-муеться в характеристику Пбридазац1Йно/ ширини Г-р!вня, яка в сп!вм(рна з р1знидвп внерг!Я М1Ж двома ФЛуктушчими конФ!гурац!я-ми (кТк"Гг<»1Е(10)-Е(Гт)!). При цьому КТО повшстю розмивееться ! повад!нка кооф|Ц!ент!в переносу в1даов!дав класичному мэталу.

Спостережуван! зм!ни пг(п^) з ростом Тк можна як!сно узгоди-та з описом ФП в безсшнових ДМА з додатковим врахуванням локально I кулошвсько* а-Г-взаемоди. Пввним шдбором вх!дних парамет-Р1В модал! можна одержати под1бнI ФП при змШ! глибини залягання Г-р!вня в зон! пров!двост!. Такв узгоджання зумовлего там, що вк-ситонн! вфвкти в ДМА 1 зм!ну орб¡тального виродження в даному випадку можно розглядати як дрдаткову ефвктивну г!бридизац!в.

Побудована якюно юва класиФ!кац1йна схема Г-електронних систем з оФвктама локальних м!жвлвктронних кореляц!й (рис. Э). В основу класиФ!кацГ1 покладена локальнють корэляцШ, як! в облас-т! накогерентност! сшнових (зарядових) Флуктуац!й В1Дображалться утворенням КТО (Е) лоренц ¡всько!' Форма ! легко ¡дентацкуються вксшримантально характером поввд!нки р(Т), Э(Т) та зс(Т). Схема побудована за принципом групування заселеност! Г-стан1в та сшв-в!днотвнвям М1Ж основними локальними характеристичними параметрами (Тк, Д^, ДСр01АХ, Дзо). Сп!вв!дношвтш ТК«ТКККУ (Тккку - характеристична температура непрямо! обм!нно'1 взаемодн) в!дпов!да-ЮГГ! звичайн! мотал!чн( система (ЗМС) з ЛММ на РЗЕ. При високих Тк (ТК>ТЙККУ) роал!зушться ККС з р1зним ступеней орб! тального вироджання: низьким (НОВ), свреда!м (СОВ) та високим (ВОВ). Система з важкими фврм!онами (СВФ) та важкофермтш! надпров/дники (ВФНП) можуть утворшатися тигыш у випадку НОВ, яким властива м1ншальна сш нова свобода Г-електрона. В ражим! ВОВ властивост! ККО ви-значаються сп!вв!дноаэнням м!ж параметрами Тк, ¿СРш)(, Д^. При Т'к-'^СРтах В ККО ЛВГКО !Н1Д!ИПТЬСЯ ФП 1-го роду 3! ЗМ!НО!1 валвнт-ност!, споствр1гавтьоя висока твмпвратурна чутливють г^. Системам 3 Тк>Дср.тах, як! в!дом! п!д назвою СПВ, властив! плавнГ !

Рпс, 9. Класаякац1йна схема для систем з валентно неста-31льниш РЗЕ (Се, УЬ).

певна темпвратуряа стабольшсть пг. В разим! СНВ спостер!гавться шсока температурка стаб!льн!сть пг, пэрех!д до СПВ зд!йснтться шляхом ФП 1-го роду. У вшхадку систем з УЬ мояэ реал1зуватися ре-англ СРФК, якому в!дпов!дав ШЕна зншшвння сшнових збурень ПОЕО I тонка структура б тля Щ, мае зшст "чистого" Г-р1внл.

Ушвои вишсснення еФект!в локальних кореляцШ, що соргухть КТО Л0рвЩ1ВСЬК01 ФОрМИ, В Ц1ЛКОМ ПОЕЕв СП1ВВ!ДНОШВННЯ шз основ-нгага параметрами Д!ЛА з орО 1 тальним вародевнням (игг»Ег>Гг), яка влдгляа Г-елоктровш система на основ! РЗЕ в окремий ¡елао з групи сольно корвльовашх матаяошд!бних систем.

В аостому роздш коротко розглянут! питания практично! цш-ност! результат!в досупдаення маталоподЮних систем з ВН РЗЕ. В1дзн8чено, ¡до иа основ! встановленого взаемозв'язку "склад -стан ВН Се - влястивють" для сполук типу CeMn, GeM^X^ е мохли-В1сть оптим!зувати YX рвзистивш та термовлоктричнi параметри. Таким шипом вдвлося одерхати резистивн! матер tam з рекордно низьким температурвим ковФИЦВНтом опору (-10~б К"1) та виявити утш одвржання мзтер!ал!в з максимальною термоелектричнов чутли-BicTD на низько- та середньотвмпературн! po6o4i штерввли. Окрем! MBTopiojiH захилев! ввторськима св!доцтвами.

У до да тку 1 показана застосовшсть модвл! вузьких зон для опису явиц переносу, магн!тних, теплая зичних характеристик систем з ВН РЗЕ та к!Льк!сно! ощшш парамвтр!в КТО {^(Е). В так1й модел! наййольш вфэктиеним махая¡змом розсювання носив заряду в розС1Пвания на м1*зонних в-Г-переходах, що ¡ндукувться фононвми. В наблиавнн! часу ролаксац! ( швед!шса р(Т) i S(T) буде визнача-тися частотой переход!в для зожгах (в) електрон!в

С(е,Т) - t^(E,T)+'c;J:(e,T), t^(e.T) - IVssl2Ns(e)<a+bT>,

"if <E-T)^AiT"lv«fi <e>> 8fi (e)-(l/TC).rfl/((e-efl )z+rfi ),

де NS(E) - густана зоннах стан!в, Vss, Vsfi - матричн! елементи ймовфност! шреход!в Mix в!доов1дними станами. КоеФ!ц!ента a, b враховують наявн!сть золивкового опору та внеску в загальний ontp пруазюго електрон-фононного розсизвання в s-зон!, &L - електрон-Фононне (п-1) та електрон-електронне (п=2) розспшааня при s-f-пореходах. В робот! показано, що b®5ip лорвнц1всько'1 Форми КТО g^ (Е) з ширшов rfi та положениям еГ1 В1дносно Ер два ыоала-в1сть описати характера! особлшзост! поввд!нка р, S, х та елакт-ронпок силадово!' тепловмност.! 0е. Для S(T) ! р(Т) аналпичш за-лвзяост! вдаеться одерхати в модел! одного вбо двох (в припущена! шзалэнюст! розсизваняя косi Ув заряду в gri <Е) - стана) шк!в КТО при is3»tse

*вт ^ Vf^»^1 V^rah Wg (Т)

S(T)=—Г«---,

lei 3 Aj^CD+Ajjl^ (Т)

Дан» залежностI добре описують хврвктерну двогорОу структуру р(Т) I Б(Т), властиву кондо-граткам а низшим орб!тальнл« виродаэнням (кТ^т/АСГ1<0.1) в ражим! нвшгерентних сшнових ®луктуац!й. У вина дну одного п»ка КТО характера максимума розрахункових р. Б, % та Се добре корелшггь з експеримантальними (тртАх™ТБт»х°<

•70етвк)» спостережуваними для ККО Се з високим ступвнвм орб!тального вироджання (кТк/Дсг>0.2). Вперше показано, що для такого типу ККС термо-е.р.с. в одн^аи а нааб^льш ввжливих характеристик. За допомогоп експериментальншс данях Татах можна визначити характержстичну температуру Кондо (та сшнових^фдуктуашй) та параметра КТО густини стан!в (Тк(ТяГ )» • (Г^+е^/^-йТд^^, ег-Гг•^{яп1./6)),знаходжвння яких з вж^рхь вань х(Т), С(Т) чи квазшружного розеппвання нейтрон!в викликав знача» труднощ!.

У додатку 2 описаний мода» (кований метод ДНАО. запрогонова-ний в дан!й робот! для оц!нок основних парамэтрш енергетачного спектру складаих христал»в на основ» а(Г)-шрэх»дша елвменпв. 8 дашй ждавмкаци хвидьову Функцт влвктрона в крастал» шу-

гали у взгляд» л!н[йн01 комб»нвц»1 аф, як» утаоршть деда розня-рений ВИХ1ДВШЙ Оазис

да - АФ, центровала на ц-у атом» в елвмантарнт

ком»рц». Кооф1щант 1 проб»гав як ввлэнтн! (Ь^) так » остова! (Ь^) ствни. При обчиелвнях матричних вдеменпв секулярно1 задач» пврекриттям ост!вних стан!в нехтували, а валаятн» стани ортогона-л»3уввли до ост1вних I Формуваля новий бвзио хештьовиг функц1й, який мютив т1льки валантн» стани

(*>). а^м-^Ггё.?)!^ О*.*».

31

Для обчислэнь матричних еламент.в взавюдп Щ та неортогональ-даст! використовували хвртрI-фок!вськ! розрахунка атомних ствн1в. Представления АФ ! атомних потеац»аЛ!в у вигляд» розкладу : по слвтер!вських_фушщ!ях даго вмогу звасти обчислення вс!х »вте-грая|в в нЧ та §4 до 1нтеграл!в одаого типу. При цьому криота-

лlucia потенщвл розгдядався як супврпозиц!я локальних потвнща-Л1В Vlsc(r) нейтралъшх псевдоатом1в, як1 знаходаля з удави вкра-нуввння вфоктивного юна (г) в одаор!дному электронному газ i. утворвному з найб1льп дифузних атомних станiв Б-типу

п 09 ОН

vísc<r>"J* V^qj.^Eüáñi.üq. yq)«^ J V^Dexpd??)clf.

Ven) o e(q) o o

Д|влвктричнв проншшють электронного газу враховувалась за Харт-p¡ у взглядt

E(q) - e^q) « l+(?^./qa).p(q).xu(q/2kp).

да ¿тр^ге> и1 ^л'1 (Z^j./^)1^ - обернвна довтааа вкранування Томаса-Форм i; p(q) - обм!нно-корэляц!Яна поправка; xL(q/2kF)sxL(x)-l/2tl+l/2x(l-x£)lnl (1+х)/(1-х) 1} - Функщя Л1ндхврда; kF=(3^Zns/£^))1'^3 - хвильовий вектор Ферм«; Znj¡ - к!лыисть влак-трошв s-тапу на елвмэнтврну ком!рку, яка визначаеться вибором вфоктивш! для даного кристалу электронно* коыф¿гурац* í атома або можэ розглядатися як вар вещаний параметр.

Показано, 1нО при нвхтуванн! логарифм1чною особлив ¡ста xL(q) та задашй анал«тичшй Форм! представления Vt(г) вираз для вкра-нованого потенщаду Visc(r) моана представити через коеФ!ц!внти розкладу на слвтор1всьК1 функци вшпдного потовц!влу Vj (г). Ца дало можлив!сть вквчити особливост! повэд1нки VUc(r) в криствл! i знайти умов» побудова кристаллчного потвнщвлу, близького до самоузгодаеного, вжа на першому етап! розрахунку енвргетичного спзктру. На ochobí знайдвних Vise(г) знвходились "випрввлен!" АФ a-типу у виг ляд i одноекспоненц i альнях слвтер^всышх функц1й, як i вдабражали вфокти локал!зацп вих!дяих АФ в результат! вкранування. Запрошноваяа в дан|й робот! модаФ!кац!я методу ЛНАО в оссблаво вфвктиваа для складаих кристал i в, енергетичнгй спектр яких Формувться переважно дифузними па- та локал ¡ зованими сНП-втомиими станами.

OCHOBHI РЕЗУЛЬТАТИ I висновки

1. Вперше проведен! систвмвтичнi досшджеяня внливу валант-но-нестаб1льнах iohib цврЛ) та ¡тербш (R) на елвктронну будову та ф1 зичнi властивост! столук систем R-M, R-M-X (М - пврах!даий Зй-елемент; X - р-елементи III та IV груп); показана можливiсть використання ряду одаржаних ноних матер¡ал!в для розв'язання важ-ливих Фундаментальна* завдань ф ¡зжси тардого тиха та окрэмах пря-кладних питань сучасного матер(алознавства.

3. На основ« спектральних та магя!тних матодгв досл!да®ння показано, що при SMtni BMicTy та типу Х- чи М-компоненти в сполу-ках складу И^, RMnXm электронна (д|рхова) заселен ¡сть 4Г-оболонки iohib Се (Yb) виявляв вфвкти грунування б ¡ля значень . rt^O.95+0.05, 0.85+0.05, 0.65+0.05 для ВН Се i 0.90+0.05,

0.50+0.05, 0.15+0.05 у випэдку ВН Yb, викликан! зм!ною ступаяя орбiтвлыюго виродження основно* ковд>}гураци (Се) чи ваазмним виродаэнням Флуктушчих Koiuirypauiil (Yb).

3. Показано, що при BCix режимах некогерентнях сшнових (за-рядових) ФлуктуацШ, як» можуть рваопзуватася в мэталопод1бнпх системах з ВН Се та Yb, основш ix ф!зичш характеристики можнв описати в одночастанков|й модол! внвргвтичного спектру утворвнням в приферм!евськ1й облает! тонко? структура густина стан ¡в gj.CE) лоренц¡вськок Форма. При цьому кожному груповвному значению засела ноет i Г-оболонки Се та Yb в!дпов!датть ц!лком визначвш пара-матри gf. (Е). За особлив остями у творения структура g^(E) згпропо-вовано под!ляти маталопод10н! система з ВН РЗЕ на ККС з низьким, середа im та високим ступвнем орб!тального виродження. В сполуках з Yb можв виникати як!сно новий стан резонансу Флуктуютих конф!-гурад(й (п^0.5), при якощу структура gf(E) сшдаво!' природа пов-Н1стю розмивавться.

4. Виявлвго, що властивост» систем з ВН Сэ, як! визначавться низьковнвргвтичними збурвнняма основного стану, в облает! некоге-pBHTHDCTi ФлуктуаЩй характеризулться одним мвештабним параметром (температура Ковдо, Тк) при засвлвност! Г-р!вня г^ф.Э i трьомз парвмэтрама (температура Коадр основного ду блату, анврпя пвршого збуреного кристажчним шлем Г-шдр1вня, ACF1; м!жатомна В1ддалъ в шдгратцк цвр!п) при rif^l .0.

5. Впэршв показано, що стабшзащя стан!в насичено! валвнт-аоот! iohib Се в результатом Фазового переходу в стан з особливо внеоким ступвнем орб!тального вяродавння (Nf«14), якай винихав

внасл!док ствмкрвюст» коад!всъко1 вверг и (кдТк) з ввврпво збу-реяого иульташвту (Д^) ковягурац! г Св3+ (.1-7/2), а сама при ^«О.БЛ^.

6. Впарше встановлвн! характера! особливоег» систем з ва-лаетво-вастаб1льним КЬ в режим) резонансу Флуктухютих конФ!гура-ц!й (гу»0.5). Показано, що такому стану УЬ в1дпов»деа швне роз-швання структура (Е) I температуря! залвжност! ковФ»ц!евт!в переносу виявлягть поввд!нку» властиву класичним метелам з аномально яизыщм задгашковим опором «2 мкОм<см), малими абсодвтними аначеннями тврмо-е.р.с. (~0 мкВ/К) при шдсил&ному паул1Вському парамагнетизм! систем» см3/г>.

7. Шляхом досшдаеньявищ переносу та магн!тниг властивоства вввйдев! вов! хонцантроват швдр-системи типу СеМХ та Саьу^, характерно!) особлив (сто яка в сшв!снування в едашй кристал!ч-н!й матриц! тдгратки ховдивських цвнтр!в (Се) з магн!товктиваою К-Шдграткоп. Впершв виявлвно вфокт подавления сшнових Флуктуа-ц!й на Г-цвнтрах мзгш тоактипими М-елвмвнтами.

8. РозроОлена нова вФвктивна методика досл!дження енвргетич-ного спектру валентних елактрон!в складних сполук на основ! I- та й- влеманпв в наближэнШЛКАО. Запропонована модиф!кац!я ЛКАО з врахувавням при дабудов! кристал!чного готашиалу вкрапування ш-тенц!ал!в псввдоатом!в вайб!лып дифузними станами а-типу та орто-гонал!зац!вх) базису валвнтяих атомних стан »в до остовних дозволила принцшгаво шжращити застосовнють методу для такого типу кристал!в без значного ускладнення розрахунково! схема.

9. На основ! рентгеноспектральних досшджеш» елвктронно! бу-дога та розрахунк1в енэрге тачного спектру валентних елвктрошв сполук типу СеМ^, СеМ^^ встановлвн! основа! мэхашзми формуван-ня ВН стан!в Ое. Виявлэно, що при змш) режиму валентно! веста-б!льност! в найб!льш широких межах (0.6« г^ « 1.0) г1бридязац!йна ширчна Г-р!вня (Гг) приймав анвчення -ОЛ+О.Д еВ. При цьому внв-сок в Гг г!бридизац!К з-б-типу мохе бутя нехтувча малим 1 роль й-влемента при встановленн! валентного стану Ое вводиться пора-вахно до зм!ни глибини залягання "н&взаемодизчого" Г-р!вня в зон! ЩЮВ^ДНОСТ! (Ег).

10. Показана вФвктивяють використання феноменолог! чного опису явищ переносу в системах з ВН станами Се та УЬ в модел! вузысих зон, "закртлоних" в щтрвршевськш облает! ева рте тачного спектру. При цьому виявлано, що ж>еф!щвнт ди»вренц»ально» тармо-е.р.с. в одаIею з найбишл хцпзшях характеристик • режиму

локальних кореляц1й 1 можа Сути покладений в основу класивхкацп таких систем.

11. Запропонована нова класиФ(кашйна схема Г-електронних систем, в основу якок покладен! осойливост1 Формування локально* кореляц1йно'1 структури 0¡ля ргвня Ферм!. За такой класиф(кац1вю явища локальних корелядоЭ в досл^джуваних системах характеризуются шками густини стан¡в лоренц¡всько! Форма, локальн*сть яких визначавться невним сяIввIдношонням М1ж основними параметрами в домшковой модел I Андерсона з врахуванням орб1тального виродження локад1зоканих станов (игг»Ег>Гг). За сво*м проявом в прифврм!вв-ськ1й облает» енергетичного спектру локальн» кореляцн в системах з ВН РЗЕ в близькими до ефекпв конФ1гурац1йно1 нвствб1льност! »ошв Си в високотемпературних на даров»дниках; ваакоферм»овн» система ва основ I 5Г-елемент1В утворшть окрему групу сильно ко-

'ральованих матер1ал1в з б|льш виражаними просторовама Флуктуац1я-ми.

12. Показано, що досл!дауван» маталопод1бк1 система з вфвк-тама ВН РЗЕ являть собою нову груцу перспвктивних резистивних та термоелектрачнах матер!ал|в.

0СН0ВН1 МАТЕР 1 АЛИ ДИСЕРТАЦП 0ПУЕЛ1 КОВАН I В НАСТУПНИХ РОБОТАХ:

1. Котерлин М.Д., Вакслер Р.Н., Дуцив Р.В. Некоторые электрофизические свойства монокристаллов СаА^^ // Фаз. алектр. Респ. научн.-техн. сб. Львов.-1977.-N15.-С.68-71.

2. Котерлин М.Д., Луцив Р.В. Об электронном состоянии атомов железе в соединенна ^е^^ // Фаз. алектр. Респ. межвед. научн.-техн. сб. Львов. 1978.-N14.-0.18-31.

3. Левин Е.М., Котерлин и.Д., Луцив Р.В. а др. Ферромагнитный резонанс в пленках на основе тройного интермвталлида СеГе^Б^ // Вест. Льв. ун-та. Сер. «из, 1979.-N14.-О.62-66.

4. Котерлин М.Д. 00 одном полуэмпиричвеком приблажвнии метода сильной связи // Фаз. алвктр. Респ. ' мвхвед. науч.-техн. сб. Львов. 1980.-N20.-0.12-16.

5. Котерлин М.Д., Щэрба И.Д., Луцив Р.В., Ясницкнй Р.И. О состоянии атомов Ее в соединении СеКе^^ // У4Я.-1380.- Т.25, N2.-0.197-200.

6. Котерлин И.Д., Немошкалвнко В.В., Нагорный В.Я. и др. Структура алвктронных полос С£Ме81г(М>Мп, Ее, Со, N1) // Докл. АН УССР. Сер. А.-1981.-N5.-0.69-72.

7. Котерлин М.Д., Лввш Е.М., Ясницкий Р.И,, Влияние Зй-аламента на оостояние церия в соединениях CeMgSig (M=Fe,Co,Ni) // УФЖ.-1981.-Т.26, N11.-0.1917-1919.

8. Немошкаланко В.В., Нагорный В.Я., Мамко Б.П., Николш П.К., Гель П.В., Дуцив Р.В., Котерлин М.Д. Электронная структура тройных интармвталлических соединений типа RAl2Si2 // УФЖ.-1981.-Т.26, N11.-С.1831-1834.

9. Котерлин М.Д., Луцив Р.В. Исследование влияния переходного элемента на образование структуры влоктронных полос соединений CeMgSig (M=Mn,Fe,Co»Ni} // Препринт АН УССР. Ия-т теорет. Физики, К.-1981.-N30.- 33 с.

10. Дуцив Р.В., Котерлин М.Д. 0 природе аномального поведения коэффициента тормо-э.д.е. в соединениях с промежуточной валентность» церия // ФТ?,-1983.-Т.25, N8.- С.2484-2485.

11. Дуцив Р.В., Котерлин М.Д., Бабич О.И. Влияние состояний промаху точной валентности церия на термо-э.д.с. соодинопий сис-

' темы Oe-Ni // ФТТ.-1984.-Т.26, N6.-С.1781-1785.

12. Луцив Р.В., Котерлин М.Д.. Бебич О.И., Бодак O.K. Злиянив электронного перехода Се3'"-»Со4* на коэффициент термо-з.д.с. в соединении ^(Cu^Nij.^Jg // ФТТ.-1Э84.-Т.26, .N4.-С. 1182-1184.

13. Котерлин И.Д., Луцив Р.В., Ясницкий Р.И. Особенности поведения тормо-а.р.с. в система Co^^NigSig (R=La,Nd) с промежуточной валентностью Се // УФЖ.-1984.-?.2Э, N10.-С. 1537-1585.

14. Нагорный В.Я., Николш П.К., Котерлин М.Д. Рентгеноспектраль-ное и рентгенозлектронное исследование электронной структуры соединений систам Ce-M-Si // Препринт АН УССР. Ш-т хаталло-Физики, K.-1984.-N3.-33 с.

15. Немошкаланко В.В., Николш П.К., Нагорный В.Я., Яценко З.А., Мамко Б.П., Сошсевич А.К., Голь ГЬВ., Котерлин М.Д., Луцив Р.В. Электронная структура соединений типа CeM^Sig и CoMSi // ДОКЛ. АН УССР. A.-1984.-N11.-С.60-63.

16. Нэмоккаленко В.В., Николш П.К.. Нагорный Н.Я., Мамко Б.П., Яцвнко В.Д., Сенкович А.И., Гель П.В., Котерлин М.Д., Луцив Р.В. Электронная структура интврматаллических соединений тала RNi2Sia /R=La, Се, Рг, Sm, Ей, Сй/ // УФЖ.-1984.-7.29, N'12.-С. 1813-1820.

17. Щэрба И.Д.., Котерлин М.Д. Рентгеновские спектры, элвктронное строение и Физические свойства соединений структурного типа CeCagAlg / В кн.: Пораходниа металлы и их соединения, элект-

• ронная структура и свойства. Под ред. М.М. Ристлча, Белград,

1985.-0.-119-136.

18. Немошкаленко В.В., Нагорный В.Я., Николаи П.К., Яцэнко В.А., Гель П.В., Котерлин М.Д., Луцив P.a. Электронная структура интврметалличвскйх соединения типа RAl2Sla // МеталлоФизика.-1985.-Т.7, N3.-С.22-26.

19. Немошкаленко В.В., Нагорный В.Я., Николшк П.К., Мамко Б.П., Яценко В.А., Сенкевич А.И., Гель П.В., Котерлин М.Д. Электронная структура тройных интерметаличвских соединений Ce-Fe-Si // Моталлофизика.-1Э85.-Т.7, N1.-С.23-29.

20. Грошев М.Н., Котерлин М.Д., Левин Е.М. и др. Состояние промежуточной валентности серия и иттербия в интерметаллических соединениях Ri^Xg <М= Mn,Co,Ni,Cu и-Х= Si,Ge) // ФТТ.-1986.-Т.28, N9.-С.2711-2716.

21. Котерлин М.Д., Бабич О.И., Луцив Р.В. и др. Влияние валентно нестабильных ионов церия на кинетические свойства соединений систем Се-М (М- Fe, Со, Ni, Си) // Препринт АН УССР. Ин-т металлофизики. K.-1986.-N11.-24С.

22. Котерлин М.Д., Бкбич о.И., Морохивский B.C. и др. Особенности влияния валентно-нестабильного состояния церия на тэрмо-з.д.с. систем Co(NlxCOj_x)g и CetGayNij_y)g // ФГТ.-1987,-Т.29, N3.-P.943-946.

23. Котерлин М.Д., Бабич О.И., МорогивскиЯ B.C. и др. Устойчив вость спектра фврмиввских возбуждений зоны проводимости соединений типа СеМх с промежуточной валентностью церия // Препринт АН УССР. Ин-т металлофизики. К.-1987.-29 с.

24. Котерлин М.Д., Бабич О.И., Морохивский B.C. и др. Фермиввс-кие возбуждения зоны проводимости в соединениях типа CeNix о промежуточной валентностью церия .// СИТ.-1988,-Т.30, N5.-С.1512-1515.

25. Котерлин М.Д., Морох1Вський B.C., Гринь D.M., С(чввич Ö.M. Нов! кондо-гратки цер!и в сполуках система Ce-Nl(Co)-Ga(Al) // Доп. АН УРСР. А.-1988.-N11.-С.70-73.

26. Котерлин М.Д., Морохивский B.C., Гринь D.H. Новая кондо-решетка CeNiCag с сильным орбитальным внроаданивм // ФГТ.-1988.-Т.30, N3.-С.893-894.

27. Сичевич О.М., Гринь D.M., Ярможк Я.П., Котерлин М.Д., Морохивский B.C. Кристаллическая структура и электрические свойства соединений RCoGa4 (R-Ce,Pr,Nd) // Металлофизика.-1988.-Т.10, N3.-0.116-117.

28. Немошкаленко B.B., Николаев Л.И., Пценко A.B., Гель П.В.,

Сенхевич А.И., Котерлин М.Д.» Кравченко И.И. Исследование алвктронной структур! соединений системи Ce-Ni методами рентгеновской и электронной спектроскопии // Металлофизика.-19Q8.-Т.ID, N5.-0.3-7.

29. Нвмошкаленко В.В., Николаев Л.И., Ющенко А.В., Гель П.В., Сенкевач А.И., Котерлин М.Д., Кравченко И.И. Электронная структура псввдобинарных соединений Ge(Ni1_xGux)3 // Металлофизика.-1988.~T.1Q, N4.-C.3-9.

30. Котерлин М.Д., Морохавскай B.C., Лапунова Р.В., Сичевич О.М. Новые кондо-рошатки типа Cefi^Xg (M-Fe,Co; X=Al,Ga) // ФТТ.-

• 1989.-Т.31, N10.-С.297-299.

31. Немошкаленко В.В., Касшгаанко В.Х., Николаев Л.И., Гель П.В., Котерлин II.Д. I,,, -спектры поглощения Се в соединениях системы се-Со-А1 // Маталлофизика.-1Э89.-Т.11. N5.- С.127-128.

32. Немошкаланко В.В., Николаев Л.И., Касиянвнко В.Х., Котерлин М.Д., Гель П.В. Ультрамягкив рентгеновские спектры в соедине-

'ниях Се-Со-А1 // Металлофизика.-1990.-Т.12, N3.-С.116-118.

33. Щерва И.Д., Кравченко И.И., Сенкевич А.И., Синшко В.Г., Доб-рянская Л.О., Котур Б.Я., Котерлин М.Д. Рентгеновские спектри и алактроншп структура со&данвний ScMgSig (М=Се, Си) // Металлофизика.-1990.-Т. 12, N5.-С.115-117.

34. Котерлин М.Д., Дуцив Р.В. Фермаввские возбуждения зоны проводимости в сиотемах о промежуточной валентностью церия // Физика и химия редкоземельных полупроводников. Новосбирск: Наука, 1990. С.18-23.

35. Котерлин М.Д., Мороквський B.C., Щарба 1.Д. та ш. Особливо-OTi м i жолэктронних кореляц!й в метал*чних системах з валентно нвстабиьним 1терб1ем // Доп. АН УРСР.-1ЭЭ1 .-N5.-С.65-67.

36. Koterlyn M.D., Morokhlvski B.S., Shcherba i.D. et al. New Ce Kondo lattices in compounds of the systems Ce-Ni(Co)-Ca(Al) // J. Serb. Chem. Soc.-1991.-V.56, N12.-P.733-737.

37. Сачввич O.U., Гринь О.М., Щерба И.Д., Терлецкая Е.Э., Котерлин М.Д. Структура а Физические свойства соединения EUCo0 gGag 4 // ФММ.-1992.-Т.71, N6.-С.156-157.

38. Котерлин М.Д., Морохивский B.C., Сыса Л.В. а др. Особенности электронного фазового перехода с изменением валентности УЬ в УЫпСи4 //. «И.-1Э92.-Т.34. N9.-С.2940-2942.

39. Koterlyn M.D., Morokhlvski B.S., Babych N.G., Grin Yu.M. New dence-kondo compounds Ce^Xg (M-Fe,Co; X»Al,Ca) with magnetic

• M-sublattlce // В кн. "Interna*. conf. on the physics of

transitlon metals" Germany, Darmatadt, 1992, 0.16.

40. Нвмоткаленко В.В., Щэрба М.Д.. Кравченко 1.1.» Котерлиа Ы.Д., Шпак А.П., Яросько О.М. Елвктронш-енергетачна структура стго-лук RCUgSis (R-Se,K,Ce) // Доп. АН Украгаи.-1992.-N8.-0.80-83.

41. Щерба И.Д., Кравченко И.И., Котерлин М.Д. и др. Валентное состояние ионов церия и иттербия в соединениях со структурой ThMrijg // Металлофизика.- 1992.-Т.14, N6.-C.3-G.

42. Котерлин М.Д., Морох1ВСький B.C., Щерба 1.Д., Герман Н.В. Елвктропн1 стани Со та УЬ » явяда переносу в сполуках типу RMjAlg (М= МП, Fe, Си) // УФЖ.-1993.-Т.38, N2.-С.262-267.

43. Koterlyn M.D., Morokhivski B.S., Shcherba I.D., Kutjanski R.R. Some specific elementary excitation spectra in ayatea with valence instability state Ce and Yb. В кн. "Ukrainian -French symposium. Condensed matter: Science Industry. Abstracts". Iviv, February 20-27.-1993.-P.154.

44. Котерлин М.Д., Морохивский B.C., ВаОич Н.Г. и др. О сосуществовании магнитных и кондовских подрешеток в соединениях СеMX (M=Co,Ni; X=Al,Ga) // ФМ.-1994.-Т.36, N3.-0.842-845.

45. Котерлин М.Д., Морох1вський B.C., Еабич М.Г. та ta. ЕФекта кристал1чного поля в нов ¡а коадо-гратщ CefUGa^ // УФК.-1994.-Т.39., N2.-С.168-174.

46. Котерлин М.Д., Морохивский B.C., Бабич Н.Г., Захаренко Н.И. Особенности магнитных свойств новой кондр-реиетки CeFeaAls // ФГТ.-1994.-Т.36, N4.-С.1162-1165.

47. Котерлин М.Д., Бабич О.И., Кутянский P.P. Новая модификация метода линейной комбинации атомных орбиталей для кристаллов на основе d-перэходных элементов // ФТТ.-1994.- Т.36, N6.-0.1756-1759.

48. Koterlyn М., Morokhivskyi В., Kutjanskyi R. Effects of со-existena of magnetic (M) and Kondo (Ce) sublattices in CeMX and СеМ4Хв (M-Fe,Co,Ni; X=Al,Ga) compounds / В кн: "Intern. Conf. on Magn. Abstr." Warsaw. 1994.-C.a64.

49. Вабич О.й., Котерлин М.Д., Луцав Р.В. и др. Рвзистивный сплав на основе никеля / Авт. свид. СССР N1431351 от 29.10.86.

50. Бабич О.И., Гринь D.H., Котерлин Ц.Д. а др. Сплав на основе галлия / Авт. свид. СССР N1535051 от 08.09.89.