Подполугруппная структура конечных симметрических инверсных полугрупп тема автореферата и диссертации по математике, 01.01.06 ВАК РФ

Кормишева, Татьяна Викторовна АВТОР
кандидата физико-математических наук УЧЕНАЯ СТЕПЕНЬ
Киев МЕСТО ЗАЩИТЫ
1994 ГОД ЗАЩИТЫ
   
01.01.06 КОД ВАК РФ
Автореферат по математике на тему «Подполугруппная структура конечных симметрических инверсных полугрупп»
 
Автореферат диссертации на тему "Подполугруппная структура конечных симметрических инверсных полугрупп"

МШ1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРА1НИ ШВСЪКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1. ТАРАСА 1ЖВЧЕНКА

РГБ ОД 1 7 ОКТ 1994

На правах рукопису

КОРМШЕВА ТЕТЯЩ В1КТОР1ВНА

П1ДНАП1ВГРУПОВА БУДОВА СК1НЧЕНШ СИМЕТРИЧНИХ 1НВЕРСБИХ НАШВГРУП

01.01,06 - математитаа лог!ка, алгебра 1 теор1я чисел

Автореферат

дисертацН на здобуття наукового ступеня кандидата ф1зико-математичних наук

К и г в - 1994

Дисвртац1ею с рукопис

Робота виконана в Ки*вському ун!вврситет1 1мен1 Тараса Шевчеяка.

Науков! кер!вяики доктор ф1зико-математичних наук, професор СУЩАНСЬКИИ ВД.

- кандидат ф1зико-математичних наук, доцент ГАНШК1Н О.Г.

0ф1ц1йн1 опоненти г - доктор ф1зико-математичгшх наук, професор, зав.кафедрою математики МИТ ГРИГОРЧУК Р.1.

- кандидат ф1зико-математичних наук,

ст. наук. сШвр. Харк1вського ун!верси-тету Н0В1К0В Б.В.

Пров1дна установа - Льв1вський державний ун!верситет 1м. 1вана Франка

Захист в1дбудеться "¿24 " ъъс&гпМЖ 1994 р. о -14 ^ год. на зас1данн! Спец1ал1зовано'£ Ради Д QL.01.0l при йивському ун!вер-ситет! 1м. Тараса Шевченка за адресов :

252127, м.ки1в-127, пр.Академ{ка Глушкова, 6, механ!ко-мате-матичний факультет.

3 дисертаШею можна ознайомитися в бКШотец! Ки1вського ун1-верситету !м.Тараса Шевченка /вул. Володимирська, 62/.

Автореферат роэ!слано " " Алг-ЦХ-жюЯ-^ 1994 р.

Вчений секретар Спец1ал1зованоК Ради,

канд. фхз.-мат. наук С.А.0вс1енко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалънtсть теми. Теор1я 1нверсних нап!вгруп с пор!вняно но-вим розд!лом алгебри : вона бере початок В1Д п1онерсышх poöiT В.В.Вагнера1 t Ж.Т'ерена2 1.952 року. 1нтерес до вивчення шверсних нап1вгруп стимулюеться, з одного боку, ix близости до груп, а з другого - важливими застосуваннями, зокрема, в геометрti. Нин! ця дисцишйна мае вс{ атрибути розвиненог математично? Teopii : розга-лужену с1тку понять, власн} метода досл!дження, глибокг результата тощо.

Ii молод!сть проявляться, зокрема, у майже повн!й в1дсутност4 якон1фетно1 теорИ" - у пор1внянн1, скалимо, з теор!ею груп конхрет-Hi iHBepcHi налгвгрутга досл!джувались з bcim мало. Так, роль анало-rt«my т!й, яку в Teopii груп вШграють симетричн! груш, у Teopii iHBepcHMX нап1вгруп беруть на себе симетричнi iHBepcni напгвгрупи yeix часткових постановок на р!зних мяожинах. А саме, за теоремою

О

А.Престона /аналогом теоремл Ke.it для груп/ кожна 1нвзрсна HaniB-група Т хзоморфна деяк{й п!днап1вгруп1 симетрично! iHB9~~.Ho'i HaniBTpyim на множин! Т . Про будову симетричних гнверсних на-п!вгруп було в1домо зовс!м мало : елементарна теор1я /В.В.Вэгнар, А.Престон, Е.С.Ляп1н/, будова 1деал1в I конгруентностей /А.Е.ЛМер/ опис стай 1дъних порядк!в /В.Д.Дереч/.

ЩлиЗ ряд природних питань, ягЛ тут влникають, залкиаються в1дкритима. Саме тому досл!дження зластивостой цях нагйвгруп, вив-будовп р!знях KractB ix п!днап1вгруп е актуальною задачею.

LВагнер В,В, Обобщенные группы //Доклада АН СССР, 1952, т.84, С. 1119-1122

^ Пймлсп. G. Suл. (ti e.'itmtnb iwwiti d; ¿СочелЬ uniiaine* <1'шъ ¿¿mlcjuxLfj,

Imrvuilb //Ccmft. fUnd. Qjuui, Sei.-1952.- V. 234,- P. 33

Petiten. (r.6. 2fi{>*e&eÄfca.fcie>rii of йгиклле. iemi^ioup-i ¿os..-

¿954.- V.29.-P. 411 -4i9

Мета робота. Описати класи спряжених елемент!в симетрично! 1нверсног нап}вгрупи 3$^. ус!х часткових п!дстановок ка п. -елементн!й множил ^, охарактеризувати Н ц!лком 1зольован1 та 4зо-льован! п1днап1вгрупи, досл!дити будову н!льпотвнтних гпднап1вгруп нап!вгрупи ЗБ^ , встановити комсНнаторн! сп1вв1дношення, пов'я-зан! з П нгльпотентними елементами.

Методи досл1дження. Використовуються метода теорП нап!вгруп перетворень, методи та 1де'1 теорП ¡нверсних нагпвгруп I комб ¡на-торного анал!зу.

На.укова новизна. Основ;! I результата дисертацШноК роботи с новими. Описано класи спряжених елемент!в симетрично! {нверсно'! нап1вгрупи , охарактеризовано И 1эольован1 та ц1лком 1зольо-ван! п1дкап!вгрупи. Досл1дкено будову 1 властивост1 н!льпотентних тдиатвгруп нап1вгрупи 3$„, , встановлено критерШ 1зоморф!зму для П максимальних н4льпотентних п1днап1вгрул даного ступеня н1льпотен-тност!. Виведено комб!наторн1 сп!вв1дношення для р!зних тип{в нгль-потентпих елемент!в нап!вгрупи та арифметичн! сп!вв1дношення

для числа максимальних н1льпотеитних п1днап!вгруп даного ступеня н!льпотентност1 в нагпвгруп! вс1х часткових перетворень 1 порядк!в них нап!вгруп.

Теоретичне 1 пмкладне значения. 0триман1 результат» мають тео-ретичний характер. Вони можуть бути використан! при досл!дженн1 бу-дови 1 властивостей р1зних клас!в нап!вгруп перетворень.

Апробап1я роботи. 0сновн1 результата дисерташйно! роботи до-пов!дались на зас{даннях сем}нару з теорП труп та нап*вгруд при кафедр1 алгебри та математично? лог1ки Ки1вського унхверситету 1м. Тараса Шевчекка /1992-1994 рр./, на Республ1нанськ1й науково-мето-дагапй конференцП', присвяченхй 200-р{ччю в!д дня народження М.1.Ло-бачевського /Одеса, 1992 р./, конференшх шлодих учених Кихвського утиверситету / 1993 /, ВсеукрашськШ конференци молодих учених

/Ки1в, 1994 р./, а також були представлен! на Трет1й м!жнародн!й конферендН з алгебри пам'ят! МД.Каргаполова /Красноярськ,1993 р./.

Пубд{канП. Основнt результата дисертаи1йно1 роботи оnydлiковано в роботах С 1 ]- 15 ] .

Структура t обсят дисертапП. Робота складаеться з вступу, 11 параграф!в, розбитих на 2 глави, списку використано* t цитованоу л1тератури з 40 назв. Обсяг роботи 95 стор1нок тетинописного тексту.

ЗШСТ РОБОТИ

У вступ! об грунтовано артуальн1сть проблематики дисертав,1 i, наводиться короткий огляд роб!т за теме . дисертацП, характеризуемся зм1ст роботи.

У перш!й глав! наводиться noTpt6Hi для подальшого яопом1ж-г в!домост1, вивчаються властивостi ряду в!дношень на HaniBrpyni BCtx часткових постановок множили N " { i, 2, , а $ i огга-сувться деяк! класи i'i п1днап1вгруп.

' У § 1.1 з!брано необх!дн1 означення i в1дом! факти з теорП Hanfвгруп та 1нверсиях HaniBrpyn, щоб зробити виклад по можхявост! замкяениы у co6t. Bet твердження дано без доведень, але з посилэн-ням на даерела, де ц! довэдзння можна знайти,

У § 1.2 систематизуеться 1нформашя про найпрост1ап властивост! нап1вгруш JS^ . Б!лып!сть з!браних тут фактiв належить до математичного фольклору t наведена для пошоти картини, решта мае чисто техн1чнкй характер i потрЮна для подальшого викладу.

У § 1.3 на чаетковi постановки узагальнюеться поняття цикле.-вого розкладу п{дстановки. Перетворення те 35л називаетьег, ланцкгом довяини & i позначаеться т: - CalvaA, ... , якис

TCQt) = аа , ... , T4afc-t*s аь , X Ca-j.) не визначене /ко-

ротко XCaL) « 0 / t тех)« x для вс!х x a N N ..., <Xt} . Доведено /твердження 1.3.1/, що кожний елемент х fe розкла-

дасться в добутак

а: «(А.,..., «ц.)-.( С ..........dvi /1/

иикл!в (at, а„ ),..., (6», ... 4 ) i ланцюг!в Cct,..., ср J ..., Cdtl ..., ct^J , ггричому такий роз клад одноалачпий з точн!ств до поря-ку множник!в, ямцо вимагати, щоб кожний -х. е М зуст-р!чався лише в одному множнику.

Розклад /1/. я кий эадовольняе останнхй умов!, назвало ланци-говим роакладом частково! постановки X , а дойутки Сйг)

<•* <4t,,.. ,Ь„) i Cct.....•с<л», оЦ} - в1дпов!дно

п1дстаиовковою i ланциговою частотами ЗЕ . Haflip чисел С ^, ••• > ) * де " к1льк!сть ЦИКЛ1В довюши i у розкла-

д1 /1/, називаеться i"i цикловим типом. За розкладом /1/ постановки X визначимо множини А ■ ... ... , &tl ,

g 's /V ч Д. , iдемпотент £„. е OS(JL) з области визначення JL ч (.<4, ...» t нехай St - централизатор постановки

(a,,..., ... в симетричнШ rpyni S(l), S -<е4,

ее....... > • « с т € 3S(B) I т . ( < - ^ ^ - ¿Г

. 4 - d. 0 Р .

... 4v ••• +Г- \ , де Cd' d'] Г A' Г]~

... ^ _ ^ 0 ... 0 J ai J > T«>'">Tj J

хвости лая шаг!в з розкладу /1/} .

Теорема 1.3.1. Централ!затор О Л"Х) частково* пОста-яовки X ts пОстановковою частиноп Сй*, .-., - ,

i ланшаговоп частинов td,;..., ... l^,..., ^ мас ВИГЛЯД

1нверсшш порядком \зс {частково'1 постановки зс е OS^ назвемо порядок наймеяшо! за включениям iHBepcHOl п!дкагпвгрушт Т С , яка м1стить ЗС .

Позначимо PcnO = m-ax loti» P3(.a)* tua.x l ОС l.

«OS» **0Sa

Теорема 1.3.2. Яйцо a —» ob , то

Р(п.) ~ ¿п. РКп.) ~ л/п.- ¿а(а) .

Елементи а. 1 Ь нап1вгрули Б назнваються спряжени-ми /позначатимемо а ~ Ь /, яйцо для деяких и, '/ б 3 мае м!сце а - и• V , Ь = и • и . Говоритимемо, що елементи О. I Ь належать до одного класу спряжених слемент1в нап!в-групи 2 , якщо знайдуться так! , . . . , С^ , до

0-~С1 , С1 ~ сх > > . • > сь ^ . Класи спряжених элементIв нап!вгру-гш описано в § 1.4.

Теорема 1.4.1. Частков} постановки ОС I т ¡з належать до одного класу спряжених елемент!в тод! | Т1льки тод!, коли вони мають однаковий цикловий тип.

У § 1,5. описано !зольован1 та ц!лком 1зольован! п!днап1вгруш в .

Теорема 1.5.1. единюли ц1лком !зольованиш ШднаШвгру-пами напгвгрщти 33л с 3$„. . $„. . Р4 =. { ЗС е |

ЫотЗс I & П.-1 }

Позначимо через 5(а) мнолшну воЛх тих часткових постановок ЗС е 35^ , ланцюговий розклад /1/ яких задовольняе умовх : 1С,', ... ,-с, , ..., о14, « {а}.

Теорема 1.5.2. Множила 1зольованих п1днап!вгруп наШв-групи 33„. вичерпуеться списком , . Р4 , $с <

II» 1,2, „., л .

Друга глава м!стать основе! результата дясертац1йноУ ро'оти. У н1й досл}джуються будова ! властивост! н!льпотентних п!днап!в-грул нап!вгрупи

Основним засобом вивчення н!льпотентиих п1днап1вгруп з с встановлений у §2.1 зв'язок м!ж ча тковими порядками на множин!

М та тими н!льпотентшши п!днап!вгрупами з , нуль яких

зб!гаеться з нулем 3S„_ /у цъому t наотупному параграфах розгля-даються лише так! п1днап1вгрудя/. Для цього з кожним частковим порядком «а множил! /V з i ставимо шожину

»

Доа(/.) = {эсб JS^ I а е oLom.ac => тсw а } , /2/ a кожн!й н!лыютентн1й п!днап!вгруп1 Т s 3Sn - частковий порядок на множим! N за таким правилом г

а Ь < = > 1 Ce é т : 7CCQ.) = Ь .

Теорема 2.1.1« а/ В!дображення : •—líon.(.¿) е мономорф!змом нижньо! нап!вреш!тки CUCA/) часткових порядк!в на N у нижню нагйвреш!тку A/lt (//) н1льпотентних п!днап!в-груп i3 JS^ ; б/ в!дображення : Т —+ ^ е еп!морф!з-мом /VU(./V) на CWK/V) .

Розбиття /V = Мх f ... V Ni множини N на & иепорожн!х блок!в /V, , .. . , N^ називаеться впорядкованим, якщо на множив! блок!в цього розбиття задано л!н1йний порядок Nx л; ¿ ... ¿ NK . Hadip чисел (lA/JJ/VJ,... )

називаеться типом впорядкованого розбиття, а типи ( n.ir п., ,..., п.1) i ( at , ... , а, , - протилежиими. Розбиттю j>'= ( Д^ ( .. . , А) з {ставимо частковий порядок на // , визначений правилом:-

якщо а е iVt { t> е ¿Vj , то а ^ Ь тод! й лише тод!, коли L г: j .

Теорема 2.2.1. Генуе природна взаемно-однозначна в!дпо-в!дн!сть м!ж впорядкованими розбиттями множили N на i не-порожн!х блок!в t максимальними н!льпотентними п!днап!вгрупами з JS,v Даного ступеня н!льпотентност! t .

Теорема 2.2.2. 1нверсна симетрична нап!вгрупа м!стить а{ максимальних н!льпотентних п!днап!вгруп. Кожна 1з них мае ступ!нь н!льпотентност! rv i зб!гаеться з jUorv. {.<£.)

для деякого л1н!йного порядку л яа N .Bet максимальн t н1Лъпотентн1 п1днап1вгрупи спряжен!.

1з теореми' 2.2.2 випливае, зокрема, що порядок кожноК максимально! н1льпотентно'1 п1днап!вгрули з 35^ дор!внюе а -му числу Белла Вп .

Типом максимально"! н1льпотентно! п1днап1вгрупи Т G JS^ ступеня н1льпотентност1 k назвемо тип впорядковаяого розбиття

р множили /V на fe блок1в, що Т 3 JUon. () • Коректн1сть цього означения випливае з теореми 2.2.1.

Теорема 2.2v.4. Дв1 максимальн! нгльпотенти» п1днап1в-грутта з .js„ даного ступеня н1льпотентност1 fe 5 1зомор-$Ht тод! й лише тод1, коли ix типи зб{гаються, t анти!зоморфн1 то-д1 й лише тод1, коли 'fx типи протилежнЬ

У § 2.3 обмеження на нул! н1льпотентних п1днап1вгруп з знЫаються. Кожному впорядкованому розбиттю XL = ... V

деякоУ п!дмножини

JU N на i. непорожн!х блок!в з {ставимо множину t(iat,..., ,mt) bcíx тих часткових постановок зге як! задовольняють двом умовам

а/ ямцо <±-4 JU.,U ... U JUfc , то a« dLom.3r t Х(а) * а •

б/ яицо а 6 Xí-L t ХСа) е Jlj , то t j

Виявляеться, що T(-Ut, ... , буде н1льпотентноп nijtna-

п1вгрупою i такими п!днап1вгрупами вичерпутоться вс1 н1льпотентн! п1днап1вгрупи з . як{ е максимальними для свого ступеня

н1льпотентност{.

Теорема 2.3.1. Для кожного п1лого числа k я- О воображения (Mit ..., Xlt) <—*"T(Xlt, ... , JAt) в взаемно однозначною bOeobíotíctio м1ж впорядкованими розбиттямя Л - •.. ^ Ü.t дов!льних п1дмножин -II множини А/ на t непорожн1х бло-к!в .. . , JLlt t максимальними ¡пльпотентними п1днап1вгрупа-

ми э 39л ступени н1льпотентност! Ь

I а с д 1 д о к 1. Серед н!льпотентних п!днап!вгруп 13 ступеня н!льпотентност! в ргвно

■ ■ - ■• I

максимальних.

Критер!й !зоморф!зму двох максимальних п!днап4вгруп н1льпо-тентних з ЗБ^. даного ступеня н!льпотентност! дав

Теорема 2.3.2« Дв! максимальн! н!льпотентн! п!днап1в-. грули з даного ступеня н!льпотентност! будуть

1эомор|ними тод! й лиие тод!, холи вони однакового типу.

Н ас л 1 до к 2. Число не!зоморфних максимальних п!днап!в-груп з ЗБр, даного ступеня н!льпотеитност1 к 3 дорхвнюс

(ГЛМЛЬ+ ( ГЛ)

Розташування н1льпотентних /зокрема, максимальних для свого . ступеня н1льпотентност1/ п!днап!вгруп в 3 $„_ вивчавться в § 2.4

Твердження 2.4.1. Сухупн1сть ус!х н!льпотентних

п!днал!нгруп наШвгрупи .р^ладаеться в диз'шктне об■ еднання

лп

С нишхх нап!вреш1ток в!дносно включения. П!днап!вгру1ш належать до OJщtc'i нал!вреш!тки тод! й лише тод! г коли вони мають один I той же нуль. Шднан1вгрупи, що належать до р1зних нап!вре-Ш1ток, не перетинаються.

Основною в пьому параграф! е

Теорема 2.4.1. Максимальна н!льпотентна п!днап!вгрупа ... , ДА^) ступеня н!льпотентност! & м!ститься в максимально н1льпотентн1й п!даап!вгруп! Т »■ •• • > ступеня н!лвпотентност! т. > 6. тод! й лише тод!, коли ли и ... и ли. - Б. и ... и ! кож1шй блок розбиття

Л1, и ... V .и^ е об'еднанням к!лькох сус!дн!х блоков роз-

биття St и ... и S^ , а л!я!йний порядок яа шожин! бло-

kíb ju.t » .. -u.^ , Шдухований л!нШшм порядком па множим! блокгв '{ Si t • • • > Sm }

' 1з nie'i теореми випливае, що множила Т тих н1льпотент-них п!днап!вгруп Т £ JS„_ . як! е максимальниш для свого ступени н!льпотентност! i нуль яких зсЯгаеться з , с ниж-

ньою HaniBperaiTKon в!дносно включения /насл!док 1/, а також ряд п!кавих комб!наторних ся!вв!дношень для максимальпих н!льпотепт~ них п!днал1вгруп /насл!дки 3 - 5/.

У $ 2.5 методи, розвинен! в § § 2.1 - 2.2, застосонуються до дослгдження будови н!льпотентних п!днап!вгруп нап!вгрутш bcíx часткових перетворень множяни N . Розглядавться лише так! н1льпотентн! п!днап!вгрупи Т S РТ„. . нуль О^ яких зб1гаеть~ ся з нулем HaniBrpyim РТп. • Аналогично /2/ визначаються п!днап!в-грутш

jlW с^) s рт .

I

Теорема 2.5.1. Воображения о .—* Jlon. (^f) е вэашно однозначною в!дпов!дн!стп míx максимальнимя нгльпотентни-т п!днап!вгрупами !з

РТ„. даного ступеня н!лъпотентиост! И ! впорядкованими розбиттями множини N на fe непорожн!х блок!в.

Критер!Й i30M0p$l3My двох максимальних н!льпотентних п!днап!в-груп !з РТ, дае

■ Теорема 2.5.2. а/ ЫаксгмашН н!льпотентн1 п1днап!вгру-пи !з РТа ступеня н!льпотентност! 2 !зоморфн! год i а лише тод!, коли вони мають однаковий порядок. Пррядок максимально"! импотентно* п!днап!вгрутш ступеня 2 1 типу (а4>п,) дор!внюе ( п.ь + -1 )п'; б/ максимальн! н!льпотентн! п!днап!вгрупи i3 РТ„. ступеня н!ль-потентност! i > 3 !зоморфн! тод! й лише тод!, коли вони одно-ягон!.

Одержано також деяк! ари)г>метичн1 сп1вв!дношення для к1лькос-•гей 1 порядк1в максимальккх /для свого ступеня н1льпотентноот1/ н1льпотентних п1днап!вгруп 1з РТ^. •

Нарешт!, у ,§ 2.6 вивчаоться комЗпщторн! сп!вв1дношення, пов'язан! з н1льпотентшши елементами нап1вгрупи • Через

поэначимо число тих н1льпотентних елемент!в з 3$а , ланпюговий

п. ^

розклад ягах м1стить р!вно Ь. лашшг1в, 1 нехай

Теорема / ^М ;

! V к - < /

+ + для ,

Числа ( наэиваю^ься числами Лага /без знаку/.

Вони часто з'являиться в рхзних комЗ 1наторних задачах. Теорема 2.6.1 дае ще одну комсИнаторно-елгебра1чну 1нтерпретац1ю цих чисел.

Теорема 2.6.2.

I = о

Покладемо ( 3 Б. I - ^ * ."К. 3 "1 1 поэначимо через ( 1 вкспоненд!йн1 тв!рн! функш"! для посл!довностей {1^„Ц

1 (•!:„) в1дпов!Дно.

4 ' п. Ч-С

Н а с л 1 д о к .

Е (х1) = Е *

ЭБ 1 - ЭС. 1"Т '

Теорема 2.С.З. Нехай п. = * г ,де Шльпотентна ШднаШнгрупа Т ЗЬ^. ступени н4льпотентност! ¡й мае найб1льший порядок тод{ I т1даки тод1, коли вона те вигляд 7' -= ТЧ ДА,, .. . , -Ы^) » серед чисел I , ... , | 11^1 г раз4в зустр!чаеться число пг+ -1 1 Ь - г раз ¿в - число т.

Публ1кацП, покладен! в основу днсертацП

1. ГанюшИн О.Г'., Кормишева Т.В. Хзольован! та н1льпотентн! Й1днал1вгрупи ск!нченн01 1нверсно'1 симетричн01 нап!вгрупи // ДоповШ АН Украгни.- 1993, Г' 9.~ С. 5-8

2. Ганюшкип А.Г., Кормышева Т.В. О нильпотентных подполугруппах конечной сгооветрической инверсной полугруппы // Математические заметтси.- 1994.- т.56,- Вып. Л.- С. 59-То

3. Кормишева Т.В. Будова нгльпотентних П1днап!вгруп напгвгру-пи РТЛ //"Пралг студент!в 1 асп!рант1в КиУвського ун{-верситету" 36.статей.- Деп. ДНБ Укра1ни, 1 березня 1994 р., й 418, УК 94.- С. 31-35

4. Ганюшк1н О.Г., Кормишева Т.В. Про аналог циклового роз кладу для часткових постановок та класи спряженкх елсмен'Нв напгвгрупи // Республиканская научно-методич. конференция, посвященная 200-летпга со дня рождения Н.К.Лобачевского. Тезисы докладов.- Одесса, 1992.- 4.1.- с. 14

5. Ганшкин А.Г., Кормышева Т.В. О нильпотентных подполугруппах полугруппы // Третья международная конференция по алгебре памяти М.К.Каргаполова. Тезисы докладов.- Красноярск : "ИНОПРОФ", 1993.- с. 82

Идписано до друку-1А.С9.<3<1 Об.0,7.Формат 60x84 1/16. ,рук офсет>1ий.Тир.100.3ау.173.Безвдатно. ,0Д УД11У »я.ДрагомаЕОва,Ки1в,Пирогова.З.